Вінницька
обласна державна адміністрація

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наполягає на якнайшвидшому старті роботи Вищого антикорупційного суду і вирішенні в місячний термін всіх побутових питань, передусім розміщення суду та апеляційної палати.

Про це Глава Уряду сказав під час наради з питань проведення першочергових заходів, необхідних для забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду. 
Глава Уряду нагадав, що після прийняття Парламентом Закону України «Про утворення Вищого антикорупційного суду» Уряд схвалив План організації підготовки потрібних нормативних актів. Відповідальними за їх опрацювання визначені декілька органів влади, передусім Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство соціальної політики, Фонд державного майна.

«Закони ухвалені. Потрібно прийняти всі рішення для запуску роботи Антикорупційного суду. Розпочинаються процедури набору суддів, розміщення. І є речі, які ми маємо зробити для забезпечення потреб – приміщення, фінансування, охорона», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що серед іншого потрібно визначити і забезпечити охорону приміщень Вищого антикорупційного суду, особисту охорону суддів, їх житла та особисту безпеку членів їхніх сімей, збереження їхнього майна. Цю роботу виконуватимуть підрозділи Національної поліції та Національної гвардії.

Міністерство фінансів має внести у проекти Державного бюджету на наступні роки видатки, необхідні для забезпечення діяльності Антикорупційного суду. Кошти на фінансування цього року забезпечені, адже були заздалегідь внесені в державний кошторис.

Мінекономрозвитку разом з Фондом державного майна та Київською міською державною адміністрацією мають забезпечити належними приміщеннями апеляційну палату Вищого антикорупційного суду та судові палати Вищого антикорупційного суду для здійснення правосуддя в першій інстанції.

Глава Уряду дав доручення протягом місяця визначити потрібні приміщення і підготувати всю потрібну документацію, включаючи фінансування оренди. «Даю вам один місяць на визначення приміщення. Також даю доручення МЗС розпочати консультації з міжнародними організаціями щодо пошуку незалежних експертів. Завдання – забезпечити все до моменту, коли суд розпочне роботу», - сказав Володимир Гройсман.

«Кажуть, не можна зупинити ідею, час якої настав. Ідея автокефалії зараз в Україні є саме такою ідеєю. До Томосу нас підводить сама логіка історичного процесу, логіка розвитку української нації, логіка розвитку української  держави», - наголосив Президент Петро Порошенко під час участі у Всеукраїнській прощі, приуроченій 1030-річчю Хрещення України – Русі, в ході робочої поїздки на Тернопільщину.

Глава держави особливо наголосив, що мова йде не про створення державної церкви: «Церкви були і будуть незалежними від держави, як це і передбачено Конституцією».  

«Я твердо стою на тому, щоб церква в Україні була незалежною від держави. Але особливо від держави іноземної. Це я кажу вам. Про це я написав Понтифіку. Днями державний секретар Ватикану повідомив мені, що Папа Франциск із великим задоволенням констатує, що влада в Україні гарантує повне дотримання релігійної свободи для вірних усіх конфесій», - підкреслив Петро Порошенко. 

«З перших же днів свого президентства поставив за мету добитися від Константинопольскої Матері-Церкви надання автокефалії Українській помісній православній єдиній церкві. Відтоді ця тема постійно перебуває не просто в полі мого зору, а в центрі уваги»,  - зазначив він.

Глава держави наголосив, що протягом кількох років тривала невидима для стороннього ока напружена робота: «Зустрічі та листування із Вселенським Патріархом, обговорення теми з лідерами православних країн та предстоятелями церков цих країн».

Петро Порошенко зазначив, що у відповідь на його звернення, яке було підтримано Верховною Радою України, обласними радами, в тому числі Тернопільською обласною радою, районними радами, ієрархами всіх церков, нарешті, ми вже почули низку позитивних повідомлень. «Про те, що приєднання Київської Митрополії до Московської Церкви, яке сталося у сімнадцятому столітті, було здійснене всупереч канонам. Про те, що право надавати автокефалію належить винятково Вселенському Патріарху і Синоду. Про те, що Константинопольська Церква – це Церква-Мати для українських православних. А Москва, яка претендує на «материнство», насправді є дочірньою по відношенню до церкви в Києві», - відзначив він.

«І головне – про те, що коли виникає незалежна держава, природним наслідком виникнення держави є створення своєї незалежної православної церкви»,  - особливо наголосив Президент.

За словами Петра Порошенка, автокефалія не є клопіт лише українських православних. «Це – питання нашої української  незалежності. Це – один із стовпів Української держави, української нації, української національної безпеки. І, врешті-решт, всієї світової геополітики», - підкреслив Президент.

Глава держави зазначив, що саме тому і чинять такий шалений спротив Москва та її п’ята колона всередині України. «І навіть деякі політики, яких прийнято вважати проукраїнськими, дозволяють собі передавати сигнали на зовні, що, мовляв, не варто поспішати з наданням автокефалії», - додав він. 

«Ситуація непроста. Протидія – масштабна і системна. Нема жодних підстав вважати, ніби Томос у нас в кишені. Та нам з вами залишається дві речі для того, щоб його отримати – молитися, і вірити та боротися», - сказав Президент та нагадав слова Любомира Гузара: «Коли молимося, не припиняймо працювати. Бо без нашої праці нічого не буде, нічого само по собі не станеться».

Запроваджена Урядом реформа роботи Державної фіскальної служби в частині митних підрозділів, а також набір заходів із подолання тіньових оборудок на кордоні дали можливість інституційно змінювати роботу митної служби – в бік зменшення прямого контакту із службовцями і збільшення аналітичної складової. Про це в ефірі ТРК «Україна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми ще інституційно перебудовуємо роботу митної служби з точки зору аналітичної роботи. Дуже добре, що Парламент ухвалив закон про єдине митне вікно. І найголовніше: буквально нещодавно прийнято рішення – внаслідок публічного міжнародного тендеру ми вже закуповуємо сканери, які будуть сканувати кордони. Це буде означати, що приховати будь-який товар, або робити його пересорт стане набагато складніше і це все буде скануватись рентгеном і тут людський фактор буде мінімізований», - сказав Володимир Гройсман.

