Топ новини

Триває робота над підготовкою наступної зустрічі лідерів країн – учасниць Нормандського формату (Україна, Франція, Німеччина та Росія), політичні радники керівників чотирьох держав 19 квітня працюватимуть над узгодженням кластерів, які покликані забезпечити виконання Мінських домовленостей для мирного врегулювання ситуації на Донбасі, повідомив Президент України Володимир Зеленський.

«Вважаю, що ми наближаємося до наступного засідання «Нормандської четвірки». Вважаю, що воно можливе. 19 квітня буде засідання радників «Нормандської четвірки». Буде обговорюватися низка питань. Перш за все будуть обговорюватися кластери, зроблені французькою та німецькою стороною. Будуть доповнення від України. Ці кластери розглядаються також Росією. Всі чотири країни підготують додатки до цих кластерів: з чим згодні, з чим не згодні», – заявив Глава Української держави за результатами зустрічі в Парижі з Президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка брала участь у ній у форматі відеозв’язку.

Володимир Зеленський зауважив, що кластери – це кроки з виконання Мінських домовленостей, і політичні радники узгоджуватимуть позиції щодо них.

Президент зазначив, що сьогодні обговорив з Еммануелем Макроном та Ангелою Меркель безпекову ситуацію на сході України, режим припинення вогню, який діяв з кінця липня 2020 року і завдяки якому скоротилася кількість летальних випадків на лінії розмежування.

«Але, на жаль, з початку січня ми побачили ускладнення ситуації на контактній лінії між нами та тимчасово окупованою територією України, збільшення кількості пострілів. Про всі ці випадки я детально розповів пану Макрону, а потім пані Меркель, ми з ними говорили про це. Ми бачимо загострення ситуації. Тільки цього року загинуло близько 30 українських військових. Більшість із них загинули не через випадкові постріли, про що говорять бойовики чи представники російської влади. Більшість із цих убивств відбулися через прицільний снайперський вогонь. Всі ці докази, відео, фото є, вони передані українською стороною, згідно з домовленостями, до ОБСЄ», – розповів Володимир Зеленський.

Глава держави зазначив, що обговорив з французьким колегою виконання домовленостей, які були досягнуті на зустрічі лідерів «Нормандської четвірки» у грудні 2019 року в Парижі.

«Наша сторона виконує все, крок за кроком. Ми – люди слова. Ми домовилися відкрити КПВВ – ми відкрили всі КПВВ для гуманітарної допомоги цивільним людям на контрольованій українською владою території Донбасу чи на тимчасово окупованій території для їх пересування», – сказав Президент.

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що Росія й ті, хто контролює окуповані території, не виконали домовленостей, зокрема не відкрили КПВВ зі свого боку та не пропускають людей.

Також, за словами Президента України, заблоковано процес взаємного звільнення утримуваних осіб.

«Друга частина обміну – «всіх на всіх» – ми передали списки ОБСЄ. Я про це сказав пану Макрону й пані Меркель. З боку Росії і з боку сепаратистів списки ОБСЄ не передали», – зазначив він.

Володимир Зеленський висловив сподівання, що після засідання політичних радників лідерів Нормандського формату на Донбасі буде відновлено режим сталого та всеосяжного припинення вогню.

«Режим припинення вогню спочатку діяв. Зараз чекаємо після засідання радників на відновлення. Це стан тих речей, які були виконані», – підсумував Володимир Зеленський.

Голова Верховної Ради України підписав Закон “Про про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)” (№ 4475) та Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб” (№ 4398).

Закон, який вирішує питання кредитів в іноземній валюті (№4475), встановлює порядок та умови проведення реструктуризації зобов’язань за договорами про споживчий кредит, наданими в іноземній валюті. Документ передбачає внесення доповнень до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема:

• - поширити норми Закону на усі споживчі кредити, надані у іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання, виражені в іноземній валюті, повністю не погашено;
• - провести обов’язкову реструктуризацію на визначених законом умовах;
• - здійснити реструктуризацію за середнім значенням курсу між офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Нацбанком на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні, встановленим Нацбанком на дату надання кредиту;
• - за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;
• - визначити виключний перелік зобов’язань, які покладаються на позичальника за результатами проведення реструктуризації.

У свою чергу Закон щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті (реєст. №4398) передбачає обов’язкову реструктуризацію заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника.

Також документ передбачає, що: 

• - реструктуризація починається на підставі заяви позичальника;
• - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забов’язаний не пізніше ніж за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальникові погасити заборгованість на суму за оціночну вартість активу;
• - за рішенням господарського суду боржник може виплачувати мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої на день ухвалення такого рішення. Таке право матиме боржник у разі недостатності доходів для виконання умов реструктуризації, котрий мешкає в обтяженій іпотекою квартирі, площею не більше 60 кв. м. або 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї, чи обтяженому іпотекою будинку, площа якого не перевищує 120 кв. м.

Закони направлені на підпис Президенту України.

