У ході державного візиту до Грузії Президент України Петро Порошенко провів переговори з Прем’єр-міністром Грузії Гіоргі Квірікашвілі.
Глава держави висловив вдячність грузинській стороні за тверду і всебічну підтримку України та надання гуманітарної допомоги у реабілітації українських військовослужбовців та оздоровленні дітей, постраждалих внаслідок бойових дій на Донбасі.


Співрозмовники відзначили важливість поглиблення співпраці у багатосторонніх форматах з метою деокупації територій України і Грузії.

Було домовлено об’єднати зусилля з реалізації стратегічного партнерства між Україною і Грузією в рамках підписаної в ході візиту Декларації. Зокрема, йшлося про започаткування діяльності новоствореної Українсько-Грузинської Стратегічної ради високого рівня.


Глава держави та грузинський прем’єр обговорили широкий комплекс питань порядку денного двосторонніх відносин.


Головна увага приділялася секторальному співробітництву, передусім у торговельно-економічній сфері. Відзначалося прагнення сторін довести ближчим часом товарообіг між країнами принаймні до 1 млрд. доларів США.


Було позитивно оцінено роботу українсько-грузинського бізнес-форуму та відзначено важливість підвищення ефективності діяльності робочих груп у складі Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва.

Україна закликає Уряд Японії  до активізації співпраці в економічній сфері та пропонує долучитися до спільної реалізації великих вітчизняних інфраструктурних проектів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Надзвичайним та Повноважним послом Японії в Україні Шигекі Сумі.

Глава Уряду подякував за всебічну політичну підтримку України, зокрема в частині відстоювання нашої територіальної цілісності, за участь Японії в проектах з подолання наслідків російської агресії та надання фінансової допомоги для проведення реформ, а також за увагу японського бізнесу до нашої держави. У цьому зв’язку,  як приклад позитивної взаємодії в цій сфері, було відзначено, що делегації японської федерації бізнесу «Кейданрен» та Японського агентства міжнародного співробітництва «Джайка» в травні-червні поточного року відвідали Київ та провели переговори з українськими партнерами. За словами Володимира Гройсмана, це, безперечно, сприятиме розвитку  інвестиційної співпраці двох країн та стимулюватиме торговельні відносини - тим більше, що товарообіг між державами з початку року виріс на понад 40%. 

«Ми вдячні за ті програми, які ви здійснюєте в Україні, особливо з огляду на те, що цей рік - рік Японії в Україні. Можемо перераховувати ряд програм, які ми реалізовуємо разом, тому хотів би ще подякувати за системну підтримку України, - наголосив Глава українського Уряду. - Ми високо цінуємо нашу двосторонню співпрацю у різноманітних сферах та реалізацію різних проектів, що є дуже важливими для України».

Володимир Гройсман повідомив, що завтра, 19 липня, Кабінет Міністрів на своєму засіданні затвердить план заходів проведення року Японії в Україні.

У свою чергу Шигекі Сумі відзначив, що Японія зацікавлена в низці спільних проектів – зокрема, в енергетичній та інфраструктурній сферах, у продовженні проектів з радіаційної безпеки та в участі в реалізації стратегії реформування державних банків. Окремо він висловив підтримку Японії системних реформ, ініційованих впродовж останнього часу українським Урядом.

 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює створення консультативної Ради прем’єр-міністрів для розгляду найбільш важливих з точки зору розвитку держави питань. Про це Глава Уряду сказав під час урочистого засідання Кабінету Міністрів, присвяченого 100-річчю Уряду України. В заході взяли участь керівники урядів України, діючі члени Кабінету Міністрів.


«Нам, напевно, треба утворити Раду прем’єр-міністрів, де можна було б розглядати питання, які є стратегічно важливими для розвитку держави. Таке рішення було б добрим механізмом обміну досвідом, який накопичений за 25 років», - сказав Володимир Гройсман.

Україна та Молдова завершать демаркацію Придністровської ділянки українсько-молдовського кордону, повідомив Президент Петро Порошенко.

Під час спільних заяв для ЗМІ з Прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом за результатами двосторонньої зустрічі Глава Української держави повідомив, що сторони мали досить широкий порядок денний. Зокрема, співрозмовники обговорили питання проведення чергового засідання міжурядової українсько-молдовської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, яке має відбутися у вересні цього року, питання постачання української електроенергії для потреб Республіки Молдова тощо. Торкнулися Петро Порошенко та Павло Філіп і питання завершення демаркації Придністровської ділянки україно-молдовського кордону.

