Сьогодні, 3 березня, в приміщенні облдержадміністрації під головуванням першого заступника голови ОДА Андрія Гижка відбулось засідання регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2018 році.

 Вінницька область традиційно була одним з найбільш потужних сільськогосподарських регіонів України. Сприятливі природно-кліматичні умови, традиційна культура землеробства, яка передавалась з покоління в покоління, стали запорукою потужного розвитку галузі АПК. І на сьогодні агробізнес у Вінницькій області є локомотивом економічного зростання.

«Як на мене, нам вдалося використати природно-кліматичні переваги у поєднанні із впровадженням нових підходів в системі організації бізнесу у сфері АПК. Про що мова? Ми поставили собі за мету відійти від адміністративного втручання у процес земельних взаємовідносин і сформувати потужне конкурентне середовище, яке б давало можливість учасникам ринку розраховувати лише на власну економічну ефективність, - зазначає голова облдержадміністрації Валерій Коровій. - Насправді, це має дуже велике значення. Якщо, гіпотетично, на ринку працює дві компанії, одна з яких користується, наприклад, адміністративною підтримкою, а друга - ні, то в результаті перша перестає ефективно працювати, оскільки не має стимулу до підвищення ефективності і дельту прибутку отримує в неконкурентний спосіб. В той же час інша, аби вижити, вимушена йти в тінь».

Тому, за словами керівника Вінниччини, протягом останніх 3-4 років на території області впроваджується модель формування і посилення конкурентного середовища, мінімізації ролі й впливу чиновників на процес самоорганізації ринків. А разом з тим, спрямовуються зусилля на створення чітких, прозорих умов для впровадження адміністративних процедур, недопущення юридичного рейдерства, яке в попередні роки дуже часто супроводжувалося маніпуляціями із внесенням змін до реєстру прав на оренду земельних паїв.

«Разом з тим, ми намагаємось залучати в Вінницьку область інвестиції, спрямовані, насамперед, на поглиблену переробку агропромислової продукції. Як приклад: якщо фермер збирає 6 тонн пшениці з гектара, то по ціні у 5 тисяч гривень його виручка з 1 га коливається в межах 30 тисяч гривень. Але наші розрахунки показують, якщо, наприклад, у 2017 році фермер виростив цукровий буряк, зібрав 50 тонн з гектара, переробив його на цукор і продав по конкурентній ціні, то ця виручка піднімається до 100 тисяч гривень з 1 га. Це втричі більше, ніж просто продаж зерна. З огляду на це, ми повинні стимулювати залучення інвестицій в переробку, яка має створити конкурентні умови і максимально продукувати додану вартість, а відповідно – давати можливість бізнесу отримувати прибуток і, разом з тим, створювати нові робочі місця, розвивати соціальну інфраструктуру», - переконаний Валерій Коровій.

Вінниччина має сприятливу логістику та інфраструктуру, адже розташована в центрі України, має рівний доступ до портів на березі Чорного моря та з’єднує Схід і Захід, Південь і Північ держави. Тому обласна влада приділяє велику увагу формуванню дорожньої інфраструктури. Разом з тим, за словами голови облдержадміністрації, сьогодні триває плідна співпраця із «Укрзалізницею» стосовно розбудови залізничної станції в місті Вінниця, що дозволило б використовувати її своєрідний як залізничний HUB, оперативно здійснювати завантаження вантажів і таким чином підвищити коефіцієнт ефективності логістики.

 

 

Президент Петро Порошенко провів нараду на підприємстві «Укртрансгаз» у зв’язку зі спробою Росії і РАО «Газпром» зірвати виконання контракту на постачання газу в Україну.

«Перше і головне – критична ситуація, яка виникла із постачанням газу, у зв’язку зі спробою РФ і РАО «Газпром» зірвати виконання контракту на постачання газу в Україну, вже позаду», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що одразу ж після погроз «Газпрому» дав відповідні доручення, а Уряд, Міністерство закордонних справ, Міністерство освіти, НАК «Нафтогаз України» вжили рішучі дії для недопущення припинення постачання газу.

«Зараз, на сьогоднішній ранок ми маємо різке збільшення постачання газу з Європейського Союзу, з Польщі, Словаччини, Угорщини. Весь дефіцит станом на зараз повністю покритий», - повідомив Петро Порошенко.

