Упродовж останнього пленарного тижня п’ятої сесії, Верховна Рада України розгляне низку законопроектів, які стосуються судової реформи. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі телеканалу «Інтер».

«Цього тижня будуть розглянуті два законопроекти, пов’язані з діяльністю Вищої ради правосуддя - № 5068 та № 5069», - відзначив Голова Парламенту. Він додав, що на розгляд законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» та «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» може піти багато часу.

За словами Дмитра Разумкова, під час пленарних засідань до розгляду зазвичай заплановано багато законодавчих ініціатив, проте їх не завжди можна пройти за пленарний тиждень.

Разом з тим, Голова Верховної Ради додав, що цього тижня можливе проведення позачергових засідань. «Вони можуть відбутися у вівторок та четвер», - підкреслив він.

У межах робочого візиту до Литви Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Віце-президентом, керівником Федерального департаменту закордонних справ Швейцарської Конфедерації Ігнаціо Кассісом.

У межах робочого візиту до Вільнюса (Литовська Республіка) 8 липня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Віце-президентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анною Б’єрде

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк провела робочу зустріч з парламентською делегацією Французької Республіки, яка перебуває з візитом в Україні. У зустрічі взяли участь голова групи дружби Франція-Україна у Національних Зборах Валерія Фор-Мунтян, голова групи дружби Франція-Україна у Сенаті Надія Сологуб, член Комісії у закордонних справах Національних зборів Франції Анн Жанте та Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен.

«Від імені керівництва Парламенту України хочу подякувати вам за тісну співпрацю і цей дружній візит, а також за незмінну підтримку Францією України у її боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність. Наша держава високо цінує зусилля Франції у рамках Нормандського формату. Також ми вдячні за принципову згоду взяти участь у саміті Кримської платформи, який відбудеться у серпні», – сказала Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк.

За її словами, у Верховній Раді також очікують на запланований та успішний візит в Україну Президента Франції Еммануеля Макрона, що ще більше зміцнить двосторонні відносини між нашими країнами.

«Розраховуємо, що Франція підтримає надання Плану дій щодо членства України в НАТО, адже саміт НАТО в Брюсселі вкотре підтвердив, що Україна стане членом Альянсу саме через ПДЧ. Тому ми в Україні розуміємо, що наразі це питання виключно політичне», – підкреслила Олена Кондратюк.

Не менш важливим, на переконання Заступниці Голови Парламенту, є міжпарламентський діалог між Україною та Францією. Зокрема, вона закликала представників парламентської делегації Франції донести до своїх колег важливість Кримської платформи, спільної протидії дезінформації, захисту прав людини на тимчасово окупованих Росією територіях України в Криму, на Луганщині й Донеччині.

«Для керівництва наших груп дружби безумовно є важливими питання територіальної цілісності та суверенітету України. Ми дуже пильно стежимо за тим, як розвиваються події в Нормандському форматі та щодо Мінських домовленостей», - сказала своєю чергою Валерія Фор-Мунтян.

Олена Кондратюк відзначила, що Верховна Рада України також надає значної уваги розвитку та зміцненню соціально-економічних відносин з Французькою Республікою. «Одним з позитивних прикладів такої співпраці стало голосування конституційною більшістю Верховної Ради за чотири українсько-французькі міжурядові угоди на загальну суму один мільярд триста мільйонів євро. Одна з цих угод, зокрема, передбачає покращення якості питної води у Києві та на Луганщині», – наголосила вона. Олена Кондратюк підкреслила, що дуже цінною є підтримка Франції у питаннях соціально-економічного відновлення східних областей України, що постраждали від російської агресії, та особисті візити французьких парламентаріїв до цих регіонів.

Також піж час зустрічі сторони обговорили участь жінок в політиці, забезпечення рівних прав і можливостей жінок на представництво в національних парламентах.

