Вперше в історії України європейська та євроатлантична інтеграція впроваджені в Програму діяльності Уряду. Про це заявив Прем’єр-міністр України на зустрічі з Міністром закордонних справ Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевичсом. Глава Уряду додав, що Програма передбачає цілі та визначає чіткі показники їх успішного виконання.

Окрім цього, Олексій Гончарук зосередив увагу делегації Латвії на чотирьох пріоритетах українського Уряду. Серед них приватизація держпідприємств, відкриття ринку землі, демонополізація енергетичного ринку та розвиток інфраструктури. «В планах Уряду на найближчі 5 років відновити 24 тис. км доріг та побудувати 5 морських портів та 15 аеропортів», – сказав Прем’єр-міністр. Він додав, що для української влади важливою також є реформа судової системи. 

Міністр закордонних справ Едгарс Рінкевичс повідомив, що Латвія залишатиметься стратегічним партнером України в контексті європейської інтеграції. Він позитивно відзначив готовність Міністра юстиції та Генерального прокурора України активно займатися захистом прав та інтересів іноземних інвесторів і створювати сприятливі умови ведення бізнесу в Україні. 

Крім цього, пан Рінкевичс запевнив, що Латвія надалі здійснюватиме програми лікування та реабілітації українських військовослужбовців, зокрема, тих, які перебували у полоні у Російській Федерації.

Дорогі українці!

Можливо, я зараз когось сильно засмучу, але «зрада» скасовується. Пояснюю чому, і дуже прошу вас мене почути.

Почнемо з найголовнішого. Чи хочемо ми завершення війни та повернення всіх українських територій? Так.

Сьогодні існує єдиний майданчик, де ці питання можуть обговорюватися на найвищому рівні. Це – зустріч у Нормандському форматі.

Чи могла вона відбутися найближчим часом? Ні.

Чому? Бо на шляху до цього була одна перепона – найбільша страшилка останніх тижнів – «формула Штайнмаєра».

Давайте розберемося, що це за формула.

Чи передбачає вона, що Україна визнає анексію Криму та відмовляється від Донбасу? Ні.

Чи передбачає вона, що вибори на Донбасі відбудуться завтра й під дулом кулеметів? Ні.

Чому три роки тому попередній Президент України заявляв про початок роботи з імплементації цієї формули?! Невже він хотів зрадити Україну?

Ця формула говорить лише одне – коли має запрацювати так званий закон про особливий статус Донбасу.

А саме – після проведення там місцевих виборів, які відбудуться за Конституцією України, законодавством України, та після публікації звіту ОБСЄ про те, що вибори відбулися відповідно до міжнародних демократичних стандартів.

Ось із чим погодилась Україна у Мінську.

Чи підписували ми якісь спільні угоди з так званими ДНР чи ЛНР? Ні.

Ми відправили окремого листа пану Сайдіку, де засвідчили узгодження позиції щодо тексту цієї формули.

Що далі? Завтра вибори на Донбасі? Ні.

Далі – відбудеться зустріч у Нормандському форматі разом з Президентом Франції, Канцлером Німеччини та Президентом Російської Федерації, де ми обговоримо шляхи припинення війни на Донбасі.

Моя позиція в цьому питанні є чіткою та зрозумілою, і вона збігається з позицією всіх українців: ми всі розуміємо, що Донбас – це Україна. І там повинен запанувати мир, відбутися повне припинення вогню, виведення іноземних військових формувань.

Ми всі розуміємо, що на українсько-російському кордоні з нашого боку повинні бути українські прикордонники.

Має відбутись обмін полоненими, щоб усі наші громадяни повернулися додому.

І проведення виборів має відбутися не під дулами кулеметів, а за українським законодавством, з доступом кандидатів від українських політичних сил, українських засобів масової інформації та міжнародних спостерігачів, з можливістю реалізації свого виборчого права всіма внутрішньо переміщеними особами.

Все це ми будемо обговорювати на зустрічі у Нормандському форматі.

Чи буде там підписуватися новий закон про особливий статус? Ні.

Цей закон діє до 31 грудня 2019 року. Буде новий закон.

Чи будемо ми розробляти його самі і швидко ухвалювати? Ні.

Ми напишемо його разом – у співпраці та публічному обговоренні з усім українським суспільством. Не перетнувши жодної «червоної лінії».

Отже – жодної капітуляції. Жодної здачі національних інтересів України. Жодних договірняків та глобальних кроків без згоди народу України.

Лише повернення людей і наших територій, повернення полонених і повернення миру.

Попереду в нас довгий і складний шлях до вирішення цієї проблеми.

І ми повинні пройти його разом. І тут нам потрібна єдність.

Я поважаю конституційне право кожного громадянина України на протест, я чую вас, і повірте – я ніколи не здам Україну!

Водночас я дуже прошу всіх зважено й спокійно підійти до ситуації та не піддаватися на маніпуляції і провокації деяких осіб.

Вони дуже хочуть використати вас, повернути собі можливість грабунку, стати жертвами політичного переслідування та уникнути кримінальної відповідальності. Цього не буде.

Все буде Україна!

