Топ новини

Представники Робочої групи Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України підбили підсумки роботи та представили законопроект про конституційну процедуру на прес-конференції, що відбулася 21 грудня.

Голова Робочої групи, керівник Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зазначив, що Робоча група розглянула три блоки питань і напрацювала чотири законопроекти.

«Перший законопроект стосується відновлення відповідальності за недостовірне декларування. Другий законопроект – щодо відновлення повноважень НАЗК, який минулого тижня також проголосували. Зараз ми представляємо третій законопроект, що стосується удосконалення діяльності Конституційного Суду, так званий закон про конституційну процедуру», - зазначив голова Робочої групи Денис Монастирський.

За його словами, Робочій групі вдалося напрацювати рішення щодо оперативного та компромісного врегулювання конституційної кризи.

Заступниця голови Робочої групи, постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря, зауважила, що законопроект про конституційну процедуру сьогодні зареєстровано №4533. Документ підтримала більшість депутатських фракцій.

«Цей законопроект - своєрідний кодекс конституційного судочинства. Він досить об’ємний та нараховує понад 60 сторінок. Законопроект закладає таку модель: на першому місці була і залишається Конституція України, далі буде Закон про конституційну процедуру. Окремі процедурні питання ми пропонуємо врегулювати на рівні Регламенту Конституційного Суду. Така модель регулювання діяльності КСУ повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, які були висловлені 11-12 грудня», - повідомила Ольга Совгиря.

Вона розповіла про ключові новели зазначеного законопроекту. Зокрема, документом пропонується, щоб Конституційний Суд ухвалював рішення двома третинами від свого складу. Це 12 суддів КСУ. Зараз рішення приймають десять суддів. Передбачено, якщо у процесі розгляду справи суддя заявляє про відвод, то встановлюється, що кількість голосів може бути зменшена, але не менше десяти суддів мають проголосувати за відповідне рішення.

«Друга новела передбачає, що Конституційний Суд буде розглядати справи, як правило, за усною формою провадження. Це важливо і на цьому наголошує Венеційська Комісія, оскільки дозволить забезпечити прозорість і відкритість його діяльності», - зазначила заступниця голови Робочої групи.

За словами Ольги Совгирі, порядок денний фактично формується в ручному режимі. «Станом на сьогодні є справи, до яких КСУ не повертався понад півроку. Є такі, що слухаються 5-6 років. Це зокрема, справа про люстрацію. Уже є рішення Європейського суду з прав людини з цього питання. Однак, досі КСУ не може винести рішення щодо нього», - нагадала вона.

Тому Робоча група пропонує, щоб на формування порядку денного могли впливати не лише Голова, але й судді Конституційного Суду, а справи з певною періодичністю обов’язково мають включатися до порядку денного і слухатися судом.

Також серед новел законопроекту - запровадження автоматизованого реєстру актів Конституційного Суду та автоматизований розподіл справ між суддями-доповідачами. Зараз це відбувається у ручному режимі.

Крім того, неврегульованим є питання реєстрації та оприлюднення актів Конституційного Суду. «Термін у 10 днів для отримання процесуального документу дуже великий строк. Ми пропонуємо, що усі акти мають бути внесені у реєстр актів КСУ в день ухвалення. Цей реєстр також має бути автоматизованим», - підкреслила Ольга Совгиря.

За рекомендацією Венеційської Комісії врегульовано, що Конституційний Суд не може виходити за межі тих питань, що порушені у конституційному поданні. Законопроектом передбачається, що ухвали та акти Конституційного Суду мають бути ґрунтовними та мотивованими. Крім того, пропонується основу дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ з можливістю врегулювання окремих аспектів на рівні Регламенту Суду.

За словами голови Робочої групи Дениса Монастирського Верховна Рада розгляне цей законопроект у наступному році.

Довідково:

Робочу групу Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України утворено відповідно до Розпорядження Заступника Голови Верховної Ради України № 316 від 17 листопада 2020 року. До її складу увійшли 11 депутатів.

Повний текст інтерв'ю Президента України Володимира Зеленського The New York Times. Розмова відбулася 16 грудня 2020 року.

Україна очікує отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду за програмою Stand-by вже на початку 2021 року. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прямого ефіру програми «Свобода слова Савіка Шустера» 18 грудня.

