Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч з делегацією Палати представників Парламенту Японії на чолі з Головою Парламентської Асоціації дружби «Японія-Україна» Ейсуке Морі.

Голова Українського парламенту подякував гостям з Японії за підтримку в питаннях міжнародного та економічного спрямування. «Хочу подякувати за сталу, постійну та ефективну підтримку. У міжнародних, економічних питаннях, що пов’язані з реформування нашої держави, в питаннях територіальної цілісності та повернення тимчасово окупованих територій. За позицію, пов’язану з анексованим Кримом та окупованим Донбасом».

Дмитро Разумков зазначив, що плідні взаємовідносини, які склалися між Україною та Японією, будуть розвиватись і покращуватись, з урахуванням багатьох спільних чинників в обох державах. «Ми прагнемо розвивати дружні відносини зі всіма країнами світу, які так само, як і ми, прагнуть миру, демократії і розвитку», - підкреслив він.

На переконання Голови Верховної Ради, обмін наявним досвідом та знаннями у питаннях безпеки, використання атомної енергії та впровадження реформ буде корисним для обох країн. Зокрема, наголосив він, важливими будуть досвід Японії у механізмах використання природних ресурсів та обмін технологіями використання природних багатств. «Україна готова до співпраці, до поглиблення відносин і конструктивної взаємодії між Україною та Японією, - наголосив Дмитро Разумков. – Ми  завжди відкриті для діалогу та спільних проектів. Сподіваюсь, будемо ефективними у співпраці».

Своєю чергою Ейсуке Морі, який очолює групу дружби з Україною, зазначив, що метою візиту є ознайомлення з роботою Верховної Ради, конституційними процесами та розширення двостороннього співробітництва з Українським парламентом. «Я впевнений у створенні міцного партнерства у майбутньому, - підкреслив він і висловив сподівання на подальшу ефективну співпрацю: - Наша зустріч дасть поштовх для співробітництва між двома країнами».

Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко повідомив про створення групи дружби з Японією, яка на сьогодні є найбільш чисельною у Парламенті України, та зазначив, що «у подальшому дружба між Україною і Японією тільки зміцниться, а Верховна Рада готова до будь-якої співпраці».

Президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» № 54-IX, ухвалений Верховною Радою 11 вересня 2019 року. 

Метою документа є запобігання передчасному руйнуванню автомобільних доріг перевантаженими транспортними засобами, зменшення витрат бюджетних коштів на їхнє відновлення, а також підвищення рівня безпеки дорожнього руху. Він вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до законів «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» та «Про автомобільний транспорт».

Зокрема, передбачається, що порушення правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%. У разі перевищення габаритно-вагових норм від 10% до 20% накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перевищення габаритно-вагових норм на понад 20% передбачає штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Реалізація закону сприятиме забезпеченню дотримання всіма учасниками ринку автомобільних вантажних перевезень норм законодавства про автомобільний транспорт, підвищенню якості та безпеки перевезень автомобільним транспортом, поліпшенню ділового іміджу України.

Крім того, Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду» № 74-IX, ухвалений парламентом 12 вересня 2019 року. 

Відповідний проект закону Президент визначив як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою. 

Документ унормовує в бюджетному законодавстві питання розширення ресурсного забезпечення будівництва та ремонту доріг, базові засади якого закладено в Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» № 54-IX.

Закон закріплює у Бюджетному кодексі України спрямування на заходи, що фінансуються з державного дорожнього фонду, зокрема 50% надходжень від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт у частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм та 50% – від адміністративних штрафів за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Набрання законом чинності дозволить залучити додаткові ресурси для фінансування дорожнього господарства та заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтепер чек у телефоні стане нормою. Це захистить нас з вами як споживачів і полегшить життя підприємцям. Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Сьогодні прийнято законопроект №1053-1 щодо реєстраторів розрахункових операцій. Він трохи обріс міфами й чутками. Але жодної «зради» тут немає, ми реально зацікавлені тільки у зменшенні тиску на підприємців. До речі, відповідні законопроекти Парламент ухвалив декілька днів тому», - зазначив Олексій Гончарук.

Він наголосив, що цей закон сприятиме детінізації економіки, а застосування реєстраторів розрахункових операцій стане простішим і дешевшим для підприємців. 

«Усіх ФОПів заспокоюю: для I та II груп нічого не зміниться. І бабуся, яка продає на ринку гарбузи, теж жодним чином не постраждає», - запевнив Голова Уряду.

«Документ передбачає запровадження програмних РРО, які можуть використовуватись одночасно або замість класичного РРО. Ви маєте вибір. При цьому програмні РРО не потребуватимуть реєстрації у жодних Державних реєстрах», - підкреслив Прем’єр-міністр.

За ініціативи Президента України до Дня безпеки пацієнта до 15 областей було передано 20 автомобілів екстреної медичної допомоги. Передача відбулася за участі Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, заступника Голови Офісу Президента Кирила Тимошенка, Голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького та заступника Міністра охорони здоров’я Олени Симоненко

Як зазначив Голова Верховної Ради під час заходу, нарешті співпраця держави та бізнесу відбувається відкрито і приносить реальну користь суспільству. “Можна здійснити хоч мільйон виїздів “швидкої”, але дуже важливо, щоб кожен такий виїзд рятував людське життя”, - наголосив він.