Слава Україні!

Національний банк та Уряд підписали «Меморандум між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності».

Цей документ ляже в основу спільних зусиль інституцій для забезпечення цінової стабільності як необхідної передумови для стійкого економічного зростання в Україні. Також кооперація між ними додатково сприятиме поліпшенню очікувань населення і бізнесу, зокрема інфляційних, та підвищить довіру інвесторів до української економіки.

Спільні цілі

Підписуючи меморандум, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та Голова Національного банку Яків Смолій засвідчили, що у державних інституцій спільне бачення щодо важливості підтримки низької і стабільної інфляції для економічного зростання.

«Низька і передбачувана інфляція уможливить у середньостроковій перспективі зниження відсоткових ставок та пожвавлення кредитування економіки. А розширення доступу бізнесу та населення до дешевих фінансових ресурсів, зі свого боку, стане тим двигуном, який дозволить нам перезапустити економіку та прискорити її зростання. І це – та ціль, що об’єднує дві наші окремі інституції», – наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

З цією метою Національний банк буде і далі проводити монетарну політику, спрямовану на зниження інфляції до цілі 5% з допустимим діапазоном відхилень +/- 1 п. п. Зі свого боку Уряд зобов’язується підтримувати зниження інфляції до цілі 5% за допомогою проведення виваженої економічної політики.

Зокрема, йдеться про:

- передбачувану бюджетну політику, спрямовану на забезпечення стійкості державних фінансів;

- управління державним боргом, яке має на меті зменшення витрат на обслуговування боргів;

- розвиток фінансового ринку;

- управління державними банками відповідно до визначеної стратегії та поступове зменшення частки держави в банківському секторі до 20%;

- ефективну антимонопольну політику для створення конкурентного середовища для механізмів ціноутворення і захисту громадян від зловживань монополістів;

- прозору приватизацію та підвищення ефективності діяльності державних підприємств;

- прозору та передбачувану політику у сфері адміністративно регульованих цін і тарифів;

- дедоларизацію економіки.

Водночас Національний банк готовий підтримувати економічну політику Кабінету Міністрів, зокрема для забезпечення стійкості державних фінансів та розширення доступу бізнесу і громадян до значно дешевших фінансових ресурсів, за умови, що це не перешкоджатиме досягненню цілей з цінової та фінансової стабільності.

Координація дій

«Ефективна координація економічної, фіскальної та монетарної політики є винятково важливою для забезпечення цінової стабільності. Цим шляхом йшло багато країн, які в результаті налагодженої співпраці за останні десятиліття продемонстрували помітну стійкість до фінансових та економічних криз. А відтепер до них доєдналася і Україна», – зауважив Голова Національного банку Яків Смолій.

В Україні така координація між Урядом та центральним банком відбуватиметься через проведення регулярних консультацій на рівні керівництва і фахівців державних інституцій, зокрема щодо:

- стратегічних питань проведення монетарної та фіскальної політики з точки зору забезпечення цінової і фінансової стабільності під час засідань Ради з фінансової стабільності;

- аналізу поточної економічної ситуації, макроекономічних прогнозів, досягнення цілей з інфляції, розвитку фінансових ринків, прогнозування ліквідності тощо;

- обговорення питань параметрів фіскальної політики та стійкості державного боргу, зокрема під час підготовки Бюджетної декларації та складання проекту Державного бюджету України.

Крім того, координація політики здійснюватиметься завдяки регулярному обміну інформацією.

По-перше, Національний банк регулярно інформуватиме Уряд та громадськість щодо власного макроекономічного прогнозу, досягнення цілей з інфляції, факторів розвитку інфляційних процесів і заходів, спрямованих на досягнення цих цілей.

По-друге, Кабінет Міністрів завчасно повідомлятиме центральний банк про заплановані зміни адміністративно регульованих цін та тарифів, а також надаватиме прогноз динаміки коштів на рахунках Уряду та плани щодо здійснення державних запозичень.

Відкриваючи засідання Погоджувальної ради у вівторок, 1 жовтня, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відзначив високу ефективність роботи Парламенту впродовж минулого пленарного тижня.

“Ми взяли досить непоганий темп. За минулий пленарний тиждень було прийнято 21 законопроект у цілому і ще 7 у першому читанні. Таких показників результативності роботи у Верховній раді, мабуть, ще не було. І я сподіваюсь, що і надалі ми будемо працювати так само швидко і якісно, адже якість - це далеко не завжди антонім швидкості”, - підкреслив спікер у своїй вступній промові.

Голова Верховної Ради також звернув увагу народних депутатів на необхідність подання пропозицій до проєкту державного бюджету 2020 до 1 жовтня, щоб Бюджетний комітет встиг у визначений термін опрацювати усі зауваження і винести законопроєкт до сесійної зали не пізніше 18 жовтня.

“За умови якісної та плідної роботи Комітету, а також кожного окремого народного депутата ми отримаємо збалансований та ефективний фінансовий документ, який дозволить Україні піти шляхом сталого економічного зростання”, - зазначив Дмитро Разумков.