«Ми домовились, що ми зробимо все, щоб завершити це в найкоротші терміни», - сказав Петро Порошенко.

Він також повідомив, що вже сформовано українську частину спільної комісії з демаркації кордону і рішенням Президента призначено її голову. «І ми домовились, що вона негайно приступить до роботи», - підкреслив Глава держави.

Президент України та Прем’єр-міністр Молдови також домовились про спільну роботу з розбудови прикордонної інфраструктури, в тому числі і у співпраці з партнерами з Єврособюзу для створення комфортніших умови для перетину кордону громадянами обох країн.

Крім того, за словами Петра Порошенка, у спільних планах – відкриття автомобільного руху через міст Брониця-Унгурь, початок практичної реалізації проекту будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. «Маємо зробити максимум кроків для того, щоб відновити залізничний рух на ділянці Березине-Басарабяска», - резюмував Глава держави.

Кабінет Міністрів України в рамках поступового переходу економіки від сировинного типу до економіки доданої вартості та створення національного продукту й технологій започаткував роботу Ради розвитку інновацій. Нині Уряд працює над формуванням законодавства з розвитку та захисту української науки та інноваційної діяльності. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ефірі телеканалу 112.UA


«Важливо створити Раду інновацій, важливо створити національне законодавство - стимули, мотивації, які б захистили наших науковців і наші новації. Важливо, щоб ми створили український продукт", - зазначив Прем’єр-міністр.


Він додав, що унікальність України вже в тому, що у громадян «є своя держава», яка має значний внутрішній потенціал.

Потужність нового полігону становить майже 20 тисяч м куб. Тут облаштовано дренажну систему, під’їзні дороги, вагову, освітлення та пожежні резервуари, встановлено огорожу, побутовий вагончик та вагончик для обслуговування.

Вартість проекту, реалізованого за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, склала 13,1 млн. гривень. З них 9,4 млн. гривень – кошти DESPRO, 3 млн. гривень – ресурс обласного бюджету та 700 тисяч гривень – з міського бюджету. Крім того, для ущільнення відходів на полігоні коштом DESPRO придбано бульдозер Caterpillar вартістю 1,6 млн. гривень.

Урочисте відкриття об’єкту відбулося 13 липня за участі голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія та його заступника Василя Броварника, директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгера Тауша, керівника Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Оксани Гарнець, а також голови Тульчинської РДА Миколи Підболячного і голови Тульчинської міської ОТГ Валерія Весняного.

Перерізавши на знак відкриття символічну стрічку, учасники та гості заходу мали нагоду оглянути новозбудований полігон та придбану для його обслуговування техніку.

«Цей полігон має надзвичайно важливе значення, адже тут проведено весь комплекс робіт, пов’язаних з відводом ґрунтових вод, перекриттям, і сьогодні об’єкт готовий до роботи, - прокоментував подію голова облдержадміністрації Валерій Коровій. – Паралельно з цим в місті впроваджено роздільне сортування сміття. Але другий етап проекту – облаштування сортувальної станції. Це зразок того, як ми повинні рухатися в цьому напрямку».

Керівник регіону зазначив, що, попри всі негаразди, Вінницька область є одним із лідерів у питанні поводження з твердими побутовими відходами, хоча й проблем у цій сфері більш, ніж достатньо.

«У серпні ми плануємо відкриття першого регіонального полігону та станції сортування сміття в Мурованих Курилівцях. Ми хочемо зробити його зразковим, проектом, який був би прикладом для інших територій. Поряд з цим, сьогодні опрацьовується комплекс питань, пов’язаних з переробкою твердих побутових відходів у містах Бар, Калинівка, Липовець, дуже активно працюють в цьому напрямку також Іллінці та Гайсин. Тож перші кроки зроблені, і вони вселяють оптимізм», - підкреслив Валерій Коровій.

Президент Петро Порошенко наголосив на важливості продовження проведення реформ в Україні. Глава держави висловив переконання, що комплекс реформ, який було започатковано, – децентралізація, дерегуляція, судова, медична і освітня реформи – буде завершений.
«Вчора у першому читанні проголосована Пенсійна реформа. І я сподіваюсь, що уже восени ми вийдемо на позицію осучаснення і підвищення пенсій», - сказав Петро Порошенко під час робочої поїздки до Тернопільської області.


