Вінницька
обласна державна адміністрація

Запроваджена Урядом України реформа децентралізації дала дорогу новим лідерам, які добре обізнані із ситуацією на місцях, і цей рух треба захистити і закріпити надбанням реформи у Конституції України. Про це в ефірі телеканалу ICTV сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я задоволений результатами реформи, які вже маємо. До 2014 року вся система місцевого управління була зруйнована, люди були пригнічені, мільйони хотіли щось змінити у своїх громадах, але не могли цього зробити, адже центральна влада забирала на себе всі повноваження. Я з цим не мирився. Постійно це питання ставив, говорив, що треба змінювати. Врешті, після Революції гідності з’явилася можливість, і я прийшов працювати в Уряд Арсенія Яценюка, аби проводити реформу, - сказав Володимир Гройсман. – Ідея децентралізації в єдиному – дати людям владу на місця. Ця влада перейшла в громади. В 2014 році місцеві бюджети дорівнювали 70 млрд грн, в 2019 – вже 270 млрд грн. Змінилася сама структура бюджету, система прийняття рішень. Наступний крок – долучати людей до розпорядження цими ресурсами, аби люди впливали на розвиток громад. У невеликих громадах це відбувається, у великих місцях потрібні інструменти місцевої демократії. Що потрібно? Закріпити зміни в Конституції. Буду захищати реформу».

Глава Уряду впевнений, що прийняти всі потрібні рішення можна вже найближчим часом – навіть у міжвиборчий період. «Вибори – це можливості. Їх треба використати, аби змінювати систему, - сказав Володимир Гройсман. - Діючий склад Парламенту може зробити низку правильних, системних кроків і закласти фундамент необхідних змін на найближчі 5 років».

Глава Уряду знову нагадав, що принципом роботи має стати єдиний принцип: Україна – це не просто місце на карті. «Це прекрасна європейська країна, яка має всі можливості для європейського майбутнього. Маємо це забезпечити», - додав Глава Уряду.

Шановний Арсенію Петровичу, 

Шановна пані Терезо,

Шановні і дорогі учасники Форуму,

Шановні гості, друзі, пані та панове,

Безумовно я хотів би розпочати зі слів великої вдячності Арсенію Петровичу за те, що вже багато років він своїми зусиллями і своєї команди організовує такий важливий захід.

Київський безпековий форум став безумовно одним з найвпливовіших і найпрестижніших майданчиків для дуже серйозних дискусій на актуальні теми становлення української державності, зміцнення української держави.

Свідченням цього є широкий інтерес до цього заходу як в Україні, в Європі і по всьому світові.

У час  фейкових новин та безсоромної дезінформації такі форуми якраз і є ковтком свіжого повітря для тих, хто прагне чути і говорити на основі  перевіреної інформації.

Для тих, хто віддає перевагу вдумливим дискусіям, а не огульному популізму.

Останніми роками на міжнародних майданчиках однією з найактуальніших та найгостріших тем дискусій є вразливість демократій.

Демократія має бути захищеною від атак на демократію, використовуючи механізми демократії.

Використання демократичних стандартів та усталених процедур для розмивання власне сутності демократії є загрозою, на яку, я твердо переконаний, більше не можна заплющувати очі.

Демократичні процедури використовуються для зовнішнього впливу на внутрішньополітичні процеси в державах. В тому числі, з метою спотворити волевиявлення громадян на виборах. В першу чергу, мова йде про втручання Росії у вибори, яке вже відчула на собі ціла низка західних держав.

Навчені цим гірким досвідом ми звичайно ж прогнозували, що і Україна обов’язково стане об’єктом подібного втручання з боку Росії. Ми до цього готувалися і значну частину таких спроб вчасно ідентифікували і попередили.

Однак, я мушу визнати, що попри всі наші зусилля, нам не вдалося повністю уникнути російського впливу на українські вибори. Механізм і реальні наслідки цього впливу ще належить дуже ретельно вивчити і проаналізувати.

Крім того, сьогодні в Україні маємо справді унікальну виборчу ситуацію, кампанію, яка проводиться. Я про це хочу сьогодні поговорити дуже відверто.

Віртуальний кандидат звертається до всіх з постановочними, завченими словами і репліками. Виключно звернення з екранів телевізорів та смартфонів.

Це дуже нагадує фільм «Еквілібріум». Там в уявному місті мешканці можуть бачити свого лідера лише на величезних екранах. Всі емоції і будь-який порив до дії, свободи придушуються. 

Розв’язка дуже неочікувана. Ніякого «лідера» насправді не існує. Існує лише його телевізійний образ, за яким ховається певна група людей зі своїми цинічними інтересами.

Багато хто з нетерпінням очікує на нову серію «Еквілібріуму», де за яскравим світлом софітів проблеми реального світу ніби й не такі вже складні.

Друзі, але рано чи пізно софіти згаснуть, а реальність залишиться.  Я раджу подивитися фільм «Еквілібріум».

Шановні пані та панове,

Хай там як – такого рівня демократії і свободи слова, такого рівня доступу усіх, в тому числі і опозиційних кандидатів до засобів масової інформації, можливості спілкування і можливості викласти свою позицію точно в нашій державі не існувало ніколи до цього. І цьогорічні президентські вибори стали наочним підтвердженням цих процесів. Це наше вкрай важливе досягнення, яке сьогодні демонструє Україна і яке визнане демократичним світом.

Я не буду приховувати, були такі, хто радив не розводити демократію в час війни, бо нібито війна вимагає твердої і «залізної руки». Наголошую, я категорично відкинув подібні сценарії, оскільки вважаю, що люди під час Революції Гідності виступали саме за демократичну Україну.

Безпека держави, її територіальна цілісність, її незалежність мають забезпечуватися не шляхом «закручування гайок», а через розбудову ефективної оборони проти зовнішньої агресії на всіх напрямках гібридних загроз.

Такий підхід несе лише одну небезпеку – дехто, заколисаний спокоєм і безпекою у своїй зоні комфорту, може просто забути про те, що в Україні війна.

І на жаль, саме це сталося в певному сегменті як суспільства, так і українського політикуму.

Дехто вирішив, що війна - це така собі паралельна реальність, такий собі свого роду серіал.

І у цій паралельній реальності втратили почуття справжньої реальності. Забули, або ж свідомо проігнорували той факт, що спокій і безтурботне життя тут, у Києві, існує лише завдяки нашій армії, нашим воїнам, які щодня протистоять зовсім не серіальному  ворогу і віддають зовсім не віртуальні життя.

Так, запекла політична боротьба є ознакою демократії. Проте політична боротьба на знищення, особливо коли йдеться про знищення держави, - це в кращому разі відсутність інстинкту самозбереження. В гіршому – відверте шкідництво і саботаж.

Хотів би одразу ж наголосити, що в жодному разі не намагаюся змалювати економічну ситуацію чи рівень соціальних стандартів кращими, ніж вони зараз є насправді. І в жодному разі не знімаю відповідальності з чинної влади та з себе особисто за прорахунки, які були допущені.

Проте переконаний, що ані прорахунки, ані помилки, якими серйозними вони б не були, не повинні переважувати на наших терезах головну загрозу, яка стоїть сьогодні перед нами – загрозу втратити власну державу.

Саме перед такою небезпекою у перші роки протистояння з Росією ми всі зусилля кинули на відновлення армії. І я хотів би подякувати присутнім тут тодішньому Прем’єр-міністру України Арсенію Петровичу Яценюку, подякувати членам Уряду, в тому числі і попередньому, за те, що і вдень, і вночі дуже ретельно працювали, щоб зберегти державу.

