Україна та Хорватія посилюють соціальний діалог, передусім у питаннях вирішення справ ветеранів, реабілітації біженців та відновлення територіальної цілісності. Про це йшлося під час зустрічі Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з Міністром праці та пенсійної системи Республіки Хорватія Марко Павічем.

«Ми зацікавлені у вивченні унікального досвіду Хорватії у мирній реінтеграції тимчасово окупованих територій. Одним з наших пріоритетів є розбудова інституційних та законодавчих рамок для управління допомогою вимушено переселеним особам», - сказав Прем’єр-міністр України.

Крім того, учасники зустрічі обговорили питання соціалізації ветеранів війни та створення необхідних умов для того, щоб вони ставали повноцінними учасниками ринку праці.

«Дякую, що можемо розвивати наші відносини у сфері праці та соціальної допомоги та у сфері зайнятості, щоб співпраця між нашими країнами розвивалася ще більш інтенсивно. Ми розуміємо, що зараз відбувається у вашій країні. І повністю підтримуємо вас у питаннях територіальної цілісності та нелегальної анексії Криму. Хочемо надати вам усю можливу підтримку», - наголосив Марко Павіч.

Під час візиту було підписано Меморандум про співпрацю між Міністерством соціальної політики України та Міністерством праці та пенсійної системи Хорватії.

Довідково

У червні 2017 року Україна і Хорватія підписали план взаємодії спільної робочої групи щодо співпраці в реінтеграції тимчасово окупованих територій. План взаємодії визначає пріоритетні завдання співпраці, серед яких - вивчення досвіду хорватської сторони з питань реінтеграції окупованих територій та повернення біженців, відновлення довіри населення та відбудови інфраструктури, залучення міжнародної допомоги, соціального забезпечення на реінтегрованих територіях.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час брифінгу у понеділок назвав Закон про Національну безпеку України, над яким зараз триває робота в профільному Комітеті, пріоритетним для цієї сесії.

А.Парубій повідомив, що Представництво і ЄС в Україні, і НАТО висловили свої спостереження і свої рекомендації до даного законопроекту, поданого Президентом України Петром Порошенко. Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони на першому своєму засіданні створив робочу групу для його доопрацювання, яка провела два засідання, виходячи з  рекомендацій Представництва ЄС і Представництва НАТО.

«Для мене є критично важливим, щоб ці рекомендації були враховані, - зауважив Голова Верховної Ради. - Як я наголошував, закон про національну безпеку й оборону має на меті як і реформувати український сектор безпеки, але також вирішити надважливу роль – зробити рішучий крок України на шляху до НАТО». За його словами, «вкрай важливо, коли Україна вже ставить за ціль, аби чимшвидше адаптувати українське законодавство до стандартів НАТО, щоб рекомендації НАТО були враховані під час ухвалення українського законодавства, яке реформує український сектор безпеки і оборони».

А.Парубій зазначив, що він буде намагатися досягти одночасно двох цілей: щоб цей законопроект максимально враховував рекомендації стратегічних партнерів і щоб його ухвалення відбулося без затягування.

Як долала Вінниччина негоду, під час щотижневої оперативної наради у голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія 19 березня звітував заступник голови ОДА Василь Броварник.

За результатами переговорів Президента Петра Порошенка та Еміра Держави Кувейт Сабаха Аль-Ахмада Аль-Джабера Ас-Сабаха підписано низку двосторонніх документів.

Між Урядом України та Урядом Держави Кувейт було підписано Угоду про співробітництво у військовій та інших сферах.

Укладення Угоди створить правові рамки для здійснення співробітництва між державами у оборонній сфері, зокрема за напрямами співпраці в галузі оборонної промисловості та логістики, військової освіти та підготовки персоналу. Сторони також домовились про взаємний обмін розвідувальною та іншою спеціалізованою інформацією, співпрацю між оборонно-промисловими комплексами держав, постачання озброєння, військової техніки та іншої продукції військового призначення, обслуговування, ремонт та модернізацію військової техніки та обладнання. Крім того, документом створюються правові рамки у питаннях розробки та реалізації у разі необхідності відповідних програм, проведення спільних наукових досліджень, спільного виробництва та продажу оборонного обладнання шляхом використання технологій.

Також було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Держави Кувейт про співробітництво у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту.

