Топ новини

Щороку в перший день літа - 1 червня ми відзначаємо важливе свято – Міжнародний день захисту дітей.

Саме в дітях ми бачимо любов до життя, щирість та надію!

Сьогодні в області проживає близько 290 тисяч маленьких громадян. Це свято важливе не лише для них. Воно важливе для нас, дорослих, які формують умови для гідного життя дитини, ми - відповідальні за їх долю.
Водночас це й свято важливе для дітей, які з тієї чи іншої причини втратили батьків, і для дорослих , хто поруч з цими дітьми, хто опікується ними. Адже в області більш як 2 тисячі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Турбота про них, захист їхніх прав є одним з найголовніших обов'язків нас, дорослих.

Дорогі дітки! Ви – майбутнє нашої держави, яка формується сьогодні. Зичу вам натхнення, творчого та логічного мислення, постійного розвитку своїх здібностей та міцного здоров’я!

Бажаю кожній дитині відчувати родинне тепло, захист та підтримку !

Щасливого дитинства!

Рішення Міжнародного валютного фонду по програмі stand by Україна очікує 5 червня

Про це в ефірі політичного ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера" заявив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він нагадав, що сьогодні Україна завершила переговори з МВФ. "Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з керівником МВФ і 5 червня ми очікуємо підписання договору", - зазначив очільник Уряду. 

За його словами, з МВФ досягнуто домовленості щодо програми співпраці на 18 місяців, протягом яких Україна отримає кредит в загальному розмірі 5 млрд. доларів США строком на 5 років. 

"Це кредит за програмою stand by з доволі спрощеними умовами, який дасть Україні можливість рухатись в напрямку подолання наслідків коронакризи. Перший транш, який ми маємо отримати в червні, складатиме 1,9 млрд. доларів, на осінь ми очікуємо – 1,6 млрд. доларів, в наступному році - 1,5 млрд. доларів", - зазначив Денис Шмигаль.

Також Прем'єр-міністр повідомив, що в програмі співпраці з МВФ прописані необхідні структурні маяки, які збігаються з тими напрямками реформ, які вже впроваджуються в Україні. 

Програма співпраці з МВФ, переконаний Денис Шмигаль, дасть Україні можливість рухатись вперед у стосунках з міжнародними партнерами.

Розвиток українсько-австрійських двосторонніх відносин, активізація міжпарламентської співпраці та рівні можливості для участі жінок у політиці. Про це йшлося під час робочої зустрічі Заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк з Надзвичайним і Повноважним Послом Австрійської Республіки в Україні Гернотом Пфандлером.

«Від імені Українського Парламенту хочу висловити Вам вдячність за гуманітарний коридор, який австрійський уряд надав українським громадянам під час спалаху коронавірусу. Завдяки цьому тисячі громадян України досить швидко та безпечно повернулися додому до своїх рідних та близьких. Це ще більше зблизило наші країни», - зазначила Олена Кондратюк.

Учасники зустрічі обмінялися інформацією про досвід протидії СОVID-19 та обговорили необхідність активізації українсько-австрійського двостороннього і міжпарламентського співробітництва після зняття карантинних обмежень.

«Сподіваюся, що вже незабаром плідну роботу зі своїми австрійськими колегами розпочне депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Австрія, яка створена у Верховній Раді України. Очікуємо на візит Президента України до Австрії та обмін двосторонніми робочими візитами на рівні парламентських комітетів наших держав», - підкреслила О. Кондратюк.

Окремо піднімалося питання щодо сезонних працівників з України, які мають намір працювати в Австрії. Олена Кондратюк наголосила на важливості створення належних та безпечних умов роботи для українських робітників, а також їх соціального захисту в умовах коронавірусу. Своєю чергою, Гернот Пфандлер наголосив, що Австрія зацікавлена в робітниках з України та готова створити для них сприятливі  умови перебування.

Заступниця Голови Верховної Ради України та Посол Австрії в Україні торкнулися й питання щодо забезпечення рівних прав і можливостей для жінок, зокрема, їх участі у політиці. Гернот Пфандлер відзначив значний прогрес України в цьому напрямку та збільшення кількості жінок в Українському Парламенті. За його словами, це позитивна тенденція, яка наближає Україну до європейських стандартів.

Віцеспікерка Українського Парламенту також подякувала Австрії за підтримку України у зв’язку з російською агресією. «Міжнародна підтримка на рівні парламентів та урядів країн є дуже важливою для України. Ми цінуємо позицію Австрії в цьому питанні», - підкреслила О. Кондратюк.

Перебуваючи з робочим візитом у Вінницькій області Перший заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун зустрівся з головою ОДА Владиславом Скальським.

В ході зустрічі учасниками обговорено нагальні питання, які стосуються соціального та медичного забезпечення, виплати матеріальної допомоги учасникам антитерористичної операції і Революції Гідності та членам їх сімей, здійснення заходів із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників АТО та забезпечення постраждалих учасників АТО санаторно-курортним лікуванням.