Але я хотів би окремо наголосити, що зараз загроза аж ніяк не менша. Так, ми відновили боєздатність армії. Ми це зробили. Глибоко вдячний нашим міжнародним партнерам за надану допомогу. Передусім за летальну зброю, яка сьогодні є дуже ефективним стримуючим чинником проти російської агресії.

Разом з нашими союзниками та партнерами по НАТО ми відновили армію і створили боєздатний та надійний захист від агресора.

Разом з нашими друзями по Нормандському формату і США ми напрацювали дієвий план щодо окупованої частини Донбасу. І на сьогоднішній день я не чую жодних альтернативних пропозицій.

Наш план – це багатостороння класична миротворча місія «блакитних шоломів» під егідою ООН та дорожня карта імплементації всіх без виключення Мінських домовленостей, включно з виведенням іноземних військ. Під цим стоїть підпис Путіна, який його зобов’язує. Включно з виведенням важкої техніки і озброєння, включно з роззброєнням «блакитними шоломами» незаконних збройних формувань, передача за допомогою миротворців українським прикордонникам неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону для того, щоб запобігти проникнення і інфільтрації диверсійних груп і російських регулярних частин. І після створення безпекового компоненту початок політичного процесу.

Наголошую, дорожня карта розбита на чіткі етапи – негайні кроки та 3 стадії, починаючи від режиму припинення вогню з боку російських окупантів. Бо заклик припинення вогню лише до українських воїнів – це провокація. Українські воїни не стріляють, виконують накази Верховного Головнокомандувача і відкривають зараз лише вогонь у відповідь. Ви це вогонь хочете забрати у наших воїнів? Ви хочете відвести російські регулярні частини від об’єктивного контролю і інформації порушення Мінських угод і атак з забороненої зброї на наші позиції?

Наголошую, що надзвичайно важливим є повернення Україні повного контролю над нашим кордоном.

Разом з міжнародними партнерами ми сформували ключові параметри міжнародного механізму деокупації Криму. Це інструменти міжнародного права, санкції, позови до міжнародних судів і арбітражі, моніторингові механізми і рішення міжнародних організацій, насамперед резолюції ГА ООН, збільшення санкцій.

Наголошую, не чекати поки зміниться влада в Росії, як пропонують мої опоненти, а кожен день наполегливо працювати. І стверджую, що  Крим точно стане непідйомною ношею для Росії.

Ми перев’язали рану війни. Хоч заплатили і платимо за це високу ціну. І те, що багато хто вже не відчуває війни, свідчить про те, що наш захист на фронті є справді надійним. Він ефективно працює.

Дорогі друзі,

Я допускаю, що шоу, в яке сьогодні мій опонент намагається перетворити президентські вибори, багато кому може й подобатися. Імпонувати новизною, імпонувати нетрадиційністю, імпонувати дотепністю.

Друзі, але після 21 квітня жарти закінчаться і настане сувора реальність.

І новообраний Президент, хто б ним не став, опиниться сам на сам не з об’єктивом камери чи смартфона, а з досвідченим, підкреслюю - досвідченим і безкомпромісним ворогом. Керівником однієї з найсильніших держав світу.

Бо Путін і його апетити, хочу наголосити - вони нікуди не дінуться. Це ж не комп’ютерна гра.

І проекти Новоросії, і проекти Малоросії. І сухопутний коридор до Криму. Це ж все нікуди не дінеться. Він про них ніколи не забував. Він готовий діяти як тільки для цього станеться нагода.

Ослаблена, розсварена після виборів Україна з недосвідченим Президентом – це і є саме та нагода. І хижаки як правило нападають на жертву саме тоді, коли вона поранена і слабка.

І якщо Верховний Головнокомандувач не розставляє "червоні лінії", якщо не працює на згуртування країни і коаліції, коаліції світової на підтримку України, яку ми нашими спільними зусиллями – це не лише зусилля українських дипломатів, не лише зусилля українського Президента чи українського Уряду, це і наші громадські організації. І все, чого ми добилися – є ризик це втратити або зруйнувати. То запрошення Путіну для переговорів віч-на-віч, то це одразу ж приведе до того, що буде підірвана довіра і зняті санкції. Нам треба забезпечити підвищення тиску, нам треба навпаки зміцнювати довіру. А це може призвести до розширення агресії проти України.

Шановні пані та панове!

Саме тому я наголошую - чим більше Кремль прагне змінити наш упевнений поступ, тим більше віри у мене є щодо того, що українському народу не забракне мудрості, не забракне стратегічного бачення для того, щоб твердо абсолютно підтвердити наш європейський та євроатлантичний курс. І коли це треба зробити? Саме 21 квітня. Проголосувати за наш курс до ЄС та НАТО.

Саме це буде дуже потужним сигналом Путіну - тому, хто точно прийшов не по Крим, точно прийшов не по Донбас – він йому не потрібен. А Путіну, який прийшов по всю Україну. І саме ці вибори Путін розглядає як вирішальну битву за всю Україну.

І нам точно не можна помилитися. І результат виборів, і підтвердження, і підтримка євроатлантичного і європейського курсу – це і буде дуже потужний сигнал і мені - тому, хто щиро прагне не лише захистити наш спільний дім, не лише відстояти наш суверенітет, територіальну цілісність, незалежність. А побудувати в Україні державу за передовими стандартами Європейського Союзу.

Наголошую, що для цього все готово. Є чіткий план. Є випробуваний кадровий резерв для команди, яка зможе забезпечити результат швидко та ефективно. Кадровий резерв, який сформований реальними кроками децентралізації. Люди, які вміють працювати на людей і забезпечувати стратегічну комунікацію.

Саме тому я стверджую, що нашу команду ми насичимо новими обличчями, передусім з числа талановитої української молоді. Не тільки і не стільки тими, хто постійно є на телевізійних шоу, а тими, хто близько до людей і своїми результатами вже довів свою ефективність на рівні громад, і головне і ключове - користується високим рівнем довіри. Не тільки професіоналізмом, а й довірою.

І безпека – це не лише про війну. Безпека – це не лише про відсіч агресії. Це також про нашу єдність.

Єдність, як я вже казав і міжнародної коаліції на підтримку України.

І на цьому напрямі були докладені, я хочу ще раз наголосити на цьому, колосальні зусилля. І саме тому сьогодні ми маємо такий потужний фронт наших друзів і прихильників по всьому світу.

Вже завтра я відбуваю до Німеччини, де проведу зустріч з Канцлером Ангелою Меркель.

Я думаю, що не всі чітко розуміють який величезний внесок вона зробила у становлення нашої держави саме за останні п’ять років. І у відновлення нашої територіальної цілісності її внесок також важко оцінити.

І я щиро пишаюся, що і я, і всі українці можуть упевнено її називати нашим найбільшим другом.

Також бачитимусь і з Президентом Франції Еммануелем Макроном, бо на кону доля держави, доля європейської безпеки – не лише української, а й європейської безпеки. Доля стабільності континенту.

Саме тому ці переговори важливі для України, але й важливі для них.

Це має виняткове важливе значення, особливо на тлі спроб вчергове переглянути санкції проти Росії. Кожні півроку Росія намагається зруйнувати ці санкції. І нам потрібна відповідальна, дуже професійна і копітка робота, бо єдність заходу щодо цього питання наша команда спільно тримала непорушно всі п’ять років. І наголошую - триматиме далі.

І водночас єдність - це не лише міжнародна підтримка. Це також єдність всередині держави, яка аж ніяк не менш важлива.

Мій сигнал дуже простий: немає нічого більш цінного, ніж єдність між обома берегами Дніпра. Між сходом і заходом України. Між півднем і північчю. Між прихильниками Порошенка і вболівальниками іншого кандидата.