«Очікую, що уже у вересні вона (Пенсійна реформа – ред.) буде прийнята, враховуючи всі побажання, Верховною Радою остаточно. І восени українські пенсіонери отримають підвищення пенсій», - підкреслив Президент та зазначив, що Уряд, Верховна рада повністю врахували його пропозиції у відповідному проекті. 


«Це є справедливе і чесне ставлення до українського громадянина», - наголосив Глава держави.


Петро Порошенко нагадав, що відбулось підвищення рівня мінімальної заробітної плати та зниження єдиного соціального внеску. За його словами, зниження розміру ЄСВ також призвело до підвищення рівня соціального забезпечення.

Здійснення земельної реформи та створення моделі використання землі як активу має на меті відновити фермерство в Україні та відродити село, сказав в ефірі телеканалу 112.UA Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.


«Я проти дискусії «мораторій (на продаж землі) чи не мораторій». Я за те, щоб українська земля була інструментом відродження українського фермерства, села», - сказав Глава Уряду.


Він підкреслив помилковість твердження про село, як «про поле, де лише сіють, збирають, вантажать на корабель і продають зерно за валюту». «Для мене село, аграрний сектор - зовсім інше», - сказав Володимир Гройсман і звернув увагу на необхідність розвивати території, закладати умови розвитку невеликих фермерських господарств, які формуватимуть додану вартість.


«Треба змінювати структуру економіки, розвивати малий і середній бізнес. Для мене надзвичайно важливо розвиток фермерства, малих підприємств, які починають створювати додану вартість, якісний продукт на селі, адже вони не тільки збирають, а й переробляють продукцію, дбайливо доглядають землю, розвивають тваринництво. Такі підприємства треба розвивати, давати їм можливості для зростання», - сказав Володимир Гройсман.


Він підкреслив, що розвиток малого й середнього бізнесу, підтримка мікропідприємств може стати новою точку економічного росту для України.


«Всі зацікавлені в тому, аби економіка зростала, підвищувалися зарплати, зростала вартість активів», - сказав Прем’єр-міністр.

Президент Петро Порошенко відзначив, що Дев’ятнадцятий Саміт Україна-ЄС є знаковим, оскільки став Самітом асоціації і безвізу. Це стало можливим завдяки рішучій і ефективній співпраці України і Європейського Союзу і потужній підтримці Президентів Європейської комісії та Європейської Ради, єврокомісарів і країн-членів.

  Верховна Рада України схвалила в першому читанні урядовий проект закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (№6614). За відповідне рішення проголосували 282 народних депутата.

«28 червня виповнилось 100 років від дня утворення першого українського Уряду», - сказав Голова Верховної Ради України А.Парубій,  відкриваючи ранкове пленарне засідання Парламенту у п’ятницю, 14 липня.

Президент Петро Порошенко під час Дев’ятнадцятого Саміту Україна-ЄС наголосив на важливості формули «Імплементація Угоди про асоціацію – наш шлях до Євросоюзу», яка є директивою для української влади і суспільства. Президент особливо акцентував увагу на важливих економічних напрямках євроінтеграції, а також наголосив на необхідності розвитку міжлюдських контактів та запропонував скасувати тарифи на роумінг та міжнародний телефонний зв’язок.

«Три роки тому, коли я обирався Президентом і коли мене питали, яка програма ваших президентських дій, я одразу ж відповідав, що моя програма – Угода про асоціацію і реформи, які закладені в цю угоду», - нагадав Петро Порошенко.

«Наше стратегічне завдання – утвердження України як успішної європейської демократії з міцними державними інститутами, конкурентною економікою, інтегрованої в економічний простір Європейського Союзу. Ми хочемо, щоб переваги євроінтеграції відчув кожен громадянин України», - підкреслив Глава Української держави.

Президент особливо акцентував увагу на тих сферах євроінтеграції, які є важливими для громадян України – продовження завоювання і виходу на ринки ЄС українського бізнесу, прихід великих інвестицій і новітніх технологій в Україну.

Петро Порошенко підкреслив важливість забезпечення ривку в розвитку міжлюдських контактів та запропонував скасувати тарифи на роумінг та міжнародний телефонний зв’язок.

