Триденна подорож «На гостини до Святого Миколая» організована відділом у справах ветеранів війни та учасників бойових дій Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА за підтримки директора Департаменту Наталя Заболотна (Natalia Zabolotna).
Дітлахи побували в гостях у Святого Миколая - бачили його домівку, гарне велике подвір’я, де живуть казкові герої, торкалася його ліжка, бачила світлицю з мішками подарунків і величезний чемодан з листами, які пишуть діти з усієї України. І навіть, самого Святого Миколая. Він існує!
Резиденція Святого Миколая знаходиться за дев’ять кілометрів від центру Косова на території Національного природного парку «Гуцульщина».
Із великим хвилюванням заходимо у будинок і в першу кімнату. Це – пошта святого Миколая. Тут усі полиці заставлені листами дітвори, у кутку стоїть великий чемодан із листами і малюнками дітей. Якраз у грудні, напередодні свята Миколая, пошта перевантажена. Самому Миколаєві прочитати ці листи просто не під силу, тому у нього є помічники. Вони уже сортують ці листи по областях, відповідають на них, підбирають подарунки. Так і хотілося поритися у цьому чемодані і пошукати власні листи та листи братиків і сестричок.
Оглядаємо Миколаєву домівку далі. У наступній кімнаті – музей новорічно-різдвяної іграшки. Найдавнішій з них уже понад сто років. По цих іграшках можна відчитувати нашу історію. Впізнаємо кукурудзу, шишки, сову, космонавта та інші іграшки, які були популярними в часи дитинства наших батьків, дідусів і бабусь. З роками вони змінювалися, модернізувалися, як і уся новорічно-різдвяна атрибутика. Тепер тут можна побачити чобітки, у яких отримують подарунки діти з європейських країн, Санта-Клаусів та Святих Миколаїв різних країн.
А в сусідній кімнаті - все про Національний парк «Гуцульщина».
На другому поверсі - справжні Миколаєві апартаменти: світлиця з великим образом Святого Миколая, який є чи не в кожній українській хаті, з мішками подарунків. Є навіть підписи: «Для чемних дітей», «Для милосердних дітей». І для нечемних Миколай дещо припас - різочки. Миколай все знає, пустощів перед ним не приховає жодна дитина. Але він добрий і радить підійти з тою різочкою до багаття, яке палає на подвір’ї, подумати над своєю поведінкою, пообіцяти найперше самому собі позбутися вади і спалити різочку, а разом із нею усе погане…
Із трепетом заходимо у його спальню. Там дивовижне ліжко, застелене голубим покривалом. На подушках намальовані церковні куполи, біля ліжка - килимок, Миколаєві тапочки, на стіні - картина «Сон дитини». 
Нарешті діти завітали до Миколаєвої світлиці й застали його за читанням їхніх листів. Миколай відклав роботу і став спілкуватися з маленькими гостями. Кожна дитина розказувала з якими здобутками вона приїхала до Миколая, чи була чемною, розповідали віршики, співали пісеньки.
За свою гарну поведінку, хороші справи, добрі помисли усім діткам Миколай подарував даруночки: «Дорогі дітки! Будьте чемні, слухайте батьків, рідних, слухайте вчителів! Добре вчіться, добре працюйте, про себе дбайте і про Україну не забувайте. На щастя, на здоров'я, на добро, на радість, на славу нашої України, ростіть кожна гарна, добра, здорова дитина». 
То треба було бачити оченята дітей! 
Радіємо, що змогли подарувати дітям учасників АТО/ОСС святковий казковий настрій і незабутні враження!
Natalia Kviat