Окрім того, 29 вересня Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Парламенту Програму дій Уряду - документ, у якому визначені пріоритети діяльності виконавчої гілки влади на наступні 5 років. У п’ятницю 4 жовтня цей документ має бути розглянутий у сесійній залі.

“Прошу поставитися до розгляду Програми дій максимально відповідально і опрацювати це питання у комітетах, щоб у п’ятницю ми могли швидко та ефективно пройти це питання”, - звернувся до депутатів Голова Верховної Ради.

На завершення свого виступу Дмитро Разумков закликав народних депутатів дотримуватись правил роботи Парламенту, визначених Регламентом, і не створювати умови для блокування роботи Верховної Ради.

Голова обласної державної адміністрації  Владислав Скальський з ініціював першу ознайомчу зустріч із очільниками громадських організацій Вінниччини, більшість з яких входять до складу Громадської Ради при облдержадміністрації (керівник – Пилип Прудиус).

Із усвідомленням того, що в процесі реформування усіх органів виконавчої влади в країні неабияку роль відіграють представники громадськості - жителі наших територіальних громад, голова окреслив присутнім своє бачення взаємодії влади й інститутів громадянського суспільства (ІГС) в процесі актуалізації керівного кадрового ресурсу області з метою здійснення змін на краще та удосконалення тих досягнень, що вже є на поточний момент.

«Українці на виборах дали зрозуміти, що потребують докорінних змін, як в економіці і соціумі, так і у владних інституціях. Моє завдання сьогодні – чітко побачити і зрозуміти, як і ким представлений кожен орган виконавчої влади на тій чи іншій території: які функції і задачі виконує, що корисного робить для громади, і чи є, найголовніше, якісним і добропорядним керівником, якому довіряє суспільство…» - сказав Владислав Скальський резюмуючи свої перші дії в процесі вивчення стану справ в області.

При цьому голова облдержадміністрації окреслив два важливих критерії, за якими здійснюватиметься оцінка кожного керівника та діяльність очолюваної ним структури на теренах області – це професійність й доброчесність. Остання категорія, на думку очільника області, має полягати у площині морально – етичних норм кожної людини, яка претендує на те, аби займатися публічною адміністративною діяльністю. І принцип цей – жодних компромісів із совістю: «Людина має нести високу моральну відповідальність за свої вчинки і дії на керівній посаді. І коли у своїй роботі вона інколи, за певних обставин готова укласти «угоду із совістю», аби отримати певну матеріальну вигоду – таким не місце на керівних посадах» - зазначив голова облдержадміністрації.

Також Владислав Скальський коротко розповів представникам ІГС про себе та про свої перші кроки на посаді очільника Вінниччини зазначивши, що отримав область в належному якісному соціально-економічному стані, втім, має велику кількість ідей та ініціатив щодо продовження реформ, зміцнення інвестиційного потенціалу області, оптимізації адміністративних структур. На часі – створення ОТГ та активізація децентралізацій них процесів на Вінниччині, реформа освітянської й медичної галузей тощо.

В свою чергу представники ІГС на зустрічі запевнили голову ОДА у своїй готовності й надалі утримувати плідну комунікацію за формулою взаємодії «влада – громада», аби перші чітко знали і відчували вимоги й потреби громадянського суспільства, а другі – мали можливість впливати на рішення виконавчої влади, вносити свої ініціативи та оптимальні пропозиції в процеси життєдіяльності області.

View the embedded image gallery online at:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny?start=21#sigFreeIdafad1b14ae

Президент України Володимир Зеленський окреслив основні напрями роботи Комісії з питань правової реформи. Глава держави наголосив, що українське суспільство втомилося від обіцянок щодо проведення реформ та очікує реальних змін.

«Законопроекти, нещодавно ухвалені Верховною Радою, перезапускають дуже важливі глобальні процеси в нашій державі. Тепер час для більш системних і ґрунтовних кроків у законодавчій сфері України», – наголосив Володимир Зеленський, відкриваючи засідання Комісії з питань правової реформи, що відбулося в Офісі Президента.

За словами Глави держави, Комісія має серед іншого зосередитися на продовженні конституційної реформи в частині децентралізації.

«Зокрема, це – конституційний фундамент для децентралізації. Його відсутність ускладнює реформу місцевого самоврядування. Існує невизначений статус та повноваження територіальних громад, немає можливості реформувати владу на рівні районів та областей. Орієнтирами у цих питаннях для нас мають бути Європейська хартія місцевого самоврядування та найкращий світовий досвід», – заявив він.

Володимир Зеленський зауважив, що Комісія з питань правової реформи також має напрацювати зміни до розділу Основного Закону про права людини.

«Громадяни повинні мати права, які дозволяють їм ухвалювати рішення на місцевому рівні. Маю на увазі, зокрема, плебісцити, а також право участі громадян в ухваленні рішень на національному рівні», – сказав він.

Іще одним пріоритетом роботи Комісії Президент назвав правові питання реінтеграції тимчасово окупованих територій. Володимир Зеленський наголосив, що потрібно розробити концепцію перехідного правосуддя для подолання наслідків збройного конфлікту та досягнення миру.