Президент також наголосив на важливості того, щоб молоді відкрилися нові перспективи у навчанні та працевлаштуванні через посилення міжуніверситетської співпраці, доступу молоді до фондів Європейського Союзу на навчання. «Щоб не було відмінностей між українським студентом, який їде навчатися в європейські вищі навчальні заклади, поступаючи або по обміну, і таким самим студентом з країн Європейського Союзу. Бо це є інвестиції не лише в майбутнє України – це є інвестиції в майбутнє Європи», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави також виступає за активне продовження внутрішніх реформ задля зміцнення енергетичної незалежності нашої держави, а також за допомогу Євросоюзу у приведенні до рівня європейських стандартів української національної інфраструктури – доріг, аеропортів, морських та річкових портів. Президент не оминув увагою і питання розбудови системи місцевого самоврядування, в якому ЄС став надійним партнером української влади.

Кабінет Міністрів України в рамках відновлення спортивної інфраструктури держави та підтримки вітчизняного спорту ухвалив рішення про підвищення заробітних плат тренерів спортивних шкіл. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.   

За рішенням Уряду фінансування проектів відновлення спортивної інфраструктури становитиме не менше 10% загального обсягу коштів Державного фонду розвитку регіонів.

"2017 рік – це початок системного відновлення спортивної інфраструктури. Роботи вистачить не на один рік, ми не будемо у 2018 році забувати про цей пріоритет. Люди мають вийти на вулицю і біля своєї школи побачити нормальний стадіон, дитячий, спортивний майданчик, - підкреслив Володимир Гройсман. – А щодо підвищення посадових окладів тренерам дитячо-юнацьких спортивних шкіл (з 1 вересня 2017 року) – вважаю, що це справедливо. Вони (тренери) працюють за достатньо невеликі гроші, але працюють достатньо добре. Треба ухвалити цю пропозицію, і нехай тренери отримують підвищену заробітну плату. Вони працюють з нашими дітьми".  

«Рада Європейського Союзу остаточно затвердила Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС», - заявив Голова Верховної Ради України А.Парубій, відкриваючи ранкове пленарне засідання Парламенту у середу, 12 липня.

«Це була остання процедура після ухвалення у національних парламентах країн ЄС для того, щоб Угода про Асоціацію набула чинності. Відтепер Угода про Асоціацію між Україною та ЄС почне працювати на повну потужність з 1 вересня 2017 року», - наголосив А.Парубій.

Глава Парламенту нагадав, що це був складний і довгий шлях: «10 років тривала робота над Угодою між Україною і ЄС. Хочу нагадати той день, коли в залі Парламенту було оголошено, що Угоду не буде підписано. З цього розпочалась Революція Гідності».

«Щиро дякую нашим європейським колегам за підтримку України. Дякую народним депутатам, Уряду та всьому українському народу. Це наша спільна перемога. Разом переможемо!», - наголосив Голова Верховної Ради України А.Парубій.

12 липня в Державному концерні «Укроборонпром», м. Київ, відбулось урочисте підписання «Угоди про початок виробництва» між ДП «Електричні системи» та компанією Delphi, в особі в.о. директора ДП «Електричні системи» Олександра Тищенка та виконавчого директора компанії Delphi Луїса Фігуеіредо в присутності представників Посольства США в Україні та Міністерства торгівлі США.

Результатом підписання Угоди стане налагодження виробництва джгутів, кабелів та шнурів для автомобільного концерну Mersedes-Benz на базі одного з корпусів вінницького «45-го експериментального заводу».

Участь в заході взяли голова Вінницької обласної державної адміністрації Валерій Коровій та директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володмимир Мережко.

Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов та виконавчий директор компанії Delphi Луїс Фігуеіредо подякували Валерію Коровію за всебічну підтримку та сприяння в реалізації проекту.

В свою чергу, очільник Вінниччини запевнив, що обласна державна адміністрація повсякчас відкрита до співпраці: «Ми надзвичайно зацікавлені в успішній реалізації даного проекту, так як він матиме значний економічний ефект, дозволить збільшити кількість робочих місць та зміцнить імідж Вінниччини як надійного партнера».

Створена на початку ХХ століття, компанія Delphi Automotive Systems до 1999 року була підрозділом концерну General Motors.

Сьогодні Delphi є найбільшим світовим виробником мобільної електроніки, компонентів транспортних засобів та інформаційних технологій. Асортимент компанії включає близько 14 тисяч найменувань автозапчастин - зчеплення, підшипники коліс, колісні приводи, гальмівні системи, деталі системи опалення та кондиціонування, рульового управління і підвіски, акумуляторні батареї, масла, фільтри і амортизатори.

