Організація ЮНЕСКО виникла відразу після закінчення найбільш нищівної війни в історії людства 75 років тому. Її засновники були переконані, що «у свідомості людей потрібно укорінювати ідею захисту миру».

Ми, українці, добре розуміємо мудрість цих слів зі Статуту ЮНЕСКО.

Ми мали величезні втрати у тій війні. І зараз захищаємо нашу свободу.

Ми високо цінуємо та підтримуємо важливу місію ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО відіграє унікальну роль у захисті світової спадщини, щоб ми могли передати її наступним поколінням. Україна пишається об’єктами та місцями, що увійшли до переліку Світової спадщини. І я сподіваюся, що далі їх буде ще більше.

Сила ЮНЕСКО полягає також у здатності знаходити адекватні відповіді на складні виклики. Україна долучена до цього процесу з 1954 року, і ми готові активно працювати спільно з іншими країнами-учасницями заради досягнення цілей.

Немає сумнівів, ми всі потребуємо ЮНЕСКО – ефективної та відкритої світу організації.

Tags:

Зараз в Україні майже 60 автоматичних станцій пробпідготовки для екстракції РНК, тоді як на початку пандемії була лише одна. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді 17 листопада. Він додав, що до кінця року таких станцій буде 68.

Очільник Уряду наголосив, що робота щодо підвищення спроможності медичної системи ведеться щоденно.

«У середині квітня, тобто рівно 7 місяців тому, кількість ПЛР-тестів була 3,5 тисячі на день. Зараз ми виходимо на рівень 50 тисяч на день. До кінця року поставлене завдання профільному Міністерству — вийти на 75 тисяч на день. ІФА-тестів у квітні робили нуль. Зараз 20-30 тисяч щодня», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, фактично з нуля була відновлена робота державних лабораторій. Загалом лабораторії за цей час профінансовано на 1 млрд грн. Для їх працівників встановлені додаткові виплати.

«На початку пандемії в Україні були готовими для приймання хворих всього 12,5 тисячі ліжок. Наразі їх кількість — 54 тисячі. І щотижня Уряд додає від 2 до 4 тисяч нових ліжок. Наразі ми не бачимо необхідності розгортати мобільні госпіталі, проте така підготовка ведеться», — зауважив Глава Уряду.

Як підкреслив Денис Шмигаль, зараз в Україні задіяно приблизно 700 апаратів ШВЛ, тоді як у лікарнях розміщено майже 5 тисяч апаратів.

Крім того, Прем’єр-міністр наголосив, що головне завдання зараз — це забезпечення лікарень киснем. «Фактично 1,5 млрд грн Уряд виділив на ці потреби. Максимально спрощена вся сертифікація. Щодня ми говоримо з виробниками кисню, систем підведення, постачальниками концентраторів для того, аби ефективно скоординувати весь процес та логістику», — зазначив Денис Шмигаль.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає народних депутатів пройти єдиний сесійний день у стінах парламенту цього тижня  професійно та злагоджено.

Про це в.о. Голови Верховної Ради заявила під час відкриття пленарного засідання у вівторок.

«Ситуація непроста, біля Верховної Ради є багато людей. Вони активно вимагають дослухатися до них, і головне завдання Парламенту - чути людей, розуміти людей. Громадяни мають також розуміти, що відбувається в стінах Верховної Ради» , - наголосила Олена Кондратюк.

Нагадаємо, з 12 листопада 2020 року Олена Кондратюк приступила до виконання обов’язків Голови Верховної Ради відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.

Під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп було прийнято рішення працювати повний сесійний день у вівторок для заслуховування Кабінету Міністрів та ухвалення рішень, спрямованих на підтримку підприємців. Водночас вирішено зробити середу, четвер та п'ятницю днями роботи в комітетах.

 

Сьогодні Верховною Радою України прийнято законопроект 3651-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій.

На важливості ухвалення зазначеного законопроекту акцентував увагу голова ОДА Сергій Борзов, зокрема зазначивши: «Сьогодні парламент зробив те, на що чекали усі громади. Закон 3651-д дозволить уникнути правового хаосу: як поділити повноваження, майно і фінанси. Без нього більшість з рад не змогли б провести перші сесії, бо автоматично припиняються повноваження депутатів та голів попередніх рад. Виникає питання повноважень та правонаступництва. Наразі нерозуміння на місцях системи управління територією у зв’язку із адмінреформою - всі чекаємо повноцінної трансформації системи».

Також очільник регіону зазначає, що постануть питання після ліквідації існуючих районних рад як юридичних осіб та, відповідно, поділ майна між громадами. Зокрема, якщо були в одному районі, а у майбутньому будуть у складі двох різних (наприклад, Іллінецька громада - у Вінницькому районі, Дашівська громада - у Гайсинському районі).

Сергій Борзов переконаний, що потрібен цілісний процес реорганізації рад, бюджетного процесу на всіх рівнях, узгоджених дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – із мінімізацією ризиків несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, безперервності процесів надання послуг населення, зокрема діяльності закладів освіти та медицини.

