Відповідно до Конвенції «Про дорожній рух» від 08.11.1968 року термін «дорога» означає всю смугу відведення будь-якої дороги або вулиці, відкритої для руху.

          Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; вулиця - це автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів. Дорожнє покриття - це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів. Дорога з земельним покриттям теж є автомобільною дорогою, оскільки відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги» земляне полотно - це ґрунтова конструкція автомобільної дороги.

          Як зазначено у частині 1 статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

          Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги» основними обов’язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема, є організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

          Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

          Таким чином законодавство визначає особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі. Законодавець визначив саме такий порядок задля того аби встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ.

          Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальній громаді розглядається судом за участю заявника з обов’язковим повідомленням усіх зацікавлених осіб.

          За заявою органу місцевого самоврядування, як органу правомочного управляти комунальним майном, суд, за умови якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення своєї власності чи не заявила про своє право на нерухоме майно, передає безхазяйну нерухому річ до комунальної власності.

          Зі змісту частини першої зазначеної статті 335 Цивільного кодексу України випливає, що лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий, може вважатися безхазяйним. В такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об’єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.

          Поняття «не має власника», застосовується у випадку, якщо певна річ має статус нерухомого майна, права щодо якого виникли у його власника й були зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, однак з певних причин право власності у відповідної особи на зазначене майно припинилося. Тобто, при фактичному існуванні об’єкта нерухомого майна його власник відсутній.

          Таким чином орган місцевого самоврядування має діяти за процедурою, яка описана у чинному законодавстві, тобто здійснити дії, аби визнати майно безхазяйним і набути його у комунальну власність за рішенням суду. Лише у цьому випадку є правова підстава для того, аби взяти ту чи іншу дорогу на баланс ради, адже рішення суду у такому разі - є законною підставою.

          У кожному конкретному випадку саме орган місцевого самоврядування вирішує ситуацію, що склалась навколо доріг, на власний розсуд з урахуванням вимог чинного законодавства. Проте безумовно для того, аби виявлена безхазяйна автомобільна дорога, яка потенційно належить до комунальної власності, була взята органом місцевого самоврядування на баланс, необхідно:

  1. Скласти акт про виявлення безхазяйної дороги, який затвердити рішенням відповідної ради.
  2. Направити відповідні запити до компетентних органів для встановлення балансоутримувача виявленої дороги та отримати відповіді, відповідно до яких може бути встановлений або не встановлений власник дороги (якщо встановлений - дорога не може перебувати у комунальній власності громади).
  3. Якщо на підставі отриманих запитів власника дороги не встановлено, необхідно звернутись із заявою до органу, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, для взяття дороги на облік та розмістити оголошення у друкованих засобах масової інформації (оголошення з пропозицією власника вказаного майна заявити про своє право власності та надати відповідні документи до органу місцевого самоврядування).
  4. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі звернутись до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади (до заяви додати усі наявні документи, що стосуються даної дороги).

Балансоутримувачами автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області є:

  • щодо автодоріг державного значення - Служба автомобільних доріг у Вінницькій області (тел. (0432) 67-13-00, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.)
  • щодо автодоріг місцевого значення - Державне підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» (тел. (0432) 56-07-07, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).