Топ новини

Начальник Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов та Перший заступник начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна відвідали сьогодні селище Глухівці. Мета візиту посадовців – доставка гуманітарного вантажу, відповідно до потреб громади, яка на сьогодні розмістила майже дві тисячі громадян, переселених з районів активних бойових дій.

В Україні розпочинається підготовка до відбудови міст, громад та інфраструктури, що були зруйновані російськими окупантами. Про це повідомив Президент Володимир Зеленський на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад, яке відбулося у форматі відеоконференції.

Ще до початку російського вторгнення очікувалося, що цього року економіка України зазнає підйому. У 2021 році ВВП країни склав 200 мільярдів доларів, що сталонайвищим показником в її історії, незважаючи на окупацію Росією Криму та частини сходу країни. Зростали і доходи громадян. Словом, Україна змінювалася і стрімко перетворювалася на процвітаючу та демократичну європейську країну.

24 лютого Володимир Путін і його російська армія вирішили знищити ці досягнення, а також багато іншого. Розвиток нашої країни та прозахідний вектор політики руйнували імперські амбіції Кремля. За перші шість тижнів війни загальний збиток економіки України перевищив 500 мільярдів доларів. За підрахунками Уряду, ця цифра в довгостроковій перспективі може зрости до 1 трлн доларів, або в п’ять разів більше торішнього ВВП. Тільки в 2022 році ВВП може впасти на 30-50%. Десятки тисяч українців були вбиті, а мільйони змушені були переїхати на захід України чи за кордон.

На самому початку своєї військової авантюри Путін зрозуміє, що український народ збирається чинити значний опір. Тому Росія змінила свою тактику і зараз робить все можливе, щоб зруйнувати економіку України і відкинути наш народ назад в 19 століття. Усі наші морські порти заблоковані, і саме через них Україна експортувала понад 70% всіх наших товарів. Два найбільших наших металургійних підприємства — Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та Азовсталь у Маріуполі — зруйновані. По всій країні було пошкоджено або знищено понад 7 тис. житлових будинків.

Вторгнення також мало значний вплив через ширший економічний шок для світової економіки. Минулого року Україна була другим за величиною постачальником зерна до Європейського Союзу, на який припадало 14% імпорту зерна в ЄС. Вона також була найбільшим у світі експортером соняшникової олії з часткою близько 47% світових поставок. Отже, агресія Росії загрожує спровокувати глобальну кризу продовольчого постачання. Це також може вплинути на багато інших галузей, як-от світ технологій. Двом провідним постачальникам неону в Україні, які виробляють половину світових запасів важливого інгредієнта для виробництва чіпів, довелося припинити свою діяльність через напад Росії. Це ще одна причина, чому ми наголошуємо, що перемога України в інтересах усього світу. Важливою частиною цього стане те, як відбудується країна.

За нашими оцінками, повномасштабне відновлення коштуватиме близько 600 мільярдів доларів. На даний момент існує 14 урядових груп, які були створені, щоб точно підрахувати всі руйнування, завдані російським вторгненням. Це буде не тільки шкода, завдана інфраструктурі, а й екологічні та виробничі збитки.

Український Уряд вже створив фонд відновлення для довгострокового відновлення. На нашу думку, цей фонд відновлення може бути універсальним рішенням, що забезпечить відбудову. Він дозволить зменшити логістичні та адміністративні витрати, і ми заохочуємо наших міжнародних партнерів направляти всі ресурси через цей фонд.

Відновлення інфраструктури країни – очевидний початок. За нашими оцінками, загальний збиток у цій галузі вже може становити понад 100 мільярдів доларів. Крім того, десятки тисяч українців втратили свої домівки, які також потребують відновлення. Це будівництво має відбуватися за сучасними європейськими стандартами.

Ми не просто хочемо відбудовувати дороги, мости чи водопроводи. Ми плануємо побудувати абсолютно нову економіку. Перш за все це означатиме перебудову застарілих державних інституцій. За допомогою міжнародного співтовариства Україна сподівається швидко рухатися у напрямку інтеграції із ЄС. Це означає, що наше законодавство буде побудовано на європейських принципах. Україна вже виконала 63% умов Угоди про асоціацію з ЄС. Ми точно можемо реалізувати решту 37% протягом наступних двох років.

Ми також розуміємо, що найближчим часом загроза з боку Росії повністю не зникне, як і необхідність зміцнювати нашу військову, енергетичну та продовольчу безпеку. Ці три галузі, безумовно, будуть пріоритетними для нашого Уряду.