Центри впливу при децентралізації: в очікуванні розмежування повноважень органів місцевого самоврядування.

«Для більшості громад Вінниччини вибори закінчились. Треба вчитись жити по-новому. – коментує Сергій Борзов, - Відтепер органи місцевого самоврядування в громадах самостійно приймають рішення, мають власні бюджети, повністю відповідають за надання базових послуг своїм мешканцям і за розвиток громади… І мають самостійно визначати проблеми і шукати шляхи їх вирішення».

Шлях децентралізації

За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування», проведеного у вересні 2020 року, 59% українців вважають потрібною децентралізацію; 87% вважають, що необхідно встановити державний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування. 92-93% вважають, що необхідно достроково припиняти повноваження місцевої влади чи голови у разі бездіяльності або ухвалення рішень, які можуть негативно вплинути на громаду або загрожують територіальній цілісності країни.

«Добре, що в 2014 році була політична воля розпочати реформу, та повинна бути й політична відповідальність, щоб її завершити. Але тоді її не вистачило. При передачі фінансів і повноважень на місця, паралельно потрібно було б передбачити нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування і за дотриманням прав та свобод громадян. Попередній механізм, за яким загальний нагляд за рішеннями місцевої влади здійснювала прокуратура, було скасовано, а новий не запровадили. В результаті, Україна – єдина європейська країна, де немає системи контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування. Виправляють ці помилки тільки зараз», - зазначив керівник ОДА.

22 роки Україна йшла до реформи

Прибалтійські країни, які теж отримали в спадок управління пострадянської системи, розпочали децентралізацію в 1998 році та завершили її за 11 років. В нас же робили крок вперед і два назад.

У 1998 році затвердили першу Концепцію адміністративної реформи в Україні. Але далі справа тоді не пішла.

Наступною спробою стала реформа віце-прем’єра Романа Безсмертного в 2005 році. «Якщо не проведемо територіальну реформу, країна приречена на ковиляння у цивілізаційному процесі», - говорив Безсмертний. Однак, тоді негативний суспільний резонанс не дав її впровадити.

Ініціативи були не тільки з центру, а й з місць. У 2011 році на Вінниччині затвердили Концепцію реформування місцевого самоврядування (https://bit.ly/3lDDoE8 ). В основі якої досвід проведення реформи в Польщі. Документ був схвалений як базовий для проведення реформи. Не впровадили - не вистачило «політичної волі» керівництва країни.

Черговий етап реалізації реформ розпочався за прем’єра Арсенія Яценюка і віце-прем’єра Володимира Гройсмана - 1 квітня 2014 року (https://bit.ly/2KeImJT). Концепція передбачала збереження трирівневої організації влади; утворити більші за розмірами «об’єднані територіальні громади» та передати їм управління значною частиною базових послуг з одночасним забезпеченням бюджетної самостійності; утворити виконкоми районних та обласних рад, які будуть управляти відповідними функціями. Реалізацію концепції було заплановано на 2014 (перший етап) та 2015-2017 (другий етап) роки. Але і цього разу не реалізували до кінця.

Вирішили проводити об’єднання громад в добровільний спосіб, за прикладом країн Прибалтики. В лютому 2015 року схвалили Закон про добровільне об’єднання територіальних громад та Методику формування спроможних громад (https://bit.ly/38JHJ4Z ).

Але бачення держави, висловлене в Методиці, та бачення громад часто відрізнялись. Багато обласних державних адміністрацій, в тому числі і Вінницька, розробляли Перспективний план формування громад з пріоритетом на створення мінімально можливої кількості громад в області. Першим проектом Перспективного плану було передбачено створення 59 ОТГ. Проведена громадська експертиза виявила низку порушень цього проекту – від відсутності проведених консультацій з громадами до порушення вимог Методики (https://bit.ly/35sUXRH ). В результаті, керівництво ОДА у 2016 році вносить зміни до проекту Перспективного плану.

Громади ж часто хотіли об’єднуватись в тому форматі, який вважали за доцільне і про який вдавалось домовитись між собою. Часто новоутворені ОТГ були досить невеликими, але їм вдавалось показувати досить непогані результати самостійної роботи, а мешканці відчули переваги децентралізації.

У грудні 2019 року голова Вінницької облдержадміністрації Владислав Скальський підписує проект Перспективного плану, яким передбачено створення 63 ОТГ в області і 5 травня 2020 року документ затверджує Кабмін (https://bit.ly/3lzo0IY ). Планом було передбачено фактичну ліквідацію 11 вже існуючих ОТГ шляхом приєднання до інших громад. Після цього облдержадміністрація отримує 12 судових позовів з вимогою громад змінити Перспективний план і забезпечити їх подальше самостійне функціонування . В семи позовах суд задовольнив вимоги громад, п’ять ще чекають рішення. Такими є результати роботи ОДА під керівництвом «технократів».