А тому немає нічого більш спокусливого для агресора, для ворогів України, ніж спробувати цю єдність якось розхитати.

І наголошую, що як Президент України і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України я нікому не дозволю цю єдність якось порушити.

Друзі, бо саме завдячуючи нашій єдності, ми змогли пройти найскладніший етап в новітній історії України.

Саме завдяки єдності ми з вами зберегли державу. Це вперше в нашій історії.

Саме завдяки єдності ми створили надійну базу для перетворення України в успішну країну щасливих людей.

Саме тому, коли наша спільна мета вступ до Євросоюзу, вступ до НАТО об’єднали українську націю.

Бо ЄС і НАТО – вони починаються не там, де зараз пролягають їхні формальні кордони. Наголошую - Європа починається там, де панують європейські цінності. Європа починається там, де дотримуються права людини. Європа починається там, де поважають людську гідність, де існують високі стандарти життя. І це вже наша з вами домашня робота, домашнє завдання. Для того, щоб Україна відповідала цим критеріям перед тим, як ми подамо заявку на членство. Ми точно знаємо що треба робити. І точно знаємо, що за нас це ніхто не зробить.

І за моєї ініціативи, і я дякую підтримці наших партнерів, народних депутатів, партнерів по коаліції, були внесені зміни до Конституції

Вчора, в присутності членів Уряду, я підписав Указ про запуск унікальної Річної національної програми зміцнення партнерства між Україною та НАТО. Програма сама по собі є унікальною, бо чітко розписано до 2020 року що ми маємо зробити для того, щоб у 2023 році ми відповідали критеріям, які дозволять нам підписати план дій щодо членства. Це є наша домашня робота. Це є домашня робота моєї команди і я наголошую, що в моєї команди не забракне політичної волі з її виконання.

Всі ми об’єднані єдиною метою, бо знаємо що лише повноправне членство в ЄС та Північноатлантичному альянсі остаточно і незворотньо гарантує нашу українську державну незалежність. Так, членство в Альянсі, в тому числі в Євросоюзі, де ми делегуємо частину суверенних повноважень, гарантує нашу державну незалежність. Членство в Північноатлантичному альянсі гарантує нашу українську національну безпеку, бо після того, як Росія незаконно анексувала Крим і розпочала агресію проти нашої держави на сході – це зруйнувало всю повоєнну систему безпеки, яка базувалася на Раді безпеки ООН.

Моя амбіція є чітка - забезпечити успішне виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і у 2023 році, коли буде завершений цей етап реформ, щоб ми мали відповідність критеріям і подали заявку щодо членства в ЄС.

Ще раз наголошую, що у відносинах з НАТО, коли вам кажуть про те, що НАТО не готове до прийняття України, ми мали абсолютно чітку позицію і Генерального секретаря, і позицію всіх лідерів-держав і урядів-членів НАТО про те, що не просто треба двері для України тримати відкритими, а прискорити членство України. І для мене це не просто рядок у моїй програмі, а це – головне. Це – її суть. Альфа і омега. Тому, що тільки так, і ніяк інакше, можна гарантувати нашу незалежність і нашу національну безпеку, добробут кожного громадянина.

НАТО виповнюється 70 років і за 70 років існування НАТО жодного разу не було, щоб будь-яка країна на гарматний постріл наблизилася до території країн-членів НАТО.

І я дуже ціную ту підтримку, яку зараз єдності України, членству в ЄС та НАТО, демонструє український народ. І для того, щоб це почути, відтягувати прийняття рішення, відтягувати цю роботу, яким би приводом не намагалися це зробити – чи якісь референдуми, чи ще щось… Хочу наголосити – референдум і так буде. Почитайте матеріальну частину. Референдум буде тоді, коли ми підготуємося до вступу і коли країна, народ буде вносити зміни до Конституції, делегуючи частину суверенних повноважень.

Але робити треба зараз і вже. Не відкладати. Тримаючи єдність України понад усе. Бо тільки так ми з вами точно переможемо.

Слава Україні!

Зміцнення економіки та державних інституцій дає можливості адекватно реагувати на існуючі виклики і продовжувати розвиток, бенефіціаром якого є український народ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час 12-го Київського безпекового форуму. Це щорічний захід, який є дискусійним майданчиком високого рівня. Його ключові теми – актуальні питання національної безпеки, Чорноморського регіону, питання безпеки у Європі та глобальної безпеки у світі. Цього року форум зібрав понад 1000 учасників.

Звертаючись до делегатів, Глава Уряду зазначив, що Україна і весь світ переживають непрості часи – дається взнаки очевидна неготовність світових лідерів адекватно реагувати на нові глобальні виклики. Світу треба ставати більш рішучим і більш відкритим. А в контексті розвитку України до безпекового порядку денного додається ще одне фундаментальне питання – збереження основ того економічного зростання, яке стало можливим завдяки програмі реформ українського Уряду.

«Ми пройшли перший тур виборів. Він пройшов абсолютно демократично. Висока явка довела, що українці не хочуть стояти осторонь долі своєї держави. Це добрий сигнал, який українці посилають кожному з нас. Я задоволений тим, що багато відверто популістських ідей залишилися осторонь виборчого процесу. Це говорить про те, що люди мудрі і можуть відрізнити фальш від реальності, – сказав Володимир Гройсман. – Майбутні парламентські вибори можуть дати таку коаліцію, яка була б покликана на продовження реформ і зміцнення держави… Всі структурні реформи треба продовжувати. Не можна зупинятися на півдорозі… Сильна економіка дасть можливість протистояти викликам. Ми маємо і можемо зростати більше ніж сьогодні. На порядку денному вже стоять рішення й кроки, які відкриють можливості активного зростання економіки, а бенефіціаром цього стане український народ».

Глава Уряду наголосив, що роль України в регіоні лише посилюватиметься. «Ми не є споживачами безпеки, ми її контриб’ютор. І тут нам потрібно більше уваги і більше підтримки міжнародних партнерів. Вона має бути більш сміливою, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – велика європейська 45-мільйонна країна, яка має всі можливості адекватно реагувати на виклики, ставати більш демократичною. Цей шлях – для кожного з нас – святий обов’язок. Обов’язок зробити Україну сильною, успішною, демократичною країною».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на початку ранкового пленарного засідання заявив, що «чергова російська міжнародна спецоперація провалилась». «У ПАРЄ, попри шалений тиск Росії, режим санкцій проти країни-агресора продовжено, - зазначив він. - І запроваджено ще один, додатковий механізм для нових найжорсткіших санкцій».

За словами А.Парубія, попри багаторазові спроби, Росії не вдалося повернути свою делегацію до ПАРЄ. «Чергова міжнародна російська спецоперація провалилась», - підкреслив він.

Голова Парламенту привітав українську делегацію в ПАРЄ з перемогою над російським агресором у дипломатичному двобої! Вітаю наших депутатів, які відстоюють інтереси України у цьому двобої», - наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумки соціально-економічного розвитку області протягом першого кварталу поточного року підбили в ході колегії обласної державної адміністрації, що відбулася сьогодні, 9 квітня, під керівництвом голови облдержадміністрації Валерія Коровія.

У засіданні взяли участь заступники голови ОДА та керівники структурних підрозділів, очільники райдержадміністрацій, ОТГ та районних рад, міські голови міст обласного значення, керівники силових структур, позаштатні радники голови ОДА. До роботи колегії долучились також Вінницький міський голова Сергій Моргунов та заступник голови обласної Ради Ігор Хміль.

На початку роботи колегії керівники області та міста вручили державні нагороди вінничанам – провідним діячам різних галузей, які домоглися найпомітніших результатів у своїй діяльності. Відтак, відповідно до Указу Президента України за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм нагороджено дев’ятнадцятьох вінничан.

