Президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому було затверджено План оборони України та ухвалено рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до низки осіб і компаній.

Зокрема, РНБО затвердила План оборони України, робота над яким тривала майже два роки. Цей документ відповідає на виклики, які постали перед Українською державою, зокрема визначає взаємодію державних органів влади у разі загострення безпекової ситуації.

«Це перший такий фундаментальний документ за роки незалежності», – сказав секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов на брифінгу за результатами засідання.

РНБО також затвердила Стратегію біобезпеки та біологічного захисту, відповідно до якої органи державної влади мають відпрацьовувати виклики в цій сфері, зокрема щодо протидії пандемії COVID-19.

Крім того, на засіданні було розглянуто та ухвалено Стратегію інформаційної безпеки України, яка, серед іншого, передбачає заходи з протидії російській пропаганді.

Рада нацбезпеки і оборони також ухвалила рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до низки осіб, причетних до організації та проведення незаконного голосування на виборах до Державної думи РФ у тимчасово окупованому Криму та на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. За словами Олексія Данілова, були застосовані санкції проти 237 осіб, переважно це члени виборчих комісій, які організовували процес псевдовиборів на цих територіях.

Також на засіданні розглянуто питання про застосування санкцій щодо російської мережі дисконтних магазинів MERE, що виступає як міжнародний бренд мережі «Светофор». Вона не має права працювати на території України, адже провадить діяльність в окупованому Криму.

РНБО також підтримала санкції проти Єменської Республіки згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН.

Рада нацбезпеки і оборони заслухала інформацію правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних проваджень за статтею 111 Кримінального кодексу України («державна зрада»). З 2014 року за цією статтею було розпочато 1600 справ, у межах яких 400 осіб було оголошено в розшук. Крім того, великій кількості осіб було висунуто звинувачення, і зараз ці справи розглядаються в судах. Це питання також залишається під контролем РНБО.

На засіданні також було заслухано голову МЗС Дмитра Кулебу та міністра юстиції Дениса Малюську щодо слухань Арбітражного трибуналу з морського права у справі України проти Російської Федерації щодо затримання українських військово-морських суден та членів їхніх екіпажів у 2018 році. Це питання залишається під контролем Володимира Зеленського, оскільки для України вкрай важливо відстоювати свої інтереси.

Наступним розглядалося питання про стан виконання рішення РНБО Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів. Зокрема, було заслухано доповідь міністра щодо цього. На жаль, констатував секретар Ради національної безпеки і оборони, Міністерство в недостатньому обсязі виконує укази Президента, зокрема указ № 77 від лютого цього року, тому члени РНБО звернулися до очільника уряду щодо розгляду на найближчому засіданні питання роботи керівництва Міністерства.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах на засіданні Ради нацбезпеки і оборони доповів щодо стану справ у надрокористуванні та додаткових заходів з посилення нагляду у цій сфері. Після того як на початку року цим питанням почала опікуватися РНБО, очікується збільшення надходжень від служби до бюджету – щонайменше 50 млрд грн за підсумками року порівняно з 28,9 млрд грн у 2020-му.

Утім, як зауважив Олексій Данілов, потребує вивчення інформація про отримання компаніями 211 дозволів і ліцензій.

«СБУ та відповідні органи на засіданні отримали доручення розібратися, як сталося, що ці компанії без відповідних нормативно-правових актів, які діяли на 2018 рік, отримали ці дозволи. Відкрито кримінальне провадження, і на наступних засіданнях буде інформування членів РНБО саме з цього питання», – сказав він.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони також розповів, що родина Злочевських відмовилася від двох ліцензій на видобуток вуглеводнів, які отримала раніше.

Також, за словами Олексія Данілова, з 1 листопада на порталі системи моніторингу Апарату РНБО «СОТА» у публічному доступі з’явиться інформація про всі 3044 ліцензії й дозволи, які на сьогодні видані в Україні.

«І всі це зможете дивитися – всі компанії, хто з ким і як афілійований, скільки вони сплачують податків і в який спосіб у них оформлені земельні ділянки та коли вони отримували дозволи й чим там займаються», – резюмував секретар Ради нацбезпеки і оборони.

Також на засіданні РНБО була заслухана інформація про стан виконання протокольного доручення щодо застосування санкцій проти контрабандистів та представників криміналітету – так званих злодіїв у законі. Із 17 «злодіїв у законі», які були під санкціями РНБО, жоден не перебуває на волі, а частина покинула територію України.