На новому підприємстві, запуск якого планується вже 10 вересня, цього року буде створено 700 робочих місць, а до кінця 2018 року їх кількість збільшиться до 2,5 тисяч.

Для кваліфікованих працівників мінімальна заробітна плата очікується на рівні 7 100 гривень, найбільш низькооплачувана – близько 5 600 гривень.

Для нового виробництва «45 експерементальний завод» передасть виробничий цех площею 15 тисяч кв. метрів, де в найкоротші терміни інвестору належить провести масштабну реконструкцію та обладнати робочі місця.

На цей час майбутніх працівників з Вінниці направлять на стажування до м. Івано-Франківськ, де компанія Delphi вже володіє подібним підприємством, яке протягом 7 років виробляє джгути, кабелі та шнури для автомобілів.

По завершенню протокольних заходів відбулась прес-конференція.

Україна виконуватиме взяті на себе зобов'язання в рамках започаткованої у 2015 році програми реформ та згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС і пропонує Євросоюзу обговорити нову програму підтримки нашої держави. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час переговорів з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Зустріч відбулася в рамках саміту "Україна – ЄС", який розпочався в Києві.


Глава Уряду України підкреслив, що Україна вітає завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію із Європейським Союзом і проводить реформи в надскладних умовах гібридної війни. Наразі, підкреслив Володимир Гройсман, Кабінет Міністрів працює над створенням інноваційного інструменту моніторингу імплементації Угоди про асоціацію, так званого Пульсу Угоди, який буде запроваджено з вересня 2017 року, та розраховує на відповідну підтримку ЄС у цьому напрямку.


Глава Уряду також подякував Європейському Союзу за всебічне сприяння розвитку взаємної торгівлі та подякував європейській стороні за додаткові торговельні преференції для України.


Говорячи про військову агресію, якої зазнала Україна, Прем'єр-міністр також висловив зацікавленість у допомозі ЄС у напрямку соціальної адаптації та реінтеграції внутрішньо переміщених осіб, а також запросив європейських партнерів долучитися до запуску програми підтримки проектів відновлення Донбасу.

 

У фокусі розвитку транспортної галузі, зокрема в галузі авіаперевезень, має стояти український пасажир, а умови роботи мають бути рівними й конкурентними для різних учасників ринку. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ході спеціальної наради з питань розвитку авіасполучення в Україні. 

У нараді взяли участь представники Міністерства інфраструктури, Міністерства юстиції, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, керівництво аеропортів «Бориспіль» та «Київ» (Жуляни), керівництво Асоціації «Аеропорти України» та керівник Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данило Білак.   

«В фокусі має бути громадянин України та цінова конкуренція. Є пасажир і є базові умови залучення авіакомпаній, - сказав Глава Уряду і додав, що такі базові умови можуть бути предметом дискусій, заснованих на чітких економічних розрахунках.

У контексті наради, Прем’єр-міністр прокоментував ситуацію навколо зміни планів ірландської авіакомпанії Ryanair виходити на український ринок. Він підкреслив важливість аналізу ситуації, яка сталася, необхідність оцінити хід переговорів Ryanair з українськими аеропортами та запропонувати рішення, які можуть бути взаємовигідними учасникам ринку. «Ми відкриті і готові залучати різних перевізників, в тому числі компанії, які працюють за моделлю low-cost. Але не за «будь-яку ціну». Умови роботи мають бути конкурентними. Ми маємо всім запропонувати однакові базові умови», - сказав Володимир Гройсман.

Він додав, що  не виключає перезавантаження переговорного процесу з Ryanair з огляду на економічні розрахунки та з огляду на необхідність розвитку в тому числі регіональної аеропортової інфраструктури.

«Я розумію, що треба ухвалити ряд рішень, - сказав Володимир Гройсман. - Ми чули про те, що є підозра в непрозорості  переговорного процесу та зловживання, тож маємо звернутися до  НАБУ та АМКУ на предмет з’ясування ситуації - дослідити підписання всіх документів та оцінити, чи немає зловживань монопольним становищем. Друга позиція – нам треба відновити переговорний процес з Ryanair. Просив би Міністерство інфраструктури, аеропорт «Бориспіль», а також Офіс залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest під головуванням Данила Білака долучитися до процесу. І третє, просив би прискорити процес розробки Стратегії розвитку транспортної галузі в її авіасегменті і показати, як ми будемо розвивати авіаінфраструктуру. Відсутність стратегії породжує питання».

