Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 29 грудня відбулася друга нарада щодо запуску Єдиної міжвідомчої електронної платформи для іноземних студентів.

Участь у нараді взяли співробітники різних міністерств та відомств, зокрема, представники Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства закордонних справ та Міністерства внутрішніх справ.

За словами Прем’єр-міністр, варто прискорити запровадження Е-платформи, щоб підвищити ефективність популяризації експорту українських освітніх послуг, забезпечити прозорість і доступність навчання для іноземних студентів, яких на сьогодні в Україні майже 80 тисяч.

«Створення електронної платформи для вступу іноземних студентів має прибрати людський фактор, посередників в освітньому процесі та інші чинники, що можуть спричиняти корупцію. Адже якість освіти, яку здобувають іноземні студенти, впливає насамперед на імідж України», — наголосив Денис Шмигаль.

Як зазначив Глава Уряду, результатом створення Е-платформи має стати просте оформлення та якісне навчання іноземних студентів, а також зростання їх кількості.

Під час наради Прем’єр-міністр підтримав пропозицію Державної служби якості освіти щодо необхідності посилення ліцензійних умов для навчання іноземних студентів та посилення відповідальності за їх недотримання.

«Це необхідно робити вже зараз, щоб наступного навчального року мати інструмент для контролю», — підкреслив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також підтримав пропозицію запровадження незалежного іспиту для іноземних студентів, який сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та усуненню корупційної складової в освітньому процесі.

За результатами наради Прем’єр-міністр доручив Міністерству цифрової трансформації забезпечити розробку та впровадження єдиної міжвідомчої електронної платформи щодо процедури зарахування іноземців та осіб без громадянства до закладів вищої освіти в Україні.

Важке фінансове становище у зв’язку із COVID-19, протидія коронавірусу, зокрема вакцинація, а також забезпечення обороноздатності держави стануть основними викликами, що стоятимуть перед українським Парламентом у 2021 році.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в інтерв’ю виданню «Українська правда».

«Фінансове важке становище, пов'язане з ковід, і можлива третя хвиля, про яку вже сьогодні почали говорити. Я маю на увазі так званий британський ковід і багато інших речей. Це також вакцинація, це забезпечення системи охорони здоров’я всім необхідним, обороноздатність», - сказав Дмитро Разумков, відповідаючи на запитання про виклики перед Парламентом у 2021 році.

За словами Голови Верховної Ради, наступного року динаміка економічного розвитку держави потребуватиме змін.

«Нас дуже сильно підбив той рік, який іде. Ціна коштів стала занадто високою – ви бачите рівень перемовин з кредиторами, я зараз не лише про МВФ, а про всіх, у кого ми запозичуємо ресурси. Ресурси отримати важко як всередині держави, так і за її межами. І це також буде стримувати наші можливості», - зазначив він.

Голова Парламенту також висловив сподівання, що наступного року вдасться вийти «з глухого кута» у переговорах з врегулювання ситуації на Донбасі на рівні Нормандського формату.

«Це не проблема України. На жаль, це проблема іншого перемовника, позиція якого достатньо деструктивна як в ТКГ, так і в нормандському форматі. Я маю на увазі Росію», - заявив Дмитро Разумков і підкреслив, що Верховна Рада готова також долучитися до переговорного процесу.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» № 1053-ІХ, який парламент ухвалив третього грудня 2020 року. 

Документ запроваджує функціонування сучасної системи «реабілітації у сфері охорони здоров’я» (health-related rehabilitation), тобто надання якісної реабілітаційної допомоги безпосередньо в закладах охорони здоров’я із самого початку захворювання або травми.

Закон описує реабілітаційну допомогу до етапу настання стійкого обмеження життєдіяльності, тобто до проведення медико-соціальної експертизи та отримання особою статусу особи з інвалідністю.

Документ визначає правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я.

Зокрема, в законі визначаються принципи здійснення реабілітації громадян України, дається визначення системи реабілітації та її складових, зокрема суб’єктів реабілітації, якими є особи, котрі потребують реабілітації, а також їхні законні представники; члени сімей осіб, які потребують реабілітації; фахівці з реабілітації; мультидисциплінарні реабілітаційні команди; реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи; громадські об’єднання осіб з обмеженнями життєдіяльності, осіб з інвалідністю та фахівців з реабілітації; органи професійного самоврядування фахівців з реабілітації; суб’єкти, які здійснюють кадрове на наукове забезпечення системи реабілітації.