Як зазначив Прем’єр-міністр, Президент України та МВФ повідомили про початок роботи місії МВФ в Україні з наступного тижня. За його словами, черговий транш від Фонду надійде вже на початку 2021 року.

«Два тижні тому ми також отримали транш в 623,5 млн євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. А цього тижня отримали рекордну зацікавленість інвесторів у гривневих облігаціях державної внутрішньої позики у розмірі 51 млрд грн», — сказав Денис Шмигаль.

Глава Уряду додав, що ці позики були заплановані в бюджеті. А отже, Україна завершить рік з виконанням всіх соціальних зобов’язань, які були передбачені нинішнім бюджетом.

«Ми виплачуємо всі заробітні плати. Сьогодні шахтарям пішли оплати за жовтень і листопад. У понеділок буде оплата за грудень для всіх шахтарів», — підкреслив Денис Шмигаль.

Для боротьби з неперсональним голосуванням у залі пленарних засідань Парламенту з’явиться більше камер відеоспостереження, а також буде розроблено законопроект щодо посилення відповідальності за «кнопкодавство».

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі програми «Україна з Тиграном Мартиросяном» на каналі «Україна 24».

Він зазначив, що за ініціативою депутатських фракцій та груп збирав нараду щодо можливого факту неперсонального голосування на пленарному засіданні Верховної Ради 17 грудня.

«Ми вийшли зі спільною позицією, яка полягає в наступному: поставимо додаткові камери в залі; зменшимо можливість, звідки можна буде голосувати, – з дуже зручних для таких явищ місць», - повідомив Голова Верховної Ради.

Крім того, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради спільно з Апаратом мають розробити законопроект, який передбачатиме посилення відповідальності за неперсональне голосування.

«З одного боку – кримінальна відповідальність, з іншого боку – фінансова. Як показує практика, депутати також переживають за свої заробітні плати», - додав Дмитро Разумков.

За його словами, раніше неперсональне голосування було в Парламенті сталою практикою, у Верховній Раді IX скликання – це виняток.

«Але якщо виняток з’являється, з ним треба боротися, щоб він не став практикою», - наголосив Голова Парламенту.

Він також зазначив, що є «простий спосіб» остаточно побороти «кнопкодавство» - встановити систему для голосування, яка працюватиме на основі біометричних даних народних депутатів, як приклад, за відбитком пальця або долоні. При цьому Дмитро Разумков підкреслив, що така система досить коштовна, і в умовах COVID-19 закладати на неї кошти недоречно.

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у щорічній нараді послів. Це вперше дружина Глави держави стала учасницею наради. На зустрічі Олена Зеленська розповіла про результати проектів у сфері культурної дипломатії за 2020-й та заручилася підтримкою керівників дипломатичних місій України на наступний рік.

«Культурна дипломатія – це один з важливих інструментів «м'якої сили», які я як перша леді використовую для просування української культури у світі», – зазначила Олена Зеленська.

За її словами, за цей рік Україна запустила вже сім аудіогідів у всесвітньо відомих музеях різних країн. У планах – запуск ще трьох до кінця грудня та щонайменше шести в наступному році.

«Переоцінити важливість проекту із запуску аудіогідів неможливо. Адже він не тільки про зручність, він – про поширення нашої рідної мови у світі. Про те, щоб голос України звучав у найвидатніших світових пам’ятках», – наголосила перша леді.

«Мова – це прапор. Аудіогіди – це наш прапор, піднятий там, де його бачать усі, зокрема й самі українці. Запровадження українських аудіогідів по всьому світу – це маленький, але реальний крок вперед для нашої культурної дипломатії», – підтримав Олену Зеленську Посол України в Австрії Олександр Щерба.

Культурна дипломатія – значно ширший напрям, ніж просто аудіогіди. Вона включає налагодження культурних міждержавних обмінів з метою популяризації української культури та мистецтва за кордоном. А також – створення умов для доступу українців до найкращих надбань світової культури та мистецтва безпосередньо в Україні.

«Це культурно-комунікаційна експансія. Не дипломатія, а експансія. Ми плануємо створити у Франції моду на українське. Передумови для цього абсолютно сприятливі: у Франції дуже цінують сучасне мистецтво з України, ми додамо до цього моду, гастрономію», – поділився планами Посол України у Франції Вадим Омельченко.