Зокрема, під час заходу було передано 3 автомобілі ЕМД типу А на базі позашляховика Toyota Land Cruiser, які можна використовувати у районах з поганим станом асфальтового покриття доріг, 14 неонатальних “швидких” для надання допомоги новонародженим та 3 автомобілі ЕМД типу В на базі Citroen Jumper. Усі автомобілі були закуплені за кошти благодійної організації «Фонд Ріната Ахметова».

На сьогодні за проектом “200 швидких для України” до медичних закладів було передано вже 77 автомобілів ЕМД. Найближчим часом буде закуплено та передано ще 123 машини.

Перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов представив громадськості Вінниччини нового голову обласної державної адміністрації Владислава Скальського.

«Владислав Скальський – це професіонал, готовий взяти на себе відповідальність за розвиток регіону. Впевнений, що новопризначений голова обласної державної адміністрації знає про першочергові проблеми регіону та ефективно їх вирішуватиме», – сказав Сергій Трофімов, вітаючи нового очільника області у залі засідань Вінницької ОДА.

Він зачитав присутнім указ Президента про призначення Владислава Скальського головою Вінницької облдержадміністрації та вручив йому посвідчення.

Сергій Трофімов зауважив, що завдяки зусиллям вітчизняних та іноземних інвесторів на Вінниччині створено понад 5 тисяч робочих місць. За його словами, нині приватні інвестори реалізують 67 довгострокових інвестиційних проектів у промисловості. В аграрному секторі області втілюється 85 інвестпроектів.

«Сприяння реалізації цих та інших інвестпроектів є одним із основних завдань новопризначеного голови ОДА», – зазначив перший заступник керівника Офісу Президента.

Також він підкреслив необхідність дотримання всіх екологічних вимог під час здійснення господарської діяльності та контролю з боку компетентних державних органів за дотриманням законодавства.

Серед найважливіших завдань Сергій Трофімов назвав і боротьбу з корупцією. «Звертаюся до всіх присутніх у залі керівників, посадовців: не допускайте проявів корупції. Для подолання корупції важлива не тільки своєчасна та незаангажована робота правоохоронних органів щодо виявлення і припинення фактів корупції, а й превентивні заходи з недопущення застосування незаконних схем і запровадження прозорості відповідних процесів», – наголосив він.

Зі свого боку новопризначений голова Вінницької облдержадміністрації подякував Володимиру Зеленському та всій команді Офісу Президента за довіру й підкреслив, що народ України вимагає змін.

Серед своїх першочергових пріоритетів голова Вінницької ОДА назвав примноження позитивних напрацювань, забезпечення чіткого стратегічного планування розвитку області та реалізацію пріоритетних інтегрованих проектів. «Таких проектів, що своїм втіленням дають змогу створити максимальну кількість самодостатніх економічних механізмів розвитку малого та середнього підприємництва, нових стандартів надання медичних, освітніх, адміністративних та інших послуг», – резюмував Владислав Скальський.

Довідка. Владислав Скальський народився у Вінниці. Закінчив Вінницький державний технічний університет за спеціальністю «Інженер-будівельник» та Національний університет «Києво-Могилянська академія» (магістр бізнес-адміністрування для топ-менеджерів). З 2016 року був заступником міського голови Вінниці.

Ухвалені Верховною Радою законопроекти сприятимуть ефективності роботи влади, адже в значній мірі роблять більш відкритими її кроки, вдосконалюють механізми. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, коментуючи прийняті Верховною Радою законопроекти.

«Відповідальність починається з виконавців, і сьогоднішнє рішення дає можливість перезавантаження влади, приведення на державну службу ефективних управлінців. Новий формат – це не лише спрощення порядку прийняття на державну службу та звільнення з неї. Прийнятий законопроект №1066 підвищує відповідальність державних службовців за досягнення результатів їх діяльності», – прокоментував Олексій Гончарук.

Глава Уряду висловив впевненість, що новий закон унеможливить зловживання службовим становищем, уникнення відповідальності за бездіяльність та неналежне виконання своїх посадових обов’язків. Можливість контрактної державної служби дозволить залучити високопрофесійних людей.

Посилює відповідальність за порушення законодавства, зокрема для недобросовісних замовників, законопроект №1076, який вдосконалює механізм публічних закупівель через Prozorro.

«Прийнятий законопроект вводить персональну відповідальність за порушення законодавства у сфері закупівель та удосконалює механізм їх оскарження. Це дасть бізнесу ширші можливості для відстоювання своїх прав», - зазначив Олексій Гончарук.

Також закон гармонізує стандарти публічних закупівель з міжнародними стандартами. Окрім цього, документ врегульовує питання міжнародних закупівель ліків.