Також цей документ узгоджує національну термінологію щодо реабілітації у сфері охорони здоров’я з термінологією, яку використовує Всесвітня організація охорони здоров’я.

Закон створить умови для формування в Україні сучасної системи реабілітації у сфері охорони здоров’я, яка функціонуватиме та розвиватиметься за принципами та стандартами країн Євросоюзу, забезпечить зниження впливу станів, що обмежують життєдіяльність або призводять до інвалідизації, та можливості досягнення оптимальної соціальної інтеграції для осіб з обмеженням життєдіяльності.

У серпні цього року відбулася лібералізація ринку газу, завдяки чому споживачі отримали право вільно обирати постачальників. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час підсумкового засідання Кабінету Міністрів України 28 грудня.

За словами Глави Уряду, наразі серед постачальників газу чи не найменші ціни на газ для побутових споживачів пропонує державний НАК «Нафтогаз». Денис Шмигаль зазначив, що змінити постачальника можна онлайн за кілька хвилин та закликав громадян обирати для себе найкращий варіант, щоб не переплачувати за газ.

Прем’єр-міністр також доручив т. в. о. Міністра енергетики Юрію Вітренку разом з Антимонопольним комітетом перевірити обґрунтованість цін на газ.

«Необхідно провести аудит формування тарифів та розглянути можливість зниження тих складових тарифу, які є несправедливими й невиправданими з точки зору ринку. Це стосується і питання тарифу на транспортування газу, і газових коефіцієнтів. У вас є всі важелі, аби врегулювати це питання», — наголосив очільник Уряду.

Крім того, Прем’єр-міністр доручив Міністерству енергетики до 25 січня 2021 року подати на розгляд Уряду та РНБО оновлений паливно-енергетичний баланс України.

«Оновлення балансу має показати усім українцям, що Уряд розуміє проблеми галузі та шукає компроміс між соціальною складовою та інтересами бізнесу», — підкреслив Денис Шмигаль.

Підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України IX скликання немає. Про це Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив в ефірі телеканалу «112 Україна».

«Якщо ми говоримо про роботу Парламенту, то сьогодні він працює. Ви бачите і кількість законів, які ми розглядаємо, і кількість народних депутатів, які безпосередньо беруть участь у роботі Верховної Ради України, як в залі, так і за її межами, і багато інших речей. Вони доводять, що сьогодні парламент є дієздатним» , - наголосив він.

Голова Верховної Ради також висловив сподівання, що й надалі причин для дострокових парламентських виборів не з'явиться. Утім, за словами Дмитра Разумкова, якщо ж передумови таки виникнуть, він буде діяти в рамках закону. 

«Будь-яка політична сила завжди повинна бути готова до виборів», - сказав Голова Верховної Ради.

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської з впровадження україномовних аудіогідів у музеях світу відбувся запуск дев’ятого українського аудіогіда. Цього разу – у Колізеї в Римі.

Впровадження україномовних аудіогідів є частиною напрямку «культурна дипломатія». Цей проект покликаний поширювати українську мову у світі, щоб голос України звучав у найвидатніших світових пам’ятках.

«Вперше ідея впровадження україномовних аудіогідів з'явилася в мене у Берліні під час автобусної екскурсії містом. Насправді, це було вперше, коли в переліку можливих мов я побачила українську», – розповіла Олена Зеленська.

Колізей – найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, побудований у І ст. н. е. За кількістю відвідувачів Колізей посідає перше місце у світі серед усіх культурних пам’яток (споруд) і третє – серед музеїв, поступаючись лише Лувру та Національному музею Китаю.

«Голосом» аудіогіда став український актор дубляжу Юрій Сосков.

«Радий долучитися до цього, на мою думку, потрібного проекту. Дуже добре, що наша країна почала опікуватися питанням рідної мови у музеях світу», – сказав Юрій Сосков.

