Cьогодні, 18 листопада, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів зустріч з Головою Сеймасу Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Під час зустрічі сторони обговорили стан та перспективи співпраці Україна – Литва та можливості до посилення взаємодії між країнами.

«Ми дуже цінуємо підтримку Литви. Для України дуже важливо мати сильних партнерів та відчувати їхню підтримку всередині ЄС. Зокрема, ми вдячні литовським колегам за підтримку України в рамках ПАРЄ, зокрема, під час голосування делегатів Литви «проти» повернення Росії повноважень у Парламентській Асамблеї», – наголосив Прем’єр-міністр України.

Олексій Гончарук окремо підкреслив важливість спільної позиції України, Литви та інших країн ЄС щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2», що монополізує енергетичний ринок та неминуче призведе серед іншого до погіршення якості послуг для усіх споживачів.

«Енергетична безпека – пріоритет не лише для України, але для усієї Європи. Це питання повинні обговорюватися на найвищому рівні в ЄС, тому я дякую Литві за підтримку в цьому питанні. Я радий, що ми маємо спільну позицію щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2». Це політичний, а не бізнес-проект, і дуже важливо зупинити його руйнівний вплив, адже йдеться про безпеку усієї Європи», – підкреслив Олексій Гончарук.

Олексій Гончарук також висловив сподівання в успішності підготовки і проведення Конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі у липні 2020 року.

«Ми очікуємо, що наступна Конференція у Литві стане важливою платформою для розбудови чіткої дорожньої карти імплементації важливих реформ в Україні. Слід змінити підхід щодо підтримки України з ситуаційного на системний. Певен, що взаємні візити високого рівня та спільна участь представників України і Литви у зустрічах Європейської Ради сприятимуть досягненню цієї мети», – підкреслив Прем’єр-міністр України.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із Головою Сейму Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Під час зустрічі вони обговорили спільні виклики, що стоять перед країнами, та питання щодо необхідності активізації взаємодії між парламентами обох держав.

Голова Верховної Ради України подякував литовській стороні за сталу і непохитну підтримку з боку Литви і країн «Балтік плюс» і висловив сподівання, що дружні, професійні відносини між державами будуть зберігатися і надалі. За словами Дмитра Разумкова, конфлікт на сході України не є виключно українською проблемою: «Станом на сьогодні проблема є глобальною, і її наслідки важко переоцінити. Ми вдячні, що Литовська Республіка і багато інших держав об’єднують зусилля для збереження і відновлення миру у світі», - підкреслив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков позитивно оцінив співпрацю з країнами групи «Балтік плюс» та висловив сподівання на продовження дискусії на міжнародному рівні та на розширення групи за рахунок інших учасників.

Щодо питання розведення військ на сході України Голова Верховної Ради зазначив, що уздовж лінії зіткнення спостерігається позитивна тенденція. Він також висловив сподівання на вирішення багатьох питань після проведення зустрічі у Нормандському форматі та наголосив, що вибори на окупованій території мають відбуватися лише у рамках українського законодавства. Гарною новиною він назвав процес повернення українських кораблів, захоплених Російською Федерацією у Керченській протоці, на територію України.

«Ми робимо все, що від нас залежить, для повернення наших людей і територій та сподіваємось, що у ПАРЄ буде єдина позиція щодо неприпустимості повернення російської делегації», - сказав він і подякував литовській делегації за твердість у цьому питанні.

У свою чергу Вікторас Пранцкєтіс підкреслив, що Україна і Литва є дружніми державами, та запросив Дмитра Разумкова взяти участь у заходах, присвячених 30-річчю відновлення Литовської держави, 11 березня 2020 року. Він також запевнив, що Литва знаходиться поруч з Україною у її боротьбі з російською агресією і є сильним прихильником європейської і євроатлантичної інтеграції України.

«Ми залишаємося чіткими прихильниками тих реформ, які відбуваються в Україні, особливо боротьби з корупцією, і вважаємо, що ці важливі питання мають обговорюватися із громадянським суспільством. Ми підтримуємо суверенітет, цілісність України, виступаємо проти анексії Криму і будемо порушувати питання України у різних міжнародних форматах», - наголосив він під час спільного брифінгу.

Вікторас Пранцкєтіс високо оцінив конкретні кроки України задля мирного врегулювання конфлікту на Донбасі і висловив сподівання, що Росія зробить такі самі кроки у відповідь.

Голова Литовського Сейму нагадав про проведення у 2020 році у Вільнюсі спільної четвертої конференції щодо реформ в Україні. На його переконання, це буде важливо для обговорення впровадження реформ, а також для пошуку шляхів подальшого розвитку і спілкування із закордонними партнерами.

15 листопада 2019 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та міністр фінансів України Оксана Маркарова зустрілися з місією Міжнародного валютного фонду в Україні: керівником місії Роном ван Роденом та економістом місії Габором Пулою.

В ході зустрічі сторони обговорили умови відкриття нової 3-річної програми розширеного фінансування.