Спрощення фінансової реструктуризації боргів підприємств передбачає законопроект №1070. За словами Прем’єр-міністра, прийняття документа дозволить більш ефективно вирішити питання кількості проблемних кредитів, ризику банкрутств підприємств, які мають тимчасові проблеми з ліквідністю, але здатні відновити здорову економічну діяльність.

Законопроекти №1057 і №1072 запроваджують з 1 січня 2021 року нову об’єднану звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), яка є більш уніфікованою з єдиним встановленим терміном подання.

«Ці законопроекти спрощують умови для ведення бізнесу. Об’єднання звітності з ЄСВ і ПДФО скорочує кількість звітів для платників податків – страхувальників та зменшує витрати часу бізнесу на складання самої звітності», - зазначив Олексій Гончарук.

Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада ухвалила:

законопроект №1070 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації»;

законопроект №1057 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»;

законопроект №1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»;

законопроект №1076 “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”;

законопроект №1066 “Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади”.

Українську землю зможуть купити лише українські громадяни та українські компанії. Про це заявив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час конференції щодо управління державними ресурсами «Земля як фактор розвитку українського села».

«В країні більше 30 років землею чомусь керує лише чиновник. Вам подобається? Мені ні. Я хочу, щоб землею керував простий українець, щоб селянин міг піти в банк, взяти кредит та міг інвестувати в свою землю. Саме тому ми відкриваємо ринок землі», – сказав Олексій Гончарук.

Він повідомив, що спочатку планувалося запустити відкритий ринок землі з липня наступного року. «Однак, проконсультувавшись з різними сторонами, ми вирішили відтермінувати старт. Тут і сезонність агросектору, і важливість для фермерів, власників паїв і селян мати певний запас часу, аби підготуватись до нових правил роботи. Тому реформа вступить у силу лише через рік – із 1 жовтня 2020 року», – пояснив Прем‘єр-міністр.

Він також анонсував створення Програми підтримки дешевих кредитів на купівлю земельної ділянки, обладнання чи техніки. Програма запрацює вже з 2020 року.

Олексій Гончарук пояснив, що сам продаж землі буде відбуватись виключно на публічних електронних торгах за стартовою ціною не нижче нормативної грошової оцінки (НГО). За бажання через електронні торги продати свою землю зможе і власник приватного паю.

«З-поміж інших проблем наразі залишається корумпованість такого органу, як Держгеокадастр. Цю проблему ми також вирішимо. Найближчим часом ми плануємо замінити керівництво цього органу. Держгеокадастр має працювати прозоро та відкрито – в інтересах громадян, а не окремих осіб», – додав Олексій Гончарук.

За словами Голови Уряду, захист прав аграріїв, фермерів та селян – головний пріоритет його команди.

Саме тому Уряд створив безкоштовну гарячу лінію – 1545, куди може подзвонити будь-який громадянин України для одержання консультацій з будь-якого питання стосовно земельної реформи.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Аланом Пію. Співрозмовники обговорили подальшу співпрацю.

Глава держави наголосив, що ця зустріч є важливою для економіки та інвестиційного клімату в Україні. Він зазначив, що наша країна цінує співпрацю з міжнародними партнерами, такими як МВФ, ЄБРР та Світовий банк, і запевнив у готовності її розвивати.

Під час зустрічі Володимир Зеленський засвідчив, що українська влада не тільки налаштована на проведення ринкових реформ та боротьбу з корупцією, а й здійснює конкретні кроки в цьому напрямі.

Президент зауважив, що Верховна Рада вже розглядає пакет реформаторських законопроектів. Зокрема розроблений за підтримки ЄБРР законопроект про концесії, проект закону про скасування списку об’єктів, що не підлягають приватизації, пакет дерегуляційних законів, які дозволять Україні покращити позиції в рейтингу Doing Business. Крім того, ухвалено закон про спліт, який запроваджує міжнародні стандарти регулювання та нагляду у небанківському фінансовому секторі. 

Також український уряд працює над моделлю земельної реформи, повідомив Володимир Зеленський і висловив сподівання, що вона буде ухвалена до кінця року.

Президент підкреслив, що ці ініціативи прискорять економічне зростання, лібералізують економіку, створять можливості для системних інвестицій. І Україна розраховує на підтримку ЄБРР у залученні стратегічних іноземних інвесторів.

Глава держави очікує, що в наступні 2-3 роки ЄБРР наростить інвестиції до більш ніж 1 млрд євро на рік і зробить їх більш конкурентоспроможними для приватного сектору в Україні, передусім у питанні вартості капіталу.

Володимир Зеленський запевнив, що іноземні інвестори та партнери завжди можуть розраховувати на відвертий і чесний діалог у рамках Національної інвестиційної ради, роботу якої планується продовжувати.

«Ще раз дякую, що інвестуєте в Україну. Ми це дуже цінуємо», – сказав Глава держави.

Учасники зустрічі також обговорили подальшу співпрацю. Зокрема у банківській сфері, розвитку інфраструктурних проектів тощо.

Президент України запросив представників ЄБРР взяти участь у інвестиційному форумі, який відбудеться у Маріуполі наприкінці жовтня.

