Під час урочистих заходів члени делегації, разом з керівництвом Сьвєнтокшиського воєводства та міста Кельце, відвідали Святу Месу «За Вітчизну» в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, взяли участь у марші до пам'ятника Юзефа Пілсудського та церемонії покладання квітів.

 
 
 
 

Голови ОДА та КМДА повинні взяти на постійний контроль виконання умов Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води. Відповідне доручення було прийнято на засіданні Уряду. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

«Тарифи на опалення для населення не мають підвищуватися в жодному з регіонів. Це зафіксовано у Меморандумі, що був підписаний в рамках Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Умови цього документа мають виконуватися по всій Україні. Відтак головам обласних та Київської міської державних адміністрацій доручено взяти під особистий контроль виконання домовленостей щодо збереження вартості теплопостачання та гарячої води для населення на рівні минулого опалювального сезону», – наголосив Олексій Чернишов.

Зазначимо, 30 вересня між Кабінетом Міністрів, Офісом Президента України, НАК «Нафтогаз України», Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування, «Асоціацією міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад був підписаний Меморандум щодо сталого проходження опалювального сезону.

Згідно з Меморандумом, у цьому осінньо-зимовому періоді забезпечено одну з найнижчих на ринку цін на газ для виробників тепла (ТКЕ) для населення — 7 420 грн за тис. куб. м з ПДВ (згідно з трирічним договором постачання природного газу, запропонованим Нафтогазом у рамках Обсягу I «Фіксований»). Для бюджетних установ та релігійних організацій зафіксована ціна 16,4 грн за куб. м з ПДВ.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук обговорив організаційні питання щодо проведення X Національного молитовного сніданку в Україні зі співголовою оргкомітету Національного Молитовного Сніданку США Дагом Бьорлі.

До обговорення також долучилися координатор Українського Молитовного Сніданку у м. Вашингтон у рамках NPB Майкл Жовнер, координатор платформи Українсько-Американського партнерства Павло Унгурян та народні депутати України.

«Цінність молитовних сніданків полягає в тому, що вони є майданчиком для діалогу між країнами. Адже щороку об’єднують тисячі учасників з майже усіх куточків світу. Представники різних конфесій, люди різних професій та поглядів мають змогу зустрітися й обговорити політичні, економічні, екологічні та інші виклики. А діалог — це шлях до порозуміння», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України сподівається, що X Національний молитовний сніданок в Україні вдасться провести у травні наступного року.

«Неодноразово наголошував на тому, що саме в єдності — наша сила. Тож безперечно підтримую речі, які об’єднують та допомагають зробити наш рідний дім ще кращим», — додав він.

Оновлення залізниці, модернізація рухомого складу та залізничних шляхів стане наступним важливим напрямком Національної програми «Велике будівництво». Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Велике будівництво: нова залізниця».

Президент України Володимир Зеленський разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем 9 листопада відкрили Форум «Велике будівництво: нова залізниця».

Під час заходу Глава держави анонсував старт нового проекту — будівництво нової української залізниці.

«Важливим, як на мене, є те, що було відновлено співпрацю з ключовим національним підприємством у сфері вагонобудування — це Крюківський завод. На цьому заході представлені нові дизельні поїзди. Три — УЗ отримає до кінця року. Ще 20 замовить у 2022-23 роках. Також цьогоріч УЗ отримає 20 нових спальних вагонів – перші з анонсованої сотні. У планах за 2 наступних роки побудувати таких ще 500. Це сучасні, українські, купейні вагони, за які, дійсно, не соромно», — підкреслив Президент України.

Прем’єр-міністр зі свого боку зауважив, що проект нової залізниці в Україні — це про робочі місця, наповнення бюджету, про комфорт і безпеку людей під час пасажирських перевезень.

