Пошук Пошук
  2. Головна
  3. Департамент охорони здоров’...
  4. Про діагностування та лікув...

Про діагностування та лікування серцево-судинних хвороб на Вінниччині, маршрут пацієнта та роботу КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний Центр серцево-судинної патології»

У більшості країн Європи, якщо розглядати структуру смертності, близько 60-65% займає саме смертність від серцево-судинних хвороб. І тут Україна не виняток, – розповідає Ігор Данильчук. – Важливо, що за останні 10 років у нашій державі була проведена досить потужна робота для того, щоб модернізувати систему надання медичної допомоги пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями, і багато чого вдалося змінити на краще.
Зокрема, однією з причин смертності є інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром. За останні десять років у країні створена система реперфузійних центрів, де надають високоспеціалізовану допомогу пацієнтам з інфарктом, проводяться інвазивні втручання, такі як коронарографія та стентування – технології, що дозволяють надавати медичну допомогу на європейському рівні.
Якщо ми розглядаємо госпітальну летальність, скажімо, у нашому Центрі у пацієнтів з інфарктом міокарда серед тих, хто пройшов процедуру стентування, то вона з року в рік складає близько 5- 6%. У той час, коли летальність пацієнтів, які не пройшли цю процедуру на госпітальному етапі – понад 14-18%. Тобто, стентування зменшує летальність практично втричі. І таку ж приблизно статистику підтверджує й робота інших провідних кардіоцентрів Україні.
Через наш заклад за рік проходить близько 700-800 пацієнтів з інфарктами міокарда. З них стентується приблизно 600. Завдяки цьому зменшилася летальність серед пацієнтів працездатного віку в нашому регіоні.
Коли мова йде про Вінницю, то переважна більшість пацієнтів, яким діагностовано це захворювання, лікуються у нашому кардіоцентрі, і їм доступні досить дороговартісні технології. Завдяки тому, що розроблена державна програма лікування інфарктів, пацієнти мають можливість отримати коронарографію та стентування безкоштовно.
Скажімо 10 років тому пацієнту необхідно було купувати абсолютно все, і це були колосальні суми, то тепер за це платить держава. Така доступність – це одне з найважливіших досягнень в медицині України за останні роки.
 
– Пандемія внесла свої корективи у плани та роботу кардіоцентру. Як працювалося насправді у непростому 2020-му?
– Рік був важким та нестандартним, адже до нас поступала велика кількість пацієнтів, у яких діагностувалися і серцево-судинні проблеми і одночасно коронавірус. Пацієнта, скажімо, привозять з інфарктом, а він уже в інтубаційному періоді ковіду. Коли дві такі серйозні хвороби поєднуються одночасно, це досить непросто.
Сам по собі ковід може викликати важкі ускладнення для серцево-судинної системи, такі як тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт, інсульт. Коронавірус серцево-судинні проблеми загострює, або навіть їх «запускає».
На початку пандемії був період, коли до нас почало поступати менше пацієнтів (березень-квітень 2020-го), але потім показники, з якими ми закінчили рік, так би мовити, вирівнялись і стали трішки меншими, ніж у попередні роки. Тобто, заклад працював у звичному інтенсивному режимі.
 
– Яким нині є «маршрут пацієнта» у випадку інфаркту міокарда? Що має знати людина?
– У регіональному кардіоцентрі наявні високі технології допомоги пацієнтам, та вирішальне значення відіграє час. Існує так зване «терапевтичне вікно», в яке потрібно «вписатися» пацієнту для надання ефективної медичної допомоги при інфаркті міокарда – це приблизно 12 годин. Причому, чим більше часу пройде від появи перших симптомів виявлення проблем із серцем – тим важчими можуть бути ускладнення.
Якщо пацієнт стентується в перші 30 хв-1 годину від початку появи симптомів – госпітальна летальність приблизно складає 2-3%. Якщо стентується через 8 год., то летальність – уже 8%. Тобто, кожна година затримки додає ризики пацієнту.
 