Він нагадав, що відповідно до рішення Стогкольмського арбітражу Україна мала закупати 4 млрд кубічних метрів газу у «Газпрома» і, отримавши відповідний рахунок, НАК «Нафтогаз» сплатив зазначену в ньому суму, очікуючи, що відповідна кількість газу надійде в Україну. «За 15 хвилин до 1 березня, коли мало початись постачання російського газу, нам повідомили, що газу не буде. І зробили спробу повернути кошти», - зазначив він.

Президент підкреслив, що саме тому, вчорашні дії з обмеження споживання газу в Україні були настільки необхідні.

«На сьогоднішній день ми маємо стабілізовану ситуацію з газопостачанням. Ми маємо достатньо газу у підземних сховищах. Маємо і мали на 2 млрд більше, ніж минулого року», - підкреслив він.

Президент також зауважив, що відбір газу із газових сховищ складає 112,8-115 млн кубічних метрів на добу. «Це максимальний обсяг, який ми вилучали із підземних сховищ», - сказав він.

Всебічну політику санкцій проти країни-агресора потрібно продовжувати і посилювати аж до моменту повного відновлення територіальної цілісності України. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Президентом Латвії Раймондсом Вейонісом. Перемовини відбулися в рамках другого дня візиту Глави Уряду до Латвійської Республіки.

Володимир Гройсман підкреслив, що Латвія - беззаперечний друг і партнер України. Саме тому Київ високо цінує послідовну підтримку Риги в питаннях політичного діалогу, невизнання незаконної анексії Росією Криму.

«Для нас важливо все, що відбувається в Україні. А ситуація на Сході та в Криму – ми це засуджуємо. Важливо, аби всі міжнародні домовленості виконувалися. Україна може всебічно розраховувати на нашу підтримку», - відзначив Президент Латвії.

«Для нас Латвія – дружня держава. Ми вдячні Латвії за те, що на міжнародній арені ми маємо повну підтримку», - сказав Глава Уряду України.  

У ході перемовин сторони обговорили ситуацію на Сході України і констатували систематичне порушення Москвою домовленостей щодо припинення вогню та відведення військ. Як підкреслив Глава Уряду, Росія активно демонструє свою позицію стосовно гонки озброєнь, в той час як економічних досягнень фактично немає.

«І тут треба говорити не тільки про нарощування сили у відповідь, а й про зниження сили Росії. Санкційна політика – це той шлях, який послаблює агресора, - сказав Володимир Гройсман. – Санкції можна буде зняти, але лише у випадку повернення російських військ у свої кордони. Єдина держава, яка може вирішити питання зняття санкцій – сама Росія, якщо припинить свої глобальні загрози. А від нас сьогодні потрібна жорстка позиція».

Володимир Гройсман нагадав, що три роки поспіль Україна відстоює позицію створення повноцінної миротворчої місії на Донбасі – за нормами міжнародного права і на всій території конфлікту. Підтримка саме таких умов важлива для нашої держави.

Під час переговорів сторони також торкнулися питання економічної співпраці і впровадження реформ, передусім у соціальній сфері та в освіті.

«Ми маємо добрий торговельний ріст. Ми налаштовані на просуванні вперед, - сказав Володимир Гройсман. - Європейська та євроатлантична інтеграція є стратегічним курсом нашої держави. Ми щиро вдячні Латвії за підтримку України на цьому шляху».

Довідково

1-2 березня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебуває з візитом у Латвії. Глава Уряду провів низку переговорів, у тому числі – Главою Уряду Латвії Марісом Кучинскісом.

Сторони відзначили, що обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Латвією зріс минулого року на 27% з позитивним для України сальдо в 102,6 млн дол.

Товарообіг між Україною та Латвією за підсумками 2017 року становив 462 млн дол. Ключові статті українського експорту в Латвію – мінеральні палива, нафта, котли й машини, органіка, харчові продукти, метали. Статті імпорту – фармацевтика, товари легкої промисловості, засоби наземного транспорту.

Посилити співпрацю допоможе активізація роботи Міжурядової українсько-латвійської комісії та відновлення діяльності офісу Агентства інвестицій та розвитку Латвії (LIAA) у Києві. Причому, як підкреслив Володимир Гройсман, в торгівлі обидві країни можуть ставити «амбітні цілі».

Суттєву увагу глави урядів приділили можливостям інвестиційної та інноваційної співпраці. В цьому контексті Володимир Гройсман окреслив ключові плани Уряду щодо економічних змін в Україні, а також розповів про проміжні результати вже розпочатих фундаментальних реформ в соціальній сфері та в напрямку дерегуляції і покращання ділового клімату в Україні.

