Топ новини

За участі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та Першої леді Олени Зеленської 12 липня відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності в Україні. Члени Ради розглянули План заходів із реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2021-2022 роки, до якого увійшли понад 250 проектів.

Прем’єр-міністр відзначив, що над створенням Плану заходів активно працювали 15 міністерств, 47 громадських організацій та експертів. За останні 2 тижні було проведено цикл громадських консультацій та враховано зауваження по кожному з проектів.

«250 проектів, що увійшли до Національної стратегії безбар'єрності, — це ті реальні зміни, на які роками чекали мільйони українців, у кожній територіальній громаді: від Ужгорода до Луганщини, від Чернігова до Одеси. План заходів стане «дорожньою  картою» для кожного Міністерства, у межах своєї сфери відповідальності», — зазначив Прем’єр-міністр.

Перша леді Олена Зеленська зі свого боку підкреслила, що до виконання Плану заходів залучені як представники влади, так і представники громадськості.

«Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом з представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», — зазначила Олена Зеленська.

Під час засідання представники Уряду презентували 7 ключових проектів Плану заходів, які відповідають на найбільші виклики, пов’язані з суспільними бар’єрами. Зокрема, вони стосуються фізичної доступності громадських будівель, доступності шкільної освіти, створення стандартів інфраструктурної безбар’єрності, доступу до інтернету в селах тощо.

У рамках програми Президента України Володимира Зеленського #Великебудівництво оновленими шляхами «зшиваємо» Вінницьку область: з’єднуємо села, міста, громади, райони.

На цьому наголосив Голова ОДА Сергій Борзов.

Так, керівник регіону зазначив, що на Вінниччині триває капітальний ремонт дороги О-02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород - 11,2 км. За два роки (2019-2020 рр.) на дорозі Вороновиця-Тиврів-Шаргород відремонтували 13 км за рахунок видатків Державного дорожнього фонду.

«Торік у процесі обстеження для вибору пріоритетних об’єктів виявили суттєві дефекти та пошкодження на іншому відрізку, адже дорога збудована у 70-х роках.  Ця ділянка проходить через три населені пункти – Черемошне, Красне та Нове Місто. Вона забезпечує транспортний зв’язок між Вороновицькою, Тиврівською та Шаргородською, Гніванською територіальними громадами, а також з’єднує дороги державного значення.

Сьогодні там іде ремонт - 11,2 км», – підкреслив Сергій Борзов.  

Таким чином, на цій ділянці дороги розширять проїзну частину до 7 метрів, проведуть фрезерування старого дорожнього полотна, влаштують конструктивні шари асфальтобетонного дорожнього покриття, у межах населених пунктів влаштують тротуари та автобусні зупинки. Також урахують потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення - облаштують пандуси та установлять бортові камені у понижені. Для збирання та відведення поверхневої води до водоскидних споруд передбачене влаштування прикрайкових лотків, бортових каменів. Для безпеки руху доповнять відсутні дорожні знаки та нанесуть дорожню розмітку. Наразі виконано підготовчі роботи, видалено порослі та поширено проїзну частину. Завершити об’єкт планують до кінця 2022 року. Всього - 24,249 км відремонтованої дороги.

#великебудівництво_вінниччина

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі в Києві зі спортсменами, які представлятимуть Україну на 32-х літніх Олімпійських іграх, передав їм прапор України, підписаний військовими, що в різні роки захищали нашу країну на фронті.

Український прапор розміром 240х150 см зберігався в Костянтинівці Донецької області у Свято-Стрітенському храмі поруч з іконою Святої Варвари (захисниці всіх військових).