Про це сьогодні Голова ОДА Сергій Борзов говорив із директором з інвестицій Національної енергетичної компанії Укренерго Олегом Павленком. Зокрема, про інвестиційний проєкт за підтримки банку уряду Німеччини KfW.

«Для нашої області є програма «Підвищення енергоефективності в електропередачі (реконструкція трансформаторних підстанцій) - ІІ». Йдеться про заміну морально та фізично застарілого обладнанння. Нова система з глибинною автоматизацією підвищить надійність роботи енергосистеми та дозволить запобігти винекненню певних аварійних ситуацій. Після повноціннного впровадження нової системи передбачається експлуатація в автоматизованому режимі оператором з РДЦ Південно-Західного регіону НЕК Укренерго без присутності постійного оперативного та обслуговуючого персоналу», – повідомив Голова ОДА.

Як зазначив Сергій Борзов, бюджет частини проєкту для Вінницької області – це майже 400 млн грн. Фінансування за рахунок коштів KfW.

Обговорив керівник регіону із Олегом Павленком і нове будівництво на Дністровській ГАЕС – для забезпечення участі ГАЕС у режимах регулювання добового графіку навантаженння об’єднаної енергетичної системи України в складі чотирьох гідроагрегатів та підвищення надійності електропостачання Вінницького енерговузла. 

«Звісно, я підтримую такі інвестпроєкти. Вони зроблять Вінниччину більш енергетично стабільною», – резюмував Сергій Борзов.

Для інформації: Укренерго у 2021 році планує інвестувати у розвиток мереж 7,128 млрд грн, з яких 5,43 млрд грн (76%) – у технічне переоснащення, реконструкцію електромереж і придбання обладнання та 1,698 млрд грн (24%) – у нове будівництво.Водночас, більше 75 % всіх інвестицій – кредитні кошти, залучені НЕК «Укренерго» від міжнародних фінансових інституцій, зокрема, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, банку уряду Німеччини KfW тощо. Решта – тарифні кошти та власні кошти компанії.

Зростання частки позикового фінансування є складовою Інвестиційної політики Укренерго. Кредити надаються на тривалі терміни (в середньому на 20 років) і під низькі відсотки (до 3%), чого не можуть запропонувати комерційні банки.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому розглядалася безпекова ситуація на Донбасі та питання запровадження нових обмежувальних заходів щодо низки фізичних та юридичних осіб.

Глава держави повідомив, що сьогодні на порядку денному засідання РНБО було сім питань. Найголовніше з них, яке розглядалося в таємному режимі, стосувалося ситуації на сході країни.

«Ситуація на Донбасі сьогодні контрольована, є дійсно питання. Ми готові відповідати на ці питання. Армія готова – це найголовніше», – сказав Володимир Зеленський.

Він зауважив, що сьогодні щодо подій на Донбасі поширюється багато інформації з різних джерел, яка не завжди відповідає дійсності. Тому Президент закликав довіряти лише офіційним джерелам.

«Я хотів би, щоб українські громадяни довіряли тільки офіційним заявам – нашого Генерального штабу чи Офісу Президента України», – зазначив Глава держави.

Президент також розповів, що питання Донбасу буде одним з головних під час його візиту до Франції у п’ятницю.

«Деякі деталі я хочу обговорити завтра особисто. І це – головна тема, з якою я їду й буду зустрічатися з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном», – повідомив Володимир Зеленський.

За словами Глави держави, після його зустрічі з французьким колегою у форматі віч-на-віч відбудеться зустріч за допомогою відеозв’язку з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

«Важлива зустріч. Поки що у нас такий Нормандський формат», – резюмував Президент.

Другим питанням, як повідомив Глава держави, Рада національної безпеки і оборони розглядала запровадження нових персональних санкцій щодо контрабандистів.

«Застосовуватися санкції будуть до 12 осіб – фізичних та юридичних. І це теж не фінал. За ці 30 років у нас – просто пласт контрабандистів. Таке відчуття, що це – як окрема професія. Але держава не робила таке державне замовлення», – зауважив Володимир Зеленський.

За його словами, наразі Служба безпеки України, зокрема, з’ясовує громадянство цих осіб і наявність у них паспортів інших держав.

Також, зазначив Президент, РНБО розглянула декілька економічних питань. Зокрема, Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Раді нацбезпеки та Офісу Глави держави у співпраці з Антимонопольним комітетом розробити новий законопроект щодо олігархів.

«Такого в нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один з пріоритетів – розробити фундаментальний законопроект про статус олігарха в нашій країні: що буде з такими людьми, які будуть впроваджуватися санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів. Тому що ми підтримуємо великий бізнес, будь-який бізнес в Україні. А вплив олігархів на Україну – на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду – цього допустити більше не можна», – наголосив Президент.

У контексті нещодавнього плідного візиту до Турецької Республіки Володимир Зеленський подякував Реджепу Таїпу Ердогану за підтримку України, нашого суверенітету й територіальної цілісності.