В Україні досі існує пострадянський вплив на енергетику, який необхідно мінімізувати. Пріоритет Уряду на наступні декілька років — створити конкуренцію на ринку енергетики. Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, яка перебуває в Україні з офіційним візитом.

«Будемо раді, якщо частиною цього та інших українських ринків будуть і словацькі компанії. Адже Словаччина — наш добрий сусід, з якою у нас є спільна історія», — зазначив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

У свою чергу Президент Словацької Республіки наголосила, що її країна підтримує Україну на міжнародній арені.

«Словаччина підтримує позицію, яку займає Україна щодо «Північного Потоку-2», Російської Федерації, а також наміри України щодо вступу до Європейського Союзу та НАТО», — наголосила пані Зузана Чапутова.

Прем’єр-міністр України додав, що зараз його Уряд починає впровадження низки важливих реформ. У планах Кабінету Міністрів – відновити інфраструктуру країни, реформувати залізницю та змінити правила використання внутрішніх річок. Останнє дозволить повністю оновити систему перевезень всередині країни.

Олексій Гончарук додав, що його команда планує провести велику реформу освіти та науки, а також завершити реформу охорони здоров‘я, яку було розпочато два роки тому.

Окрім цього, особливу увагу політики приділили питанню боротьби з контрабандою на українсько-словацькому кордоні.

«Наші країни мають і спільні складнощі. Ми маємо разом побороти контрабанду. Для цього можемо спробувати обговорити систему обміну інформацією про переміщення митних товарів. Я дуже сподіваюся, що наступного разу, коли поїду на кордон України зі Словаччиною, це не буде пов‘язано із боротьбою з контрабандою», — сказав Голова Уряду.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час зустрічі у понеділок з Віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Аланом Пію подякував за співпрацю з Україною та висловив упевненість, що це партнерство і надалі залишиться таким же конструктивним та взаємовигідним.  «Нам дуже важливо отримувати підтримку фінансового, політичного та економічного плану, - зазначив він. – Сподіваюсь, що і у подальшому ми матимемо гарні взаємовідносини».

Дмитро Разумков підкреслив важливу роль Банку, який «є одним з ключових міжнародних інвесторів, що допомагають нашій державі» та  наголосив на важливості надання допомоги з боку європейських інституцій.

Для збільшення обсягу інвестицій в Україну необхідно повернути довіру між бізнесом та владою, а також напрацювати певну законодавчу базу, підкреслив Голова Українського парламенту. «У нас дуже амбітні плани, сподіваємось, що темпи зростання економіки складатимуть 5-7%», - зазначив він і повідомив про готовий проект бюджету на 2020 рік, в якому «закладено базовий сценарій зростання економіки».

Зважаючи на те, що Банк ЄБРР бере участь у багатьох інфраструктурних проектах, Дмитро Разумков висловив сподівання, що ухвалення закону про концесії, який вже розглянуто у першому читанні, дозволить створити «додаткове вікно можливостей».

Голова Верховної Ради також повідомив про значне зростання рівня довіри до парламенту після декількох тижнів напруженої роботи. Згідно з результатами останніх соціологічних опитувань, цей показник складає 39%, що у десять разів вище за рівень довіри до попереднього парламенту. «Добре розуміємо, що це у певній мірі кредит довіри, наданий українським суспільством для проведення реформ», - підкреслив Дмитро Разумков.

На переконання Голови Парламенту, для того, щоб інвестори отримали гарантії захисту, слід продовжити судову реформу, реформу правоохоронних органів, змінити систему фіскальних відносин, зробити прогнозованими правила для бізнесу тощо.

Дмитро Разумков зазначив, що зараз в Україні склалася унікальна ситуація - є консолідація різних вертикалей влади: і Президента України, і Кабінету міністрів України, і Верховної Ради, розробляються механізми та довгострокові плани бізнесу і Уряду. «Україна буде більш прогнозованою і стабільною державою для інвестицій», - підкреслив він. 

Голова Парламенту також поінформував Віце-президента ЄБРР про кроки у напрямку подальшої приватизації державних підприємств, у тому числі –  відкриття ринку землі, підкресливши, що «перед Україною стоять великі перспективи і великі можливості».

Своєю чергою, Алан Пію зазначив, що Банк продовжить співпрацю з Україною – особливо враховуючи бажання нової влади швидко і ефективно проводити реформи. Це стосується довгострокових інфраструктурних проектів, пов’язаних з компанією «Нафтогаз», «Укренерго», будування доріг у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях, метро у Харкові, Дніпрі, багатьох об’єктів на сході України, у Маріуполі тощо.

Президент України Володимир Зеленський привітав рятувальників з професійним святом та відзначив лауреатів усеукраїнської акції «Герой-рятувальник року».

Під час урочистостей до Дня рятівника, які відбулися на подвір’ї Маріїнського палацу у Києві, Глава держави наголосив, що рятувальники – сміливі люди, які захищають батьківщину на сході та приходять на допомогу кожному громадянину в усіх куточках України.