Проведені 25 жовтня 2020 року місцеві вибори завершили формування нового адміністративно-територіального устрою країни на рівні громад та районів. Фактично, лише зараз створені всі передумови для проведення справжньої децентралізації, коли всім без винятку громадам буде передано максимум повноважень і відповідних ресурсів. Прийнятий в другому читанні законопроект №3651-д врегулює правонаступництво органів місцевого самоврядування громад і районів, питання розмежування майна спільної комунальної власності громад району. А також нові редакції законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації (№4298), який структурує повноваження місцевих держадміністрацій. Передбачається, що місцеві адміністрації виконуватимуть три основні функції: координуватимуть діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, забезпечуватимуть законність на території та здійснюватимуть функції виконавчого органу обласних та районних рад (до внесення відповідних змін до Конституції).

«Сьогодні без політиканства і популізму треба разом ефективно працювати. У мене таке саме прагнення до об'єднання суспільства і пошуку спільного знаменника, як в Президента України Володимира Зеленського. Треба припиняти риторику розбрату і протистояння, яку почали використовувати деякі політичні сили. Місцеві вибори продемонстрували, що для українців на заході і на сході, на півночі і на півдні країни найважливіше - це добробут свого краю і створення комфортних умов життя, а не політичні маніпуляції та штучне протиставлення. Нам разом треба жити. Без права на помилки», - резюмував Сергій Борзов.

View the embedded image gallery online at:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny?start=21#sigFreeId34dc6df7b8

Найперспективнішими сферами для інвестицій в Україні є агропромисловий комплекс, енергетика, інфраструктура, а також ті сфери, де Україна має конкурентні переваги, зокрема, ІТ. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на 17-му Віденському економічному форумі — Діалог майбутнього 2020.

Як зауважив Прем’єр-міністр, Віденський економічний форум залишається надрегіональною платформою, яка дає змогу інтенсифікувати діалог між країнами та швидше інтегруватися до єдиного європейського економічного простору.

Денис Шмигаль наголосив, що стратегічне партнерство з Європейським Союзом залишається основою безпеки та розвитку України. 

«Це особливо актуально в умовах пандемії, коли Україна потребує нових потужних стимулів для економічного відновлення. Такими стимулами має стати поступове розширення доступу до внутрішнього ринку ЄС у сферах, де Україна вже досягла значного прогресу, а також зняття інших обмежень, які існують для нашої торгівлі», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр нагадав, що під час 22 Саміту Україна-ЄС українська делегація представила та передала стороні ЄС своє бачення оновлення Угоди про асоціацію та закликала почати консультації щодо оновлення окремих параметрів Угоди, передусім у сферах торговельного і секторального співробітництва.

«Ми також очікуємо підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, початок інтеграції ринків газу та електроенергії та інтеграцію у цифровий ринок Європейського Союзу», — відзначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, попри пандемію, Україна рішуче налаштована на продовження системних реформ, що має стати основою для виходу з кризи та подальшого зростання економіки. 

«Лібералізація ринку земель сільськогосподарського призначення, медична реформа, розвиток електронного урядування і цифровізація державних послуг, забезпечення прозорих і справедливих правил ведення підприємницької діяльності – ось деякі з головних напрямів реформ, над якими ми сьогодні працюємо», — сказав Денис Шмигаль.

Під час виступу очільник Уряду відзначив інвестиційний потенціал України та наголосив, що наша країна є однією з найкращих у світі для аутсорсингу ІТ-послуг. За його словами, ІТ-галузь щорічно зростає на 20-25%.

«Наша держава є одним із провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції з великим та невичерпним потенціалом. Вважаю, що країни Центральної та Східної Європи можуть бути джерелом інвестицій, ноу-хау та найкращих практик в Україні», — зазначив Прем’єр-міністр.

Як наголосив Денис Шмигаль, створення сприятливих умов для розвитку та ведення бізнесу в Україні є незмінним пріоритетом Уряду. «Чіткі та прозорі правила гри на ринку, справедлива та передбачувана поведінка регуляторів, усунення регуляторних бар’єрів є надзвичайно важливими для повноцінного розвитку підприємництва в Україні та залучення інвестицій», — підкреслив Глава Уряду.

Протягом цього пленарного тижня Верховна Рада має об'єднатися та продемонструвати консолідовану позицію. Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час онлай-включення на Погоджувальній Раді депутатських фракцій та груп.

Голова Верховної Ради відзначив, що Парламент швидко та консолідовано відреагував   на ситуацію, пов'язану із конституційною кризою. “Я впевнений, що необхідно перейти до другого етапу - створити робочу групу, яка б вже почала напрацьовувати ті законодавчі ініціативи, які  планувалися. Ми не можемо “займати позицію страуса” і робити вигляд, що ця проблема вирішиться без нас”, - зауважив Дмитро Разумков та закликав не гальмувати процес. 

За його словами, Парламент продовжить ефективно виконувати свою роботу та напрацьовувати законодавчу ініціативу, яка б допомогла врегулювати ситуацію і вийти з цієї кризи.  “Законопроект 4304 був розроблений та підтриманий майже всіма політичними силами і фракціями. Я впевнений, що і сьогодні цей законопроект залишається актуальним”.