Документ закріплює намір сторін сприяти розвитку дружніх зв’язків між громадськими молодіжними організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, а також науково-дослідницькими установами, які займаються проблемами молоді, фізичної культури і спорту України та Кувейту, шляхом участі представників обох держав у спортивних і молодіжних двосторонніх заходах, науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах тощо. Сторони також засвідчили свої наміри щодо обміну фахівцями, науковими публікаціями та відповідною інформацією в цій сфері.

Крім того, було підписано Меморандум про взаєморозуміння та наукове співробітництво між Національною академією наук України та Кувейтським інститутом наукових досліджень. Документ закріплює домовленість сторін розвивати довгострокове взаємовигідне науково-технічне співробітництво в таких галузях як екологія, біотехнології, харчові технології, дослідження води, нафтохімія, альтернативні види палива, нанотехнології тощо, шляхом спільного використання існуючого обладнання та приміщень, інформації, досвіду та розробок, обміну науково-технічним персоналом, спільної реалізації проектів, з метою скорочення витрат, які є необхідними для розроблення та реалізації технологій.

Російська Федерація і, зокрема, російський газовий монополіст «Газпром», винні Україні за різними газовими справами понад 8 млрд грн і ці кошти будуть так чи інакше виплачені на користь нашої держави. Про це в ефірі одного із загальнонаціональних телеканалів сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

«Ми виграли Стокгольмський арбітраж. Це 2,5 млрд дол. Ще майже 6 млрд дол. (172 млрд грн) – за позовом Антимонопольного комітету України (за порушення антимонопольного законодавства). Це 8,5 млрд дол. Вони не хочуть цього виконувати, але куди вони дінуться», - сказав Глава Уряду.

Довідково

Наприкінці лютого Артбітражна Палата Стокгольму задовольнила позовні вимоги НАК «Нафтогаз України» щодо «Газпрому» через порушення контрактних зобов’язань по транзиту російського газу через Україну. Суд схвалив рішення про сплату компенсації за  обсяги, які були недопоставлені. Втім «Газпром» не виконує рішення суду.

Позиція Уряду озвучувалася неодноразово. Як наголошував Володимир Гройсман, позиція України у ситуації з «Газпромом» має бути жорсткою і послідовною. «Газпром» має виконувати вердикт Стокгольмського арбітражу. Так само, звертав увагу Глава Уряду, «Газпром» має виконувати рішення АМКУ про сплату штрафу за порушення антимонопольного законодавства України в розмірі 172 млрд грн, накладеного в 2016 році. 

«В нинішній ситуації ми повинні об'єднати усі наші зусилля для того, щоб змусити «Газпром» виконувати усі свої зобов'язання. За невиконання зобов'язань російський монополіст має нести жорстку відповідальність», - відзначав Глава Уряду.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій 16 березня 2018 року виконав почесне і важливе завдання – представив нового Голову Рахункової Палати та її членів.

Рахункова Палата України, згідно з ухваленим 2 липня 2015 року Законом «Про Рахункову Палату України», утворюється, підпорядковується і підзвітна Верховній Раді України.

За словами А.Парубія, необхідно реформувати і зробити Рахункову Палату кращим, європейським, сучасним органом фінансово-бюджетного контролю, і ці якісні зміни послужать на користь України.

Представляючи колективу Валерія Пацкана, підтриманого напередодні 309 голосами у Верховній Раді, Голова Парламенту подякував попередньому складу Рахункової палати.

«Дякую Вам! І сьогодні я представляю Вам членів Рахункової палати, обраних учора Верховною Радою України: Андрія Дідика, Цезаря Огня, Віктора Богуна, Василя Невідомого, Андрія Майснера, Ігоря Яремчука, Ірину Іванову, Олександра Яременка і – новообраного Голову Рахункової Палати, ще до вчорашнього дня мого колегу - народного депутата Валерія Пацкана», - сказав він.

Від імені Верховної Ради України він побажав новообраному складу Рахункової Палати та Голові Рахункової Палати Валерію Пацкану плідної роботи на користь українському народу і Українській Державі.

 Даний проект є унікальним, адже впродовж трьох фаз його впровадження на Вінниччині реалізовано 62 проекти на загальну суму 79,4 млн. грн., з яких кошти населення становлять 26,32 млн.грн., що говорить про його довіру.

