Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках регіональної поїздки до міста Маріуполь відвідав Маріупольський морський торговельний порт, де піднявся на борт корабля Морської охорони «Донбас» і поспілкувався з екіпажем судна. 

Голова Парламенту висловив подяку військовослужбовцям за непросту службу, яку вони несуть, захищаючи нашу державу. «Дуже багато сьогодні робиться нашими військовослужбовцями, Національною гвардією, прикордонними військами для того, щоб нарешті наступив мир і ми повернули свої території. І держава також докладе максимум зусиль для цього», - зазначив він.

Відповідаючи на запитання журналістів, Дмитро Разумков зауважив, що ключовою проблемою регіону і України загалом є збройний конфлікт. «Це проблема усього цивілізованого світу, який сьогодні розуміє, що фактично ми є форпостом», - зазначив він.

Голова Парламенту також прокоментував позицію України стосовно стратегії повернення тимчасово окупованих територій: «Для того, аби повернути територію, потрібно спочатку повернути людей. Для того, аби їх повернути фізично, їх необхідно повернути ментально. Сьогодні важливо їм показати, що ми дійсно прагнемо цього - мають бути реалізовані конкретні проекти, зокрема, з інформаційної та економічної політики», - підкреслив Дмитро Разумков.

Також піднімалося питання розробки законопроекту щодо особливого статусу Донбасу.

«Часу на його розробку дійсно небагато, але я впевнений, що Верховна Рада докладе максимум зусиль для того, аби цей процес запустити. Саме від Нормандської зустрічі багато хто очікує тих змін, які дозволять вийти з тієї замороженої ситуації, яку ми з вами спостерігаємо і у форматі «Мінська», і у Нормандському форматі вже декілька років», - наголосив Голова Парламенту.

Сьогодні, 25 листопада, під керівництвом голови ОДА Владислава Скальського відбулась щотижнева апаратна нарада з керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації.

Очільник області заслухав інформацію про стан агропромислового комплексу регіону, питання медичного та соціального забезпечення, освітньої галузі, стан виконання обласного бюджету тощо.

Щодо використання освітньої субвенції доповів в.о. директора департаменту освіти і науки ОДА Володимир Буняк: «Із 43,3 млн грн субвенції на НУШ 39,6 млн грн використано. Із субвенції на забезпечення автомобілями інклюзивно-ресурсних центрів використано 3 млн грн із загальної суми в 7,4 млн грн, закуплено 2 автомобілі, по решті проводяться торги, ризиків немає. На придбання шкільних автобусів нам було виділено 16,4 млн грн., з яких використано 9,3 і закуплено 10 автобусів, по решті тривають процедури закупівлі».

Щодо стану справ в сфері соціального захисту населення доповіла директорка профільного департаменту Наталя Заболотна: «Наразі перед нами стоїть кілька ключових завдань. Зокрема, до 25 числа, тобто до сьогодні, ми повинні завершити нарахування пільг і субсидій за листопад, щоб вийти на виплату і це питання на постійному контролі. Другим питанням є використання субвенції на придбання житла для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. На сьогодні 85,6% коштів, призначених на компенсацію, вже на рахунках у дітей і вони мають рік, щоб визначитись з житлом. Також придбано 2 квартири в Іллінецькому і Калинівському районах із запланованих 4-х. Крім того, очікуємо 9,5 млн грн. додаткової субвенції, яку плануємо спрямувати на будівництво малих групових будинків на території Стрижавського дитячого будинку-інтернату. Це дозволить діткам, які мають інвалідність, виховуватись в умовах наближених до сімейних. Третє ключове завдання – використання коштів, призначених на технічні засоби реабілітації для осіб з інвалідністю. До кінця року близько 32 млн грн маємо використати, щоб максимально закрити потребу в ТЗР. Це потребує злагодженої роботи на місцевому рівні, адже укладаються тристоронні угоди між заводом-виробником, людиною і управліннями праці і соціального захисту населення. Ми тримаємо ситуацію на контролі, постійно знаходимось на зв’язку з районами, щоб виділені кошти були використані в повному обсязі».

Підсумовуючи засідання, голова ОДА Владислав Скальський дав відповідні доручення керівникам структурних підрозділів за напрямками роботи та побажав плідного робочого тижня.