«Ваша професія – небезпечна та водночас дуже поважна. Щодня ви приймаєте складні й відповідальні, а для когось, на жаль, доленосні рішення. Величезна вам подяка та уклін за все, що ви робите», – наголосив Президент.

Володимир Зеленський подякував усім рятівникам, привітав їх зі святом та вручив нагороди. Зокрема, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено полковника служби цивільного захисту Михайла Пшика. Орденом «За мужність» ІІІ ступеня – старшину служби цивільного захисту Олександра Киричишина та начальника рятувального відділення Мобільного рятувального центру швидкого реагування Сергія Ковальчука. Медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня нагороджено прапорщика служби цивільного захисту Сергія Левченка, старшину служби цивільного захисту Михайла Лутчина, полковника служби цивільного захисту Дениса Михайлова та полковника служби цивільного захисту Олександра Стародубцева. Медаллю «За врятоване життя» нагороджено старшого лейтенанта служби цивільного захисту Ігоря Гаврилова, капітана служби цивільного захисту Юрія Кравченю та майора служби цивільного захисту Андрія Пересаду.

Також Президент України відзначив символічність того, що саме в День рятівника вже 16 років поспіль проводиться всеукраїнська акція «Герой-рятувальник року».

Глава держави зауважив, що лауреати акції, на перший погляд, звичайні люди з різних куточків України, які, можливо, за інших обставин ніколи в житті не зустрілись би.

«Але чужа біда і власна мужність назавжди об’єднала їх в одну потужну команду – команду справжніх героїв України. Це люди з великою душею. Люди, яким справді не байдуже. Чоловіки, жінки й діти, які не шукали слави від свого подвигу, а просто зробили так, як їм підказало їхнє серце. Нехай вдячність батьків, які ледь не втратили єдину дитину, та вдячність дітей, які завдяки вам не стали сиротами, завжди оберігає вас і ваші сім’ї», – наголосив Володимир Зеленський.

Цього року лауреатами всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року» стали: Софія Рознійчук, Світлана Юркевич, Ігор Гаврилов, Володимир Уткін, Таміла Чернюк, Карина Якубенко, В’ячеслав Пащенко, Артем Андрієнко, Євген Венгерський, Володимир Рудий та Едуард Струпинський. Президент вручив їм нагороди, дипломи та цінні подарунки.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков взяв участь у 16-й щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES), яка цьогоріч мала тему «Щастя зараз: підходи для світу в кризу».

Виступаючи на панелі «Нове політичне обличчя України», Дмитро Разумков наголосив, що новостворений парламент прийшов до влади не заради власної користі чи збагачення: дорогу новим обличчям дав запит з боку суспільства.

«Необхідно було привести нових людей у політику…Цілі, які ми перед собою ставимо, - зробити інституційні зміни у державі. Стара система вже не працює. Ми сьогодні готові змінювати, готові змінюватись і готові чути. Це дуже важливо!», - підкреслив Голова українського парламенту.

В той же час, він відзначив, що наразі перед владою і суспільством стоять такі виклики як дві війни: війна на фронті та війна з корупцією.

«На жаль, це ті ключові проблеми, з якими протягом багатьох років боряться або роблять вигляд, що боряться, українські можновладці», - констатував Дмитро Разумков.

Нинішній склад парламенту вже зараз демонструє високу ефективність в роботі - завдяки тому, що вдається вибудовувати консолідовану спільну позицію всіх політичних сил, які у ньому представлені, зазначив Дмитро Разумков. Це дає швидкий позитивний результат.

До прикладу виступаючий навів історію питання про зняття депутатської недоторканності.

«23 роки обіцяли зняти. І ввесь період знаходили аргументи, чому цього не можна робити. Нинішній парламент скасував недоторканність за два дні! Ми це обіцяли - ми це зробили», -  нагадав Голова Верховної Ради.  

Він подякував парламентаріям за підтримку:

«Хочу подякувати всім, хто за це проголосував,- так само, як за багато інших речей, які сьогодні Верховна Рада ІХ скликання робить на користь держави! Я впевнений, що цей парламент вже увійшов в історію тим, що зняв недоторканність», - переконаний Дмитро Разумков.

«В Україні протягом багатьох років за щастя вважалося стати політиком чи отримати депутатський мандат. Адже це відкривало шлях до успішного заможного життя. Але проблема полягала в тому, що щастя наставало лише для невеликого кола людей. В той же час забирало щастя у великої держави…Головне завдання, яке нині ставлю я та новообраний парламент для себе - зробити так, щоб Україна була щасливою. Щоб ми і наші діти могли чесно сказати: ми живемо у щасливій державі!», - наголосив Голова Верховної Ради.

Під час перемовин під головуванням Президента України Володимира Зеленського та Президента Словацької Республіки Зузани Чапутової делегації двох держав обговорили питання покращення бізнес-клімату, збільшення інвестицій, боротьби з контрабандою, а також подальшого проведення реформ.

