Топ новини

Доброго дня, шановні колеги, шановні українці.

Сьогодні останнє чергове засідання Уряду в цьому році. Це значить, що саме час підбивати підсумки 2021 року.

Сьогодні мій виступ буде присвячений тим трансформаціям і змінам, які вдалося зробити, попри світову пандемію та попри агресію Росії.

Я хотів би подякувати вам, колеги, та вашим командам за ту роботу, яку вдалося зробити цього року. Багато позитивних змін, програм, реформ та результатів. Є чим пишатися, є про що розповісти.

У 2021 році, так само як і минулого року, ми багато концентрувались на протидії пандемії. Це стосувалося не тільки Міністерства охорони здоров’я, але і всіх інших міністерств та відомств.

Вакцинація від коронавірусу була одним із головних завдань цього року. І я вважаю, що наша команда за лідерства Президента України Володимира Зеленського із цим завданням впоралася.

Ми розпочали безкоштовну вакцинацію для всіх громадян. Всі наявні вакцини безпечні та перевірені. А головне — вони захищають від важкого перебігу хвороби. Найближчим часом щеплення будуть зроблені п’ятдесятьом відсоткам дорослих українців. Вакцин достатньо, аби всі охочі могли вакцинуватися. З початку року поставлено в Україну більше 40 мільйонів доз. Так само ми забезпечені вакцинами і на весь наступний рік.

Загалом цього року Уряд витратив більше 35 млрд грн на фінансування протидії коронавірусу. Це і доплати медикам, це і закупівля кисню й кисневих станцій, і фінансування тест-лабораторій, і багато інших важливих речей.

Медична система містить три складові: пацієнти, лікарі та інфраструктура. По кожному з цих напрямків у цьому році є суттєвий прогрес. Лікарям підвищено зарплату в середньому на 30%. Три мільйони пацієнтів користуються програмою «Доступні ліки», яка була розширена цього року майже на 50%. В цьому році закуплено більше 700 нових автомобілів швидкої допомоги. Оновлено сотні приймальних відділень опорних лікарень та закуплено сотні одиниць дороговартісного медичного обладнання. Збільшено фінансування профілактики та лікування онкозахворювань, інфарктів, інсультів, інших хвороб. Якщо говорити мовою цифр, то, наприклад, у 2020 році на лікування раку держава виділяла трохи більше 3 млрд грн, а вже цього року ця сума зросла до 5 млрд грн. І так само ми збільшуємо фінансування по кожній сфері, адже розуміємо, що всі ці мільярди гривень трансформуються у якісно нову медичну систему, яка рятує десятки й сотні тисяч життів українців.

Соціальна сфера. Підтримати найбільш вразливі верстви населення в умовах пандемії — це те завдання, яке стало основою наших дій. Тому цього року Уряд 10 разів підвищував виплати різним категоріям пенсіонерів. Двічі були підвищені мінімальні виплати для тих, хто має повний стаж. Проведено індексацію і для непрацюючих, і для працюючих пенсіонерів. Суттєво збільшені доплати військовим пенсіонерам, а також мінімальні пенсії для чорнобильців. Вже другий рік поспіль здійснюються доплати українським пенсіонерам за віком.

Як наслідок, з грудня середня пенсія в Україні досягла майже чотирьох тисяч гривень. Наступного року будемо так само проводити постійне підвищення пенсійних виплат та доплат.

Мінімальну зарплату також цього року збільшували вдвічі. Тепер вона складає 6,5 тисяч гривень.

Окремий важливий блок — це тарифне питання. В умовах світової енергетичної кризи спільними зусиллями вдалося забезпечити стабільність тарифів. Завдяки ініціативі Президента, а також спільним діям з місцевою владою, тарифи на тепло та гарячу воду не будуть зростати до кінця опалювального сезону. Те саме стосується і цін на газ. Попри безпрецедентні виклики, ми спокійно зайшли та проходимо цей опалювальний сезон. Була суттєво збільшена субсидійна підтримка для людей і, водночас, завершено реформу монетизації субсидій.

Цього року також почалася цифровізація соціальних послуг. Запроваджено нову Єдину інформаційну систему в соціальній сфері, що дозволить автоматизувати всі процеси в галузі, зменшити час отримання послуг та забезпечити їх кращу адресність. Система дозволить економити для держбюджету близько 10 млрд грн щорічно на процесингу соціальних послуг. Це дійсно важлива реформа і з точки зору комфорту громадян, і з точки зору ефективності витрачання коштів платників податків.