 Він нагадав, що прозорі торги по сканерах дозволили зекономити 600 млн грн, що склало половину заявлених коштів. «Ми на вірному шляху і будемо йти далі. Я готовий відкрити митницю для всіх служб, щоб вони один за одним дивились і не давали нікому, ні митнику, ні прикордоннику, ні поліцейському, ні працівнику Служби безпеки України, ні будь-кому іншому подивитись хоча би в кишеню, або в руки контрабандисту і взяти щось до себе в кишеню. Чим більше буде публічності, чим більше буде прозорості, чим більше буде відкритості, тим ближче ми будемо до якісної роботи і чесного результату», - наголосив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на початку виступу зробив невеликий аналіз роботи восьмої сесії. За його словами, Верховна Рада, маючи сьогодні останнє пленарне засідання, працювала до останньої хвилини і приймала рішення.

А.Парубій у виступі наголосив на винятковій важливості ухвалення ключового оборонного Закону «Про національну безпеку України».

«Цей Закон важливий не тільки для реформування Збройних Сил України. Цей закон для України є вкрай важливий для інтеграції України в НАТО», - сказав він.

А.Парубій нагадав, що Верховна Рада визначила, що НАТО є ключовим зовнішньополітичним напрямом для України. «І зараз, коли ми відбиваємо російську агресію питання оборони і безпеки було, залишається і буде ключовим для Парламенту», - зазначив він. 

Голова Верховної Ради України нагадав, що на початку восьмої сесії він говорив, що одне з важливих питань буде вирішення Верховною Радою кадрових питань. Ключовими питання були Рахункова палата, Уповноважений з прав людини, звільнення і призначення членів ЦВК і призначення Голови Національного банку.

А.Парубій зазначив, що всі питання були успішно вирішені, а у Верховної Ради залишився один борг - це ЦВК. Він нагадав, що до останнього тривали консультації і народні депутати не змогли дійти порозуміння.

Він висловив переконання, що питання ЦВК буде одним з перших питань продовження роботи Верховної Ради восени.

Ще одним важливим прийнятим рішенням А.Парубій назвав ухвалення Закону «Про Антикорупційний суд». Він відзначив, що за це історичне рішення проголосувало 315 народних депутатів. «Цим ми завершили формування цілісної антикорупційної інфраструктури.

В Законі «Про Антикорупційний суд» чітко визначено юрисдикцію на яку поширюється Антикорупційний Суд, створено усі необхідні правові та фінансові механізми для його успішної роботи.

Ми визначили і сформували чіткі вимоги щодо забезпечення прозорості конкурсних процедур із відбору суддів Вищого антикорупційного суду. А також убезпечили Вищий Антикорупційний Суд від будь-якого можливого тиску органів влади чи інших організацій та структур - як українських, так і закордонних.

В Законі враховано важливі рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, встановлено, що міжнародні експерти мають право вето для недопущення обрання недоброчесних і непрофесійних суддів», - зазначив він.

Голова Верховної Ради України, підбиваючи підсумки роботи, зазначив: на цій сесії було прийнято 88 законів в цілому, в першому читанні 49 законопроектів і 37 постанов. Загалом було прийнято майже 200 позитивних рішень. Ці рішення були з різних сфер. Він, зокрема, нагадав про дуже важливий Закон «Про дипломатичну службу», який фактично дав новий етап для роботи наших дипломатичних представництв.

А.Парубій також виокремив Закон «Про валюту», Закон «Про інтелектуальну власність», Закон «Про залучення іноземних інвестицій», Закон «Про стратегічну екологічну оцінку». Ці закони, кожен з них потребував неймовірно великої підготовки і пошуку компромісу в залі.

Голова Верховної Ради також відзначив, що за цей період Верховна Рада активізувала міжнародну діяльність. За його словами, «парламентська дипломатія стає все більш і більш популярною у світі і наші парламентські делегації під час цієї сесії продемонстрували дуже злагоджену і плідну роботу».

А.Парубій особливо відзначив співпрацю українського парламенту з парламентами наших сусідів, з парламентами країни Балто-Чорноморського поясу, країн Балтії, Польщі, Молдови, Грузії.

Голова Верховної Ради висловив впевненість у тому, що ця міжнародна співпраця буде мати своє продовження.

А.Парубій також назвав важливими питаннями питання реформи Парламенту. Він нагадав, що під час восьмої сесії було прийнято дуже важливе рішення про кількість комітетів, запропонувавши зменшити кількість комітетів до 20-ти.

«Лише в першому читанні, але ми взяли амбітну мету - затвердити вичерпний перелік тих 20 комітетів, які повинні бути в структурі Верховної Ради України», - сказав він.

Також у першому читанні було прийнято законопроект про розподіл комітетів. Одним з головних завдань, які стоять перед Верховною Радою А.Парубій назвав введення електронної картки для усіх народних депутатів.

Він висловив сподівання, що вже наступного року ця ініціатива може бути реалізована.

«Це був непростий сезон і це була непроста весна. Багато хто говорив, що Український парламент не буде працювати напередодні виборчого року, напередодні президентської виборчої кампанії. Непрості були дискусії в залі. Але відповідальність допомогла в прийнятті тих рішень», - зазначив А.Парубій.

Голова Верховної Ради у виступі також торкнувся питання створення єдиної православної церкви, яке є одним з фундаментальних питань розвитку Української держави.

«Одна православна автокефальна церква – це є фундамент для того, щоб ми припинили будь-які намагання Росії протиставляти українців між собою за будь-якою ознакою, але за релігійною у більшій мірі», –  заявив Андрій Парубій. Він зазначив, що дискусія, яка була розпочата у Парламенті після зустрічі зі Вселенським Патріархом, набула всеукраїнського значення. «І також вона здобула підтримку у Константинополі, де я справді провів дуже багато розмов», - зауважив Голова Парламенту.

«Ми очікуємо певних позитивних рішень за результатами Синоду, можливо вони будуть не визначальними, можливо вони будуть етапними. Адже процес надання Томосу, автокефалії – це процес, який має свої певні етапи», - пояснив Андрій Парубій і додав: «Я дуже вірю, що ми зможемо дочекатися цього рішення і нашими молитвами, і нашими зусиллями. Ми дочекаємося створення в Україні Української православної помісної автокефальної церкви».