«Вдячна пані Валерії Фо-Мунтян за наставництво й амбасадорство, адже вона брала активну участь в Українському жіночому конгресі.  Завдяки гендерним квотам вперше у Верховній Раді IX скликання ми маємо 21 відсоток жінок-депутаток. Але ми підняли планку ще вище, і на наступних парламентських виборах у виборчих списках партій має бути 40 відсотків  жінок», – сказала О. Кондратюк.

Вона зауважила, що досвід Парламенту Франції, де близько 40 відсотків депутатів є жінками, – завжди був прикладом для України в питаннях гідності, рівності та поваги до жінок в політиці.

Користуючись нагодою, Заступниця Голови Верховної Ради запросила парламентаріїв Франції взяти участь в урочистостях з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Своєю чергою представники парламентської делегації Франції передали запрошення Олені Кондратюк від голови Сенату Французької Республіки відвідати цю країну у рамках міжпарламентської співпраці.

«Для французького Парламенту дружба з Верховної Радою України є надзвичайно важливою. Між нашими міжпарламентськими групами дружби є потужні зв’язки. Для французького Парламенту також важливі питання гендерної рівності, кібербезпеки в контексті гібридної війни, сталого розвитку, економічної співпраці та політичного діалогу», – зазначила Валерія Фор-Мунтян.

«Такі спільні зустрічі та поїздки, безумовно, об’єднують нас навколо європейських цінностей, та демонструють справді дружній характер відносин між нашими країнами», – зазначила Олена Кондратюк.

Україна й Литва успішно розвивають взаємовигідну співпрацю в межах стратегічного партнерства, яке є багатовимірним і динамічним та завжди наповнюється конкретними проектами й ініціативами.

Кабінет Міністрів України на черговому засіданні 7 липня підтримав ініціативу щодо збільшення соціальної допомоги деяким категоріям громадян.

Як відзначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з 1 січня 2022 року, зокрема, передбачається підвищення розміру допомоги на дітей із тяжкими хворобами, яким не встановлено інвалідність.

«Також пропонується призначення стипендії дітям загиблих учасників Революції Гідності, учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни, та призначення державної соціальної допомоги й допомоги на дітей одиноким матерям без зменшення її розміру, якщо центр зайнятості не зможе запропонувати їм роботу», — зазначив очільник Уряду.

Крім того, Кабінет Міністрів затвердив нормативно-правовий акт, який забезпечить рівні права матері й батька в отриманні відпустки по догляду за дитиною. За словами Прем’єр-міністра, документом передбачається гарантування права на відпустку при народженні дитини її батьку, бабусі чи дідусеві або іншому повнолітньому родичу, якщо мати чи батько є одинаками.

Перебуваючи з робочим візитом у Литовській Республіці, Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.

Під час зустрічі лідери обговорили пріоритети двосторонньої взаємодії в контексті підготовки до 23-го Саміту Україна – ЄС, який відбудеться в Києві 12 жовтня 2021 року.

Президент України подякував за схвалення Радою Європейського Союзу проекту Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС і висловив сподівання, що ця Угода буде підписана й почне застосовуватися найближчим часом.

Окрему увагу співрозмовники приділили ініціативі «Асоційоване тріо», яку започаткували Україна, Грузія та Молдова. Володимир Зеленський подякував Шарлю Мішелю за готовність сприяти реалізації потенціалу співпраці між ЄС та країнами, які уклали угоди про асоціацію.

Глава Української держави та Президент Європейської ради узгодили графік подальших контактів до кінця поточного року.

За участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 6 липня відбулося засідання Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів України.

У заході взяв участь спеціальний уповноважений федерального уряду Німеччини з питань структурних перетворень в українських вугільних регіонах Станіслав Тілліх. З українського боку були присутні Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, Міністр енергетики Герман Галущенко, представники Міністерства фінансів і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Як відзначив Прем’єр-міністр, важливою умовою поступового «зеленого переходу» є впровадження політики справедливої трансформації вугільних регіонів із одночасним створенням нових можливостей для жителів вугільних громад та працівників вугільних підприємств.