Були заслухані й доповіді керівників Одеської митниці, а також представників СБУ та МВС Одеської області щодо питання протидії контрабанді. Відповідно до звіту, надходження до держбюджету зросли на 47 млрд грн, але водночас є інформація, що люди, які раніше опинилися під санкціями, не припинили своєї діяльності повністю.

Тому Президент Володимир Зеленський запропонував на початку наступного тижня провести нараду за участю керівника Державної митної служби, міністра фінансів, голови СБУ та представників інших відомств, на якій буде розглянуто питання посилення кадрового забезпечення на митниці.

Нарощування темпів вакцинації в регіонах допоможе підготувати медичну систему до потенційного зростання захворюваності та захистити якомога більше українців від коронавірусної інфекції. На цьому під час робочої поїздки до Запорізької області наголосила заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич.

В останній тиждень спостерігається суттєве збільшення нових підтверджених випадків на COVID-19 у багатьох регіонах України, що свідчить про наближення до нового піку захворюваності. Запорізька область - одна з п’яти в Україні, яка через ускладнення епідемічної ситуації потрапила до “червоної зони”, що є прямим наслідком низьких темпів щеплення в регіоні.

“На сьогодні в Запорізькій області щоденно медики роблять біля 5-7 тисяч щеплень, тоді як відповідно до спроможності регіону їх кількість має бути не менше 11 тисяч на добу. Разом із тим кількість центрів вакцинації є дуже малою для цього регіону. Тому наступного тижня в області має бути відкрито ще кілька додаткових центрів масової вакцинації. Окрім того, відповідно до наданих рекомендацій має бути покращено роботу вже існуючих центрів і пунктів щеплень”, - резюмувала Марія Карчевич.

Заступник Міністра перевірила готовність лікарень Запоріжжя до нових викликів пандемії та стан ремонтних робіт об'єктів у рамках програми Президента України “Велике будівництво”. Зокрема, було відвідано обласну інфекційну клінічну лікарню та обласну клінічну лікарню, міські лікарні № 7 та № 9 міста Запоріжжя, міську клінічну лікарню екстреної та швидкої медичної допомоги.

За словами Марії Карчевич, в області усі лікарні, які приймають хворих на коронавірус, у середньому заповнені на 75%. Однак ситуація не є критичною, лікарні мають усе необхідне для прийому хворих та забезпечені киснем.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук обговорив питання протидії російській агресії із Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Маргаретою Седерфельт.

До обговорення долучилися Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Тобіас Тиберг, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук.

«Ми вдячні за ту пріоритетну увагу, яку Швеція приділяє діяльності з протидії російській агресії під час головування в ОБСЄ у 2021 році… Схвалення ПА ОБСЄ на щорічних сесіях низки резолюцій, що стосуються засудження дій Росії стосовно України, чітко продемонструвало відданість парламентаріїв з усього регіону ОБСЄ основоположним принципам та зобов’язанням у рамках ОБСЄ, і стало прикладом єдності у їх відстоюванні», – зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України переконаний, що питання протидії російській агресії є надзвичайно важливим для відновлення поваги до основоположних принципів ОБСЄ, які грубо порушені Російською Федерацією, та повернення до атмосфери довіри і взаємної співпраці в рамках ОБСЄ.

«Парламент України неодноразово закликав Парламентську асамблею ОБСЄ та інші міжпарламентські організації продовжити політичний тиск на Росію з метою звільнення всіх українських заручників, у тому числі – незаконно утримуваних в окупованому Криму та на території РФ», – наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України висловив сподівання, що ПА ОБСЄ зможе взяти участь у парламентському вимірі діяльності «Кримської платформи».

«Розраховую, що наявний високий рівень нашої взаємодії надалі тільки розвиватиметься», – підкреслив Руслан Стефанчук.

14 жовтня відзначають День захисників та захисниць України.

Зі святом українських Героїв привітав Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов, зазначивши:  

"Дякую кожній і кожному, хто захищає України. За відвагу і доблесть. За характер і дух. За те, що тримаєте небо. Сьогодні ваш День! Завдяки вам ми на своїй землі.

Під своїми прапорами - у своїй Україні! Повертайсь додому живими! Хай Покрова Пресвятої Богородиці завжди оберігає вас! Миру Україні!"