Президент Петро Порошенко відзначає успішність проведення Саміту НАТО у Брюсселі. «Які мої особисті враження від сьогоднішнього засідання? Всі хто виступали, а виступали лідери 19 країн-членів, голови держав та урядів, і всі без виключення говорили про те, що підтримка України мала полягати в тому, щоб прискорювати перспективу членства для України. Це була абсолютно конкретна розмова. Абсолютно тверді позиції і побажання, які були висловлені», - підкреслив він.

«Вважаю, що це якраз і демонструє ставлення до України і політику того, що двері відкриті. У вчорашній декларації Саміту ще раз було наголошено на політиці «відкритих дверей», підтверджено рішення Бухарестського саміту і чітко наголошено про те, що ніхто не може заблокувати цей процес», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави особливо підкреслив, що підсумки його візиту до Брюсселю і, в тому числі нинішнього  саміту підтверджують – двері НАТО для України відкриті. «Що нам треба робити? Не постійно стукатися – давайте ми той формат, чи той формат (співпраці - ред.). Друзі, нам треба змінювати країну. Нам треба зробити реформи, нам треба робити взаємосумісність, нам треба робити переведення під стандарти НАТО сектору оборони та безпеки. І я вважаю, що ми просунулися достатньо ефективно і достатньо далеко», - сказав Петро Порошенко.

«Я не буду називати жодної дати, але хочу наголосити, що нікому, в тому числі і РФ, і про це сьогодні окремо було наголошено у виступах всіх без виключення керівників країн та урядів, які брали участь в обговоренні, нікому не вдасться заблокувати вступ України до НАТО. Це суверенне право українського народу і я, як Президент, це суверенне право буду захищати», - заявив Глава держави.

Петро Порошенко також підкреслив: «Ключова позиція, яка стоїть перед Україною – це членство в НАТО. Я твердо стою на цих позиціях. Я щасливий тому, що більшість українців поділяє цю позицію».

За його словами, Україна ще має робити свою «домашню» роботу, але  всі учасники Саміту  підтвердили, що ми маємо перспективу членства. «Я вважаю, що ми на сьогоднішній день дуже далеко просунулись. Не помічати цього не можливо. Не помічати змін у Збройних Силах – не можливо. Не помічати змін в озброєнні – не можливо. Не помічати змін у секторі оборони і безпеки – не можливо. Не помічати позицій щодо зовнішньополітичної принципової позиції країни – також не можливо», - додав він.

Президент також зазначив, що для наших партнерів з НАТО було важливим прийняття Закону про національну безпеку. «І також було чітко наголошено, що ми дуже ефективно співпрацюємо і Закон відкриває зараз нові  величезні можливості щодо реформування сектору безпеки і оборони, в тому числі щодо парламентського контролю. В тому числі, і щодо прозорості фінансування, і щодо громадського контролю. І практично в кожному виступі підтримувались реальні досягнення, які українська влада продемонструвала за останній час», - наголосив Петро Порошенко.

Він також нагадав про проведений Саміт Україна – Європейський Союз та додав, що обидва заходи такого рівня свідчать про дуже високу підтримку України. «Ми маємо єдність Європейського Союзу. Ми маємо єдність країн-членів НАТО. І на  сьогоднішній день немає жодної втоми, яку так хотіли побачити росіяни і п’ята колона всередині країни», - додав Президент.

Глава держави висловив задоволення підсумками Саміту.

Старт роботи Вищого антикорупційного суду в Україні стане елементом оздоровлення усієї судової системи, кроком до відновлення справедливості й довіри у суспільства, а також холодним душем для всіх, хто порушує закон і замінює інтереси держави особистими інтересами. Так прокоментував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ухвалення Верховною Радою України закону про внесення змін до закону про судоустрій і статус суддів в частині започаткування роботи Антикорупційного суду. Документ (№7441) був ухвалений сьогодні, 12 липня, під час вечірнього пленарного засідання 254 голосами. Глава Уряду особисто слідкував за голосуванням як за важливі поправки до документу, так і за проект закону в цілому.

«Думаю, що ми об’єдналися для того, щоб ухвалити закон. Хто б, що не казав, але українці хочуть мати право на справедливий суд і хочуть побачити справедливі вироки до корупціонерів, які б посади вони не займали і де б не працювали. Створення Вищого антикорупційного суду було дуже важливо – з точки зору відновлення справедливості», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що ухвалення рішення є виконанням міжнародних зобов’язань України, а також кроком на шляху до відновлення довіри – як всередині суспільства, так і довіри міжнародної спільноти та міжнародних інвесторів до державних інституцій.

«Голосування виглядало дещо драматично, але я радий, що об’єдналися, і рішення було ухвалене. Дякую всім народним депутатам, хто віддав свій голос, Голові Верховної Ради, - сказав Володимир Гройсман. - Ключовий момент – відновлення справедливості. Це вимога, яка є у суспільства. Якщо є корупціонер, він має отримати вирок. А суд – має бути незалежним. Тоді почнуть боятися (невідворотності) покарань. Для багатьох це буде, як холодний душ. Тож я підтримував і буду підтримувати такі судові інституції. Вони будуть оздоровлювати ситуацію у владі і в різних сферах. Це позитивна історія».

Довідково

Закон (№7441) завершує формування антикорупційної вертикалі в Україні і є важливим елементом продовження співпраці з міжнародними партнерами держави, передусім МВФ. Документ, серед іншого, оговорює процедуру апеляції та механізм передачі справ до розгляду.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявляє, що жодного обмеження у доступі українських журналістів до кулуарів Парламенту не буде. Про це він сказав під час спілкування з парламентськими журналістами у середу з огляду на лист-звернення від журналістів.

«Я здивований цим листом до мене як до Голови Верховної Ради України. Багато журналістів, які тут є, провели зі мною багато років у цих кулуарах, і ще на День журналістики я сказав дуже чітко і виразно, і зараз хочу це повторити, що жодного обмеження доступу українських журналістів до кулуарів Українського Парламенту не буде. Це моя послідовна позиція», - наголосив А.Парубій.