«Розпочати ми плануємо з розроблення та імплементації пілотних проектів у двох шахтарських містах. Але географія програми справедливої трансформації досить широка — це 5 регіонів України або більш ніж 60 населених пунктів, в яких проживає майже мільйон людей. Трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт. Ми говоримо про створення нових виробництв, розвиток соціальної сфери, інфраструктури та перехід до декарбонізованої економіки», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд враховуватиме досвід інших країн, які вже пройшли або перебувають на завершальних етапах трансформації, при розробленні та впровадженні проектів на території України.

Під час засідання Міністр розвитку громад та територій України представив комплексне бачення Уряду політики справедливої трансформації. Міністерством запропоновано для першого етапу справедливої трансформації пріоритетні громади, які розташовані у всіх регіонах України.

Прем'єр-міністру повідомили, що ключовими критеріями для вибору цих громад був рівень залежності локальних економік, бюджетів та сфери житлово-комунального господарства  від вугільної галузі, стан вугільної промисловості на цих територіях, готовність громад до здійснення заходів зі справедливого переходу. До переліку цих громад також входять міста Червоноград та Мирноград, пілотні проекти в яких буде здійснено за підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччини.

Україна вдячна Греції за незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету, а також захисті міжнародних прав. Про це Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков сказав під час зустрічі з Міністром закордонних справ Грецької Республіки Нікосом Дендіасом.

Під час розмови сторони обговорили безпекове питання. За словами Голови  українського Парламенту, ситуація вздовж українсько-російського кордону залишається напруженою. «Тому підтримка міжнародних партнерів є важливою для нас. Вона вже неодноразово доводила свою ефективність», - сказав Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради також наголосив на важливості розвитку міжпарламентських відносин та поглибленні співпраці на різноманітних міжнародних майданчиках із Грецією. 

«Сподіваюся, як тільки покращиться ситуація з коронавірусом, ми повернемося до звичного формату співпраці, який спостерігався раніше між нашими Парламентами», - сказав Дмитро Разумков.

Наприкінці зустрічі Голова Верховної Ради побажав Міністру закордонних справ Грецької Республіки успішної та ефективної робочої поїздки до Одеси. «Ми завжди раді вітати справжніх друзів у себе вдома. Українсько-грецькі відносини об'єднує не лише багатовікова історія, але й, впевнений, спільне успішне майбутнє», - сказав Дмитро Разумков.

Під час робочої поїздки на Одещину Президент України Володимир Зеленський відвідав есмінець «Росс» Військо-Морських Сил США, який бере участь у міжнародних військово-морських навчаннях «Сі Бриз – 2021».

Главу держави ознайомили з обладнанням та озброєнням судна. 

На борту есмінця Президент України поспілкувався з командувачем 6-го флоту Військово-Морських Сил США віце-адміралом Юджином Блеком.

Володимир Зеленський назвав символічним те, що в один день відзначаються День ВМС України та День Незалежності США, і привітав американський народ з цим надзвичайно важливим святом.

«Я вважаю, що ці дві події пов'язані між собою. Адже сьогодні Україна відстоює свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність на сході. І ми віримо, що завдяки підтримці наших партнерів, Сполучених Штатів Америки, і на суші, і на воді, і в повітрі зможемо більш упевнено та успішно захищати нашу незалежність», – зазначив Глава держави.

Президент висловив переконання, що наймасштабніші за всю історію навчання «Сі Бриз» цьогоріч є сигналом того, що Україна не залишається наодинці з російською агресією.

Зі свого боку віце-адмірал Юджин Блек наголосив, що для американських військових – велика честь вітати на борту есмінця Президента країни, яка бореться за свою незалежність.

Він зазначив, що під час навчань «Сі Бриз – 2021» відпрацьовується багато елементів для досягнення взаємосумісності, що є дуже важливим для взаємодії українських та американських військових на суші, на морі та в повітрі.