Президент України Володимир Зеленський наголошує на важливості реальних результатів розслідування злочинів щодо учасників Революції Гідності.

«Для вшанування пам’яті кожного загиблого музею недостатньо. Нам потрібні реальні результати розслідування справ Майдану», – сказав Глава держави під час заходів до Дня Гідності та Свободи у Києві.

Володимир Зеленський зазначив, що родини загиблих та все суспільство мають обов’язково отримати відповіді, а винні – покарання.

Спілкуючись з членами родин Героїв Небесної Сотні та учасниками Євромайдану на місці майбутнього Музею Революції Гідності, Президент укотре наголосив, що розслідування справ Майдану продовжиться.

«Ми просили посилити групу слідчих, об’єднати їх. Я думаю, що вони спільно працюватимуть і в прокуратурі, і в ДБР. Там буде 52 людини. Мі всі хочемо результату», – зазначив Володимир Зеленський.

Рідні загиблих попросили Главу держави посилити відповідальність за паплюження пам’яті героїв, які віддали життя за незалежність України. Також вони наголосили на важливості поліпшення соціального захисту родичів загиблих.

«Я вам обіцяю і зроблю все, про що ви сказали. Ми вдячні за ваших рідних, за близьких, які віддали свої життя», – зазначив Президент.

Родини загиблих Героїв Небесної Сотні щороку 20 лютого збираються, щоб ушанувати їхню пам’ять і помолитися за них.

«Було б добре, щоб 20 лютого ми були вже з якимось результатом. Дуже хотілось би», – зауважив Президент.

Глава держави також підтвердив готовність зустрічатися з родинами Героїв Небесної Сотні.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук розпочав свій візит до Лондона із вручення відповідно до Указу Президента Володимира Зеленського державних нагород – орденів «За заслуги» ІІІ ступеня британським парламентарям. 

«Ці нагороди є символом глибокої вдячності українців за принципову позицію на підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України, яку парламентарі підтвердили й своїми діями», - наголосив Олексій Гончарук.

Нагороди було вручено пану Джону Віттінгдейлу, пані Полін Летем та пану Міку Антоніву.

Джон Віттінгдейл – голова Багатопартійної парламентської групи дружби з Україною, завдяки зусиллям якого питання України було в порядку денному Парламенту. Полін Летем є найбільш відомою постаттю, яка упродовж десятиліть вимагає визнати голодомор 1932-1933 геноцидом українського народу та включити тему голодомору до шкільної програми. Мік Антонів був ініціатором та автором резолюції Комітету ЄС з питань регіонів, в якій засуджувалась тимчасова окупація Криму Росією.

«Символічно, що нагородження відбулося саме сьогодні – в річницю Революції гідності. Для мене честь особисто вручити ці нагороди!» - відзначає Прем’єр-міністр України.

Голова Уряду України Олексій Гончарук перебуває з робочим візитом у Лондоні з метою взяти участь у першому Інвестиційному саміті ЄБРР для країн-членів Східного партнерства 22 листопада 2019 року.

Керівництво держави готове до очищення влади від людей, які вчинили кримінальні правопорушення. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський, спілкуючись із журналістами під час візиту на базу ВМС України у м. Очакові в рамках робочої поїздки до Миколаївської області.

«Ми завжди казали, що готові до очищення, і це – правильно. Ні в уряді, ні на місцях, ні в областях, ні навіть у партії «Слуга Народу» не залишиться нікого з тих, хто причетний хоч до чогось кримінального», – сказав Глава держави.

За словами Володимира Зеленського, він особисто перевірить, чи справді причетний один з народних депутатів фракції «Слуга Народу» до вчинення тяжкого злочину, про що повідомили ЗМІ.

«Якщо завтра буде хоч один факт, хоч щось, я змушу цю людину скласти мандат. Ви знаєте, що вже двох людей ми відправили. Це, напевно, буде третя людина, якщо вона причетна», – заявив Президент.

Уряд затвердив передачу 339 підприємств для подальшої приватизації.

«Це майже 10% від усіх підприємств, які перебувають у державній власності. Велика частина з них - це об'єкти нерухомості та підприємства агросектору. Ефективність їх використання практично нульова, вони генерують збитки, і навколо них часті корупційні скандали. У разі приватизації бюджет може отримати до 6 мільярдів гривень від їх продажу», – зауважив Прем'єр-міністр України.