Голова Парламенту заявив також, що «підтримує журналістську ініціативу щодо запровадження більш чіткого порядку акредитації для висвітлення роботи Верховної Ради», та закликав долучатися до створення громадської ради при Прес-службі Верховної Ради України, яка б допомагала в акредитації тих журналістів, які приходять до Ради».

А.Парубій зазначив, що «Апарат Верховної Ради тривалий час веде роботу з цього приводу, і вже є напрацювання про створення громадської ради». За його словами, «журналісти самі краще знають, хто справді займається журналістською діяльністю».

«Вітаю рішення Брюссельського саміту НАТО щодо зміцнення партнерства з Україною та наших незаперечних перспектив євроатлантичної інтеграції. Це результат багаторічної роботи нашої команди та чітке визнання прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів Альянсу», - наголосив Президент Петро Порошенко на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Ми дуже цінуємо незламну єдність і солідарність Альянсу з Україною», - підкреслив Петро Порошенко.

«Ми і надалі робитимемо все можливе для забезпечення реалізації євроатлантичних прагнень Українського народу», - наголосив Президент.

Глава держави зазначив, що високо цінує підтвердження відданості Альянсу підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. «НАТО рішуче засуджує та ніколи не визнає анексію українського Криму. Наші партнери вимагають від Росії вивести свої війська з території нашої держави та припинити будь-яку політичну, фінансову та матеріальну підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі», - додав він.

Президент також привітав «готовність союзників продовжити потужний, скоординований, трансатлантичний тиск на російського агресора, включаючи санкції».

Петро Порошенко зазначив, що сьогодні і завтра у Брюсселі продовжить відповідну роботу з лідерами НАТО для реалізації інтеграційного потенціалу України та взаємодії в інтересах миру, безпеки і стабільності на континенті.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав народних депутатів України консолідуватися навколо ухвалення рішень, які дозволять остаточно розпочати роботу Антикорупційного суду. Про це він сказав під час засідання Уряду. 
«Формування Антикорупційного суду дає можливість всім бути в рівних умовах. І Антикорупційний суд дасть можливість відновити справедливість», - сказав Володимир Гройсман. 
За його словами, сьогодні вкрай важливо дати суспільству сигнал, що в Україні є справедливий суд, який виноситиме чесні вироки.

«Мій досвід показує, що ніщо так не лякає Росію, як наша єдність і рішучість. Повна інтеграція України в європейську та трансатлантичну системи – це найбільша загроза для російської агресії», - наголошує Президент на сторінках Financial Times про Саміт НАТО в Брюсселі та важливість НАТО та ЄС для України.

Петро Порошенко зазначає, що має на меті «перетворити європейські прагнення України в більш глибокі альянси з ЄС, починаючи з цифрового ринку, митної співпраці і енергетичної солідарності, та включаючи зобов’язання щодо участі європейських столиць у відновленні міст Донбасу». «Будь-що менше не компенсувало б Україні її жертв і не визнало б її прихильність до просування демократії та європейських цінностей», - додає Глава держави.

Президент зазначив, що «протягом останніх чотирьох років, ми зайшли ще далі на шляху економічних реформ, ніж будь-коли з часів незалежності».

«І це було зроблено в умовах зовнішньої агресії. Будь-який західний уряд, проводячи реформи в такій мірі і в таких темпах як ми, зіштовхнувся би з падінням популярності. Проте мій Уряд не зійде з обраного шляху. Реформи є незворотними», - підкреслює Президент.

Спільна заява за результатами 20-го Саміту Україна-ЄС, який відбувся у Брюсселі, 9 липня, засвідчує незмінність позиції ЄС щодо українсько-російського конфлікту та визначає основні пріоритети співпраці на рівні стратегічного партнерства між Україною та Євросоюзом.

Так, у заяві йдеться про те, що європейські лідери вкотре "підтвердили відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом".

У документі вітається обопільне збільшення обсягів взаємної торгівлі. Також європейські лідери знову чітко і не однозначно наголосили на тому, що визнають європейські прагнення України і підтримують її європейський вибір.

"Ми ознайомилися з широкомасштабним процесом реформ, що проводиться Україною, і вітаємо зобов'язання продовжувати їх реалізацію та забезпечити непохитність у їх реалізації", – йдеться у документі.

Окремий пункт документа присвячений боротьбі з корупцією в Україні. Так, у заяві лідери ЄС наголошують на важливості вже вчинених кроків у цій сфері, а також на важливості початку роботу Вищого антикорупційного суду України.

В документі чітко сформульоване ставлення країн ЄС до російської агресії. Євросоюз вважає Росію агресором і надалі закликає до повної імплементації Мінських угод.

"Беручи до уваги зусилля української влади, ми погодилися з необхідністю продовжувати допомагати у вирішенні соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту з Росією…", – додається у документі.

Останній пункт заяви присвячений катастрофі малазійського Боїнга рейсу МН-17. ЄС у ньому закликає Росію взяти на себе відповідальність та співпрацювати з органами слідства для повного розслідування трагедії.

Президент України Петро Порошенко після ухвалення заяви наголосив, що Кремль має погодитися на запровадження багатонаціональної миротворчої операції під егідою Організації Об’єднаних Націй на території всіх тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей, у тому числі і на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону.

Він також зазначив, що високо цінує нещодавні рішення Ради ЄС про продовження економічних та галузевих санкцій ЄС проти Росії до 31 січня 2019 року, а також про кримський пакет санкцій ще на один рік.

"Незважаючи на всі підроблені підрахунки Росії, санкції змушують Кремль платити величезну ціну за свої міжнародні злочини. І Кремль буде продовжувати платити, поки не змінить свою поведінку", - наголосив Петро Порошенко.

Голова Європейської Ради Дональд Туск зазначив, що ЄС продовжує надавати свою непохитну підтримку територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України і запевнив у тому, що з боку ЄС непорушним залишається і невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя.

"Нещодавно ми розширили список осіб, яким заборонено в’їзд до Європейського Союзу – це сталося після того, як на кримському півострові було проведено російські президентські вибори і було розпочато будівництво керченського мосту без згоди України", - додав Дональд Туск.

