Своїми спогадами та враженнями поділилися владика Йосиф Мілян -єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ, Марія Рипан - племінниця Блаженнішого Любомира, о.Микола Семенишин - секретар останніх років життя блаженнішого Любомира, с. Вероніка Хитра - СНДМ, медичний опікун блаженнішого Любомира, Галина Слотюк - заступник директора з наукової роботи та інформатизації Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, та Петро Жук - ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії протоієрей.

«Від Блаженнішого Любомира потрібно вчитися довіри. Він мав величезну довіру до Бога, але також вчився довіряти людям, особливо тим, які є поруч. Він був людиною довіри», – зауважив отецьМикола Семенишин.

«Наш вуйко Любко був простою, але освіченою людиною з почуттям гумору і завжди бадьорий. Він не змінився після того, як став священником, пізніше Єпископом і Патріархом, він залишався завжди простим та готовим послужити. Ми всі Його дуже любили. Наша родина сміливо може запевнити, що наш вуйко Любко «Був Людиною», – сказала пані Марія Рипан, племінниця Блаженнішого Любомира.

Продовжила роздуми про життя Блаженнішого Любомира с. Вероніка Хитра, СНДМ: «Блаженніший часто приймав у себе людей, різних людей. Перед такими зустрічами відчувалося, що люди переживають та хвилюються як пройде спілкування з такою вагомою особою. Виходячи після зустрічей, практично всі були усміхнені, щасливі та окрилені. «Бути Людиною» не приходить дуже легко, цьому передує завжди тривала і сумлінна праця над собою»

«У 2012 році в стінах нашої бібліотеки відбулася зустріч Блаженнішого Любомира з вінничанами. Ця зустріч запам’яталася великою любов’ю, теплом і пошаною, яка пронизувала все і всіх зібраних. Зала нашої бібліотеки не могла вмістити всіх що прийшли, але люди стояли в проходах і слухали його щиру розповідь. Щирість і любов наповнювали присутніх», - повідомила  заступник директора з наукової роботи та інформатизації Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва Галина Слотюк.