За даними Світового банку, наші військові витрати у 2020 році становили понад 4% ВВП. Ця цифра значно зросте. Наш Уряд планує збільшити державні інвестиції у військово-промисловий комплекс та надати спеціальну допомогу приватним оборонним компаніям для збільшення виробництва зброї як для українських військових, так і для експорту.

Енергетичний сектор також зазнав збитків на мільярди доларів. У 2021 році Україна була серед країн, які дослухалися до заклику ЄС щодо реалізації Зеленої Угоди. У процесі нашого відновлення ми й надалі слідуватимемо цій політиці. Фокусом буде підтримка атомних, гідро-, сонячних та вітрових електростанцій. Чесна трансформація вугільних регіонів триватиме. Енергетична незалежність для України неможлива без значного збільшення видобутку газу. Згідно з урядовим планом, інвестиції державних і приватних компаній зможуть допомогти забезпечити таку незалежність за три-п'ять років.

Є три можливі джерела фінансування фонду відновлення. Один із них – російські активи, які зараз заморожені західними країнами і які нараховують загалом не менше 300 мільярдів доларів. Команда юристів з українського Уряду вже працює з іноземними урядами, щоб забезпечити, що ці активи можуть бути вивільнені та використані для відновлення нашої країни після війни.

По-друге, Україна очікує отримати гранти та пільгові кредити від західних країн та міжнародних організацій. Галузі економіки, які потребують відновлення, можуть залучити інвестиції від деяких найбільших компаній світу. Сподіваємося, що наше прагнення до вступу в ЄС переконає приватних інвесторів у тому, що Україна є чудовим місцем інвестицій в реконструкцію. Ми очікуємо, що в червні 2022 року Європейська комісія рекомендує Україну для членства і що за два роки Україна стане повноправним членом ЄС.

Третім джерелом буде наша влада, власний бізнес і сам український народ. Ми показали, що готові померти за нашу свободу і знаємо, що врешті-решт ми виграємо цю війну. Але перемога на полі бою – це лише половина мети. Друга половина перемоги – відбудувати Україну і зробити її сучасною та процвітаючою європейською державою. Ми віддані цій меті й готові до цього, і ми просимо, щоб світ доєднався до нас у цій шляхетній справі.

Парламент України підтримуватиме ініціативи, спрямовані на розвиток української економіки. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в інтерв’ю «РБК-Україна».

«Для нас дуже важливо, щоби на тих територіях, де немає воєнних дій, бізнес працював. Верховна Рада зробила все для цього та навіть більше», — заакцентував Руслан Стефанчук.

Він також зазначив, що кожен на своєму місці, якщо дозволяють умови, має займатися бізнесом, відкривати свої кав'ярні, пекти хліб, допомагати українській армії та тим, хто цього потребує.

«Я дуже хочу, щоби кожен розумів: війна — це горе, яке пов'язало нас усіх. Ми маємо всі працювати, щоби воно завершилося якомога швидше», — зазначив Голова Парламенту України.

Дві фури гуманітарної допомоги з Німеччини сьогодні розвантажують для потреб Вінниччини. Це 30 мультифункціональних ліжок з приліжковими тумбами - для Вінницької обласної клінічної лікарні імені Миколи Пирогова та 230 матраців, якими укомплектують додаткові місця для переселенців.

Сьогодні, 27 квітня, Начальник Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов разом із своїм Першим заступником Наталею Заболотною відвідали Липовецьку територіальну громаду Вінницького району та Дашівську ТГ – Гайсинського району.

Президент Володимир Зеленський побував у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит». Він відвідав двох дітей-сиріт із Маріуполя, яких російські окупанти вивезли з міста, але їх вдалося повернути й передати під опіку родичам.

Унаслідок активних бойових дій у Маріуполі Ілля Матвієнко та Кіра Обедінська втратили батьків. Діти зазнали поранень різного ступеня важкості. Окупанти вивезли їх на непідконтрольну Україні територію.

Повернення дітей стало можливим завдяки системній злагодженій роботі всіх відповідних органів влади. Президент тримав це питання під постійним контролем.

«За дітей ми переживаємо найбільше. Діти – наше майбутнє. Ми будемо боротися за кожну українську дитину, щоб усі повернулися додому», – заявив Глава держави.

У лікарні Володимир Зеленський поспілкувався з Іллею Матвієнком, якому цього дня виповнилося 10 років, та його бабусею. Мати хлопчика загинула під час бомбардування Маріуполя російською армією.