«Ветерани АТО та ООС безперечно є у фокусі нашої уваги. Багато що зроблено, але і багато чого ще треба зробити. У нас є ініціативи, які успішно реалізується на обласному рівні. Загалом соціальна політика є одним з найбільших пріоритетів у нашій роботі, аби належним чином забезпечувати всі зобов’язання, які держава має по відношенню до людей, які віддали своє життя і здоров’я за незалежність нашої держави», - зазначив на початку зустрічі Владислав Скальський.

В свою чергу заступниця голови ОДА Наталя Заболотна детально проінформувала про роботу із ветеранами АТО/ООС, учасниками Революції Гідності та членами їх сімей, яка ведеться в області.

«В області діє комплексна цільова програма підтримки учасників АТО/ООС та членів їх сімей, а також членів загиблих учасників АТО/ООС до 2021 року, яка постійно трансформується, в тому числі і за ініціативи громадських організацій, які проводили її експертизу і вносили пропозиції щодо вдосконалення тих, чи інших її напрямків. Перше – це матеріальна допомога пораненим та членам сімей загиблих учасників АТО/ООС, вона складає 20 і 60 тис грн відповідно. Наразі майже 8 млн виплачено членам сімей загиблих і понад 8 млн виплачено особам, які отримали поранення, травми, контузію та каліцтво. З минулого року нами запроваджено щорічну виплату до Дня Св. Миколая дітям загиблих учасників АТО/ООС, яка складає 3 тис грн. Сума не дуже велика, але вона дозволить родині придбати до свята подарунок дитині і також це говорить про те, що ми пам’ятаємо і цінуємо той внесок, який зробили їх батьки», - повідомила Наталя Заболотна.

Розповіла посадовиця і про компенсацію плати за навчання для учасників АТО/ООС та їх дітей, які навчаються на контракті на денній формі навчання у закладах І, ІІ, ІІІ, IV рівнів акредитації. Так, в минулому році 293 особи отримали дану компенсацію на загальну суму майже 3 млн грн. Цьогоріч кошти на компенсацію за навчання також закладено в обласний бюджет.

За підсумками зустрічі Олександр Порхун позитивно оцінив роботу із ветеранами АТО/ООС та членами їх сімей, яка проводиться в області та підкреслив важливість місцевих ініціатив, які запроваджені на Вінниччині у співпраці з громадськими організаціями ветеранів.

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Туркменістану Тойли Атаєва, Палестини Гашема Хасана Даджані, Португальської Республіки Антоніу Машаду та Азербайджану Ельміри Ахундової.

Під час зустрічі з Послом Туркменістану Глава держави привітав Тойли Атаєва з початком його місії в Україні та висловив переконання, що обидві сторони здійснюватимуть дієві кроки для подальшого розвитку українсько-туркменської взаємовигідної співпраці. 

Співрозмовники відзначили зацікавленість України й Туркменістану в інтенсифікації політичного, торговельно-економічного та культурно-гуманітарного співробітництва між двома країнами. Окрему увагу було приділено зміцненню кооперації у будівельній галузі. Президент України висловив сподівання, що поширення COVID-19 не стане на заваді планам з активізації двостороннього діалогу, і передав запрошення Президенту Туркменістану Гурбангули Бердимухамедову відвідати Україну з візитом.

Під час зустрічі з новопризначеним Послом Палестини в Україні Гашемом Хасаном Даджані співрозмовники обговорили сучасний стан і перспективи двосторонніх відносин, наголосивши, зокрема, на важливості подальшого розширення торговельно-економічного співробітництва між двома країнами.

Володимир Зеленський підтвердив готовність України залишатися провідним постачальником продовольчих товарів та аграрної продукції на палестинський ринок. Сторони із задоволенням відзначили успішний розвиток співпраці в галузі освіти, вагомий внесок України у підготовку національних кадрів для Палестини.

У розмові з Послом Португальської Республіки Антоніу Машаду Володимир Зеленський подякував за послідовну підтримку Португалією суверенітету й територіальної цілісності України та санкційної політики ЄС щодо РФ. Глава держави відзначив, що Португалія є важливим партнером України у межах взаємодії з ЄС і НАТО й висловив сподівання на результативну співпрацю з португальським головуванням у Раді ЄС у першому півріччі 2021 року. Володимир Зеленський підкреслив потенціал для нарощення двосторонньої співпраці, зокрема в торговельно-економічній сфері. Було висловлено сподівання, що Українсько-португальська спільна комісія з економічного співробітництва продовжить роботу, щойно умови це дозволятимуть.

Сторони відзначили важливу роль, яку відіграє українська громада в Португалії у розбудові відносин між двома країнами. Глава держави високо оцінив взаємодію з португальською стороною у забезпеченні культурних потреб української громади в Португалії. Володимир Зеленський також висловив сподівання на повне та неупереджене розслідування обставин смерті громадянина України Ігоря Гоменюка в аеропорту Лісабона та притягнення до відповідальності винних у цій трагедії.

Президент України Володимир Зеленський привітав Посла Азербайджану в Україні Ельміру Ахундову з початком її роботи в нашій країні. Глава держави відзначив динаміку й практичне наповнення українсько-азербайджанського стратегічного партнерства. Він високо оцінив дружній жест Президента Азербайджану Ільхама Алієва та всього азербайджанського народу щодо наданої Україні 21 травня 2020 року гуманітарної допомоги для подолання пандемії коронавірусу.