Окрім того, головному лікарю Вінницького центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Анатолію Пірникозі вручено приз за перемогу у конкурсі Всесвітньої Коаліції управління робочим процесом у категорії «За виняткову користь у бізнес інноваціях».

У своїй доповіді очільник області торкнувся практичних аспектів життєдіяльності області за перших три місяці поточного року, а також ключових результатів, яких вдалося досягти в області протягом останніх кількох років. Зокрема, Валерій Коровій зауважив, що Вінниччина провела шість хвиль мобілізації і стовідсотково виконала поставлені перед областю завдання.

«Це досить складна робота. На Вінниччині нараховується 16 569 учасників АТО/ООС, що накладає певну додаткову відповідальність перед державними органами виконавчої влади. Адже досить непрості виклики стоять перед нами, пов’язаних із реабілітацією цієї значної категорії жителів області, які виконали свій громадянський обов’язок. Вінниччина має численні втрати. Це 230 загиблих під час бойових дій, а також їхні сім’ї, які  ми не маємо права залишити напризволяще», – наголосив керівник регіону. Він підкреслив, що сьогодні в області розташовується боєздатний полк, який гарантує безпеку громадян.

«Тридцять кілометрів фортифікаційних споруд Могилів-Подільського прикордонного загону, протитанковий рів, який вдалося відновити, нові застави, озброєння і техніка. Все це ми зробили разом: силами облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, військового командування і прикордонників», – підкреслив Валерій Коровій.

«Те, що наша держава пережила за останні п’ять-шість років, кожен пропустив через своє серце. Пройшовши через цілу низку труднощів, нам вдалося перегорнути сторінку минулого. Український Уряд в 2016 році, аби не допустити банкрутства Приватбанку, провів рекапіталізацію і відновив ліквідність банківських операцій. Якби цього  не сталося, не певен, чи наша держава витримала би черговий удар.  Тепер же треба засукати рукава і працювати. Адже держава – це ми. Саме цьому і присвячена нинішня колегія», – резюмував керівник області.

Валерій Коровій коротко охарактеризував основні досягнення Вінниччини:

«Розпочато реформу децентралізації. За три роки місцеві бюджети зросли з трьох до дев’яти мільярдів гривень. Бюджети розвитку з 400 млн. до 3 млрд.300 млн. гривень. Вінниччина перетворилася на справжній будівельний майданчик. Введено в експлуатацію три нових школи в Зведенівці, Михайлівці і Сосонці – це ті довгобуди, на завершення яких вже люди навіть не сподівалися. Але ми це зробили. За підтримки Уряду, вдалося ввести в експлуатацію ще один доволі складний довгобуд  – обласну клінічну лікарню імені Пирогова».

Керівник регіону підкреслив, що кожен поступ України вперед супроводжується шаленою хвилею популізму і колосальним супротивом системи, яка глибоко вкорінилась і заважає працювати Уряду та Президенту.

«Ми розпочали реформу первинної ланки охорони здоров’я. Минулоріч в область вдалося додатково залучити 280 млн. гривень, дякуючи за рахунок ефективно проведеної роботи в цьому напрямку.  В першому кварталі поточного року ми вже отримали 190 млн. гривень додаткових коштів на охорону здоров’я. Понад 800 сімейних лікарів на Вінниччині отримують середньомісячну заробітну плату в розмірі шістнадцять тисяч гривень і більше. Я не ідеалізую медичну реформу, але ми почали рухатися. Адже, до прикладу, програма з реінбурсації також зустрічала супротив скептиків. Натомість зараз люди отримують інсулін в аптеці і все працює стабільно», – наголосив він.

Валерій Коровій повідомив, що відбуваються колосальні зміни в веденні вітчизняного бізнесу. Зростає інвестиційна привабливість нашого регіону. Лише за декілька останніх років ціла низка іноземних інвесторів («UBC Group», «Fujikura», «Delphi», «КNESS group») розмістили свої потужності на Вінниччині. Варто зазначити, що в 2013 році 40% експорту з Вінниччини припадало на Російську Федерацію, в 2018 році – цей показник склав лише 3 %. Водночас, загальні обсяги експорту зросли вдвічі.

«За період функціонування процедури «PROZORRO» Вінниччині вдалося зекономити 837 млн. гривень бюджетних коштів, а по допороговим закупівлям економія сягнула 230 млн. гривень. Це, без перебільшення, ціна вдалого управлінського рішення, – зауважив Валерій Коровій, – В кожному районі ми впровадили Центри надання адміністративних послуг. Це зовсім інший підхід до надання адміністративних послуг, до державної служби, до системи управління. Це справжня революція в державній службі».

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2019 рік». Глава держави назвав підписання документа дуже важливою подією, адже ним затверджується план співпраці України з Північноатлантичним альянсом до 2020 року.

«Це є перша і надзвичайно важлива дорожня карта що Україна має зробити, які домашні завдання виконати, які програми мають бути реалізовані для того, щоб вийти на ті завдання, які я як Президент ставив, щоб вже у 2023 році країна відповідала критеріям, необхідним для підписання Плану дій щодо членства в НАТО», - сказав Петро Порошенко.

Президент акцентував, що нині затвердження програми відбувається вже в абсолютно іншому середовищі, адже курс на вступ до Альянсу затверджено у Конституції України. «Ми маємо вже як конституційну норму зобов’язання України забезпечити створення всіх необхідних умов. Це є обов’язкова для виконання норма прямої дії Конституції для всіх гілок влади: для Президента, для Парламенту, для Уряду», - сказав він і подякував Парламенту та українському народу за підтримку у цьому питанні.

Глава держави також заначив, що за 70 років за всю історію Альясну ми не бачили жодного випадку, коли суверенітету, територіальній цілісності і незалежності країн-членів НАТО щось загрожувало.

Президент також наголосив, що Росія фактом незаконної анексії Криму і агресії проти України на Донбасі фактично зруйнувала повоєнну модель світової і глобальної безпеки, яка базувалася на праві застосування сили за рішенням Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй за умови консенсусу 5 постійних членів Радбезу ООН. «Коли країна постійний член Ради безпеки є агресором фактично світ позбавлений можливості ефективного реагування на ці речі. Це демонструє необхідність реформування ООН, реформування Ради безпеки ООН», - сказав Глава держави.

Президент наголосив, що річна програма є надзвичайно важливим документом. «Це є фактично наші кроки по кожному з напрямків. Бо це реформування не лише сектору оборони, а це глибинне реформування сектору безпеки. Це реформування сектору верховенства права, це реформування сектору захисту прав і свобод громадян», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент відзначив зусилля Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе у підготовці документу. «Це вже не форма. Це вже зміст. Це вже програма, яка розроблена і націлена на конкретний результат. Дуже сподіваюсь, що спільними зусиллями Президента і Уряду, Парламенту, ця програма вже буде виконана на 100% вже в 2020 році», - сказав він.

Президент відзначив роль кожного з присутніх, а також роботу відомств та органів центральної виконавчої влади для того, щоб «цей комплексний документ став дороговказом, дорожньої картою».

«Цей комплексний документ означає, що наша армія буде відповідати стандартам НАТО і щодо озброєння, і щодо тактики оперативних напрямків і стратегії дій», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я твердо переконаний, що де-факто ми сьогодні стали східним флангом НАТО. Я щасливий тому, що сьогодні у тренувальних центрах, на полігонах офіцери НАТО спільно з нами працюють для збільшення обороноздатності. Приємно, що у Любліні у штабі українсько-польсько-литовської бригади сьогодні відпрацьовується конкретне бойове злагодження», - наголосив Президент.