Серед важливих сфер інноваційної співпраці сторони визначили агросектор та логістику, передусім в контексті використання марштруту залізничного потягу «Зубр», який з’єднує порти Іллічівськ, Одеса та Південний з портами Риги, Вентспілсу, Лієпаї та Таллінну.

За підсумками перемовин глави урядів взяли участь у підписанні двох міжнародних документів - протоколу про наміри між міністерствами освіти та науки України і Латвії щодо роботи української школи в Ризі, а також основної угоди про співробітництво між Ризьким технічним університетом та Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».

Сьогодні, в приміщенні обласної державної адміністрації відбулась презентація зазначеного фестивалю та анонсовано головні особливості та цікавинки, які організатори підготували для всі поціновувачів музичного мистецтва.

Президент України провів зустріч з командою НАК "Нафтогаз України", яка доповіла Главі держави про остаточне рішення Стокгольмського арбітражу у справі "Нафтогаз" проти "Газпрому".

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв повідомив Президентові про те, що українська компанія отримала остаточне рішення Стокгольмського арбітражу, відповідно до якого Україна виграла 4 млрд 630 млн доларів, які "Газпром" має компенсувати за минулі періоди.

Глава держави привітав та подякував усій українській команді, яка захищала інтереси України в Стокгольмі. Він підкреслив, що «це історичне рішення по захисту національних та фінансових інтересів України».

«Це є справжня перемога. Сьогоднішнім рішенням Стокгольмського арбітражу Україна виграла 4 млрд 600 млн доларів США. З цих коштів будуть сплачені газ, який споживався нами в дуже важкому 2014 році. І до бюджету державної компанії НАК "Нафтогаз України" буде зараховано 2 млрд 560 млн доларів США. При чому будуть зараховані негайно. Це є результат спільної узгодженої роботи менеджменту НАК Нафтогаз, Уряду, Президента»,  - сказав Петро Порошенко.

«Наша спільна позиція довела що ми можемо перемагати і в юридичних баталіях в Стокгольмі», - сказав Петро Порошенко та привітав усіх українців із цією історичною переконливою перемогою. При цьому він підкреслив, що це є надзвичайно важливим – «це і укріплення золотовалютних резервів, і 100% позиція по вірності нашої енергетичної стратегії».

«Це дуже велика цифра. Вона значно більше ніж заборгованість за газ, який ми відбирали у 2014 році. Це фактично означає, що "Газпром" повинен сплатити на користь "Нафтогазу" трохи більше ніж 2,5 млрд доларів», - повідомив Голова правління НАК "Нафтогаз України".

«Ця перемога доводить, що ми здатні перемагати. Спільна робота української команди за підтримки, в тому числі і вашої, пане Президенте, дозволяє досягати таких результатів», - підкреслив Андрій Коболєв.

Започаткована в 2014 році реформа з передачі на місця повноважень та фінансових ресурсів дозволила збільшити місцеві бюджети за останні 4 роки з 68 млрд грн до 231 млрд грн. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі «Українського радіо».

«У 2014 році – на початку реформи – місцеві бюджети становили 68 млрд грн. У 2018 році вони зросли до 231 млрд грн. Великі кошти, які ми передали на місця, – сказав Глава Уряду. – Але тепер потрібно ефективно використовувати ресурси. Місцеві керівники мають бути повністю підзвітні людям за кожну гривню, яку вони витрачають».

Глава Уряду підкреслив, що ідея децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад повністю себе виправдовує. Регіони мають достатньо ресурсів, які можуть і мають витрачатися на користь громадян.

«Ніхто не має права стримувати людей, які бажають об'єднуватися, особливо обласна чи районна влада, – сказав Володимир Гройсман. – В кожній громаді людина має йти нормальним тротуаром, жити у теплому будинку, дитинка має отримати можливість піти в хороший садок. Це все вирішує громада. І ми передали громадам кошти і ресурси. Буду радіти успіхам громад, і буду захищати реформу».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій і Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у середу презентували Дорожню карту із 57 законопроектів, які стосуються зобов’язань щодо співпраці з Європейським Союзом. «Ми презентували спільне напрацювання Парламенту і Кабінету Міністрів – дорожню карту із виконання наших зобов’язань щодо співпраці з Європейським Союзом. Ми склали єдиний документ із різних сфер суспільного життя, визначили ті законопроекти, які є прерогативними для Угоди про асоціацію з ЄС», - сказав А.Парубій під час брифінгу.