Уряд уже розпочав підготовку до наступного опалювального сезону. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відповідаючи на запитання народних депутатів під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді України 2 липня.

«Підготовка до наступного опалювального сезону розпочата. Видані відповідні розпорядження Уряду. Це питання перебуває на моєму контролі та на контролі профільних міністерств — Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства енергетики. Також профільні міністерства спільно з НАК «Нафтогаз» розв’язують питання підготовки й запуску до опалювального сезону теплоелектроцентралей», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що наступний опалювальний сезон, як і попередній, буде розпочатий вчасно, у визначені законом терміни.

Голова українського Парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (проект №4555).

Документ передбачає, що розміри пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання через Чорнобильську катастрофу, не можуть бути нижчими:

для І групи інвалідності – 6 000 гривень;

для ІІ групи інвалідності – 4 800 гривень;

для ІІІ групи інвалідності – 3 700 гривень;

для дітей з інвалідністю – 3 700 гривень;

Для вищезазначених категорій осіб розміри пенсії, починаючи з 2022 року, щорічно з 1 березня індексуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, з урахуванням коефіцієнта збільшення.

Закон направлений на підпис Президенту України.

Група компаній «Автострада» виграла тендер на масштабний проєкт програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво». Про це повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської відбувся запуск україномовного аудіогіда в Державному музеї мистецтв імені Ігоря Савицького в Нукусі, Узбекистан.

«З кожним новим запуском українська мова шириться світом. І сьогодні ми запустили двадцять перший аудіогід у межах проекту та перший в Узбекистані – у місті Нукусі, яке, за версією британського видання The Telegraph, посіло друге місце серед найбільш екстраординарних туристичних напрямків у світі», – зазначила дружина Президента.

Державний музей мистецтв ім. І. В. Савицького – один з найбільших музеїв Узбекистану. Колекцію музею вважають другою у світі за значущістю та обсягом серед зібрань творів авангарду (зокрема туркестанського), а також найкращою художньою колекцією у регіоні Центральної Азії. Вона налічує близько 100 тисяч експонатів, що охоплює архаїку чотиритисячолітньої давнини та сучасний авангард.

У статті Musee Savitski Noukous Karakalpakstan. Le Louvre du Desert французька мистецтвознавиця Брижит Брефор назвала Нукуський музей імені Савицького «Лувром у пустелі». Атмосфера паризьких студій, що живе в кількох тисячах полотен художників початку ХХ століття, колекція зліпків світових шедеврів, що були виготовлені в майстернях Лувра й належали родині відомих французьких художників Фернана й Наді Леже, – ось що лежить в основі цих аналогій.

Ігор Савицький – засновник музею, художник, реставратор, етнограф, мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР. Народився 4 серпня 1915 року в Києві. У 1950-му переїхав жити в Каракалпакію (нині – автономна республіка на північному заході Узбекистану), де брав активну участь в археологічних та етнографічних дослідженнях, займався вивченням авангардного мистецтва й поповненням музейного фонду, у якому представлені картини не лише знаменитих, а й маловідомих художників.

Експозиція Нукуського музею тісно переплітається з українською історією. У його колекції широко представлена творчість українських художників, які працювали в різних течіях і напрямах, зокрема цілий пласт українського авангарду. Це роботи Климента Редька, Олександра Шевченка, Василя Лисенка, Наталі Максимченко, Олександра Єрмоленка, Марії Холодної, Беатриси Сандомирської, Ростислава Барто, Михайла й Миколи Недбайлів, Анастасії Сіцько-Дроздової, Ніни Зеленської, Ольги Ластівки-Жолдасової та багатьох інших. Колекція Ігоря Савицького згодом стала основою державного художнього музею, створеного ним у Нукусі в 1966 році.