Особливу увагу під час зустрічі у Києві було приділено боротьбі з контрабандою. Глави держав констатували, що Україна та Словаччина мають п'ять пунктів пропуску на кордоні, де потрібен контроль.

Співрозмовники наголосили, що боротися з контрабандою потрібно на законодавчому рівні. Словацький Президент підтвердила, що це в інтересах обох країн.

Під час зустрічі також обговорювалося створення нового пункту перетину, який має стати ще одним «вікном до Європи».

Зузана Чапутова підтвердила підтримку євроінтеграційних прагнень України з боку Словаччини.

Володимир Зеленський у цьому контексті підкреслив, що на шляху до Європейського Союзу Україна продовжить втілювати реформи.

Особливо він відзначив концепцію «електронної держави».

«У нас є важливий проект – «Держава у смартфоні». Ми хочемо відійти від паперового документообігу. До цього проекту залучені найкращі IT-фахівці», – розповів Президент України.

Окремо Глава держави наголосив на позиції Словаччини щодо суверенітету та територіальної цілісності України.

Володимир Зеленський також подякував за реабілітацію українських військових і надання підтримки в оздоровленні, зокрема членам їхніх сімей.

Також делегації України та Словаччини обговорили можливість спільного кіновиробництва.

15 вересня Уряд розглянув і затвердив проект Державного Бюджету на 2020 рік, який буде переданий до Парламенту вчасно відповідно до вимог законодавства.

«У нас було тільки два тижні, щоб опрацювати цей документ, тому це перший варіант. Він ґрунтується на макропоказниках, які були затверджені ще весною. За два тижні ми подамо до Парламенту Програму дій Уряду, поділимося своїми думками про те, як ми бачимо інструменти економічного зростання. За потреби Мінекономіки перегляне макропоказники і ми зробимо відповідні зміни», - коментує документ Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Водночас, як відзначає Прем'єр-міністр України, найважливіше - закласти в проект Держбюджету-2020 цілком інший, ефективний, підхід до принципів фінансування видатків.

«Ми дотримуємося принципу, що держави в економіці повинно ставати менше. Бюджет-2020 буде бюджетом ефективності, після якого буде бюджет економічного зростання. Ми плануємо зменшувати видатки на обслуговування державного апарату, бо багато державних грошей витрачається неефективно. Водночас цей Уряд не буде підвищувати податки, їх слід поступово зменшити. Але зробити рівними для усіх. Бо коли податки високі, але їх платять далеко не всі, то це меганесправедливо. І ми це змінимо», - підкреслив Олексій Гончарук.

Прем’єр-міністр підкреслив, що 2020 рік стане роком зміни акцентів, зокрема зростання державної підтримки для малого та середнього бізнесу, зокрема фермерів. «Ми змінили підхід у державній підтримці агросектору, замість дотувати великі підприємства - робимо акцент на підтримку для малих фермерів. Зокрема, плануємо компенсувати ставку по кредитах, щоб менші підприємства взяли активну участь і мали не гірші умови для купівлі земельних ділянок, коли запрацює ринок землі», - наголосив Прем'єр-міністр України.

Олексій Гончарук також додав, що 2019 рік стане останнім, коли відбувається щорічне планування бюджету. «Наша стратегія в тому, щоб з кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року - треба планувати це на середньо- та довгостроковий період. У цьому році ми востаннє приймаємо бюджет на один рік. Надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної 3-річної декларації», - коментує очільник Уряду. 

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов додав, що досі макроекономічний прогноз розроблявся Мінекономіки один раз на рік. «Але ми маємо постійно прогнозувати розвиток економіки системно. У наступні кілька тижнів ми переглянемо структуру і спробуємо побудувати більш системний підхід до макроекономічного прогнозу», - сказав Міністр та додав, що можливо певні правки будуть внесені до показників. 

Коментуючи документ, Міністр фінансів Оксана Маркарова відзначила: «Бюджет не тільки вчасний, він реалістичний, збалансований. Це бюджет, який дозволить підтримати макроекономічну стабільність, якої ми досягли, і на базі цієї стабільності зробити швидший ривок до економічного зростання».

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з заступником Помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Джорджем Кентом.

На початку зустрічі Голова Парламенту подякував Сполученим Штатам Америки за те, що вони завжди були і залишаються сталим другом України. Він також висловив вдячність за підтримку України у захисті територіальної цілісності, боротьбі за незалежність, за багаторічну стратегічну співпрацю, за допомогу у реформуванні багатьох сфер, починаючи з боротьби з корупцією.

За словами Голови Верховної Ради, корупція є однією з ключових проблем – «нарівні з війною на сході та окупацією Криму». «Корупція – це хвороба, з якою ми боремося, і сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо подолати цю проблему та відчути суттєві зміни», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради також подякував за підтримку на міжнародній арені у просуванні інтересів України як в Європі, так і в усьому світі. Він висловив сподівання, що і в подальшому зберігатимуться конструктивні відносини між Україною та Сполученими Штатами Америки, а майбутня зустріч президентів США і України дасть новий поштовх до ефективної співпраці.