17-22 грудня в онлайн-форматі проходить конференція керівників закордонних дипломатичних установ України за участі послів, постійних представників та генеральних консулів нашої держави за кордоном. Конференція відбувається під гаслом «Прагніть більшого». Її мета – визначити пріоритети та завдання зовнішньої політики України на найближчу перспективу.

Вродовження реформ, зокрема у сфері ведення бізнесу, є однією з ключових цілей Уряду. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час онлайн-розмови з провідними підприємцями на тему «Україна і світ 2021», що відбулася 17 грудня.

Як зауважив Прем’єр-міністр, Уряд ставить за мету досягти топ-50 в Індексі глобальної конкурентоспроможності та топ-30 у рейтингу Doing Business.

«Зараз у рейтингу Doing Business ми коливаємося в районі 60-го місця. Є три параметри, які тримають нас унизу. Це підключення до електромереж, законодавство про банкрутство та доступність до фінансових ресурсів», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду зауважив, що це ті ризики, які внутрішні та зовнішні інвестори сприймають як обмеження для розвитку бізнесу.

Прем’єр-міністр відзначив, що вже ухвалений Кодекс України з процедур банкрутства. Подальша робота у законодавчій сфері та з підзаконними актами в цій сфері дасть змогу Україні піднятися в рейтингу Doing Business.

«Потрібні також законодавчі зміни стосовно підключення до електромереж. Ми зробили вже перші кроки. В Україні запроваджений так званий RAB-тариф. Це частина тарифу, яка відшкодовується власникам електромереж і спрямовується ними, власне, на реінвестиції в розвиток мереж і головне на здешевлення підключень», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що важливе також нормативне регулювання процедури підключення до електромереж: «Ми також цим займаємося. Це один із пріоритетів для бізнесу та інвесторів».

Верховна Рада України та дипломатичний корпус мають активізувати співпрацю на рівні груп з міжпарламентських зв’язків та зосередити роботу на питаннях захисту інвесторів.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Конференції керівників закордонних дипломатичних установ України.

«Я займаю позицію – її знають народні депутати – що лише співпраця між нашими посольствами і парламентськими групами дружби є ефективним механізмом роботи і просування інтересів української держави і українського парламентаризму на міжнародній арені», - сказав він.

Голова Парламенту, звертаючись до дипломатів, зазначив: «Дуже важливо, щоб під час поки що онлайн роботи, а в майбутньому – роботи у звичайному режимі, ви також докладали максимум зусиль, щоб допомагати українським парламентаріям відстоювати інтереси України в державах вашого перебування».

Дмитро Разумков зазначив, що пандемія COVID-19 заважає вибудовувати сталі  партнерські відносини. «Я сподіваюсь, що незабаром, коли буде достатньо вакцин і світ зможе вийти з так званого ковідного локдауну, ми повернемося до звичної роботи, до звичної комунікації», - сказав він.

Крім того, він наголосив на необхідності зосередитись на питаннях захисту інвесторів. Голова Верховної Ради нагадав, що у Парламенті ефективно діє Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту інвесторів. На його переконання, необхідно поглиблювати співпрацю з європейським бізнесом, і Україна займає у цьому питанні конструктивну позицію, захищаючи як національних, так і закордонних інвесторів.

За словами Голови Парламенту, в умовах гібридної агресії співпраця Парламенту з дипломатичним корпусом є однією з ключових, яка визначає світову політику та є ефективним механізмом просування інтересів України на міжнародній арені. «Нам потрібно зберегти ту безперебійну динаміку, яку ми з вами започаткували достатньо давно і тримаємо на високому рівні», - додав він.

«Ключові пріоритети розвитку країни визначені. Це рух в бік НАТО та Європейського Союзу. Так, це непростий шлях. Він сповнений викликів, через які нам також треба буде пройти. Тим не менше, ми сьогодні докладаємо максимум зусиль, щоб цей рух був постійним, сталим і його не можна було змінити», - заявив Дмитро Разумков.

Новофастівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, що входить до складу Погребищенського центру первинної медико-санітарної допомоги, знаходиться в селі Новофастів за 25 км від міста Погребище.