Діджиталізація торкнулася і освітнього процесу. Дуже важлива програма, за якою вже є конкретні результати — це забезпечення українських вчителів ноутбуками. Станом на сьогодні понад 61 тисячу українських вчителів забезпечено сучасною комп’ютерною технікою завдяки національному проекту «Ноутбук кожному вчителю». Продовжується розвиток платформи «Всеукраїнської школи онлайн». Там вже є 1800 різних уроків із 73-х курсів. На платформі також функціонує «Кабінет вчителя», завдяки якому можна створювати віртуальні класи, відстежувати навчальний поступ учнів і надавати зворотний зв’язок.

У 2021 році Уряд суттєво збільшив видатки на Міністерство освіти: на 26 млрд грн, порівняно з 2020 роком. Зарплати українських вчителів цього року зросли більш ніж на 25%. Якщо у вересні минулого року зарплата вчителя першої категорії складала близько 10 тисяч гривень, то сьогодні зарплата цього ж вчителя складає вже 13 тисяч гривень.

Окрема програма в освітній галузі, де почалися важливі зміни, — це реформа шкільного харчування. Більше 1300 харчоблоків модернізовано. Розроблено та впроваджується корисне та здорове меню. На наступний рік виділено безпрецедентно велику суму в розмірі 1,5 млрд грн на реформу шкільного харчування.

Завершуючи освітню тематику, хотів би відзначити і прогрес у реформі професійно-технічної освіти. Говорити про її завершення звичайно ще зарано, але ми почали цими питаннями системно займатися. Для успіху в реформі професійно-технічних закладів Уряд долучив бізнес та міжнародних партнерів. Буквально три тижні тому Україна отримала 1,7 млрд грн від Європейського інвестиційного банку, що дозволить осучаснити освітній простір та підходи до відповідного навчання.

Ключовими напрямками нашої роботи цього року також були ті сфери, без яких неможлива побудова потужної конкурентної держави. Це такі сфери як цифровізація, децентралізація, розбудова інфраструктури та євроінтеграція.

Вже трохи говорив про діджиталізацію в соціальній сфері та в освіті. Це тільки частина програми з масштабної цифровізації нашої країни. За цей рік для українських громадян суттєво розширено можливості щодо отримання послуг онлайн та мінімізовано значну кількість бюрократичних процедур. Найкращий показник якості роботи — це те, що все більша кількість громадян оцінюють переваги та користуються е-послугами. Відсоток користування е-сервісами впродовж року зріс з 53% до 60%. За 2021 рік на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг (Порталі Дія) додалось більше 20 електронних послуг. У мобільному додатку Порталу Дія реалізовано 15 нових послуг та впроваджено відображення шести нових цифрових документів, зокрема внутрішнього та міжнародного COVID-сертифікатів.

Вагомим напрямком роботи для розширення зручності та доступності державних послуг є розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг. Вона зросла удвічі — до 2700 точок доступу: 1020 центрів, 1527 віддалених робочих місць, 120 територіальних підрозділів, 28 мобільних центрів. В середньому по країні через ЦНАП можна отримати приблизно 160 послуг.

Наша мета — щоб центр адміністративних послуг був у кожному куточку країни. Це вагомий критерій, що держава відкрита для людей та існує задля забезпечення потреб своїх громадян.

Разом з кількістю ЦНАПів у країні стало більше фінансового ресурсу на місцях. Це логічний наслідок реформи децентралізації. Цього року доходи місцевих бюджетів очікуються на рівні 320 млрд гривень (минулого року — 290 млрд грн), наступного року — це вже 437 млрд грн. Загальний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2022 рік становитиме 631 млрд грн. І це колосальна цифра, яка дозволить громадам реалізовувати значно більше ініціатив на місцях.

Разом із місцевим розвитком тривають значні загальнонаціональні зрушення у вигляді реалізації масштабних інфраструктурних проектів. Активно триває реалізація програми Президента Володимира Зеленського «Велике будівництво». Найбільш масштабний інфраструктурний проект за всю історію незалежності, який відчувають більшість громадян України. Тільки за останні два роки оновлено понад 13,5 тисяч кілометрів державних і місцевих доріг, понад 500 мостів, побудовано або відремонтовано майже 400 шкіл та дитсадків, 25 басейнів, майже 200 стадіонів.