 

Надання європейської перспективи Україні, яка поділяє спільні цінності з Європейським Союзом, буде логічним та очікуваним кроком, і заради досягнення цієї мети наша країна наполегливо працюватиме з усіма державами ЄС.

11 жовтня 2021 року під час позачергового  засідання Кабінету Міністрів України було затверджено порядок надання державної підтримки товаровиробникам, які використовують меліоровані землі.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, держава компенсує 25% витрат тим агровиробникам, які встановили або модернізували системи зрошення у своїх господарствах. Модернізація системи зрошення земель у південних регіонах України дасть змогу збільшити їх врожайність щонайменше удвічі, що сприятиме зростанню ВВП та створенню нових робочих місць. Цього року безповоротна дотація для аграріїв за відповідною програмою складе 50 млн грн. 

«Меліорація таких земель — це один із ключових елементів підвищення врожайності наших аграріїв до рівня передових держав, а це означає збільшення експортної виручки, збільшення кількості робочих місць та реінвестицій в економіку. Саме тому Уряд ухвалив рішення виділити кошти українським фермерам, які впроваджують у себе відповідні технології зрошення. Це інвестиції в підвищення продуктивності економіки та майбутнє країни», — відзначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду також підкреслив, що перед Міністерством аграрної політики стоїть завдання розпочати пілотні проекти у сфері меліорації земель на основі державно-приватного партнерства.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь у презентації видання «Українська державність».

«Чимало авторів об’єдналися задля того, щоб історія української державності була увіковічена в книзі. Чому ми вирішили написати саме книгу? Тому що про українську державність насамперед всі ми дізнавалися саме із книг, таких як «Повість минулих літ», «Бертинські хроніки» та інші», — пояснив Руслан Стефанчук.

За його словами, на підставі проведеної роботи Президент України видав Указ «Про День Української Державності». Незабаром Верховна Рада України розглядатиме законопроєкт, який підвищує значення цього дня, зробивши його вихідним.

«У нас дуже глибоке історичне коріння. Усі ми маємо пам’ятати, що саме українці є носіями понад тисячолітньої державності. Київ був заснований 482 року, а 839 року датується перша писемна згадка про посольство русів у «Бертинській хроніці», що вважається першим міжнародним дипломатичним визнанням. Завданням кожного з нас є докласти максимум зусиль для того, щоб створити настільки міцний фундамент української державності, аби ніколи та ні в кого не було жодного бажання зазіхати на українську державність, нашу історію і на те, що ми є українцями та ми цього гідні», — зазначив Голова Парламенту України.

11 жовтня 2021 року під час позачергового  засідання Кабінету Міністрів України було затверджено порядок надання державної підтримки товаровиробникам, які використовують меліоровані землі.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, держава компенсує 25% витрат тим агровиробникам, які встановили або модернізували системи зрошення у своїх господарствах. Модернізація системи зрошення земель у південних регіонах України дасть змогу збільшити їх врожайність щонайменше удвічі, що сприятиме зростанню ВВП та створенню нових робочих місць. Цього року безповоротна дотація для аграріїв за відповідною програмою складе 50 млн грн. 

«Меліорація таких земель — це один із ключових елементів підвищення врожайності наших аграріїв до рівня передових держав, а це означає збільшення експортної виручки, збільшення кількості робочих місць та реінвестицій в економіку. Саме тому Уряд ухвалив рішення виділити кошти українським фермерам, які впроваджують у себе відповідні технології зрошення. Це інвестиції в підвищення продуктивності економіки та майбутнє країни», — відзначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду також підкреслив, що перед Міністерством аграрної політики стоїть завдання розпочати пілотні проекти у сфері меліорації земель на основі державно-приватного партнерства.

Президент України Володимир Зеленський провів відеоконференцію з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель і Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном.

Глава Української держави подякував ФРН та Франції за незмінну позицію на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також активну участь у переговорах у Нормандському форматі дотепер, висловивши сподівання на таку ж активну участь і в майбутньому.

Було обговорено подальші кроки з метою мирного врегулювання на Донбасі, а також підготовку до проведення чергового саміту «Нормандської четвірки».

Сторони відзначили, що очікують від цього саміту конструктиву та досягнення домовленостей щодо узгоджених послідовних кроків, які зможуть забезпечити встановлення стійкого миру на Донбасі. Лідери трьох держав обговорили пропозиції щодо домовленостей, які могли б бути розглянуті на саміті в Нормандському форматі. 