Голова ОДА Сергій Борзов сьогодні відвідав новостворену амбулаторію, де ознайомився з умовами для прийому пацієнтів та роботи медпрацівників. В ході розмови, головний лікар Погребищенського ЦПМСД Іван Роздольський повідомив, що амбулаторія в с. Новофастів обслуговуватиме 2574 жителі дев’ятьох навколишніх сіл.

Як зауважив Сергій Борзов, лікувальний заклад забезпечений  медичним обладнанням згідно табеля оснащення, комп’ютерною технікою, необхідними меблями, холодним та гарячим водопостачанням і централізованим опаленням.

Амбулаторія розрахована на монопрактику, тут передбачена одна посада лікаря – сімейний лікар вищої категорії – Любарська Катерина Михайлівна,   дві посади медичної сестри, одна посада молодшої медичної сестри та посада водія. Окрім того, проєктом будівництва передбачено житло для сімейного лікаря.

Керівник регіону поцікавився, як забезпечуються в амбулаторії комфортні умови доступності та перебування людей із особливими потребами. Варто зазначити, що заклад обладнаний пандусами та інклюзивною вбиральнею з поручнями.

Почув голова ОДА і слова вдячності за збудовану амбулаторію від місцевих жителів, а також від лікарки - Катерини Михайлівни Любарської. У неї 37 років стажу. Люди її тут чудово знають, поважають і довіряють своє лікування. Тепер лікарка зможе піклуватись про пацієнтів у комфортних умовах – у сучасній амбулаторії.

«Основним завданням новозбудованої амбулаторії є своєчасне надання невідкладної допомоги жителям об’єднаної громади, покращення якості медичних послуг та умов праці медичного персоналу», – зазначив Сергій Борзов.

Наразі в амбулаторії підписано 1500 декларацій із сімейним лікарем. Є можливість взяти аналіз крові, провести експрес-тестування на тропоніни, ВІЛ, вірусний гепатит, на виявлення антитіл до вірусів грипу та COVID-19. А за допомогою телемедичного обладнання є можливість запису та передачі на вторинний чи третинний  рівень електрокардіограм, з онлайн консультацією   вузького спеціаліста.

Будівельні роботи розпочалися у травні 2019 року. Загальна кошторисна вартість проєкту склала майже 9,5 млн грн. Всього з початку будівництва виконано робіт на суму 9387,155 тис. грн, у тому числі: 8429,4 тис. грн - кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості; 957,755  тис. грн (10% від вартості будівництва) – за рахунок коштів місцевого бюджету. Для забезпечення своєчасної, якісної, в тому числі невідкладної, первинної медичної допомоги та обслуговування пацієнтів за місцем їх проживання амбулаторія оснащена санітарним автомобілем за рахунок коштів держбюджету і співфінансування з місцевого.

Після відкриття амбулаторії голова ОДА завітав до Погребищенського районного суду Вінницької області. Зустрів Сергія Борзова голова суду Антон Бойко. Керівник регіону привітав працівників суду з професійним святом, побажавши служителям закону мудрості та зваженості у прийнятті рішень.

Президент України Володимир Зеленський створює координаційну раду, метою якої є напрацювання законодавчих змін щодо комплексного вирішення проблем мікробізнесу. Про це заявив керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак.

За його словами, до цього дорадчого органу при Президентові України увійдуть представники мікробізнесу з кожного регіону, представники спілок і об’єднань підприємців мікро- та малого бізнесу, незалежні експерти, представники уряду та Офісу Президента України.

Андрій Єрмак повідомив, що він сам очолить координаційну раду й особисто модеруватиме діалог з представниками підприємців. За його словами, в результаті мають бути напрацьовані компромісні законодавчі зміни щодо податкового навантаження, адміністрування збору податків, зокрема деталі використання РРО.

«Для Президента України дуже важливо, щоб малий бізнес працював і розвивався. Щоб людям було зручніше працювати легально, а податківці створювали для людей комфортні умови й більше уваги приділяли ухиленню від сплати податків великих підприємств», – сказав Андрій Єрмак.

На його переконання, Володимир Зеленський глибоко усвідомлює соціальну функцію системи спрощеного оподаткування та важливість мікро- та малого бізнесу для соціальної й політичної стабільності в Україні.

«Саме тому максимальну увагу урядовців Президент України звертає на допомогу малому бізнесу на період карантинних заходів. Зокрема, йдеться про мораторій на податкові перевірки та продовження реформи податкових органів», – повідомив керівник Офісу Глави держави.