«Україна продемонструвала та продовжує демонструвати швидке та успішне втілення реформ, задекларованих Президентом, нашим Урядом і Парламентом. Протягом останніх тижнів український Парламент прийняв за основу проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, а також ухвалив за основу та в цілому закон про анбандлінг. Останній вже підписав Президент. Відтак ми сподіваємося на узгодження нової довгострокової програми розширеного фінансування, яка підтримає наші зусилля, спрямовані на прискорення економічного зростання», — зазначив Олексій Гончарук.

Керівник місії МВФ, у свою чергу, відзначив важливість реформ, які українська влада успішно провела протягом останнього часу, та висловив сподівання на підтримку та прискорення їхнього темпу.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів телефонну розмову з Президентом Європейського Парламенту ДавідомСассолі. Під час розмови Дмитро Разумков подякував за підтримку Європарламенту у процесі реформ та захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Він також висловив сподівання на подальшу розбудову співробітництва з Європейським Парламентом.

Особливу увагу сторони приділили обговоренню проекту «Північний потік-2» та загроз, які він становить для регіональної енергетичної безпеки. Голова Верховної Ради наголосив, що збереження транзитної ролі України відповідає інтересам сторін. Водночас він підкреслив, що Україна вже здійснила низку важливих кроків для приведення свого енергетичного законодавства у відповідність до законодавства ЄС.

14 листопада, Прем'єр-міністр Олексій Гончарук доручив міністерствам та іншим центральним органам влади прискорити підготовку і вже цього року передати не менш як 500 об'єктів до Фонду державного майна України на приватизацію.

“Приватизація - це дуже важливий антикорупційний фактор, бо на державних підприємствах прибутки “приватизували” уже давно, а збитки регулярно залишали державі. Чим більше об'єктів вдасться реалізувати, тим менше буде позичати держава. Отже, приватизація - це швидкість і довіра, тому все має проходити прозоро”, - підкреслив Прем'єр-міністр України.

Олексій Гончарук наголосив, що приватизація є важливим суспільним процесом, тому всі процедури підготовки та продажу майна повинні відбуватися на відкритих конкурсних процедурах.

“До 31 грудня 500 підприємств треба передати до Фонду держмайна так, щоб суспільство бачило прозорі конкурсні процедури. Потрібно знайти незалежних професійних радників, очистити наявне майно від усіх  корупційних інтересів, кримінальних справ, штучних боргів. Так, щоб ці об'єкти стали цікавими для інвесторів”, - наголосив Прем'єр-міністр України.

Олексій Гончарук додав, що Уряд вжив усіх заходів та прийняв необхідні документи, щоб гарантувати прозорий та ефективний процес приватизації малих та великих об'єктів державної власності, зокрема щодо ПАТ “Центренерго”.

“Якщо є люди, які спеціально доводять підприємство до стану банкрутства, то потрібно приймати кадрові рішення. Немає жодних обмежень ані на рівні Уряду, ані на інших рівнях. Якщо є міністерства, які вам заважають, не передають підприємства на приватизацію, то давайте нам знати - ми будемо їх прискорювати”, - наголосив Олексій Гончарук.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».
 
У документі йдеться про заходи, спрямовані на продовження структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення рівня добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави.
 
Зокрема, до кінця поточного року в економічній, фінансовій та енергетичній сферах Кабінет Міністрів повинен вжити заходів щодо розробки, внесення на розгляд Верховної Ради та супроводу законопроектів щодо створення умов для функціонування конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні та покращення якості й доступності відповідних послуг, функціонування внутрішнього водного транспорту, управління відходами, протидії незаконному видобутку бурштину, погашення заборгованості на оптовому ринку електроенергії, що утворилася до 1 липня 2019 року, лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового та лібералізації трудових відносин і оновлення законодавства про працю.
 
Крім того, до кінця року очікується розробка урядом проектів законів щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємців, зокрема запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (ФОП) та пом’якшення їхньої відповідальності за порушення порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
 
Також Кабінет Міністрів до кінця поточного року повинен розробити та затвердити план заходів щодо підвищення позицій України в рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу» (Doing Business) та завершити процедуру відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з його видобутку та постачання і створення незалежного оператора газотранспортної системи України.
 
До 31 грудня 2019 року уряд також має забезпечити початок масштабної приватизації, зокрема визначення 5 об’єктів великої приватизації.
 
Крім того, згідно з указом, до кінця року має бути забезпечена підготовка до запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, зокрема включно зі створенням електронного реєстру інженерів-землевпорядників.
 
Уряд також повинен забезпечити формування незалежних наглядових рад усіх державних банків.
 
Також Кабінет Міністрів має затвердити план заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
 
У цьому році повинне відбутися впровадження першого етапу реалізації проекту «Е-малятко» та перегляд меж госпітальних округів.
 
Крім того, указ передбачає запровадження до кінця поточного року нової сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів.
 
Планується також підвищити рівень державної підтримки сімей з дітьми.
 
До кінця 2019 року має бути розроблене технічне завдання електронної платформи «Е-ветеран».
 
Указ також передбачає впровадження до кінця поточного року нової об’єднаної системи керівництва та управління силами оборони, що відповідатиме стандартам НАТО, розробку структури плану оборони України.
 