За його словами, спільно з Урядом затверджено амбітний перспективний план. «Це 57 технічних рішень, але це і 57 конкретних кроків на шляху євроінтеграції України. Це законопроекти, які формують серйозні зв’язки між Україною та ЄС», - сказав Голова Парламенту і пояснив, що головні сфери, яких вони стосуються, це безпека та оборона, екологія, енергонезалежність, захист інтелектуальної власності, зняття митних перешкод та технічних бар’єрів у торгівлі, покращення інвестиційного клімату, захист навколишнього середовища.

А.Парубій уточнив, що 20 законопроектів з представленого пакету «вже повністю готові до розгляду у залі і ухвалення Верховною Радою України, а частина з них ще доопрацьовуються, ще йдуть політичні консультації». «Ми узгодили, що кожного пленарного тижня 2-3 закони з цієї дорожньої карти мають бути прийняті українським Парламентом», - сказав Голова Верховної Ради.

Під час спільної презентації дорожньої карти Голова Парламенту нагадав, що прерогативою нинішньої сесії є прийняття пакету законів, які необхідні для співпраці з Європейським Союзом: «Ми розуміємо, що це завдання, яке стоїть перед нами – має дуже символічне значення, бо чотири роки тому люди виходили на Майдан з вимогою підписання Угоди про Асоціацію з ЄС».

Андрій Парубій висловив переконання, що євроінтеграція і європейський вибір стали тим стимулом, який підняв мільйони українців, адже «ми розуміли і усвідомили сьогодні, що питання європейської вибору для нас є знаком рівності  і незалежності».

Найголовнішим у досягненні поставленої мети Голова Верховної Ради назвав «спільну дію, спільну роботу Верховної Ради України та Кабінету Міністрів, спільне зобов’язання щодо виконання одного з найбільш важливих завдань, які стоять перед Українською державою – це поступ до Європейського Союзу». «Ми переконані, що прийде день, коли Україна стане членом Європейського Союзу, але для того ми повинні виконувати своє домашнє завдання, і кожен із законів цієї дорожньої карти – це наш крок до Європейського Союзу, до могутньої європейської України», - підкреслив А.Парубій.

 

У презентації Дорожньої карти взяли участь: Посол Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі, представники Комітетів Верховної Ради України та Уряду, засобів масової інформації.

Сьогодні, 28 лютого, перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко та директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко ознайомились з роботою потужного підприємства.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком.

Співрозмовники обговорили актуальні питання порядку денного українсько-білоруських відносин, зокрема розвиток двостороннього політичного діалогу та майбутні контакти на найвищому рівні.

Глави держав відзначили важливість належної підготовки до проведення у поточному році у Гомелі Першого форуму регіонів України та Білорусі. У цьому контексті йшлося про інтенсифікацію торгово-економічної та культурної складової міжрегіонального співробітництва.

Кабінет Міністрів України в рамках поглиблення децентралізації передав землю сільгосппризначення поза межами населених пунктів першим семи об’єднаним територіальним громадам. Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року. В її основі була ідея розвитку потенціалу, який мають громади.

За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.

«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», - сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», - звернув увагу Володимир Гройсман.

Довідково

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).

100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Голова Верховної Ради України А.Парубій наголошує, що «немає жодних підстав для проведення в Україні дочасних виборів до Парламенту». Про це він сказав у понеділок, відповідаючи на запитання журналістів щодо можливості проведення дострокових виборів.

А.Парубій зауважив, що «дискусія про дочасні вибори йде весь час, скільки існує і ця Верховна Рада, і попередні Верховні Ради». На його думку, в нинішніх умовах «дочасні вибори – це швидше сценарій дестабілізації, сценарій, який призведе до турбулентності в державі». Голова Парламенту висловив переконання, що «є спільна позиція усіх - і у Верховній Раді України, і у виконавчій владі, і у Президента України – що це той сценарій, який сьогодні небажаний для України, і переконаний, що розмови про дочасні вибори не мають під собою жодного ґрунту».

«Наступний рік буде дуже складний: будуть вибори і Президента, і Верховної Ради України, і я розумію, що наближення виборів дуже актуалізує політичні дискусії і намагання політизувати цей процес,- сказав А.Парубій і додав, - Я зроблю все можливе, щоб Верховна Рада не попадала в цей вир політичних емоцій, щоб Верховна Рада працювала злагоджено, відповідально, як цього потребує ситуація в країні».

Голова Верховної Ради України зазначив, що «перед нами стоїть дуже амбітний порядок денний - це питання антикорупційного суду, закон про національну безпеку і цілий пакет законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію з ЄС, закон про вибори».

