Топ новини

Напередодні Дня молоді голова облдержадміністрації Сергій Борзов зустрівся з молодіжним активом Вінниччини. Подробиці – далі у сюжеті.

Через стихійне лихо деякі випускники з західних областей України не змогли дістатися до місць проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Уряд дасть їм можливість пройти тести окремо.

Про це на позачерговому засіданні Уряду в четвер, 25 червня, заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він наголосив, що сьогодні в Україні за планом розпочався процес зовнішнього незалежного оцінювання, випускники шкіл здають перше тестування з математики.

«Як ми і обіцяли, чутки не виправдалися, ЗНО відбувається, - зазначив Денис Шмигаль. – Діти, які не зможуть пройти ЗНО через паводки і затоплення, обов’язково це зроблять пізніше. На Івано-Франківщині, за попередніми даними, семеро дітей не змогли дістатися до пункту, де складають іспит з математики. Цим дітям ми надамо індивідуальну можливість скласти всі іспити і, звичайно, підтримаємо їх і їхні родини. Ми для них проведемо окрему сесію». 

При цьому Прем’єр-міністр доручив в.о. Міністра освіти і науки Любомирі Мандзій взяти ситуацію з проведенням ЗНО для дітей, що постраждали від повеней, під особистий контроль.

«Принагідно хочу подякувати пані Любомирі Мандзій, всім працівникам Міністерства, і працівникам Центру якості оцінювання освіти. Попри всі труднощі, викликані пандемією, а тепер ще й стихією, ви змогли достойно організувати процес. Наші діти зможуть в цьому році так само чесно вступити у виші на основі своїх знань. Також вдячний Міністерству охорони здоров’я та головному державному санітарному лікарю за співпрацю з Міністерством освіти і науки. Переконаний, завдяки цій злагодженій роботі процес ЗНО буде безпечним для випускників, їхніх батьків та викладачів. Прошу зараз не відпускати ситуацію та тримати її під контролем, зважаючи на зростання випадків захворювання коронавірусом. Дуже важливо зараз в першу чергу дотримуватися заходів безпеки для дітей, які здають ЗНО», - підсумував Денис Шмигаль.

Дорогі громадяни!

Я щиро вітаю всіх з Днем Конституції України!

Думаю, саме сьогодні кожен з нас повинен чесно відповісти собі на просте, але важливе запитання. А що для тебе Конституція? Просто книга, яку читав так давно, що вже й не пам’ятаю? Права, якими хочу користуватися, та обов’язки, які волів би не виконувати? Те, що постійно хочуть змінити політики? Чи міцний правовий фундамент, на якому тримається держава?

А можливо, все простіше? Можливо, наша Конституція – це джерело відповідей? Відповідей, яких іноді потребує кожен з нас. Чи правильно ми живемо? Як країна і як суспільство. Чи достатньо робимо для того, щоб носити звання відповідального громадянина?

Знаєте, зараз я перебуваю на Херсонщині. Це чудовий і мальовничий край. І нам дуже пощастило, бо в нашій країні таких – двадцять п’ять.
Все це наводить мене на такі думки…

Відповідно до першої статті нашої Конституції, Україна є суверенна, незалежна, демократична, соціальна й правова держава.
Я думаю, тут не вистачає ще одного твердження.
Україна – неймовірно красива та чарівна.

І зовсім не обов’язково, щоб це було записано в Конституції. Достатньо, щоб це було викарбувано в нашому серці.
І коли кожен з нас нарешті зрозуміє, що найкраща країна – саме та, де ми народилися, тоді кожен з нас усіма своїми справами та словами буде її берегти.

Що для мене берегти Україну?
Відповідь проста – це берегти кожного українця.

І саме конституційні права громадянина є підказкою, як це робити.
Ми маємо навчитись поважати права одне одного.
Розуміти, що коло твоїх прав не може посягати на права іншої людини.

Поважати закон, а не змагатися у кмітливості, як можна його обійти.

Давайте пам’ятати про це кожного разу, коли ми заходимо в метро без маски, вмикаємо вночі музику, підпалюємо траву, рубаємо власний ліс чи їдемо перевантаженою фурою.
А особливо – пам’ятати в моменти, коли готові розірвати, віртуально чи реально, будь-кого, хто має іншу, ніж у тебе, думку.

З поваги до Конституції починається громадянське суспільство.
З поваги до прав кожного починається країна, яку поважає кожен.
І особливо сьогодні, не лише в День Конституції, а й у День молоді, ми повинні пообіцяти собі, що передамо наступному поколінню нову країну.

Країну не агресії та ненависті, а взаємної поваги, свободи та рівності.

Давайте бути громадянами кожного дня, а не лише 28 червня.

Бережімо себе!
Бережімо людей навколо нас!
Бережімо Україну!

З Днем Конституції!

Шановні українці!