«Ми підписали низку важливих документів. Але найголовніше сьогодні, коли ми говоримо про геополітичне питання, питання спокою в Україні та підтримку наших партнерів, то важливо, що Президент Ердоган підтримує Україну, підтримує наші тимчасово окуповані території, підтримує Крим. Важливо, що він підтримує нашу позицію, не визнає анексію Криму», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський зазначив, що також говорив з Президентом Туреччини про особливі умови для українських і турецьких туристів.

«Говоримо про те, щоб можна було збільшувати туристичний потік громадян України й Туреччини. Особливо зараз, мені здається, ми повинні підтримувати один одного. Ви чули, росіяни сказали, що будуть обмежувати туризм з Російської Федерації в Туреччину. Це їхні особисті справи. А я думаю, що нам треба, навпаки, – нарощувати туризм і показати, що ми підтримуємо Туреччину», – вважає Президент України.

У четвер, 15 квітня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Міністром закордонних справ Литви Габріелюсом Ландсбергісом, Міністром закордонних справ Латвії Едгарсом Рінкевичсом та заступником Міністра закордонних справ Естонії Рейном Таммсааром.

На зустрічі також були присутні Міністр оборони України Андрій Таран, а також заступник Міністра закордонних справ України Василь Бондар.

Денис Шмигаль відзначив важливість такого візиту у світлі триваючої російської ескалації та нарощування військової присутності вздовж кордонів України.

«Високо цінуємо тверду і незмінну позицію Литви, Латвії та Естонії на всіх міжнародних майданчиках щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України та у контексті триваючої збройної агресії проти нашої держави. Ми вдячні країнам Балтії за підтримку України у цей непростий час. Це демонструє високий рівень нашого партнерства та дружби», - сказав Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр відзначив, що Україна високо цінує допомогу і підтримку євроінтеграційних і євроатлантичних прагнень нашої держави. За словами очільника українського Уряду, євроатлантична інтеграція є пріоритетом зовнішньої політики України.

«Ми запропонували союзникам по НАТО 10 кроків для підтримки України у цій ситуації. Ми готові розвивати та посилювати нашу двосторонню та багатосторонню співпрацю у сфері безпеки та оборони, протидіяти гібридним загрозам та координувати зусилля для вирішення спільних викликів у сфері безпеки», - наголосив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, Україна також закликає Альянс посилити взаємодію, зокрема в частині розширення участі у спільних військових навчаннях.

Під час зустрічі керівники МЗС Литви та Латвії, а також заступник Міністра закордонних справ Естонії наголосили на беззастережній підтримці України, її територіальної цілісності та суверенітету.

Верховна Рада буде й надалі виконувати свої функції в умовах загострення ситуації на Донбасі і продовжить робити все залежне від неї, щоб не допустити подальшої ескалації. Про це заявив Голова українського Парламенту Дмитро Разумков в ефірі “4 каналу”.

Він наголосив, що в часи серйозних викликів, які в різні періоди стояли перед Україною, Верховна Рада завжди відігравала одну з ключових ролей у відстоюванні інтересів держави та суспільства.

Відповідаючи на запитання щодо активізації ворога на сході України та ролі Верховної Ради в разі подальшого загострення ситуації, Дмитро Разумков зазначив: «Якщо така ситуація виникне, Верховна Рада миттєво виконає свої функції. Але сьогодні ми на своїй позиції робимо все, щоб цього не допустити».

«На будь-який нестандартний випадок чи виклик ми готові реагувати. У нас є погоджені плани для таких ситуацій і ми розуміємо, як це буде відбуватися, тому Верховна Рада гарантовано виконає свої функції. Так само, як і будь-який інший державний орган має знати і розуміти, що він буде робити», - заявив він.

За словами Голови Верховної Ради, наразі немає підстав для введення в Україні воєнного стану.

Він також зазначив, що порівняно з 2014 роком сьогодні Україна набагато краще підготовлена, щоб дати відсіч ворогу.

Разом з тим він підкреслив, що найголовніше для держави - життя її громадян. «Ми повинні зробити все від нас залежне, щоб зберегти його», - сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також наголосив, що для України важливою є підтримка міжнародних партнерів - США, країн Європи, НАТО.

«Головна зброя людей, які працюють в політиці, - це не автомат чи гвинтівка вдома, а інші засоби, якими нас наділяє влада. І дуже часто вони навіть більш ефективні, ніж зброя», - сказав він.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з головою ради директорів компанії ArcelorMittal Лакшмі Мітталом.

Сторони обговорили розвиток «зеленої» металургії та збільшення інвестицій в Україну, з урахуванням екологічних характеристик відповідно до світових стандартів.

Президент наголосив на необхідності впровадження новітніх сталеплавильних технологій, які знизять негативний вплив промисловості на довкілля.

Компанія як найбільший іноземний інвестор в Україні та один з найбільших виробників сталі у світі розпочне в нашій країні інвестпрограму «Сталевий мільярд», що передбачає інвестицію в обсязі майже один мільярд доларів у екомодернізацію виробництва сталі у Кривому Розі.