– Які симптоми вимагають термінового реагування?
– Класичний – це стискаючий, ниючий, пекучий біль у грудній клітці. Причому зазвичай не зліва, насправді серце болить саме посередині грудної клітки. Якщо цей біль почався і не проходить, завдання пацієнта у такому випадку – якомога швидше дістатися репрефузійного центру.
Для цього потрібно негайно викликати «швидку», де фахівці мають зробити кардіограму, певні зміни на кардіограмі – підстава для того, щоб з будь-якої точки області доправити пацієнта в наш кардіоцентр, де йому нададуть кваліфіковану допомогу. На сьогодні «маршрут пацієнта» значно спростився, і це суттєво зменшило смертність.
Якщо діагноз підтверджується, пацієнту здійснюється ургентна коронарографія і ставиться стент. Успішність такої операції залежить від швидкості реагування як пацієнта, так і медичних працівників і впливає на кінцевий результат.
За кількістю проведених стентувань наш центр – один із провідних в Україні. І входить до трійки лідерів за рейтингом Асоціації кардіохірургів України. Позаминулого року за кількістю успішно проведених стентувань були на першому місці, минулого року – на третьому місці в Україні. Крім того, якщо порівнювати з іншими областями, система надання медичної допомоги при інфаркті міокарда у нашому кардіоцентрі – одна із найпродуктивніших у країні.
 
- Коротко про можливості Вінницького регіонального Центру серцево-судинної патології? Які операційні втручання здійснюються тут, у Вінниці?
- Можна виділити три основних напрямки. Перший – це інтервенційна кардіологія – лікування інфаркту міокарда, хронічних форм ішемічної хвороби серця за допомогою стентувань. Наразі вона є доступною у повному обсязі. Ми виконуємо стентування пацієнтів з інфарктом міокарда, з хронічними оклюзіями, з біфуркаційними ураженнями, з ураженнями стовбура лівої коронарної артерії. Це чотири ключові напрямки, які показують клас центру. Такі операції виконуються у нас на рівні європейських клінік.
Другий напрямок – лікування порушень ритму серця, атріовентрикулярних блокад, тобто кардіостимуляція, лікування аритмії.
На сьогодні ми встановлюємо усі види кардіостимуляторів та дефібриляторів, які існують. Цього року розпочали імплантацію трьохкамерних кардіостимуляторів, що використовуються у пацієнтів з важкою недостатністю кровообігу для синхронізації роботи камер серця. З початку нинішнього року ми зробили вже 2 такі операції. Важливою при цьому є не тільки імплантація, а й програмування цих пристроїв.
Є інша група пацієнтів, у яких існує ризик раптової серцевої смерті через шлуночкові тахікардії, через фібриляцію шлуночків, коли серце скорочується з високою частотою, хаотично. В таких випадках пацієнту показано використовувати кардіовертор-дефібрилятор. Це реанімаційні станції, які вшиваються пацієнту під шкіру. Ми впроваджуємо такі технології досить успішно. Причому, фахівці кардіоцентру самостійно програмують такі пристрої; а перелаштовування приладу відбувається безопераційним шляхом.
Якщо ми говоримо про порушення ритму, наступний крок, який ми можемо зробити, це власне електрофізіологічні обстеження пацієнтів та лікування тахіаритмій. Для цього нам необхідне високотехнологічне обладнання. Воно закладене в проект нового корпусу, який будується. Поки що стартувати у цьому напрямку немає змоги до введення в експлуатацію нового кардіоцентру та відповідно нового обладнання.
Наступний напрямок діяльності кардіоцентру – власне велика кардіохірургія. І працюємо ми по трьом основним гілкам: проведення аорто-коронарного шунтування пацієнтам з ішемічною хворобою серця. Зокрема, сьогодні дві таких операції (прим. авт.). Операції, які ми робимо спільно з колегами з Національного інституту серцево-судинної патології ім. Амосова. Хоча наша бригада вже практично готова до проведення таких оперативних втручань самостійно. Якщо в перші роки, коли ми починали, з Інституту Амосова приїздила ціла бригада фахівців, то зараз, як правило, приїжджає тільки один кардіохірург, (у бригаді звичайно 7-8 чоловік); усі решта – співробітники вінницького кардіоцентру. Так, сьогоднішня операція з аорто-коронарного шунтування виконується на працюючому серці.
 