До кінця наступного року уряд має визначити засади організації та проведення оборонного планування, управління оборонними ресурсами з урахуванням досвіду держав – членів НАТО і Європейського Союзу.
 
У сфері зовнішньої політики до кінця цього року та впродовж 2020-го уряд має втілювати заходи зі зміцнення міжнародної підтримки України у питанні відновлення суверенітету та територіальної цілісності й забезпечувати сталу міжнародну підтримку курсу нашої держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
 
Згідно з указом, Комісія з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року має подати на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції в частині децентралізації влади.
 
Підписуючи указ, Президент України також наголосив на пріоритетності продовження реформ фінансового та банківського секторів, зменшення частки непрацюючих кредитів у банківському секторі та запровадження найкращих міжнародних практик корпоративного управління у державних банках.
 
«Наша команда, уряд, НБУ, Фонд гарантування вкладів і я особисто докладемо всіх зусиль, щоб повернути кошти, витрачені на виплати вкладникам збанкрутілих і націоналізованого банків і на докапіталізацію державних банків через недобросовісних позичальників», – сказав Володимир Зеленський.

Парламент зробив перший крок для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Верховна Рада 240 голосами ухвалила в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» №2178-10.

«13 листопада — день, який увійде в історію України. Народні депутати проголосували за лібералізацію українського ринку землі. Закінчується епоха, де народу — мораторій, а «своїм людям» — усе, -  зазначив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. - Нарешті ми можемо здійснити перехід від феодалізму до реальних ринкових відносин, як повноцінна, розвинута країна. Українці мають право вільно розпоряджатися своїм майном!»

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної Ради депутатських фракцій та груп подякував народним депутатам за плідну роботу на минулому пленарному тижні, під час якого було розглянуто 51 питання, ухвалено в цілому 12 законів, ще 10 – в першому читанні, а також оголошено 203 запити народних депутатів. Він також наголосив на тому, що наступний тиждень буде напруженим та важливим для Парламенту.

Дмитро Разумков повідомив, що цього тижня передбачено розгляд Держбюджету на 2020 рік та звернувся до Комітету з питань бюджету з проханням уважно розглянути наданий Кабміном законопроект і проаналізувати його на предмет урахування висновків Верховної Ради. «Сподіваюсь, найближчим часом депутатам буде надано висновок Комітету. У четвер ми зможемо розглянути цей законопроект і, якщо все буде добре, підтримати його», – зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також звернув увагу депутатів на важливу подію на міжнародній арені – минулого тижня мало відбутися голосування Бундестагу ФРН за законопроект щодо газопроводу «Північний потік-2». 

«Це питання пов’язане зі стратегічними цілями нашої держави, з питанням національної безпеки не лише України, але й багатьох держав Євросоюзу. До цього процесу підключилися різні органи влади України, і хоча остаточне рішення – за Бундестагом, ми отримали додатковий час для висвітлення та відстоювання позиції України на міжнародній арені. Сподіваюсь, в МЗС цим скористаються», – підкреслив Голова Верховної Ради.

Місія Міжнародного валютного фонду на чолі з паном Роном ван Роденом розпочне свою роботу в Києві вже цього тижня.

14 листопада Місія прибуде для продовження обговорень з Урядом України нової 3-річної програми у форматі розширеного фінансування (EFF) для збереження макроекономічної стабільності та проведення структурних реформ.

Переговори між Україною та МВФ щодо нової програми фінансування перебувають в активній стадії. МВФ назвав попередні 2 програми з Україною досить успішними, відзначив значний прогрес у досягненні макростабільності та економічному зростанні.

Водночас на сьогодні залишається чинною 14-місячна програма stand by. Її було розроблено як перехідну програму для сприяння макроекономічній стабільності України в період двох виборів: президентських та парламентських.

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук відсторонив від виконання обов‘язків першого заступника начальника Держгеокадастру у Рівненській області Сергія Дубича за озвучені факти корупції у відомстві. Також Глава Уряду доручив провести перевірку дій Сергія Дубича.

Олексій Гончарук, крім того, дав доручення завершити створення сучасної цифрової моделі території України до кінця 2020 року. Відповідне завдання Глава Уряду поставив на нараді з очільниками обласних відділень Держгеокадастру і складом центрального апарату.

«Доручаю провести всі заходи вчасно та завершити створення сучасної цифрової моделі території України до кінця 2020 року. Наступного року земельний кадастр має бути наповнений на 100%», - звернувся до учасників наради Прем’єр-міністр.

Глава Уряду також перевірив виконання поставлених задач по перезавантаженню Держгеокадастру та дав нові доручення щодо реформування галузі.

Зокрема, на нараді йшлося про те, що процес інтеграції природних ресурсів з Державним земельним кадастром, чого вимагав Глава Уряду у вересні, вже розпочато. І вже цього року планується внесення 1 млн гектарів земель до кадастру.

Прем’єр-міністр дав завдання до 1 серпня 2020 року інвентаризувати всю землю (включаючи 10 млн га сільськогосподарських земель державної власності) та внести дані в кадастр.