На базі ФГ «Україна»,  що у смт Турбів Липовецького району 14 березня відбулась  підсумкова колегія Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів.

Президент Петро Порошенко представив колективу Національного банку України нового очільника головної фінансової установи країни Якова Смолія, який до цього часу виконував обов'язки керівника НБУ.

Президент подякував депутатам Верховної Ради, які проголосували «на підтримку незалежності Національного банку», призначивши нового Голову НБУ. При цьому він наголосив на важливості цього рішення для «впевненості, твердості та стабільності банківсько-фінансової системи країни», а також для надійної співпраці з такими міжнародними фінансовим організаціями як Міжнародний Валютний Фонд.

«Це означає прорив, оскільки у нас не було жодного дня, коли б країна залишилася без керівництва Національного банку», - підкреслив Президент та висловив впевненість, що кроки нового керівництва НБУ будуть мати підтримку Президента, Парламенту і Уряду.

«Незалежність Національного банку для мене залишається абсолютно першим пріоритетом. Довіра і незалежність», - підкреслив Глава держави. Президент особливо наголосив, що головна конституційна функція НБУ – забезпечення стабільності національної грошової одиниці та золотовалютних резервів.

Глава держави також подякував Валерії Гонтаревій за роботу. Він зауважив, що у 2014 році багато пророкували, що Україні не вдасться уникнути дефолту. За його словами, для цього було безліч підстав – порожні золотовалютні резерви, казначейський рахунок, кількість проблемних кредитів в банківській системі досягала неймовірного рівня.

«Великих сміливців для того, щоб приступати до розбору цих «авгієвих конюшень», було небагато», - розповів Президент, зауваживши, що знає наскільки непростою є робота в НБУ. Він наголосив, що в найважчі часи Нацбанк діяв відповідально та професійно, і це відзначало керівництво міжнародних фінансових організацій та банків, міністри фінансів.

«Ці майже чотири роки, можливо вперше в нашій історії, Нацбанк був по справжньому незалежним. Ніхто з політиків – ні Парламент, ні Уряд, ні Президент – жодного разу «указуючим перстом» не давали команди або видавати рефінансування, або прибирати банк, або залишати банк, або встановлювати ставку, або робити якісь кроки по Фонду гарантування фізичних осіб», - підкреслив Глава держави.

Президент також відзначив, що були зроблені значні кроки в напрямку реформування банківського сектору та забезпечення відновлення його стабільності, коли приймалися інколи дуже непопулярні рішення. 

«Зараз перед Яковом Васильовичем стоять не менш амбітні завдання», - наголосив Глава держави, нагадавши, що на Національній раді реформ були презентовані кардинально нові законопроекти про валютні операції, що значно лібералізують валютну діяльність і скасовують декрети Кабінету міністрів ще від 1993 року.

«Рішучість, амбітність та сміливість команди Національного банку по реформуванню є надзвичайно високими», - зауважив Президент. Він наголосив, що амбітні задання по комплексній програмі реформ після ретельного обговорення з бізнесом найближчим часом будуть внесені в Парламент.

В свою чергу, колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева подякувала Президентові країни за невтручання в роботу НБУ та постійну увагу та допомогу. «Ніколи, за ці три роки, коли я керувала НБУ, ніколи Президент нічого не вимагав від НБУ. Президент підтримував незалежність Національного банку не на словах, а справами. Тільки це нам дало можливість реально створити інституційну незалежність» , - зазначила Валерія Гонтарева. Вона також підкреслила, що НБУ вдалося створити інституційну незалежність завдяки прийняттю Закону «Про Національний банк» у 2015 році, який був підтриманий Главою держави.

«Це був Закон, який дав нам можливість бути незалежними і закріпив наш мандат Національного банку для забезпечення фінансової і цінової стабільності в державі. Ми перебудували і очистили фінансову систему. Це дозволило мати фінансову стабільність в нашій державі», - зазначила Валерія Гонтарева та подякувала усій команді НБУ за професіоналізм та патріотизм.