Коментуючи  швидкість роботи Парламенту України, Дмитро Разумков підкреслив, що робота Верховної Ради ще й дуже ефективна. «За більшість запропонованих законів, у тому числі за визначені Президентом України як невідкладні, різні політичні сили голосують консолідовано», - зазначив він і підкреслив, що «для забезпечення проведення реформ конструктивної співпраці буде більше, ніж політичної доцільності». Торкаючись питання щодо запровадження ринку землі, Голова Парламенту зауважив, що у першу чергу необхідно захистити інтереси приватного власника та інтереси держави, а також уніфікувати реєстри.

Джордж Кент висловив позитивне ставлення до швидкості проведення реформ в Україні, зокрема, у законодавчій частині, водночас застеріг від процедурних порушень та наголосив на важливості запровадження ефективного нагляду за діяльністю державних інституцій у різних сферах. «Ви дуже активно рухаєтеся уперед, - сказав він. – І наша обіцянка - підтримувати Україну і реформи, тому що хочемо, щоб Україна стала успішною країною».

Заступник Помічника Державного секретаря США запевнив у подальшій підтримці України, зокрема, у реформуванні системи юстиції і правосуддя, системи безпеки, інформації та енергетики. «Це не лише обіцянка Адміністрації Президента і Конгресу США, а й реальна грошова допомога обсягом 3 млрд. дол.», - підкреслив він.

У зустрічі також взяли участь Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор та Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко.

Сьогодні, 14 вересня Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук виступив з промовою на Щорічній конференції "Ялтинська Європейська Стратегія" у Києві. Фокус цьогорічної конференції зосереджений на темі щастя.

Наводимо ключові тези виступу:

Для мене щастя — це, коли ти це можеш собі дозволити бути собою: спокійним, не боятися, не вдавати когось іншого.

Наше покоління отримало шанс змінити цю країну назавжди. Зовсім скоро ви побачите, ким наповнюються владні кабінети — до влади приходить все більше людей молодого покоління. Не погоджуюся з тим, що молодість заважає — вона дозволяє подивитися на речі під іншим кутом!

Для мене важливо, щоб український бізнес не змущений був вигадувати якісь неіснуючі компанії та схеми, щоб вивозити гроші з країни. Це має піти в минуле, і це одне з завдань нового українського Уряду.

В моєму світі країна, яка хоче працювати з цивілізованим портфельним інвестором має гарантувати йому вільний рух капіталів. Якщо для капіталів не буде кордонів, сюди не будуть боятись інвестувати.

Особисто для мене основним маркером того, що в Україну повертається довіра буде те, що не тільки іноземні інвестори, але і великий український бізнес почне інвестувати в Україну!

Єдине, що може нам завадити — відсутність комунікації. Найголовніший челендж для мене — знайти спільну мову з різними групами впливу та суспільством. Ми маємо зростати разом. Якщо ми будемо працювати окремо, то програємо всі разом.

Єдиний спосіб досягти наших амбітних цілей — навчитися говорити між собою та довіряти один одному.

Новий Уряд, Парламент та Президент — це шанс для нашої країни змінитись на краще.

Вже 29 жовтня в Маріуполі ми плануємо презентувати велике меню інвестиційних проектів, я вас запевняю, там буде все дуже масштабно.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Президентом Фінляндської Республіки Саулі Нііністьо.

Сторони обговорили питання щодо поглиблення двосторонньої співпраці між Україною та Фінляндською Республікою.

Голова Верховної Ради України висловив вдячність фінському народові за постійну і неухильну підтримку України у питаннях збереження суверенітету, відновлення територіальної цілісності, а також – щодо збереження санкцій проти Російської Федерації як стримуючого фактору у її агресії. Голова Парламенту подякував за співпрацю в економічному вимірі та висловив сподівання щодо підвищення ефективності взаємодії між обома країнами.

Дмитро Разумков поінформував високого гостя про перебіг подій в Україні і особливості виборчого процесу до Парламенту та зазначив, що Верховна Рада змушена працювати у «турборежимі» - щоб забезпечити ефективну роботу усіх гілок влади. «Сьогодні всі вертикалі працюють як єдине ціле: і Президент, і Верховна Рада України, і Кабінет Міністрів, - наголосив він і додав: - Та швидкість, з якою Парламент опрацьовує законопроекти, викликана потребами країни у змінах».

Голова Верховної Ради зауважив, що Україна має багато зовнішніх і внутрішніх викликів, які потребують негайного реагування. «Серед них є внутрішня війна – боротьба з корупцією», - підкреслив він, відповідаючи на слова Саулі Нііністьо про умови довіри до влади.

Президент Фінляндської Республіки нагадав про страшні сторінки історії свого народу під час війни з СРСР: «Ми з болем спостерігали за процесом окупації України і заворушеннями на сході. Під час війни ми втратили понад 20 тисяч солдат, але зупинили Сталіна. Наші люди добре усвідомлюють і розуміють цю ситуацію. Маємо тісно співпрацювати щодо політики по санкціям проти Російської Федерації, вони можуть бути скасовані чи послаблені тільки у разі отримання свободи Україною», - підкреслив він.