Щодо поставленого раніше доручення по забезпеченню прозорості та оприлюдненню рішень територіальних органів Держгеокадастру Олексій Гончарук наголосив: «Повторюю — кожен українець повинен мати безперешкодний доступ до повної інформації пов’язаної з природними ресурсами та землею».

Він також наголосив на важливості налагодження ефективної роботи між очільниками різних видів кадастрів до кінця 2019 року.

«До кінця 2019 року налагодити співпрацю так, щоб мені не доводилось кожен місяць вас збирати та знайомити між собою. Реформи мають відбуватися без моєї особистої координації», - наголосив Олексій Гончарук.

Прем’єр-міністр також повідомив, що сьогодні буде підписано 24 меморандуми з обласними організаціями учасників АТО, де зафіксовані переліки конкретних земельних ділянок, що мають бути надані в рамках безкоштовної приватизації найближчим часом учасникам АТО.

Крім того, триває робота щодо формування високоточних ортофотопланів за європейським стандартом. Зараз проводиться обліт Волинської та Львівської областей. За словами Глави Уряду, в проекті Державного бюджету-2020 до другого читання закладена необхідна сума коштів для того, щоб зробити обліт всієї України.

«Дві області мають бути завершені в цьому році. І весною буде проведено обліт всієї України. На кінець літа якість даних про землю буде принципово іншою», - зазначив Олексій Гончарук.

Прем'єр-міністр підкреслив, що з початку повного очищення Держгеокадастру у вересні від корумпованих та неефективних керівників, вже змінено 20 обласних очільників відділень. Він нагадав, що остання заміна відбулася в п’ятницю на Волині.

«Я вже казав — корупціонерів звільнятимемо, доки крісло не займе чесна та патріотична людина», - підкреслив Глава Уряду. Він також пригадав, як за годину до приїзду в головне управління Київської області, його очільниця миттєво захворіла. Але це не врятувало її від подальшого звільнення.

Прем’єр-міністр закликав обласних очільників Держгеокадастру до чесності та неупередженого фахового підходу.

Він також зазначив, що завершився конкурс на очільника ДГК і вже незабаром відбудеться призначення нового керівника.

«Ми максимально швидко приймаємо кадрові рішення. Якість кадрового складу в органах Держгеокадастру принципово зміниться. Так само ми працюємо над технологічними рішеннями. Тобто технології, оцифровка, яка має бути основою для держави в смартфоні, і кадровий потенціал. Ці дві складові нададуть нам можливість за дуже короткий проміжок часу зробити квантовий стрибок в якості надання адміністративних послуг нашим громадянам у сфері земельних відносин», - підсумував Олексій Гончарук.

Ми - майбутнє: наймолодший Уряд, у нас наймолодший Президент та наймолодший Парламент.

Ми не боїмось! Бо коли боїшся, то програв вже на старті. 

Наш Уряд не боїться і готовий приймати рішення — скасовувати бар‘єри та обмеження. 

Обмеження на право розпоряджатись своєю землею, на рух капіталів, жорсткі обмеження для регулювання ринку праці. 

Всьому цьому точно нема місця у майбутньому! 

Роль держави має зменшуватись, а роль українця в державі має збільшуватись. 

Наш пріоритет — провести велику та малу приватизацію в Україні, бо в майбутньому це - працюючі активні підприємства, нові робочі місця для людей, це — податки в бюджет. 

Чому всі ці роки у нас не було приватизації?  Бо кожен намагався щось собі урвати. 

З нами так не буде! 

Я закликаю бізнес — не бійтесь! 

Беріть участь, купуйте активи та інвестуйте! 

А ми, Уряд, зробимо все, щоб бізнесу в Україні було комфортно. 

Комфорт — це рівні правила. 

Ми наведемо лад з монополіями. Для цього створимо незалежний та сильний АМКУ, створимо ринкові правила роботи енергетики та інфраструктури. 

Друга складова комфорту — це відсутність шахрайства та рейдерства. Для цього у нас вже є крута команда Мінюсту. 

Парламент вже прийняв законопроект для перезапуску судової системи. Ця реформа —  одна з найскладніших, але я впевнений, що скоро чесні суди будуть реальністю в Україні. 

В України гарні макроекономічні показники. Останній прогноз Світового банку покращив наш прогноз. 

Впевнений, що тільки всі разом ми можемо зробимо так, щоб через декілька років нам було чим пишатись! 

Щоб Україна була прикладом для наслідування в світі. 

Бо методи минулого в майбутньому не працюють. А ми - вже покоління майбутнього!

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів телефонну розмову з Президентом Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина  Вольфгангом Шойбле. Під час розмови Дмитро Разумков подякував за стійку позицію Німеччини щодо питання територіальної цілісності та суверенітету України.

Очільники двох парламентів обговорили низку питань двосторонніх  відносин, в тому числі і ситуацію, що склалася з проектом трубопроводу “Північний потік-2”.