«Інвестиції в українську економіку та екологію – це позитивний сигнал для всіх інвесторів, яким ми будемо надавати всебічну підтримку», – запевнив Володимир Зеленський.

Президент наголосив на необхідності якнайшвидшого завершення модернізації коксохімічного, агломераційного та доменного виробництва, які є найбільшими забруднювачами. Компанія підтвердила готовність завершення цієї програми до кінця 2023 року.

У зустрічі також взяли участь перший помічник Президента Сергій Шефір, заступники керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква та Юлія Свириденко, директор АТ «Геліос» Ростислав Шурма, генеральний директор ArcelorMittal СНД Віджай Гоял, генеральний директор ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо.

14 квітня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч з головою правління ArcelorMittal Лакшмі Н. Мітталом. На зустрічі також були присутні Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко та представники міністерств.

Очільник українського Уряду привітав підписання Меморандуму між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та АрселорМіттал щодо підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг” на період 2022–2032 роки.

Відповідно до Меморандуму "АрселорМіттал Кривий Ріг" готовий збільшити свій інвестиційний портфель до суми близько 1 мільярда доларів США на відповідний період.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив, що підписання Меморандуму стало можливим завдяки закону, ініційованому Президентом України Володимиром Зеленським,  щодо «державної підтримки інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».

"Разом з Президентом та Парламентом ми запустили ефективні інструменти, які підвищують інвестиційну привабливість України. Сьогоднішній Меморандум – це один з перших успішних прикладів, коли велика міжнародна компанія планує скористатися відповідними інструментами і збільшити інвестиції та кількість робочих місць в Україні" - відзначив Денис Шмигаль.

Також, очільник Уряду наголосив, що згідно з Меморандумом значна частина інвестицій буде стосуватися проектів, які зменшують негативний вплив на довкілля. Крім того, Денис Шмигаль подякував керівництву компанії за соціально важливі ініціативи, розвиток медицини та підтримку громад, де розташовано виробництво.

"Уряд закликає соціально відповідальний бізнес приєднуватися до державних ініціатив в Україні, коли інвестори стають не тільки діловими партнерами держави і громад, а також активно долучаються до розвитку регіону, де вони працюють. Уряд зі свого боку готовий всебічно сприяти подальшому розвитку взаємовигідних відносин та продовжить працювати над покращенням інвестиційного клімату", - відзначив Прем’єр-міністр.

Меморандум передбачає наступні напрямки розвитку та інвестицій:

• «зелена металургія», яка сприяє меншому забрудненню та зменшенню вуглецевого впливу;
• сталий розвиток видобування залізної руди – продовження на 30 років перспектив видобувної діяльності;
• створення нових виробництв, зокрема прокатного та пруткового стану;
• модернізація існуючих об’єктів;
• циркулярна економіка та керування відходами (утилізація біомаси, упорядкування викидів СО2, переробка шлаків і шламів).

Верховна Рада на поточному тижні працюватиме у пленарному режимі, як це передбачено календарним планом, і може зібратися на позачергові засідання. Про це повідомив Голова Парламенту Дмитро Разумков під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп.

«На цьому тижні ми плануємо працювати у звичайному режимі», - сказав він. Дмитро Разумков зазначив, що народні депутати продовжать розгляд у другому читанні Проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№2194).

За словами Голови Верховної Ради, вже є ініціативи депутатської групи «За майбутнє» та фракції «Слуга народу» щодо проведення позачергових засідань. «Знаю, що до Апарату надійшло два екземпляри підписних листів. Думаю, що навіть завтра відбудеться два позачергових засідання», - повідомив він.

«Найближчим часом з'являться відповідні розпорядження Голови Верховної Ради про скликання позачергових засідань», - додав Дмитро Разумков.

У той же час Голова Парламенту закликав народних депутатів суворо дотримуватися карантинних обмежень, зокрема носити захисні маски. “У першу чергу, дотримання законів починається з себе”, - наголосив Дмитро Разумков.

«Паралельно хотів би звернутися до всіх керівників фракцій і груп: ви несете відповідальність і за своїх колег по фракції, і за Апарат, і за секретаріати, і за всіх тих, хто сьогодні допомагає нам як народним депутатам виконувати свої функції. Тому підходьте до цих питань виважено», - сказав Голова Верховної Ради.

Він також попросив Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування надати роз'яснення щодо того, як відповідно до нормативно-правових актів може бути організована пленарна робота Парламенту в умовах посилених карантинних заходів.

Відповідно до календарного плану, 13 - 16 квітня Верховна Рада працює в режимі пленарних засідань.

У Вінницькій області активно продовжується реалізація проєкту Президента України «Велике будівництво»

Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 160/2021 «Про пріоритетні напрями діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим», яким затвердив Стратегію діяльності цього органу.