"Ми продовжуємо вимагати повного виконання Мінських угод і наголошуємо на відповідальності Росії за війну на Сході України. Кілька днів тому лідери ЄС одностайно погодилися знову продовжити на шість місяців наші економічні санкції проти Росії. За даними ООН, з 2014 року у цьому конфлікті загинуло понад 10 тисяч 250 осіб, понад 24 тисячі 600 осіб було поранено, і це відбувається у Європі", - наголосив Голова ЄР.

"Сьогоднішній ювілейний, 20-й, саміт підтвердив чітку волю ЄС надалі підтримувати відновлення територіальної цілісності, суверенітету, незалежності України в протидії агресії Росії проти нашої держави. Санкції через дії Росії проти українського Криму і українського Донбасу продовжені. В тексті декларації вперше перелічуються імена наших громадян, що стали політичними в'язнями в РФ і яких прагнемо визволити з полону. Саміт високо оцінив досягнення України  щодо виконання Угоди, зростання товарообігу між Україною та ЄС на основі можливостей зони вільної торгівлі, а також намітив чіткі пріоритети для поглиблення секторальної співпраці в галузях енергетики, цифровій та митній сферах, в сфері юстиції, свободи, безпеки», – так прокоментувала спільну заяву за результатами Саміту Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова Верховної Ради України А.Парубій пропонує розпочати нинішній пленарний тиждень «з питань, до яких Парламент не дійшов минулого тижня у попередній четвер». На засіданні Погоджувальної ради у понеділок А.Парубій нагадав, що «не розглянуто проект закону щодо безпеки і оборони (№ 6697) і блок законопроектів з питань аграрної політики».

«Блок з аграрної політики досить об’ємний – там близько восьми питань. Комітет запропонував послідовність їх розгляду, і думаю, розгляд цих питань займе більшість дня у вівторок», - сказав А.Парубій.

Голова Парламенту зазначив, що в середу Верховна Рада може розпочати розгляд питання про бізнес-омбудсмена. «Розпочати в середу, пройти усі правки і, відповідно, у четвер, першим питанням поставимо цей документ, завершимо його розгляд і ухвалимо рішення»,- підкреслив А.Парубій. Він звернувся до профільного Комітету і голів фракцій, аби вони дали свої останні рекомендації щодо цього законопроекту, і щоб «була впевненість, що закон буде проголосовано».

А.Парубій повідомив також, що «лишається ряд важливих ратифікацій, і щоб концентрація голосів під час голосування була максимальною, варто включити їх до порядку денного на четвер». «Також у четвер планується розгляд документів, які потребують невідкладного розгляду», - сказав Голова Парламенту.

В спільній заяві за результатами Двадцятого Саміту Україна-ЄС відзначається, що сторони домовилися про важливість продовження та прискорення реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією, яка викликає занепокоєння громадян та бізнесу України.

«Відзначаючи створення нових законодавчих та інституційних рамок боротьби з корупцією в Україні та вже проведену роботу у цій сфері, зокрема Національним антикорупційним бюро (НАБУ), ми погодилися з необхідністю продовження зусиль в імплементації судової реформи та реформи прокуратури, спрямованих на посилення верховенства права в Україні. У цьому контексті ми привітали схвалення Закону «Про Вищий антикорупційний суд», що є важливим кроком у боротьбі з корупцією», - відзначається в документі. Сторони також очікують швидкого прийняття необхідних поправок, що гарантуватимуть поширення юрисдикції цього суду на оскарження відповідних рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції.

«Ми привітали наміри України запустити цей суд у повному обсязі до кінця року. Ми погодилися з необхідністю подальшого зміцнення незалежності та ефективності всіх антикорупційних інституцій, які повинні виконувати свою роботу без зайвого впливу», - зазначається в заяві.

Під час спільної прес-конференції з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, Глава Української держави Петро Порошенко наголосив: «Боротьба з корупцією є одним з головних пріоритетів української влади в останні роки».

Президент України відзначив, що в нашій країні створена антикорупційна структура: Національне антикорупційне бюро, Національне агентство запобігання корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Останній елемент антикорупційної структури – створення Вищого антикорупційного суду, зазначив Петро Порошенко. Він нагадав, що ініційований ним законопроект, який розроблявся спільно з Венеційською Комісією Ради Європи, був підтриманий конституційною більшістю в парламенті. Глава держави також висловив сподівання, що найближчим часом парламент законодавчо підтримає уточнення цього закону.

«Зараз ми маємо абсолютно практичний результат. Усі визнають ефективність та успіх наших дій в боротьбі з корупцією в енергетичній сфері, в банківській сфері», - сказав Петро Порошенко. При цьому він підкреслив, що антикорупційна структура є «абсолютно незалежною» від владних інституцій.

В свою чергу, відповідаючи на питання відносно боротьби з корупцією в Україні, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер зауважив: «Для нас боротьба з корупцією є важливим обов’язком для України, актуальним. Я ніколи не скажу, що Україна є корумпована країна, але в Україні як і в інших країнах є корупція. І ми дійсно величезну увагу приділяємо боротьбі з корупцією, в тому числі крокам, які робить українська влада». Він привітав створення вищого спеціалізованого суду у боротьбі з корупцією. «Ефективність українського судочинства в боротьбі з корупцією буде одним з основних елементів для макроекономічного аналізу і допомоги для України», - наголосив Президент Єврокомісії.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відвідав Турецьку столицю, м. Анкара, де сьогодні, 9 липня, пройшла церемонія інавгурації Президента держави Реджепа Таїпа Ердогана.

Главу Уряду супроводжували члени Уряду, а також Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Туреччина – важливий економічний і політичний партнер України, і послідовно відстоює позицію взаємовигідного торговельного співробітництва та підтримки наших політичних ініціатив, передусім у контексті захисту прав кримських татар. В 2017 році товарообіг між Україною та Туреччиною зріс на 20,1 % і досяг $3,78 млрд з позитивним сальдо в $1,26 млрд.

«Нині, на початку 21 сторіччя, Україна вимушена знову відстоювати свою незалежність, свій суверенітет, свою територіальну цілісність, по простому кажучи свою землю. Кожен клаптик української землі ми маємо захистити і повернути під український прапор, під український суверенітет», - зазначив Президент Петро Порошенко під час заходів із вшанування пам'яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років, які відбулися на Волині.