«Вона повинна включати заходи з відшкодування збитків жертвам війни, притягнення до відповідальності винних у вчиненні тяжких злочинів, реалізацію права на отримання правди про перебіг подій конфлікту», – зазначив Володимир Зеленський.

Глава держави також заявив про необхідність стратегії з деокупації тимчасово окупованих територій Криму та сходу країни, повернення їх під контроль України і реінтеграції населення.

«Це відповіді на складні питання: яким буде життя людини після відновлення контролю над Кримом та окупованими частинами сходу країни, які принципи та форми відповідальності, – а в деяких випадках і звільнення від неї, – за співпрацю з окупаційною владою», – зауважив Президент.

Також Комісія повинна переглянути підхід до проведення судової реформи, адже неприйнятним є перебування значної частини 

суддів у «підвішеному» стані за неефективних процедур кваліфікаційних оцінювань. Президент вважає, що ручне управління судами необхідно ліквідувати як явище, і, водночас, потрібно відновити довіру до українського суду.

«Можемо багато чого ще казати, але є один красномовний доказ проваленої реформи – це рівень довіри громадян до українського суду. Більше, ніж суддям, українці не довіряють лише російським засобам масової інформації. Нам з вами потрібно це змінювати», – підкреслив Володимир Зеленський.

Ще один напрям роботи Комісії – законодавчі напрацювання реформи Служби безпеки України. «А саме – позбавлення СБУ компетенції з протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки, корупції та контрабанди, а також контррозвідувального захисту економічних інтересів держави, що не відповідає європейським традиціям», – зазначив Президент.

Крім того, Комісія має запропонувати ідеї для реформи прокуратури в частині впровадження ефективних правових механізмів для координації ролі Офісу Генерального прокурора, злагоджених дій органів влади, процесуальної самостійності та незалежності прокурорів.

Також серед завдань Комісії – розробка ініціатив для подальшої гуманізації кримінального процесуального законодавства, впровадження ефективних та економічних процедур розслідування й судового розгляду проваджень.

Нагадаємо, Комісія з питань правової реформи є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. Її основне завдання – сприяння подальшому розвитку правової системи держави на основі конституційних принципів верховенства права, пріоритетності прав і свобод людини та громадянина з урахуванням міжнародних зобов'язань.

2 жовтня, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні схвалив низку важливих рішень.

Зокрема, Уряд відклав до 1 січня 2020 року застосування штрафів для власників нерозмитнених автомобілів на іноземній реєстрації.

Крім того, Кабінет Міністрів створив низку територіальних підрозділів Державної митної служби та запровадив пілотний проект для цифровізації направлення процесу доручень щодо проведення митних оглядів товарів, транспорту. Відтепер це буде робитись в електронному вигляді, що зменшить кількість безпідставних  затримок в оглядах, зменшить корупційну складову та зайві витрати для бізнесу. Усе можна буде відстежити в режимі он-лайн.

Уряд також прийняв рішення, що відтепер держава бере на себе фінансування підготовки збірної команди України та її участі в міжнародних змаганнях «Ігри Нескорених» у рамках програми реабілітації та підтримки ветеранів.

Крім того, Уряд схвалив постанову, за якою майно боржників буде продаватися через електронні аукціони «Прозоро.Продажі». Постанова дозволить збільшити ціну продажу майна боржників, включаючи майно неплатоспроможних банків, а також усунути зловживання, коли таке майно продавалося «своїм» за заниженою ціною.

Також Кабінет Міністрів України схвалив низку кадрових призначень.

У Міністерство культури, молоді та спорту призначено:

Максимчука Анатолія Олександровича – першим заступником Міністра;

Подоляк Ірину Ігорівну – заступником Міністра;

Шуміліна Володимира Олександровича – заступником Міністра.

У Міністерство оборони:

Марценюка Олексія Еразмовича – заступником Міністра;

Фролову Аліну Євгеніївну – заступником Міністра.

Водночас Уряд звільнив Кузьо Миколу Степановича з посади заступника Міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції.

Також Кабінет Міністрів прийняв рішення про звільнення Лазебної Марини Володимирівни – з посади Голови Державної соціальної служби.

Два звільнення у Державному агентстві з питань кіно:  

Неретіна Сергія Миколайовича – з посади першого заступника Голови;

Недзельського Сергія Петровича – з посади заступника Голови.

Окрім цього, прийнято рішення про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державного агентства автомобільних доріг України на Федоренка Олега Володимировича та  Голови Державного агентства України з питань кіно – на Шевчук Юлію Іванівну.

Президент Володимир Зеленський взяв участь у спільній нараді з представниками уряду та Національного банку України, присвяченій фінансово-економічному розвитку країни. На зустрічі, що відбулася в Національному банку, були присутні голова НБУ Яків Смолій і члени правління, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, міністр фінансів Оксана Маркарова з командою, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов і команда міністерства.

Під час наради обговорювалися питання макроекономічної ситуації, спільні заходи уряду та Національного банку, спрямовані на підвищення доступності кредитування, та результати роботи місії Міжнародного валютного фонду.