 “Ми повинні продемонструвати, що ми вміємо, можемо і знаємо як досягати результату”, - зауважив Голова Верховної Ради та висловив сподівання, що Парламент підтримає важливі рішення. 

 Крім того, Дмитро Разумков зазначив, що Верховна Рада має сконцентрувати зусилля і на боротьбі з коронавірусною  хворобою. Голова Парламенту побажав присутнім здоров'я, а тим, хто проходить випробування коронавірусом, - якомога швидшого одужання і повернення до нормального життя.

 

Карантин вихідного дня – це шанс уникнути повного закриття. Завдання уряду – допомогти представникам малого та середнього бізнесу пережити ці обмежувальні заходи. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський у своєму відеоблозі.

Глава держави зауважив, що запровадження карантину вихідного дня можна підтримувати або не підтримувати, але треба розуміти, чому саме було ухвалене таке рішення. 

«У нас щодня нові рекорди – більше 12 тисяч захворілих на день. Треба збити динаміку зростання захворілих. Наші лікарі героїчно протистоять вірусу, але не треба доводити до ситуації, коли їм дійсно доведеться обирати, кого лікувати», – сказав Президент.

Він зазначив, що впровадження повного локдауну на весь тиждень з метою зменшення кількості хворих на COVID-19 завдасть значно більших збитків бізнесу та економіці, ніж карантин вихідного дня.

«Карантин вихідного дня – це шанс уникнути повного закриття. І якщо у нас є такий шанс, ми маємо ним скористатися», – додав Володимир Зеленський.

Водночас Президент погоджується, що навіть такий обмежений карантин спричинить значні втрати для окремих сфер бізнесу. Тому уряд повинен надати їм програми та інструменти підтримки. 

«Це головне завдання: уряд має зробити все, щоб ці три вікенди, ці шість днів, ще раз нагадую, не стали критичними для подальшого існування малого та середнього бізнесу», – наголосив Глава держави.

Він також зазначив, що ефективність карантину вихідного дня залежить від взаємодії бізнесу та влади – центральної та місцевої.

«Але у деяких мерів, на жаль, і я це констатую, продовжуються місцеві вибори. Вони думають не про кількість захворілих у своїх містах, а про кількість голосів у другому турі. А ми робимо непрості та інколи дійсно непопулярні кроки тому, що боремося не за особисті рейтинги, а за життя українців. Коронавірус змушує нас приймати складні рішення», – нагадав Володимир Зеленський.

Проте, за його словами, якщо громадяни, бізнес і влада на місцях реально дотримуватимуться карантину у вихідні, буде шанс уникнути повного локдауну. 

Президент також наголосив: у часи пандемії особлива увага звертається на здоров’я нації. Тому було вирішено розробити програму, яка сприяла б поліпшенню здоров’я громадян. 

«Бути здоровим – бажання кожного з нас. І мною ініційована розробка національної програми «Здорова Україна». Моя глобальна ідея досить проста: держава має забезпечити людині, скажімо так, базовий набір для міцного здоров’я», – сказав він.
Глава держави зауважив, що йдеться не лише про фізичні речі, а й про корисні звички, профілактику, правильне харчування, активність.

«Це коли з дитинства українці долучені до спорту і продовжують займатися ним усе своє життя. Не тоді, коли можуть купити абонемент у фітнес-клуб, а коли мають можливість бігати, кататися на велосипеді, плавати, займатися будь-яким тренуванням. І це зручно, бо поруч із домом. І це модно, бо так роблять усі», – додав Президент. 

Володимир Зеленський також розповів, що ідея щодо розробки такої програми виникла у нього під час спілкування зі звільненим з італійської в’язниці нацгвардійцем Віталієм Марківим, який у неволі весь час працював над підтримкою своєї фізичної форми. 

«Переконаний, ідея бути здоровими має в хорошому сенсі слова заражати нас усіх. Заражати й заряджати», – резюмував Президент, висловивши думку, що це може об’єднувати громадян.

У п’ятницю, 13 листопада, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України. Також були присутні керівники міністерств та апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Під час наради порушили питання забезпеченості лікарень киснем, а також оновлених протиепідемічних заходів.

Прем’єр-міністр поінформував голів обласних державних адміністрацій про те, що з 13 листопада набули чинності зміни до постанови №641, що стосуються посилення протиепідемічних заходів на всій території України та запровадження карантину вихідного дня.

Денис Шмигаль зазначив, що за рішенням Уряду протягом вихідних заклади, визначені в переліку, підлягають закриттю або не повинні приймати відвідувачів. А також наголосив, що міські голови не мають повноважень робити винятки для об’єктів, що внесені до переліку постанови.

«У міських голів немає повноважень дозволяти або забороняти дію рішень Уряду на території окремо взятої територіальної одиниці. Рішення Уряду діють безумовно і підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання, які розташовуються на території України. Карантин вихідного дня стосується винятково визначеного переліку суб’єктів господарювання, які є на території України. Якщо це, наприклад, ТРЦ, то він має бути закритий протягом вихідних», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що голови ОДА мають скоординувати роботу місцевої поліції та Держпродспоживслужби для перевірки суб’єктів господарювання, які на вихідні не повинні приймати відвідувачів.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поінформував очільника Уряду про те, що відбулися перемовини з великими торговельними мережами, і всі учасники ринку запевнили представників держави, що працюватимуть згідно із законодавством. Крім того, Арсен Аваков зазначив, що біля великих торгових об’єктів чергуватимуть представники Національної поліції.