Володимир Зеленський підкреслив традиційно результативну взаємодію України та Азербайджану на міжнародній арені, а також відзначив необхідність надання додаткового імпульсу для співпраці двох держав у форматі ГУАМ. Було наголошено на важливості подальшого посилення торговельно-економічної та інвестиційної складових двостороннього співробітництва, зокрема шляхом практичної реалізації інвестиційних проектів в Україні за участі азербайджанського бізнесу.

Уряд дасть відповідні доручення, аби покращити ситуацію з технічним забезпеченням станцій екстреної медичної допомоги за результатами робочої поїздки до Київської області та відвідин станції «швидкої допомоги» у Білій Церкві.

Про це на брифінгу під час поїздки до Білої Церкви заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, попри виділені кошти, ситуація на станціях екстреної медичної допомоги залишається досить складною. «Був сигнал від колективу Білоцерківської станції екстреної допомоги, ми виїхали з Міністром охорони здоров’я. І там типова ситуація, коли держава виділяє кошти, НСЗУ підписує договори про 100% забезпечення коштами, а по факту ми бачимо, що ремонти відсутні, автомобілі старі, забезпечення ліками немає, із засобами індивідуального захисту є проблеми, і це все впирається в людський фактор».

Денис Шмигаль наголосив, що за результатами робочої поїздки до Київської області буде зроблено висновки та дані відповідні доручення як стосовно станції екстреної допомоги Білої Церкви, так і щодо системного вирішення цієї проблеми. «На мою думку, подібна ситуація є у багатьох закладах охорони здоров’я, а медики сьогодні знаходяться на передовій боротьби з епідемією коронавірусу. Проблема полягає в середньому рівні державного менеджменту, до якого є питання», - зауважив Прем’єр-міністр.

Він пояснив, що сьогодні кожна медична установа є комунальною неприбутковою установою, відповідно є керівник, який несе відповідальність, є відповідні місцеві органи самоврядування, які також несуть за це відповідальність. «Держава виділяє кошти, з 1 квітня уже працює система за угодами, укладеними з НСЗУ, відповідно до цієї системи кожен заклад отримує кошти за роботу з коронахворими, далі керівник уже приймає рішення і розподіляє зароблені установою кошти між лікарями. І тут уже виникають питання справедливості розподілу і оплати кожному, хто працював з коронахворими».

Відповідаючи на запитання щодо забезпеченості медиків засобами індивідуального захисту, очільник Уряду повідомив, що дав доручення в.о. голови Київської облдержадміністрації Василю Володіну завтра провести інвентаризацію на складах станції невідкладної медичної допомоги в Білій Церкві і подивитися, скільки реально є костюмів та розібратися, чому попри те, що держава виділяє захисні костюми на область, медики не повністю ними забезпечені.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 591-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 13 травня 2020 року.

Закон дозволить працівникам закладів охорони здоров'я державної та / або комунальної власності, які борються з поширенням коронавірусу та лікують пацієнтів з COVID-19, отримати за травень та червень 2020 року грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), утриманого з їхніх доплат у розмірі до 300% до заробітної платні.

Також документ передбачає можливість отримання часткової допомоги з безробіття для фізичних осіб – підприємців у разі втрати ними частини доходу через карантинні обмеження.

При цьому така допомога на період карантину з 2 квітня 2020 року не підлягатиме оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Крім того, самозайняті особи звільняються від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе за травень – цей період зараховуватиметься їм до страхового стажу для отримання пенсій, виплат за соціальним страхуванням.

Закон також надає органам місцевого самоврядування право ухвалити рішення щодо зменшення ставок плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Крім того, документ дозволяє подовжити дію мораторію на проведення податковими органами документальних і фактичних перевірок, звільнення громадян від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договорами про споживчий кредит, ненарахування платникам податків та платникам ЄСВ пені, незастосування штрафів за порушення податкового законодавства, несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, несвоєчасне подання звітності про сплату ЄСВ по останній день місяця, у якому завершується дія встановленого на всій території України карантину.

У середу, 27 травня, під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулося засідання Ради з питань економічного розвитку України, присвячене обговоренню Програми стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19, представленої сьогодні на засіданні Уряду.

У засіданні також взяли участь: заступник Керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Олександр Трухін, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, секретар Ради з питань економічного розвитку Ярослав Жаліло, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова, директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Валерій Геєць, старший науковий співробітник Атлантичної ради США Андерс Аслунд, радник Президента України Олег Устенко, професор Колумбійського університету Віллем Буітер та викладач економіки та фінансів Києво-Могилянської бізнес-школи Євген Пенцак.

Під час засідання члени Ради з питань економічного розвитку мали можливість обговорити основні положення Програми та висловити свої зауваження та пропозиції. Прем’єр-міністр окремо наголосив, що до підготовки Програми була залучена широка експертна аудиторія, «в тому числі і члени Ради з питань економічного розвитку» і пропозиції, які раніше надсилали члени Ради, в Програмі уже враховані.