За словами дружини Президента України, наступного року україномовні аудіогіди запрацюють у лондонському Тауері, Версальському палаці, Національному природознавчому музеї в Берліні, музейному комплексі Ватикану, Меморіальному комплексі історії Голокосту – Яд Вашемі, Державному музеї мистецтв імені Ігоря Савицького в Узбекистані.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у ході робочої поїздки до Херсонської області 24 грудня відвідав Центральну міську лікарню в Новій Каховці.

Глава Уряду разом із заступником Міністра охорони здоров’я — Головним державним санітарним лікарем Віктором Ляшком ознайомився з реконструйованим приймальним відділенням лікарні в межах програми Президента України «Велике будівництво».

Як зазначив Денис Шмигаль, нове приймальне відділення розширить можливості лікарні, зокрема дасть змогу проводити всі необхідні обстеження, своєчасно встановлювати діагноз та за необхідності розпочати лікування безпосередньо в приймально-діагностичному відділенні.

«Оновлення медичних закладів, перш за все, спрямоване на покращення надання медичних послуг людям за рахунок розширення можливостей лікарень. Наше завдання — зробити так, щоб пацієнти змогли отримати всі необхідні обстеження і процедури швидко та якісно, адже ідеться про життя та здоров’я українців», — зазначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також зауважив, що за державні кошти в оновлене приймальне відділення буде закуплене необхідне медичне обладнання, зокрема апарати ультразвукової діагностики, цифрові рентгени та комп’ютерний томограф.

Під час відвідання Центральної міської лікарні очільник Уряду передав лікарям Вифлеємський вогонь миру, який напередодні Кабінет Міністрів отримав від скаутської організації «Пласт».

Дорогі співвітчизники!

Я сердечно вітаю громадян України та мільйони людей в усьому світі, що відзначають у ці дні величне свято Різдва Христового.

Всіх, хто збереться сьогодні у колі найрідніших і найдорожчих людей, аби провести Святий вечір та зустріти першу зорю на вечірньому небі.

Народження у Вифлеємі Сина Божого подарувало людям надію на спасіння, а також віру в те, що добро й милосердя обов’язково переможуть. Нехай вони наповнять наші серця, а особливо тепер – коли завершується рік, сповнений важких випробувань.

Ми тримаємо дистанцію, але не відвертаємось один від одного. Носимо маски, але хочемо бачити усмішки на обличчі наших батьків, наших коханих, наших дітей, нашої України.

Нехай з Різдвом у кожну родину прийде злагода, у кожну домівку – достаток, а на українську землю – тисячолітні мир і процвітання.

Бажаю всім веселих, теплих, смачних, а головне – здорових Різдвяних свят! 

Бережіть себе і людей поруч з вами!

Христос народився! Славімо його!

іце-прем’єр-міністр – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський взяв участь у перших льотних випробуваннях лопатей українського виробництва, які розпочалися на території Льотно-випробувального комплексу АТ "Мотор Січ". Зокрема, відбулося випробування двох комплектів лопатей на вертольотах МІ-24 і МСБ-8. Їх випуск організовано АТ «Мотор Січ».

«Дійсно, це визначна подія для України, адже вона увійшла в п’ятірку держав світу, які виготовляють лопаті для важких вертольотів! А це значить ми маємо нові можливості для української армійської авіації та перспективи для розвитку експортних ринків», - зазначив Віце-прем’єр-міністр Олег Уруський.

Як зазначив президент підприємства В'ячеслав Богуслаєв, компанія працювала над створенням вітчизняних лопатей останні кілька років. Всього планують запустити в серійне виробництво близько 60 комплектів лопатей в рік, а в 2021 році в ході пілотного проекту – 20.

Під час польотів на українських лопатях пілоти продемонстрували управління вертольотами на глибоких віражах та бойовому маневруванні. За підсумком, у повітрі можна було побачити віраж з креном до 60 градусів, маневр «гірку» і розворот на гірці.

«Попередні старі лопаті вже вичерпали свій ресурс. Тепер же Україна має можливість вперше виробляти лопаті своїми силами. Це відкриває нову еру для наших вертольотів, що допоможе нам літати, навчатися і виконувати бойові завдання», - резюмував Олег Уруський.