За результатами наради було доручено Держпродспоживслужбі спільно з Національною поліцією здійснювати перевірки на дотримання протиепідемічних заходів у невеликих магазинах та на продуктових ринках.

Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу та прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, коментуючи роль Парламенту у вирішенні конституційної кризи. 

За його словами, Верховна Рада зреагувала на ситуацію, що склалася у зв'язку із рішенням Конституційного суду, досить швидко. Адже у питанні національної безпеки і стратегічного курсу розвитку держави такою і  має бути позиція більшості Парламенту та суспільства, яке адекватно реагує на те, що відбувається в країні, впевнений Дмитро Разумков.

«Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу і прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня, які відбувалися в Україні достатньо часто. І саме Парламент приймав рішення, які дозволяли вийти з цих криз», - підкреслив Голова Верховної Ради.

Як зазначив Дмитро Разумков, для вирішення конституційної кризи Верховна Рада застосувала швидкі та дієві рішення.

«По-перше, це законопроект, підписаний 126 народними депутатами, по відновленню електронного декларування і повернення до статусу-кво щодо статті 366-1 Кримінального кодексу України, яка була скасована Конституційним судом. Паралельно із цим, майже всі депутатські фракції та групи зареєстрували  законопроекти зі своїм баченням, як треба врегульовувати питання, пов'язані з відновленням декларування, із внесенням змін до Кримінального кодексу, щоб ефективно працювала вищезазначена стаття», - зауважив Дмитро Разумков.

Голова Верховною Ради пояснив, що в останній момент, після того, як вищезазначений законопроект був розглянутий на комітеті і рекомендований до прийняття за основу і в цілому, з’явився альтернативний, який і загальмував весь процес. За його словами, відповідно до Регламенту наступного тижня Парламент зможе розглянути всі законопроекти, які дозволять врегулювати ситуацію навколо Конституційного суду.

Відповідаючи на запитання, чи зможе Верховна Рада для уникнення подібних прецедентів у майбутньому обмежити маніпуляції політиків навколо рішень Конституційного суду, Голова Парламенту зауважив, що мова не йде про обмеження, мова йде про державність у прийнятті рішень:

«Усі інституції повинні працювати в інтересах держави, на користь держави, із розумінням того, що наслідки прийняття тих чи інших рішень впливають на всю державу, а не лише на конкретну інституцію -  на Парламент, Конституційний суд, Президента чи Кабінет Міністрів, а в цілому - на напрям розвитку країни».

Голова Верховної Ради закликав усі політичні сили Парламенту наступного пленарного тижня консолідовано об’єднатися у вирішенні конституційної кризи, забути про політичні інтереси і думати про майбутнє України.

«Я сподіваюся, що народні депутати і різні партії розумітимуть відповідальність у своїх діях не  лише політичну, а й стратегічну. І наступного пленарного тижня не будуть ставити політичні амбіції вище інтересів держави, і не будуть блокувати роботу Парламенту як щодо питань виходу з конституційної кризи, так і щодо питань боротьби з коронавірусом», - зауважив Дмитро Разумков.

 

 

Відбулося засідання оновленої Комісії з питань правової реформи під головуванням Президента Володимира Зеленського, який долучився у форматі відеоконференції. Глава держави поставив завдання напрацювати конкретні шляхи для виходу з нинішньої конституційної кризи, а також для відновлення довіри суспільства до судової влади.

Це перше засідання Комісії з питань правової реформи при Президентові України, яке відбулося після рішення Конституційного Суду щодо низки положень антикорупційного законодавства.

У засіданні також взяли участь представники Офісу Президента, Верховної Ради, уряду, правоохоронних та антикорупційних органів, а також дипломатичні представники країн – партнерів України.

Глава держави зазначив, що справедливість є однією з базових цінностей громадян України, але її неможливо забезпечити без ефективної та незалежної правоохоронної та судової систем. Крім того, справедливого судочинства потребують вітчизняні та іноземні інвестори.

«У посланні до Верховної Ради я казав про необхідність судової реформи. Але не заради слова «реформа», не для тасування посад між одними й тими ж персоналіями, а саме для тих змін, які дадуть об’єктивне, неупереджене, справедливе судочинство», – наголосив Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 27 жовтня Рада національної безпеки і оборони України рекомендувала Комісії з питань правової реформи активізувати підготовку пропозицій щодо судової реформи.

«Варто провести ретельний аудит та оцінку ефективності вже здійснених раніше реформ. Лише маючи такий аналіз, зможемо виправити помилки та створити законодавство, узгоджене з Конституцією України, міжнародно-правовими актами та рекомендаціями Венеціанської комісії», – зазначив Президент.

За його словами, відсутність належного конституційного регулювання, його неповнота чи нечіткість окремих аспектів діяльності судової влади стали причиною нинішніх кризових процесів.