Наступного року заплановано реалізацію не меш амбітних проектів, серед яких початок будівництва концесійного автобану Краковець — Львів — Броди — Рівне.

Серед інших важливих інфраструктурних проектів, започаткованих цього року, — розвиток залізничного сполучення. Розпочато електрифікацію залізничних ділянок задля розвитку міжрегіонального сполучення. Триває оновлення рухомого складу «Укрзалізниці», отримано перші партії вагонів вітчизняного виробництва. До речі, також вперше за 30 років держава замовила три літаки «Антонов» і вже фактично отримала перший з них — літак АН-178 — від державного заводу для наших Збройних Сил.

Одним з ключових напрямків для внутрішньої та зовнішньої політики України залишається рух у напрямку Європейського Союзу та інтеграція найкращих європейських практик та політик. ЄС — це не тільки геополітичне майбутнє України, але також і про внутрішній порядок денний нашої держави.

Наразі Уряд зосереджений на шістьох напрямках роботи. Мова йде про шість так званих безвізів. Вже отримали «зелене світло» та підписали угоду про Спільний авіаційний простір, або «авіаційний безвіз». Щодо промислового, митного, цифрового, транспортного та енергетичного безвізів триває предметний діалог та посилена співпраця з обох сторін.

Крім того, цього року ми прискорились на шляху виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Загальний прогрес виконання Угоди за 2021 рік вже зріс до 61%. Розпочато предметний діалог щодо оновлення митних тарифів з метою перегляду поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Започатковано діалог із ЄС щодо Європейського зеленого курсу. Нам вдалося предметно сформувати дорожню карту щодо трансформації вугільних регіонів. Відповідні два проекти почнуть реалізовуватись вже наступного року спільно з міжнародними партнерами. Крім того, держава буде реалізовувати додатково ще чотири проекти.

У 2021 році ми продовжили активно співпрацювати з міжнародними фінансовими організаціями. Цього року Україна отримала суттєву підтримку міжнародних партнерів, що свідчить про довіру до українських інституцій та про те, що ми рухаємось у правильному напрямку. Сумарно від МВФ, ЄС, Світового банку, ЄІБ та ЄБРР Україна отримала майже 2,5 млрд доларів.

Економічне зростання та підвищення доходів громадян в умовах коронакризи було особливо важливим завданням цього року. І ми бачимо, що в цьому напрямку також є суттєвий прогрес.

Ми завершуємо 2021 рік із рекордним за всю історію доларовим ВВП. Майже 200 млрд доларів.

Вперше в історії нашої незалежної держави середня заробітна плата в Україні складає 550 доларів. За рік вона зросла більш ніж на 19%.

У 2021 році іноземні інвестиції стануть рекордними за останні 5 років і складуть, за оцінками Національного банку України, близько 6,5 млрд доларів.

Серед успішних ініціатив, які вдалося реалізувати в економічній площині, варто відзначити запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів. До UkraineInvest вже звернулося понад 25 інвесторів з інвестиційними проектами на суму близько 2 млрд доларів США. Це непоганий початок і наступного року ми вже побачимо ефект цих коштів для економіки нашої держави.

У 2020 році ми говорили про важливість антикризової складової державних програм пільгового кредитування. У 2021 році такі програми зросли більш ніж утричі. У межах президентської програми «5-7-9» у 2021 році було видано майже 65 млрд грн доступних кредитів. Загалом же за неповних два роки за цією програмою видали майже 80 млрд грн кредитів.

Ще майже 7 млрд грн видано в межах іншої програми «портфельних гарантій від держави». Більше 30 тисяч бізнесів із різних регіонів та галузей отримали дешевий ресурс та змогу розвивати свій бізнес і підтримувати власну справу.

Невід’ємною частиною економічної політики Уряду за останні два роки стали антикризові програми підтримки економіки та бізнесу. Лише за останній рік Уряд за ініціативи Президента запустив програми прямих та цільових виплат для малого та середнього бізнесу в загальному об’ємі 15 млрд грн.

Навесні цього року кошти виплачувалися підприємцям, які обмежували свою роботу через потрапляння їх регіону в «червону» зону. Тепер ми успішно запустили програму цільових виплат єПідтримка. Підприємці вже позитивно оцінюють ефект від такої програми.