8 листопада, мало відбутися голосування у Парламенті Федеративної Республіки Німеччина  за законопроект, що дозволив би вивести з-під дії європейського енергетичного законодавства російський контроверсійний проект газопроводу "Північний потік-2", але розгляд питання було перенесено на наступний тиждень.

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Королівства Швеція, Швейцарської Конфедерації, Грузії, Мексиканських Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Глава держави привітав Тобіаса Тиберга з початком його місії в Україні на посаді Посла Королівства Швеція.

Володимир Зеленський подякував шведському послу за тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої держави й наголосив на важливості збереження позитивної динаміки, досягнутої у двосторонній торгівлі.

Президент висловив вдячність за підтримку в питанні відновлення інфраструктури Донбасу та підкреслив готовність до продовження результативного діалогу з Прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном. Українська сторона очікує на підтримку з боку Швеції проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності, покращення стану довкілля, впровадження переробки відходів в Україні.

Під час зустрічі з Послом Швейцарської Конфедерації в Україні Клодом Вільдом Президент наголосив на пріоритетності розбудови двосторонньої співпраці у торговельно-економічній та інвестиційній сферах. Глава держави подякував за підтримку та допомогу, яку надає Україні Швейцарія, позитивно відзначивши готовність швейцарської сторони прийняти Міжнародну конференцію щодо реформ в Україні у 2021 році.

Володимир Зеленський поновив запрошення Федеральному Президенту Швейцарії здійснити візит до України.

Під час розмови з Послом Грузії в Україні Теймуразом Шарашенідзе Президент відзначив стратегічний характер українсько-грузинських відносин. Було підкреслено важливість продовження конструктивної взаємодії в рамках міжнародних організацій та координації спільних зусиль на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції України й Грузії.

Окрему увагу було приділено підготовці заходів на високому рівні у рамках головування України в Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ у 2019 році.

З Послом Мексиканських Сполучених Штатів Ольгою Беатріс Гарсія Гійен Глава держави обговорив поточний стан і перспективи двосторонньої співпраці між країнами, заходи з активізації політичного діалогу, взаємодію у рамках міжнародних організацій, розвиток співпраці у торговельно-економічній та інших сферах.

Окремо було приділено увагу перспективам встановлення безвізового режиму між Україною та Мексикою.

Володимир Зеленський подякував Главі Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу за підтримку України з боку ЄС. Відзначено важливий внесок Євросоюзу у процес реформування Української держави. Президент наголосив, що європейська інтеграція та ефективне виконання Угоди про асоціацію з ЄС є стратегічним пріоритетом для України. Відзначено готовність нашої країни працювати над подальшим поглибленням секторальної інтеграції з Європейським Союзом у сферах енергетики, цифрової економіки, митної співпраці, сприяння торгівлі, а також юстиції та внутрішніх справ.

Українська сторона очікує, що питання співпраці з Україною буде серед пріоритетів нового керівництва Європейської ради та Європейської комісії.

Президент України наголосив на необхідності збереження солідарної позиції ЄС на підтримку України у протидії російській агресії.

6 листопада, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні створив Національну комісію зі стандартів державної мови, яка також перевірятиме рівень володіння державною мовою для набуття громадянства України чи зайняття визначених законом посад. 

Кабінет Міністрів України також розпочав формування стратегії у сфері культури і мистецтва, якому передуватиме проведення соціологічного дослідження для забезпечення доступу громадян до споживання культурних послуг, доступу до мистецтва.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відкрив спільне засідання членів делегацій парламентів країн-учасниць групи «Балтік плюс» у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). «Наш парламент завжди був відкритий і максимально налаштований на співпрацю з країнами, які прагнуть миру, розвитку та злагоди», – підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради відзначив, що зустріч у Страсбурзі з головами парламентів країн групи  «Балтік плюс» була плідною, та подякував за сталу позицію щодо підтримки України у збереженні її територіальної цілісності та захисту кордонів. «Ми розуміємо, що це спільні виклики, які стоять перед нашими державами», – наголосив він.

За словами Дмитра Разумкова, у ПАРЄ наявні дуже небезпечні тенденції. «Повернення російської делегації без виконання жодної резолюції, на яких наполягала ПАРЄ, – це фактично можливість поставити під загрозу базові принципи цієї організації. На жаль, не всі держави зайняли послідовну позицію з цього питання», – зауважив він.

Звертаючись до членів делегацій, Голова Верховної Ради підкреслив, що лише об’єднавши зусилля, можна досягати цілей і зберегти задекларовані принципи Ради Європи.

Дмитро Разумков нагадав про можливу перспективу розширення групи «Балтік плюс» за рахунок нордичних держав. «Зараз ведуться перемовини, і сподіваюсь, що ці країни долучаться до процесу. У такому форматі можливо напрацювати базові ідеї та принципи, які в подальшому будуть перетворені на конкретний план дій», – сказав він. 

Голова Верховної Ради також підкреслив, що в питаннях захисту інтересів України та її партнерів представники різних політичних сил в Україні працюють на спільний результат.

Президент України Володимир Зеленський поставив завдання до кінця поточного року розробити план заходів щодо зростання позицій України в рейтингу Doing Business, а також розпочати підготовку до масштабної приватизації та запровадження ринку землі.