Президент поцікавився його самопочуттям і планами. Лікарі розповіли Главі держави про характер отриманих дитиною травм і запевнили, що хлопчик знову стане на ноги. Володимир Зеленський привітав Іллю Матвієнка з днем народження.

Також Президент завітав до 12-річної Кіри Обедінської. Її батько Євген Обедінський, неодноразовий чемпіон України з водного поло та колишній капітан національної збірної, загинув у Маріуполі. Мати давно померла. Її дідусь, заслужений тренер України з водного поло Олександр Обедінський після початку російського вторгнення тимчасово мешкає в Чернівцях, а наразі перебуває з онучкою в лікарні.

Глава держави також зустрівся з лікарями «Охматдиту» і вручив їм державні нагороди.

«Дякуємо за вашу щоденну важливу працю, за порятунок життів українців. Ви теж перебуваєте на своєму фронті, як і наші військові», – наголосив він.

26 квітня було ухвалено відповідне рішення, - повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.250 млн грн виділяють для Харківської області. Це кошти на ліквідації наслідків бойових дій та відновлення критичної інфраструктури, яка постраждала внаслідок обстрілів.

Ще 150 млн грн виділяють на те, аби повноцінно відновити водопостачання в Чернігові.

Всього Уряд уже виділив 1,4 млрд грн на відновлення та першочергову відбудову 5 регіонів. Вода, світло та газ знову з’явилися в сотнях тисяч домівок. Відновлено десятки доріг та мостів. Розміновано сотні кілометрів території.

У відповідь на запит уряду ПРООН проведе аналіз соціальної політики та розробить нові підходи й програми для кращого відновлення.

Забезпечення гарантій соціального захисту та надання соціальних послуг, які нікого не залишають без уваги, мають бути в центрі ініціатив раннього відновлення. Нові політики враховуватимуть потреби переміщених осіб, а також людей, які постраждали від війни, щоб забезпечити для них доступні та інклюзивні соціальні послуги.

ПРООН в Україні надаватиме підтримку Офісу Президента та уряду для забезпечення соціального захисту й посилення спроможності надавачів послуг реагувати на кризові ситуації.

Як повідомив Начальник ОВА Сергій Борзов, сьогодні Вінниччина отримала допомогу від Польщі: автомобіль швидкої допомоги «RENAULT Trafic» та ліки для обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні.

26 квітня Начальник ОВА Сергій Борзов вручив від імені Президента України Володимира Зеленського державну відзнаку - Орден «За заслуги» ІІІ ступеня вінничанину, ліквідатору аварії на ЧАЕС Леоніду Дубовому.

Леонід Павлович один із тих, хто ціною власного здоров’я, зберіг життя людей.

«На власній шкурі знаю, що таке радіація… «Рудий ліс», про який тепер всі дізнались, був у 400 метрах, де працював…» - зауважив чоловік.

Ліквідатори працювали позмінно: ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали. На їхні місце приїжджали інші.

«Чорнобильська аварія - найбільша в історії ядерної енергетики. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Її наслідки - це тисячі смертей та постраждалих. Слово «радіація» після Чорнобильської трагедії почало лякати нас. Європу і світ», - зауважив Сергій Борзов.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Державним секретарем Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкеном і міністром оборони США Ллойдом Остіном, які прибули з візитом до нашої країни.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час робочого візиту у Вашингтон провів зустріч із Керуючим директором та Виконавчим віце-президентом Міжнародної фінансової корпорації Махтаром Діопом.

Очільник Українського Уряду розповів про масштаби руйнувань внаслідок злочинних дій росії та висловив сподівання щодо підтримки Міжнародної фінансової корпорації в питанні відбудови житлового фонду та об’єктів соціальної інфраструктури.

«Україна планує здійснювати відбудову за принципами зеленої економіки. Зараз ми працюємо над планом відбудови. Запрошуємо Міжнародну фінансову корпорацію приєднатися до цього процесу», — сказав Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр зазначив, що розраховує на допомогу МФК у фінансуванні відбудови транспортної інфраструктури українських міст, особливо тих, що найбільше постраждали від дій окупантів.

«Ми зацікавлені створити фінансову платформу МФК, яка дозволить фінансувати більшу кількість українських міст. Сьогодні залучення іноземних інвестицій у відновлення критичної та соціальної інфраструктури є одним із найважливіших питань порядку денного України», — додав очільник Уряду.