Участь в цій події також взяв головнокомандувач ЗС України Руслан Хомчак. Він наголосив, що всі вертольоти МІ-24, а це 4 бригади армійської авіації, чекають цих лопатей. «Сьогодні ми побачили перші вертольоти з українськими лопатями, які піднялися в повітря. У нас вже є спільні плани з АТ "Мотор Січ", і ми сподіваємося, що вже в 2021 році нам вдасться серйозно підняти парк бойових вертольотів", - сказав Руслан Хомчак.

Верховна Рада України цього року вкотре продемонструвала, що вміє об’єднуватися в складних ситуаціях, відклавши політику. Про це заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков в ефірі програми «Хард з Влащенко» на каналі «Україна 24».

«Парламент продемонстрував, що, як завжди у важкі часи, він уміє об’єднуватися. А результатом дуже часто я особисто задоволений. Думаю, що і колеги задоволені нашою спільною роботою, коли 300 або більше голосів з’являється на табло Верховної Ради», - сказав він.

Дмитро Разумков зазначив, що цього року Верховна Рада працювала достатньо злагоджено з багатьох аспектів, за винятком кількох законопроектів.

«Якщо ми з Вами подивимося на роботу Парламенту, особливо на початку пандемії, то незважаючи на прапори, групи, фракції тощо, відкладали політику і працювали на результат. І коли змінювали бюджет, коли створювали «ковідний» фонд та ухвалювали багато інших законів, пов’язаних з протидією ковіду, і зараз, коли виходили із ситуації з конституційною кризою», - сказав Голова Верховної Ради.

Майже 300 тис. заявок на отримання допомоги у зв’язку з майбутнім посиленням карантинних заходів буде задоволено до кінця тижня. Це понад 90% усіх заявок, які надійшли за минулий тиждень через додаток «Дія». Про це повідомили на традиційній селекторній нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

«Початок року – це завжди вихідні у зв’язку зі святами. Ми всі знаємо, що державні установи працюють доволі повільно. У нас 710 тисяч ФОПів і суб’єктів господарювання, які мають отримати виплати. І здійснити це потрібно до 8 січня. Це один з пріоритетів для уряду», – наголосив Глава держави.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль нагадав, що до 31 грудня триває прийом заявок на виплату одноразової матеріальної допомоги громадянам і бізнесу.

Очільник уряду повідомив, що сьогодні розпочинається виплата матеріальної допомоги людям, діяльність яких буде обмежена в результаті посиленого карантину з 8 січня.

«До Пенсійного фонду вже передали кошти для 280 тисяч заявок. Сьогодні, згідно з постановою, перший день, коли ми починаємо виплати людям», – сказав він.

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров поінформував, що щодня надходить по 40-50 тис. заявок від фізичних осіб – підприємців та суб’єктів господарювання. Уряд сподівається, що більшість підприємців отримає фінансову підтримку у зв’язку з майбутнім локдауном, запланованим на 8-24 січня 2021 року, ще до кінця 2020-го.

Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що виплати максимально здійснюватимуть до Нового року.

Україна рухається в напрямку продовження всіх реформ та не збирається звертати з цього шляху.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час онлайн-зустрічі з керівником місії МВФ в Україні Іванною Владковою-Голлар. Зустріч відбулася 21 грудня у форматі відеоконференції з нагоди початку роботи місії Міжнародного валютного фонду в Україні.

«Незважаючи на складну економічну ситуацію ми все одно будемо дотримуватися тих принципів і тих зобов’язань, які ми досягли з нашими міжнародними фінансовими партнерами, з МВФ зокрема», — сказав Глава Уряду.

У ході розмови Денис Шмигаль зазначив Іванні Владковій-Голлар, що Україна вже ухвалила бюджет, який сприятиме забезпеченню макроекономічної стабільності.

«У нас є чітке бачення, як ми будемо рухатися в частині реформ, у тому числі антикорупційної та судової», — відзначив він.

Прем’єр-міністр привітав старт чергової місії МВФ в Україні. А також подякував представникам Уряду, Офісу Президента, Національного банку України та всім причетним за роботу, яка була виконана для початку роботи місії.