 Глава Уряду підкреслив, що зиск від усіх напрацювань має отримувати пасажир – вітчизняний та зарубіжний, який летить через Україну. «Я дав доручення підготувати таку Стратегію до вересня, але просив би наблизити презентацію - на серпень. Хотів би побачити стратегію розвитку авіанапрямку – аеропорти, авіакомпанії і залучення лоу-костів. Ми будемо їх залучати – прозоро, максимально швидко і на рівних умовах. Чекаю пропозицій», - сказав Володимир Гройсман. 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у понеділок провів зустріч віч-на-віч з Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом.
На початку зустрічі Голова Верховної Ради висловив Генеральному Секретарю НАТО та усій північноатлантичній спільноті глибоку вдячність за допомогу і підтримку України у світі.

А.Парубій наголосив, що Україна остаточно зробила свій вибір на користь євроатлантичної інтеграції. «Нашою стратегічною метою є вступ України в НАТО. Це позиція усього українського суспільства. Більш ніж 50% громадян підтримують євроатлантичний шлях, Український парламент підтвердив нашу стратегію Законом», - сказав він і додав, що на цьому шляху ще доведеться багато чого зробити: привести у відповідність до стандартів НАТО сектор безпеки, оборонний сектор тощо.

У цьому контексті Голова Українського парламенту зазначив, що Верховна Рада над цим послідовно працює, зокрема, «рішуче налаштована на посилення парламентського контролю за оборонним і безпековим сектором».


А.Парубій на підтвердження готовності відігравати активну роль у посиленні співробітництва України з НАТО поінформував, що Український парламент виступив з ініціативою провести в Україні сесію Парламентської асамблеї НАТО, як це було в Грузії. «Це буде дуже символічно, як і в Тбілісі. Сподіваюся, що наша пропозиція буде підтримана державами Альянсу. Ми розраховуємо на підтримку НАТО у питаннях тиску на Росію, яка порушує і міжнародне право, і зобов’язання - спільно ми зробимо більше і забезпечимо мирне небо над головою», - підкреслив він.
Своєю чергою, Йенс Столтенберг наголосив, що для нього особисто і для Північноатлантичної ради «надзвичайно приємно і велика честь бути тут, у Києві». Він поінформував про відкриття нового приміщення для представництва НАТО в Україні і висловив сподівання, що воно стане новим майданчиком для подальшого обговорення нових проектів та співпраці.


Генеральний секретар зазначив, що «члени НАТО надають підтримку Україні, оскільки мають повну солідарність з нашою країною, - і це повністю відповідає інтересам НАТО». «Агресивні дії Російської Федерації - це виклик усьому світовому порядку, що склався після другої світової війни, - сказав він. - Ми закликаємо Росію вивести свої війська зі сходу України і припинити підтримку бойовиків, припинити обстріли і відвести важке озброєння». За словами Й.Столтенберга, «НАТО надає потужну допомогу Україні і підтримує її територіальну цілісність». «Ми допомагаємо, зокрема, у рамках трастових фондів щодо реформуванння систем логістики, кіберзахисту, медичної реабілітації і здійснення численних реформ», - додав він і пообіцяв надати надсучасне обладнання, яке допоможе урядовим установам запобігти кібернападам.

З іншого боку, Генеральний секретар НАТО подякував за підтримку, яку Україна надає Альянсу. «Ми багато чому навчаємося у вас, зокрема, протистоянню гібридним проявам війни, кібернападам», - підкреслив він і додав, що НАТО високо цінує українських військових.
Голова Верховної Ради особливо подякував Й.Столтенбергу за «сьогоднішні його слова про те, що Російська Федерація повинна вивести тисячі своїх військових з України та припинити підтримувати бойовиків своїм озброєнням та управлінням, про те, що НАТО твердо стоїть на позиції територіальної цілісності і суверенітету України, і що НАТО ніколи не визнавало і не визнає незаконну анексію Криму». «Це нівелює всі потуги Російської Федерації щодо того, що тут немає їхніх військ. Але міжнародне розслідування довело, що російський «БУК» був привезений з Росії і керувався російськими військовими. Ми щоденно доводимо очевидні речі, тому ваша позиція дуже важлива, - наголосив А.Парубій. - Інформаційна війна, кібервійна не менш важлива, аніж мілітарні дії, адже для Путіна головне - це повний контроль над Україною». Голова Парламенту підкреслив, що "підтримка з боку НАТО є ключовим аргументом і виміром спротиву російській агресії".