За кілька років Ігорю Савицькому вдалося зібрати в музеї одну з найбільш повних колекцій образотворчого мистецтва туркестанського авангарду, чи не найбільш значуще зібрання декоративно-прикладного мистецтва Каракалпакстану, а також унікальну колекцію археологічних експонатів Давнього Хорезму. У 1984 році Ігор Савицький помер, і того ж року музею було присвоєно ім’я його засновника.

Проект із запуску аудіогіда був реалізований за підтримки Посольства України в Узбекистані.

Одним із пріоритетів діяльності Уряду, очільників ОДА, міністерств та відомств має бути щоденна робота з подолання причин, які призводять до появи боргів із заробітної плати. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати 1 липня.

У нараді взяли участь Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки Олексій Любченко (голова Міжвідомчої робочої групи), Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, представники Міністерства енергетики, керівництво ДК «Укроборонпром», Фонду державного майна, голови облдержадміністрацій.

Як зауважив очільник Уряду, проблема заборгованості із виплати зарплат супроводжує Україну всі роки незалежності, але дуже важливо, щоб вона зменшувалася.

«Питання забезпечення конституційного права працівників на своєчасне одержання заробітної плати за працю має стати важливою складовою державної політики. Планом пріоритетних дій Уряду на 2021 рік визначено завдання щодо законодавчого врегулювання питання посилення захисту прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати. І тут немає місця компромісам — зарплата має платитися вчасно і в повному обсязі», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив, що в кожному органі влади має бути визначена посадова особа, яка нестиме персональну відповідальність за стан погашення заборгованості у певній сфері господарювання чи регіоні.

«Тимчасові комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати мають працювати так часто, як того потребує ситуація. Якщо в регіоні є заборгованість, значить комісія має працювати до отримання належного ефекту: скорочення заборгованості й повного її погашення. Порожні звіти про кількість зібрань і чергових безрезультатних заслуховувань прийматися не будуть. Заходи мають бути рішучими та ефективними», — наголосив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль поставив завдання всім керівникам центральних та місцевих органів влади забезпечити, щоб кожен працівник медицини, освіти, культури, спорту та інших бюджетних сфер отримував оплату не пізніше визначених законом термінів.

За підсумками наради серед іншого було доручено керівникам усіх державних підприємств, де є заборгованість із заробітної плати, визначити конкретний план дій, заходів і графіків її погашення і надання щомісячних звітів з цих питань.

Взаємодія у стінах українського Парламенту повинна вибудовуватися завдяки діалогу та пошуку консенсусу. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі телеканалу “НАШ”. 

“Якщо ти не чуєш інших, то сподіватися, що згодом почують тебе, - марно”, - сказав Голова Парламенту. 

 За словами Дмитра Разумкова, дуже часто у Верховній Раді України відбувається об'єднання парламентаріїв навколо важливих речей. “Ми бачимо підтримку у 300 голосів не лише за “легкі” законопроекти, а й за важливі реформи”, - сказав він. 

Як приклад ефективної взаємодії Голова Парламенту навів роботу народних депутатів  під час пандемії коронавірусу. 

“Події, які відбулися на початку пандемії, об'єднували депутатів. Ми відкладали політику та суперечки, сідали за один стіл і працювали на користь держави”,  - підкреслив Дмитро Разумков.

1 липня в м. Гнівань відбувся прес-тур для журналістів ЗМІ області в рамках проекту «Енергоефективний Гнівань – енергетична політика сталого розвитку міста Гнівань».

Вітаючи учасників прес-туру проекту «Енергоефективний Гнівань – енергетична політика сталого розвитку міста Гнівань», Голова ОДА Сергій Борзов зазначив, що Вінницька обласна державна адміністрація виступає бенефеціаром цього проекту.

«Гнівань — друге місто, яке долучилося до «Угоди Мерів», першим було місто Жмеринка. Ці два міста — показовий приклад співпраці органів місцевого самоврядування, громадськості і державної виконавчої влади. Приклад вдалої енергетичної політики розвитку для всіх інших міст області», – наголосив керівник регіону.