24 роки тому було затверджено Основний Закон нашої держави - Конституцію України. З того часу вона не раз ставала об’єктом політичних баталій і точкою єднання. Але Конституція є нашим щоденним нагадуванням про те, що має залишатися незмінним в Україні: життя людини як найвища цінність, свобода та демократія, національна єдність і верховенство права. 

Конституція - найкращий маркер демократичності держави. Історія доводить, що наш волелюбний народ завжди прагнув жити у суверенній та правовій країні, адже саме на теренах України ще 1710 року було написано та затверджено першу у світі Конституцію - «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» Пилипа Орлика.

Сьогодні  держава потребує швидких та кардинальних змін у різних сферах життя. Але головне наше завдання - втілювати, захищати, дотримуватися та не давати нікому порушувати Основний Закон України. Конституція є реальним фундаментом незалежної країни, гарантом прав та свобод її громадян, базових правил життя і функціонування держави та підтвердженням самостійності України. 

Із Днем Конституції України!

Сучасну, працелюбну, невтомну, креативну молодь Вінниччини вітаю з Днем молоді!

Молодим завжди непросто, адже  юність - це час становлення, вибору професії, планування майбутнього.

Енергійні і освічені,  готові  до змін, ви – сьогоднішній день України і її майбутнє!

Вінниччина по праву пишається вашими здобутками у бізнесі і політиці, у науці та на виробництві, у спорті та мистецтві.

Саме ви – надія нації, незламне ядро українського війська! Незалежність і цілісність держави на Сході сьогодні, як і шість років поспіль, відстоюють юнаки і дівчата, для яких патріотизм, європейський вибір не просто слова – вектор майбутнього вільного розвитку.

Який би шлях ви для себе не обрали, де б не вирішили застосувати молоду енергію, пам’ятайте: на вас завжди чекає підтримка і допомога!

Не зупиняйтеся, шукайте, досягайте!

Нам по дорозі!

З повагою

голова обласної державної адміністрації                      Сергій БОРЗОВ

У межах робочої поїздки до Херсонської області Президент України Володимир Зеленський відвідав державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт». Глава держави взяв участь у церемонії підписання угоди щодо передачі ДП «Херсонський морський торговельний порт» у концесію грузинсько-швейцарській компанії-консорціуму «Рисоіл-Херсон».

«У нас сьогодні прекрасна подія для України. Перш за все – для Херсонщини. У нас перша за всю історію незалежності України морська концесія. Я вітаю всіх», – сказав Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ після підписання документа.

Президент подякував парламенту й, зокрема, фракції «Слуга Народу», яка підтримала закон про концесію.

«Також хочу подякувати інвесторам. З ними ми проговорили найважливіші деталі – це збільшення робочих місць і нескорочення людей, які працюють. Збільшення заробітних плат. Будуть створюватися нормальні, законні умови, і жодного бандитизму. Мені здається, це логічно з точки зору країни, яку ми будуємо: вільну, ринкову, демократичну», – наголосив Глава держави.

Також Володимир Зеленський подякував міністру інфраструктури Владиславу Криклію та голові Херсонської облдержадміністрації Юрію Гусєву за успішну підготовку концесії.

«Ми говорили з нашими інвесторами. Вони готові збільшити в рази ті показники, які були закладені в концесійній угоді, та створити хаб на Дніпрі, який би забезпечував перевантаження не лише морських вантажів, але й вантажів, які спрямовуються по Дніпру в ті області, які потребують, наприклад, нашої плодоовочевої продукції», – сказав Юрій Гусєв.

Міністр інфраструктури повідомив, що від цього проекту державно-приватного партнерства очікується 300 млн гривень інвестицій у розвиток порту та інфраструктури міста й регіону в найближчі три роки.

«Концесіонер має дуже амбітні плани – планують не зупинятися на цьому етапі й збільшити вантажоперевалку протягом наступних кількох років до 5 млн тонн. Ми підтримуємо ці амбітні плани та бажаємо, щоб вони втілилися в життя», – наголосив Владислав Криклій.

Відповідно до угоди, концесіонер має забезпечити обсяги перевалки вантажів у 2030 році на рівні не менше 1,36 млн тонн за рік; протягом трьох з половиною років після закінчення перехідного періоду інвестувати в об’єкт концесії щонайменше 216 млн грн; здійснити внесок у розвиток місцевої інфраструктури щонайменше на 18 млн грн.

Також планується покращити якість стивідорних послуг, які здійснюються з використанням переданого в концесію майна, для споживачів.

Угода щодо передачі в концесію майна ДП «Херсонський морський торговельний порт» і майна ДП «Адміністрація морських портів України» підписана на 30 років. 

Концесіонер повинен щороку сплачувати концесійний платіж у розмірі щонайменше 12 млн гривень з урахуванням індексації та 7% від чистого доходу концесіонера.