«Тому треба думати про роботу, про рішення, які необхідно прийняти Верховній Раді України, а не про дочасні вибори», підкреслив А.Парубій.

Сьогодні у  Вінниці, в приміщенні Інституту кормів та сільського господарства НААНУ зібрались керівники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств області, керівники обласних установ та організацій,  представники банківських установ, постачальники товарно-матеріальних ресурсів, які зацікавлені в розвитку аграрного сектору  в регіоні.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій 26 лютого провів щотижневу нараду з директорами департаментів та служб Вінниччини.

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з обдарованою молоддю наголосив на необхідності створення умов, щоб українські вчені не покидали Україну і не виїжджали працювати за кордон.

«Ми все будемо робити для того, щоб у нас для молодих вчених, якщо вони мають талант, хист і нестримне бажання займатися наукою, створити максимальні умови. В жодному разі не можна допустити, щоб вчені вимушені були покидати Україну», - наголосив Глава держави. Він додав, що жодним чином не заперечує можливість виїзду та навчання студентів за кордоном і розуміє переваги братніх університетів та української вищої школи. «І щоб вони гарантовано поверталися додому», - зазначив Президент. Він зауважив, що за статистикою, раніше, коли направляли студентів вчитися за кордон значна частина залишалася працювати там.

«Сьогодні Україна має створити всі умови, щоб і випускники вищих навчальних закладів, і вчені мали можливість себе реалізувати. Дивлячись в очі сьогоднішнім молодим вченим і школярам - майбутнім вченим, мені приємно бачити, що в них очі горять, що вони вірять в те, що вдасться реалізувати свої напрацювання. Україна сьогодні потребує ваших інноваційних підходів до вирішення актуальних проблем сьогодення», - наголосив Глава держави.

Окремо Президент відзначив важливість того, щоб молодь мала можливість навчатися навіть в сільській школі і були умови доступу учнів до інтерактивних занять найкращих викладачів світу. Глава держави нагадав, що зараз напрацьовується дуже активна і амбітна програма сільської медицини, яка передбачає інтернет зв'язок четвертого покоління в кожному українському селі.

Петро Порошенко також відзначив, що було створено Національну раду з питань розвитку науки та технологій, а зараз створюється Національний фонд досліджень. «Те, що треба було зробити 20, 25 чи 30 років тому. Щоб були гранти, і за гранти була чесна, конкурентна боротьба за ті проекти, які в першу чергу потребує держава. Весь світ давно працює в такому алгоритмі. І приємно, що ми крок за кроком рухаємось в цьому напрямку», - зауважив Президент.

Глава держави зазначив, що українські установи та організації з кожним роком беруть в рамках найбільшої Рамкової програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій все активнішу участь. І за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», уже було передбачено фінансування 17 мільйонів євро. «Раніше ми про це могли тільки мріяти. І я беззаперечно підтримую прогресивні підходи до формування системи підтримки молодої науки», - зазначив Петро Порошенко.

Президент наголосив на важливості об’єднання зусиль для зміцнення економіки та посилення обороноздатності країни. При цьому він відзначив роль Київської політехніки, що створює багато наукових розробок, які за дуже короткий термін імплементуються в життя. «Для мене є дуже важлива ваша підтримка впровадження в країні реформ, які стануть запорукою європейського майбутнього України», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави нагадав про досягнення, які були здійснені у 2017 році, а саме – отримання безвізового режиму для подорожей до країн Європейського Союзу, підписання та ратифікація Угоди про Асоціацію з ЄС. «Наша співпраця в науковій сфері є складовою частиною Угоди про Асоціацію, яка відкриває абсолютно нові можливості для українських вчених», - підкреслив Президент та наголосив, що українська влада робить усе для якомога швидшої гармонізації українського та європейського законодавства.

«І ще дуже важливо, щоб ваші однолітки, дивлячись на вас, по-доброму заздрили. Щоб ви були локомотивом змін, які б власним прикладом долучали все більше і більше молодих хлопців і дівчат до заняття наукою. Хтось це зробить на рівні школи, хтось вже на перших курсах вищих навчальних закладів. Але обов’язково.  Це дуже велика радість – творити. Я вірю в вас», - сказав Президент звертаючись до переможців олімпіад, вихованців Малої академії наук та молодих вчених.

Він побажав молодим вченим миру, міцного здоров’я, щедрої долі, невичерпної енергії для реалізації того величезного креативного потенціалу.