Новопризначений Голова НБУ Яків Смолій запевнив, що у своїй діяльності головний фінансовий регулятор країни буде чітко керуватися Законом «Про Національний банк» та окреслив головні пріоритети НБУ на найближчу та середню перспективу: забезпечення фінансової стабільності, стабільності банківської системи, відновлення кредитування, ефективне регулювання фінансового сектору, валютна лібералізація, запровадження нових фінансових механізмів та інтеграція до стандартів ЄС у фінансово-банківській сфері.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює масштабний аудит якості доріг, передусім тих, що пройшли ремонт у 2017 році, і вимагає притягти до відповідальності ті підрядні організації, які свого часу неякісно виконали дорожні роботи, і сьогодні дороги знов потребують оновлення. Одночасно Глава Уряду наполягає на необхідності швидкого впровадження нового стандарту будівництва, розробленого в рамках реалізації програми «500-500-1000». Про це він сказав під час спеціальної наради за участі керівництва Міністерства інфраструктури та Державного агентства автомобільних доріг «Укравтодор».

«Нам потрібно провести масштабний аудит того, що зроблено в 2017 році. Очікую терміновий план перевірки і рішення про створення контрольних груп (для перевірки доріг) – сказав Глава Уряду. – Всі виправлення (дорожніх робіт) мають проходити за рахунок підрядних організацій (які неякісно виконали свою роботу)».

Учасники наради відзначили, що цього року план фінансування дорожньої галузі становить 45,7 млрд грн. За планом, роботи вестимуться на 218 об’єктах. Майже 60% проектної документації вже підготовлено. Окрім того, друком вийшов оновлений стандарт будівництва, який «має стати настільним підручником» для дорожніх служб.

Одночасно ведеться підготовка проектів концесійних доріг. Однією з них, за планом, може стати дорога «Краковець – Львів». Інтерес інвесторів до цього проекту, як запевнили в «Укравтодорі», є.

Глава Уряду звернув увагу, що наразі погодні умови не дозволяють масштабно розпочати дорожні роботи. Але з настанням тепла, все має запрацювати дуже швидко.

«Цього року ми приступимо до роботи в квітні. Треба розібратися з усіма підрядниками, з усіма службами, аби вони були готові», - сказав Глава Уряду.

Довідково

У 2017 році в Україні реконструйовано та побудовано понад 2 тис. км доріг, що вдвічі перевищило показники 2016 року. Дорожні роботи велися на трасах по всій території України. Як наголошував Глава Уряду, відновлення доріг – це питання посилення транзитного потенціалу України, передусім як країни – учасниці декількох транспортних коридорів, а також питання підвищення безпеки руху, яке включає будівництво безпечних переходів, встановлення вагових комплексів, імплементацію оновлених правил дорожнього руху, оновлення технічної складової утримання доріг. Значний перелік цих ініціатив увійшов у програму «500-500-1000» – своєрідний план будівництва 500 кільцевих розв'язок, 500 острівців безпеки, 1000 наземних пішохідних переходів на дорогах Україні. Дорожній бюджет 2017 року перевищив 30 млрд грн.

У січні поточного року Глава Уряду вийшов з ініціативою підвищення уваги до проблеми безпеки дорожнього руху і удосконалення норм будівництва доріг з метою перевірки якості будівництва та ефективного використання коштів. Володимир Гройсман запропонував не тільки проаналізувати нормативну базу з означених питань, а й створити Координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху. Координаційна рада була створена в лютому поточного року.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи пленарне засідання у вівторок, повідомив, що Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України на своєму засіданні у понеділок, 12 березня, розглянув подання Генерального прокурора України Ю.Луценка «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича», «Про надання згоди на затримання народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича», «Про надання згоди на обрання стосовно народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича запобіжного заходу у виді тримання під вартою (арешту)» за участі Генерального прокурора.

«Члени комітету визнали подання Генерального прокурора щодо надання згоди Парламенту на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Бакуліна Євгена Миколайовича, члена депутатської фракції «Опозиційний блок» - законним, достатнім і обґрунтованим», - зазначив Голова Верховної Ради і наголосив, що «цей висновок Комітету дає можливість мені поставити це питання на розгляд Парламенту вже у четвер».

«Якщо народний депутат Бакулін не винен у вчиненні інкримінованих йому злочинів – нехай доводить свою правоту, як і решта громадян, у суді. Я переконаний, що ми як завжди будемо згуртовані навколо головного принципу, що закон один для всіх!» - підкреслив Голова Парламенту України.