Стратегія визначає пріоритетні напрями роботи Представництва Президента України в Криму у зв'язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією невід'ємних частин території України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

«Метою реалізації Стратегії є підвищення ефективності діяльності Представництва щодо сприяння додержанню прав і основоположних свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або переселилися з тимчасово окупованої території і проживають в інших регіонах України, зростанню та зміцненню рівня їх довіри до державних інституцій, виконанню заходів, спрямованих на відновлення територіальної цілісності України, деокупацію і реінтеграцію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», – йдеться в документі.

Згідно зі Стратегією, Представництво Президента в Криму має брати участь у розробці пропозицій стосовно формування та забезпечення реалізації державної політики щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Криму, захисту та підтримки громадян, які проживають на півострові, внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, позбавлених особистої свободи у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом та тимчасовою окупацією території України; інформуванні міжнародних партнерів про факти порушень прав і основоположних свобод людини, зокрема переслідування громадян України з політичних мотивів, а також порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Представництво також має займатися розвитком ефективної взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу, громадськими об’єднаннями та ініціативними групами, що представляють інтереси громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, та внутрішньо переміщених осіб.

Стратегія передбачає участь Представництва у здійсненні заходів щодо консолідації міжнародних зусиль задля сприяння процесу деокупації Криму, посилення тиску на Російську Федерацію для відновлення територіальної цілісності України.

Крім того, Представництво має сприяти реалізації ефективної інформаційної політики та протидії дезінформації. Зокрема, забезпечувати Президента України, органи державної влади та місцевого самоврядування достовірною та актуальною інформацією щодо ситуації на тимчасово окупованій території Криму; надавати пропозиції щодо належного реагування на випадки дезінформації та маніпуляції стосовно тимчасової окупації Росією Криму; вибудувати ефективну модель комунікації з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, інформувати їх щодо можливостей реалізації ними прав та законних інтересів на підконтрольній Україні території.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль взяв участь в офіційному відкритті ініціативи щодо обміну знаннями Reformers Hub, що є частиною комплексної програми технічної допомоги Ukraine Reforms Architecture 2.0,  розробленої Європейським банком реконструкції та розвитку у партнерстві з Європейським Союзом.

У заході також взяли участь Biце-прем'єр-мiнiстр України - Miнiстр цифрової трансформацiї Михайло Федоров, Керуючий Директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, заступник Генерального директора Директорату з питань добросусідства та розширення Єврокомісії Катерина Матернова, Голова вiддiлу впровадження реформ при Прем’єр-мiнiстровi Великої Британiї в Урядi Тонi Блера Сер Майкл Барбер та інші.

Денис Шмигаль наголосив, що створення платформ для професійного розвитку є важливим елементом формування професійної та результативної державної служби, яка якісно реалізовуватиме сервісну функцію держави.

«Дякую нашим міжнародним партнерам за допомогу у таких починаннях. Ініціатива Reformers hub є саме тим майданчиком, який сприятиме професійному розвитку, обміну досвідом з нашими міжнародними партнерами та впровадженню інновацій. Це можливість для нарощування знань та практичних навичок для всіх, хто працює в державній службі», - зазначив Прем’єр-міністр.

Очільник Кабінету Міністрів України зазначив, що реформа державної служби є одним з пріоритетів Уряду, адже вона є основою для успішного впровадження всіх інших реформ. Окрім того, Прем’єр-міністр додав, що в Україні було започатковано низку реформ, які продовжують впроваджуватися завдяки роботі Президента, Уряду та за підтримки Парламенту.

Зокрема, Денис Шмигаль нагадав, що вже в цьому році очікується запровадження цивілізованого ринку землі, що є важливим результатом земельної реформи. «У перспективі, запровадження ринку дасть поштовх до зростання ВВП, збільшення інвестицій та стане фундаментом для розвитку малого агробізнесу», - повідомив Прем’єр-міністр.

Також Глава Уряду зупинився на темі децентралізації, зазначивши, що внаслідок реформи все більше громад відчувають нову якість життя на локальному рівні та мають всі необхідні ресурси для самодостатності.

За словами Прем’єр-міністра, в Україні продовжується системна робота щодо залучення іноземних інвестицій через приватизацію та інші важливі реформи.

«Продовжується робота у напрямку запровадження накопичувальної пенсійної системи, повноцінного запуску фондового ринку. Чи не найбільш революційні зміни у напрямку діджиталізації та покращення сервісу держави втілює Міністерство цифрової трансформації», - підкреслив Денис Шмигаль та наголосив, що відповідні зміни були б неможливими без державних службовців, які щодня розробляють рішення та впроваджують їх на практиці.

Голова ОДА Сергій Борзов повідомив, що в понеділок, 12 квітня о 23:30, вакцина проти гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, «КОРОНОВАК Вакцина для профілактики вирощена з використанням клітин VERO), інактивована» надійшла на регіональний склад зберігання вакцин

«Статистика змінилась, якщо порівнювати із тим, що було ще кілька тижнів. Інфікованих коронавірусом менше. Вінниччина уже не є серед лідерів «ковідних» регіонів», — повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

Варто зазначити, що за останню добу найбільше підтверджених випадків зареєстровано у Дніпропетровській (1112), Харківській (595), Львівській (590), Київській (477) та Одеській (443) областях. Місто Київ теж серед перших - 537.