Також Денис Шмигаль подякував членам Ради як за позитивні відгуки, так і за конструктивну критику, оскільки таке обговорення допомагає підготувати документ краще. Також він нагадав, що «частина заходів, які прописані у цій Програмі сьогодні уже реалізується, хоча це певною мірою відбувається не так швидко через наявні обмеження, бюрократію та необхідність внесення змін у законодавство». У зв’язку з цим Прем’єр-міністр звернувся до присутніх на засіданні народних депутатів, підкресливши, що Уряд надалі буде співпрацювати з парламентськими комітетами та окремими депутатами. «Це, сподіваюся, дасть нам змогу швидко приймати необхідні рішення і зміни до законодавства», - заявив очільник Уряду.

Окремо Денис Шмигаль зауважив, що в Програмі особливе місце посідають заходи щодо захисту внутрішнього виробника, але Уряд буде користуватися лише тим спектром інструментів, на які нам дають право Світова організація торгівлі (СОТ) та Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). «Ми будемо діяти в тих правилах, які встановлені в світі», - запевнив Прем’єр-міністр.

«Ми маємо намір зробити цей документ дуже хорошим, але нам від документів необхідно переходити до дій. Ми повинні в першу чергу підтримати малий і середній бізнес, українських виробників і рухатись до виходу з цієї економічної кризи», - підсумував Денис Шмигаль.

Нагадаємо, сьогодні на своєму засіданні Кабінет Міністрів України затвердив Програму стимулювання економіки для подолання наслідків Covid-19: «Економічне відновлення» з умовою її доопрацювання у триденний термін.

У Програмі враховані ініціативи за такими напрямками: доступ до фінансів, доступ до ринків, дерегуляція, модернізація та розвиток, доступ до інфраструктури. Важливою частиною Програми буде системна та ґрунтовна підтримка вітчизняного виробника. Принциповим пріоритетом є створення робочих місць та сплата податків в Україні.

Програма передбачає широкий спектр методів підтримки: допомога просування експорту; доступні кредити, грантові програми; розширення участі малого і середнього бізнесу у державних закупівлях. Амбітна мета – увійти у ТОП-30 країн світу в питанні легкості адміністрування податків.

Також, за словами Глави Уряду, Програма передбачає, що Україна буде використовувати весь спектр інструментів СОТ та ГАТТ для захисту своїх підприємств.

Сьогодні, 27 травня, відбулося засідання Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування у якому в режимі відеоконференції взяли участь 14 членів Комітету, інші народні депутати, а також Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, заступник Міністра охорони здоров’я - Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко, заступник Міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова, представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і громадських пацієнтських організацій.

Комітет розглянув питання про організацію надання медичної допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями в умовах карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як повідомив голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Зуб, дане питання було винесене на засіданні після звернення 15 пацієнтських організацій.

Він підкреслив: «Онкологія - це та хвороба, яка не може чекати».

Валерій Зуб назвав основні проблеми, з якими зараз стикаються пацієнти з онкологічними захворюваннями:

- державні закупівлі лікарських засобів за кошти бюджету відбуваються за 2018-2019 роки, а за цей рік ще не почалися, хоча деякі препарати вже відсутні і хворі змушені купувати їх за власний кошт;

- не налагоджений механізм тестування на коронавірус, ні самих хворих, ні осіб, що їх супроводжують;

- також не налагоджений механізм лікування за кордоном тих патологій, які ми не можемо лікувати в Україні.

Народний депутат нагадав, що у лютому відбулися парламентські слухання на тему ««Організація протиракової боротьби в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення», за підсумками яких було прийнято рішення про необхідність розробки Національної стратегії боротьби з онкологічними захворюваннями. «Робота над нею зараз призупинена, але вона має бути розроблена і затверджена», - наголосив він.

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, у свою чергу, повідомив, що робота над Національною стратегією продовжиться ближчими днями. «У нас є чітке розуміння, як ми це будемо робити», - зауважив він.

Міністр також поінформував про алгоритм, який діє для надання онкопацієнтам стаціонарної допомоги в умовах карантину. Зокрема, за його словами планова госпіталізація відбувається за умови негативного ПЛР тесту.

Максим Степанов підкреслив: «Усі лабораторні центри тест-системами, реагентами та відповідними супутніми медичними виробами забезпечені у повному обсязі».

Заступник Міністра охорони здоров’я - Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко додав, що Міністерство чітко прописало, коли застосовуються Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), а в яких випадках – Імуноферментний аналіз (ІФА-тести), у тому числі, і для пацієнтів, які потребують планової госпіталізації або операції.

Проблеми онкопацієнтів під час засідання озвучили представники громадських організацій, які опікуються такими хворими, серед яких: непроведення закупівель з метою безперебійного забезпечення онкохворих необхідними препаратами; складнощі з доставкою незареєстрованих препаратів, особливо, в умовах карантинних обмежень авіасполучення; не налагоджена доставка препаратів вже закуплених ДП «УкрМедПостач»; необхідність усунення ряду неточностей у документах, що регламентують проведення тестування на коронавірус перед плановою госпіталізацією для даної категорії пацієнтів; неможливість добратися на планове лікування через відсутність міжміського сполучення; недостатня кількість засобів захисту; організація лікування за кордоном для пацієнтів, які не можуть чекати; висока вартість препаратів.