Вказані підприємства, а точніше їх майно, буде виставлено на прозорі аукціони, де в процесі відкритих торгів його зможе придбати кожен охочий.

Рішення Уряду є частиною запланованого процесу приватизації держмайна та в рамках виконання Указу Президента України від 5 листопада щодо передачі 500 об'єктів на приватизацію до 31 грудня 2019 року.

Загалом в рамках підготовки до приватизації Мінекономрозвитку спільно з іншими державними органами уже проаналізувало понад 1300 підприємств, з них близько 740 підприємств вже узгоджено на приватизацію.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках регіональної поїздки до міста Запоріжжя відвідав ПрАТ «Запорізький завод важкого кранобудування». Під час візиту Дмитро Разумков поспілкувався з колективом підприємства, оглянув виробничі приміщення та ознайомився із сучасними ринками збуту продукції. 

Голова Парламенту висловив сподівання, що у подальшому таких об’єктів ставатиме більше. «Це приклад того, як працює іноземний інвестор в Україні», - наголосив він.

Він також відзначив, що треба покращувати сальдо балансу, оскільки, на жаль, майже все, що виробляє завод, йде на експорт. «Краще було б, щоб і в Україні купували ваші крани і ви б мали змогу працювати не лише на зарубіжного інвестора, а й на українського споживача», - зазначив Голова Верховної Ради.

Водночас Дмитро Разумков підкреслив, що держава повинна допомагати відповідальним бізнесменам та інвесторам. «Дуже часто ця допомога полягає у тому, щоб просто не заважати. Але важливо, щоб був діалог та консенсус між представниками районної, обласної, центральної влади та бізнесом. Особливо, якщо цей бізнес соціально відповідальний: вкладається в розвиток, дає нові робочі місця, залучає інвестиції», - зазначив він і наголосив, що це необхідно Україні як в економічному, так і в іміджевому плані.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо фінансування будівництва мостів у Запоріжжі, Голова Парламенту зауважив, що зараз у Державному бюджеті на 2020 рік не передбачено повну суму на будівництво мостів у регіоні, проте закладена частина, необхідна для початку робіт. За його словами, можна буде виділити додаткові кошти з дорожнього фонду у разі, якщо всі передбачені на даний момент кошти будуть використані. “Це можливо буде здійснити під час перегляду Державного бюджету на 2020 рік”, - зазначив Дмитро Разумков.

Довідково:На сьогодні ПрАТ “Запоріжкран” є лідером з виробництва кранів і кранового обладнання Східної Європи та країн СНД. Близько 90% замовлень підприємство виконує на експорт до Німеччини, Іспанії, США та інших країн. Це досить унікальна для України ситуація, коли саме продукція, а не сировина у таких масштабах експортується до країн далекого зарубіжжя.

Сьогодні, 20 листопада, голова облдержадміністрації Владислав Скальський взяв участь у роботі засідання регіональної платформи з політичного діалогу у Вінницькому регіональному відділенні Асоціації міст України. Основна проблематика засідання стосувалася законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування в Україні та на регіональному рівні.

В ході зустрічі відбулось обговорення питань, важливих для органів місцевого самоврядування. Зокрема, про адміністративно-територіальний устрій України, вдосконалення законодавства з питань децентралізації, життєдіяльності органів місцевого самоврядування за результатами прийняття бюджету 2020 року.

Відкрив та провів засідання Вінницький міський голова Сергій Моргунов. Він зазначив, що питання, винесені на обговорення, є надзвичайно актуальними для органів місцевого самоврядування Вінниччини і України в цілому.

Звертаючись до присутніх, голова облдержадміністрації Владислав Скальський зауважив, що в контексті прийняття бюджету 2020 року для місцевих громад вкрай важливо брати на себе сміливість та відповідальність за наповнення місцевих бюджетів. Відтак, пріоритетом для розвитку місцевого самоврядування має бути намагання в майбутньому якомога швидше ставати автономними, аби забезпечувати повноцінне функціонування своєї територіальної громади.