Голова НБУ Яків Смолій зазначив, що стан справ у банківській сфері та ситуація з платіжним балансом залишаються прогнозованими.

«Ми бачимо зростання економіки – 4,6% у другому кварталі. Інфляція знижується відповідно до прогнозів Нацбанку, – сказав очільник НБУ. – Ми відповідаємо за створення надійного фундаменту для сталого економічного зростання. Ми вже багато зробили для цього – приборкали інфляцію, відновили макроекономічну стабільність, лібералізували рух капіталу, оздоровили банківський сектор, створили умови для заощадження коштів. І головне – відновлення кредитування».

Президент України зазначив: «Перед нами стоять амбітні завдання щодо структурних реформ, боротьби з тіньовою економікою та корупцією. І я вірю, що спільними зусиллями уряду, парламенту та Національного банку ми зможемо досягти прискореного економічного зростання».

За словами Глави держави, подальша реформа фінансового сектору є важливим елементом стійкого розвитку економіки та посилення довіри з боку інвесторів і міжнародних партнерів.

Перед початком наради Володимир Зеленський зустрівся з командою НБУ й побажав плідної та конструктивної роботи.

«Національний банк України був, є та буде незалежним – ми за це. Головне, що люди роблять професійну та складну справу, вдячний вам за це. Я бачу, що у вас багато енергії. Ви молоді та цілеспрямовані. Бажаю вам залишатися такими ж, працювати на благо нашої незалежної країни», – зазначив Президент.

Уряд оприлюднив Програму дій, яка визначає цілі та пріоритети діяльності протягом наступних п’яти років.

Серед основних напрямів роботи Уряд визначив розвиток людського капіталу та економіки, євроінтеграцію, безпеку та рівень комфорту життя громадян.

Держава постійно інвестуватиме в науку, освіту й культуру й створюватиме якісний і доступний сервіс для людей.

Уряд планує зростання економіки на 40%, що дозволить створити 1 млн нових робочих місць, встановити прожитковий мінімум на рівні 4,2 тис. грн.

Окрім цього, #УрядТехнократів прагне, щоб витрати кожної родини на комунальні послуги не перевищували 15% її доходу. 

Одним із маркерів ефективної робити встановлюється приїзд «швидкої» або поліції протягом 10 хвилин у місті та 20-ти – поза його межами.

Програма Уряду передбачає реконструкцію та зведення 24 000 км доріг та переведення в он-лайн 100% державних послуг.

Повний текст Програми діяльності Уряду – за посиланням: https://program.kmu.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський у День усиновлення, 30 вересня, підписав Указ «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей».

Про це Глава держави повідомив під час зустрічі з батьками-усиновителями, опікунами та прийомними батьками, яка відбулася в Офісі Президента.

Документ сприятиме створенню належних умов для забезпечення реалізації права дитини на проживання в сім’ї, підтримки сімей, які виховують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Під час спілкування з батьками Володимир Зеленський наголосив на тому, що і він як Президент, і його дружина, а також представники інших органів влади налаштовані на підтримку родин, які взяли на себе сміливість виховувати та опікуватися дітьми-сиротами й дітьми, які були позбавлені батьківського піклування.

«Ми справді хочемо допомогти вашим дітям і вам особисто як сім’ям, як батькам», – сказав Президент.

Глава держави зазначив, що хотів би почути думки присутніх про те, що ще може зробити влада, крім тих перших кроків, які вже реалізовані. У цьому контексті він особливо підкреслив важливість досвіду кожного з усиновителів і прийомних батьків.

«Як нам дійти до того щасливого фінішу, коли всі діти – і сироти, і діти, позбавлені батьківського піклування, будуть забезпечені реальними сім’ями, а не державними «цеглинками» під назвою інтернати. Тому готові говорити, готові допомагати», – додав Володимир Зеленський.

Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба зі свого боку зазначив, що указ, який сьогодні підписано та оприлюднено, містить важливі для сімей, які опікуються дітьми-сиротами, доручення Кабінету Міністрів та місцевим органам влади. Серед іншого йдеться про підвищення матеріального забезпечення таких сімей.

Він також підкреслив важливість досвіду батьків усиновлених і прийомних дітей у процесі формування якісної державної підтримки таких сімей.

«Президент запросив кожного з вас, оскільки тут є різні форми сімейного влаштування: і опіка, і усиновлення, і прийомні родини. Тут є й наші закордонні друзі, які живуть в Україні, і ті, хто за кордоном і всиновлює дітей… Тут всі ті, хто дуже довго займається проблемами сиріт і знає не від державних органів, а насправді, в чому ці проблеми. Хочеться почути від вас, що наболіло, що, ви вважаєте, потребує негайного вирішення», – сказав Микола Кулеба.

Згідно з Указом Президента № 721/2019, Кабінет Міністрів України має вжити в установленому порядку заходів щодо збільшення з 2020 року розміру державної соціальної допомоги на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам.

Також уряд до 1 грудня поточного року має забезпечити подання на розгляд Президентові України пропозицій щодо приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення й підготувати відповідні зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням до цієї Конвенції.