Голова Верховної Ради висловив переконання, що тісна співпраця з НАТО є надзвичайно важливою і для України, і для відновлення міжнародної безпеки. «НАТО – це єдина в світі організація вільних держав, яка здатна зупинити агресію Путіна, не допустити інспірованої Кремлем глобальної дестабілізації та захистити вільний світ», - підкреслив А.Парубій.

Рада ЄС завершила процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Про це Президент Петро Порошенко повідомив у зверненні, опублікованому на його офіційній сторінці.

Глава держави наголосив, що з 1 вересня 2017 року розпочнеться якісно новий етап нашого шляху до Європейського Союзу. «Це - етап глибинних та всеохоплюючих реформ, який вимагатиме максимальних зусиль та об’єднання всіх гілок української влади, бізнесу, громадянського суспільства заради побудови кращого європейського майбутнього для українського народу. І на цьому шляху нам допомагатиме і Європейський Союз, і увесь цивілізований світ», - підкреслив Президент.

Петро Порошенко зазначив, що на Саміті Україна-ЄС, який відбудеться у Києві найближчими днями він з лідерами ЄС скоординує позиції щодо того, як забезпечити максимально ефективне і швидке досягнення мети, закладеної в Угоді, і перейти на новий етап партнерства України з Євросоюзом.

Президент наголосив, що Угода про асоціацію була однією з ключових вимог і сподівань Євромайдану, яку завдяки спільній праці вдалося виконати. «Я радий, що ми разом, спільними зусиллями змогли її досягнути. А Кремль, який мобілізував всі свої ресурси проти Угоди про асоціацію, цинічно порушив міжнародне право, розпочав агресію проти України, зазнав чергової поразки», - зазначив він.

Глава держави також висловив впевненість у подальшій реалізації європейських прагнень нашої країни. «Переконаний, ми переможемо. Україна обов’язково буде в сім’ї європейських народів - і в ЄС, і в НАТО. Єднаймося і змінюймо країну», - закликав Петро Порошенко.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман провів  зустріч із новопризначеним Спеціальним представником США з питань України Куртом Волкером.

Під час бесіди було детально обговорено теперішню ситуацію на Донбасі, а також базові підходи щодо її врегулювання. «Спільно з нашими міжнародними партнерами ми зупинимо агресора та досягнемо миру на Сході України», - зазначив глава Уряду.

 

Під час зустрічі з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем сьогодні у Києві Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що Росія у рамках роботи Організації Об’єднаних Націй повинна бути позбавлена права вето у питаннях, що стосуються України. «Зараз, коли російська агресія продовжується, Україна вкрай потребує дуже сильної і дієвої Організації Об’єднаних Націй», - сказав він.
Голова Українського Парламенту зазначив, що це відповідає п.3 статті 27 Статуту ООН, яким передбачається, що країна-агресор має утримуватися від голосування, якщо вона виступає стороною у конфлікті.

А. Парубій подякував Генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу за активну позицію, коли він був на посаді Верховного комісара ООН у справах біженців, та за надання Україні гуманітарної допомоги. Він підкреслив, що ця допомога дозволила поліпшити життя українцям, яким довелося покинути свої домівки через російську агресію і переїхати в різні регіони України через анексію Росією півострова, а також тим, хто живе у прифронтовій зоні.
Голова Верховної Ради поінформував щодо ситуації з правами людини у Криму і на Донбасі, зокрема, про переслідування представників татарського народу, «який вдруге змушений покидати батьківщину». «Понад двадцять тисяч кримських татар змушені були покинути свої домівки. Переслідування кримських татар відбувається і сьогодні», - наголосив він, нагадавши, що кількість переміщених осіб в Україні дорівнює кількості біженців у Європі в результаті міграційної кризи. «Україні доводиться опікуватись тими людьми, які покинули свої домівки, у цьому допомога ООН є неоціненною», - сказав він.

А.Парубій запевнив Генерального секретаря, що, «незважаючи на ті безпрецедентні виклики, які постали перед Україною, Україна залишається, як одна з країн-засновниць ООН, дуже надійним союзником Організації Об’єднаних Націй», і висловив сподівання на майбутню плідну співпрацю.
Голова Верховної Ради також подякував за ініціативу щодо підвищення інституціональної спроможності Українського Парламенту. Він назвав візит Генерального секретаря ООН до України символічним і знаковим: «Для України вкрай важлива міжнародна підтримка під час російської агресії. Це не лише путінська агресія проти України, а виклик усьому світовому порядку після Другої світової війни. Наші хлопці на передовій захищають не лише Україну, а й увесь вільний світ. Майже кожного дня продовжуються обстріли і гинуть наші бійці на передовій від рук представників елітних груп військових сил Російської Федерації».