Представники Робочої групи Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України підбили підсумки роботи та представили законопроект про конституційну процедуру на прес-конференції, що відбулася 21 грудня.

Голова Робочої групи, керівник Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зазначив, що Робоча група розглянула три блоки питань і напрацювала чотири законопроекти.

«Перший законопроект стосується відновлення відповідальності за недостовірне декларування. Другий законопроект – щодо відновлення повноважень НАЗК, який минулого тижня також проголосували. Зараз ми представляємо третій законопроект, що стосується удосконалення діяльності Конституційного Суду, так званий закон про конституційну процедуру», - зазначив голова Робочої групи Денис Монастирський.

За його словами, Робочій групі вдалося напрацювати рішення щодо оперативного та компромісного врегулювання конституційної кризи.

Заступниця голови Робочої групи, постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря, зауважила, що законопроект про конституційну процедуру сьогодні зареєстровано №4533. Документ підтримала більшість депутатських фракцій.

«Цей законопроект - своєрідний кодекс конституційного судочинства. Він досить об’ємний та нараховує понад 60 сторінок. Законопроект закладає таку модель: на першому місці була і залишається Конституція України, далі буде Закон про конституційну процедуру. Окремі процедурні питання ми пропонуємо врегулювати на рівні Регламенту Конституційного Суду. Така модель регулювання діяльності КСУ повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, які були висловлені 11-12 грудня», - повідомила Ольга Совгиря.

Вона розповіла про ключові новели зазначеного законопроекту. Зокрема, документом пропонується, щоб Конституційний Суд ухвалював рішення двома третинами від свого складу. Це 12 суддів КСУ. Зараз рішення приймають десять суддів. Передбачено, якщо у процесі розгляду справи суддя заявляє про відвод, то встановлюється, що кількість голосів може бути зменшена, але не менше десяти суддів мають проголосувати за відповідне рішення.

«Друга новела передбачає, що Конституційний Суд буде розглядати справи, як правило, за усною формою провадження. Це важливо і на цьому наголошує Венеційська Комісія, оскільки дозволить забезпечити прозорість і відкритість його діяльності», - зазначила заступниця голови Робочої групи.

За словами Ольги Совгирі, порядок денний фактично формується в ручному режимі. «Станом на сьогодні є справи, до яких КСУ не повертався понад півроку. Є такі, що слухаються 5-6 років. Це зокрема, справа про люстрацію. Уже є рішення Європейського суду з прав людини з цього питання. Однак, досі КСУ не може винести рішення щодо нього», - нагадала вона.

Тому Робоча група пропонує, щоб на формування порядку денного могли впливати не лише Голова, але й судді Конституційного Суду, а справи з певною періодичністю обов’язково мають включатися до порядку денного і слухатися судом.

Також серед новел законопроекту - запровадження автоматизованого реєстру актів Конституційного Суду та автоматизований розподіл справ між суддями-доповідачами. Зараз це відбувається у ручному режимі.

Крім того, неврегульованим є питання реєстрації та оприлюднення актів Конституційного Суду. «Термін у 10 днів для отримання процесуального документу дуже великий строк. Ми пропонуємо, що усі акти мають бути внесені у реєстр актів КСУ в день ухвалення. Цей реєстр також має бути автоматизованим», - підкреслила Ольга Совгиря.

За рекомендацією Венеційської Комісії врегульовано, що Конституційний Суд не може виходити за межі тих питань, що порушені у конституційному поданні. Законопроектом передбачається, що ухвали та акти Конституційного Суду мають бути ґрунтовними та мотивованими. Крім того, пропонується основу дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ з можливістю врегулювання окремих аспектів на рівні Регламенту Суду.

За словами голови Робочої групи Дениса Монастирського Верховна Рада розгляне цей законопроект у наступному році.

 

Довідково:

Робочу групу Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України утворено відповідно до Розпорядження Заступника Голови Верховної Ради України № 316 від 17 листопада 2020 року. До її складу увійшли 11 депутатів.

 
Такою є сума державної субвенції для забезпечення лікарень системами рентгенівськими діагностичними стаціонарними загального призначення (цифровими) та апаратами ультразвукової діагностики.
 