«Я звертатимусь до міністрів з проханням забезпечити виконання таких завдань. Тимофію Милованову – міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – розробити план заходів щодо зростання позицій України в рейтингу Doing Business до 31 грудня 2019 року», – сказав Глава держави під час зустрічі з урядом та керівництвом Верховної Ради України, що відбулася в Офісі Президента.

Також Мінекономіки має розпочати підготовку до масштабної приватизації, зокрема до 31 грудня передати до Фонду державного майна України на приватизацію 500 державних підприємств.

Крім того, міністерство повинне до кінця 2019 року здійснити продаж на електронних аукціонах понад 40 єдиних майнових комплексів об’єктів малої приватизації та пакетів акцій.

«Також визначити топ-5 пріоритетних об’єктів для підготовки до великої приватизації», – зауважив Володимир Зеленський.

Як наголосив Глава держави, Мінекономіки має до 31 грудня підготуватися до запровадження ринку землі.

«Створити електронний реєстр інженерів-землевпорядників та надати їм право здійснення державної реєстрації цієї землі. Оприлюднювати 100% рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту та нормативно закріпити ведення документації з землеустрою виключно в електронній формі», – підкреслив Президент.

Володимир Зеленський також зазначив, що Мінекономіки повинне до кінця поточного року розробити нову урядову програму створення робочих місць, а також забезпечити запровадження найкращих світових практик корпоративного управління у топ-10 державних компаніях.

Міністру фінансів Оксані Маркаровій Президент поставив завдання до 31 грудня 2019 року створити сприятливі умови для підприємців шляхом підготовки законопроекту, спрямованого на запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок ФОП та пом’якшення їхньої відповідальності за порушення встановленого порядку подання до органів контролю звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. 

Також до березня наступного року Міністерство фінансів повинне спростити проходження митних процедур шляхом запровадження в Україні програми авторизованого економічного оператора.

Володимир Зеленський наголосив, що міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель має завершити процедуру анбандлінгу НАК «Нафтогаз» до 31 грудня 2019 року.

Також Мінекоенерго до кінця поточного року повинне спростити процедури приєднання до електричних і газових мереж, якими володіють суб'єкти природних монополій.

До 30 квітня 2020 року Міністерство енергетики та захисту довкілля має реформувати вугільну галузь.

Крім того, згідно із завданням Президента, до кінця наступного року Мінекоенерго має підготувати нормативно-правову базу для початку процесу інвентаризації лісових ресурсів України.

Міністру інфраструктури України Владиславу Криклію Президент поставив завдання до кінця поточного року забезпечити видачу дозволів на міжнародні перевезення вантажів та рух негабаритних транспортних засобів виключно в електронній формі, а також налагодити ефективний габаритно-ваговий контроль на автодорогах.

Також Владислав Криклій повинен до 30 червня 2020 року затвердити перелік об’єктів концесії на 2020-2023 роки та почати підготовку до конкурсів.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час двосторонньої зустрічі, яка відбулася 4 листопада 2019 року, закликав Міністра закордонних справ Естонської Республіки Урмаса Рейнсалу посилити протидію Північному потоку-2, у тому числі через скоординовані дії членів-країн ЄС та НАТО.

«Важливо, аби держави-члени ЄС пояснювали своїм громадянам негативні наслідки Північного потоку-2 для енергетичної безпеки Європи», – заявив Олексій Гончарук.

У відповідь Міністр закордонних справ Естонії відзначив важливість порушеного питання та погодився щодо необхідності скоординувати дії для протидії будівництву потоку.

Глава українського Уряду привітав делегацію Естонії з отриманням статусу непостійного члена Ради Безпеки ООН на період 2020-2021 років. Міністр закордонних справ подякував українській стороні за підтримку в отриманні цього статусу. Він наголосив на тому, що Естонія буде активно відстоювати українську позицію в питаннях незаконної анексії Російською Федерацією півострова Крим та тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей задля відновлення українського суверенітету та територіальної цілісності.

Пан Рейнсалу зазначив, що Естонія підтримує «єдність євроатлантичного простору від Вашингтона до Києва – простору, в межах якого країни би могли тісно співпрацювати в політичній та економічній площинах».

Крім цього, сторони обговорили низку інших питань.

Зокрема, Олексій Гончарук зазначив, що одним із пріоритетів українського Уряду є запуск роботи Оціночної місії ЄС в частині технічних регламентів, аби розпочати обговорення  Угоди АСАА (Угоди про відповідність і прийнятність промислової продукції) – так званого промислового безвізу. 

Міністр Рейнсалу у відповідь вказав: «Україна провела низку значущих реформ. Ми дамо чіткий сигнал Європейському Союзу про те, що європейський ринок повинен бути відкритий для українських продуктів».  

Сторони також висловили бажання продовжити співпрацю в посиленні української системи кібербезпеки, впровадженні ІТ-технологій в розбудову інфраструктури, зміцненні державних інститутів.