Окрім того, Денис Шмигаль акцентував увагу на необхідності продовження проектів державно-приватного партнерства після перемоги України. Зокрема, це стосується реалізації концесійних проектів в аеропортах, залізничних станціях, морських портах, а також проектів державно-приватного партнерства у дорожній галузі.

Парламент України активно використовує онлайн-технології. Порядок денний формується за принципом консенсусу. Про це розповів Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в інтерв’ю «Українській правді».

Зокрема, спочатку виносяться законопроєкти, після чого щодня по 5-6 годин із лідерами фракцій і фахівцями триває обговорення до дрібниць у Zoom-форматі.

«На голосування ж виносимо лише ті законопроєкти, які підтримуються всіма та є необхідними для воєнного часу», — зауважив Руслан Стефанчук.

Він також додав, що переважна більшість питань, яка була нагальною, уже ухвалена. Інші речі не знаходять компромісного варіанту, але це не означає, що вони не будуть ухвалюватися.

«У нашій державі парламентаризм, і ми це цінуємо, але він визначається більшістю голосів у Парламенті. Якщо це рішення підтримується, будь ласка. Всі інші — можете робити на цьому політику. А нам треба перемагати та відбудовувати країну», — наголосив Голова Верховної Ради України.

Як зазначив заступник Начальника ОВА Андрій Кавунець, Вінницька область стала одним із пілотних регіонів запуску програми «Повітряна тривога».

26 квітня – 36-а річниця Чорнобильської трагедії.

У День пам’яті Начальник ОВА Сергій Борзов вручив від імені Президента України Володимира Зеленського державну відзнаку - Орден «За заслуги» ІІІ ступеня вінничанину, ліквідатору аварії на ЧАЕС Леоніду Дубовому.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак очікує збільшення оборонної підтримки нашої держави від міжнародних партнерів, а також посилення санкційного тиску на Росію, що дасть змогу завершити агресивну війну та сісти за стіл переговорів. Про це він розповів в ефірі французького телеканалу TF1.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів бесіду з Президентом Стортингу Норвегії Масудом Гарахані. За результатами перемовин, спікер Норвезького парламенту підтвердив свою готовність відвідати Україну найближчим часом.

«Будемо раді вітати вас із візитом у Києві, зокрема і для безпосереднього ознайомлення зі злочинами росії в Україні… Я дуже сподіваюся, що ми організуємо цей візит так швидко, наскільки це можливо», — зазначив Руслан Стефанчук.

Спікер Парламенту України подякував Норвегії за приєднання до санкцій ЄС проти росії, надану оборонну підтримку і висловив сподівання на швидкі рішення Уряду Норвегії щодо надання Україні систем протикорабельної та протиповітряної оборони.

Зі свого боку, Президент Стортингу Норвегії Масуд Гарахані зазначив, що Норвегія переглянула свою політику щодо надання зброї.

«Ми стоїмо та підтримуємо боротьбу України за незалежність і свободу. Ми імплементували санкції ЄС (ред. — проти рф) у себе в Норвегії… Я бачу й розумію, що треба ще більше допомоги саме всередині України. Як ви знаєте, у Норвегії дуже суворі правила щодо надання зброї, але навіть зараз, у такий час, ми змінили свою політику щодо цього», — повідомив спікер Парламенту Норвегії.

Голова Верховної Ради України розраховує на подальше посилення підтримки з боку Норвегії у сфері енергетичної безпеки, зокрема — щодо постачання в Україну близько 5 млрд кубометрів газу на новий опалювальний сезон.

«Так само важливим для нас є посилення гуманітарної підтримки з боку всіх наших партнерів. Ми дякуємо за виділені урядом Норвегії наприкінці лютого близько 200 млн євро на ці цілі. Але гуманітарна криза продовжує загострюватися і тому ми були б вдячні за ініціювання нових рішень щодо виділення коштів на гуманітарну допомогу Україні», — закцентував Руслан Стефанчук.

Крім того, спікер Парламенту України наголосив на необхідності максимального обмеження можливостей російської економіки отримувати ресурси для свого відновлення на світових ринках.

«Звертаюся за Вашим особистим сприянням у доведенні чітких політичних сигналів до норвезького бізнесу щодо важливості більшої відповідальності з його боку та нагальності припинення будь-яких контрактів із рф. Також важливе значення в цьому контексті має прискорення рішень щодо закриття портів Норвегії для російських суден», — підкреслив Руслан Стефанчук.