Уряд України та Уряд Французької Республіки уклали чотири рамкові угоди на загальну суму понад 1,3 млрд євро. Підписання угод відбулося в межах офіційного візиту Міністра економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мера у Київ 13 травня.

За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, укладені міжурядові угоди сприятимуть розвитку країни, покращенню життя українців та підвищенню рівня кооперації з Французькою Республікою.

Сторони підписали угоди, які передбачають реалізацію проектів щодо:

  • постачання 130 електровозів компанією «Альстом» на загальну суму до 900 млн євро. Рівень локалізації виробництва становитиме 35%.
  • постачання спеціалізованої рятувальної техніки для роботи на висотних будівлях, 370 автодрабин на суму до 300 млн євро. Цей проект має стати основою для оновлення пожежної техніки для гасіння пожеж та рятування людей у висотних будівлях.
  • покращення водопостачання у Луганській області на суму 70 млн євро. Доступ до якісної питної води отримають мешканці понад 20 міст та селищ.
  • покращення водопостачання у Києві на суму 70 млн євро. Реалізація проекту дозволить покращити якість питної води в столиці України для понад 25% її мешканців.

«Усі проекти передбачають локалізацію на українських підприємствах від 30% та вище. Що цілком відповідає нашій стратегії розвитку національного виробництва», — зауважив Денис Шмигаль.

Як зазначив очільник Уряду під час підписання, відповідно до нової Стратегії національної безпеки, Французька Республіка є однією з десяти стратегічних партнерів України.

«Для нас вкрай важливо продовжувати високий рівень співробітництва, який наразі сформувався між нашими країнами», — наголосив Глава Уряду України.

Прем’єр-міністр подякував Французькій Республіці за підтримку, яку вона надає Україні.

Підписання угод відбулося за онлайн-участі Президента України Володимира Зеленського. Глава держави привітав підписання угод та зазначив: важливо, що такі проекти реалізуються на високому державному рівні.

Зі свого боку Міністр економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мер підкреслив, що Україна має значний економічний потенціал і можливості. Він додав, що в України та Франції багато спільного для того, щоб разом працювати на майбутнє.

Верховна Рада та місцеві органи влади повинні розвивати професійні відносини, щоб допомогти громадянам пройти випробування, пов'язані з економічною кризою, війною на сході України та пандемією COVID-19.

 «Пеклом на землі» назвали вбивчу акцію комуністичного режиму у Вінниці – масове знищення мирного населення обласним УНКВС. Понад 20 тисяч вінничан було репресовано: 13 475 розстріляно, за іншими даними – 16 806. Сьогодні, 16 травня, у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Вінничани мають пам’ятати про «Великий терор».

Президент Володимир Зеленський взяв участь у презентації Кіберцентру UA30, створеного на базі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з метою захисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інфраструктури та українського кіберпростору загалом. 

Глава держави ознайомився з роботою Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України (CERT-UA), яка розміщується в Кіберцентрі. 

Як розповів голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, це єдина в Україні команда, що входить до міжнародного Форуму команд реагування на інциденти безпеки (FIRST). CERT-UA взаємодіє з понад 500 подібними командами реагування по всьому світу з метою дослідження кіберінцидентів та обміну інформацією про кіберзагрози з фахівцями державного та приватного секторів.

Серед основних функцій CERT-UA – реагування на кіберінциденти та дослідження цифрових даних, інформування про кіберзагрози та вразливості, дослідження шкідливого програмного забезпечення, обмін даними про кіберінциденти. У CERT-UA виявляють і реагують на такі інциденти в усій країні.

Заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора продемонстрував, як Урядова команда запобігає кібератакам на електронні пошти державних службовців.

Володимир Зеленський також оглянув тренінговий кіберцентр, призначений для відпрацювання реальних сценаріїв кібератак у навчальному середовищі – «пісочниці» – та отримання практичних навичок і вмінь, необхідних для реагування на кіберзагрози в сучасних умовах. У присутності Глави держави фахівці відпрацювали сценарій кібератаки на технологічну систему вітрової електростанції.