«Це важливі зміни, і вони не лише про рухомий склад. Це і про зміну підходів до розбудови інфраструктури. В Україні за 30 років велика частина залізничних доріг не була електрифікована. Кілька місяців тому в Черкасах спільно з Міністром інфраструктури й заступником керівника Офісу Президента ми розпочали проект електрифікації залізниці від Черкас до станції Тараса Шевченка. Це відкриє можливість для мешканців обласного центра без пересадок мандрувати Україною швидше, комфортніше, безпечніше», — підкреслив Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, такий самий проект з електрифікації запущено з Житомира до Новограда-Волинського, а також ще на чотирьох ділянках. Роботи планується завершити упродовж цього й наступного років.

«Все це про якісні зміни для життя українців. І я переконаний, що завдяки ініціативі Президента України, завдяки роботі урядової команди й Міністерства інфраструктури, ми вже наступного року відчуємо й побачимо ці зміни», — наголосив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук поспілкувався з Президентом НАН України та провідними науковцями Інституту української мови НАН України про значення української мови та відновлення історичної справедливості щодо неї.

«Ми маємо продукувати моду на українську мову, використання її щодня та всюди — у колі сім’ї чи друзів, у школі чи на роботі. Щоби громадяни розуміли, що українська мова — це модно. Українська мова — це круто. Українська мова — це зрозуміло», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, «не менш важливо — дбати про своє історичне коріння та відновити справжнє історичне обличчя української мови».

Голова Парламенту ознайомився з писемними пам’ятками, де містяться унікальні свідчення того, що в текстах XI століття є риси української мови.

«Вважаю, що важливі писемні пам’ятки української мови мають бути щедро «розсіяні» в суспільстві, щоби кожен українець міг зробити для себе правильний висновок», — зазначив Руслан Стефанчук.

В рамках програми Президента України на автомобільній дорозі М-21 «Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський» км 413-418 розширено проїзну частину дороги до нормативних показників,

Ситуацію з поширенням коронавірусу в Україні, перебіг вакцинації, забезпечення лікарень киснем та підтримку бізнесу в умовах «червоного» рівня епідемічної небезпеки обговорили на селекторній нараді під головуванням Президента Володимира Зеленського.

Як доповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, тенденція до збільшення кількості хворих на COVID-19 зберігається: минулого тижня на піку захворюваності було виявлено 27,3 тис. нових випадків за добу, а загальна кількість нових хворих зберігається два тижні поспіль на рівні 152 тис. осіб. Однак, за словами очільника уряду, можна говорити про деяку стабілізацію за показником госпіталізацій: 34,5 тис. минулого тижня та 34,3 тис. – тижнем раніше.

Нині 17 областей України перебувають у «червоній» зоні епідемічної небезпеки. У Херсонській області динаміка дещо покращується, що може дати змогу регіону одним із перших вийти з «червоної» зони.

Водночас було констатовано, що в Києві зберігається тенденція до зростання кількості хворих на коронавірус. Секретар РНБО Олексій Данілов акцентував увагу на необхідності забезпечення стабільного постачання кисню у столичні лікарні.

Денис Шмигаль також нагадав, що сьогодні набула чинності постанова уряду № 1096, згідно з якою мають відстороняти від роботи невакцинованих проти коронавірусу представників деяких професій, зокрема педагогів та держслужбовців. У навчальних закладах нині працюють, зокрема офлайн, 100-відсотково вакциновані викладачі.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко доповів Президентові про перебіг щеплення населення. За його словами, загалом в Україні вже вакциновано 11,5 млн громадян, з них 8 млн осіб – двома дозами. Проте цими вихідними було зафіксоване зменшення кількості проведених щеплень у низці областей, серед яких Житомирська та Одеська. Наразі проводиться перевірка та з’ясовуються причини, чому в цих регіонах не працювали окремі пункти щеплення.

Як розповів очільник МОЗ, студенти-медики активно залучаються до роботи у пунктах вакцинації, а інтерни – ще й до роботи з госпіталізованими хворими на COVID-19.