«Бюджет 2020 року буде складним, адже базова дотація зменшилася в області більше, ніж на 300 млн грн. І це абсолютно нормальний органічний процес: з одного боку, чимало міст вже стали об’єднаними територіальними громадами, а з іншого – ми все ще очікуємо такий самий розмір фінансування від держави. Я впевнений, що перш ніж щось вимагати чи просити, необхідно брати на себе відповідальність за розвиток територій.Земля і нерухомість – мають бути бюджетоутворюючими податками, –зауважив керівник регіону, – Очікувати на фінансування від держави неоптимізованих закладів освіти і охорони здоров’я –також доволі складно. Держава має надзвичайно великий зовнішній борг, який необхідно обслуговувати. Є також чимало викликів, пов’язаних із трансформацією країни», –  додав Владислав Скальський.

Голова обласної державної адміністрації зазначив, що 2020 рік – надзвичайно важливий для реформи децентралізації. Об’єднання громад має завершитися. В цьому напрямі ведеться активна робота. Повинна бути забезпечена повсюдність самоврядування.

«Наразі наша основна мета – формування найвдалішої комбінації спроможних громад, які б не потребували дотацій з держбюджету.Є чимало дискусійних питань, але саме в дискусії має народжуватися консенсус.Основне моє завдання сьогодні –почути учасників регіональної платформи Асоціації міст України, щоб знайти спільну точку зору і сформувати спільне бачення майбутнього. Після завершення процесу децентралізації на Вінниччині не має бути «білих плям»,  – зауважив Владислав Скальський.

Варто зазначити, що правління АМУ протягом останнього місяця провело дві зустрічі з Прем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком, на яких обговорювався широкий спектр проблем місцевого самоврядування. На цих зустрічах був присутній Ладижинський міський голова, член правління АМУ Валерій Коломєйцев. Своїми враженнями він поділився з учасниками регіонального засідання.

«Зараз ми шукаємо порозуміння між органами місцевого самоврядування і центральною владою. Я впевнений в тому, що рано чи пізно і урядовці, і народні депутати зрозуміють, що ті проблеми, які є, – це наші спільні проблеми. Адже кожен із них – член якоїсь громади. Потрібно цінувати те, що ми є членами АМУ, бо якби не було АМУ, ми б чимало втратили», – зазначив Валерій Коломєйцев. 

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, який прибув до України з робочим візитом.

Співрозмовники обговорили сучасний стан і перспективи розвитку українсько-німецьких відносин.

Президент України висловив вдячність за послідовну підтримку з боку ФРН територіальної цілісності та суверенітету України, комплексну допомогу у впровадженні структурних реформ у нашій державі, сприяння ініціативам щодо відновлення пошкодженої війною інфраструктури Донеччини.

Глава держави поінформував німецького високопосадовця про безпекову ситуацію на Донбасі, а також висловив сподівання, що запланована на 9 грудня зустріч у Нормандському форматі відкриє шлях до мирного врегулювання конфлікту.

Також було обговорено ситуацію довкола схвалення у ФРН закону про імплементацію так званої газової директиви ЄС. Гайко Маас запевнив, що зміни німецького законодавства відповідають положенням цієї директиви.

Обговорювалися також питання практичної співпраці сторін у контексті реалізації курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з Міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом. Головною темою обговорення стала енергетична безпека, «Північний потік-2», а також економічне співробітництво.

Очільник українського Уряду підкреслив, що Україна сподівається на повну імплементацію змін до Третього енергетичного пакета ЄС у законодавство Німеччини, а також відповідну діяльність незалежного регулятора ФРН стосовно газопроводів, які з’єднують Німеччину з третіми країнами.

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС Німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – зауважив Глава Уряду.

Олексій Гончарук додав, що Україна має намір «захищати норми європейського енергетичного закону разом з нашими європейськими партнерами». «У разі преференційного виведення газопроводу з-під дії Газових директив ЄС «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем, – підкреслив Прем’єр-міністр. – Україна зацікавлена в сильній Європі, і ми будемо робити все, щоб європейська ідея, європейські цінності були сильними, і їм не можна було завдати шкоди жодними маніпуляціями».

Олексій Гончарук переконаний, що «Північний потік-2» – це політичний, а не бізнес-проект, спрямований на посилення впливу РФ на європейські країни.

Прем’єр-міністр також зазначив, що попереду складні перемовини по транзиту газу: «Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках».