За словами Віктора Жори, у тренінговому кіберцентрі реалізовано 27 сценаріїв різного рівня складності – від студента до професіонала у сфері кібербезпеки.

У тренінговому центрі проводяться навчання, тренінги та моделювання загроз інформаційній безпеці. Можливості кіберцентру дають змогу проводити навчання одночасно для двох команд по 10 осіб.

Президент подякував усім фахівцям, які були залучені до створення Кіберцентру UA 30.

«Це сучасні професійні молоді люди. Загалом це приклад того, що Україна змінюється не просто на словах. Це перший такий центр в Україні, і це прекрасний початок. Будемо продовжувати», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський зауважив, що в Україні буде створено навчальний заклад для підготовки фахівців з кібербезпеки.

«У нас великі плани щодо підготовки таких спеціалістів. Окрім центру, ми готуємося до відкриття університету для підготовки фахівців у сфері кібербезпеки. Скоро будемо його презентувати. Україна має ростити таких фахівців з 15-16 років, щоб вони нікуди не їхали. Пропонувати їм роботу, а вони нам забезпечать безпечне життя», – наголосив Президент.

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів про мету – щоб до 2030 року Україна стала однією з провідних країн з погляду кіберзахисту.

«Ми разом з вами, пане Президенте, робимо реформу IT-освіти в нашій країні. Ми хочемо, щоб той потенціал, який є в нашій країні, розвивався, і до 2030 року ми могли його максимально реалізувати. Щоб нашу країну у світі знали не тільки як країну, яка має надійну інфраструктуру, а й з точки зору людського капіталу, що у нас є найкращі спеціалісти», – зазначив Михайло Федоров.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі Спікером Сеймасу Литовської Республіки Вікторією Чмілітє-Нільсен.

Глава Української держави відзначив важливість першого офіційного візиту Спікера в Україну як свідчення традиційно високої динаміки українсько-литовського політичного діалогу.

Президент подякував Литві за підтримку територіальної цілісності й суверенітету України.

«Ми дуже дякуємо за постійну підтримку. З початку війни Литва першою підтримала Україну й не визнала анексію Криму», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави запросив Спікера Сеймасу Литовської Республіки на святкування 30-річчя незалежності України.

Володимир Зеленський привітав рішення Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди взяти участь в інавгураційному саміті Кримської платформи.

«Для нас це важливий момент, тому що майданчика щодо деокупації Кримського півострова не було багато років», – наголосив Президент.

Співрозмовники обговорили заходи, яких вживають Україна та Литва з метою подолання наслідків пандемії COVID-19, та відзначили важливість забезпечення справедливого доступу країн до сертифікованих вакцин.

Володимир Зеленський висловив подяку Вікторії Чмілітє-Нільсен та всім депутатам Сеймасу за ухвалення 27 квітня Резолюції із засудженням провокаційних дій РФ та висловленням підтримки нашій державі.

«Саме такі рішучі кроки наших міжнародних партнерів допомогли зменшити градус напруги вздовж кордонів України та в тимчасово окупованому Криму», – зазначив Глава держави.

Водночас Президент закликав не втрачати пильності та вживати дієвих заходів для стримування агресивних дій Росії.

Володимир Зеленський поінформував Спікера Сеймасу про тривалу мілітаризацію Кримського півострова та стрімке погіршення гуманітарної ситуації внаслідок порушення окупаційною владою прав людини. Глава держави привітав бажання литовської делегації відвідати адміністративну межу з окупованим Кримом у Херсонській області та поспілкуватися з внутрішньо переміщеними особами.

Володимир Зеленський також привітав утворення 11 травня 2021 року в Сеймасі Литовської Республіки парламентської платформи з деокупації Криму.

Президент позитивно відзначив високу динаміку українсько-литовського міжпарламентського співробітництва як у двосторонньому форматі, так і в межах міжпарламентських асамблей міжнародних організацій.

«Очікую на подальше зміцнення співпраці між законодавцями України та Литовської Республіки», – зазначив Володимир Зеленський.

Сторони також обговорили стратегічну мету України щодо політичної асоціації та економічної інтеграції до Європейського Союзу.