Починаючи з 2014-го цей стяг підписали бійці, які в різні роки воювали проти агресора на сході України. Зокрема тут є підпис захисника України, відомого за позивним «Філін», який пішов на війну добровольцем, сформував батальйон «Донбас» у складі Національної гвардії України та в подальшому вже у складі Збройних Сил України успішно виконав 29 бойових завдань. Його нагороджено орденами Богдана Хмельницького ІІ, ІІІ ступеня та іменною вогнепальною зброєю. Є підписи «Монгола» та «Боцмана», яких посмертно нагороджено орденами «За мужність» за героїзм, виявлений у боях за Іловайськ та Мар’їнку відповідно. Підписав прапор і боєць «Сава» – росіянин, який пішов захищати Україну як доброволець, згодом нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Зараз очікує на отримання українського громадянства. Крім того, є підписи старшого лейтенанта з позивним «Масяня», яка пішла на війну добровольцем у 2014 році та нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також Гайдука – донеччанина, який у квітні 2014 року пішов на фронт добровольцем, кавалер орденів «За мужність» ІІ, ІІІ ступеня, також нагороджений іменною зброєю. Крім того, синьо-жовтий стяг підписали бійці «Череп», «Беня», «Валеріч», «Ахмет», «Lex», «Фагот» та інші.

На полотнищі прапора також написано «Слава Україні!» та намальовані обриси мапи України в межах її міжнародно визнаних кордонів. За словами військових, цей малюнок з’явився нещодавно, після того як на футболках національної збірної України з футболу до Євро-2020 була розміщена карта України з Кримом, що викликало негативну реакцію з боку країни-агресора.

З ініціативи українських військових та за підтримки Головнокомандувача Збройних Сил України Руслана Хомчака цей прапор був спеціально переданий Президенту України Володимиру Зеленському для вручення українським спортсменам-олімпійцям напередодні змагань у Токіо.

Таким чином захисники України захотіли підтримати наших спортсменів та нагадати їм, що наші воїни на фронті також мужньо й гідно протистоять супернику, який переважає і кількістю особового складу, і матеріально-технічним оснащенням, але перемога неодмінно буде за Україною.

«Це – прапор, підписаний бійцями, які захищають нашу країну на Донбасі. Декількох з них уже немає в живих. Це дуже серйозна реліквія, яку мені передали наші військові, щоб я передав вам. Щоб ви відчули, що вас будуть підтримувати не тільки понад 40 мільйонів громадян, а й будуть підтримувати всі ті, хто живі в нашій пам’яті. А потім ми повернемо його назад – військовим, ветеранам, щоб вони зберегли цей прапор зі всіма підписами», – пояснив Президент України. 

Проте, як зауважили військові, вони не будуть проти того, щоб на цьому прапорі з’явилися підписи українських олімпійських чемпіонів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Віце-президент — керівник Федерального департаменту закордонних справ Швейцарської Конфедерації Ігнаціо Кассіс обговорили проведення П’ятої Конференції з питань реформ в Україні. Зустріч відбулася 8 липня в межах робочого візиту української делегації у Вільнюс (Литовська Республіка).

Очільник Уряду подякував Швейцарії за послідовну підтримку процесу реформ в Україні та готовність провести наступну Конференцію 2022 року в місті Лугано.

«Радий, що вже сьогодні створено необхідний механізм координації, який забезпечив ефективну підготовку до нинішньої Конференції. Урядова команда вже активно працює разом із Посольством. Переконаний, що підписаний президентами України та Швейцарії Меморандум про взаєморозуміння стане ключовим дороговказом нашої взаємодії в процесі підготовки до наступної Конференції в Лугано», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль та Ігнаціо Кассіс обговорили перебіг впровадження реформ в Україні,  а також стан реалізації спільних проектів. Зокрема, Глава українського Уряду подякував Швейцарії за підтримку ініціативи «Дія — держава в смартфоні» та висловив сподівання в успішному розвитку нових проектів.

Окремо сторони порушили питання екології та захисту довкілля. Так, Прем’єр-міністр підкреслив, що Україна послідовно дотримується взятих на себе зобов’язань щодо ефективної імплементації Цілей сталого розвитку-2030 та міжнародних кліматичних угод.

«У межах зусиль Уряду в боротьбі з кліматичними змінами започатковано системну реформу лісової галузі, результатом якої мають стати зміни застарілої системи управління лісами та запровадження найкращих європейських практик у цій сфері. Нещодавно з ініціативи Президента України стартував проект «Зелена країна», метою якого є збільшення за 10 років площі зелених насаджень на один мільйон гектарів», — зазначив Денис Шмигаль.