Саулі Нііністьо висловився за впровадження великих планів розвитку економіки обох країн та зазначив, що фінський промисловий сектор має великий інтерес в Україні і буде поглиблювати співпрацю. Одним із перспективних напрямків, на його думку, могло би стати відтворення водного шляху з Фінляндії до Чорного моря через Україну.

Сьогодні, 13 вересня, у м. Вінниця розпочав роботу VІІ Міжнародний інвестиційний форум “Вінниччина – бізнес в центрі України”.

Голова облдержадміністрації Валерій Коровій та Вінницький міський голова Сергій Моргунов поспілкувалися з представниками преси з нагоди відкриття Форуму.

Під час брифінгу посадовці відповіли на запитання журналістів щодо  особливостей цьогорічного проведення заходу та анонсували декілька цікавинок. Відтак, голова облдержадміністрації повідомив, що цього ж дня заплановано закладання символічної капсули для початку будівництва майбутнього заводу компанії «HEAD», що відбудеться за участі виконавчого віце-президента, директора з виробничих питань компанії «HEAD» Геральда Скробанека.

«Вже кілька років поспіль Форум носить неформальну назву «Подільський Давос». Його основна мета – створити інформаційний майданчик для спілкування, нетворкінгу, публічних обговорень, та обміну досвідом представників бізнесу, влади і громадськості задля створення передумов до залучення інвестицій у Вінницьку область»,  – зазначив Валерій Коровій. Він зауважив, що традиційним також є і проведення форуму напередодні Дня міста Вінниці.

Під час брифінгу очільник області висловив переконання, що інвестиційний  Форум дасть потужний поштовх для розвитку інвестиційного потенціалу області. 

Відповідаючи на питання журналістів, Віницький міський голова Сергій Моргунов зазначив, що м. Вінниця за підсумками подібних форумів має реальні та цілком коректні результати у вигляді створення нових робочих місць, відкриття потужних заводів, розвитку інфраструктури і підвищення інвестиційної привабливості регіону в цілому.

«Створення комфортних умов для життя та ведення бізнесу – результат позитивної синергії зусиль влади, бізнесових кіл і громадськості, які зацікавлені в нарощуванні інвестиційного потенціалу нашого міста і регіону», – резюмував Сергій Моргунов.

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що поряд із підготовкою до зустрічі у Нормандському форматі триває робота над картою імплементації Мінських домовленостей з визначенням чітких термінів реалізації етапів.

«Ми справді будемо готуватися до Нормандського формату. Є Мінські домовленості, є Нормандський формат, але, крім цього, ми розробляємо карту виконання Мінських домовленостей з чіткими термінами. І для мене це найголовніше», – сказав Глава держави під час спільної з Президентом Фінляндської Республіки Саулі Нііністьо зустрічі з представниками ЗМІ у Києві.

«Ми не втрачатимемо зараз жодного дня, чекаючи тільки зустрічі у Нормандському форматі. Ви знаєте, що у нас є зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську. Саме у Мінську ми обговорюємо етапи повернення всіх наших громадян. Терміни та етапи», – додав Президент України.

Глава держави також привітав з поверненням на Батьківщину утримуваних у РФ українців. «Це велике щастя для родин цих людей і для кожного з нас», – сказав він.

Зі свого боку Саулі Нііністьо заявив, що Фінляндія постійно надавала підтримку Україні та готова продовжувати це робити.

«Це пов’язано не так з головуванням у ЄС. Ми робили те саме ще під час початку кризового стану і подій у Криму. Я зустрічався з багатьма своїми колегами по всьому світу і завжди наголошував на українському питанні під час цих зустрічей. Отже, це питання стояло на нашому порядку денному і залишатиметься там», – сказав Президент Фінляндії.

Законопроекти, ухвалені сьогодні Парламентом, покликані зміцнити Україну як зсередини, так і ззовні. Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Сьогодні Верховна Рада ухвалила важливі безпекові й економічні ініціативи, зокрема прийнято так званий «Закон про спліт», який має скоротити кількість регуляторних і контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг», – прокоментував Прем’єр-міністр України.

За його словами, цей законопроект важливий, адже зарегульованість дозвільних процедур підвищує вартість надання фінансових послуг споживачам.

«Реальним кроком України до Європейського Союзу є ухвалення законопроекту, що врегульовує здійснення спільного режиму транзиту товарів через митну територію України, упорядковує митні формальності та інші особливості здійснення операцій спільного режиму транзиту. Це Закон «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи», – пояснив Голова Уряду.

Окрім цього, питання митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією відтепер теж врегульовано іншим ухваленим законопроектом.

«Також Рада ухвалила закон про направлення автоштрафів в Дорожній фонд, що дозволить забезпечити належне фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг», – зазначив Олексій Гончарук.

Нагадаємо, сьогодні, 12 вересня, Верховна Рада прийняла за основу і в цілому такі закони: «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» (№1082); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України» (№1030); «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду» (№1063); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (1069-2).