Глава держави відзначив важливість підписання спільної Декларації президентів України та Литви про європейську перспективу України.

«Литва першою підписала двосторонню Декларацію про підтримку українського прагнення до Європейського Союзу. Хочу за це подякувати Президенту Наусєді», – сказав Володимир Зеленський.

Президент України закликав Литву долучитися до переконання європейських партнерів у доцільності підписання з Україною двосторонніх декларацій про європейську перспективу.

Спікер Сеймасу Литви ще раз підтвердила запрошення, висловлене раніше Володимиру Зеленському литовським Президентом Гітанасом Наусєдою, взяти участь у Четвертій Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі 7-8 липня 2021 року. Глава Української держави подякував литовській стороні за активізацію підготовчого процесу до проведення конференції.

Уряд затвердив передачу низки майнових комплексів у комунальну власність громад. Як підкреслив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, вони будуть використані для облаштування амбулаторій.

«Реформа децентралізації дає свої плоди: все більше громад стають самодостатніми й багатшими, і вони постійно покращують свій життєвий простір та сервіси. Передача майна в комунальну власність громад Чернігівщини допоможе їм покращити якість надання медичних послуг», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр також відзначив, що Уряд зацікавлений у розбудові потужних регіонів по всій країні. Для цього була затверджена Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 року.

«Це один з основоположних документів і дороговказів до реалізації нашої мети. Сьогодні ми затверджуємо План заходів на два роки, який фіксує чіткі завдання та заходи на шляху реалізації відповідної стратегії», — сказав Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, План включає понад 200 заходів у різних напрямках.

«Йдеться, наприклад, про такі важливі ініціативи як удосконалення правових умов розвитку сільського туризму, розробку онлайн-платформи моніторингу та оцінки розвитку регіонів та громад, зростання доступності меддопомоги з застосуванням телемедицини тощо», — зауважив Прем’єр-міністр.

Наразі завершується розробка Концепції національної системи стійкості, яка передбачає забезпечення базових вимог НАТО. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Україна 30. Безпека країни» у Києві.

У п’ятницю, 7 травня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Гарібашвілі. Очільники Урядів обговорили розвиток співробітництва, нові напрямки співпраці, протидію поширенню COVID-19 та зміцнення обороноздатності.

Денис Шмигаль привітав Іраклія Гарібашвілі з призначенням на посаду Прем’єр-міністра Грузії в лютому цього року. Він відзначив, що Грузія є одним із важливих партнерів України.

«Ми отримали цілком нові можливості для зміцнення відносин між нашими країнами. Україна й Грузія мають дуже гарні перспективи для розвитку співпраці в галузі логістики, транзиту й торгівлі», — зазначив Прем’єр-міністр України.

Так, очільник українського Уряду запропонував Прем’єр-міністру Грузії відновити роботу Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з економічного співробітництва.

Під час розмови сторони також відзначили важливість посилення обороноздатності країн через запровадження стандартів НАТО та порушили питання протидії COVID-19.

Денис Шмигаль також подякував грузинській стороні за повернення в Україну Надзвичайного й Повноважного Посла Грузії. За його словами, це один із головних кроків для зміцнення двосторонніх відносин. Глава українського Уряду додав, що особиста зустріч з Прем’єр-міністром Грузії виведе міждержавні взаємини на новий рівень. Зокрема, Денис Шмигаль підтвердив готовність відвідати Грузію цього року.

Зі свого боку Іраклій Гарібашвілі зазначив, що Україна є особливим другом для Грузії, і вони налаштовані надалі розвивати двосторонні партнерські відносини.

Верховна Рада та місцеві органи влади повинні розвивати професійні відносини, щоб допомогти громадянам пройти випробування, пов'язані з економічною кризою, війною на сході України та пандемією COVID-19.

Про це заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков в ефірі телеканалу «Україна».

«Ми повинні мати постійний якісний зв’язок із місцевою владою, вибудовувати професійні відносини, щоб допомагати людям проходити непрості випробування, які є сьогодні - це й економічна криза, і війна, і COVID-19. Впевнений, разом ми зможемо це зробити», - сказав він.