За словами Андрія Єрмака, він уже передав головам обласних державних адміністрацій доручення Президента України сформувати робочі групи за участі представників мікробізнесу від кожного регіону.

Перше засідання координаційної ради у форматі відеоконференції заплановане на 18 грудня.

Уряд під час чергового засідання 16 грудня ухвалив низку рішень, спрямованих на підтримку та посилення спроможності медичної системи.

Зокрема, Кабінет Міністрів підтримав постанову, яка спрощує ввезення на територію України ліків, що використовуються у протидії COVID-19.

«Це, у свою чергу, збільшить доступ лікарень до лікарських засобів та медичних виробів, що використовуються у боротьбі з коронавірусною хворобою», — зазначив під час засідання Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Також окремим рішенням було розширено перелік товарів, які ввозяться в Україну та звільняються від сплати ПДВ.

«Мова йде про тест-системи та обладнання лабораторної діагностики. Цей крок насамперед спрямований на посилення потужності українських лабораторій, що дасть змогу додатково збільшити кількість проведених тестів», — підкреслив очільник Уряду.

Крім того, Уряд ухвалив рішення, що стосується вдосконалення та оптимізації роботи екстреної допомоги. Як зазначив Прем’єр-міністр, ним пропонується запровадити додаткові критерії виклику швидкої за пріоритетністю надання медичної допомоги.

«Залежно від стану пацієнта звернення до швидкої розділятимуться на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Це дасть змогу знизити рівень смертності, адже встановлюється пріоритет для пацієнтів з критичним станом», — наголосив Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, норматив прибуття медичних бригад у такому випадку має становити 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера.

У Державному бюджеті України на 2021 рік буде створено спеціальний фонд, кошти якого спрямують на фінансування вакцинації від COVID-19 та підвищення зарплат медикам. Про це заявив Голова Верховної України Дмитро Разумков в ефірі програми «Сніданок» на телеканалі «1+1».

Голова Парламенту пояснив, що в Державному бюджеті на 2021 рік кошти на боротьбу з коронавірусом закладені окремо по міністерствах.

«Спочатку ми не планували створювати окремий фонд. Вчора, позавчора під час нарад і з представниками депутатських фракцій, і з урядовцями, і з Прем’єр-міністром, і з Міністром фінансів все ж таки прийшли до того, що додатково буде створюватися спецфонд», - повідомив Голова Парламенту.

«Туди будуть направлятися кошти, скоріш за все, за результатами першого кварталу. Вони будуть іти на вакцинування, підтримку медиків, у тому числі збільшення заробітних плат», - зазначив Дмитро Разумков.

За його словами, спеціальний фонд в наступному році матиме менше коштів, ніж «ковідний» у 2020 році, але він буде спрямований виключно на заходи з протидії COVID-19.

Верховна Рада України  в рамках боротьби з пандемією коронавірусу отримала від Уряду Об’єднаних Арабських Еміратів медичну допомогу. Парламенту надано 25 тис. наборів для експрес-тестування на COVID-19 (IgM/IgG) та  100 тис. захисних масок. Отриману допомогу передали лікарням у шість регіонів України.

«Від імені українського Парламенту висловлюю вдячність Уряду та Посольству Об’єднаних Арабських Еміратів. Ми дуже цінуємо підтримку, яку іноземні партнери надають нашій державі в протидії COVID-19. Верховна Рада передала отриману медичну допомогу лікарням українських міст», - заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

За його словами, допомогу доставили до 18 лікарень на Житомирщині, Харківщині та Львівщині, а також її отримали у Чернівецькій, Івано-Франківській та Одеській областях.

Уже готова половина з 210 обіцяних приймальних відділень екстреної медичної допомоги, які будують з ініціативи Президента України Володимира Зеленського. До кінця поточного року там прийматимуть сучасне обладнання. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов на традиційній селекторній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, що відбулася під головуванням Глави держави.