Президент України поінформував співрозмовників про безпекову ситуацію на сході країни, а також про зусилля, яких докладає українська сторона з метою досягнення миру.

Німецький та французький лідери привітали вагомі практичні кроки української сторони, спрямовані на врегулювання конфлікту. Вони запевнили, що їхні держави й надалі докладатимуть усіх необхідних зусиль для мирного врегулювання на Донбасі.

Учасники зустрічі відзначили важливість дотримання сторонами зобов’язань, узятих на себе в Парижі у грудні 2019 року, та погодилися з необхідністю детального обговорення стану їхнього виконання під час наступного саміту «Нормандської четвірки».

Канцлер ФРН Ангела Меркель і Президент Франції Еммануель Макрон пообіцяли порушити ці питання під час своєї розмови з Президентом РФ Володимиром Путіним.

За головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука відбулась зустріч з представниками профспілок, під час якої були обговорені питання захисту трудових прав і свобод на об’єднання в профспілки. 

В межах зустрічі учасники висловили свої пропозиції щодо низки законопроєктів. Зокрема йдеться про проєкт закону №5388 щодо дерегуляції трудових відносин, проєкт закону №2743 щодо ефективності використання коштів соціального страхування, законопроєкт №5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність та інші.

Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий наголосив на важливості прийняття нового Трудового кодексу, який захистить людей. Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук зауважив, що для цього Парламентом вже зроблені перші кроки.

«У Верховній Раді України разом із колегами – народними депутатами зареєстрували законопроєкт «Про дерадянізацію законодавства України», яким пропонуємо прибрати із законодавства України застарілі акти радянського періоду, які «засмічують» вітчизняне законодавче поле. Реалізація законопроекту, зокрема, передбачає обов’язок Кабінету Міністрів України в установлені строки розробити та внести на розгляд Парламенту України проєкт Трудового кодексу України», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, трудові права, передбачені Конституцією, повинні залишатися недоторканими.

«У наших  інтересах в межах тристороннього соціального діалогу «роботодавці-профспілки-влада» знайти компроміс, досягти балансу інтересів працівників і роботодавців, а також реалізації конституційного права громадян на повну і продуктивну зайнятість, гідну оплату, безпеку праці і здоров’я на робочих місцях. Для цього варто визначити шлях, за яким ми будемо рухатися, і конкретні кроки для досягнення мети», — наголосив Перший віцеспікер Парламенту України.

В обговоренні також взяли участь голова Федерації профспілок Рівненської області Микола Шершун, голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська, заступник голови Профспілки працівників охорони здоров’я України Ірина  Швець, директор ГО "СШІП ВОЛИНІ" Віталій Онисько та інші.

Серед іншого були розглянуті питання доступних цін на український газ, тарифи на електроенергію та комунальні послуги; затвердження Держбюджету України на 2022 рік з безумовним дотриманням визначених законами України розмірів грошових виплат і соціального захисту громадян; виплати працівникам заборгованої зарплати тощо.

За результатами зустрічі, дійшли висновку розглянути надані пропозиції та забезпечити залучення представників Парламенту до соціального діалогу.

Джерело: Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України

Цього року на ремонт доріг місцевого значення виділена рекордна сума фінансування. Оновлене транспортне сполучення сьогодні є одним із важливих чинників спроможності громади, адже це і пасажирські перевезення, і сполучення всіх служб, котрі задовольняють потреби жителів.

Tags:

На виконання доручення Президента України Володимира Зеленського в Офісі Глави держави відбулася нарада щодо обґрунтованого та збалансованого підходу до визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів.

У нараді взяли участь секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, заступники керівника Офісу Президента Роман Машовець, Юлія Свириденко та Олег Татаров, а також міністр оборони Андрій Таран, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, керівники розвідувальних органів та інших складових сектору безпеки й оборони.

Секретар РНБО зазначив, що Володимир Зеленський доручив розглянути питання про виконання рішення Ради нацбезпеки і оборони від 5 листопада 2020 року, у якому йдеться про усунення диспропорцій у розмірах грошового забезпечення особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів. Олексій Данілов додав, що це питання досі потребує вирішення.

Заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець наголосив на важливості збалансованої уніфікації грошового забезпечення.