Голова Українського Парламенту також підкреслив, що Верховна Рада України «твердо стоїть на шляху реформ». «Ми проводимо реформи у всіх сферах життя: зробили важливі кроки у реформі і політичного, і мілітарного, і антикорупційного сектору, дерегуляції, енергетичної сфери, реформуємо судову систему», - зазначив він і додав, що вони проводяться в умовах військових дій і інформаційної агресії, в умовах намагання дестабілізації ситуації всередині країни російським агресором. Водночас, наголосив він: «Ми хочемо запевнити, що твердо йдемо шляхом реформ».

А.Парубій зазначив, що у Верховній Раді можуть деколи іти суперечки з різних питань, водночас, «у питанні національної безпеки парламент стоїть твердо на позиції захисту держави, солідарність дуже висока». У цьому контексті, наголошуючи на головному - цілісності нашої держави, Голова Верховної Ради підкреслив, що вкрай важливо, щоб питання Криму залишалось на порядку денному міжнародних організацій. За його словами, «немає сумніву, що для Росії вкрай важливо, щоб це питання знімалося з порядку денного – для цього концентрувати всю увагу на окупованій території Донбасу і Луганська - це частина їхньої інформаційної стратегії, тому важливо, щоб питання Криму залишалось на порядку денному до повного звільнення всіх окупованих територій».


Своєю чергою, Антоніу Гутерреш наголосив, що Україна має залишатись суверенною і незалежною. «Для мене велика честь висловити солідарність з Україною. Я був Верховним комісаром з питань біженців і тому дуже добре знаю проблеми, з якими стикаються люди, - сказав він. - Спілкуючись сьогодні з Прем’єр-міністром і Президентом України, ми провели суттєвий діалог. ООН буде посилювати співпрацю з Україною і продовжувати надання допомоги у проведенні амбітної програми реформ».

Генеральний секретар ООН також вважає недостатньою фінансову підтримку ООН переселенців із окупованого Криму та Донбасу. «Я можу лише вибачитися за те, що ми, можливо, не зробили достатньо, що немає достатнього рівня солідарності на міжнародному рівні в питанні, що стосується забезпечення фінансових потреб України, яка стикається з такими проблемами», - зазначив він.


А.Гутерреш підкреслив необхідність подальшої співпраці з Україною в гуманітарній сфері. Він назвав свій візит до України «важливим і символічним» і побажав успіху для забезпечення розквіту мирної демократичної України.


Голова Парламенту подякував А.Гутеррешу за підтримку і висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю. «Україні буде важко вирішити самостійно свої проблеми, тому дуже розраховуємо і на подальшу співпрацю, і на Вашу підтримку», - сказав він.
У зустрічі з Генеральним секретарем ООН взяли участь Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко, Заступник Міністра закордонних справ Сергій Кислиця.


Учасники зустрічі також обговорили питання щодо звільнення заручників на окупованих територіях та дотримання прав людей на території Донбасу.

  1. Голова облдержадміністрації Валерій Коровій зустрівся з редакторами районних ЗМІ Вінниччини
  2. Президент: На будівництво житла для контрактників буде виділено 1 млрд гривень
  3. Під головуванням Президента у Києві відбудеться засідання Комісії Україна – НАТО
  4. Дипломати провідних країн світу висловили повну політичну підтримку України і готовність поділитися досвідом реформ – результати Конференції в Лондоні
  5. Керівники області відзначили організаторів та учасників проведення І Міжнародного оперного фестивалю «OPERAFEST-TULCHYN»
  6. Володимир Гройсман: Україна - країна з великими можливостями, а українці довели здатність сповідувати та захищати європейські цінності
  7. Голова Великих Національних Зборів Туреччини Ісмаїл Кахраман передав головування у Парламентській асамблеї Чорноморського економічного співробітництва Голові Верховної Ради України Андрію Парубію
  8. На головних автодорогах Вінниччини тривають масштабні ремонтні роботи
  9. Володимир Гройсман: Ми знаходимося в діалозі з громадськістю та фермерством по земельній реформі
  10. Президент України Петро Порошенко провів зустріч з делегацією Конгресу США

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30