Він також поінформував: з вересня Міністерство проаналізувало роботу всіх «ковідних» лікарень, і зазначив, що цього тижня медики доотримають надбавку у 300% за роботу з хворими на COVID-19.

Віктор Ляшко повідомив, що в неділю Україна одержала ще майже 3 млн доз вакцини Moderna в межах ініціативи COVAX.

Міністр охорони здоров’я вкотре наголосив на важливості вакцинації, адже серед госпіталізованих з COVID-19 понад 95% не щеплені проти коронавірусу. У таких громадян тяжчий перебіг хвороби і, на жаль, серед них більший відсоток смертей внаслідок її ускладнень. Тож питання вакцинації і надалі є актуальним, наголосив Віктор Ляшко. Він додав, що нині Україна переживає пік пандемії, який багато країн уже пройшли, і цим обумовлені високі показники смертності серед хворих на коронавірус. 

Міністр також запевнив у відсутності дефіциту кисню в медзакладах, де лікують хворих на коронавірус. Попри високий рівень споживання, кисень стабільно постачається у всі «ковідні» лікарні.

Володимир Зеленський наголосив на необхідності підтримки бізнесу, що працює у «червоних» зонах. Міністерство економіки України готує відповідний законопроект, і найближчим часом він буде поданий до Верховної Ради.

Правоохоронні органи продовжують боротьбу з фальсифікацією ПЛР-тестів та сертифікатів про вакцинацію. Нині в Україні працює 1400 мобільних груп Національної поліції, які здійснюють перевірку наявності цих документів у закладах, які масово відвідують громадяни: торговельно-розважальних центрах, кафе, ресторанах і громадському транспорті. Всі факти порушень фіксуються та мають відповідні юридичні наслідки.

Співпрацю у сфері інфраструктури й енергетики, розвиток регіонів та ринку капіталів обговорили під час онлайн-зустрічі 8 листопада Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль  і Керуючий директор, виконавчий віце-президент Міжнародної фінансової корпорації (МФК) Махтар Діоп. 

Глава Уряду підкреслив, що Україна активно відновлює інфраструктуру й прагне розвивати механізм державно-приватного партнерства (ДПП). За його словами, МФК і Мінінфраструктури узгодили перші дві ділянки дороги для майбутніх проектів ДПП: Луцьк – кордон Польщі та Харків – Запоріжжя. 

«Ми плануємо, що угоди з МФК будуть укладені до кінця цього року. Будівництво за кошти приватних інвесторів відбуватиметься вперше. Дуже важливо залучити якісних інвесторів у перші пілотні проекти, аби масштабувати механізм на більшу кількість об’єктів», — зазначив Денис Шмигаль. 

Прем’єр-міністр підкреслив високий рівень співпраці з МФК щодо підготовки пілотних проектів концесії морських портів «Ольвія» та «Херсон». Він додав, що враховуючи позитивні результати концесії, співпраця буде продовжена й по «Морському торговельному порту «Чорноморськ». 

«Сподіваємося на пришвидшення роботи щодо імплементації інших проектів державно-приватного партнерства, зокрема по аеропортах, та концесій залізничних вокзалів», — відзначив очільник Уряду. 

Як зауважив Денис Шмигаль, Україна також зацікавлена розвивати державно-приватне партнерство у відновленні систем зрошення. 

«Зміна клімату й виклики, пов’язані з цим, нещодавно зібрали в Глазго багатьох світових лідерів. Важливо знайти правильні кроки на шляху адаптації до змін клімату, і розвиток системи зрошення є одним з них. Україна зацікавлена в співпраці з МФК для залучення інвесторів у розвиток проектів у сфері іригації», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Денис Шмигаль додав, що стратегічною метою України залишається  приєднання до енергосистеми ЄС ENTSO-E та розвиток відновлювальної енергетики. 