Вони одностайно виступили з вимогою відновити роботу над Національною стратегією, яка вирішить багато системних проблем, а також призначити заступника міністра, відповідального за цю роботу.

Представники виконавчої влади відповіли на запитання народних депутатів.

Комітет прийняв рішення взяти до відома отриману інформацію.

На засіданні було розглянуто питання про проблеми у забезпеченні громадян України, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та харчовими продуктами для дієтичного споживання та заходи, що вживаються Міністерством охорони здоров’я України для їх вирішення.

Розгляд даного питання був ініційований громадськістю, яка опікується пацієнтами з орфанними захворюваннями.

Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький підкреслив, що Комітет приділяє значну увагу хворим на офанні захворювання. Він також поінформував, що громадськість не задоволена діяльністю постійної робочої групи при МОЗ, яка приймає рішення щодо закупівлі необхідних ліків і затверджує номенклатури.

Міністр охорони здоров’я України, доповідаючи з даного питання, зауважив, що наразі немає реєстру громадян, хворих на орфанні захворювання, що створює проблеми з визначенням їх кількості і потреб.

За його словами, розробляється Національна стратегія щодо забезпечення потреб хворих на орфанні захворювання. Також Максим Степанов поінформував про закупівлю спеціалізованого харчування і лікарських препаратів для даних пацієнтів.

Представники громадських організацій, які опікуються пацієнтами з орфанними захворюваннями в Україні наголосили, що готові надати допомогу і співпрацювати у питаннях створення реєстру, а також підтримали розробку Національної стратегії.

Пацієнстські організації також поінформували про проблеми хворих на рідкісні захворювання.

Зокрема, за їх словами, постійна робоча група при МОЗ не співпрацює з лікарями, які опікуються орфанними напрямками і пацієнстськми організаціями. У результаті, з осені виникли проблеми з лікарськими препаратами за чотирма нозологіями, кошти використовуються на препарати, які не застосовуються, а необхідні - не закуповуються зовсім, або в недостатній кількості.

Максим Степанов погодився, що наявність серед семи експертів робочої групи лише трьох лікарів, це, справді, не правильно. «Ми це змінимо, бо повинні чути пацієнтів», - сказав він.

Окрім того, за словами громадськості, є проблеми із виконанням вимоги проходити тестування на коронавірус орфанними хворими перед лікувальним процедурами, або лабораторними дослідженнями, оскільки у них немає можливості очікувати на результати декілька днів.

Коментуючи дану ситуацію, Віктор Ляшко наголосив, що тестування передбачене тільки для планових госпіталізацій, а не при кожному зверненні. «Це - зловживання на місцях», - сказав він.

Комітет прийняв рішення взяти інформацію до відома та звернутися до Міністерства охорони здоров’я з проханням включти громадські організації до робочих груп із урахуванням конфлікту інтересів (випадків, коли громадську організацію фінансує фармацевтична компанія, яка виробляє препарати, що закуповуються).

Комітет також розглянув питання про заходи, що вживаються Міністерством охорони здоров’я з метою прискорення початку проведення централізованих державних закупівель лікарських засобів та медичних товарів за кошти державного бюджету у 2020 році.

Народний депутат Ольга Стефанишина, яка ініціювала розгляд даного питання, повідомила, що пацієнтські організації надали інформацію, що пацієнти з більшістю хвороб восени матимуть проблеми з ліками, оскільки препаратів залишилось лише на три місяці, а відповідні закупівлі ще не почалися, попри збільшення фінансування, передбаченого у державному бюджеті.

«Нарешті ухвалений паспорт бюджетної програми, однак, це лише підготовка», - наголосила народний депутат.

Міністр охорони здоров’я з даного питання поінформував, що потреби на 2020 рік вже затверджені і закупівлі будуть відбуватися за двома напрямками: через ДП «УкрМедПостач» і міжнародні організації. «Зараз отримуємо лікарські засоби за 2018-2019 роки», - уточнив він.

Максим Степанов висловив сподівання, що вперше за останні роки, вся поставка, в тому числі за 2020 рік, буде зроблена до кінця року, навіть не зважаючи на те, що в першому кварталі закупівлі не проводились. «Протягом червня закінчимо всі процедури і почнемо перераховувати кошти міжнародним організаціям, щоб вони почали закупівлі», - сказав він.

Міністр зазначив, що, на жаль, зараз немає єдиної системи обліку залишків лікарських засобів і наявності їх в лікарнях, однак, запевнив, Міністерство швидко це зробить.

Очільник Міністерства відповів на запитання народних депутатів.

Комітет прийняв рішення взяти інформацію до відома і звернутися до МОЗ з проханням вжити заходів для прискорення закупівлі лікарських засобів за державні кошти.

Голова Комітету звернувся до Міністра охорони здоров’я з проханням надати письмові відповіді на запитання, які прозвучали під час засідання.

Сьогодні, в онлайн режимі голова ОДА Владислав Скальський провів традиційну нараду керівниками райдержадміністрацій області.