«У нас ситуація стабілізувалась. Це помітно і за кількістю тих, хто здає тести, і тих, хто телефонує на «103».
З 22 березня хворих з Вінниці не госпіталізують у районні «ковідні» лікарні – достатньо ліжок в обласному центрі», — наголосив Сергій Борзов.

Посадовець зазначив, що станом на ранок, завантаженість «ковідних» ліжок – 54,6%, з них кисневозалежними пацієнтами – 43,6%. Загалом на Вінниччині розгорнуто 3 494 ліжка (з підведеним киснем – 3210 (92%)).

«Головне - кисню в лікарнях вистачає. Минулого тижня область «заправили» на 16 тон кисню, про які я домовився. Можу запевнити: докладаємо максимум зусиль для підтримки медичної галузі, особливо в напрямку забезпечення киснем «ковідних» лікарень», — підкреслив Голова ОДА.

За словами керівника регіону, лише за останній тиждень:
- відновлено постачання медичного кисню з Львівського хімзаводу та забезпечено регулярні поставки кисню в область;
- постійно підтримується 12 годинний запас медичного кисню в ковідних закладах області;
- встановлено високопотужну кисневу станцію в Хмільницькій ЦРЛ (потужність- 560 л/ на хв.);
- на базі регіонального фтизіопульмонологічного Центру встановлено кисневу станцію на 9 т, 10 квітня відбулась заливка кисню (це тижневий запас для цього закладу!);
- укладені угоди на закупівлю кисневої станції за кошти місцевого бюджету в Жмеринській ЦРЛ - 2,7млн грн та в Могилів-Подільський ОЛІЛ – 2,8 млн грн. Та за кошти НЗСУ 3,5 млн. грн - у Крижопільській ЦРЛ;
- працюють кисневі станції на базі клінічного Центру інфекційних хвороб, МКЛ№1, ПБ№1, МКЛ№3, Ладижинської МЛ, Тростянецької ЦРЛ, Калинівській ЦРЛ;
- на базі ковідних закладів працює 677 концентраторів потужністю 10 л/хв.
Як зазначив Сергій Борзов, перебуває в процесі закупівля концентратора високої потужності (на 560 л/хв) та проведення кисневої мережі в обласному госпіталі ветеранів війни. Її там не було. Задіяно 4 млн грн обласного бюджету та 1 млн грн з міського бюджету.

«Утім, питання залишається дискусійним. У Департаменті охорони здоров’я області зазначають, що доцільно було б спрямувати ці кошти для розбудови обласного клінічного Центру інфекційних хвороб. Адже там є можливість відкрити ще 100 ліжок - повністю забезпечених киснем. До речі, є попередня домовленість із ПрАТ «Лінде Газ Україна» (м. Дніпро) (провідний виробник кріогенної продукції на ринку України) на поставку обладнання для зберігання та газифікації рідкого медичного кисню для обласного «Клінічного центру інфекційних хвороб», а також госпіталю ветеранів війни та ВОПНЛ ім. Ющенко», — повідомив керівник регіону.

Сергій Борзов акцентує — ця інформація потрібна для того, аби вінничани зрозуміли, чому в області не оголошено локдаун.

«Ми не «червоні» лише завдяки тому, що робота триває. Постійно! Так, сьогодні більше одужують, менше госпіталізують. Але є куди везти хворих. І для них є кисень!», — наголосив посадовець.

Щодо послаблення карантинних обмежень керівник регіону зауважив: «Коли діти підуть в школу?» - це питання чую часто. До 19 квітня усі школярі навчаються дистанційно. Приватні школи теж. У п’ятницю, 16 квітня, буде чергове засідання обласної комісії ТЕБ та НС, проаналізуємо ситуацію щодо захворюваності за тиждень. Можливо, щось змінимо у навчальному процесі».

Сергій Борзов переконаний — кожен має усвідомити соціальну відповідальність: щоб уникнути захворювання потрібно носити маски, зберігати дистанцію, мити руки і робити вакцинацію.

Бережіть себе і близьких людей!

Україна й Туреччина цьогоріч відзначають 10-ту річницю стратегічного партнерства й готові до подальшого розвитку двосторонніх взаємин. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної з Президентом Турецької Республіки Реджепом Таїпом Ердоганом заяви для ЗМІ за підсумками засідання Стратегічної ради України й Туреччини.

«Ми маємо спільне бачення ситуації та готовність до спільних дій заради щасливого спільного майбутнього наших країн. І все це вкотре підтвердила наша сьогоднішня зустріч», – сказав Глава Української держави.

Він додав: «Коло питань та інтенсивність нашого двостороннього діалогу свідчать, що це партнерство існує не на словах, а дійсно воно підкріплене реальними справами й реальними перемогами. Впевнений, що успіх матимуть і всі домовленості, досягнуті нами саме сьогодні».