Яким, до речі, є вік пацієнтів, яких нині оперують?
– Цим людям за 60-ть. А взагалі, якщо проаналізувати всю велику кардіохірургію, включаючи клапанну, то найстаршій пацієнтці, яка у нас була прооперована, було 84 роки. І операція повернула жінку до активного, абсолютно повноцінного життя.
Другий напрямок – це клапанна патологія, заміна та протезування, пластика клапанів серця. Такого типу оперативні втручання також поки що виконуються за участі кардіохірургів з Інституту Амосова.
Третій напрямок роботи нашого кардіоцентру – новий для усього світового співтовариства кардіохірургів: це лікування гіпертрофічної кардіопатії.
 
– Що це за хвороба?
– Напевно ви бачили з теленовин: відомий футболіст упав на стадіоні, й помер. Або дитина впала й вмерла під час уроку фізкультури. Або людина пробігла, щоб встигнути сісти на тролейбус, раптом впала і смерть.
У 60 % таких випадків ключова причина – це гіпертрофічна кардіопатія. Це захворювання серця, при якому потовщується міжшлуночкова перегородка, і під час навантаження, а то й без навантаження, може перекривати вихід із серця в аорту і утруднювати роботу серця. При лікуванні цієї патології використовують кілька методів. Ми у своїй практиці , спільно з фахівцями Інституту ім. Амосова, та проф. К.В. Руденко, який в Україні запустив масово такі операції(«операція Ферраці»), ми їх проводимо тут, на місці.
За останні півтора роки у Вінниці успішно проведено 6 таких операцій. Костянтин Володимирович проходив стажування в італійському кардіоцентрі, і тепер передає свої практичні напрацювання колегам з інших центрів кардіохірургії, у т. ч. й нашому.
 
– Успішна робота закладу можлива ще й завдяки наявності сучасного обладнання?
– Завдяки співпраці зі Світовим банком, у рамках субпроекту «Складова розвитку системи охорони здоров’я Вінницької області, направлена на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією» ми отримали апаратуру, яку використовуємо у своїй діагностичній роботі. ➡Серед них – мобільний портативний ангіограф, на якому нині проводиться більшість операцій з кардіостимуляторами.
Отримали новий сучасний УЗД-апарат, який дуже допомагає в діагностуванні: це зручно, коли все поряд, прямо у відділенні, це економить час і пацієнта, і час лікаря. УЗД-апарат, розміщений навпроти операційного блоку: будь якого пацієнта, якщо є така гостра необхідність, у будь-який час дня і ночі є можливість продіагностувати. Фактично це здійснило переворот у стратегії лікування.
Завдяки співпраці зі Світовим банком кардіоцентр отримав контрапульсатор, (це технологія реанімаційна, якої раніше в нас не було). Пристрій, який може полегшувати роботу серця. ➡Наприклад, коли пацієнту було проведено велику кардіохірургічну операцію, і після того, як серце зупинили, а потім запустили, насосна функція недостатня. Контрапульсатор став справжнім помічником, і вже троє наших пацієнтів змогли швидше успішно відновитися після складних кардіооперативних втручань.
Того дня у двох операційних кардіоцентру одночасно тривали операції з аорто-коронарного шунтування та коронарного стентування.
За одним операційним столом працювала бригада на чолі з к.м.н, лікарем-кардіохірургом вищої категорії Національного інституту ім. М. Амосова Володимиром Гутовським (анестезіолог – А.В. Белінський,), асистенти (І.А. Давидюк), А.І. Томашкевич, Я.І. Бронюк); операційна м/с (Н. Шадіна), анестезистка (В. Мельник). Пацієнтка – 69-річна мешканка Літина, з ішемічною хворобою серця. Проведено аорто-коронарне шунтування.
Одночасно за другим операційним столом 61-річному пацієнту з Могилів-Подільського р-ону було проведено коронарографію і стентування за рахунок квоти Світового банку в рамках субпроекту. У складі операційної бригади серце рятували: хірург – Р.В. Гуцуляк; анестезіолог – Т.В. Курган; операційна м/с– О. Пшенична; м/с операційна – М. Бела; мол. м/с – Н. Юренко.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Поділитись:

Директор Департаменту

Директор Департаменту Задорожна Ольга Іванівна

Задорожна Ольга Іванівна

Іконка геолокація

Адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036

Іконка телефон

Приймальня: (0432) 66-12-05

Іконка лист

E-mail: [email protected]

Облдержадміністрація

Громадянам

Контакти

Прес-центр

Послуги

Діяльність

Важливо

Громадянське суспільство

Більше