Проект закону про Антикорупційний суд доречно внести до порядку денного Верховної Ради і проголосувати в першому читанні якомога швидше, аби за декілька місяців цей інститут зміг повноцінно запрацювати. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я хочу, щоб на цьому тижні внесли у Верховну Раду (у порядок денний) і при можливості проголосували у першому читанні закон про Антикорупційний суд, - сказав Глава Уряду. - За декілька місяців Антикорупційний суд вже має бути створений».

Прем’єр-міністр підкреслив, що на даний момент в Україні сформована вся антикорупційна вертикаль, проте не вистачає лише завершальної ланки – саме справедливого суду.

Довідково

Формування в Україні Антикорупційного суду є однією з головних умов продовження співпраці з одним з найбільших фінансових партнерів України – Міжнародним валютним фондом. Окрім того, створення суду входить до переліку очікувань ділових кіл. Як підкреслював Глава Уряду, створення суду поставить крапку в дискусіях щодо корупції в Україні, що стане позитивним сигналом для інвесторів.

Голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій 22 лютого  зустрівся та поспілкувався з представниками районних засобів масової інформації. Під час розмови Валерій Коровій окреслив головні виклики, які сьогодні ставить перед собою влада області та держави. 
За його словами, передусім цього року слід докласти максимальних зусиль для реалізації двох основних реформ: реформи охорони здоров’я та реформи освіти. «Минулий рік – рік продовження реформи децентралізації. Але децентралізація це не лише об’єднання територіальних громад. Перш за все це – бюджетна децентралізація», - відмітив голова ОДА. Саме бюджетна децентралізація стала найбільш вдалою частиною цієї реформи і саме Прем’єр Міністр України Володимир Гройсман, за словами Валерія Коровія, є основним її ініціатором і натхненником.


«2018 рік - рік продовження реформи децентралізації, а саме в частині адміністративної децентралізації та об’єднання територіальних громад», - наголосив голова ОДА, - «нажаль, закон про ОТГ не ідеальний, оскільки для нього не підходять ряд законодавчих актів, серед яких закон про освіту, охорону здоров’я, про територіально-адміністративний устрій. Але поряд з цим, в області процес об’єднання триває, і вже на жовтень місяць десь у двадцяти громадах відбудуться вибори».


Окремо Валерій Коровій зупинився на реформах охорони здоров’я та освіти. Повідомив присутнім про плани щодо ремонту доріг в області та закликав журналістів максимально висвітлювати всі етапи реформ. Адже, за словами Валерія Коровія, саме з газет та телебачення сьогодні черпають інформацію більшість населення України, тому саме ЗМІ повинні максимально об’єктивно доносити інформацію про реформи, про позитивні зміни, які сьогодні відбуваються в нас в державі. «В Україні багато ЗМІ знаходяться під контролем певних олігархічних груп, які впливають на редакційну політику. Нажаль, це призводить до формування негативної інформаційної політики, що, в свою чергу, досить негативно сприймається ззовні, в тому числі європейськими та світовими партнерами», - відмітив Валерій Коровій.


Під час спілкування представники ЗМІ поставили ряд запитань голові облдержадміністрації, що стосувалися подальшої долі об’єднання громад в їх районах. Зокрема, будівництва сміттєпереробних станцій, ремонту доріг, вплив реформи охорони здоров’я на рівень надання медичних послуг в районах та ОТГ, тощо.


Валерій Коровій відповів на всі запитання та запевнив представників ЗМІ, що влада сьогодні максимально відкрита та прозора у своїй діяльності. «Якщо у вас виникають запитання, я завжди готовий зустрітися з кожним з вас, поспілкуватися та відповісти на всі ваші запитання», - запевнив голова ОДА.

 

Президент Петро Порошенко взяв участь у церемонії підписання низки угод між ПАТ «Укрзалізниця», ПАТ «Укрексімбанк» та «General Electric US» щодо закупівлі, модернізації, лізингу локомотивів американського виробництва.

«Це важливий день для всієї економіки України», - сказав Глава держави. Він зазначив, що у червні минулого року під час його візиту до США на зустрічі із Президентом Дональдом Трампом була досягнута домовленість про необхідність наповнити українсько-американські відносини абсолютно конкретним і практичним змістом.

«І це відбулось. Ми домовились про співпрацю в оборонній сфері, в енергетичній сфері, в машинобудуванні, транспортному будуванні, в харчові й переробній промисловості. Домовились про збільшення американських інвестицій в Україну», - сказав Президент. Він нагадав про початок поставок американського вугілля в Україну, інвестування в харчову та переробну промисловість.