Глава держави наголосив: «Росія веде проти України та не тільки проти України, а й проти Польщі, проти усієї Європи, проти усього світу війну для того, щоб нав’язати свій «русский мир». Вони  спробували це зробити спочатку проектом «Новоросія» - Харківська народна республіка, Запорізька народна республіка, Одеська народна республіка... Ми об’єдналися і зупинили їх. І проект «Новоросії» був знищений нашими спільними зусиллями, не лише Збройними Силами».

«Сьогодні, зрозумівши, що прямий  наступ є не ефективний, іншими методами війни є маніпулювання питаннями спільного минулого, аби, зокрема вбити клин між польським та українським народами», - особливо підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави переконаний: «Лише міцне стратегічне партнерство між Україною та Польщею стане найкращою потужною відповіддю агресивній політиці Кремля».

За словами Петра Порошенка, українсько-польський діалог на тему болісних сторінок минулого, в умовах триваючої російської агресії, повинен бути максимально виваженим, а рішення мають бути заздалегідь та добре продуманими.  «Драматичний українсько-польський конфлікт 40-х років ХХ століття є дуже складним питанням спільної історії, тому воно має бути виведене із сфери політики і передане на розгляд вченим», - зазначив він.

Президент акцентував на важливості проведення Україною та Польщею спільного наукового дослідження історичного минулого: «Щоб не передавати у спадок ані молодим українцям, ані молодим полякам міфів про трагічні періоди спільної історії, і не дозволити конфліктам минулого роз’єднувати майбутнє».

«Бо місце України, українське майбутнє в єдиній сім’ї європейських народів. При чому ми не маємо туди йти, бо ми туди повертаємося. Ми завжди були європейським народом і зараз це лише переконливо демонструємо», - сказав він.

«Прощаючи і просячи пробачення, вшановуючи жертв трагедій і славлячи спільних героїв, засуджуючи злочини і не допускаючи повторення причин, що їх породили – Україна і Польща мають творити майбутнє нової Європи. Разом. Коли разом Польща і Україна – разом з нами 28 країн-членів Європейського Союзу, разом з нами вся Європа і весь світ», - сказав Петро Порошенко.

«Моя позиція, як Президента, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, позиція українського народу і позиція Української держави чітка і однозначна, особливо беручи до уваги жахливий досвід російської агресії на Сході нашої держави. Будь-який злочин проти мирного населення не має виправдання і ніколи не має бути виправданим. Ми всі схиляємо голови перед пам’яттю українських і польських жертв Волинської трагедії, рішуче засуджуємо скоєні проти українців і поляків злочини і засуджуємо тих, хто їх скоював», - сказав Президент.

Глава держави зазначив, що сильна позиція держави і сильна позиція народу полягає в тому, щоб знайти в собі сили визнавати помилки минулого, усвідомлювати їх справжні причини для того, щоб не допустити їх у майбутньому.

«На моє глибоке переконання, Україна і Польща засвоїли цей урок. І Україна, і Польща мають бути гранично обережними та уважними щодо оцінок та щодо висновків. Щоб не сталося так, що через декілька десятиліть вже наші нащадки змушені будуть аналізувати помилки та знову шукати шляхи до порозуміння», - зазначив він.

Президент особливо наголосив, що історію потрібно уважно вивчати, але це повинні робити історики і науковці. «А що буде, коли історію почнуть вивчати політики? Що буде коли на історичній неправді і брехні почнуть грати свою брудну політичні гру ті чи інші політичні сили для того, щоб рейтинги собі підвищити? Я переконаний, що ми цього не маємо допустити», - зауважив він.

Глава держави нагадав про досягнуті домовленості в цьому питанні з Президентом Польщі Анджеєм Дудою. «Про що ми домовились? Історикам – історичне, науковцям – наукове. А політики мають  працювати на людей і дивитись у майбутнє», - зазначив Президент та підкреслив, що він категорично проти того, щоб виходити за межі цих домовленостей.

Питання відновлення Донецької та Луганської областей потребують системних і комплексних рішень за усіма напрямками – від підтримки соціальної сфери до відновлення підприємництва. Реалізація виключно точкових проектів має відходити у минуле, сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань реалізації проектів відновлення й розвитку Донбасу.

Глава Уряду наголосив, що наразі регіон має колосальний ресурс – загалом понад 12 млрд грн, виділений за різними державними програмами і програмами допомоги. Ці кошти потрібно використати максимально ефективно, впевнений Прем’єр-міністр.

«Маємо достатній ресурс, який потрібно ефективно використати. І це мають бути системні кроки – відновлення доріг, освіта, медицина, підприємництво, - сказав Володимир Гройсман. - Будемо переходити до реальної системної роботи по Донбасу, аби в кожній сфері бачили рух».

Учасники наради відзначили, що в цілому кількість проектів, які заплановані до реалізації або вже реалізуються, достатньо серйозна. Так, у Луганській області - це 590 проектів, у Донецькій – 1262 проекти. Йдеться про будівництво житла, розбудову інфраструктурних об’єктів, в тому числі доріг та пропускних пунктів, капітальні ремонти шкіл, лікарень, спортивних об’єктів.

«Але реальний стан справ мене не влаштовує. Мають бути створені нормальні умови. Кошти є, завдання поставлені, а люди бідкаються в жахливих умовах. І проблема в тому, що цілісного бачення немає. Цілісного пану немає. Що треба? Єдиний цілісний комплексний план відновлення Донбасу. Ми працюємо для того, аби люди відчули нову якість життя. Тож треба звертати увагу і на соціальну інфраструктуру, і на промисловість. Мене не цікавить відсоток освоєння коштів. Мене цікавить, аби кожна гривня була направлена на конкретний проект», - сказав Володимир Гройсман.