Дмитро Разумков зазначив, що в Україні триває реформа децентралізації, і значна її частина вже реалізована. Він наголосив, що великий обсяг повноважень та відповідальності переданий місцевим органам влади.

«Є питання, які ми спільно з депутатським корпусом, із місцевою владою можемо вирішувати достатньо швидко. Є питання, які потребують стратегічного вирішення, виділення коштів”, - додав Голова Верховної Ради.

Він нагадав, що 11 травня у Парламенті відбудеться засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування.  «Ми зможемо обговорити важливі питання, які сьогодні потребують розгляду і турбують людей на місцях», - підкреслив Дмитро Разумков.

Сполучені Штати Америки прекрасно проінформовані про ситуацію на Донбасі й біля українських кордонів та активно підтримують суверенітет і територіальну цілісність України, заявив Президент Володимир Зеленський після зустрічі з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Києві.

«Було зроблено багато кроків, щоб зупинити ескалацію, яка могла відбутися нещодавно біля наших кордонів, з боку тимчасово окупованої частини Донбасу та тимчасового окупованого Криму», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський подякував за збільшення військової, технічної та фінансової підтримки України з боку Сполучених Штатів.

Глава держави також повідомив, що під час зустрічі з Ентоні Блінкеном порушував питання щодо підтримки з боку США прагнення України отримати План дій щодо членства в НАТО, а також питання безпеки в Чорному та Азовському морях.

Крім того, на зустрічі з Держсекретарем обговорювалося питання протидії реалізації проекту «Північній потік – 2», яке є дуже чутливим для України. Володимир Зеленський відзначив спільність позиції зі США в цьому питанні та подякував американській стороні за потужну санкційну політику щодо цього проекту.

Зі свого боку Ентоні Блінкен підтвердив непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України. Він розповів, що під час візиту до Києва вшанував пам’ять тих, хто віддав свої життя, захищаючи українську демократію.

«Ми бачимо, що на кордоні з Україною зараз є концентрація російських військ, найбільша з 2014 року. Ми підтримуємо вас, ваші партнери й союзники також підтримують вас. І ми звертаємося до Росії, щоб вона перестала застосовувати агресію проти України. Ми разом з партнерами працюємо над тим, щоб Україна могла захистити себе від агресії Росії», – наголосив Держсекретар.

Ентоні Блінкен зауважив, що США продовжують ретельно стежити за ситуацією на українсько-російському кордоні, адже Росія лише частково відвела свої війська.

«Ми високо цінуємо ту виважену позицію, яку продемонструвала Україна під час цих провокативних дій», – додав він.

Держсекретар США повідомив, що обговорив з Президентом України Мінський процес щодо врегулювання ситуації на Донбасі, зокрема те, яким чином можна сприяти цьому дипломатичному процесу. Ентоні Блінкен заявив, що Україна має відновити свою територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом.

Тарифи на оплату послуг АТ «Укрпошта», пов’язаних з доставкою пенсій населенню в готівковій формі, 30 квітня обговорили на нараді під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

На нараді були присутні Міністр інфраструктури Владислав Криклій, Міністр соціальної політики Марина Лазебна, заступник Керівника Офісу Президента Юлія Свириденко, голова Пенсійного фонду Євгеній Капінус, генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський, представники Мінфіну та Мінекономіки.

Прем’єр-міністр наголосив, що доставка пенсій має відбуватись максимально комфортно для людей.

«Всі державні органи та міністерства, залучені до цього процесу, мають найближчим часом виробити ефективне рішення, яке дозволить захистити як пенсіонерів, так і поштарів. Перехід на отримання пенсій з готівкової на карткову форму має відбуватись поступово та реалізовуватись як право людей, а не зобов'язання», — підкреслив очільник Уряду.

Пенсійний фонд і АТ «Укрпошта» спільно працюють над тим, як покращити якість послуг для пенсіонерів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков не бачить законних підстав для розпуску Парламенту. Зокрема, він прокоментував можливість дострокового припинення повноважень народних депутатів через відсутність засідань впродовж 30 днів.