Президент України Петро Порошенко та Федеральний Президент Республіки Австрія Александер Ван дер Беллен взяли участь у роботі українсько-австрійського бізнес-форуму.

Президент повідомив, що позавчора мав унікальну зустріч з бізнесом, на якій були присутні більше 700 представників бізнес-асоціацій і найбільших бізнес компаній. Він зазначив, що такі зустрічі є результативними для захисту бізнесу та поліпшенню умов роботи інвесторів в Україні. Наприклад, вже після перших двох зустрічей, під час яких було озвучено скарги про тиск на підприємців з боку силовиків, було підготовлено та ухвалено так званий Закон «маски-шоу стоп», який забороняє силовикам вчиняти тиск на бізнес.

«Як перший важливий результат – за 3,5 години останньої зустрічі ми не мали жодної скарги на дії силовиків. Це для мене був найбільш важливий висновок всіх зустрічей», - зазначив Петро Порошенко. Він також повідомив, що під час останньої зустрічі обговорювалося питання заміни податку на прибуток на податок на виведений капітал, який успішно себе показує в Естонії, Грузії і забезпечує економічне зростання.

Глава держави зазначив, що сьогодні Президента Австрії супроводжують в Україні більше сорока представників австрійських кампаній, тому що надзвичайно цікавляться можливостями  інвестицій, розвитку виробництва, розвитку ринків, зміцненням економічних, політичних і культурних стосунків.

«Рівно чотири роки, коли відбулась незаконна анексія Криму, у представників багатьох компаній були думки про  небезпечність подальшого перебування в Україні.  У декого не витримали нерви і вони пішли. Зараз дуже шкодують про це», - нагадав він.

Глава Української держави звернувся із словами вдячності до кожного австрійського підприємця, який працює в Україні: «Жоден з вас, жоден із сотень австрійських компаній не пішов із України. Кожен з вас твердо вірив у перспективи співпраці України і Австрії».

За його словами, сьогодні Австрія посідає шосте місце серед усіх країн-інвесторів України, а австрійські підприємства створили більше 30 тис. робочих місць. «Ці компанії приносять європейські методи, стандарти, технології та європейські ноу-хау», - зауважив він.

Серед заходів, спрямованих на захист інвесторів та поліпшення інвестклімату, Президент назвав ухвалення у першому читанні Закону про Антикорупційний суд, створення Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства запобігання корупції, публічний відбір суддів тощо. За його словами, проведення судової реформи і повністю перезавантажений Верховний Суд забезпечує українцям право на справедливість, а інвесторам право на захист – надійний і ефективний.

Глава держави також нагадав про прийняття нового Закону про приватизацію, який запроваджує нові правила продажу державного майна; зміну законодавчих правил відшкодування податку на додану вартість; запровадження унікальної електронної системи державних закупівель ProZorro; впровадження децентралізації. Крім того, проведення очищення банківської системи та відновлення ефективності діяльності банківського сектора.

Він підкреслив, що відбуваються кардинальні зміни в інвестиційному кліматі, змінюється Податковий кодекс, зменшується податкове навантаження на заробітну плату, спрощуються процедури регулювання будівельної діяльності, полегшується можливість відкриття і  реєстрації компаній.

«Наголошую, що це лише початок. Зараз йде предметна дискусія про створення Державного бюро розслідувань і, що надзвичайно важливо для бізнесу, Національного бюро фінансової безпеки. Більше не будуть мати права ні прокуратура, ні Служба безпеки, ні поліція – ніхто, приходити до бізнесу. Буде створена лише одна аналітична служба, яка буде забезпечувати ефективний захист державних інтересів», - наголосив Петро Порошенко.

Він також висловив переконання, що Україна сьогодні відкриває ще більше можливостей для інвестицій. Президент навів дані соціологічних досліджень, згідно з якими більше 70% опитаних вважають, що Україна входить до першої п’ятірки інвестиційно привабливих країн, куди треба інвестувати.

В цьому контексті Глава держави зазначив, що в Україні суттєво зростають інвестицій з боку Австрії. Найбільший іноземний банк, що працює в нашій державі – австрійський, найбільші страхові компанії – також австрійські, одна з австрійських компаній 80% сировини, зокрема чавуну, бере з України. Австрійською компанією в Україні налагоджено виробництво лиж. «Що ще може бути кращим символом для нашої співпраці?», - звернувся Петро Порошенко до присутніх.