Серед учасників наради також були профільні заступники голови облдержадміністрації, фахівці обласного лабораторного центру МОЗ України, Департаменту охорони здоров’я ОДА та Головного управління держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Тематика наради стосувалася боротьби із поширенням коронавірусної інфекції на Вінниччині, відновлення пасажирських перевезень та дотримання умов карантину в районах.

Владислав Скальський наголосив, що наразі особливо важливо контролювати ситуацію в районах та не допускати порушення умов карантину, особливо що стосується перевезень: «З часу послаблення карантину та запуску міжміського сполучення спостерігається порушення санітарних вимог в громадському транспорті. Порушення відбуваються, як зі сторони перевізників так і зі сторони пасажирів. Люди повинні чітко дотримуватись санітарних норм, адже в разі їх недотримання існує ймовірність тимчасового призупинення транспортного сполучення на маршруті якого виявлено порушення. Крім того для пасажирів підвищується небезпека зараження коронавірусом, що в подальшому може призвести до нової хвилі інфікування».

Нагадаємо, що автомобільний перевізник погоджує розклади руху на період дії карантину із організатором пасажирських перевезень відповідні автобусні маршрути.

Перед випуском автобуса на маршрут перевізники області здійснюють температурний скринінг водіїв і перевірку на ознаки захворювання (нежить, кашель, погіршення  дихання, біль у горлі, підвищена температура та ін.) та забезпечують наявність у водіїв індивідуальних засобів захисту (респіраторів або захисних масок та рукавичок).

На автостанціях області, під час посадки та висадки із автобуса, відповідальними особами здійснюється температурний скринінг пасажирів та перевіряється наявність засобів індивідуального захисту (респіратора або захисної маски та рукавичок).

У випадку виявлення пасажирів з ознаками гострого респіраторного захворювання, відповідальна особа забороняє такому пасажиру вхід до салону транспортного засобу з подальшим інформуванням відповідного медичного закладу (у випадку виходу із автобуса такого пасажира, також інформує відповідний медичний заклад).

Водій під час посадки пасажира на проміжних зупинках перевіряє у пасажира наявність засобів індивідуального захисту (респіратора або захисної маски та рукавичок).

Автомобільними перевізниками області забезпечується провітрювання та прибирання транспорту, проводиться дезінфекція транспортного засобу після закінчення зміни.

Наголошуємо, що автомобільний перевізник, водій та пасажири несуть адміністративну відповідальність за порушення карантинних правил.

В ході наради головний санітарний лікар Вінниччини Валентина Зайцева повідомила, що епідситуація щодо захворюваності на COVID-19 в області залишається напруженою. Вона зазначила, що станом на ранок, 27 травня, на території області зареєстровано 1353 підозри на коронавірусну інфекцію, з яких 932 випадки були позитивні, в т. ч. у 74 дітей. Одужало 500 осіб, 417 осіб хворіють.

Торкнулися в ході наради і питання завершення кампанії декларування, адже до кінця кампанії подання е-декларацій залишився неповний тиждень, оскільки, термін їх подання спливає 00:00 год. 1 червня 2020 року. Разом з тим суб`єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

На завершення очільник області вкотре наголосив на необхідності безумовного дотримання фізичними та юридичними особами обмежень в умовах пом’якшення карантину.

В Україні за останню добу кількість тих, хто одужав від коронавірусної інфекції COVID-19, перевищила число тих, хто захворів: 341 та 339 осіб відповідно. Ця мінімальна перевага та зменшення кількості хворих навіть при збільшенні тестувань свідчать про позитивну тенденцію на шляху до подолання епідемії, зазначив Президент Володимир Зеленський на традиційній нараді з представниками Кабінету Міністрів і головних державних відомств, відповідальних за заходи із запобігання поширенню COVID-19.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про новацію Італійської Республіки із залучення волонтерів для допомоги у дотриманні заходів безпеки.

«Це дуже хороша ідея. Підтримую її втілення в Україні. Волонтери могли б нагадувати людям про потребу соціальної дистанції, носіння масок. Таким чином, виходячи з карантину, ми пам’ятали б, що загроза все ще існує й треба дотримуватися правил безпеки», – сказав Володимир Зеленський.

Також Президент порушив питання страховок для лікарів, які борються з коронавірусною інфекцією.

«Ми говорили про хороший приклад Луганської облдержадміністрації, яка застрахувала всіх медиків, котрі працюють на передовій. Я вже наголошував, що це треба втілити по всій Україні. Будь ласка, зберіть усі документи, які дадуть зрозуміти, коли наші лікарі будуть застраховані», – звернувся Президент до міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч з інвесторами та виробниками електричної енергії з відновлювальних джерел.

В обговоренні взяли участь: заступник Керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів, в. о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець, народні депутати, інвестори та учасники ринку відновлювальної електроенергії.

Під час зустрічі було продовжено обговорення Меморандуму між українською владою та виробниками ВДЕ щодо реструктуризації «зелених» тарифів.

Виступаючи на нараді, Прем'єр-міністр подякував інвесторам за конструктивну позицію та висловив сподівання, що від підписання Меморандуму виграє в першу чергу кінцевий споживач.