За словами міністра, планується підписання концесійної угоди з катарським інвестором щодо спеціалізованого порту Ольвія.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у засіданні Консультативної ради з питань місцевого самоврядування,  присвячене ходу реалізації реформи децентралізації в Україні. “Ми підходимо до завершення цієї реформи, яка триває вже багато років. Вона є непростою, викликає багато дискусій, але впевнений, що саме в дискусіях ми зможемо знайти найкращі рішення”, - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков зауважив, що реформа децентралізації залишається однією з ключових на порядку денному як на рівні Верховної Ради України, Офісу Президента та Кабінету Міністрів, так і на рівні областей, міст, районів та громад.

За його словами, з 1998 року назви цієї Консультативної ради неодноразово змінювалися, змінювалися підходи, але ціль залишалася та сама - мати постійний ефективний діалог Верховної Ради з представниками місцевого самоврядування. "Декілька років така Консультативна рада не працювала, але зараз настав час її відновити. Це була двостороння ініціатива і сподіваюся, що так само консолідовано та ефективно ми зможемо працювати в подальшому”, - підкреслив Голова Верховної Ради.

Голова Парламенту також повідомив, що додатково було утворено постійно діючу Робочу групу з питань впровадження реформи децентралізації влади в Україні. “Сподіваюся, що в рамках цієї Робочої групи ми зможемо вирішувати багато актуальних, але поточних питань, безпосередньо пов’язаних із реформою децентралізації”, - зауважив він.

Окремо Дмитро Разумков окреслив питання, що стосуватимуться підготовки та проведення восени місцевих виборів. “Зараз на профільному комітеті триває підготовка законодавчих ініціатив щодо місцевих виборів, і впевнений, що члени комітету готові до дискусії та співпраці. До цього процесу безпосередньо будуть долучені Президент, Офіс Президента, Кабмін, але лише разом з вами ми зможемо ефективно підійти до цього процесу і гідно його пройти”, - наголосив Голова Верховної Ради України.

Він також запевнив, що Парламент готовий до діалогу та конструктивної роботи з цього питання. “Не можна в односторонньому порядку підходити до процесу децентралізації, але важливо, щоб наша з вами робота була саме конструктивною. Щоб було менше політики, а подібні зустрічі відбувалися регулярно”, - підкреслив Голова Верховної Ради.

Адреса FTP, за якою ви зможете отримати відео виступу Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова 25 червня 2020 р. на відкритті засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування:

Ftp://217.25.194.225

Log: visitor

Pass: visitor

25_06_20_Razumkov_decentr_vstupne; razumkov_video; razumkov_pidsumki

Цими словами розпочав  зустріч з представниками Координаційної ради ветеранів війни при  облдержадміністрації голова ОДА Сергій Борзов.

Керівник області відмітив: «Я  готовий разом опрацьовувати  ваші пропозиції  та  обговорювати всі важливі питання щодо взаємодії  органів виконавчої влади та  місцевого самоврядування  для вирішення проблем  учасників бойових дій та членів їх сімей. Я хочу чути ваше бачення тих чи інших проблем . Я багатьох з вас знаю і готовий до конструктивного діалогу».

Очільник області окремо зупинився на земельному питанні. За його словами, поступає багато нарікань про те, що земельні ділянки розподіляються, але захисники, які воювали, не можуть отримати.  «Ситуація, яка на цей час склалася в області стосовно отримання земельних ділянок учасниками АТО/ООС, мене зовсім не влаштовує. Я буду детально розбиратися в цьому питанні і впевнений, що об’єднавши зусилля з вами ми доб’ємось справедливості».

Участь у засіданні координаційної ради взяла і мати загиблого на Майдані Героя України  Максима Шимка Зоя Кузьменко, яка висловила пропозицію, аби до складу координаційної ради включили представників родин Небесної сотні. Голова обласної державної підтримав і звернувся до президії ради, щоб цю пропозицію врахували і внесли зміни до складу координаційної ради.

Голова координаційної ради Анатолій Слівінський  проінформував керівника області про історію створення ради та її структуру. Зазначив, що до складу координаційної ради увійшли представники з кожного району. Визначено 5 комітетів, кожен з яких працює за визначеним напрямком.

Під час термінової робочої поїздки до Івано-Франківської області Президент України Володимир Зеленський особисто оглянув наслідки повені в регіоні. Глава держави здійснив обліт територій, які постраждали від стихійного лиха, та ознайомився з перебігом ліквідації надзвичайної ситуації.

Президентові доповіли, що станом на ранок 25 червня інтенсивність опадів на території західних областей України зменшилась, а рівень води поступово спадає. Максимальні рівні води вже пройдено на території Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей. На Закарпатті ситуація нормалізувалася, підтоплень населених пунктів немає.