Крім того, Глава Уряду зауважив, що МФК стала першою міжнародною фінансовою установою, яка підписала угоду про входження до капіталу українського банку з державною часткою і, відповідно, стане акціонером «Укргазбанку». Це стало потужним сигналом для всіх інвесторів, що країна виконує свої зобов’язання з реформування банківського сектору та побудови сталої банківської моделі, заснованої на кращих світових практиках. 

Денис Шмигаль і Махтар Діоп також обговорили фінансування муніципальних проектів. Очільник Уряду подякував МФК за підтримку розвитку муніципальної інфраструктури. 

«Розраховуємо на подальше розширення прямого фінансування МФК місцевих органів влади, зокрема в залученні інвестицій до сфери сортування та переробки твердих побутових відходів у містах України», — підкреслив Прем’єр-міністр. 

Також Денис Шмигаль відзначив, що Уряд спільно з Національним банком здійснюють успішні кроки щодо розвитку ринку капіталу в Україні. А також Уряд напрацьовує механізм впровадження другого (накопичувального) рівня пенсійної системи.

Про збереження Національного музею-садиби Миколи Івановича Пирогова Голова ОДА Сергій Борзов розмовляв із заступником керівника Офісу Президента України Кирилом Тимошенком та Міністром охорони здоров’я України Віктором Ляшком, які оглянули музей в рамках візиту на Вінниччину минулого тижня.

Українська держава разом з місцевою владою та територіальними громадами мають створити безпечне середовище для кожного українця. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Безпечна громада» у Києві.

Глава держави зауважив, що питання забезпечення безпеки українців нині актуальне як ніколи, а сьогодні на форумі його буде вперше розглянуто в контексті ролі й місця територіальної громади в цьому процесі.

Президент наголосив, що кожен мешканець громади має право на захист свого життя, здоров’я та власності від злочинних посягань, на цивільний захист, запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих, пожеж, на якісні й доступні адміністративні послуги.

«Безпека громади починається там, де вночі світло на вулиці, де немає ям на дорогах, де люди не бояться звернутися до поліцейського офіцера по допомогу, тому що знають його особисто, тому що довіряють цій людині», – зазначив Володимир Зеленський.

«Безпека громади починається там, де злагоджено й швидко працює місцева добровільна пожежна команда, у якої є всі необхідні для цього засоби та професійна техніка. Там, де захист дитини, жінки, людини похилого віку від домашнього насильства – це не тільки справа поліції, а й суспільна проблема. Там, де є можливість за допомогою гелікоптера надати екстрену медичну допомогу в будь-якому куточку нашої великої країни, швидко евакуювати постраждалих або хворих до лікарні. Ось про ці прості, на перший погляд, речі, але складні, на мою думку, ми сьогодні маємо говорити», – додав він.

Як зазначив Президент, державна та місцева влада разом із небайдужою громадою мають створити безпечне середовище для життєдіяльності кожного мешканця, «щоб ці питання на місцях вирішували безпосередньо ті люди, які живуть саме в тому чи іншому регіоні».

«Безпека починається з кожного з нас. Сьогодні в цій залі – виключно ті, хто підтримує саме такий підхід: хто зробив щеплення від коронавірусу – той забезпечує не тільки свою безпеку, а й безпеку людей навколо. Дуже прошу вас донести це до кожного мешканця кожної територіальної громади, які вас обрали та які вам дуже сильно довіряють», – також закликав Володимир Зеленський.

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський зі свого боку зазначив, що в питанні забезпечення безпеки громадян дуже важливою є комунікація між правоохоронними органами та територіальними громадами. З метою покращення взаємодії будуть створені комунікаційні чати, у яких очільники територіальних громад зможуть безпосередньо спілкуватися з керівництвом МВС та представниками Національної поліції й Державної служби України з надзвичайних ситуацій на місцях.

«Також у цих чатах будуть моніторингові керівники з апарату МВС, які контролюватимуть і бачитимуть, на що саме скаржаться керівники громад, як реагують на конкретні зауваження місцева поліція, рятувальники», – розповів Денис Монастирський.