Водночас Глава держави підкреслив, що те, що зроблено за останні п’ять років дуже важливо, але цього замало. «Саме тому Річна програма встановлює абсолютно чіткі і конкретні завдання: що буде з армією, що буде із сектором безпеки і оборони, як будуть захищені українські кордони, яким чином буде забезпечено безпеку на українських вулицях, яким чином буде функціонувати українська поліція, українська Національна гвардія, українські спецслужби», - сказав він, додавши, що силовики будуть позбавлені можливостей здійснювати тиск на бізнес і в такий спосіб ми перейдемо до цивілізованої європейської моделі.

«Хочу наголосити, що критерії, які необхідні для вступу в НАТО на 93% співпадають із критеріями, які необхідні для вступу в Європейський Союз. І саме тому, цей документ такий важливий. Саме тому ми так рішуче рухаємося вперед», - сказав Президент.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на історичній важливості  цього Указу. «Насправді, це вперше в історії України, коли ми маємо річну національну програму, яка складається зі стратегічних завдань, які спрямовані на те, щоб ми досягали критеріїв членства в Альянсі», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Нарешті ми маємо стратегічні цілі і завдання та чіткі заходи на досягнення цих цілей», - додала вона.

В свою чергу, Директор Фонду «Відродження» Олександр Сушко наголосив, що якість підготовки Річної національної програми співпраці Україна-НАТО істотно покращилася і це створює певні передумови для того, щоб «цей рух до стандартів НАТО був більш добре скоординованим і зрозумілим для виконавців і суспільства, яке  б могло бачити яким чином розвивається цей шлях України до НАТО».

Міністр закордонних справ України (2007-2009 років) Володимир Огризко згадав історію підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, яке відбулося в середині 90-х років. «Я щасливий, що я дожив до того часу, коли ту велику ідею, про яку ми мріяли, сьогодні ми перевели в практичний план дій», - сказав він та подякував Президентові Петру Порошенку за його наполегливу роботу.

Голова Громадської ліги «Україна — НАТО» Сергій Джердж також подякував Президентові за роботу із підготовки Річної національної програми. «Це дійсно є програмою реформування країни. І ті стандарти і критерії, які ми досягаємо щодо членства в НАТО, дійсно наближають нас до Європейського Союзу… Ми посилюємо безпеку держави і зрештою можемо чекати такого слушного політичного моменту, коли країни-члени НАТО приймуть рішення про вступ України до цієї організації», - сказав він.

Запроваджена п’ять років тому реформа децентралізації влади дала поштовх розвитку місцевого самоврядування та надала ресурси, які тепер не треба просити в Києві, а вкладати у нову якість життя безпосередньо на місцях. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Я мав свого часу велику честь представляти Концепцію реформи децентралізації влади – у квітні 2014 року. Ми почали непростий, але необхідний шлях для проведення децентралізації і формування сильного місцевого самоврядування. І ми маємо позитивний результат. У старій системі все вирішували центральні органи влади, а сьогодні рішення приймають місцеві громади. До 2014 року громадяни були виключені з прийняття рішень. А сьогодні ми сконцентрували ресурси на місцевому рівні, і кожна громада має можливості, які дозволяють не просити у Києва, а відбудовувати власні міста та селища», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що інвестиції в якість життя – це не тільки про економіку, а й про культуру та розвиток креативних індустрій. Так, Глава Уряду нагадав, що в Україні реалізується проект «Малі міста – великі враження». Минулого року він проходив у пілотному режимі. Цього року ця практика буде поширена й посилена. Деталі цієї роботи представив Міністр культури України Євген Нищук.

«Чим ми сильні? Серед іншого – креативними індустріями. Українці надзвичайно креативні, і нам потрібно створити середовище, в якому ці індустрії могли б розвиватися – не тільки у великих містах, а й у маленьких, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – це не просто місце на карті, а велика 45-мільйонна країна».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи пленарне засідання у вівторок, 9 квітня 2019 року, повідомив про результати візиту української парламентської делегації до Катару, де проходила 140-а Асамблея Міжпарламентського Союзу - «величезний і найдавніший міжнародний форум».

А.Парубій зазначив, що у роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу взяли участь делегації 163-х країн на чолі з 60 головами і 40 віце-спікерами. Загалом участь у форумі взяли понад 2200 членів парламентів світу.

За словами Голови Парламенту, українська делегація запропонувала для ухвалення на Асамблеї свою Резолюцію про неприпустимість найманства як засобу підриву миру та порушення прав людини. «Ми провели дуже інтенсивну роботу із учасниками форуму задля її ухвалення. І точно знаю, що вже завтра вона буде прийнята», - наголосив А.Парубій.

Голова Верховної Ради підкреслив, що з високої трибуни Асамблеї Міжпарламентського Союзу він розповів про злочини російських окупантів на окупованих територіях Криму та Донбасу. Також він звернувся до російської делегації, яка була присутня у залі, і «особисто до Голови Государственной Думи» зі словами: «Заберіть свої окупаційні російські війська з території України. Перестаньте вбивати українських громадян!» «Це ще одна перемога на дипломатичному фронті!» - Підкреслив Голова Парламенту.

Сьогодні, 8 квітня, за участю керівництва області та міста, керівників бізнес-структур, науковців  відбувся семінар «Розвиток біоенергетичного бізнесу та інвестицій в Україні. Обмін досвідом для підготовки прибуткових проектів» у рамках державно-приватного партнерства PIB Biobased Energy Ukraine (Нідерланди).

Учасниками заходу стали представники провідних голландських фірм, а також науковці та керівники компаній Вінниччини, зацікавлені в реалізації українсько-голландських проектів у сфері біоенергетики в Україні.

Голландську сторону представили Посольство Королівства Нідерланди в Україні та Консорціум PIB – Partners for International Business: Biobased Energy Ukraine.

У семінарі взяли участь: народний депутат України, в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський; Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук; радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій спільно з керівниками структурних підрозділів ОДА, заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський.

Звертаючись з вітальним словом до присутніх, Каролін Спаанс подякувала за гостинність і підтримку в організації спільних заходів. «Тема біоенергетики дуже важлива для обох наших країн. І я впевнена, що разом ми можемо реалізувати перехід до відновлювальної енергії та поділитися досвідом практичних напрацювань», - зауважила радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс.

Під час семінару Валерій Коровій акцентував увагу на важливому значенні переходу до «зеленої енергетики», зазначивши: «У 2018 році, порівняно з 2013 роком, підприємствами, домогосподарствами та бюджетними установами було скорочено споживання газу майже вдвічі. Це свідчить про те, що у Вінницькій області вдалося зекономити 2,7 млрд грн. Ми почали відпрацьовувати ті інструменти, які активно стимулюють розвиток сонячної енергетики. На сьогодні Вінниччина має можливість використовувати 250 МВт сонячної енергії, що є значним кроком вперед для регіону. Нещодавно у м.Вінниці відкрито завод з виробництва сонячних панелей «KNESS PV», що також є особливо важливим для розвитку українського бізнесу у напрямку використання енергоефективних технологій». У ході зустрічі голова ОДА також поінформував про реалізацію ключових бізнес-проектів у регіоні щодо розвитку галузі біоенергетики.

У свою чергу, заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський зауважив: «Питання енергетичної незалежності є надзвичайно важливим для нашої країни, тому на локальному рівні кожна громада має вирішувати це питання якомога швидше. Для Вінниччини, як для аграрної області, це питання є одним із ключових пріоритетів. У 2015 році місто Вінниця отримало Європейську енергетичну відзнаку. У 2019 році таку відзнаку отримало ще одне місто України, а саме – місто Житомир. Тож ми сподіваємося на  тісну співпрацю у напрямку біоенергетики між містами. Сьогодні вже багато підприємств у м. Вінниці використовують відходи власного виробництва задля того, щоб бути більш енергетично незалежними».