З урахуванням положень Європейської конвенції про здійснення прав дітей Кабмін у шестимісячний термін має розробити законопроект, спрямований на забезпечення скорочення процесуальних строків судового розгляду справ, що стосуються усиновлення, встановлення опіки, піклування, позбавлення батьківських прав, відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, та внести відповідний проект закону на розгляд Верховної Ради.

У тримісячний термін уряд також має вдосконалити порядок провадження діяльності з усиновлення, зокрема щодо забезпечення реалізації особами, в сім’ї яких виховується дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, переважного права на усиновлення такої дитини.

Крім того, в указі зазначається необхідність запровадження ефективних механізмів одержання достовірної та актуальної інформації про дотримання прав усиновлених дітей, зокрема дітей, які проживають за межами України, та механізмів дієвого реагування на виявлені факти порушення їхніх прав.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Грецької Республіки в Україні Георгіосом Пукаміссасом.

Дмитро Разумков подякував пану Послу за сприяння у розвитку взаємовигідних українсько-грецьких відносин, зокрема, щодо зміцнення міжпарламентської взаємодії. Голова Верховної Ради також висловив подяку за позицію Греції щодо підтримки незалежності та територіальної цілісності України. 

У ході розмови Дмитро Разумков підкреслив, що євроінтеграційні пріоритети України не змінилися. «Ми рухаємось до Європейського Союзу і до НАТО», - сказав він і подякував грецькому народові за сталу підтримку нашої країни у Європі та світі. Спікер також висловив сподівання на плідну взаємодію України і Греції у майбутньому.

Голова Парламенту наголосив, що у нинішніх унікальних умовах, коли об’єдналися три вертикалі влади заради здійснення реформ, український парламент змушений працювати у «турборежимі», ефективно і якісно надолужуючи недопрацювання минулих років. «Ми розуміємо свою відповідальність і кредит довіри, який український народ надав новим політикам, і саме з цим пов’язана швидка робота парламенту. Одним із пріоритетних напрямів зараз є здійснення реформ для детінізації економіки», - підкреслив він. 

На переконання Голови Верховної Ради, це відкриє для інвесторів можливості ведення бізнесу в Україні. Проте передувати цьому мають зміни судової системи та забезпечення рівного доступу до правосуддя.

Своєю чергою Георгіос Пукаміссас високо оцінив рівень останніх двох виборчих кампаній в Україні: «Це досягнення, за які український народ має бути гордий, нові політики починають у гарних умовах». Надзвичайний і Повноважний Посол підкреслив, що Греція і надалі неухильно підтримуватиме Україну, її територіальну цілісність і суверенітет.

Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку провів зустріч з Генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутеррішем.

Глава держави подякував Генеральному секретареві ООН за гуманітарну підтримку громадян України, постраждалих від російської агресії.

Крім того, Володимир Зеленський закликав Організацію Об’єднаних Націй здійснювати активну роботу з моніторингу порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України.

 

29 вересня, Кабінет Міністрів України схвалив Програму дій Уряду. 

Також зроблено низку кадрових призначень. Зокрема:

У Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 

Мєтєлєву Інну Дмитрівну – заступником Міністра;

Свириденко Юлію Анатоліївну – заступником Міністра.

У Міністерство енергетики та захисту довкілля

Ставчук Ірину Іванівну – заступником Міністра.

У Міністерство розвитку громад та територій 

Чаплінського Юліана Михайловича – заступником Міністра з питань європейської інтеграції.

Уряд також схвалив низку звільнень:

У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості 

Бойко Наталію Андріївну – з посади заступника Міністра з питань європейської інтеграції.

У Фонді державного майна

Асташева Євгена Вікторовича – з посади заступника Голови.

У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості 

Немчинова Максима Олександровича – з посади державного секретаря Міністерства.

У Державній аудиторській службі України 

Гаврилову Лідію Володимирівну – з посади Голови.

Кабінет Міністрів ухвалив пакет проектів законів для впорядкування діяльності з видобутку бурштину, про це йшлось на нараді у Президента 2 вересня. Зміни передбачають, зокрема, скасування процедур додаткового погодження дозволів на користування надрами з боку відповідних обласних рад, продаж дозволів через відкриті електронні аукціони та ін.

Також схвалено проект закону щодо легалізації грального бізнесу в Україні, який передбачає, що азартні ігри будуть проводитися виключно на території готелів, на гральному обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам.

Крім цього, Уряд схвалив проект закону щодо підвищення ефективності використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. Зміни передбачають посилення відкритої конкуренції між проектами, які подаються на фінансування за рахунок фонду лише через прозорі конкурсні процедури після доведення економічної або соціальної ефективності.

Уряд розпочав роботу над інструментами здешевлення кредитів для купівлі земель сільськогосподарського призначення. Відповідне розпорядження Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні. 

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів робочу нараду щодо функціонування державних кадастрів.

«Україна вже витратила десятки мільйонів доларів на розробку різних кадастрів. Грошей нема. Кадастрів нормальних теж», – заявив Голова Уряду.  