Передбачуваність та стабільність — це те, чого чекає бізнес і це те, про що ми постійно говоримо з його представниками. Завдяки запуску безкоштовної та доступної вакцинації ми більше не плануємо вводити тотальні локдауни. Бізнес може працювати навіть у «червоних» зонах, якщо його працівники вакциновані на 100%.

Стосовно макроекономічної стабільності держави, то з цим питанням ми також, вважаю, впоралися. Гривня залишається стабільною, у бюджеті достатньо коштів, аби фінансувати всі видатки. Державний бюджет у січні-листопаді цього року виконано на 104%. Це на 47 млрд грн більше, ніж очікувалося і ці кошти були направлені на підтримку громадян, економіки, оборонного сектору. Крім того, завдяки виваженій та ефективній борговій і бюджетній політиці дефіцит держбюджету за 11 місяців склав лише 1,4% від ВВП.

Також варто відзначити, що цього року ми прийняли і Національну економічну стратегію до 2030 року. Амбітний документ, який надає дорожню карту розвитку кожного сектору та сфери в нашій країні.

Дві важливі історії, які цього року у нас також запрацювали й дотичні до економічного розвитку нашої держави — це запуск ринку землі та запуск програми доступного іпотечного кредитування.

Програму запустили в березні і за цей час вже підписано 1300 договорів на суму більше 1,1 млрд грн. Загалом за 10 місяців 2021 року видано іпотечних кредитів на понад 7 млрд грн, що в 2,5 рази більше, ніж минулого року. Крім того, Урядом цього року було прийнято рішення збільшити статутний капітал «Укрфінжитла» на 20 млрд гривень, що дозволить щорічно забезпечувати тисячі українських родин власними домівками.

Безсумнівно історичним кроком у 2021 році став запуск ринку землі та можливість для українських громадян вільно розпоряджатися своєю власністю. Завдяки злагодженій роботі Уряду та Парламенту цей запуск пройшов в абсолютно спокійних умовах. Станом на середину грудня в Україні уклали 61 тисячу угод купівлі-продажу земельних ділянок. Все абсолютно прозоро, спокійно, без конфліктів. Ринок землі працює і справедливість для українців у цьому питанні вдалося відновити.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що подолання спільних викликів і досягнення важливих результатів роботи по ключових сферах було б неможливим без злагодженої роботи Президента України, Уряду та Парламенту.

Цей рік був непростим, проте результативним. І ми налаштовані на подальшу роботу для побудови конкурентоспроможної держави, в центрі уваги якої — громадянин України. Його безпека, доходи, комфорт та можливості.

Всім українцям хочу побажати у цей період новорічних свят міцного здоров’я, успіхів та втілення всіх бажань у новому році.

24 грудня під керівництвом Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підтримки українських виробників хліба та інших соціально важливих харчових товарів.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Уряд розробляє механізми підтримки хлібопекарів, аби забезпечити безперебійне виробництво та стабільні ціни на хліб соціальних сортів.

«За останній рік ціна на газ у Європі зросла у більш ніж 5 разів. Відповідно ціни на блакитне паливо зросли й в Україні. У таких умовах виробники хліба розглядають питання підвищення ціни. Держава в цьому випадку має захистити й українського хлібопекаря, і споживача. За ініціативи Президента України Уряд підготував декілька механізмів відповідної підтримки та планує запровадити їх уже найближчим часом», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що Кабінет Міністрів України планує застосовувати механізми підтримки до збалансування світових цін на блакитне паливо. Крім того, Уряд планує запровадити обмеження націнки для низки соціальних та харчових продуктів, що також дозволить стримати зростання їх ціни. Наразі проводяться відповідні консультації з представниками бізнесу.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

24 грудня під керівництвом Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підтримки українських виробників хліба та інших соціально важливих харчових товарів.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Уряд розробляє механізми підтримки хлібопекарів, аби забезпечити безперебійне виробництво та стабільні ціни на хліб соціальних сортів.

«За останній рік ціна на газ у Європі зросла у більш ніж 5 разів. Відповідно ціни на блакитне паливо зросли й в Україні. У таких умовах виробники хліба розглядають питання підвищення ціни. Держава в цьому випадку має захистити й українського хлібопекаря, і споживача. За ініціативи Президента України Уряд підготував декілька механізмів відповідної підтримки та планує запровадити їх уже найближчим часом», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що Кабінет Міністрів України планує застосовувати механізми підтримки до збалансування світових цін на блакитне паливо. Крім того, Уряд планує запровадити обмеження націнки для низки соціальних та харчових продуктів, що також дозволить стримати зростання їх ціни. Наразі проводяться відповідні консультації з представниками бізнесу.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

24 грудня під керівництвом Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підтримки українських виробників хліба та інших соціально важливих харчових товарів.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Уряд розробляє механізми підтримки хлібопекарів, аби забезпечити безперебійне виробництво та стабільні ціни на хліб соціальних сортів.