«Розумію позицію кожного інвестора. Проте кінцеву ціну за електроенергію платить споживач - тобто всі громадяни, які купують товари в магазинах. Уряд діє в їхніх інтересах. Саме тому ми йдемо цим довгим шляхом перемовин, і, впевнений, досягнемо компромісу», - зазначив Денис Шмигаль.

Члени Комітету розглянули проект Закону №3112 на засіданні 22 травня.

Проектом передбачається усунення колізій у законодавстві та часткове зменшення навантаження на місцеві загальні суди та відповідні суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Для цього проектом пропонується внести зміни до абзацу першого частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», у яких на виконавця покладається обов’язок щороку індексувати розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Народні депутати зазначали під час обговорення, що відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Одним із способів виконання обов’язку по утриманню є присудження аліментів у твердій грошовій сумі. Сімейним кодексом України (частина друга статті 184) передбачено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів, спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленого статтею 48 Конституцією України права щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме: покращенню матеріального стану осіб, розмір аліментів на утримання яких визначено судом у твердій грошовій сумі; зменшенню навантаження на Державний бюджет України у зв’язку із скороченням кількості отримувачів соціальних виплат та/або зменшення розміру таких виплат; зменшенню навантаження на місцеві загальні суди та відповідні суди апеляційної та касаційної інстанцій.

На Вінниччині триває робота в напрямку реалізації проєктів «Великого будівництва».

Сьогодні, 26 травня, у рамках робочої поїздки голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський ознайомився із проєктом реконструкції приміщення ДНЗ №3 Гайсинської міської ради.

Про планування реконструкції дошкільного навчального закладу поінформував заступник голови ОДА Олександр Піщик.

«Коли ми включили дитячий садочок до переліку об’єктів, які реалізуються в рамках Національного проєкту «Велике будівництво», виникла потреба у терміновому перегляді документації через відсутність низки необхідних розділів. Розробка нового проєкту відбулася в дуже стислі терміни та з новим проєктувальником. Наразі вже пройдено експертизу проєкту. Його кошторисна вартість складає 13 млн грн», - зазначив Олександр Піщик.

За словами посадовця, новий проєкт включає низку додаткових розділів, включаючи влаштування зовнішнього благоустрою та дотримання усіх вимог щодо забезпечення енергоефективності і доступності (інклюзивності). 

Цього року передбачено спрямувати 1 млн 815 тис грн за рахунок ДФРР. Реконструкція об’єкта передбачена на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.  

 «На мою думку, ми повинні зробити все можливе для того, щоб розпочати реалізацію цього проєкту. – підкреслив Владислав Скальський. – Нам необхідно зробити все для того, щоб втілення проєктів «Великого будівництва» не зупинялося».

Очільник області  зазначив, що реконструкція місцевого дитячого садочка є особливо важливою для мешканців Гайсинської ОТГ.

«Реконструкція дошкільного навчального закладу надасть можливість розвантажити інші заклади дошкільної світи м.Гайсина.  Тут також зможуть навчатися діти з навколишніх сіл. Найважливіше те, що цей проєкт буде реалізовано за  сучасними стандартами будівництва. Саме тому цей проєкт з 2017 року був переглянутий та змінений з урахуванням сучасних вимог, зокрема, інклюзивності, енергоефективності тощо», - зауважив Владислав Скальський.

У свою чергу, Гайсинський міський голова Анатолій Гук запевнив, що, незважаючи на зменшення надходжень до міського бюжету за період карантинних обмежень, на реставрацію дитячого садочка готові виділити майже 4 млн грн з міського бюджету та 3,5 млн грн – з районного. За словами Анатолія Гука, реконструкція закладу дошкільної освіти є вкрай важливою для громади міста.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак ініціював зустріч представників Кабінету Міністрів та відповідних відомств задля пришвидшення процедури закупівель засобів індивідуального захисту для запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» до кінця цього тижня має укласти перші угоди на закупівлю засобів індивідуального захисту для українських медичних установ, а перші поставки мають відбутися на наступному тижні. Про це повідомили на нараді.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що Президент України Володимир Зеленський тримає питання забезпечення засобами індивідуального захисту під особистим контролем та щодня цікавиться станом справ.

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов зауважив, що зволікання з укладанням договорів на закупівлю медзасобів спричинене довготривалими технічними процедурами.

Генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України» Арсен Жумаділов повідомив, що держпідприємство з вівторка розпочинає закупівлі за скороченою процедурою в системі ProZorro. На це нині виділено майже 3 мільярди гривень, а щомісячна потреба для закупівлі необхідних засобів для всієї України становить приблизно 750-760 млн грн.

Крім закупівель за кошти, виділені зі стабілізаційного фонду держбюджету, триває робота щодо цього з міжнародними організаціями. Зокрема, угода зі Світовим банком передбачає закупівлю респіраторів на суму 1,2 млн доларів.

Також у травні по всіх регіонах України були розподілені засоби захисту, доставлені декількома партіями з Китаю за рахунок державних підприємств.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак порушив питання формування держрезерву, серед іншого – засобів індивідуального захисту. Запас має бути розрахований не менш як на тримісячні потреби.