Наразі найскладнішою ситуація залишається в 15 районах Івано-Франківщини, трьох районах Закарпаття та одному районі Львівщини.

На цей час у західних областях підтопленими є 285 населених пунктів, 9 тис. 994 будинки та 8 фельдшерсько-акушерських пунктів; пошкоджено 500 км автодоріг, 135 мостів та 280 м дамб.

Всього ДСНС спільно з Національною поліцією та органами місцевого самоврядування здійснили порятунок 331 особи, евакуювали 610 осіб, відселили 290 осіб та перевезли через підтоплені ділянки доріг 588 осіб.

Після обльоту Володимир Зеленський відвідав селище міського типу Ланчин, одне з найбільш постраждалих від стихії. Президент ознайомився з роботою рятувальників і розпитав місцевих жителів про їхні нагальні потреби. 

Мешканці Ланчина розповіли Главі держави, як рятувалися від стихії, та про збитки, яких зазнали через повінь. Зокрема, у декого підтоплені та частково зруйновані оселі, й наразі люди вимушені жити в родичів чи сусідів.

«Ми будемо вам допомагати. Що потрібно від нас?» – сказав Президент.

За словами голови ОТГ, для ліквідації наслідків негоди знадобиться близько 16 млн грн. На першочергові роботи, як-от розчищення доріг, прибирання повалених дерев та уламків, знадобиться близько 10 днів, а повністю привести селище до ладу вдасться до кінця літа. 

«Ми підтримуємо, ми одразу виділили гроші на всі такі місця. І далі, будь ласка, працюйте, щоб люди не чекали через бюрократичні схеми. Гроші пішли. Зараз найголовніше – допомогти людям», – наголосив Володимир Зеленський.

Про законність пасажирських перевезень на Вінниччині, зокрема, про боротьбу з нелегальним бізнесом в  сфері  транспортних послуг, кризу  вінницьких  перевізників  через карантин йшлося  під час наради, яку  ініціював очільник  ОДА Сергій  Борзов. Разом  із  правоохоронцями, перевізниками та керівниками профільних управлінь голова  області шукав  шляхи вирішення проблем. Подробиці – далі  у сюжеті.

Дорогі українці!

Сьогодні в мене відбулася нарада з урядом та іншими уповноваженими органами стосовно повені на Західній Україні.

З самого ранку там перебувають Прем’єр-міністр, міністр внутрішніх справ, голова Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Ми робимо все необхідне для мінімізації та подолання наслідків цього природного лиха.

Наразі до робіт залучено сотні рятувальників, нацгвардійців і поліцейських,людям доставлені продукти харчування, вода та предмети першої необхідності.

Окремо я хочу звернутись саме до людей, які постраждали внаслідок повені, особливо це Івано-Франківська область, а також Закарпатська, Львівська, Чернівецька та Тернопільська.

Насамперед хочу висловити щирі співчуття родинам загиблих.

Інших постраждалих громадян хочу запевнити – держава не залишить вас у біді. Ми обов’язково відновимо зруйновані дороги, мости та іншу інфраструктуру. Обов’язково вирішимо питання житла: або відновимо зруйноване, або знайдемо нове. Окремо вам буде виділено фінансову допомогу. Ми розуміємо, що для подолання наслідків може знадобитися не один мільярд гривень, але ці кошти обов’язково будуть знайдені.

Єдине, що тішить сьогодні, – це прогноз на найближчі дні, за яким рівень опадів, а отже й води в річках знизиться, а тому ми всі сподіваємось, що ситуація не буде загострюватися.

Ну а загалом у найближчий час ми розглянемо повноцінну стратегію, залучимо всіх фахівців, щоб вирішити проблему паводків комплексно. Назавжди або принаймні на десятиліття вперед. 

Буду відвертий, з самого початку року на долю країни випадають непрості випробування – коронавірус, лісові пожежі, повені.

Я впевнений, що ми обов’язково все подолаємо – з вашою вірою та підтримкою.

Бережімо себе! Збережемо Україну!

Оперативні штаби з ліквідації наслідків стихійного лиха в західних областях України, рятувальники та органи місцевого самоврядування в п’яти областях працюють в цілодобовому режимі. Тривають роботи з евакуації постраждалих та ліквідації наслідків повеней 

Про це на брифінгу в ході екстреної робочої поїздки до Івано-Франківської області заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Зокрема він повідомив, що сьогодні зранку здійснив обліт постраждалої частини області та ознайомився з ситуацією, що склалася внаслідок негоди та поспілкувався з людьми. «Ситуація в п’яти областях західної України критична, Івано-Франківська область постраждала найбільше. Понад 165 населених пунктів потрапили під повені, є зруйновані будівлі, в тому числі – приватні будинки. Також зруйновано понад 110 км автомобільних доріг, 19 мостів. Востаннє подібного рівня повінь була в 2008 році. Під час цієї повені, на жаль, на Івано-Франківщині троє людей загинули», - зазначив Денис Шмигаль. 