Під час зустрічі Олександр Домбровський розповів присутнім про законодавче забезпечення розвитку біоенергетики в Україні. Зокрема, посадовець ознайомив учасників семінару із ключовими законопроектами, зокрема, із законопроектом №8449-д щодо нової системи підтримки відновлюваної енергетики. Також значна увага була приділена реалізації Закону України щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (від 21.03.2017 №1959-VIII).

У ході зустрічі Олександр Домбровський також поінформував про зміни, передбачені проектом Закону України щодо розвитку сфери виробництва рідких біологічних видів палива, а також ознайомив учасників заходу з успішними прикладами впровадження біоенергетичних проектів в Україні, зокрема, щодо встановлення модернізованих котелень, роботи електростанцій на біомасі тощо.

Варто зазначити, що Вінниччина також входить до списку лідерів за темпами розвитку біоенергетики. Зокрема, на Ладижинській птахофабриці МХП «Миронівський хлібопродукт» області добудовано першу чергу біогазового комплексу потужністю 12 МВт.

Під час семінару представники сфери бізнесу Вінницької області мали можливість обмінятися досвідом підготовки проектів у галузі відновлюваної енергетики в процесі прискореного курсу розробки бізнес-проектів, ознайомитися з практичними прикладами голландських компаній та розглянути  програми фінансування від українських та міжнародних банків.

Консорціум «Partners in Business Biobased Energy Ukraine» був представлений підприємствами-виробниками, постачальники технологій, державними організаціями та науковими інститутами, що працюють у секторі біоорієнтованої економіки Нідерландів.

Учасники семінару також  мали можливість ознайомитися з роботою компанії  DSD, що надає технічну підтримку агро-, харчової промисловості та виробництва біопалива, працює над розробкою деталізованих економічних розрахунків та бізнес-планів, а також над залучення фінансування. DSD пропонує можливості для локального партнерства у виробництві біо-дизелю та біо-етанолу на базі інноваційного процесу прямої переробки.

На сьогодні представники компанії Kara Energy Systems продовжують розробляти індивідуальні комплексні рішення, працюють над виготовленням і постачанням до різних країн світу обладнання для виробництва тепла та/або електроенергії з біомаси.

Під час семінару також були присутні представники Університету прикладних наук Саксіон (Saxion), що є одним  із найбільших закладів вищої технічної освіти у Королівстві Нідерландів, який пропонує великий вибір курсів для різноманітних рівнів, включаючи міжнародні програми.

Під час зустрічі учасникам заходу презентували PIB Biobased Energy Ukraine, публічно‑приватне партнерство голландського сектору біоорієнтованої економіки (координатор проекту –  Ханс ван Клінк).

Також присутні ознайомилися з прискореним курсом щодо розробки прибуткових бізнес-проектів Саксіонського університету прикладних наук (Нідерланди) та з банківськими програмами з фінансування біоенергетичних проектів від вітчизняних і міжнародних фінансових установ.

Організаторами семінару виступили: Голландський консорціум «Partners in Business Biobased Energy Ukraine» (PIB), Посольство Королівства Нідерландів в Україні, Держенергоефективності України, Рада з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board).

Днями має розпочати роботу Вищий антикорупційний суд України. Відповідний Указ Президент України Петро Порошенко планує підписати вже цього тижня.

«Цього тижня має бути підписаний мій Указ і ми маємо запустити антикорупційний суд», - повідомив Глава держави в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

Петро Порошенко підкреслив, що конкурс на посади суддів антикорупційного суду  був проведений блискуче за участі ради міжнародних експертів та визнаний у всьому світі.

«Найкращі судді, науковці, адвокати, які є гарантом того, що країна кардинально зміниться», - зазначив Президент.

Глава держави також зауважив, що початок роботи антикорупційного суду – це є «реалізація того, що записано в Конституції щодо членства України в ЄС та НАТО», як і кроки із захисту активістів, які мають право на протест. «І ніхто не має позбавити їх цього права, бо головне наше досягнення – це самі вибори, які визнані світом як найдемократичніші за весь час існування нашої держави. Подивіться, що відбувається у нашого північного сусіда – там виборів взагалі немає, а сьогодні, в цей день, в ці два тижні все залежить абсолютно від вас», - зауважив Петро Порошенко.

Запроваджена 5 років тому реформа децентралізації влади стала фундаментальною для перебудови усієї системи державного управління та ухвалення рішень. Саме тому її потрібно захищати – передусім на рівні Конституції. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу «Прямий».

«Важливо захистити реформу децентралізації. Першого квітня виповнилося 5 років з моменту, як я вніс на Уряд концепцію реформи, і ми почали її впроваджувати. Зараз вже 70% українців мають доступ до переваг децентралізації. Важливо, аби всі 100% українців мали нову якість життя. Адже це - нова школа, нова дорога, нова економічна основа громади, - сказав Володимир Гройсман. - У Конституції треба закріпити, що це фундаментальна реформа, і її неможна чіпати. Якщо цього не зробити, то можна буде звичайним законом все відмінити. І це небезпечно. Але я буду захищати реформу. Вона одна з ключових з точки зору управління і прийняття рішень».

Володимир Гройсман додав, що сьогодні відбувається процес, коли на місця приходять нові управлінці, готові ефективно використовувати нові можливості і нові ресурси - передусім фінансові. Лише за напрямком доходів місцевих бюджетів їх прогнозний обсяг цього року становитиме 270 млрд грн.

«Сьогодні це кошти розвитку. Тому ви і бачите в громадах і дороги, і освітлення, і транспорт, і нові площі, сквери, садочки, школи. Система створена і буде працювати далі. Треба в 2020 році завершити процес об’єднання громад, аби кожен мав доступ до переваг реформи. Ця реформа змінила систему управління держави. Зараз все вирішують ОТГ та міські голови. Ми створюємо для них умови», - додав Прем’єр-міністр.

Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі.

Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Так, за прогнозом Міністерства інфраструктури, реалізація, приміром, Авіаційної стратегії дозволить збільшити пасажиропотік до 80 млн пасажирів на рік вже у 2030 році.

«Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати».

Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду.

Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Довідково

Кабінет Міністрів України створив Стратегічний комітет 10 січня 2019 року на першому урядовому засіданні поточного року. Мета його роботи – формування політики та основ урядових рішень у контексті переходу України на трирічне бюджетне планування. Завданнями комітету є розгляд, формування і реалізація пріоритетних реформ Кабінету Міністрів; формування концептуальних, стратегічних та програмних документів Кабінету Міністрів, а також схвалення політичних пропозицій міністрів. Комітет також обговорюватиме проекти розпоряджень Кабінету Міністрів про схвалення планів пріоритетних дій Уряду на відповідний рік та звітів про їх виконання; звіти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо реалізації пріоритетних реформ Кабінету Міністрів у відповідних сферах державної політики; проекти законів про Державний бюджет України на відповідний рік та внесення змін до них. Членами комітету є всі члени Уряду України.

Попереднє засідання Стратегічного комітету було присвячене питанням реформування ланки екстреної медицини та розвитку професійно-технічної освіти.

6 квітня 2019 року Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у відкритті 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу, яка відбувається у столиці Катару - місті Доха. На початку церемонії Голову Верховної Ради України привітав Емір Держави Катар шейх Тамім бін Хамад Аль Тані. 

У роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Cоюзу беруть участь делегації від 163 країн на чолі з 60 головами і 40 віце-спікерами та у складі 2200 членів парламентів світу.  Українська делегація пропонує для ухвалення на Асамблеї свою Резолюцію про неприпустимість найманства, як засобу підриву миру та порушення прав людини. У складі української делегації на чолі з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм - народні депутати України: Борис Тарасюк, Леонід Ємець, Валерія Заружко, Олена Сотник. 

Міжпарламентський союз (Inter-Parliamentary Union, IPU) - міжнародна організація, створена у 1889 році Фредеріком Пассі (Франція) та Рандалом Крімером (Велика Британія). Це був перший постійний форум для політичних багатосторонніх переговорів. Членами Міжпарламентського союзу є національні парламенти 163 країн світу разом з 10 регіональними парламентськими асамблеями, які є асоційованими членами. Міжпарламентський союз - найстаріша міжпарламентська міжнародна організація -відзначає цього року 130 років.

 У своїх коментарях, пов’язаних із очисткою річки Південний Буг та її притоків, перший заступник голови облдержадміністрації  Андрій Гижко зазначив: «Минулого року вдалося розчистити головну притоку - річку Десенку. Вище по течії іде річка Вільшанка, де в межах Турбівської громади розташоване одне з найбільших водосховищ (1 млн .куб. м. води). Плануємо вже в цьому році після завершення нерестового періоду приступити до розчистки р. Вільшанки,що значно має покращити питне водопостачання  та якість води в місцях водозабору для м. Вінниці».

Також важливим завданням перший заступник голови ОДА назвав заходи по розчистці р. Південний Буг у межах Стрижавської громади: «Проектна документація виготовлена , вже пройшли громадські слухання по обох об’єктах, незабаром будуть оголошуватись тендерні процедури. Таку саму документацію виготовлено по місту-курорту Хмільник, де також протікає річка Південний Буг. Особливість тут  така, що  викиди з сусідньої Хмільницької області якраз акумулюються саме в межах Хмільницької громади, де річка робить кілька вигинів, має уповільнену течію,що сприяє утворенню значних мулових наносів. Тож для нас має принципове значення підтримка міста-курорта. На 4 квітня призначено  громадські слухання із цих  питань, в разі позитивного результату розпочнуться тендерні процедури щодо розчистки Південного Бугу в межах м. Хмільник».

Андрій Гижко повідомив, що цьогоріч за рахунок коштів обласного екологічного фонду був закуплений потужний земснаряд, вартістю майже 6 млн.грн., який планується залучити до розчистки річки Південний Буг та її притоків. Новий земснаряд вдвічі потужніший ніж той, що був закуплений минулого року і має винос рукава більш як 700 метрів: тобто може подавати пульпу, яка піднімається з дна, на значну відстань від берега і використовуватись на широких ділянках водного плеса.

«Очистка дна річки та її притоків - процедура дороговартісна. В районі Стрижавки за проектно-кошторисною документацією вартість робіт становить порядка 80 млн. грн.; очистка р. Вільшанки  в межах Турбова вартуватиме  близько 10 млн. грн.; звільнення від мулу р. Південний Буг в межах Хмільника вартуватиме близько 40 млн. грн. Проте, маємо надію за рахунок тендерної процедури значно здешевити вартість цих робіт»,- зазначив Андрій Гижко.

Як зазначив  посадовець, за підрахунками фахівців , тільки в районі Стрижавки потрібно підняти з дна і вивезти на поля понад 1млн.200 тис м.куб. мулу. Для проведення  очистки потрібно досить багато часу, якщо р. Вільшанку можна очистити протягом  одного 2019 року, то русло Південного Бугу в районі Стрижавки буде очищатися протягом 2019-2020 р.р. В районі Хмільника потрібно вичистити близько 800м.куб. намулу, що теж займе приблизно два роки.

Андрій Гижко також наголосив, що проблему чистої питної води для жителів області неможливо вирішити тільки розчисткою водойм – потрібен комплексний системний підхід до цієї проблеми, включаючи контроль за  очисткою витоків, що скидаються до річок, вчасний і якісний ремонт очисних споруд тощо.

Президент України Петро Порошенко наголошує, що українська армія надалі отримуватиме нове сучасне озброєння та техніку, яка дозволить укріпити обороноздатність держави. «Посада Президента і Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України передбачає щоденні, щогодинні, і щохвилинні зусилля із укріплення обороноздатності нашої держави», - зауважив Петро Порошенко на зустрічі з військовослужбовцями Військово-Морських Сил України та членами родин полонених.

«Щойно на полігоні, тут в Одеській області, відбулися успішні випробування нової крилатої ракети, яка здатна вести вогонь по морським цілям. Сьогодні випробувався саме цей варіант спеціалізації. Має збільшений радіус дії, збільшену бойову частину. І мені приємно вам повідомити, що випробування нової української крилатої ракети відбулися успішно. Ракета, подолавши відстань понад 250 км, успішно вразила ціль в акваторії Чорного моря», - розповів Глава держави.

«Наголошую, що це – українські ракети, які створені українськими конструкторами і вироблені на підприємствах українського оборонно-промислового комплексу. Наголошую, що за моїм завданням вже в грудні місяці вони будуть прийняті на озброєння і розташовані на кораблях Військово-Морських Сил України, і в підрозділах берегової оборони», - зазначив Президент.

За його словами, за випробуваннями спостерігали представники дружніх до нас країн, воєнні аташе, дипломатичні представники. Водночас він зауважив, що і країна-агресор «дуже уважно слідкувала за випробуваннями, намагалася застосувати засоби радіоелектронної боротьби».

«І незважаючи на всю протидію, випробування пройшли дуже успішно», - підкреслив Петро Порошенко.

Ключове завдання Уряду України на поточний момент – продовжувати реформи, які у більшості своїй є фундаментальними, та забезпечити сталий розвиток країни. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із засновниками та правлінням Ялтинської європейської стратегії «YES». Вони зустрілися з Главою Уряду в рамках підготовки чергової щорічної зустрічі «YES», яка запланована на вересень.

«Радий обговорити реальний стан справ в Україні і подякувати вам за те, що ви робите для нашої держави, – сказав Володимир Гройсман, звертаючись до співрозмовників. – Дуже важливо для нас сьогодні продовжувати поступовий розвиток країни і продовжувати зміни, які вже приносять результат. За останні роки – попри всі виклики та загрози – нам вдалося сформувати фундамент нової України, закласти основи, а зараз ми зводимо будівлю. Разом будуємо нову країну».

У свою чергу глава правління «YES» Олександр Квасьнєвскі підкреслив, що Україна справді демонструє відданість не тільки демократичним цінностям, а й курсу значних перетворень. «Ми і наші партнери визнають: перший тур президентських виборів відбувся у прозорий і справедливий спосіб. Ніхто не може поставити під сумнів демократичність всіх процедур, – сказав Олександр Квасьнєвскі. – І так само ми визнаємо ваш внесок у те, що, попри непрості часи і складнощі, ви віддані курсу реформ і проводите ці реформи. Зроблено вже багато. Багато змін відбуваються саме за вашого лідерства. І сьогодні очевидно, що треба продовжувати цей шлях і йти ним далі».

Під час розмови сторони обговорили поточну ситуацію в економіці та основні плани Уряду на подальшу перспективу.

Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко прийняв доповідь Секретаря Ради Національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова щодо випробування нових українських ракет, зокрема контрольні пуски ракетних комплексів «Вільха-М», які відбулися на півдні Одеської області.

«Хочу привітати з успішними випробуваннями, як були проведені сьогодні. Це завершальний етап створення комплексу «Вільха-М», систем залпового вогню з підвищеною точністю, з підвищеним радіусом дії, яких дуже чекають сьогодні у військах», - сказав Петро Порошенко під час прямого зв’язку в Ситуаційному центрі із командним штабом РНБОУ на місці випробувань.