«За останній рік ціна на газ у Європі зросла у більш ніж 5 разів. Відповідно ціни на блакитне паливо зросли й в Україні. У таких умовах виробники хліба розглядають питання підвищення ціни. Держава в цьому випадку має захистити й українського хлібопекаря, і споживача. За ініціативи Президента України Уряд підготував декілька механізмів відповідної підтримки та планує запровадити їх уже найближчим часом», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що Кабінет Міністрів України планує застосовувати механізми підтримки до збалансування світових цін на блакитне паливо. Крім того, Уряд планує запровадити обмеження націнки для низки соціальних та харчових продуктів, що також дозволить стримати зростання їх ціни. Наразі проводяться відповідні консультації з представниками бізнесу.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності зміни стилю й філософії зовнішньої політики України – вона має бути швидкою, креативною, амбітною та результативною. Про це Глава держави заявив під час виступу на конференції послів України «Дипломатія 30. Стратегія сильної держави», яка відбувається в Гуті Івано-Франківської області.

Президент зауважив, що нинішня конференція – це важлива складова нового формату української дипломатії, у межах якого такі зустрічі проводитимуться щороку.

Як акцентував Володимир Зеленський, світ сьогодні живе у новій реальності, де глобальні зміни відбуваються чи не щодня.

«У цих умовах ми маємо змінити стиль і філософію своєї зовнішньої політики. Сьогодні вона потребує багатьох речей, я хотів би зупинитися на чотирьох основних, на мою думку, пріоритетних», – наголосив Глава держави.

«Перша – швидкість. З надмірно консервативної, а тому дуже повільної наша дипломатія має стати жвавою й динамічною, тобто швидкою. Наразі у багатьох процесах Україна змушена наздоганяти. І це неправильно», – зауважив Президент.

За словами Володимира Зеленського, Україна має швидко рухатися, а тому не повинна марнувати часу на другорядні речі.

«Ми прагнемо якомога швидше розблокувати процес мирного врегулювання на Донбасі, повернути Крим, досягти членства в ЄС у найближчі роки й отримати дуже чітку часову перспективу від НАТО. Дуже конкретну. І хочемо її отримати у 2022 році», – заявив Президент України.

Для досягнення всіх цих цілей, на думку Глави держави, потрібна друга річ – креативність. Адже бажання швидкого результату змушує Україну шукати всі можливі шляхи для його досягнення.

«Ми повинні не чекати, доки хтось вирішить наші проблеми за нас, а шукати й пропонувати щодня нові механізми, нові формати. Кожен з вас має піти далі традиційної політичної площини. Подумати, як іще ми можемо допомоги своїй державі, Україні, крім звичайних щоденних закликів про збереження санкцій чи вступу до НАТО. Я дуже сильно чекаю на такі формати, дуже чекаю на ваші ініціативні ідеї», – зазначив Володимир Зеленський.

Для того щоб ці ідеї були цікавими й мали підтримку міжнародних партнерів України, потрібна третя річ – амбітність, вважає Президент.

«Амбітність думок, амбітність форматів, амбітність ідей. Це обличчя нашої держави. Позбутися негативного, постійно пригніченого, песимістичного мислення. Позбутись таких слів: це неможливо, цього не буде, і це не для нас, і, не дай боже, нашого рівня. Позбудьтесь комплексу країни третього світу. Ми маємо тисячолітню історію державності. У нас діяли механізми демократії й народовладдя задовго до багатьох європейських країн. У нас величезний потенціал. Це Україна потрібна Європі, а не навпаки. Ось це – амбітність», – наголосив Глава держави.

На думку Президента, зміна власного сприйняття України змінить і сприйняття нашої країні в усьому світі. За його словами, Україна повинна заявити про себе як про сильного стратегічного партнера та джерело можливостей, а не проблем і загроз. Слід продовжити становлення України як регіонального лідера, шляхом малих союзів та ініціатив варто будувати нову реальність, де Україна – драйвер і лідер процесів.