Загальна сума збитків, що завдала стихія, за його словами, встановлюється: «Річка Дністер вийшла з берегів, частково підтоплені державні дороги міжнародного значення, ситуація все ще напружена. Сьогодні хвиля пішла на Тернопільську область, в Закарпатській області постраждали три населених пункти, в Чернівецькій – чотири, у Львівській області один населений пункт».

Також очільник Уряду повідомив, що для боротьби з негодою було передислоковано на Івано-Франківщину чотири гелікоптери. Два з них належать Національній гвардії, два – ДСНС, один з них медичного призначення, який може за потреби евакуйовувати людей. Так, сьогодні гелікоптером евакуювали двох вагітних жінок, яких неможливо було доставити до лікарень наземним транспортом. Через стихію більше сотні дітей не матимуть змоги здати ЗНО. Як повідомив Денис Шмигаль, для них буде визначено окремий час і спеціальна процедура, за якою вони зможуть пройти оцінювання пізніше. 

«Головний пріоритет зараз для Уряду - це евакуація хворих і тих, кого потрібно евакуювати, це розміщення тих, хто втратив житло. Пріоритет номер два - це розчищення загат, що утворилися через бруд і деревину, яка застрягла біля мостів. Для цього в область були перекинуті  додаткові підрозділи ДСНС з відповідною технікою. Вони почнуть розчищення річок, які можуть змінити русла, і цим створюють додаткову небезпеку», - заявив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також повідомив, що постраждалі області визначилися з першою необхідною фінансовою допомогою: «На засіданні Комісії ТЕБ і НС ми протокольно зафіксували звернення від голови ОДА про початкову допомогу в сумі 500 млн грн для Івано-Франківщини. Також є потреба в сумі 82 млн грн додатково для відновлення дамб і зруйнованих берегів. Завтра на позачерговому засіданні Кабміну ми будемо розглядати питання виділення цих коштів з резервного фонду державного бюджету. З обласного резервного фонду вже виділили мільйон гривень».

Також він повідомив, що сьогодні до Івано-Франківської області прилетіла гірська рота Національної гвардії, а також ще близько 50 спецпризначенців. Загалом прибуло додатково близько 150 бійців Нацгвардії, які можуть надавати допомогу у важкодоступних гірських місцях. Загальна кількість особового складу Нацполіції, Нацгвардії та ДСНС, що сьогодні працюють на Івано-Франківщині, складає понад 1500 осіб. «Рятувальники і обласні штаби працюють зараз в цілодобовому режимі, так само як і загальнодержавний штаб, і комісія. В такому ж кризовому режимі працюють і органи місцевого самоврядування. В разі необхідності люди можуть звертатися або до голів ОТГ, або до голів районів», - сказав Прем’єр-міністр.

Під час засідання Наглядової ради Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков висловив вдячність партнерам нашої держави з програми розвитку ООН в Україні та делегації Європейського Союзу за допомогу та підтримку у впровадженні реформ. 

“Верховна Рада України ІХ скликання розпочала свою роботу під гаслом швидких та якісних змін для країни, і важливим було розпочати ці зміни з себе. Впевнений, що всі бачать позитивні зрушення, які сьогодні відбуваються, хоч вони і не такі швидкі, як хотілося б усім”, - зазначив Дмитро Разумков. 

Голова Верховної Ради України зауважив, що з початку проекту вже було закладено міцний фундамент щодо планування та моніторингу законопроектної роботи ВРУ, розвитку Апарату ВРУ, посилення комунікацій Парламенту та комітетів.

“Нещодавно також було закінчено важливу частину нашої спільної роботи - функціональний та інституціональний аналіз Апарату ВРУ. Ми сподіваємось на підтримку наших партнерів у впровадженні напрацьованих рекомендацій для покращення його роботи в майбутньому”, - наголосив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також подякував партнерам за допомогу у вирішенні проблемних питань роботи Парламенту, що виникли через пандемію коронавірусу. “Верховна Рада вимушена була частково обмежити доступ до своїх будівель, тому все, що ми могли перевести в режим онлайн, ми перевели. В той же час, завдяки організації роботи прес-центру на третьому поверсі, журналісти мали змогу вільно та зручно працювати під час карантину. Робота Парламенту залишалася відкритою”, - підкреслив він.

Голова Верховної Ради України також зазначив, що одним із пріоритетів роботи Парламенту залишається цифровізація роботи та комунікації із суспільством - українськими громадянами та міжнародною спільнотою. “Ми сподіваємось на експертну й технічну підтримку Проекту та Офісу парламентської реформи в питаннях електронного парламентаризму та напрацювання інструментів електронної демократії”, - зауважив Дмитро Разумков.