Реджеп Таїп Ердоган зі свого боку зазначив, що сьогодні на засіданні Стратегічної ради високого рівня було розглянуто всі сторони стратегічного партнерства між двома країнами, і Туреччина підтверджує бажання його продовжувати, що й було зазначено у Спільній декларації.

За словами Володимира Зеленського, значну увагу під час перемовин було приділено торговельно-економічним відносинам двох країн.

«Важливе значення для них має подальша лібералізація двосторонньої торгівлі, а суттєво наростити її обсяги може підписання Угоди про вільну торгівлю. Водночас ми розуміємо, що це відповідальний крок і він має бути зроблений у відповідності з національними інтересами кожної зі сторін», – сказав Президент України, зазначивши, що сторони домовилися про проведення предметного аудиту всіх спірних моментів відповідними установами задля пошуку взаємного компромісу, який відкриє шлях до підписання цього важливого документа.

Президент Туреччини у цьому контексті зазначив: те, що обсяг торговельних відносин між двома країнами не знизився, незважаючи на пандемію, вказує, що наші економіки доповнюють одна одну. Він висловив сподівання на якомога швидше підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною й Турецькою Республікою, що дасть змогу досягти спільної мети та збільшення обсягу торгівлі до 10 млрд доларів.

Важливим аспектом економічних та особистих стосунків між Україною й Туреччиною, який також обговорювався сьогодні, Реджеп Таїп Ердоган назвав туризм. Він висловив переконання, що завдяки масовій вакцинації та створенню системи сертифікату безпечного туризму сторони зможуть забезпечити найвищий рівень безпеки здоров’я для гостей і туристів.

Глава Української держави також розповів турецькому колезі й учасникам засідання Стратегічної ради про перспективні напрямки для турецьких інвестицій в Україні. Передусім ішлося про можливості, які надає «велика приватизація, зокрема в частині морських портів». Володимир Зеленський також нагадав, що український уряд нещодавно затвердив перелік пріоритетних інвестиційних проектів до 2023 року, серед яких – масштабні проекти в галузях інфраструктури, транспорту, будівництва аеропортів та доріг.

Також, за словами Президента України, обговорювалася співпраця в енергетичній сфері. Локомотивом стратегічного партнерства двох країн Глава держави назвав співробітництво у сфері оборонної промисловості, яке, на його думку, має значні перспективи. Порушувалося й питання співпраці в галузі літакобудування – реалізація конкретних проектів, створення спільних підприємств, обмін досвідом та технологіями.

Окремо Володимир Зеленський відзначив прояв взаємної підтримки між громадянами України та Туреччини. Він нагадав про аварію суховантажу Arvin біля берегів Туреччини, яка сталася 17 січня цього року. Тоді турецька берегова охорона врятувала п’ятьох українців – членів екіпажу, за що турецьких рятувальників було відзначено державними нагородами України.
«Це – лише один із тисячі епізодів нашої спільної історії, дружби й особливого духу українсько-турецьких взаємин», – зазначив Глава Української держави й подякував Реджепу Таїпу Ердогану за дружній і гостинний прийом української делегації та привітав Президента Туреччини та всю мусульманську спільноту зі священним для всіх мусульман місяцем Рамадан, який розпочнеться за кілька днів.

Президент Туреччини висловив побажання, щоб сьогоднішні перемовини мали плідні результати, і подякував Президенту Зеленському за візит до його країни.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 8 квітня відбулася нарада з питань реформи Державної митної служби.

В обговоренні взяли участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Міністр фінансів Сергій Марченко, Голова Державної митної служби Павло Рябікін та інші поважні особи.

Під час наради сторони обговорили основні напрямки роботи, які дадуть змогу наблизити українську митницю до стандартів Європейського Союзу.

За словами Дениса Шмигаля, головними завданнями в напрямку митної реформи є завершення гармонізації українського законодавства з європейським, зокрема щодо імплементації положень Митного кодексу Європейського Союзу, запуск механізмів щодо спільного контролю та обміну інформацією з країнами ЄС, а також впровадження ризик-орієнтованої системи перевірок на митниці. Зокрема, Прем’єр-міністр зазначив, що це фактично означатиме створення «зелених коридорів» для компаній, які мають найвищий ступінь довіри.

«Одним із ключових завдань, яке стоїть перед керівництвом Держмитслужби та Урядом, є впровадження повноцінної системи обміну митною інформацією між Україною та ЄС та приєднання до конвенції про процедуру спільного транзиту. Це дозволить набагато краще контролювати митну вартість товарів і відповідно прибрати будь-які зловживання із заниженням такої вартості», — відзначив очільник Уряду.

Учасники наради також порушили питання щодо модернізації пунктів пропуску на кордоні з Європейським Союзом. Денис Шмигаль відзначив, що Уряд у березні цього року схвалив план заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки. Цим планом, зокрема, передбачено реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення 25 наявних і будівництво 10 нових пунктів пропуску. Така модернізація розпочнеться вже цього року і значно покращить технічні можливості митниці.