«Я чекаю від Комісії дієвих рішень та конкретних шляхів виходу – як із сучасної конституційної кризи, так і тотальної кризи довіри до органів судової влади. Навіть якщо для цього буде необхідно вносити зміни до Конституції України», – заявив Глава держави.

«Громадяни України, внутрішні та зовнішні інвестори, наші міжнародні партнери, всі ми повинні отримати «здорову» судову систему – незалежну, послідовну, об’єктивну. І саме це завдання стоїть перед оновленою Комісією з правової реформи», – додав він.

Володимир Зеленський також подякував тим суддям Конституційного Суду, які не підтримали неконституційне рішення щодо скасування антикорупційної інфраструктури.

Голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас розповів про основні напрямки її роботи. Серед пріоритетів – відновлення кадрового забезпечення судів та запуск роботи оновленого складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створення нового незалежного дисциплінарного органу в судовій системі, удосконалення процедури обрання нових доброчесних та професійних членів Вищої ради правосуддя.

Важливими елементами у реформі судочинства Сергій Іонушас назвав розробку та запровадження єдиних стандартів якості виконання судами своїх функцій, а також впровадження електронного суду та здійснення судочинства онлайн.

Задля відновлення довіри суспільства до Конституційного Суду голова Комісії з питань правової реформи вважає за необхідне ухвалення нових законодавчих засад роботи КСУ.

Також необхідно узгодити з Конституцією України законодавство, що регулює діяльність Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України. Службу безпеки України потрібно позбавити невластивих їй функцій, зокрема щодо розслідування економічних та корупційних злочинів.

Голови робочих груп Комісії з питань правової реформи доповіли за напрямками діяльності кожної з них. Зокрема, було обговорено проект змін щодо децентралізації влади, який забезпечить повноту та повсюдність місцевого самоврядування.

Голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов назвав одним з пріоритетів подолання кадрового дефіциту в судах.

«Через відсутність більш ніж третини суддів страждають не лише судді від перевантаження, а й звичайні люди, які роками чекають розгляду своїх справ. Формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами відкритого конкурсу дасть змогу розпочати процедуру добору суддів», – наголосив він.

Андрій Смирнов закликав народних депутатів якнайшвидше завершити роботу над законопроектом № 3711, який розблокує роботу щодо кваліфікаційного оцінювання та призначення суддів.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зробила акцент на важливості повноцінного узгодження антикорупційного законодавства із зобов’язаннями України в межах Плану дій щодо візової лібералізації з ЄС.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на необхідності визначення чіткого переліку законопроектів, які пропонуватимуться на розгляд комітетів парламенту, депутатів, та конкретних термінів їхньої розробки.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 12 листопада відбулася нарада з керівництвом Фонду державного майна України.

Під час зустрічі голова ФДМУ Дмитро Сенниченко розповів про наступні кроки в процесі приватизації та проміжні фінансові результати.

«Уряд підтримує приватизацію державних підприємств та продовжує тримати курс на скорочення участі держави в економіці. Це одна з тридцяти ініціатив векторів розвитку, які ми представили разом з аудитом. Реформа приватизації — це максимальна передача управління державними підприємствами, щоб вони працювали в ринковій економіці без впливу держави», — зазначив Денис Шмигаль.

Як повідомили представники Фонду держмайна, від малої приватизації цього року до держбюджету надійшло 1,9 млрд грн. До кінця 2020 року ця сума збільшиться до 2,3 млрд грн.

У ФДМУ зауважили, що змінили підхід до процесу приватизації, що збільшило кількість учасників наполовину. Завдяки ефективній роботі сайту (https://privatization.gov.ua/) учасники аукціонів можуть взяти участь у придбанні не лише підприємств, але й іншого державного майна.

Крім того, представники Фонду доповіли про фінансовий стан підприємств, які перебувають в управлінні фонду та про проблемні питання, які виникають у процесі приватизації.

Прем’єр-міністр доручив Міністерству фінансів спільно з Державною податковою службою відпрацювати з Фондом держмайна реструктуризацію податкових боргів підприємств, що дасть змогу підвищити ефективність приватизації.

За результатами наради Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повинне найближчим часом підготувати законопроект про відновлення проведення аукціонів для великої приватизації.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук взяв участь у слуханнях Комітету з питань освіти, науки та інновацій на тему: «Реформування вищої юридичної освіти в Україні: проблеми та перспективи». На його переконання, юридична освіта в Україні є ключовою галуззю вищої освіти в наявній соціально-економічній ситуації.


«Щоб правнича освіта в Україні стала якіснішою й конкурентоздатнішою у світовому масштабі, нам необхідно віднайти ті важливі «рецепти», які можуть бути впроваджені в подальшу діяльність», — наголосив Руслан Стефанчук.

За словами Першого віцеспікера Парламенту України, національна система підготовки юристів відрізняється від німецької, яка орієнтована на повну підготовку, зокрема — до суддівської діяльності.