“Ми бачимо і розуміємо, що ця співпраця допомагає нам рухатись вперед. Тому сподіваємось на розвиток подальшого співробітництва задля комплексного впровадження започаткованих ініціатив. Головне - продовжувати  рухатись у правильному напрямку, щоб зміни відбувалися поступово та безперервно”, - підкреслив Голова Верховної Ради України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив на важливості моніторингу законодавчих актів, адже за його словами, «прийняття в цілому не є самоціллю». «Для нас важливо, щоб закон міг досягти тієї мрії, на яку сподівається Парламент, коли розробляє і ухвалює документ», - підкреслив політик, наголосивши на окремій ролі міжнародних організацій у співпраці з Українським Парламентом саме у реформуванні парламентських процедур та координації законодавчої роботи з Урядом.

Перший заступник висловив від імені керівництва Парламенту велику вдячність команді Офісу парламентських реформ, Проекту ЄС-ПРООН за підтримку парламентських реформ в Україні. «Верховна Рада готова до співпраці, до дискусій на благо парламентаризму в Україні», - підкреслив Руслан Стефанчук.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк подякувала за плідну співпрацю і підтримку усіх позитивних змін у діяльності Верховної Ради, які відбуваються у рамках Проекту з парламентської реформи.

Серед перших кроків до суттєвих змін політикиня відзначила оновлення офіційного сайту Парламенту, зміни у його комунікаційній стратегії, технічне переоснащення прес-центру Верховної Ради, напрацювання пропозицій з ребрендингу Верховної Ради України.

Заступниця Голови також подякувала за посібник, який стосується гендерної рівності, виданий до 8 березня. «Я сподіваюся на зміни, які відбудуться незабаром в Апараті Верховної Ради, де буде більше залучено жінок до роботи. Це є дуже важливою складовою, аргументом і аспектом діяльності Верховної Ради», - наголосила Олена Кондратюк.

На даний час очільник області Сергій Борзов перебуває у м.Ямпіль, де наразі існує серйозна загроза підтоплення території.

З метою уникнення погіршення ситуації у прикордонних районах області  - Ямполя та Могилева-Подільського,  голова ОДА провів переговори  з керівництвом  служби надзвичайних ситуацій Республіки Молдова щодо можливого збільшення об’єму скиду води Дубосарською ГЕС. Адже за останні чотири години рівень води у Дністрі піднявся на 80 см. Це становить реальну загрозу підтоплення.

У результаті перемовин  збільшено об’єм скиду води Дубосарською ГЕС (Республіки Молдова) з 1600м³ до 1800 м³, що значно зменшує ризики    ускладнення ситуації  у південних  районах Вінниччини.

25 червня, голова Вінницької ОДА  терміново виїхав у прикордонні райони області, де виникла загроза підтоплення.

За останню добу, через сильні зливи в Карпатах та на Буковині, критично піднявся рівень води у Дністрі. Оскільки Дністровська ГЕС готується аварійно скидати воду, міста Могилів-Подільський та Ямпіль опинилися під загрозою підтоплення.

Поїздку до районів підтоплення Сергій Борзов розпочав з Могилева-Подільського, де провів робочу нараду обласного оперативного штабу з  ТЕБ та НС.

 «Ситуація складна,- зауважив очільник регіону, звертаючись до керівників служб та відомств області та міста Могилева-Подільського, -  проте, спільними зусиллями обласної та міської влади,сил ДСНС і громади міста ми зробимо все, аби не повторилися події 2008 року. Прошу громаду консолідувати зусилля,засоби,техніку,людей, аби попередити загрозливу ситуацію».

Начальник ДСНС області Руслан Шевчук запевнив присутніх та голову ОДА в готовності протистояти стихії: «Ми проінспектували  ситуацію, визначили головні ділянки, куди вже потрібно спрямувати наші зусилля. В 4-х місцях ми розпочнемо укріплення зон підтоплення мішками з піском. Підприємство «Камелот» надає 7 тонн піску для формування стримуючих укріплень. Це вже 80%  успіху. До Могилева прямує спецтехніка швидкого реагування. Працюємо оперативно та злагоджено»,- підкреслив керівник обласної служби ДСНС.

Оскільки наступна доба буде вирішальною,  за дорученням  Сергія Борзова,  начальник ДСНС  області Руслан Шевчук залишиться у Могилеві-Подільському для коригування дій відповідних служб. Також  буде створено гарячу лінію для оперативного реагування сил ДСНС.

Міський голова Могилева-Подільського Петро Бровко поінформував керівника обласного штабу ТЕБ та НС Сергія Борзова про мобілізаційні заходи, проведені в місті, підкресливши, що після повені 2008 року місцева влада набула досвід, навчилась оцінювати ситуацію і відповідно на неї реагувати: «Маємо постійну комунікацію з Новодністровською ГЕС щодо резервів водосховища та об’ємів скидів води. Головним завданням вважаємо - не допустити проявів паніки у містян,адже у них ще свіжі спогади про повінь 2008 року. Людей постійно інформуємо, всі служби працюють в режимі 24/7,вже підготували необхідний продовольчий резерв,визначили місця для евакуації людей»,- запевнив Петро Бровко.