Крім цього, Глава українського Уряду висловив сподівання на дедалі активніше збільшення обсягу товарообігу, який за 8 місяців 2019 року сягнув $175 мільйонів.

Насамкінець Прем’єр-міністр Олексій Гончарук подякував естонській стороні за всебічну гуманітарну, фінансову та технічну допомогу, а також лікування та реабілітацію 170 українців-учасників АТО/ООС. 

На цьому наголосив голова облдержадміністрації Владислав Скальський в ході щопонеділкової апаратної наради з керівниками структурних підрозділів ОДА.

Питання запровадження контролю за обігом деревини методом її електронного чіпування є, як ніколи, актуальним, адже такий контроль унеможливлює існування тіньового обігу деревини.

Керівник профільного підприємства ВОКСП «Облагроліс» Анатолій Іванець зазначив, що з 1 грудня планується на 100% впровадження електронного чіпування. Все залежить від строків поставки обладнання, яке виробляється закордоном.

Разом з тим, в області, крім підприємства «Облагроліс» та лісового і мисливського господарства системи Лісової агенції України, використовувати електронне чіпування повинні такі лісокористувачі, як військові, залізничники і дорожні господарства, які мають захисні насадження вздовж автомобільних і залізничних доріг та ряд інших підприємств, які також заготовляють деревину.

Виходячи з цього, Владислав Скальський дав доручення керівникам відповідних організацій звернутись до всіх лісокористувачів області із рекомендаціями запровадити електронне чіпування на цих підприємствах.

View the embedded image gallery online at:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny?start=252#sigFreeId035509b408

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що третьою й останньою умовою для проведення зустрічі у Нормандському форматі на найвищому рівні є розведення сил і засобів у населеному пункті Петрівське на Донбасі. Воно заплановане на 4 листопада – за умови дотримання на цій ділянці режиму припинення вогню протягом тижня.

«Якщо все буде безпечно впродовж тижня, то 4 листопада ми повинні почати розведення і в Петрівському. Тому я не маю жодних сумнівів, що у нас відбудеться зустріч, якщо всі сторони прагнуть і хочуть зустрітися в Нормандському форматі. Тому що головний результат – домовленості про припинення війни», – підкреслив Президент України під час спілкування зі ЗМІ за підсумками засідання Комісії Україна – НАТО у Києві.

Глава держави нагадав, що було три умови для проведення зустрічі «Нормандської четвірки»: підтвердження тексту так званої формули Штайнмаєра, розведення військ у Золотому та розведення у Петрівському.

«Коли ми кажемо «Золоте», ми повинні розуміти, що це – Катеринівка. Є п'ять ділянок у Золотому. Чотири з них контролює українська влада, українські військові. Ми зі свого боку почали розведення в Катеринівці», – зазначив він.

Зі свого боку Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив підтримку Альянсом прагнень України до встановлення миру.

«Ми ще раз вітаємо лідерські позиції Президента Зеленського, який проводить відповідну роботу, переговори для того, щоб покласти край бойовим діям на сході України. Для мене дуже велика честь зустрітися з Президентом. Коли я чую його виступи, мене це завжди надихає. Це ще раз свідчить про те, що у нас справжнє партнерство, співпраця між Україною й НАТО», – сказав він.

Керівник Апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний провів зустріч із міжнародними неурядовими організаціями, що надають підтримку українському Парламенту в розрізі проведення парламентської реформи та розбудови його потенціалу. Основною метою дискусії стала консолідація зусиль, оптимізація ресурсів та недопущення дублювання напрацювань. Серед запрошених були присутні представники Програми USAID РАДА, Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи, Національного демократичного інституту в Україні (NDI), Міжнародного республіканського інституту в Україні, Вестмінстерської фундації за демократію та Програм GIZ.

Вячеслав Штучний зазначив, що одним з ключових завдань реформи є внесення змін до Положення про Апарат Верховної Ради України і його структури з урахуванням напрацювань і досвіду передових країн світу. Він також повідомив, що найближчим часом заплановано проведення функціонального і  фінансового аудиту, на основі яких з січня 2020 року Апарат має запрацювати вже за новою штатною структурою.

Керівник Апарату наголосив на відкритості до діалогу та звернувся до представників неурядових організацій з проханням надати свої пропозиції щодо ключових напрямків реформування Парламенту. «Ми маємо працювати разом, координуючи зусилля, щоб спільно розробити план дій у довгостроковому вимірі», - сказав він.

З боку неурядових організацій були озвучені пропозиції щодо можливої підтримки у реформуванні Парламенту, включаючи роботу над вдосконаленням наскрізного законодавчого процесу та парламентського контролю, напрямками стратегічної реструктуризації Апарату, цифровою трансформацію Ради, посиленням ролі роботи з громадянами тощо.

Запрошені представники міжнародних організацій надали своє бачення щодо необхідності підвищення ефективності комунікацій, впровадження тренінгових та освітніх програм, виховання корпоративної культури, надання дорадчої допомоги народним депутатам, створення дослідницької служби, обміну аналітичними матеріалами в економічній та фінансовій сферах, активізації міжпарламентського діалогу, розробці брендингової стратегії Парламенту тощо.