На завершення Прем’єр-міністр України та Віце-президент Швейцарії домовилися провести наступну зустріч в Україні цього року.

Упродовж останнього пленарного тижня п’ятої сесії, Верховна Рада України розгляне низку законопроектів, які стосуються судової реформи. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі телеканалу «Інтер».

«Цього тижня будуть розглянуті два законопроекти, пов’язані з діяльністю Вищої ради правосуддя - № 5068 та № 5069», - відзначив Голова Парламенту. Він додав, що на розгляд законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» та «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» може піти багато часу.

За словами Дмитра Разумкова, під час пленарних засідань до розгляду зазвичай заплановано багато законодавчих ініціатив, проте їх не завжди можна пройти за пленарний тиждень.

Разом з тим, Голова Верховної Ради додав, що цього тижня можливе проведення позачергових засідань. «Вони можуть відбутися у вівторок та четвер», - підкреслив він.

Штам COVID-19 «Дельта» поширюється світом. Індійський штам вже зафіксовано в 104 країнах світу і він продовжує швидко розповсюджуватися.

У межах робочого візиту до Литви Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Віце-президентом, керівником Федерального департаменту закордонних справ Швейцарської Конфедерації Ігнаціо Кассісом.

У межах робочого візиту до Вільнюса (Литовська Республіка) 8 липня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Віце-президентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анною Б’єрде

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк провела робочу зустріч з парламентською делегацією Французької Республіки, яка перебуває з візитом в Україні. У зустрічі взяли участь голова групи дружби Франція-Україна у Національних Зборах Валерія Фор-Мунтян, голова групи дружби Франція-Україна у Сенаті Надія Сологуб, член Комісії у закордонних справах Національних зборів Франції Анн Жанте та Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен.

«Від імені керівництва Парламенту України хочу подякувати вам за тісну співпрацю і цей дружній візит, а також за незмінну підтримку Францією України у її боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність. Наша держава високо цінує зусилля Франції у рамках Нормандського формату. Також ми вдячні за принципову згоду взяти участь у саміті Кримської платформи, який відбудеться у серпні», – сказала Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк.

За її словами, у Верховній Раді також очікують на запланований та успішний візит в Україну Президента Франції Еммануеля Макрона, що ще більше зміцнить двосторонні відносини між нашими країнами.

«Розраховуємо, що Франція підтримає надання Плану дій щодо членства України в НАТО, адже саміт НАТО в Брюсселі вкотре підтвердив, що Україна стане членом Альянсу саме через ПДЧ. Тому ми в Україні розуміємо, що наразі це питання виключно політичне», – підкреслила Олена Кондратюк.

Не менш важливим, на переконання Заступниці Голови Парламенту, є міжпарламентський діалог між Україною та Францією. Зокрема, вона закликала представників парламентської делегації Франції донести до своїх колег важливість Кримської платформи, спільної протидії дезінформації, захисту прав людини на тимчасово окупованих Росією територіях України в Криму, на Луганщині й Донеччині.

«Для керівництва наших груп дружби безумовно є важливими питання територіальної цілісності та суверенітету України. Ми дуже пильно стежимо за тим, як розвиваються події в Нормандському форматі та щодо Мінських домовленостей», - сказала своєю чергою Валерія Фор-Мунтян.

Олена Кондратюк відзначила, що Верховна Рада України також надає значної уваги розвитку та зміцненню соціально-економічних відносин з Французькою Республікою. «Одним з позитивних прикладів такої співпраці стало голосування конституційною більшістю Верховної Ради за чотири українсько-французькі міжурядові угоди на загальну суму один мільярд триста мільйонів євро. Одна з цих угод, зокрема, передбачає покращення якості питної води у Києві та на Луганщині», – наголосила вона. Олена Кондратюк підкреслила, що дуже цінною є підтримка Франції у питаннях соціально-економічного відновлення східних областей України, що постраждали від російської агресії, та особисті візити французьких парламентаріїв до цих регіонів.

Також піж час зустрічі сторони обговорили участь жінок в політиці, забезпечення рівних прав і можливостей жінок на представництво в національних парламентах.

