|
|
ДЖИГА МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
 Голова Вінницької обласної державної адміністрації
Народний депутат України з 2006 від Партії регіонів, генерал-полковник міліції, кандидат юридичних наук.
Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради 5-го скликання, Заступник Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради 6-го скликання; член фракції Партії регіонів; член Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України; член наглядової ради НАК "Енергетична компанія України".
Місце і дата народження.
Микола Джига народився 15 травня 1949 у селі Ярове Шаргородського району Вінницької області в сім'ї колгоспників.
Освіта:
У 1976 році закінчив Академію МВС СРСР за фахом «правознавець».
2002 року захистив кандидатську дисертацію «Проблеми законності та доцільності при забезпеченні правового статусу обвинуваченого під час розслідування злочинів» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Кар’єра.
З 15 років розпочав свою трудову діяльність на робочих посадах.
1964-66 - учень Козятинського ПТУ-3.
1966-68 - столяр Фастівського будівельного управління №145 тресту «Південзахтранспорт».
Після строкової служби в Радянській армії працює водієм-електромонтером зв'язку Фастівської дистанції зв'язку Південно-Західної залізниці.
Обравши на майбутнє професію міліціонера, про яку мріяв з дитинства, вступив у 1971 році до Саратовської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР.
По закінченні навчання пройшов шлях від слідчого до начальника слідчого відділення. А з 1980 року очолив Макарівський райвідділ внутрішніх справ Київської області.
З 1983 по 1986 працює начальником Вишгородського райвідділу внутрішніх справ Київської області. Пізніше протягом трьох років очолював Фастівський міськрайвідділ внутрішніх справ.
1989-91 – головний інспектор Оргінспекторського управління МВС УРСР.
1991-95 – заступник начальника Головного управління МВС України в Київській області - начальник слідчого управління.
1995-98 – начальник Управління МВС України в Кіровоградській області.
1998-2000 – перший заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління боротьби з організованою злочинністю.
2000-2002 – перший заступник міністра МВС, перший заступник Державного секретаря МВС. Пізніше – перший заступник Державного секретаря - начальник Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України.
З грудня 2002 – начальник Національного бюро Інтерполу в Україні.
У 2003 році призначений заступником Голови - начальником Слідчого управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України.
2004-06 – ректор Київського юридичного інституту МВС України.
2006 року обраний народним депутатом України від Партії Регіонів.
2 червня 2010 року призначений Президентом України на посаду голови Вінницької обласної державної адміністрації.
Нагороди.
Відзнака Президента «Іменна вогнепальна зброя» (1997). Орден «За заслуги» III ст. (1999).
Орден "За заслуги" ІІ ст. (2011).
Сім’я.
Не одружений. Має двох синів Юрія та Миколу (1971 і 1987 року народження) і дочку Ірину (1974 р.н.).
Хобі.
Спорт, поезія, музика.
Прихильник здорового способу життя. Улюблена страва – вівсянка, з напоїв віддає перевагу трав’яним чаям.
Із задоволенням грає у великий теніс. З юнацьких років займався легкою атлетикою. Щодня знаходить час для занять спортом. Професійно плаває чотирма стилями. «Моржує». Полюбляє піші прогулянки.
Любить відпочивати на морі.
Улюблений літературний твір – роман у віршах «Євгеній Онєгін». Легко декламує уривки також з поезій Єсеніна, Гамзатова, шаргородських письменників-земляків, поетів-романтиків Байрона, Гете.
Володіє грою на фортепіано та акордеоні. Любить співати. Серед музичних вподобань – пісні Висоцького, Яна Френкеля, радянські патріотичні пісні. В автомобілі слухає Марка Бернеса, Утьосова, Кобзона, романси Засухіна.
Вільно володіє українською та російською мовами, спілкується німецькою.
Відомий як активний меценат.
Життєве кредо: постійне самовдосконалення і робота над собою.
|
|
|