«Нам потрібно вирішити питання спеціальної освіти для основних юридичних професій, якими є суддя, адвокат, прокурор», — наголосив Руслан Стефанчук і додав: «Також вважаю за потрібне визначити роль і місце міжнародного права, конструктивно обговорити питання наскрізної магістратури, здачі кваліфікаційного іспиту, контролю за якістю вищої правничої освіти та дійти консенсусу з цих питань».

Як зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради України, «якщо такі шляхи вдасться відшукати, вони віднайдуть своє місце в Плані законопроєктних робіт на найближчі роки».

 

Таке доручення озвучила перша заступниця голови ОДА Наталя Заболотна, сьогодні, 12 листопада, під час робочої онлайн наради за участю керівництва управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації, а також обласних спортивних шкіл та організацій.

«Комунікація сьогодні – це невід’ємна частина діяльності органів влади, функціонування всіх сфер життєдіяльності, життя та побуту громадян, – відмітила Наталя Заболотна – На жаль, нинішня ситуація з розповсюдженням COVID-19 внесла свої корективи. Але життя триває і в області, зокрема, є багато подій, які необхідно висвітлювати, доносити до громадян. Одна з таких галузей, представники якої докладаючи титанічних зусиль досягають успіху, отримують високі відзнаки та підтримку своїх вболівальників – це спорт та фізична культура».

Тому, за словами посадовиці, саме про такі позитивні моменти потрібно сьогодні максимально оперативно інформувати людей, підкріплюючи офіційною статистикою та офіційними даними.

У свою чергу, заступниця директорки департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Альона Лавровська озвучила рекомендації, які дадуть можливість максимально ефективно та оперативно оприлюднити на офіційному сайті Вінницької облдержадміністрації та широко розповсюдити в ЗМІ інформацію від відповідних структур про важливі і актуальні події, що відбуваються в галузі спорту.

На завершення зустрічі, Наталя Заболотна висловила переконання, що наші спортсмени – це наша гордість, тому ми маємо докласти максимум зусиль, аби про їх досягнення знали якомога більше людей.

View the embedded image gallery online at:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny?start=21#sigFreeIdab16a7f607

Відбулося засідання оновленої Комісії з питань правової реформи під головуванням Президента Володимира Зеленського, який долучився у форматі відеоконференції. Глава держави поставив завдання напрацювати конкретні шляхи для виходу з нинішньої конституційної кризи, а також для відновлення довіри суспільства до судової влади.

Це перше засідання Комісії з питань правової реформи при Президентові України, яке відбулося після рішення Конституційного Суду щодо низки положень антикорупційного законодавства.

У засіданні також взяли участь представники Офісу Президента, Верховної Ради, уряду, правоохоронних та антикорупційних органів, а також дипломатичні представники країн – партнерів України.

Глава держави зазначив, що справедливість є однією з базових цінностей громадян України, але її неможливо забезпечити без ефективної та незалежної правоохоронної та судової систем. Крім того, справедливого судочинства потребують вітчизняні та іноземні інвестори.

«У посланні до Верховної Ради я казав про необхідність судової реформи. Але не заради слова «реформа», не для тасування посад між одними й тими ж персоналіями, а саме для тих змін, які дадуть об’єктивне, неупереджене, справедливе судочинство», – наголосив Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 27 жовтня Рада національної безпеки і оборони України рекомендувала Комісії з питань правової реформи активізувати підготовку пропозицій щодо судової реформи.

«Варто провести ретельний аудит та оцінку ефективності вже здійснених раніше реформ. Лише маючи такий аналіз, зможемо виправити помилки та створити законодавство, узгоджене з Конституцією України, міжнародно-правовими актами та рекомендаціями Венеціанської комісії», – зазначив Президент.

За його словами, відсутність належного конституційного регулювання, його неповнота чи нечіткість окремих аспектів діяльності судової влади стали причиною нинішніх кризових процесів.

«Я чекаю від Комісії дієвих рішень та конкретних шляхів виходу – як із сучасної конституційної кризи, так і тотальної кризи довіри до органів судової влади. Навіть якщо для цього буде необхідно вносити зміни до Конституції України», – заявив Глава держави.

«Громадяни України, внутрішні та зовнішні інвестори, наші міжнародні партнери, всі ми повинні отримати «здорову» судову систему – незалежну, послідовну, об’єктивну. І саме це завдання стоїть перед оновленою Комісією з правової реформи», – додав він.

Володимир Зеленський також подякував тим суддям Конституційного Суду, які не підтримали неконституційне рішення щодо скасування антикорупційної інфраструктури.

Голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас розповів про основні напрямки її роботи. Серед пріоритетів – відновлення кадрового забезпечення судів та запуск роботи оновленого складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створення нового незалежного дисциплінарного органу в судовій системі, удосконалення процедури обрання нових доброчесних та професійних членів Вищої ради правосуддя.

Важливими елементами у реформі судочинства Сергій Іонушас назвав розробку та запровадження єдиних стандартів якості виконання судами своїх функцій, а також впровадження електронного суду та здійснення судочинства онлайн.