Глава держави також зауважив, що під час першого візита керівництва компанії General Electric він запросив їх увійти до складу Інвестиційної ради при Президенті України. «Ми домовились продемонструвати, що за дуже короткий термін ми опрацюємо контракти співпраці між залізницею і General Electric», - додав він.

Петро Порошенко підкреслив важливість і символічність сьогоднішнього підписання угод про співпрацю. «Я вважаю, що через той факт, що багато років українська залізниця була недофінансована, фактично сьогодні це стало потужним стримуючим фактором розвитку економіки держави», - сказав він.

За його словами, потрібно вирішити проблеми застарілих вагонів, проблеми мережі і найголовніше проблеми локомотивів: «Таким чином, нам потрібно зараз у найкоротший термін забезпечити найсучаснішу технологію, найкращі локомотиви і технологію їх локалізації і виробництва в Україні».

Президент підкреслив, що дуже швидко був підготовлений контракт на суму 1 млрд доларів, який передбачає як постачання локомотивів, виробництво з поступовим збільшенням локалізації, так і модернізацію існуючих локомотивів. Він відзначив, що передбачається активне залучення на першому етапі українських банківських структур, на другому – партнерів зі США.

Глава держави подякував за цю роботу не лише нашим американським партнерам, а й команді з українського боку – Прем’єр-міністру та Уряду, Інвестиційній раді та Адміністрації Президента, Міністру інфраструктури, «Укрзалізниці», «Укрексімбанку». Він також особливо підкреслив роль Посла США в Україні Марі Йованович.

В свою чергу, Посол США в Україні Марі Йованович зауважила, що сьогодні великий день і було дуже багато зроблено для того, щоб це підписання відбулося. «Це, насправді, дуже велика перемога не лише для «Укрзалізниці» та General Electric, але це також перемога для України та США. Цей день став можливий не лише тому, що багато всіх, хто тут знаходиться, працювали, але також завдяки нашим лідерам, керівникам на найвищому рівні – Президент Порошенко, який безпосередньо працював з Президентом Трампом, Міністром торгівлі», - розповіла Посол.

«Ваше бачення застосування американських технологій для трансформації української системи залізниці ми вважаємо також дасть поштовх усій економіці», - зауважила вона. За її словами, ця угода достатньо сильно вплине на двосторонні торгові стосунки. «1 млрд доларів – це велика сума, навіть для General Electric. Але більш навіть важлива не лише ця сума, а те, що це створить сотні нових робочих місць і в США, і в Україні. І це створить нові поставки. І ще більше – ми досягли інтегрованості наших економік», - зазначила Марі Йованович.

Посол США наголосила, що купуючи американські товари Україна запозичує сучасні технології. «Модернізація залізниці – це шлях до можливості розширення експорту сільськогосподарських товарів та розширення експорту в цілому. Ми вважаємо, що Україна отримає великі переваги в найближчі десятиліття», - зауважила Марі Йованович.

Президент та Генеральний директор General Electric Transportation Рафаель Сантана високо оцінив підготовчу роботу української сторони для підписання сьогоднішньої угоди: «Ми дуже пишаємось працювати з українським Урядом та принести найбільш сучасні технології українській залізниці».

Він також зазначив, що його компанією успішно реалізовуються в Україні проекти з вітряної та біогазової енергетики, які допомагають нашій країні в сфері енергетичної безпеки.

«Сьогоднішня угода – це найбільше досягнення для створення дійсно сучасної і модернізованої транспортної інфраструктури в Україні. Це найбільша угода, яка була укладена за весь час нашої роботи з Україною», - сказав Рафаель Сантана та додав, що «реалізація цього проекту дозволить значно посилити позицію України, як ключового транспортного європейського хаба». Водночас, він відзначив, що проект дозволить створити велику кількість нових робочих місць  та слугуватиме суттєвим стимулом для зростання в різних галузях економіки України.

Генеральний директор General Electric Transportation подякував Президенту України за його особисту роль в реалізації цього масштабного проекту.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує оновити норми будівництва багатоквартирних будинків та об’єктів міської інфраструктури в бік їх ефективності та сучасності – по аналогії з тим, як були оновлені норми будівництва доріг. Цю ідею Глава Уряду висловив під час зустрічі з молодими підприємцями - засновниками провідних українських стартапів. 
В ході дискусії молоді люди висловили велику вдячність Уряду за кроки з дерегуляції на будівельному ринку, передусім в частині отримання будівельних дозволів. Це дало значний поштовх розвитку ринку і залучення великих інвестиційних коштів. Але ці кошти витрачаються на будівництво застарілих квартир з нормами, які виписувалися за часів СРСР.