Також на зустрічі Глава українського Уряду запевнив у незмінності євроінтеграційного та євроатлантичного курсу України та повідомив, що співпраця між двома країнами лише розвиватиметься. Олексій Гончарук наголосив, що Уряд зробить все залежне для захисту інвестицій в українську економіку. Він переконаний, що хорошим сигналом для бізнесу є відновлення роботи Групи високого рівня між Міністром економіки Німеччини та Віце-прем’єр-міністром України, а також проведення у червні 2020 році четвертого Українсько-німецького економічного форуму за участі німецького Канцлера Ангели Меркель.

Прем'єр-міністр наголосив, що Німеччина є одним із головних партнерів і Україна цінує масштабну допомогу, яка надається нашій державі. Він подякував німецькій стороні за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков виступив на щорічних Загальних зборах членів Європейської бізнес асоціації. Він привітав Асоціацію з 20-річчям створення та висловив сподівання, що сьогоднішні досягнення  - це лише маленька частина успішних проектів, що чекають на організацію.

Дмитро Разумков поінформував учасників зборів про спільні дії Парламенту разом з Урядом та Офісом Президента. «Станом на сьогодні Верховною Радою прийнято 86 законів, і багато з них стосуються бізнесу. Це і детінізація, і багато інших змін, які пов’язані з реальним покращенням умов ведення бізнесу. Вони сприятимуть  налагодженню тих процесів, які наближають нас до європейських стандартів», - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також запевнив членів Асоціації у готовності Верховної Ради до співпраці. На його переконання лише такі підходи дадуть у результаті реальні позитивні зміни, на які очікує держава.

«Ми багато дискутували ще до виборів, і сподіваюсь, що і зараз ми будемо знаходити час і бажання почути один одного і напрацювати спільні позиції. Ми готові робити все, що дозволить бізнесу в Україні розвиватися, створювати нові робочі місця, змінювати економіку  і створювати можливості для розвитку України. Буде розвиватись держава - будемо розвиватися і ми», - наголосив Голова Верховної Ради.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з послами країн «Великої сімки» (G7). Співрозмовники обговорили перебіг реформ в Україні.

У зустрічі також взяли участь керівник Офісу Президента Андрій Богдан та його заступники – Андрій Смирнов, Юлія Ковалів та Ігор Жовква.

«Готовий до діалогу та дискусії. Ми не втрачаємо часу й робимо все, щоб справді змінити країну», – наголосив Глава держави.

Президент підкреслив, що робота ведеться в декількох напрямах, зокрема – над ухваленням і втіленням законів, які часто непопулярні, але важливі для покращення економічного клімату в Україні.

Окрема увага під час зустрічі була зосереджена на боротьбі з корупцією.

Учасники детально обговорили судову реформу, зокрема імплементацію закону щодо діяльності органів суддівського врядування.

Також під час зустрічі йшлося про участь міжнародних експертів у формуванні нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя.

Cьогодні, 18 листопада, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів зустріч з Головою Сеймасу Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Під час зустрічі сторони обговорили стан та перспективи співпраці Україна – Литва та можливості до посилення взаємодії між країнами.

«Ми дуже цінуємо підтримку Литви. Для України дуже важливо мати сильних партнерів та відчувати їхню підтримку всередині ЄС. Зокрема, ми вдячні литовським колегам за підтримку України в рамках ПАРЄ, зокрема, під час голосування делегатів Литви «проти» повернення Росії повноважень у Парламентській Асамблеї», – наголосив Прем’єр-міністр України.

Олексій Гончарук окремо підкреслив важливість спільної позиції України, Литви та інших країн ЄС щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2», що монополізує енергетичний ринок та неминуче призведе серед іншого до погіршення якості послуг для усіх споживачів.

«Енергетична безпека – пріоритет не лише для України, але для усієї Європи. Це питання повинні обговорюватися на найвищому рівні в ЄС, тому я дякую Литві за підтримку в цьому питанні. Я радий, що ми маємо спільну позицію щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2». Це політичний, а не бізнес-проект, і дуже важливо зупинити його руйнівний вплив, адже йдеться про безпеку усієї Європи», – підкреслив Олексій Гончарук.

Олексій Гончарук також висловив сподівання в успішності підготовки і проведення Конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі у липні 2020 року.