«Міністерство розвитку економіки та МОЗ мають підготувати перелік номенклатури товарів, з яких повинен бути сформований держрезерв», – наголосив Андрій Єрмак.

«Необхідно чітко визначити, що забезпеченість засобами індивідуального захисту повинна бути з розрахунку на три місяці. Хочемо зараз сформувати такий запас у лікарнях першої хвилі», – підсумував Прем’єр-міністр.         

У нараді взяли участь керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, секретар РНБОУ Олексій Данілов, голова СБУ Іван Баканов, міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, міністр фінансів України Сергій Марченко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, народний депутат України Михайло Радуцький, генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України» Арсен Жумаділов, заступники міністрів, заступники керівника Офісу Президента, народні депутати та інші.

Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо медичних закупівель, пов’язаних із запобіганням поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та наданням медичних послуг хворим на короновірусну хворобу.

У нараді взяли участь: Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, Секретар РНБОУ Олексій Данілов, Голова СБУ Іван Баканов, Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, Міністр фінансів України Сергій Марченко, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, народний депутат України Михайло Радуцький, Генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України» Арсен Жумаділов, заступники міністрів, заступники Керівника Офісу Президента, народні депутати та інші.

Відкриваючи засідання, Глава Уряду наголосив, що пріоритетом у держзакупівлях має бути локалізація, тобто в першу чергу мають закуповуватися товари українського виробництва. Прем’єр-міністр дав доручення Мінекономіки надати перелік виробників засобів індивідуального захисту, ліків, обладнання. Всі вимоги до виробників повинні бути уніфіковані, зазначив очільник Уряду. 

Також Денис Шмигаль дав протокольне доручення організувати лабораторії, які зможуть сертифікувати засоби індивідуального захисту. 

«Необхідно чітко визначити, що забезпеченість засобами індивідуального захисту повинна бути з розрахунку на три місяці. Хочемо зараз сформувати такий запас в лікарнях першої хвилі», - підсумував Прем’єр-міністр.

У свою чергу, доповідаючи про стан медичних закупівель, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що в рамках програми, прийнятої постановою Кабміну від 6 травня цього року, передбачено виділення близько 3 млрд грн на закупівлю засобів індивідуального захисту, лабораторного устаткування тощо. «У вівторок починається процедура закупівлі з використанням системи «ProZorro», але за скороченою процедурою», - заявив Міністр.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів розмову зі Спікером Риксдагу Швеції Андреасом Норленом у форматі відеоконференції. 

Голова українського парламенту подякував Швеції за стійку позицію щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету, яку відчуває наша держава на міжнародній арені протягом тривалого часу.

Голова Верховної Ради повідомив, що створена в українському парламенті депутатська група з міжпарламентських зв’язків зі Швецією є ефективним механізмом для розбудови відносин між країнами. “Україну та Швецію об’єднує висока повага до демократичних цінностей. Разом ми зможемо досягти більшого, тож сподіваюся на розширення співпраці між законодавчими органами наших держав”, - зауважив він.

Дмитро Разумков також зазначив, що реформа децентралізації в Україні наближається до завершення. “Ця реформа є особливо важливою зараз, адже вже восени в Україні мають відбутися місцеві вибори. Наразі законодавство, за яким мають відбутися ці вибори, доопрацьовується”, - підкреслив Голова Верховної Ради України.

Окрім того, Голова українського парламенту зауважив, що світова спільнота має об’єднати зусилля задля подолання негативних наслідків пандемії коронавірусу. Дмитро Разумков запросив пана Норлена відвідати Україну після виходу держав із карантину.

Сьогодні, 26 травня, до річниці президентства Володимира Зеленського голова ОДА Владислав Скальський презентував звіт про виконану роботу за період з дня призначення.

Темою пресконференції стали головні досягнення області, проблеми та виклики, а також плани на майбутнє.

В ході прес-конференції голова ОДА Владислав Скальський розповів журналістам, як на Вінниччині протидіють поширенню COVID-19, яким чином відбуваються роботи з відновлення місцевих доріг, стан виконання бюджету, інвестиції та розвиток Вінниччини.

«Ми визначились з пріоритетами та розробили чіткий план розвитку регіону. Ми почали працювати над головними пріоритетами - розвитком економічного потенціалу регіону та покращенням якості життя людей. Причому, перший пункт неможливий без реалізації другого. Вони –взаємопов’язані. Ми не пішли шляхом поверхневих косметичних змін. Наша робота націлена на комплексні докорінні зміни в області», — так охарактеризував вісім місяців діяльності на посаді керівника регіону Владислав Скальський.

«У Вінницької області є команда, яка точно знає проблеми, бо ми звідси, яка має розуміння майбутнього. Ми можемо формувати візію та стратегічний план її втілення. Ми знайдемо ресурси, які необхідні для її реалізації. І, найголовніше, ми зацікавлені в розвитку людського капіталу, — наголосив Владислав Скальський. Позаду - багато проробленої роботи. Попереду – великі зміни, і ми маємо достатньо сил та досвіду для їх здійснення. Бажання працювати – і є відправною точкою для будь-яких зрушень. Успіх залежить від наших зусиль, бо успіх — ручної роботи. Вінницька область гідна бути найкращою!»