«Керівництво митниці, Міністерства фінансів, Офіс Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та інші органи — всі мають продовжувати працювати злагоджено та в синергії. Спільна координація дозволить пришвидшити зміни та наблизити інтеграцію України до ЄС», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина наголосила, що в питанні роботи митної служби Україна на 100% виконала всі зобов’язання, передбачені на 2020 рік Угодою про Асоціацією з ЄС.

Очільник ДМС Павло Рябікін зі свого боку відзначив, що митниця вже цього місяця запускає масштабний проект щодо особистого тестування працівників відомства, який, зокрема, включатиме перевірку на доброчесність. За підсумками такої перевірки всі співробітники будуть переведені на контрактну форму роботи з відповідним випробувальним терміном.

Довідково

У 2020 році Україна розпочала процес запровадження режиму спільного транзиту (NCTS). NCTS — технологія, яка лежить в основі європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Конвенція є основою для переміщення товарів між 35 країнами: державами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), Туреччиною, Північною Македонією та Сербією. Щоб приєднатися до Конвенції, Україна має запровадити NCTS.

Після приєднання до Конвенції, митниці ЄС і України матимуть в системі один транзитний документ. Для бізнесу використання однієї транзитної декларації для доставки вантажів з однієї країни в іншу (від митниці відправлення до митниці призначення), згідно із процедурою спільного транзиту, зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження.

Засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики відбулося 8 квітня в режимі відеоконференції.

Члени Комітету розглянули у другому читанні проекти законів, що стосуються митного оформлення транспортних засобів, ввезених на територію України до 31 грудня 2020 року і справляння відповідних податків та зборів: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби» (№ 4643-д) і «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» (№ 4644-д).

Народний депутат Олександр Ковальчук, представляючи законопроекти, зауважив: «Проекти спрямовані на вирішення проблеми, якій вже близько десяти років. Ми враховували саме ті правки і пропозиції, які стосувались розробки механізму, який дозволить українцям - власникам «євроблях» якомога швидше, прозоро, без корупційних схем і просто схем, розмитнити свої транспортні засоби».

До законопроекту №4643-д надійшло 77 пропозицій народних депутатів. Робочою групою Комітету було додатково напрацьовано 10 правок. Загалом пропонується врахувати 35 пропозицій і відхилити 52.

Зокрема, однією з комітетських правок пропонується виключити норму щодо необхідності розробки та затвердження Кабінетом Міністрів тимчасового порядку виконання митних формальностей при митному оформленні транспортних засобів, оскільки в ньому немає потреби.

Олександр Ковальчук також зауважив, що більшість правок вносились до двох законопроектів синхронно.

Розглядаючи законопроект №2644-д, Комітет підтримав правку, згідно з якою під митне оформлення транспортних засобів за процедурою, передбаченою цим законопроектом, не підпадають транспортні засоби, що класифікуються за товарними підпозиціями: 870310, 870340 і 871610.

Комітет затвердив порівняльні таблиці до законопроектів і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти обидва законопроекти у другому читанні і в цілому.

Також Комітет розглянув у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (№ 4184).

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики і один із авторів законопроекту Данило Гетманцев зупинився на низці спірних питань, які виникли під час опрацювання законопроекту до другого читання. Зокрема, вони стосувалися оподаткування освітніх послуг.

Данило Гетманцев наголосив, що у законопроекті дається визначення електронних послуг і орієнтовний перелік таких послуг, однак, він не розширює об’єкт оподаткування податком на додану вартість (ПДВ), а лише пропонує особливий, спрощений, механізм реєстрації і сплати ПДВ для надавачів електронних сервісів. Також передбачено пільгу для надавачів освітніх електронних послуг, яка поширюється, як на резидентів, так і нерезидентів.

Свою думку з даного питання висловив голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, який зазначив, що не заперечує проти оподаткування ПДВ освітніх послуг, які надаються нерезидентами. Водночас, він звернувся з проханням звільнити від сплати ПДВ послуги, які стосуються освітньої періодики, наукової періодики і доступу до наукометричних баз даних.

Під час обговорення народні депутати висловлювалися за звільнення від оподаткування надання усіх освітніх послуг, що надаються в електронному вигляді фізичним особам.

Голова Комітету зауважив, що ліцензовані освітні послуги, згідно з чинним законодавством, звільнені від оподаткування і це пропонується залишити незмінним. Також залишається чинною норма, що надавач послуг є платником податку лише у тому випадку, якщо обсяг його операцій перевищує один мільйон гривень за останні 12 місяців.

За його словами, пропонується запровадити додаткову пільгу - звільнити від ПДВ «постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх та інформаційних ресурсів в мережі інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».

Також було обговорено норми законопроекту, якими пропонується скасувати, так званий, податок на репатріацію для надавачів рекламних послуг.

Комітет ухвалив рішення врахувати у порівняльній таблиці до законопроекту №4184, підготовленій до другого читання, 60 пропозицій, поданих народними депутатами, а також пропозиції, оголошені під час засідання. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.