Він запропонував провести ревізію всіх наявних проектів на предмет їх необхідності і відповідності потребам людей. «І починаємо думати над пропозиціями стратегічного плану для того, аби у людей була нормальна дорога, садочок, школа, лікарня тощо. Повторюю: потрібне цілісне бачення. Ми синхронізуємо державні програми – по дорогах, по медицині, вони всі можуть бути підключені, - сказав Володимир Гройсман. - Ми розуміємо, що це територія, де йдуть бойові дії, але ситуацію треба змінювати. Для людей треба створювати нормальні умови життя й пересування. Це справа честі. Розгортаймо роботу. Не треба думати категоріями «кількість об’єктів». Треба думати, що це дасть людині, як це вплине на жителів Луганської та Донецької областей».

Виступаючи у четвер на церемонії урочистого затвердження Стратегії електронного парламентаризму на 2018 – 2020 роки, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що «старт реалізації Стратегії електронного парламентаризму Верховної Ради України на 2018 – 2020 роки зробить Парламент та його діяльність відкритими та прозорими для кожного громадянина». При цьому він додав, що «сучасні інформаційно-комунікаційні технології все активніше використовуються національними парламентами для якісного виконання своїх представницьких, законодавчих і контрольних функцій, для налагодження і підтримки комунікацій із громадянами».

За словами Голови Парламенту, Стратегія визначає такі основні завдання на найближчу перспективу: автоматизація всіх етапів законотворчого процесу, електронний документообіг, електронний цифровий підпис, персональний електронний кабінет народного депутата, корпоративний ІНТРАНЕТ-портал для роботи з електронними документами. Ця Стратегія забезпечує електронну взаємодію між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента України.

«Однією з найбільш важливих та перспективних складових електронної демократії є електронний (цифровий) парламент. Для створення цифрового парламенту необхідна Стратегія. Ми її нарешті маємо: вона розроблена на основі аналізу сучасного стану впровадження інструментів електронного парламенту і визначає візію, місію, мету, цілі, базові принципи подальшого розвитку електронного парламентаризму України», - сказав А.Парубій.

За його словами, «Стратегія включає план реалізації, містить оціночні показники та індикатори якості реалізації цієї Стратегії з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України в перспективі до 2020 року».

Голова Парламенту наголосив, що Стратегія електронного парламентаризму на 2018 – 2020 роки розроблена на виконання Рекомендацій Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності одним з пріоритетів партнерства визначено підвищення прозорості, передбачуваності, ефективності та відкритості діяльності Верховної Ради України. Ряд рекомендацій Дорожньої карти щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України безпосередньо стосуються розвитку електронного парламенту.

«У співпраці з Адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України ми плануємо розробити стратегію переведення документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом у рамках «законодавчого трикутника», у цифровий формат», - сказав А.Парубій.

Політичний нагляд за виконавчою гілкою влади повинен бути реалізований шляхом розробки Верховною Радою України разом з Кабінетом Міністрів України уніфікованого формату та структури щорічних звітів міністерств щодо результатів реалізації відповідних програмних документів. Зазначені звіти подаватимуться на розгляд Верховної Ради України та складатимуть основу здійснення нагляду за реалізацією політики у відповідній сфері.

Стратегія є прикладом тісної співпраці Апарату Верховної Ради України з Генеральним Директоратом з питань Інновацій і Технологічної підтримки Європейського Парламенту: проведено кілька оцінювальних місій Європейського Парламенту до Верховної Ради України; навчальних візитів представників Апарату до Європейського Парламенту; міжнародний практичний семінар з питань стратегічного планування розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у парламенті; численні опитування комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України та підрозділів Апарату з метою виявлення розуміння спільної місії, бачення, цілей і цінностей інституції.

А.Парубій привітав Апарат Верховної Ради України, консультантів, партнерів та усіх причетних до розробки Статегії електронного парламентаризму з підписанням документу

Голова Парламенту нагадав, що 21 листопада 2017 року у рамках Міжнародного тижня законодавчої відкритості він підписав Комунікаційну стратегію Парламенту на 2017-2021 роки. «Документ, що став результатом роботи стратегічних сесій за участю політиків, експертів, співробітників Апарату Верховної Ради та представників громадськості, було підготовлено у рамках виконання Плану дій з реалізації Декларації відкритості парламенту за сприяння проекту Європейського Союзу, Верховної Ради України та ПРООН «Рада за Європу»», - зауважив він.

У заході взяли участь: керівник Проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу" Джонатан Мерфі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі, народні депутати України та члени Уряду, представники міжнародних організацій.

Президент Петро Порошенко особливо наголошує на чіткому відображені в новому Законі «Про національну безпеку України» позицій щодо інтеграції України в європейські структури. «Це наше повернення до європейської родини народів, у європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, аж до набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору», - підкреслив Президент під час підписання Закону.

Він також повідомив, що зараз завершується підготовка конституційних змін щодо реалізації мети, закріпленої в цьому Законі: «Ми будемо вносити проект відповідних змін до Конституції до українського Парламенту».

Глава держави назвав цей Закон історичним та повідомив, що українська влада, представники сектору оборони і безпеки, наші міжнародні партнери працювали над ним більше двох років.

Глава Української держави підкреслив, що цей Закон є історичним, тому що вперше, об’єднуючи три інших Закони, відбуватиметься взаємосумісність сектору оборони і безпеки з оборонними можливостями Північноатлантичного Альянсу.

«В секторі оборони і безпеки України відбуваються революційні зміни. Законом визначено фундаментальні національні інтереси України – те, що Збройні Сили України, інші силові підрозділи мають захищати», - наголосив Президент та зазначив, що робота над цим документом була дуже непроста.

За словами Петра Порошенка, силові структури, згідно нового Закону, мають перш за все захищати державний суверенітет і територіальну цілісність, незалежність нашої держави, демократичний конституційний лад і не допускати втручання у внутрішні справи України.

«Сьогодні Україна має значно більші можливості для того, щоб захистити себе», - сказав Президент та підкреслив, що це стало можливим внаслідок напруженої роботи, коли «практично з нуля створили нову армію, нову поліцію, відновили Національну гвардію, значно зміцнили можливості Служби безпеки України».

Президент також окреслив ще один фундаментальний принцип безпеки – сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення.