Крім того, за словами голови МВС, з наступного року заплановано втричі (до 2 тисяч) збільшити кількість поліцейських офіцерів громад.

«Наш мета – щоб у кожній територіальній громаді був такий поліцейський. А у великих громадах у перспективі такого офіцера має отримати кожен старостинський округ», – зазначив міністр.

За його словами, на дорогах України лише за минулий рік загинули 3554 особи. Тож з метою покращення безпеки дорожнього руху мають активно встановлювати комплекси автофотофіксації порушень.

Серед пріоритетів – повне забезпечення працівників патрульної поліції нагрудними камерами (відеореєстраторами), адже найбільше конфліктів виникає саме на дорогах.

«Вже з наступного року в кожному підрозділі патрульної поліції, де працюють офіцери, які виїжджатимуть на патрулювання, буде бодікам, і вони будуть зобов’язані його вмикати під час спілкування з громадянами. Таким чином, ми переконані, зможемо досягти вищих стандартів захисту прав», – сказав Денис Монастирський.

У межах реалізації політики безбар’єрності поліцейські вже користуються додатком, що дає змогу спілкуватися з особами з порушеннями мовлення та слуху.

Простором безпеки має стати школа та інші заклади, де навчаються діти. З цією метою Президент ініціював проект «Вихователь безпеки». За словами Дениса Монастирського, це буде особа, яка координуватиме питання безпеки в кожній школі й тісно співпрацюватиме з поліцією та органами цивільного захисту.

«Тому що якщо там допускаємо правопорушення, якщо там допускаємо розповсюдження наркотиків, булінг і тому подібне, звідти й виростають громадяни, які потім порушують громадський порядок і є загрозою для суспільства», – зауважив міністр.

У питанні протидії сімейному насильству реального результату можна досягти завдяки активній співпраці правоохоронних органів з територіальними громадами.

«Давайте обговорювати, як ми можемо убезпечити жінку, дитину, особу похилого віку, чоловіка від насильства в сім’ї. Яким чином ми можемо співпрацювати», – закликав Денис Монастирський.

НАК «Нафтогаз» та органи місцевого самоврядування продовжують укладати договори на закупівлю природного газу відповідно до Меморандуму  про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук разом із народними депутатами зустрівся з Генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич для обговорення пріоритетів подальшого поглиблення співпраці України з Радою Європи у парламентському вимірі.

До участі в переговорах також долучилися Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, Директор приватного офісу Генерального секретаря та Заступника Генерального секретаря Ради Європи Мірослав Папа, Директор з політичних питань та зовнішніх зв’язків Секретаріату Ради Європи Александр Гессель, Заступник Директора приватного офісу Генерального секретаря і Заступника Генерального секретаря Ради Європи Джанлука Еспозіто та інші.

Спікер Парламенту України підкреслив, що принципова позиція Ради Європи щодо невизнання анексії Криму є надзвичайно важливою в умовах агресії РФ проти України.

«Особливої ваги ми надаємо тому факту, що 11 травня цього року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)». У документі закликано Російську Федерацію відновити територіальну цілісність України у її міжнародно визнаних кордонах, а також засуджено окупацію півострова Російською Федерацією, що підриває норми міжнародного права і принципи Ради Європи», — наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, Україна очікує на реалізацію в повному обсязі положень цього рішення.

«Хочеться вірити, що Рада Європи, включаючи Комісара Ради Європи з прав людини, віднайде можливості для оцінювання на регулярній основі ситуації з правами людини в Криму відповідно до принципів та норм міжнародного права, з повною повагою до суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України також висловив подяку Європейській комісії «За демократію через право» за її експертний внесок у процесі опрацювання законопроєктів із найбільш актуальних проблем українського державотворення.

«Верховна Рада України й надалі готова активно співпрацювати з Венеціанською комісією з метою забезпечення відповідності українського національного законодавства найкращим світовим практикам та провідним демократичним нормам і стандартам», — зазначив він.