Керівник регіону зазначив, що кошти на обласний бюджет виділено з «ковідного» фонду. За його словами, йдеться про 10 закладів охорони здоров’я у Вінницькій області, які визначені опорними: Вінницька лікарня швидкої допомоги, Бершадська, Могилів-Подільська, Козятинська, Жмеринська, Тульчинська, Калинівська, Хмільницька, Гайсинська, Ямпільська лікарні.
 
«Діагностика для пацієнтів буде безкоштовною! За медичні послуги платить Національна служба здоров’я України», - зазначив Сергій Борзов.

Україна очікує отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду за програмою Stand-by вже на початку 2021 року. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прямого ефіру програми «Свобода слова Савіка Шустера» 18 грудня.

Як зазначив Прем’єр-міністр, Президент України та МВФ повідомили про початок роботи місії МВФ в Україні з наступного тижня. За його словами, черговий транш від Фонду надійде вже на початку 2021 року.

«Два тижні тому ми також отримали транш в 623,5 млн євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. А цього тижня отримали рекордну зацікавленість інвесторів у гривневих облігаціях державної внутрішньої позики у розмірі 51 млрд грн», — сказав Денис Шмигаль.

Глава Уряду додав, що ці позики були заплановані в бюджеті. А отже, Україна завершить рік з виконанням всіх соціальних зобов’язань, які були передбачені нинішнім бюджетом.

«Ми виплачуємо всі заробітні плати. Сьогодні шахтарям пішли оплати за жовтень і листопад. У понеділок буде оплата за грудень для всіх шахтарів», — підкреслив Денис Шмигаль.

Для боротьби з неперсональним голосуванням у залі пленарних засідань Парламенту з’явиться більше камер відеоспостереження, а також буде розроблено законопроект щодо посилення відповідальності за «кнопкодавство».

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі програми «Україна з Тиграном Мартиросяном» на каналі «Україна 24».

Він зазначив, що за ініціативою депутатських фракцій та груп збирав нараду щодо можливого факту неперсонального голосування на пленарному засіданні Верховної Ради 17 грудня.

«Ми вийшли зі спільною позицією, яка полягає в наступному: поставимо додаткові камери в залі; зменшимо можливість, звідки можна буде голосувати, – з дуже зручних для таких явищ місць», - повідомив Голова Верховної Ради.

Крім того, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради спільно з Апаратом мають розробити законопроект, який передбачатиме посилення відповідальності за неперсональне голосування.

«З одного боку – кримінальна відповідальність, з іншого боку – фінансова. Як показує практика, депутати також переживають за свої заробітні плати», - додав Дмитро Разумков.

За його словами, раніше неперсональне голосування було в Парламенті сталою практикою, у Верховній Раді IX скликання – це виняток.

«Але якщо виняток з’являється, з ним треба боротися, щоб він не став практикою», - наголосив Голова Парламенту.

Він також зазначив, що є «простий спосіб» остаточно побороти «кнопкодавство» - встановити систему для голосування, яка працюватиме на основі біометричних даних народних депутатів, як приклад, за відбитком пальця або долоні. При цьому Дмитро Разумков підкреслив, що така система досить коштовна, і в умовах COVID-19 закладати на неї кошти недоречно.

 

  1. Правила розумного карантину. Бережіть стосунки в сім'ї
  2. Вперше дружина Президента України взяла участь у щорічній нараді послів
  3. Денис Шмигаль: Завдяки покращенню трьох параметрів Україна зможе здійснити прорив у рейтингу Doing Business
  4. Активна співпраця дипломатів та парламентських груп дружби допоможе ефективніше просувати інтереси України на міжнародній арені, - Дмитро Разумков
  5. На Вінниччині розпочала прийом пацієнтів Новофастівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини
  6. Президент України розпочинає прямий діалог з представниками мікробізнесу
  7. Прем’єр-міністр: Уряд продовжує посилювати спроможність медичної системи
  8. Наступного року буде створений спецфонд для фінансування вакцинації та інших заходів боротьби з COVID-19, - Дмитро Разумков
  9. Правила розумного карантину. Чистота інформації
  10. Верховна Рада отримала медичну допомогу від ОАЕ для боротьби з COVID-19 та передала її лікарням