Голова облдержадміністрації звернув увагу керівників служб надзвичайних ситуацій та керівництва міста про необхідність постійного контролю ситуації з підняттям рівня води не лише в межах міст Ямпіль та Могилева-Подільського, а й у прилеглих населених пунктах.

В роботі штабу також взяв участь представник  служби НС Молдови (Сороки) Михайло Борщ. Вирішено координувати дії з молдовською стороною, аби вчасно отримувати інформацію про можливе підтоплення та забезпечити оперативне реагування.

У підсумку голова ОДА Сергій Борзов відзначив злагодженість і чіткість дій  міського оперативного штабу Могилева - Подільського у виконанні покладених завдань. Одночасно очільник області підкреслив, що повінь 2008 року була слабшою за ту, яку прогнозують у найближчі кілька діб та запевнив,що постраждалим територіям надаватиметься всебічна підтримка з боку обласних служб.

Розпочалися епідеміологічні розслідування смерті лікарів, які працювали з хворими на COVID-19. Про це повідомили Президенту України Володимиру Зеленському під час традиційної селекторної наради щодо запобігання поширенню коронавірусу, яка відбулася під його головуванням.

Після встановлення причини смерті лікарів можна буде здійснювати страхові виплати їхнім родинам, ініційовані Главою держави.

«Маємо рухатися зі страховими виплатами швидше, ніж COVID-19. І це стосується не лише тих, хто втратив близьких через бій з пандемією, але й лікарів, які пожертвували своїм здоров’ям», – наголосив Володимир Зеленський.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, який повернувся з відрядження до західних областей України, повідомив, що на Львівщині робитимуть ще 300 тестів на добу для ретельнішого моніторингу ситуації та уникнення черг. Також він додав, що сьогодні МОЗ вивчає питання забезпечення ліками медзакладів та їхньої готовності до можливої другої хвилі коронавірусу. Крім того, Максим Степанов повідомив, що розглянуть зміну фінансування пакетів щодо допомоги хворим на COVID-19.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом з Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, Головою Державної служби з надзвичайних ситуацій Миколою Чечоткіним та Командувачем Національної гвардії Миколою Баланом здійснили обліт територій Івано-Франківської області, що найбільше постраждали від негоди.

Як зазначив Прем’єр-міністр після обльоту, найбільш складна ситуація спостерігається в гірських районах, де найбільше постраждали дороги і мости, а доставка повітряним транспортом ускладнена погодними умовами.

«Видимість дуже обмежена, тому поки що дуже обережно наші пілоти гелікоптерами доставляють вантажі туди, куди зараз це дозволяють погодні умови. Перший гелікоптер, що несе майже 3 тонни гуманітарного вантажу, уже в дорозі і виконує свою місію», - зазначив Денис Шмигаль.

«Проінспектували також рівнинну частину. Зрозуміло, що ситуація критична. Фактично, затоплення перевершує масштаб 2008 року. Затоплена районна лікарня в місті Галич, проводиться евакуація хворих. Є певні ускладнення через те, що там є захворілі на коронавірус», - додав Прем’єр-міністр.

«Ми бачили зараз, що частина доріг затоплена і люди відрізані від цивілізації. Вода, хліб, продукти харчування, медикаменти — це основні речі, які ми сьогодні вже відправили вертольотом у Верховинський район», - додав він.

За словами Прем’єр-міністра, в першу чергу зараз треба рятувати життя і здоров’я людей, «зараз головний пріоритет – це евакуація до лікарень громадян, що опинилися на затоплених територіях».

Також він повідомив, що сьогодні о 14:00 буде проведено засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, де буде розглянуто питання виділення коштів для подолання наслідків стихії.

За інформацією ДСНС, внаслідок стихійного лиха в Івано-Франківській області підтопленими опинилися більше 200 населених пунктів. До 29 населених пунктів немає під’їзду.

Загалом в Івано-Франківській області зруйновано 110 км автодоріг, 1 850 м берегоукріплень та 90 мостів. В Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях пошкоджено 429,7 км автодоріг та 130 мостів. Порушено транспортне сполучення із 34 населеними пунктами.

В Івано-Франківській області загинуло три людини від стихії. Одна – зникла безвісти.

Міжпарламентська Асамблея Україна-Польща стала тим майданчиком, на якому було обговорено та скоординовано зусилля щодо позитивного вирішення найбільш актуальних питань міждержавної співпраці.