«Знаю, що через епідемію будівництво розпочалося значно пізніше запланованого і що друга половина відділень вже має завершену проектну документацію. Але вважаю, що треба пришвидшитися, наскільки це можливо. Ці відділення – не просто проекти будівництва. Це життя та здоров'я наших людей», – наголосив Володимир Зеленський.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що нині для хворих на COVID-19 виділено понад 63 тис. ліжок, більш як 35 тис. із них підключені до кисню. Зайнято такими пацієнтами понад 27 тис. ліжок. Також триває вдосконалення процесу маршрутизації хворих, повідомив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

У Національній поліції України поінформували, що за тиждень було складено 14 тис. протоколів за порушення маскового режиму в публічних місцях. Всього до бюджету сплачено 465 тис. грн штрафів.

Додатково голова уряду наголосив, що сьогодні розпочалася реєстрація на порталі та в додатку «Дія» людей, які звертаються по одноразову матеріальну допомогу від держави на період дії посилених карантинних обмежень.

«Станом на ранок звернулися вже понад п'ять тисяч людей. За попередніми оцінками, майже мільйон осіб підпадають під відшкодування восьми тисяч гривень. Реєстрація триватиме від сьогодні до 31 грудня включно. Ті, хто зареєструються 29-31 грудня, отримають оплату на початку січня. Інші заявники мають отримати виплати до Нового року», – зазначив Прем’єр-міністр.

Він зауважив, що подати заявку можна на порталі «Дія» в особистому кабінеті або через додаток, обравши розділ «Послуги». Після перевірки даних гроші автоматично будуть зараховані на особистий гривневий рахунок.

Кабінет Міністрів України та Світовий Конґрес Українців підписали Меморандум про співпрацю. Відповідні домовленості Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Президент СКУ Павло Ґрод уклали під час онлайн-зустрічі 10 грудня. 

«Надзвичайно важливою є злагоджена та скоординована робота українських громад за кордоном. Хочу наголосити на важливості продовження спільної роботи з відстоювання інтересів України у світі», — зазначив Денис Шмигаль.

Відповідно до Меморандуму, сторони домовилися розвивати та підтримувати співробітництво, зокрема, в питаннях розвитку торговельно-економічних відносин України з іншими державами, залучення інвестицій в українську економіку, відновлення територіальної цілісності України, розбудови громадянського суспільства в Україні, розвитку українського громадського життя в діаспорі тощо.

«Укладення і подальша реалізація положень Меморандуму про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та Світовим Конґресом Українців сприятиме посиленню взаємодії Української держави із закордонними українцями, захисту прав та інтересів українців за кордоном, популяризації України у світі», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Під час зустрічі Денис Шмигаль та представники СКУ обговорили зовнішньополітичні пріоритети України, актуальні виклики сьогодення, а також ключові напрямки подальшої взаємодії.

Зі свого боку Прем’єр-міністр зазначив, що для Уряду пріоритетами співпраці серед іншого є залучення іноземних інвестицій в Україну та просування українського експорту, сприяння розширенню торговельних можливостей України у світі, залучення впливу української діаспори для отримання Україною допомоги у рамках боротьби з пандемією COVID-19, підтримка українського шкільництва за кордоном та популяризація української мови.

«Підтримка, що надається Світовим Конґресом Українців, є надійним підґрунтям для розвитку демократичного суспільства та дозволяє зміцнювати політичні та економічні зв’язки з іншими країнами», — зазначив Глава Уряду.

Як зазначив Прем’єр-міністр, Уряд налаштований до постійної співпраці й використання усіх можливостей для просування України у світі та побудови успішної держави.

Денис Шмигаль подякував Світовому Конґресу Українців за багаторічну й плідну підтримку України, а також за його значний внесок у становлення й розвиток незалежної Української держави.

Президент України Володимир Зеленський у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поклав квіти до пам’ятного знака «Воїнам Чорнобиля» та меморіального кургану «Героям Чорнобиля» у Києві.

Разом з Главою держави у церемонії взяли участь Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів аварії на ЧАЕС хвилиною мовчання.

У Меморіальному комплексі жертвам Чорнобильської катастрофи в Києві за участю Президента України Володимира Зеленського відбулася церемонія покладання квітів.

Участь у заході з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС також взяли Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. 

Перші особи держави встановили кошик квітів біля пам’ятного знака «Воїнам Чорнобиля» та меморіального кургану «Героям Чорнобиля».

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков спільно з Президентом України Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем вшанували учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У заході також взяв участь Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

Учасники церемонії поклали квіти до пам’ятного знаку «Воїнам Чорнобиля» та меморіального кургану «Героям Чорнобиля» і вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.