«Треба змінити ситуацію - так само як ми переглянули норми будівництва доріг в бік сучасності, безпеки та функціональності. Чекаю пропозицій і сподіваюсь на вашу експертну підтримку», - сказав Володимир Гройсман, звертаючись до підприємців. 

Довідково

На початку року Глава Уряду запропонував проводити регулярні зустрічі з молодими підприємцями з метою обговорення поточної ситуації в економіці та пошуку шляхів вирішення проблем. Перша зустріч пройшла у січні. Тоді Глава Уряду звертав увагу, що Україна має всі можливості стати світовим брендом, місцем створення інноваційного продукту в найбільш затребуваних сферах і на нових ринках, яким ми всі будемо пишатися.

У свою чергу підприємці зазначали, що Україна може стати лідером на багатьох нових ринках, оскільки має в активі прогресивні напрацювання. Серед прикладів – використання дронів, передусім в галузі агровиробництва, ринок он-лайн освіти, в тому числі освіти для державних службовців – кураторів реформ. Український он-лайн курс з питань децентралізації, реалізований на одній з вітчизняних освітніх платформ, виявився одним з найбільш популярних в світі. Наразі готуються аналогічні курси з питань кібербезпеки та використання можливостей системи ProZorro. Не менш важливі розробки в системі майнінгу та використання нейротехнологій. 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у п’ятницю підписав Закон України “Про внесення зміни до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59882 та подав його на підпис Президенту України.

Закладені в законопроекті норми передбачають усунення соціальної несправедливості, яка існує в частині надання військовослужбовцям права на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення. Відповідно до чинної редакції статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” така компенсація передбачена лише для військовослужбовців офіцерського складу та курсантів вищих військових навчальних закладів

Разом з тим, у зв’язку з недостатньою кількістю спеціально пристосованих казарм та сімейних гуртожитків, в яких повинні розміщуватись військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом, значна кількість цієї категорії військовослужбовців змушена вирішувати житлове питання за рахунок власних коштів та можливостей.

Із затвердженням нової редакції воєнної доктрини України та збільшенням чисельності Збройних Сил України до 250000, що визначено Законом України “Про чисельність Збройних Сил України”, будуть розгорнуті нові військові частини у місцях, де відсутній житловий фонд, у зв’язку з чим питання надання грошової компенсації набуває ще більшої актуальності.

Запровадження відповідної компенсації як гарантії соціального захисту сприятиме комплектуванню військових частин та підрозділів Збройних Сил України зазначеною категорією військовослужбовців, особливо в місцях розгортання нових військових частин.

У документі, зокрема, передбачено, що «у разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, можуть розміщуватися безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні – у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян». «У разі відсутності можливості такого розміщення військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військова частина зобов’язана орендувати для них та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім’ї або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення», - сказано у підписаному Головою Парламенту Законі.

Ухвалення законопроекту дозволить врегулювати питання житлового забезпечення військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом, які не забезпечені житловими приміщеннями, шляхом виплати їм грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за місцем проходження ними військової служби.

  1. Керівництво області відвідало провідне підприємство Вінниччини з виробництва рушникосушарок і дизайн-радіаторів з нержавіючої сталі
  2. Маємо створити всі умови, щоб українські вчені не покидали країну – Президент на зустрічі з обдарованою молоддю
  3. Прем’єр-міністр: Стабільний і впевнений розвиток бізнесу – мета економічних реформ Уряду
  4. «Якщо серед миротворців не буде представників країн-членів НАТО, так само не може бути представників країн-членів ОДКБ», - Голова Верховної Ради України
  5. Президент провів зустріч із заступником Державного секретаря США
  6. Голова Верховної Ради Андрій Парубій взяв участь у заходах, присвячених вшануванню пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні
  7. Прем’єр-міністр: Базовий економічний орієнтир роботи Уряду – 5-7% зростання ВВП
  8. Валерій Коровій взяв участь у виїзному засіданні Ради з просування експорту
  9. Валерій Коровій: Вінниччина продовжує займати лідируючі позиції серед регіонів України з найбільш привабливим інвестиційним кліматом
  10. Ваше військове братерство служить яскравим прикладом для теперішнього покоління захисників України – Президент зустрівся з воїнами-афганцями

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30