«Ми очікуємо, що наступна Конференція у Литві стане важливою платформою для розбудови чіткої дорожньої карти імплементації важливих реформ в Україні. Слід змінити підхід щодо підтримки України з ситуаційного на системний. Певен, що взаємні візити високого рівня та спільна участь представників України і Литви у зустрічах Європейської Ради сприятимуть досягненню цієї мети», – підкреслив Прем’єр-міністр України.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із Головою Сейму Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Під час зустрічі вони обговорили спільні виклики, що стоять перед країнами, та питання щодо необхідності активізації взаємодії між парламентами обох держав.

Голова Верховної Ради України подякував литовській стороні за сталу і непохитну підтримку з боку Литви і країн «Балтік плюс» і висловив сподівання, що дружні, професійні відносини між державами будуть зберігатися і надалі. За словами Дмитра Разумкова, конфлікт на сході України не є виключно українською проблемою: «Станом на сьогодні проблема є глобальною, і її наслідки важко переоцінити. Ми вдячні, що Литовська Республіка і багато інших держав об’єднують зусилля для збереження і відновлення миру у світі», - підкреслив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков позитивно оцінив співпрацю з країнами групи «Балтік плюс» та висловив сподівання на продовження дискусії на міжнародному рівні та на розширення групи за рахунок інших учасників.

Щодо питання розведення військ на сході України Голова Верховної Ради зазначив, що уздовж лінії зіткнення спостерігається позитивна тенденція. Він також висловив сподівання на вирішення багатьох питань після проведення зустрічі у Нормандському форматі та наголосив, що вибори на окупованій території мають відбуватися лише у рамках українського законодавства. Гарною новиною він назвав процес повернення українських кораблів, захоплених Російською Федерацією у Керченській протоці, на територію України.

«Ми робимо все, що від нас залежить, для повернення наших людей і територій та сподіваємось, що у ПАРЄ буде єдина позиція щодо неприпустимості повернення російської делегації», - сказав він і подякував литовській делегації за твердість у цьому питанні.

У свою чергу Вікторас Пранцкєтіс підкреслив, що Україна і Литва є дружніми державами, та запросив Дмитра Разумкова взяти участь у заходах, присвячених 30-річчю відновлення Литовської держави, 11 березня 2020 року. Він також запевнив, що Литва знаходиться поруч з Україною у її боротьбі з російською агресією і є сильним прихильником європейської і євроатлантичної інтеграції України.

«Ми залишаємося чіткими прихильниками тих реформ, які відбуваються в Україні, особливо боротьби з корупцією, і вважаємо, що ці важливі питання мають обговорюватися із громадянським суспільством. Ми підтримуємо суверенітет, цілісність України, виступаємо проти анексії Криму і будемо порушувати питання України у різних міжнародних форматах», - наголосив він під час спільного брифінгу.

Вікторас Пранцкєтіс високо оцінив конкретні кроки України задля мирного врегулювання конфлікту на Донбасі і висловив сподівання, що Росія зробить такі самі кроки у відповідь.

Голова Литовського Сейму нагадав про проведення у 2020 році у Вільнюсі спільної четвертої конференції щодо реформ в Україні. На його переконання, це буде важливо для обговорення впровадження реформ, а також для пошуку шляхів подальшого розвитку і спілкування із закордонними партнерами.

15 листопада 2019 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та міністр фінансів України Оксана Маркарова зустрілися з місією Міжнародного валютного фонду в Україні: керівником місії Роном ван Роденом та економістом місії Габором Пулою.

В ході зустрічі сторони обговорили умови відкриття нової 3-річної програми розширеного фінансування.

«Україна продемонструвала та продовжує демонструвати швидке та успішне втілення реформ, задекларованих Президентом, нашим Урядом і Парламентом. Протягом останніх тижнів український Парламент прийняв за основу проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, а також ухвалив за основу та в цілому закон про анбандлінг. Останній вже підписав Президент. Відтак ми сподіваємося на узгодження нової довгострокової програми розширеного фінансування, яка підтримає наші зусилля, спрямовані на прискорення економічного зростання», — зазначив Олексій Гончарук.

Керівник місії МВФ, у свою чергу, відзначив важливість реформ, які українська влада успішно провела протягом останнього часу, та висловив сподівання на підтримку та прискорення їхнього темпу.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів телефонну розмову з Президентом Європейського Парламенту ДавідомСассолі. Під час розмови Дмитро Разумков подякував за підтримку Європарламенту у процесі реформ та захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Він також висловив сподівання на подальшу розбудову співробітництва з Європейським Парламентом.

