На Вінниччині запрацює сучасна діагностика туберкульозу з використанням молекулярно-генетичного методу

Щороку весь світ відзначає Міжнародний день боротьби з туберкульозом, в Україні – Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом.

Дата 24 березня пов’язана історично з фактом відкриття збудника: у 1882 році німецький вчений Роберт Кох після тривалих пошуків методики виявив збудника туберкульозу – туберкульозну бацилу, яку по праву було названо бацилою Коха. Сьогодні цей збудник називається мікобактерія туберкульозу (скорочено записується як МБТ). Роберт Кох досяг найбільшого тріумфу 24 березня 1882 року, коли оголосив про те, що зумів виділити бактерію, що викликає туберкульоз.
Далі Р.Кох ввів у лабораторну практику живильні середовища, на яких вирощувались мікроорганізми для їх впізнаваності.

У тому ж 1882 році Франц Ціль і Фрідріх Нельсон запропоновували дуже ефективний лабораторний метод фарбування мікобактерій туберкульозу: вони виявили притаманну бацилам Коха специфічну здатність до кислотостійкого фарбування. Ця характерна особливість збудника і досі дозволяє з високою точністю лабораторно підтверджувати діагноз туберкульозу. Методикою виділення культури мікобактерій по методу Ціля-Нельсона ми користуємось і досі.


У 1998 році закінчене розшифрування геному мікобактерії туберкульозу. Геном туберкульозної палички містить більше чотири мільйони нуклеотидів і чотири тисячі генів. За допомогою наявних баз даних генетики змогли встановити близько 70% генів цього збудника.

У 2006-2010 році впроваджені молекулярно-генетичні тести (Hain-test і GeneXpert), які рекомендовані для діагностики туберкульозу. Ці методи застосовуються і в Україні.


У Вінницькій області можливість молекулярно-генетичної діагностики туберкульозу отримана у 2014 році, відколи в центральному протитуберкульозному закладі області (Вінницьке обласне спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія» - коротко – ВОСТМО «Фтизіатрія»), а з 2015 року - в обласному Центрі профілактики та боротьби зі СНІДом були встановлені системи GeneXpert, і методика була впроваджена у використання. Проте дослідження використовувалось лише у спеціалізованих закладах.

У 2019 році наша область – одна з перших десяти, в якій 4 системи GeneXpert будуть працювати у лабораторіях закладів охорони здоров’я вторинного рівня: Вінницька міська лікарня № 1 (на базі амбулаторне тубвідділення), Гайсинська та Тульчинська центральні районні лікарні, Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування. Відповідні системи доставлені в область 12 березня, і наразі проходять інсталяцію.

Впровадження досліджень на системі GeneXpert розширить доступ до швидкої діагностики туберкульозу, мокротиння для аналізу можна буде здати за місцем проживання і медичного обслуговування у сімейного лікаря. Також методикою користуватимуться і лікарі у стаціонарах.


Застосування молекулярно-генетичного дослідження дає можливість збільшити виявлення відкритих форм туберкульозу на 5%-10%, адже чутливість методу в рази більша, ніж звичайної мікроскопії мокротиння.

Для прикладу, щоб гарно підготовлений, досвідчений лаборант побачив у потужний бінокулярний мікроскоп мікобактерії, в 1 мл мокротиння має бути не менше 5000 бактеріальних тіл. В такому випадку лаборант побачить поодинокі бактерії.

Для системи GeneXpert для виявлення досить від 100 до 130 мікробних тіл в 1 мл мокротиння, тобто метод надзвичайно чутливий у порівнянні з мікроскопією. Для більш сучасної модифікації методу з використанням картриджів GeneXpert Ultra, які уже є і будуть використовуватись в нашій області – достатньо від 50 до 100 мікробних тіл.

Мета запровадження швидкої діагностики туберкульозу на рівні закладів первинної і вторинної ланки медичної допомоги – якнайшвидше виявити бактеріовиділення. Крім того, безцінним для пацієнта є те, що система GeneXpert відразу виявляє чутливість до основного протитуберкульозного препарату – рифампіцину, тобто лікар відразу швидко зможе визначитись із правильною тактикою лікування.

Таким чином, швидка діагностика дає можливість перервати ланцюг передачі тубінфекції, швидко спланувати додаткове обстеження, розпочати планування лікування пацієнта, провести ефективні протиепідемічні заходи серед контактних груп.

Все перераховане позитивно вплине на зниження захворюваності на туберкульоз серед населення області, і допомагатиме у досягненні мети зробити навколишнє середовище безпечним для життя.