«Не бідний родич, який завжди щось у когось просить, а сильна, самодостатня країна, яка передусім розраховує тільки на себе. І прекрасно, якщо інші держави розраховують на Україну. Це амбітно», – додав Володимир Зеленський.

Всі ці чинники, на переконання Президента, забезпечать четверту, найголовнішу складову – результат, який вимірюється не кількістю заяв, а конкретними обсягами підтримки, проектами, інвестиціями.

«Конкретика. Менше політики, більше економіки. Бо зрештою саме вона та спільний економічний інтерес тих чи інших держав зміцнюють політичне партнерство між країнами. Української продукції за кордоном має ставати більше щоденно. Ми маємо розширити угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, Канадою, Ізраїлем. Фіналізуємо, дуже в це вірю, ЗВТ з Туреччиною – хотілося б це зробити на початку наступного року, коли буде візит Президента Ердогана в Україну. Також рухатися до лібералізації торгівлі зі США, Японією та іншими перспективними торговельними партнерами. Треба відходити від шаблонного бачення, постійно шукати нові можливості, постійно шукати нові ринки. Це амбітно, і це саме про результат», – зазначив Глава держави.

За його словами, Україна також повинна більше використовувати потенційні можливості Індії, Китаю, країн Латинської Америки, Африки та Близького Сходу.

«Ми фактично маємо заново відкривати ці регіони для України і для нашого бізнесу, для нашого товару, для українця. Ми посилюємо свою дипломатичну присутність і незабаром відкриємо нові посольства в багатьох країнах. Я вважаю, що це прекрасний результат», – зауважив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що українським дипломатам слід трансформувати свою роботу в країнах перебування у конкретні економічні й соціальні здобутки, бо іноді поруч з економікою йдуть політичні дивіденди.

«Я готовий особисто відвідувати ключові столиці, проводити перемовини з лідерами там, де ми відкриваємо посольства, там, де є конкретика, там, де є ті чи інші спільні бізнеси, економічні проекти для нашої держави. Знаю, що особистий візит – це дійсно вимога деяких регіонів. Так звикли жити лідери в інших державах. І тому – будь ласка, ми відкриті, ми готові. Жодних у цьому проблем немає», – запевнив він і додав, що потрібне насамперед змістовне наповнення таких візитів з точки зору економіки та торгівлі.

Глава держави закликав українських дипломатів шукати конкретні теми, якими Україна може зацікавити лідерів інших держав, і що було б цікаво нашій країні: спільні ініціативи та угоди.

«Одним словом, результатом, з яким я й наша делегація маємо повертатися в Україну з кожного закордонного візиту, вимірюється ваша ефективність на посаді посла», – зауважив Володимир Зеленський.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на конференції розповів, що в межах виконання одного з головних завдань Президента України щодо сприяння українському бізнесу за кордоном був розроблений новий проект – IT-платформа під назвою «Назовні». Він дасть змогу відкрити світ нових можливостей для вітчизняного бізнесу, використовуючи потенціал МЗС та всіх 130 дипломатичних установ. Завдяки цій платформі експортери отримають єдиний зручний канал комунікації з державою для експансії свого бізнесу назовні, на іноземні ринки.

У новій системі експортери зможуть створити заявку на конкретну підтримку щодо виходу на іноземний ринок і відстежувати стан її виконання. Міністерство закордонних справ і дипломати отримають цю заявку і включатимуться в активну роботу одразу після її перевірки за визначеними критеріями.

«Тепер це – головний інструмент просування українського експорту за кордон через українські посольства», – заявив Дмитро Кулеба.

В Україні з’явиться єдина інформаційно-аналітична система з надання житлово-комунальних послуг. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду 23 грудня.

«Сьогодні ми утворили міжвідомчу робочу групу, яка займатиметься запуском проект-системи під назвою «Простір житлово-комунальних послуг». Це буде єдиний інструмент, де громадяни зможуть одразу отримати всі послуги, пов’язані зі сферою ЖКГ», — відзначив Прем’єр-міністр.

Як зауважив Глава Уряду, система упорядкує роботу всіх постачальників комунальних послуг, дасть можливість прозорого управління житловим фондом та будинком, а також можливість онлайн замовлення та оплати комунальних послуг.

Крім того, за словами Дениса Шмигаля, громадяни матимуть змогу повідомляти про порушення у сфері благоустрою, а держава отримає системні та верифіковані дані про ситуацію в житлово-комунальній сфері.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України