Сергій Борзов закликав всіх міських голів і голів територіальних громад Вінниччини брати приклад і долучатися до проекту задля майбутньої плідної співпраці.

Проект реалізовується протягом 2018-2021 років та містить такі головні заходи:

 - комплексна термомодернізація чотирьох дошкільних закладів освіти м. Гнівань за європейськими стандартами;

- створення відділу енергоменеджменту Гніванської міської ради та Муніципального фонду енергоефективності м. Гнівань;

- проведення інформаційно-навчальних заходів на теми впровадження енергоефективних заходів у всіх секторах м. Гнівань.

Представник команди підтримки «Угода Мерів – Демонстраційні проекти» презентував ініціативу «Угода Мерів» та програму «Угода Мерів – Демонстраційні проекти».

Про історію участі м. Гнівань у ініціативі ЄС «Угода мерів» розповів представникам медіа Гніванський міський голова Володимир Кулешов.

«Нашим завданням було не лише реконструювати садочки, а й навчити громаду ефективно використовувати енергію, заощаджувати її, зберігати тепло і зменшувати викиди СО2 в атмосферу», – зауважив Гніванський міський голова Володимир Кулешов.

Комунікаційна експертка проекту Анастасія Ланова презентувала ключові аспекти комунікаційної діяльності та партнерства у рамках проекту, окремо зупинившись на проведенні «Тижня сталої енергії», початок якого традиційно припадає на День міста Гнівань 22 вересня.  

Головною метою проведення «Тижня сталої енергії», за словами Анастасії Ланової, є інформування населення про технології раціонального використання енергоресурсів та популяризація дбайливого ставлення до природи.

В рамках прес-туру журналісти побували в дошкільних навчальних закладах № 3 та № 1 м. Гнівань.

Яскраві відтінки, сучасний вигляд та головне тепла, енергоефективна будівля – таким щоранку зустрічає своїх вихованців ДНЗ № 3, а першого вересня розпочне прийом дітей і оновлений ДНЗ № 1, який за площею майже удвічі більший. Зараз там активно тривають ремонтні роботи. Зауважимо, що будівельні роботи із термомодернізації будівлі розпочалися і у ДНЗ № 5.

Варто зазначити, що проєкт «Енергоефективний Гнівань – енергетична політика сталого розвитку міста Гнівань» фінансується Європейським Союзом в рамках ініціативи EU4Energy та програми «Угода мерів – Демонстраційні проекти» та реалізується Гніванською міською радою у партнерстві з Громадською організацією «Єврорегіон «Дністер».

 

View the embedded image gallery online at:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny?start=189#sigFreeIdf7466b5961

  1. Володимир Зеленський вносить до Верховної Ради як невідкладний законопроект про великий Державний герб України
  2. Денис Шмигаль: Безбар’єрний доступ має бути однаково забезпечений для мешканців міст і невеликих сіл по всій Україні
  3. Верховна Рада вперше організувала і провела День Конституції у відкритому європейському форматі, - Олена Кондратюк
  4. Сергій Борзов: Президентська програма «Велике будівництво» націлена на комфорт і сучасні умови для кожного українця
  5. Вінниччина. Велике будівництво. Реконструкція радіологічного відділення онкодиспансеру
  6. Прем'єр-міністр: З ухвалення Конституції почалася новітня історія нашої держави
  7. Голова Верховної Ради: Дотримання Конституції - найбільший прояв поваги до неї
  8. Свобода – основоположна цінність українців, закріплена в Конституції України, - Сергій Борзов
  9. Президент: «Велике будівництво» – реально крута програма, яка допомогла зберегти робочі місця під час пандемії
  10. Денис Шмигаль: Україна отримає 350 млн доларів від Світового банку на відновлення та розвиток економіки під час пандемії