На цьому під час брифінгу по завершенню засідання Асамблеї наголосила її співголова, Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Вона відзначила, що це засідання вперше в історії Українського парламенту відбулося у незвичному онлайн-режимі. Заступниця Голови Верховної Ради України наголосила на тому, що Польща - наш стратегічний партнер на шляху до Європейського Союзу і Північноатлантичного альянсу.

«Хочу ще раз подякувати Республіці Польща за те, що її голос був дуже потужний 12 червня під час рішення про приєднання України до Програми розширення можливостей НАТО», - наголосила Олена Кондратюк.

Вона зазначила, що під час засідання було обговорено і погоджено текст Декларації Парламентської Асамблеї Україна-Польща. Очікується, що цей документ буде офіційно підписано на зустрічі українських та польських парламентаріїв у жовтні цього року в Польщі.

Парламентська Асамблея привітала надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО, наголосивши на повній підтримці подальшої європейської інтеграції України.

Сторони домовилися розробити дієві механізми протидії гібридним загрозам з боку Росії, зокрема, в інформаційній сфері.

Члени Асамблеї засудили спроби Російської Федерації фальсифікувати історію Другої світової війни та подій, що до неї призвели.

Асамблея також закликала Уряди України і Польщі до продовження активної співпраці у галузі освіти, науки, культури, історії, молодіжної політики.

Сторони домовилися продовжувати взаємодію і координацію дій між Україною та Польщею у справі боротьби з пандемією COVID-19 та надання допомоги одна одній.

У погодженому тексті Декларації міститься заклик до урядів обох країн щодо реалізації проєктів у галузі інфраструктури та енергетики, спрямованих на зміцнення безпеки в регіоні Балтійського та Чорного морів,  що сприятимуть розвитку транспортної інфраструктури між країнами та зміцненню співпраці у сфері оборонної промисловості.

Сьогодні, 23 червня, за ініціативи голови обласної державної адміністрації Сергія Борзова відбулась нарада  за участю перевізників Вінниччини, представників правоохоронних та контролюючих органів. Основні питання, які розглядались на нараді стосувались безпеки під час здійснення  перевезень пасажирів, захисту чесного бізнесу у галузі пасажирських перевезень та боротьба з нелегальними перевізниками на території області.

У зв’язку з введенням у державі карантинних заходів, спричинених поширенням коронавірусу у державі, Вінниччина не стала виключенням, де понад два місця були припинені міжміські та міжобласні транспорті перевезення пасажирів. Ці обставини стали підґрунтям для активізації на маршрутах області нелегальних перевізників.

Озвучуючи існуючу проблему, голова  ГО «Вінницького обласного об’єднання перевізників» Сергій Кривешко зазначив, що із введенням карантину та  обмежень транспортних перевезень, перевізники області понесли значні збитки. На даний час ситуація підходить до критичної межі, адже через перевізників-нелегалів рейсові автобуси залишаються без пасажирів, водії не виходять на роботу, автобуси простоюють. «Це призведе до того, що тисячі водіїв залишиться без роботи, бюджет недоотримає податків і легальний бізнес у галузі перевізників не зможе розвиватись. Найголовніше – нелегали не дотримаються правил та вимог безпечного перевезення, а це і страховка пасажирів, і відповідна кваліфікація водія, і належний технічний стан транспортного засобу».

Також своє невдоволення перевізники області висловили стосовно неналежного виконання обов’язків працівниками управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області щодо боротьби та протидії незаконним перевезенням.

Керівник даної структури Олексій Соколовський прокоментував, що працівники управління діють відповідно затверджених інструкцій.

Заслухавши усі сторони, Сергій Борзов дав доручення відповідним контролюючим органам провести службове розслідування стосовно виконання обов’язків працівниками  управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області  та дати правову оцінку: «Коли сьогодні представник перевізника говорить, що до обласного центру щодня курсує 400 нелегальних маршрутів, а представник Укртрансбезпеки у Вінницькій області каже, що за рік  склали 100 протоколів за нелегальні перевезення пасажирів, то у всіх виникає, питання, чим займається служба?», - наголосив голова ОДА.

Також очільник області зауважив: «Я прошу і перевізників,  і правоохоронні, і контролюючі органи все ж таки знайти спільну мову і працювати далі. Ми, як представники держави, повинні піклуватися перш за все, про безпеку пасажирських перевезень, розвиток легального бізнесу. Пропоную до числа вже існуючої міжвідомчої робочої групи  з питань боротьби з нелегальними перевезеннями включити представників усіх існуючих громадських організацій перевізників в області і відпрацювати алгоритм подальшої роботи».

Також голова ОДА звернувся до мешканців області, аби вони користувались послугами легальних перевізників, адже перш за все, це  безпека пасажирів.

Підсумовуючи засідання Сергій Борзов наголосив: «Ми знайдемо спільну мову і впевнений, що зможемо навести лад у сфері пасажирських перевезень області».