«Ми розуміємо, що в різних складових сектору безпеки й оборони є певні категорії військовослужбовців, які виконують приблизно однакові завдання, враховуючи завдання з ризиком для життя та складність виконання службових обов’язків. До цього питання треба підійти дуже ретельно та уважно», – сказав Роман Машовець.

Він зазначив, що необхідно встановити чіткі етапи проведення уніфікації.

За результатами наради буде підготовлено пропозиції Президенту України щодо розв'язання проблеми дисбалансу забезпечення військовослужбовців та правоохоронців, забезпечення обґрунтованого, збалансованого між всіма складовими сектору безпеки й оборони України підходу до визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців (осіб начальницького й рядового складу).

Реформа системи шкільного харчування — це здоров’я дітей по всій Україні, у кожному місті, містечку, селі або селищі. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Третьому регіональному форумі «Реформа системи шкільного харчування», що відбувся 8 жовтня в Дніпрі за участі першої леді Олени Зеленської.

Прем’єр-міністр зауважив, що після комплексного обстеження шкіл майже на всій території України, Уряд затвердив План заходів з реформування системи шкільного харчування та забезпечив його реалізацію. 

«Більше двох з половиною тисяч харчоблоків було модернізовано за 2020 та 2021 роки, що є колосальним результатом у реалізації реформи. Це не просто взяти і зробити ремонт. Це змінити підходи, аби українські школярі отримували здорове та збалансоване харчування», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив важливість відвертої фахової розмови, де на основі реальних прикладів та глибокого аналізу будуть вироблені пропозиції та рішення, які прискорять реформу та підвищать її якість.

«Діти ростуть швидко, тому для всіх нас побажання: не гаймо часу, потрібні оперативні рішення та швидкі позитивні результати», — наголосив Денис Шмигаль.

Зі свого боку перша леді Олена Зеленська зауважила, що реформа шкільної їдальні сьогодні стала дещо більшим, ніж просто реформою.

«Якщо все починалося з мого простого бажання як мами, забезпечити корисне і смачне харчування в школі для дітей, то за ці два роки це перетворилося на важливу місію. І зараз, я впевнена, що це — не просто реформа шкільної їдальні. Це — реформа мислення», — зазначила перша леді.

Регіональний форум «Реформа шкільного харчування» відбувся в Україні втретє. Перший захід пройшов 13 серпня у м. Буча, а другий — 9 вересня в Одесі. До кінця 2021 року планується проведення ще двох форумів у різних областях України.

Руслан Стефанчук став Головою Верховної Ради України. За таке рішення проголосували 261 народних депутатів. Голова Парламенту України подякував народним депутатам України за довіру та підтримку.

«Дякую за довіру всім тим, хто підтримав мене та проголосував «за». У нас є унікальний шанс своєю працею довести, що Парламент є місцем прийняття нагальних для людей і держави рішень. Я спробую виправдати вашу довіру. Дякую й тим, хто проголосував «проти». Це для мене дороговказ, як стати кращим. Попереду ще багато роботи й нереалізованих завдань, тож треба невідкладно ставати до спільної праці та пройти свій шлях із гідністю», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту зазначив, що за два роки особисто доклав максимум зусиль для підвищення якості законодавства.

«Адже творити якісне законодавство — головна задача Парламенту України. Мені надзвичайно приємно, що був особисто причетний до тих ініціатив, які можуть безпосередньо сьогодні стати фундаментом подальшого вдосконалення законодавства. Це законопроєкти про референдум, про правотворчу діяльність, про кримінальну відповідальність за кнопкодавство, про дерадянізацію законодавства, про рекодифікацію цивільного законодавства…», — перелічив він.

Руслан Стефанчук також нагадав, що за пів каденції, за оцінками громадських організацій, він продовжує бути одним із народних депутатів, який не подав жодного законопроєкту з корупційними ризиками.

Під час виїзного засідання фракції «Слуга народу» Прем’єр-міністр Денис Шмигаль презентував народним депутатам оновлену Програму діяльності Уряду.

У Програму, за його словами, увійшли спільні напрацювання урядовців, парламентарів і представників Офісу Президента, а також понад 500 залучених експертів.

«Документ включає найкращі світові практики організації роботи всієї влади. Програма складається з трьох груп національних пріоритетів; громадяни, держава, економіка. Далі йдуть 12 національних пріоритетів, які містять 97 завдань та понад 2000 заходів», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що метою Програми є:

— сервіс для громадян; 

— прогнозовані джерела фінансування;

— досягнення очікуваних результатів; 

— контроль за виконанням. 