Руслан Стефанчук та Марія Пейчинович-Бурич приділили особливу увагу й питанню належного забезпечення прав національних меншин в Україні.

«Наразі у Парламенті ведеться розробка нового проєкту закону про національні меншини. Переконаний, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме забезпеченню рівності прав національних меншин та корінних українців, з урахуванням сучасних міжнародних стандартів», — зазначив Голова Парламенту України.

Уряд продовжує посилювати спроможність медичної системи. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступної промови на засіданні Кабінету Міністрів 3 листопада.

Очільник Уряду висловив подяку всім медичним працівникам, які вже другий рік поспіль ведуть боротьбу з пандемією COVID-19.

«У низці областей наразі дійсно спостерігається пікове навантаження на лікарів, медичні заклади  та медичну систему загалом. Був у регіонах та бачив, що ситуація дійсно складна та місцями потребує втручання», — сказав Прем’єр-міністр.

Під час засідання Уряд затвердив перерозподіл коштів додаткової дотації місцевим бюджетам Кіровоградської та Одеської областей, які підуть на утримання закладів охорони здоров’я. Також 56 млн грн субвенції буде спрямовано в Сумську та Черкаську області на закупівлю кисню й кисневих концентраторів. Для посилення спроможності лабораторних центрів у Херсонській та Дніпропетровській областях буде перерозподілено 4,1 млн грн для закупівлі додаткових ПЛР-систем.

Крім того, Денис Шмигаль нагадав, що Уряд спрямував уже регіонам 400 млн грн на закупівлю кисневих станцій.

«Єдиний спосіб підтримати лікарів та, головне, захистити власне здоров’я — це вакцинація і дотримання протиепідемічних карантинних правил. Україна має достатню кількість вакцин для всіх охочих. Ми у постійному контакті з виробниками, аби забезпечити безперебійне постачання безпечної вакцини для українців», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Парламент України розгляне питання щодо кадрових змін у Кабінеті Міністрів України вже цього тижня. Про це поінформував Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час брифінгу.

За його словами, питання щодо кадрових звільнень та призначень народні депутати, швидше за все, розглянуть 3 і 4 листопада.

«Ми плануємо, що середа й четвер можуть пройти у питаннях, пов’язаних із кадрами. Це кадрові звільнення, кадрові призначення», — зазначив Руслан Стефанчук.

Про підсумки соціально-економічного розвитку області за 9 місяців 2021 року йшла мова на колегії обласної державної адміністрації, що відбулась сьогодні, 4 листопада, в змішаному онлайн та офлайн форматі.

Перед місцевою владою поставлено завдання нарощувати темпи вакцинації проти COVID-19, щоб щоденна кількість щеплень у країні досягла 350 тисяч. Про це сказав заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко під час спілкування з представниками ЗМІ у Вінниці.

«Є конкретні завдання, які на засіданні Ради національної безпеки і оборони були поставлені щодо кількості вакцинацій загалом по Україні й були доведені до кожної області й кожного міста. Загальна кількість – 350 тисяч вакцинацій на добу. Тобто за кожен тиждень ми повинні робити понад два мільйони (щеплень. – Ред.)», – сказав Кирило Тимошенко.

За його словами, минулого тижня в один з днів було вакциновано 317 тисяч осіб, водночас в інші дні кількість щеплень не перевищувала 300 тисяч.

«Є ще що робити, і є що робити Вінниці, адже у Вінниці має робитися за день 14 тисяч вакцинацій. На жаль, вчора було зроблено тільки вісім тисяч», – зауважив заступник керівника Офісу Президента.

Кирило Тимошенко зазначив, що голова Вінницької обласної державної адміністрації запевнив, що вживатимуться заходи задля прискорення темпів щеплення.

«Сподіваюся, що ми це побачимо вже поточного тижня. Адже це безпека не тільки людини, яка вакцинується, а й загалом оточення», – резюмував заступник керівника Офісу Глави держави.