«У нас дуже багато позитивних історій, у нас дуже багато вражень інвесторів про те, як змінилася Україна за останні 3,5 роки. У мене прохання до вас. Перше – продовжуйте інвестувати в Україну ті, хто вже інвестував. Друге – ті, хто ще коливається – зараз саме правильний час і місце бути тут зараз. І третє – не мовчіть, говоріть про ваші враження в Україні. Бо я абсолютно переконаний, що не можна бути в Україні і не закохатися в неї», - додав Глава держави.

Федеральний Президент Республіки Австрія Александер Ван дер Беллен, в свою чергу, зауважив, що нині двостороння торгівля знову показує ознаки значного покращення. «За останні роки значно зростає експорт з Австрії до України і австрійського імпорту з  України», - сказав він, додавши, що «це серйозні цифри, які демонструють значний потенціал у розвитку цих відносин».

Президент Австрії зауважив, що таке зростання значною мірою було простимульовано Угодою про асоціацію Україна-ЄС. Він також наголосив, що Австрія має величезний інтерес до українського ринку.

«Австрія завжди була одним із найбільших інвесторів в Україну. Але все ж ще величезний потенціал не розкритий», - зазначив Александер Ван дер Беллен, додавши: «Україна і Австрія можуть отримати взаємовигідні переваги».

Він відзначив досягнення економічної стабільності в Україні, а також наголосив, що країна є найбільшою країною в Європі, яка має величезний внутрішній ринок.

Україна та Австрія готові посилити політичних діалог і зацікавлені в зміцненні економічних відносин на фоні зростання спільної торгівлі та проведення реформ в Україні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Федеральним президентом Республіки Австрія Александром Ван дер Белленом.

«Ваш візит, дружній візит, є хорошим кроком на шляху нашого зближення, - сказав Володимир Гройсман. - Ми вдячні за підтримку територіальної цілісності і засудження російської агресії. Ми постійно відчуваємо підтримку наших європейських прагнень. У нас добре розвиваються економічні стосунки. Ми достатньо близькі, і це спонукає нас розвивати наші можливості в різних сферах».

«Україну та Австрію багато поєднує, - зазначив зі свого боку Александр Ван дер Беллен. – Сьогодні ми відзначаємо хід реформ і говоримо про поглиблення економічних, культурних та політичних зв’язків між нашими країнами».

Глава Уряду наголосив, що європейська інтеграція – незворотній зовнішньополітичний вибір України. Саме тому Київ розраховує на подальшу активізацію діалогу з широкого спектру питань з огляду на головування Австрії в ЄС у другій половині цього року.

Володимир Гройсман проінформував Президента Австрії про поточну економічну ситуацію в Україні та плани щодо зміцнення економіки та забезпечення сталого зростання на 5-7% щороку. Досягненню мети, запевнив Прем’єр-міністр, сприятиме ухвалення великого пакета законопроектів, направлених на вирішення 5 основних завдань – підтримка і захист бізнесу, дерегуляція, поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування та залучення інвестицій, заохочення інновацій. Серед пріоритетів – формування Служби фінансових розслідувань, створення Антикорупційного суду, продовження започаткованих реформ.

 У цьому контексті Президент Австрії повідомив, що інтерес до його візиту в Україну був великим. Так, в австрійську делегацію увійшли близько 40 представників ділових кіл, які взяли участь у сьогоднішньому діловому українсько-австрійському форумі, а також змогли напрацювати необхідні контакти для розвитку двосторонніх бізнес-проектів, передусім у сфері туризму, екології тощо.

Окрему увагу співрозмовники приділили ситуації на Сході. «Анексія Криму та окупація Сходу – протизаконна. Це яскраве порушення міжнародного права. Росія має враження, що це все залишиться без покарання. Але ми мусимо запобігти існуванню такої думки», - сказав Президент Австрії.

Довідково

За обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи Австрія посіла 14 місце з часткою 2,5% від загального показника. Загальний обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 18,5% - до 1,2 млрд дол.

В Експортній стратегії України - Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 рр., Австрія як член ЄС включена до переліку перспективних ринків для експорту української продукції.

Минулого року Австрія інвестувала в економіку України $1344,5 млн, що складає 3,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку нашої країни.

14 березня на території військової частини №3066 (м.Київ) Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України відбулося відзначення Дня українського добровольця.