Він зазначив, що вся інформація має бути професійно зібрана, відтворена і оцифрована. Кожен українець повинен мати доступ до цих даних.

«Даю всім тиждень. За цей час зрозумійте повну картину всього, що у вас відбувається, і наведіть лад», – наголосив Голова Уряду та поставив завдання невідкладно розпочати розробку єдиної інтегрованої системи державних кадастрів, яка буде містити достовірну інформацію про природні ресурси країни та буде доступною громадянам.

Продовження співпраці з Місією Міжнародного валютного фонду є позитивним сигналом для іноземного бізнесу та міжнародних партнерів і запорукою вдалого й успішного майбутнього України. Таку думку Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков висловив під час зустрічі з представниками Місії МВФ в Україні на чолі з Роном ван Роденом.

Дмитро Разумков подякував представникам МВФ за підтримку і сталу консалтингову практику. «Ми цінуємо вашу роботу, яка допоможе провести необхідні реформи, яких потребує Україна. Я сподіваюся, що ми зможемо вибудувати довгострокові, прозорі та зрозумілі для обох сторін відносини», - сказав він і підкреслив, що саме зараз у державі склалася унікальна ситуація, коли всі вертикалі влади працюють як єдина команда заради успіху і позитивних змін у країні.

Голова Парламенту запевнив представників Місії МВФ у готовності до подальшої ефективної співпраці та виконання зобов’язань України. «Ми відкриті для діалогу, ми відкриті для співпраці і для конструктивних змін у державі, у тому числі на законодавчому рівні», - зазначив Дмитро Разумков. Водночас, політик висловив сподівання на підтримку МВФ в економічних, політичних та консалтингових питаннях. 

Своєю чергою Керівник Місії МВФ в Україні відзначив позитивні зміни в економіці країни та згуртованість владної команди. «Новий Президент і його адміністрація, Кабінет Міністрів і Верховна Рада України працюють пліч-о-пліч як єдина команда», - підкреслив він і додав, що Україна змогла вийти з глибокої економічної кризи і зараз з’являються нові можливості для запровадження низки структурних реформ.

На переконання Рона ван Родена, дуже важливо зберегти досягнуту макроекономічну стабільність і незалежність Національного банку України. Він також позитивно оцінив розроблений проект Державного бюджету на 2020 рік і висловив сподівання на те, що Верховна Рада України підтримає цей проект. Представник МВФ також запевнив у подальшій співпраці та наданні необхідних консалтингових послуг.

Вінницька обласна державна адміністрація запрошує представників організацій громадянського суспільства, які працюють задля блага громади та розвитку регіону, взяти участь у ІІІ Регіональному  Форумі громадських ініціатив, який відбудеться 8 жовтня 2019 року (м. Вінниця, Готель «Франція», вулиця Соборна, 34 ).

Метою Форуму є створення належних умов для залучення громадськості до обговорення проекту плану заходів щодо реалізації у Вінницькій області в 2020 році Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки.

В роботі Форуму передбачена робота в форматі «Світове кафе» та спільне обговорення шляхів вирішення ключових проблем співпраці влади та громади Вінниччини.

Щоб стати учасником Форуму, будь ласка, зареєструйтеся за допомогою цієї форми на офіційному веб-сайті облдержадміністрації за посиланням:

http://www.vin.gov.ua/gromada/491-ii-rehionalnyi-forum-sotsialnykh-investytsii/21167-uchast-u-iii-rehionalnomu-forumi-hromadskykh-initsiatyv

Реєстрація триває до 29 вересня.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся у Нью-Йорку з Президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Він подякував США за підтримку України.

«Ми маємо дві війни. Перша – з корупцією, але ми в цій війні, я певен, переможемо. Та моє першочергове завдання – зупинити війну на Донбасі й забрати назад наші території – Крим, Донбас. Дякую за вашу підтримку у цій справі», – зазначив Глава Української державипід час зустрічі.

Президент також подякував європейським країнам за підтримку. «Тільки разом зі США та ЄС ми можемо зупинити війну», – додав Володимир Зеленський.

Глава держави наголосив, що Україна – найбільша країна у Європі, але хоче бути ще й найзаможнішою. Він розповів, що відбулася зміна парламенту та уряду, перезавантажено Генеральну прокуратуру й запущено Вищий антикорупційний суд, ухвалено низку законів, які допоможуть пришвидшити економічне зростання й подолати корупцію.

Володимир Зеленський також наголосив на зацікавленості України в американських інвестиціях.

Зі свого боку Дональд Трамп зазначив, що вважає Україну стратегічно важливою для ЄС.

Президент США також наголосив на важливості збільшення товарообігу між країнами.

Глава Української держави подякував Президенту США за запрошення відвідати Вашингтон та запросив його здійснити візит в Україну.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив Міністру інфраструктури Владиславу Криклію до кінця цього тижня розробити дієвий план підвищення безпеки на автошляхах.

Окрім цього, Уряд утворив спеціальну комісію з технічного розслідування дорожньо-транспортних пригод, що сталися 21 та 22 вересня в Одеській та Житомирській областях. За результатами роботи Урядова комісія надасть розгорнутий висновок щодо причин ДТП до 30 жовтня.