Також Глава Уряду зауважив, що зміниться підхід до реалізації Програми. Він передбачатиме якісне наповнення документу завдяки залученню експертів, аналітиків, бізнесу та громадськості. А також використання ІТ-інструментів, які дозволять Програму ефективно виконувати.

«В ІТ-інструмент вже внесені всі завдання, що стоять перед Кабінетом Міністрів та міністерствами, сотні показників та таймлайнів, що дозволять в режимі реального часу розуміти як досягаються результати», — відзначив Денис Шмигаль.

Верховна Рада України має найближчим часом розглянути в другому читанні та прийняти в цілому Антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки. Про це заявила Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк на Погоджувальній раді депутатських фракцій та груп у понеділок, 4 жовтня.

Вона зазначила, що для країни це одне з нагальних стратегічних питань, яке потребує рішення Парламенту. Олена Кондратюк нагадала, що Верховна Рада конституційною більшістю прийняла законопроект «Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки» в першому читанні ще в листопаді 2020 року. Документ також було визначено Президентом України як невідкладний.

«Майже два роки майбутньої стратегії, яка, за даними НАЗК, зекономить платникам податків до 200 млрд грн щорічно, вже змарновано. А ми знаємо, що питання боротьби з корупцією є одним з перших для суспільства за всіма опитуваннями», – зауважила Олена Кондратюк.

Друге питання, яке, на переконання Заступниці Голови Парламенту, хвилює громадян – це законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». «Там, як кажуть, «вичистили» все, що стосується «непростих» людей, і залишили все, що треба виконувати простим людям. Звертаюся до керівництва Верховної Ради та монобільшості: розглянути цей законопроєкт із дотриманням усіх процедур та з публічним обговоренням. Щоб у нас не повторилася така ситуація, як до цього, коли в законі є невідповідність між статтями», – сказала Олена Кондратюк.

Заступниця Голови Верховної Ради також звернула увагу на ще одне питання, яке викликає резонанс в громадянському суспільстві, а саме – на необхідність подання інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників неприбуткових громадських організацій.

«Ця інформація вже є в державних реєстрах. Але чомусь зараз змушують її подавати, і це потребує додаткових витрат. Громадські організації вважають, що це – ще один важіль впливу на них зі сторони держави. Тому я прошу дослухатися до думки громадськості та врахувати її в законопроекті, який зараз є в профільному комітеті», – звернулася до колег Олена Кондратюк.

Відновити дорогу група компаній «Автострада» встигла до 30-річчя Незалежності України. Початок виконання робіт – 18 травня 2021 року, завершення – 20 серпня 2021 року.

Ще одну об’їзну дорогу навколо районного центру відремонтують у рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» у Вінницькій області.

Роботи із реконструкції хіміотерапевтичного корпусу Подільського регіонального онкоцентру  розпочались рік тому. Об’єкт увійшов до програми Президента України Володимира Зеленського «Велике Будівництво».

  1. Тарифи не зростатимуть попри будь-які ринкові коливання – Президент
  2. Прем’єр-міністр: Уряд розробив план із п’яти кроків, який дозволить спокійно пройти опалювальний сезон
  3. За два роки роботи Парламенту вдалося багато чого досягти завдяки ефективній роботі народних депутатів, - Дмитро Разумков
  4. Сергій Борзов: Сьогодні Вінниччина має результат «Великого Будівництва» - надійне транспортне сполучення Ямпільського, Могилів-Подільського та Тульчинського районів
  5. Сергій Борзов: Дев’ять лікарень Вінниччини отримали інноваційні ліки проти коронавірусу завдяки благодійній допомозі від США
  6. Боротьбу з фіктивними COVID-сертифікатами, перебіг вакцинації, зокрема серед працівників державних органів та педагогів, обговорили на нараді у Президента
  7. Денис Шмигаль та Саманта Пауер обговорили поглиблення двосторонньої співпраці
  8. Голова Верховної Ради України підписав Закон, який удосконалює доступ пацієнтів до інноваційних лікарських засобів
  9. Закликаю очільників громад долучатися до соціальної ініціативи Президента України та створювати Активні парки для зміцнення здоров'я населення, - Сергій Борзов
  10. Володимир Зеленський і Борис Джонсон обговорили подальші кроки зі зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Великою Британією