Дмитро Разумков підкреслив, що питання розпуску Верховної Ради слід розглядати відповідно до Конституції України та висновків Конституційного Суду. “У 2004 році було рішення Конституційного суду (N11-рп/2004 від 19.05.2004), де чітко визначено - якщо Парламент не збирається 30 днів на заплановані засідання, це може бути підставою для його розпуску”, - сказав Голова Верховної Ради.

Голова Парламенту наголосив, що за весь час роботи Верховної Ради України IX скликання не було жодного випадку, щоб Парламент не зміг зібратися на заплановані засідання, а отже, причин для дострокового припинення його повноважень немає. “Я не бачу підстав для розпуску Верховної Ради. І навряд чи можна йти врозріз із рішеннями КСУ”, - відзначив Дмитро Разумков.

Сьогодні, 6 травня, в режимі онлайн відбулось засідання обласної міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.

 Про подальше вирішення питання Сутисківської спеціалізованої школи-інтернату поінформував Голова ОДА Сергій Борзов.

Акцію «Великдень для Героїв»  Національний музей Революції Гідності  та родини Героїв Небесної Сотні започаткували у 2017 році. За роки свого існування  вона стала всеукраїнською.

Польща готова всебічно підтримувати європейські та євроатлантичні прагнення України. Про це заявив Президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у Варшаві. Зокрема, важливою є підписана сьогодні лідерами України та Польщі спільна декларація про підтримку Варшавою європейських прагнень Києва.

«Наша сьогоднішня двостороння зустріч завершилася підписанням спільної декларації про європейську перспективу для України, тобто приналежність до ЄС. У цьому питанні Польща весь час безперервно підтримує Україну», – наголосив Анджей Дуда на спільному брифінгу за результатами двосторонніх перемовин.

Володимир Зеленський від імені українського народу привітав Польщу з нагоди 230-річчя Конституції 3 травня та відзначив, що ця дата є великим святом як для польського народу, так і для всієї Європи.

Глава Української держави також повідомив, що запросив Президента та першу леді Польщі до участі в саміті Кримської платформи, який відбудеться під час святкування 30-річчя незалежності України в серпні цього року.

«Для нас це також дуже важливо, тому що це буде перший важливий саміт за участю наших друзів і партнерів, пов'язаний з деокупацією українського півострова Крим», – сказав Володимир Зеленський.

Крім того, за словами Президента України, під час переговорів польський колега вкотре наголосив на підтримці європейських та євроінтеграційних прагнень Української держави.

«Це дуже важливий сигнал. Я вдячний за те, що Польща на чолі з Президентом Дудою завжди захищає наш суверенітет та нашу територіальну цілісність і не підтримує окупацію українського півострова», – зазначив Глава держави.

Він також зауважив, що ті історичні питання, які існують між двома країнами, невдовзі будуть вирішені, оскільки цього прагнуть обидві сторони.

«Тому що ми дійсно один одного прекрасно розуміємо», – наголосив Володимир Зеленський.

Тарифи на оплату послуг АТ «Укрпошта», пов’язаних з доставкою пенсій населенню в готівковій формі, 30 квітня обговорили на нараді під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

На нараді були присутні Міністр інфраструктури Владислав Криклій, Міністр соціальної політики Марина Лазебна, заступник Керівника Офісу Президента Юлія Свириденко, голова Пенсійного фонду Євгеній Капінус, генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський, представники Мінфіну та Мінекономіки.

Прем’єр-міністр наголосив, що доставка пенсій має відбуватись максимально комфортно для людей.

«Всі державні органи та міністерства, залучені до цього процесу, мають найближчим часом виробити ефективне рішення, яке дозволить захистити як пенсіонерів, так і поштарів. Перехід на отримання пенсій з готівкової на карткову форму має відбуватись поступово та реалізовуватись як право людей, а не зобов'язання», — підкреслив очільник Уряду.

Пенсійний фонд і АТ «Укрпошта» спільно працюють над тим, як покращити якість послуг для пенсіонерів.

Вінницька область, починаючи з 29 квітня 2021 року, перейшла з «помаранчевої» в «жовту» зону небезпечності поширення коронавірусу.