Прем’єр-міністр наголосив, що наразі важливо не лише з’ясувати всі об’єктивні причини аварій, які сталися, але паралельно робити все для того, щоби максимально мінімізувати ризики виникнення подібних ситуацій на наших дорогах.

Україна планує інвестувати в Чорнобильську зону відчуження. Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з делегацією Японської Держави на чолі з очільником Японсько-української парламентської ліги дружби Еісуке Морі.

«Будемо раді, якщо Японія буде нашим партнером у цьому питанні. Це чудова можливість привернути увагу до важливості питання безпеки атомних електростанцій», – сказав Олексій Гончарук.

Очільник Японсько-української парламентської ліги дружби Еісуке Морі зазначив, що безпека, пов’язана з ядерною енергетикою, повинна стати одним із ключових напрямків двосторонньої співпраці. Пан Морі також висловив сподівання, що ця зустріч стане початком спільної діяльності у сфері енергетики.

Під час зустрічі також обговорювалося питання можливої співпраці у сфері інформаційних технологій. На думку пана Морі, саме вектор ІТ може стати поштовхом для розвитку України: «У мене сформувалося враження, що розвиток цієї сфери відкриває майбутнє вашої країни».

Олексій Гончарук додав, що сьогодні ІТ-індустрія – одна з найпрогресивніших в Україні. «Один із пріоритетів діяльності нашого Уряду – розвиток ІТ. Ми були би раді розглянути можливість поділитися з вами досвідом», – сказав Голова Уряду.

Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з представниками української громади.

Глава держави подякував громаді за підтримку України.

«Ви – наші найкращі дипломати, ви справді наші лобісти. Ви захищаєте наш суверенітет, територіальну цілісність тут, у США, та в усьому світі. Ми вам дуже вдячні», – наголосив Володимир Зеленський.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч з делегацією Палати представників Парламенту Японії на чолі з Головою Парламентської Асоціації дружби «Японія-Україна» Ейсуке Морі.

Голова Українського парламенту подякував гостям з Японії за підтримку в питаннях міжнародного та економічного спрямування. «Хочу подякувати за сталу, постійну та ефективну підтримку. У міжнародних, економічних питаннях, що пов’язані з реформування нашої держави, в питаннях територіальної цілісності та повернення тимчасово окупованих територій. За позицію, пов’язану з анексованим Кримом та окупованим Донбасом».

Дмитро Разумков зазначив, що плідні взаємовідносини, які склалися між Україною та Японією, будуть розвиватись і покращуватись, з урахуванням багатьох спільних чинників в обох державах. «Ми прагнемо розвивати дружні відносини зі всіма країнами світу, які так само, як і ми, прагнуть миру, демократії і розвитку», - підкреслив він.

На переконання Голови Верховної Ради, обмін наявним досвідом та знаннями у питаннях безпеки, використання атомної енергії та впровадження реформ буде корисним для обох країн. Зокрема, наголосив він, важливими будуть досвід Японії у механізмах використання природних ресурсів та обмін технологіями використання природних багатств. «Україна готова до співпраці, до поглиблення відносин і конструктивної взаємодії між Україною та Японією, - наголосив Дмитро Разумков. – Ми  завжди відкриті для діалогу та спільних проектів. Сподіваюсь, будемо ефективними у співпраці».

Своєю чергою Ейсуке Морі, який очолює групу дружби з Україною, зазначив, що метою візиту є ознайомлення з роботою Верховної Ради, конституційними процесами та розширення двостороннього співробітництва з Українським парламентом. «Я впевнений у створенні міцного партнерства у майбутньому, - підкреслив він і висловив сподівання на подальшу ефективну співпрацю: - Наша зустріч дасть поштовх для співробітництва між двома країнами».

Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко повідомив про створення групи дружби з Японією, яка на сьогодні є найбільш чисельною у Парламенті України, та зазначив, що «у подальшому дружба між Україною і Японією тільки зміцниться, а Верховна Рада готова до будь-якої співпраці».

  1. Глава держави підписав закони щодо фінансування дорожнього господарства
  2. Ведення бізнесу в Україні стане простішим і дешевшим, - Олексій Гончарук
  3. До Дня безпеки пацієнта українським медикам передали 20 “швидких”
  4. Перший заступник керівника Офісу Президента представив нового голову Вінницької ОДА Владислава Скальського
  5. Олексій Гончарук: Прозорість дій влади підвищить відповідальність - від держзакупівель до прийняття на службу
  6. Землю зможуть купити лише громадяни України та українські компанії, – Олексій Гончарук
  7. Україна готова продовжувати та розвивати співпрацю з ЄБРР – Глава держави
  8. Олексій Гончарук зустрівся з Президенткою Словацької Республіки Зузаною Чапутовою
  9. «Прогнозованість та стабільність України стануть запорукою привабливості для інвестицій», - Дмитро Разумков
  10. Президент України – рятувальникам: Ви сміливі люди, які захищають батьківщину на сході та приходять на допомогу кожному громадянину

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3