Задля відновлення довіри суспільства до Конституційного Суду голова Комісії з питань правової реформи вважає за необхідне ухвалення нових законодавчих засад роботи КСУ.

Також необхідно узгодити з Конституцією України законодавство, що регулює діяльність Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України. Службу безпеки України потрібно позбавити невластивих їй функцій, зокрема щодо розслідування економічних та корупційних злочинів.

Голови робочих груп Комісії з питань правової реформи доповіли за напрямками діяльності кожної з них. Зокрема, було обговорено проект змін щодо децентралізації влади, який забезпечить повноту та повсюдність місцевого самоврядування.

Голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов назвав одним з пріоритетів подолання кадрового дефіциту в судах.

«Через відсутність більш ніж третини суддів страждають не лише судді від перевантаження, а й звичайні люди, які роками чекають розгляду своїх справ. Формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами відкритого конкурсу дасть змогу розпочати процедуру добору суддів», – наголосив він.

Андрій Смирнов закликав народних депутатів якнайшвидше завершити роботу над законопроектом № 3711, який розблокує роботу щодо кваліфікаційного оцінювання та призначення суддів.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зробила акцент на важливості повноцінного узгодження антикорупційного законодавства із зобов’язаннями України в межах Плану дій щодо візової лібералізації з ЄС.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на необхідності визначення чіткого переліку законопроектів, які пропонуватимуться на розгляд комітетів парламенту, депутатів, та конкретних термінів їхньої розробки.

У середу, 11 листопада, Кабінет Міністрів України на черговому засіданні заслухав кандидатів на посади голів Одеської, Миколаївської та Сумської обласних державних адміністрацій та погодив проекти указів Президента України про їх призначення.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у вступному слові зазначив, що в умовах, коли регіони потребують швидких та ефективних рішень, відповідальність за неефективну та неоперативну роботу несуть голови облдержадміністрацій.

«Керівники регіонів — це не просто управління структурними підрозділами, штатом та розробка стратегій розвитку. Це ще й антикризові заходи, що дозволяють регіону ефективно реагувати на епідемічну ситуацію», — підкреслив очільник Уряду.

Під час заслуховування кандидатів на посади Прем’єр-міністр назвав для них основні завдання.

«Є ключові пріоритети сьогодні — це забезпечення ліжок у лікарнях киснем, кисневими концентраторами. Це пріоритет номер один. Просимо всіх голів ОДА займатися цим питанням цілодобово й особисто. Другий пріоритет, надзвичайно термінове й важливе питання — це визначення і підготовка відповідного приміщення для розташування мобільних госпіталів», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, ця робота розпочалася давно, але зараз потрібно її терміново завершувати, оскільки ситуація в деяких областях потребує розгортання мобільних госпіталів.

«І третій пріоритет — це стратегія розвитку південних областей України. Ключовим завданням на наступний рік є проекти зрошення. Ми неодноразово говоримо, що це колосальний потенціал південних областей України: Херсонської, Миколаївської, Одеської. Зрошення — це значний економічний пріоритет, який дасть потужний розвиток південним областям України», — наголосив очільник Уряду.

Під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука відбулося засідання Робочої групи з розробки проєктів законів з питань народовладдя. До обговорень долучилися народні депутати України та експерти.

Учасники засідання розповіли, на якому етапі розробки знаходиться ціла низка законодавчих ініціатив у сфері народовладдя; визначили пріоритетність цих законопроєктів і обрали першочергові, що мають увійти до «Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2021 рік».

«Переважна більшість учасників групи дійшла згоди, що законопроєкт про місцевий референдум є нагальним і має увійти до так званої «топової 250-тки законопроєктів», що повинні складати основу діяльності Парламенту України у 2021 році. Ми маємо забезпечити контроль народу за владою, обраною на місцях», — зазначив Руслан Стефанчук.

Питання включення інших законопроєктів у сфері народовладдя до Плану законопроєктної роботи на 2021 рік обговорюватиметься на наступних засіданнях робочої групи.

  1. Наталя Заболотна: "Не мовчи! Ми допоможемо" - на Вінниччині відбудеться флешмоб в рамках акції "16 днів проти насильства"
  2. Обласна влада розуміє наслідки введення жорсткого карантину «вихідного дня» для підприємців, адже ресторанний бізнес – це робочі місця, податки і розвиток економіки
  3. Здорова нація має стати національною ідеєю – Президент
  4. Прем’єр-міністр взяв участь у нараді щодо діяльності ДП НАЕК «Енергоатом» в осінньо-зимовий період
  5. Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу та прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня, – Дмитро Разумков
  6. Правила розумного карантину. Чистота інформації
  7. Нові карантинні заходи дадуть хороший ефект – Президент під час селекторної наради щодо запобігання COVID-19
  8. Денис Шмигаль назвав джерела фінансування потреб медицини для боротьби з COVID-19
  9. Україна має скористатися досвідом Словаччини з масового, безкоштовного і швидкого тестування на COVID-19, - Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк
  10. Оголошення про проведення конкурсу з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надаватиметься фінансова підтримка у 2021 році за рахунок коштів обласного бюджету