Вячеслав Штучний високо оцінив роботу започаткованого нещодавно при парламенті Освітнього центру та наголосив на важливості розширення напрямків його роботи. Також, за його словами, актуальним і необхідним є проведення тренінгів для працівників Апарату Верховної Ради України. «Кожний день ми повинні отримувати нові знання та стежити за змінами у світі, у тому числі у законодавчій сфері», - зазначив він.

Керівник Апарату також зосередив увагу на необхідності реформування дослідницької та аналітичних служб. На його думку, у цій сфері мають працювати найкращі люди, справжні професіонали за високу заробітну плату. 

Підсумовуючи, Вячеслав Штучний запропонував створити робочу групу з представників неурядових організацій, визначитись з головуванням на певний період та напрацювати план дій і механізми їх втілення. «Найкращі рекомендації будуть враховані, - запевнив він. – Ми готові до діалогу. Головне – це отримати дієвий результат».

 

Активну участь в обговоренні питань щодо парламентської реформи взяли: Директор Програми USAID РАДА Ігор Когут, Керівник програм МРІ в Україні Віталій Шарлай, представники парламентської програми НДІ в Україні Натія Джикія та Ярина Одинак; Керівник Офісу парламентської реформи (проект ЄС-ПРООН) Євгенія Піддубна; програмний аналітик (Демократичне Врядування) ПРООН Ігор Гуцуляк; представник в Україні Вестмінстерської фундації за демократію Галина Шевчук та Директор програми Ефективне державне врядування (GIZ) Томас Майер.

3 листопада, Уряд на позачерговому засіданні ухвалив проект Бюджету-2020 до другого читання. 

«Сьогодні ми ухвалили проект Бюджету-2020 до другого читання, опрацювавши висновки Верховної Ради. Враховуючи рішення РНБО та комісії щодо розподілу коштів на інвестпроекти, Бюджет ухвалено з доопрацюванням. Ми завершимо і  якнайшвидше передамо документ до Верховної  Ради. Для нас важливий широкий діалог з нашими колегами в Парламенті та Президентом, тому відзавтра ми будемо обговорювати проект Бюджету. І, звичайно,  після подачі ми представимо людям головний фінансовий документ країни», — зазначила Міністр фінансів Оксана Маркарова. 

Окрім цього, Уряд скоротив граничну чисельність працівників райдержадміністрацій (РДА). Це зумовлене тим, що внаслідок реформи децентралізації функції РДА активно переходять до об’єднаних територіальних громад. 

Рішення Уряду дозволить оптимізувати роботу таких райдержадміністрацій та зменшити витрати бюджетних коштів, які можуть бути спрямовані на розвиток громад на відповідних територіях. 

Також міністри зобов'язали усі державні установи виплачувати кошти на відрядження працівників у безготівковій формі. Це дозволить скоротити кількість паперових документів та заощадити мінімум 60 млн гривень на рік.

Крім того, Уряд визначив порядок відбору до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби представників громадських об'єднань та закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування. Рішення сприятиме прозорості та відкритості конкурсів на найвищі державні посади.

На засіданні Кабінет Міністрів також схвалив низку кадрових рішень.

Зокрема, призначив Масліченка Сергія Олександровича заступником Міністра енергетики та захисту довкілля.

Уряд також оголосив конкурси на посади:

Державних секретарів Мінекоенерго та Мінрегіону, Голови Державної екологічної інспекції, посади заступника Голови Державної фіскальної служби.

Уряд звільнив з посади Голови Державного космічного агентства Дехтяренка Павла Глібовича та оголосив конкурс на зайняття посади Голови Державного космічного агентства.

Уряд також тимчасово поклав виконання обов’язків генерального директора Державного авіаційного підприємства «Україна» на Пономаренка Олександра Вікторовича.

  1. Євроатлантичні прагнення України залишаються незмінними, – Дмитро Разумков
  2. Президент: Ми домовилися про оновлений пакет проектів і практичних заходів допомоги НАТО для України
  3. Законопроект про анбандлінг - впровадження європейських газових правил
  4. Президент: Державна стратегія з реінтеграції Донбасу та Криму повинна включати прозорість, консенсус, реалізм та імплементацію рішень
  5. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук обговорив із Урядом Швеції підтримку для України в рамках нової Стратегії допомоги для країн Східної Європи
  6. Парламент є одним із головних промоутерів реалізації 20 ключових завдань Східного партнерства до 2020 року, – Дмитро Разумков
  7. Владислав Скальський: Вакцинація – єдиний та надійний спосіб вберегтися від інфекційних хвороб
  8. Потрібні інвестиції у будівництво нових шкіл, лікарень, доріг та мостів – Глава держави закликав міжнародних партнерів України вкладати у розвиток невеликих населених пунктів
  9. Уряд підписав меморандум, що забезпечить покриття 4G на 90% території України
  10. Сьогодні Україна як ніхто розуміє, як це – захищати своїх людей і свою державу, – Дмитро Разумков

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань запобігання та виявлення корупції 
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Квітень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3