Сьогодні, 14 березня, на Європейській площі відбулося урочисте покладання квітів до пам'ятника Героям Небесної Сотні й воїнам АТО та Меморіалу Слави з нагоди відзначення на Вінниччині річниці Дня українського добровольця.

Сьогодні, 13 березня, перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко спільно з директором Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимиром Мережко відвідали Вінницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (УТОС).

«Я хотів би обговорити російські вибори 18 березня. Це було б критично важливим для нас отримати вашу тверду заяву щодо засудження та невизнання російських виборів в Криму», - заявив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі із Послами Великої сімки (G7): США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади.

«Ми дуже цінуємо вашу тверду попередню позицію», - додав Петро Порошенко.

Глава держави також звернувся до присутнього на зустрічі Глави Представництва ЄС в Україні Хью Мінгареллі та подякував йому та Віце-президенту Єврокомісії за вчорашню сильну позицію Європейського Союзу. «Було б також важливим, щоб ви не дозволили вашим громадянам відвідати Крим з метою моніторингу виборів там», - наголосив Президент, додавши, що йдеться, зокрема про представників Франції, Австрії та Фінляндії.

«Це може зруйнувати політику «єдиного голосу» щодо виборів в Криму»,  - підкреслив Петро Порошенко.

Кожна інвестиція, вкладена в економіку України, має бути успішною, і потенціал для цього є. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час традиційної зустрічі «Діалог влади та бізнесу», яка збирає представників провідних українських та зарубіжних компаній. Участь у заході також взяв Президент України Петро Порошенко.

Глава Уряду підкреслив, що подібні дискусії – важливі з огляду як обговорення проблем, так і ухвалення рішень, направлених на досягнення стратегічної мети – забезпечення сталого економічного зростання, достатнього для якісної зміни рівня життя українців.

«Сьогодні ми маємо непогані сигнали того, що економіка починає зростати та відновлюватися, – сказав Володимир Гройсман. – Завдання – аби кожна інвестиція, яка потрапляє в економіку України, була успішною. І потенціал для цього є».

Глава Уряду наголосив, що держава здатна забезпечити зростання економіки в 5% і більше. «Для цього важливо прийняти низку рішень – передусім у сфері легкості ведення бізнесу, в сфері захисту інвестицій. Важливо, аби всі, хто вкладає в економіку держави, розумів, що ніхто не посягатиме на його власність», – сказав Прем’єр-міністр.

Не менш важливо, впевнений Володимир Гройсман, – забезпечити детінізацію економіки та продовжувати зміни, які не дозволять звужувати коло діяльності для підприємництва – як в контексті роботи контролюючих органів, так і в контексті роботи монополістів. «Не можна залишати поза увагою монополістів, які час від часу намагаються створити умови, аби стримувати інвестиції – в тому числі через непомірні вимоги до різних речей. Тож в контексті регіональної політики ми ставимо завдання: на місцях влада має створювати необхідну інфраструктуру для бізнесу, – сказав Володимир Гройсман. – Всі зацікавлені в тому, аби бізнес працював легально й конкурентно. Це торкається всіх сфер – від легкої промисловості і до, певно, космічних розробок».

У межах держави спостерігається тенденція до зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби. У Вінницькій же області в поточному році поголів’я ВРХ, зокрема корів, до відповідного періоду минулого року зросло на 6 %. При тому в населення поголів’я продовжує скорочуватися.

«Я пишаюся тим, що в умовах російської військової агресії, кремлівської торговельної війни та московської транзитної блокади Україна уникла дефолту та банкрутства, знайшла чи розширила альтернативні ринки збуту і відновила економічне зростання», - заявив Президент Петро Порошенко на зустрічі з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу.

Глава держави при цьому підкреслив, що і він, і Прем’єр-міністр, і Уряд розраховують на більші темпи цього зростання. «Ми будемо докладати максимум зусиль для того, щоб це зростання прискорити і саме цьому присвячена наша з вами зустріч», - сказав він.

За словами Президента, за результатами інтерактивного голосування, яке відбулося серед учасників – компаній членів Американської торговельної палати, минулого року у 64% компаній бізнес розширявся. А на зростання в цьому році розраховують вже 83% компаній.