Особливу увагу сторони приділили обговоренню проекту «Північний потік-2» та загроз, які він становить для регіональної енергетичної безпеки. Голова Верховної Ради наголосив, що збереження транзитної ролі України відповідає інтересам сторін. Водночас він підкреслив, що Україна вже здійснила низку важливих кроків для приведення свого енергетичного законодавства у відповідність до законодавства ЄС.

14 листопада, Прем'єр-міністр Олексій Гончарук доручив міністерствам та іншим центральним органам влади прискорити підготовку і вже цього року передати не менш як 500 об'єктів до Фонду державного майна України на приватизацію.

“Приватизація - це дуже важливий антикорупційний фактор, бо на державних підприємствах прибутки “приватизували” уже давно, а збитки регулярно залишали державі. Чим більше об'єктів вдасться реалізувати, тим менше буде позичати держава. Отже, приватизація - це швидкість і довіра, тому все має проходити прозоро”, - підкреслив Прем'єр-міністр України.

Олексій Гончарук наголосив, що приватизація є важливим суспільним процесом, тому всі процедури підготовки та продажу майна повинні відбуватися на відкритих конкурсних процедурах.

“До 31 грудня 500 підприємств треба передати до Фонду держмайна так, щоб суспільство бачило прозорі конкурсні процедури. Потрібно знайти незалежних професійних радників, очистити наявне майно від усіх  корупційних інтересів, кримінальних справ, штучних боргів. Так, щоб ці об'єкти стали цікавими для інвесторів”, - наголосив Прем'єр-міністр України.

Олексій Гончарук додав, що Уряд вжив усіх заходів та прийняв необхідні документи, щоб гарантувати прозорий та ефективний процес приватизації малих та великих об'єктів державної власності, зокрема щодо ПАТ “Центренерго”.

“Якщо є люди, які спеціально доводять підприємство до стану банкрутства, то потрібно приймати кадрові рішення. Немає жодних обмежень ані на рівні Уряду, ані на інших рівнях. Якщо є міністерства, які вам заважають, не передають підприємства на приватизацію, то давайте нам знати - ми будемо їх прискорювати”, - наголосив Олексій Гончарук.

Парламент зробив перший крок для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Верховна Рада 240 голосами ухвалила в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» №2178-10.

«13 листопада — день, який увійде в історію України. Народні депутати проголосували за лібералізацію українського ринку землі. Закінчується епоха, де народу — мораторій, а «своїм людям» — усе, -  зазначив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. - Нарешті ми можемо здійснити перехід від феодалізму до реальних ринкових відносин, як повноцінна, розвинута країна. Українці мають право вільно розпоряджатися своїм майном!»

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної Ради депутатських фракцій та груп подякував народним депутатам за плідну роботу на минулому пленарному тижні, під час якого було розглянуто 51 питання, ухвалено в цілому 12 законів, ще 10 – в першому читанні, а також оголошено 203 запити народних депутатів. Він також наголосив на тому, що наступний тиждень буде напруженим та важливим для Парламенту.

Дмитро Разумков повідомив, що цього тижня передбачено розгляд Держбюджету на 2020 рік та звернувся до Комітету з питань бюджету з проханням уважно розглянути наданий Кабміном законопроект і проаналізувати його на предмет урахування висновків Верховної Ради. «Сподіваюсь, найближчим часом депутатам буде надано висновок Комітету. У четвер ми зможемо розглянути цей законопроект і, якщо все буде добре, підтримати його», – зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також звернув увагу депутатів на важливу подію на міжнародній арені – минулого тижня мало відбутися голосування Бундестагу ФРН за законопроект щодо газопроводу «Північний потік-2». 

«Це питання пов’язане зі стратегічними цілями нашої держави, з питанням національної безпеки не лише України, але й багатьох держав Євросоюзу. До цього процесу підключилися різні органи влади України, і хоча остаточне рішення – за Бундестагом, ми отримали додатковий час для висвітлення та відстоювання позиції України на міжнародній арені. Сподіваюсь, в МЗС цим скористаються», – підкреслив Голова Верховної Ради.