«Вдячна пані Валерії Фо-Мунтян за наставництво й амбасадорство, адже вона брала активну участь в Українському жіночому конгресі.  Завдяки гендерним квотам вперше у Верховній Раді IX скликання ми маємо 21 відсоток жінок-депутаток. Але ми підняли планку ще вище, і на наступних парламентських виборах у виборчих списках партій має бути 40 відсотків  жінок», – сказала О. Кондратюк.

Вона зауважила, що досвід Парламенту Франції, де близько 40 відсотків депутатів є жінками, – завжди був прикладом для України в питаннях гідності, рівності та поваги до жінок в політиці.

Користуючись нагодою, Заступниця Голови Верховної Ради запросила парламентаріїв Франції взяти участь в урочистостях з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Своєю чергою представники парламентської делегації Франції передали запрошення Олені Кондратюк від голови Сенату Французької Республіки відвідати цю країну у рамках міжпарламентської співпраці.

«Для французького Парламенту дружба з Верховної Радою України є надзвичайно важливою. Між нашими міжпарламентськими групами дружби є потужні зв’язки. Для французького Парламенту також важливі питання гендерної рівності, кібербезпеки в контексті гібридної війни, сталого розвитку, економічної співпраці та політичного діалогу», – зазначила Валерія Фор-Мунтян.

«Такі спільні зустрічі та поїздки, безумовно, об’єднують нас навколо європейських цінностей, та демонструють справді дружній характер відносин між нашими країнами», – зазначила Олена Кондратюк.

Україна й Литва успішно розвивають взаємовигідну співпрацю в межах стратегічного партнерства, яке є багатовимірним і динамічним та завжди наповнюється конкретними проектами й ініціативами.

Кабінет Міністрів України на черговому засіданні 7 липня підтримав ініціативу щодо збільшення соціальної допомоги деяким категоріям громадян.

Як відзначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з 1 січня 2022 року, зокрема, передбачається підвищення розміру допомоги на дітей із тяжкими хворобами, яким не встановлено інвалідність.

«Також пропонується призначення стипендії дітям загиблих учасників Революції Гідності, учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни, та призначення державної соціальної допомоги й допомоги на дітей одиноким матерям без зменшення її розміру, якщо центр зайнятості не зможе запропонувати їм роботу», — зазначив очільник Уряду.

Крім того, Кабінет Міністрів затвердив нормативно-правовий акт, який забезпечить рівні права матері й батька в отриманні відпустки по догляду за дитиною. За словами Прем’єр-міністра, документом передбачається гарантування права на відпустку при народженні дитини її батьку, бабусі чи дідусеві або іншому повнолітньому родичу, якщо мати чи батько є одинаками.

За участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 6 липня відбулося засідання Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів України.

У заході взяв участь спеціальний уповноважений федерального уряду Німеччини з питань структурних перетворень в українських вугільних регіонах Станіслав Тілліх. З українського боку були присутні Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, Міністр енергетики Герман Галущенко, представники Міністерства фінансів і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Як відзначив Прем’єр-міністр, важливою умовою поступового «зеленого переходу» є впровадження політики справедливої трансформації вугільних регіонів із одночасним створенням нових можливостей для жителів вугільних громад та працівників вугільних підприємств.

«Розпочати ми плануємо з розроблення та імплементації пілотних проектів у двох шахтарських містах. Але географія програми справедливої трансформації досить широка — це 5 регіонів України або більш ніж 60 населених пунктів, в яких проживає майже мільйон людей. Трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт. Ми говоримо про створення нових виробництв, розвиток соціальної сфери, інфраструктури та перехід до декарбонізованої економіки», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд враховуватиме досвід інших країн, які вже пройшли або перебувають на завершальних етапах трансформації, при розробленні та впровадженні проектів на території України.

Під час засідання Міністр розвитку громад та територій України представив комплексне бачення Уряду політики справедливої трансформації. Міністерством запропоновано для першого етапу справедливої трансформації пріоритетні громади, які розташовані у всіх регіонах України.