Президент привітав Міністра оборони Степана Полторака та весь склад Збройних Сил України з новими можливостями, які з’являються після поставлення на озброєння цього унікального ракетного комплексу, виробленого в Україні.

Глава держави також підкреслив: «Дуже символічно, що ці випробування сьогодні вдібуваються точно в 70-ту річницю створення НАТО. Наш курс – ми прямуємо до НАТО, ми реформуємо наші Збройні Сили, ми підвищуємо їх бойові спроможності. І мені приємно, що Україна сьогодні фактично є східним флангом НАТО, добре озброєним. Ми йдемо в НАТО не з простягнутою рукою, а як повноцінний, рівний партнер, який сьогодні боронить демократію, свободу на європейському континенті, даючи відсіч агресору – Російській Федерації».

За словами Глави держави, це є виконання його пропозицій, внесених на Раду національної безпеки і оборони України щодо створення ракетного щита відповідно до нових можливостей, після виходу РФ з договору про ракети середньої та малої дальності

«У нас з’являються нові можливості. Сьогодні – це є перші кроки. Завтра також буде надана переконлива демонстрація нових спроможностей українських представників оборонної промисловості в ЗСУ», - зауважив Петро Порошенко.

Президент подякував за успішно проведені випробування всім, хто був долучений до цього процесу, зокрема співробітникам КБ «Луч»: «Ви дійсно зробили величезну роботу за останні чотири роки. І успішний пуск сьогодні є яскравим тому підтвердженням».

Секретар РНБОУ повідомив, що контрольні пуски відбулися успішно. Ракетний комплекс «Вільха-М» прийнято на озброєння Збройних Сил України та розпочато серійне виробництво зазначених ракет, які здатні точно знищувати ворога на відстані 130 км.

«Наші ракетники – інженери та виробничники продовжують працювати над створенням ракет нового покоління, які будуть надійно і точно знищувати цілі на відстані понад 200 кілометрів», - додав Секретар РНБОУ, інформуючи про стан виконання програми РНБОУ щодо збільшення ракетної потужності України, затвердженої Главою держави.

 «Враження дуже позитивні. Технічні можливості нової ракети значно підвищують бойові спроможності Збройних Сил України», - зазначив, в свою чергу, Міністр оборони України Степан Полторак.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує посилити функції Національної служби здоров’я України щодо контролю умов роботи медичних закладів, передусім на первинній ланці. 

Як зазначив Глава Уряду, сьогодні саме НСЗУ сплачує закладам за надані пацієнтам лікувальні послуги, а з другого півріччя сплачуватиме за послуги діагностики. Окрім того, Уряд через інструменти фінансової децентралізації надав значні фінансові ресурси муніципалітетам та органам місцевого самоврядування, яким зазвичай належать медичні заклади.

«Вважаю за потрібне наділити НСЗУ серйозними контрольними функціями, – сказав Володимир Гройсман. – Мають бути елементарні умови, чистота й порядок. Треба посилити функції НСЗУ, яка платить за послугу, функціями контролю. Просив би зайнятися цим питанням».

Глава Уряду також схвалив пропозиції Міністерства охорони здоров’я щодо подальшого розвитку програми «Доступні ліки» – в контексті збільшення програмних препаратів та посилення якості ліків. За даними МОЗ, за два роки існування програми нею скористалися близько 7 млн українців. Зараз впроваджується інструмент електронного рецепта та спеціальні інструменти контролю якості ліків за допомогою 2D-кодування.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Катар в Україні Гаді Насером Мансуром Халіль Аль-Гаджрі.

Голова Верховної Ради, вітаючи Посла, відзначив його активну роботу в Україні, а також офіційно підтвердив, що візьме участь у роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу, яка відбудеться 6-8 квітня 2019 року у столиці Катару – місті Доха.

Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Катар висловив подяку Голові Верховної Ради України за його рішення брати участь у роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу, адже, за словами Посла, це не тільки можливість участі України у надважливому міжнародному парламентському форумі, а й активізація міжпарламентської співпраці між Україною та Катаром. Посол Гаді Насер Мансур Халіль Аль-Гаджрі відзначив, що для Катарської Сторони надзвичайно важливо збільшувати економічну співпрацю між Катаром і Україною, зокрема, у царині експорту газу з Катару до України.

Голова Верховної Ради України відзначив, що коли у Парламенті він ставив на голосування питання ратифікації міжнародної Угоди між Катаром і Україною, вона отримала велику підтримку, що свідчить про усвідомлення народними депутатами важливості цієї економічної співпраці.

Також сторони обговорили питання перспективи підписання Угоди про співпрацю між Верховною Радою України та Консультативною Радою Держави Катар.

«Ми звертаємося до Уряду з проханням забезпечити організацію досліджень на поліграфі всього керівного складу Державного концерну «Укроборонпром». Окремо підготуйте списки тих, хто має пройти дослідження. Прошу включити туди і керівників державних підприємств оборонно-промислового комплексу – і керівників підприємств, і тих, хто відповідає за фінансову діяльність», - сказав Президент України Петро Порошенко під час наради з Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром Турчиновим та заступником Секретаря РНБОУ Сергієм Кривоносом. Глава держави прийняв доповідь заступника Секретаря РНБОУ Сергія Кривоноса щодо пропозицій по перевірці ДК «Укроборонпром» та реформуванню оборонного сектора.

«У випадку виявлення підстав, прошу передати відповідні результати досліджень поліграфа або контррозвідці Служби безпеки Україна, або у правоохоронні органи. Якщо будуть виявленні ті чи інші обставини скоєння злочину», - заявив Петро Порошенко.

Президент також наголосив, що на підставі рекомендацій полковника Кривоноса звернеться до Уряду щодо негайного фінансування міжнародного аудиту концерну «Укроборонпром». Він додав, що рішення має бути прийнято вже в квітні.

Петро Порошенко також наголосив, що окремо, не в якості міжнародного аудиту, мають бути проведені перевірки і Державною аудиторською службою та доручив доповісти йому про строки початку перевірки.

Глава держави підкреслив, що перевірку діяльності «Укроборонпрому» має провести Рахункова палата України. Він доручив Секретарю РНБО Олександру Турчинову взяти на контроль це питання та доповісти йому про результати перевірки.

Петро Порошенко наголосив на необхідності долучити до перевірки і громадські організації і проінформувати представників громадськості про підсумки цих перевірок.

Президент також підкреслив важливість прискорення розгляду у Верховній Раді законопроекту щодо змін до законодавства про державне оборонне замовлення. «Ми маємо розкрити цю інформацію», - зазначив Петро Порошенко. Він додав, що провів консультації з нашими міжнародними партнерами і вони повністю підтримують ці кроки.

Щодо питання Наглядової ради «Укроборонпрому» Глава держави підтримав пропозицію залучити туди представників наших стратегічних партнерів для забезпечення ефективності і прозорості її функціонування.

Секретар РНБО Олександр Турчинов доповів, що більшість підприємств оборонної промисловості працюють в штатному режимі і достатньо ефективно, зокрема над виконанням ракетної програми, затвердженої рішенням РНБО. «Найближчим часом планується випробування нових потужних ракетних комплексів і, враховуючи дуже важливе значення їх для зміцнення оборони нашої країни, ми звертаємось з пропозицією вам особисто взяти участь у фінальному етапі випробувань», - зазначив він.

Президент зауважив, що новітнє ракетне озброєння після завершення випробувань, які мають відбутися найближчими днями, мають надійти на озброєння ЗСУ.