Президент зазначив, що Закон систематизує перехід оборонного і безпекового сектору нашої країни до правил, принципів та стандартів НАТО. Він зауважив, що «ще до 2014 року, відповідно до законодавства України, представникам, експертам, радникам НАТО було заборонено вхід до Міністерства оборони України, СБУ та Генерального штабу ЗСУ».

«На сьогоднішній день були прийняті позиції, які забезпечать ефективну співпрацю і взаємосумісність, аж до майбутнього членства», - підкреслив Президент, характеризуючи радикальні зміни в секторі безпеки і оборони України. Він також повідомив, що у Законі отримали розвиток  положення відразу трьох Законів, які діяли дотепер – «Про основи національної безпеки України», «Про організацію оборонного планування» і «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

Сьогодні, за ініціативи керівництва обласної державної адміністрації керівники районних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Вінниччини мали змогу ознайомитись із ходом робіт щодо відновлення гідрологічного режиму та покращення санітарного стану річки Десна, яка є однією з найбільших притоків Південного Бугу – головної водної артерії області.

«Ще півроку назад дана притока була абсолютна замулена і поросла очеретом. Враховуючи, що це є найбільша притока головної водної артерії області, гостро постало питання щодо приведення її до належного стану. На тендерних засадах визначали проектантів та підрядників, які б відповідально взялись за дану роботу. Для початку було зроблено відвідні канали і на першому етапі працювала екскаваторна техніка, яка розчищала від намулу русло річки. Наступним етапом розчистки стала робота земснаряду, який було придбано за кошти обласного бюджету. Важливо, що результат проведеної роботи не змусив себе довго чекати і, майже одразу, відкрились близько 200 руслових джерел, які також впливають на водність та формування річки», -  зазначив Андрій Гижко.

В ході розчистки русла річки намул використовувався для облаштування берегової лінії і розтягувався вздовж берега на ширину близько 20 метрів. Відстояний намул розгортали, а береги спланували із влаштуванням захисних валів і невдовзі засіють багаторічними травами. Таким чином захисні вали захищатимуть флору та фауну річки від забруднення мінеральними та органічними добривами, які змиваються з полів та прибережних земельних ділянок дощовими стоками.

Частина русла на даній ділянці є звивистою і потребувала розширення у місцях звуження, а також берегоукріплюючих робіт, що захищають від можливого розмиву.

Крім того, Андрій Гижко анонсував придбання ще одного земснаряду, який буде вдвічі потужнішим, від того, який працює на даний час.

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про валюту і валютні операції» під час зустрічі з представниками бізнес асоціацій та бізнес спільнот. Глава держави нагадав, що з моменту останньої зустрічі з бізнесом відбулося кілька значущих для України подій. Зокрема, проведено перше засідання Інвестиційної ради, яка зібрала за одним столом керівників великих світових компаній, ухвалено низку важливих рішень про збільшення обсягів інвестицій в Україну. «Це надзвичайно важливо було чути від об’єктивних інвесторів, які мають абсолютно чіткі і тверді плани щодо інвестицій в Україну», - констатував Петро Порошенко.

Президент особливо підкреслив значення прийняття нового Закону про валюту, який дуже довго обговорювався, у тому числі і на зустрічі з представниками бізнесу. «Я хотів привітати вас з цим ключовим актом економічної свободи. Ще раз наголосити наскільки це було важливо», - сказав Глава держави. Він додав, що цей документ можна порівнювати з ратифікацією Угоди про асоціацію та запровадженням безвізового режиму.

«Якщо Угода про асоціацію та всеохоплюючу зону вільної торгівлі забезпечує вільний рух товарів і послуг, безвізовий режим – це вільні контакти між людьми, коли українці можуть подорожувати країнами Європи, то дуже важливо, що і вільний рух капіталів буде забезпечений саме цим Законом», - додав він.

Петро Порошенко також нагадав, що прийняття цього Закону важко проходило у Верховній Раді і подякував народним депутатам за підтримку і ухвалення рішення, незважаючи на спроби тиску та зриву ухвалення.

«Це плід наших спільних зусиль. Це доведення ефективності нашої спільної, узгодженої роботи, як би хто не протидіяв у Верховній Раді і за її межами, як би хто не намагався шантажувати, «прочавити» щось, що би перешкоджало ефективному функціонуванню Закону «Про валюту і валютні операції» . Ми з вами це зробили. Впевнений, що і цей день увійде в історію як ще одна із свобод України. Я вітаю вас з цим, це наша з вами перемога», - сказав Президент.

Глава держави зазначив, що новий Закон нарешті замінює декрет про валютне регулювання, «який здавався непорушним 25 років, забороняв все і виходив виключно з радянської, «совкової» моделі регулювання валютного ринку».

На переконання Петра Порошенка, імплементація зазначеного Закону для багатьох представників бізнесу врешті дасть відповідь на низку важливих питань. «Починаючи від виведення і виплат дивідендів, і закінчуючи відкриттям рахунків. Починаючи від ефективного захисту на законодавчому рівні валютної позиції, і завершуючи принципом: дозволено все, що не заборонено», - зауважив Президент.

Основною метою Закону України «Про валюту і валютні операції», ухваленого Парламентом  21 червня цього року, є запровадження повної лібералізації на валютному ринку України, вільного руху капіталу та інших валютних цінностей, правового забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій на території нашої держави.

Запропонована модель валютного регулювання відповідає міжнародній практиці, зокрема вимогам директиви ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Запроваджується принцип «дозволено все, що не заборонено». Впроваджується принцип інформування НБУ про здійснені валютні операції замість обов’язку отримання резидентами/нерезидентами індивідуальних ліцензій/дозволів на здійснення разової валютної операції.

Скасовується можливість зупинення зовнішньоекономічної діяльності та запровадження індивідуального ліцензування до порушників, залишивши лише можливість  штрафних санкцій ДФС.

Замість валютного контролю здійснюватиметься валютний нагляд. При цьому, валютному нагляду підлягатимуть операції на предмет відповідності вимогам валютного законодавства на суму від 150 тис гривень, як того вимагає законодавство про запобігання відмиванню доходів для здійснення обов’язкового фінансового моніторингу.

Закріплюються повноваження Національного банку запроваджувати заходи захисту на валютному ринку за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності та/або фінансової системи держави.