Прем'єр-міністру повідомили, що ключовими критеріями для вибору цих громад був рівень залежності локальних економік, бюджетів та сфери житлово-комунального господарства  від вугільної галузі, стан вугільної промисловості на цих територіях, готовність громад до здійснення заходів зі справедливого переходу. До переліку цих громад також входять міста Червоноград та Мирноград, пілотні проекти в яких буде здійснено за підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччини.

Україна вдячна Греції за незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету, а також захисті міжнародних прав. Про це Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков сказав під час зустрічі з Міністром закордонних справ Грецької Республіки Нікосом Дендіасом.

Під час розмови сторони обговорили безпекове питання. За словами Голови  українського Парламенту, ситуація вздовж українсько-російського кордону залишається напруженою. «Тому підтримка міжнародних партнерів є важливою для нас. Вона вже неодноразово доводила свою ефективність», - сказав Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради також наголосив на важливості розвитку міжпарламентських відносин та поглибленні співпраці на різноманітних міжнародних майданчиках із Грецією. 

«Сподіваюся, як тільки покращиться ситуація з коронавірусом, ми повернемося до звичного формату співпраці, який спостерігався раніше між нашими Парламентами», - сказав Дмитро Разумков.

Наприкінці зустрічі Голова Верховної Ради побажав Міністру закордонних справ Грецької Республіки успішної та ефективної робочої поїздки до Одеси. «Ми завжди раді вітати справжніх друзів у себе вдома. Українсько-грецькі відносини об'єднує не лише багатовікова історія, але й, впевнений, спільне успішне майбутнє», - сказав Дмитро Разумков.

Під час робочої поїздки на Одещину Президент України Володимир Зеленський відвідав есмінець «Росс» Військо-Морських Сил США, який бере участь у міжнародних військово-морських навчаннях «Сі Бриз – 2021».

Главу держави ознайомили з обладнанням та озброєнням судна. 

На борту есмінця Президент України поспілкувався з командувачем 6-го флоту Військово-Морських Сил США віце-адміралом Юджином Блеком.

Володимир Зеленський назвав символічним те, що в один день відзначаються День ВМС України та День Незалежності США, і привітав американський народ з цим надзвичайно важливим святом.

«Я вважаю, що ці дві події пов'язані між собою. Адже сьогодні Україна відстоює свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність на сході. І ми віримо, що завдяки підтримці наших партнерів, Сполучених Штатів Америки, і на суші, і на воді, і в повітрі зможемо більш упевнено та успішно захищати нашу незалежність», – зазначив Глава держави.

Президент висловив переконання, що наймасштабніші за всю історію навчання «Сі Бриз» цьогоріч є сигналом того, що Україна не залишається наодинці з російською агресією.

Зі свого боку віце-адмірал Юджин Блек наголосив, що для американських військових – велика честь вітати на борту есмінця Президента країни, яка бореться за свою незалежність.

Він зазначив, що під час навчань «Сі Бриз – 2021» відпрацьовується багато елементів для досягнення взаємосумісності, що є дуже важливим для взаємодії українських та американських військових на суші, на морі та в повітрі.

Уряд уже розпочав підготовку до наступного опалювального сезону. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відповідаючи на запитання народних депутатів під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді України 2 липня.

«Підготовка до наступного опалювального сезону розпочата. Видані відповідні розпорядження Уряду. Це питання перебуває на моєму контролі та на контролі профільних міністерств — Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства енергетики. Також профільні міністерства спільно з НАК «Нафтогаз» розв’язують питання підготовки й запуску до опалювального сезону теплоелектроцентралей», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що наступний опалювальний сезон, як і попередній, буде розпочатий вчасно, у визначені законом терміни.

Голова українського Парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (проект №4555).

Документ передбачає, що розміри пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання через Чорнобильську катастрофу, не можуть бути нижчими:

для І групи інвалідності – 6 000 гривень;

для ІІ групи інвалідності – 4 800 гривень;

для ІІІ групи інвалідності – 3 700 гривень;

для дітей з інвалідністю – 3 700 гривень;

Для вищезазначених категорій осіб розміри пенсії, починаючи з 2022 року, щорічно з 1 березня індексуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, з урахуванням коефіцієнта збільшення.

Закон направлений на підпис Президенту України.