«Це твердий оптимізм і віра в економічне майбутнє України. І головне – майже всі (компанії – ред.) хоча й на різний відсоток, рішуче підвищували платню персоналу. Ці кількісні показники краще за будь-які виступи чи емоції описують якість змін, що відбуваються в країні», - додав він.

Президент нагадав, що були проголосовані декілька важливих Законів, а також ініційовано ухвалення ще декількох законопроектів.

За його словами, одним із перших пріоритетів є боротьба з корупцією. «Можемо констатувати, що створено абсолютно незалежні антикорупційні інституції, антикорупційну інфраструктуру. Ні в кого немає жодного сумніву в тому, що і  НАБУ, і САП є абсолютно незалежні від будь-яких політичних інституцій», - додав він.

Президент висловив впевненість в тому, що ці кроки демонструють кардинальні зміни, які відбуваються в суспільстві.

Він також нагадав, що Верховна Рада підтримала його законопроект про Антикорупційний суд та висловив впевненість, що Парламент не буде затягувати із розглядом цього документу у другому читанні. «Я обіцяю вам, що зроблю все залежне від мене, щоб цей законопроект був прийнятий найближчим часом», - сказав він.

Глава держави також зазначив, що на початку березня підписав надзвичайно важливий для покращення інвестиційного клімату Закон «Про приватизацію», яким створюються нові прозорі умови для приватизації, що сприятиме залученню інвесторів.

Крім того, Президент запросив представників бізнесу до обговорення питання про запровадження в Україні нової моделі  оподаткування прибутку – оподаткування розподіленого прибутку підприємства. «Я до вас звертаюся, бо мені, як Президенту, і певен, що і Уряду, потрібна ваша допомога з аргументацією», - додав він.

«Я вважаю, що з цього приводу потрібна чесна дискусія з нашими іноземними партнерами і асоціаціями бізнесу. Йдеться не просто про податки. Йдеться про нову філософію. Ми захищаємо цим законопроектом малий та середній бізнес. Значно спрощується облік: що ти вивів – сплати податки. Що залишив – інвестуєш в бізнес», - зазначив він, висловивши думку, що прихильники такого законопроекта будуть.

Також Глава держави зазначив, що готовий до компромісів з цього питання: «Щодо того, щоб на першому етапі розповсюджувати це лише на малий та середній бізнес, знайти компроміси по іноземним інвесторам. Але 100% це на сьогоднішній день в багатьох країнах, включаючи Грузію, Естонію – спрацювало позитивно».

На переконання Президента, така нова податкова політика кардинально змінить інвестиційний клімат. «Кардинально стимулює інвестиції. Навіщо витягувати гроші? Вкладай в розвиток виробництва. Думаю, що тут на сьогоднішній день ми маємо діяти рішуче. Це є наша спільна зміна інвестиційного клімату в державі», - резюмував Петро Порошенко.

  1. Андрій Парубій: Спікери п’яти Парламентів підтримали спільний лист до Парламентів країн Європейського Союзу щодо оцінки «Північного потоку - 2» як фактору дестабілізації і тиску
  2. Вінницькі рятувальники отримали нову спецтехніку
  3. За кооперативним рухом – майбутнє, - Валерій Коровій
  4. Президент про визнання НАТО прагнення України до набуття повноцінного членства: Наша наступна амбіція – План дій щодо членства в Альянсі
  5. Заява прес-служби КМУ щодо появи маніпулятивних матеріалів в ЗМІ про впровадження монетизації субсидій
  6. Від країн Балтії і до Грузії, на кордоні з Росією ми всі разом маємо творити пояс успішних європейських держав, які стали щитом Європи, – Андрій Парубій під час зустрічі з Андрюсом Кубілюсом
  7. Валерій Коровій: «Продовження мораторію на продаж землі лише поглиблюватиме тінізацію аграрного бізнесу»
  8. Час громади: про відкриття на Вінниччині сучасного "Паспортного сервісу"
  9. Для усіх жінок Вінниччини — вітальні слова від голови Вінницької облдержадміністрації Валерія Коровія
  10. Президент України провів телефонну розмову з Віце-президентом США

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Архів новин

Квітень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6

© Вінницька обласна державна адміністрація.

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International 21050 м. Вінниця вул. Соборна 70 Тел. (0432) 59-21-10, Тел./факс 59-21-28 email: oda@vin.gov.ua