У трагічний для кримських татар травневий день 1944 року святе писання потрапило разом з її господарями до далекого Намангаму що в Узбекистані. Там, на протязі 60 років примусової депортації, Коран служив оберегом та джерелом незламної віри у повернення на історичну батьківщину – благодатну землю Криму. На початку двохтисячних років родина Амета Бекірова разом з іншими депортованими кримськими татарами повернулися до рідних сторін. Будуючи щасливе життя, ніхто з них не уявляв, що через 10 років Автономну Республіку Крим у складі України буде анексовано Росією, а їм знову доведеться покидати свої домівки. Кримські татари, які не змирилися з російською агресією, у тому числі й родина А. Бекірова, переїхали до різних міст України. Та цього разу вони впевненні, що повернення наступить набагато раніше ніж попереднього разу. І в цьому їм допомагає незламна віра та свята книга - Коран, яка мандрує по світі разом з  її господарями.

Історіями своїх родин поділились голова громадської організації «Ветан» - Ескандер Анафієв та Халіл Арап – член цієї організації.

Зі словами вдячності за цікавий та важливий проект для громадянського суспільства виступив начальник управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації Ігор Салецький.