Топ новини

З ініціативи Президента України Володимира Зеленського найближчим часом Кабінет Міністрів має розробити механізм виплати грошової допомоги дітям з багатодітних родин, які належать до категорії малозабезпечених, – у межах підготовки до нового навчального року.

«Позитивні тенденції в економіці та зростання доходів державного бюджету свідчать про те, що в держави є можливість збільшувати допомогу тим нашим громадянам, які її потребують. Урядовці мають забезпечити це якнайшвидше й максимально зручно – без жодної бюрократії», – зазначив Глава держави.

Для реалізації цієї ініціативи Президента акумульовано близько 300 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на підтримку майже 150 тисяч дітей.

«Виплати мають бути проведені вже в серпні – це чіткий орієнтир для уряду», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави особливо наголосив, що ця ініціатива не має вичерпуватися лише виплатою допомоги. Для урядовців і всіх представників системи місцевого самоврядування має бути принциповим забезпечення таких умов, щоб кожна родина в Україні могла належним чином підготувати дітей до навчального року.

«Держава забезпечить виплату для кожної дитини з малозабезпечених багатодітних родин, яка її потребує. Але всі посадовці, а особливо на місцевому рівні, мають оцінити, що ще вони можуть зробити для підготовки дітей, поки є час до початку нового навчального року», – зазначив Президент.

В Офісі Президента відбулося засідання Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України, у якому взяли участь голови та представники консультативних рад при обласних державних адміністраціях, представники Міністерства у справах ветеранів, Офісу Глави держави.

Як зазначив голова ради Сергій Куніцин, зустріч у такому складі відбувається вперше, тож мета сьогоднішнього засідання – обговорення діяльності цього органу в Києві та областях, знайомство з очільниками ради.

Одним з важливих питань він також назвав ознайомлення учасників зустрічі та затвердження меморандуму про взаємодію.

«Найголовніше – ми маємо вибудувати таку співпрацю, коли немає головного чи меншого за значенням регіонального представництва. Ми – не очільники, ми всі рівні за значенням і маємо працювати задля відстоювання інтересів ветеранів у всіх куточках країни», – наголосив Сергій Куніцин.

Голова Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України Альона Вербицька, яка також брала участь у зустрічі, поінформувала її учасників про діяльність очолюваного нею органу. Вона наголосила на важливості налагодження взаємодії з кожним з учасників, щоб захисники України в разі потреби мали доступ до справедливості й об’єктивного розгляду кримінальних проваджень і судових рішень у справах проти них.

Заступник міністра у справах ветеранів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Володимир Левчук розповів про свій напрям діяльності, зокрема про реалізацію ініціативи зі створення цифрового реєстру ветеранів. За словами заступника міністра, нині триває тестування його роботи, до Дня Незалежності запланована презентація електронного кабінету ветерана.

Окремо Сергій Куніцин виніс на розгляд питання щодо збільшення фінансування низки програм для ветеранів, зокрема щодо забезпечення житлом захисників України. Адже серед них – багато переселенців із тимчасово окупованих Криму та окремих районів Донбасу, чиє майно залишилося на непідконтрольній нині території. Йдеться про близько 4 тис. ветеранів, які потребують житла. Наразі фінансування в обсязі 280 млн грн на рік дає змогу закрити близько 7% від загальної потреби.

Тож Консультативна рада у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України має на меті звернутися до Міністерства ветеранів щодо порушення на рівні уряду питання про внесення змін до бюджету на поточний рік задля збільшення фінансування вказаної програми та роботи над закладенням до бюджету на 2022 рік більшої суми.

Голова Парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (№ 3476).

Документ має на меті стимулювання розвитку виробництва в Україні електромобілів, зарядних пристроїв та комплектуючих виробів до них. Зі свого боку, це дозволить створити нові робочі місця та збільшити частку автовиробництва й суміжних галузей у ВВП країни.

Згідно із Законом, тимчасово до 1 січня 2031 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення в Україну товарів підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва електромобілів.

Законом також тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі. 

Дмитро Разумков також підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (№ 3477).

Згідно з документом, до 1 січня 2031 року товари, що ввозяться на митну територію України підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо вони ввозяться підприємствами для власного виробництва.

Зазначені законодавчі ініціативи направлені на підпис Президенту України.

Понад 50 років міст у селищі Чернівці не бачив ремонту.

Це автомобільна дорога загального користування місцевого значення О-02-12-04 Вендичани-Чернівці-Томашпіль на км 27+151.

Як зазначив Голова ОДА Сергій Борзов, цьогоріч в рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» на мосту проведуть поточний середній ремонт за рахунок коштів Державного дорожнього фонду.

Голова ОДА повідомив, що під час обстеження мосту інженери Служби місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області виявили дефекти опор, прогонових будов та мостового полотна.

«Недоліки суттєво впливають на безпеку руху транспортних засобів та пішоходів, а також на несучу здатність конструкцій мосту», - наголосив посадовець.

До кінця 2021-го мостовики обіцяють оновити міст у Чернівцях:

• відремонтують нижню частину опори шляхом бетонування зруйнованих частин опори;
• відремонтують прогонові плити перекриття;
• замінять перильне огородження;
• відремонтують тротуарні плити;
• влаштують бар’єрне огородження прогонової будови та на під’їздах.

Уже провели армування пішохідної зони, виконали гідроізоляцію накладної монолітної плити та змонтували бордюрний камінь пішохідної зони на одній стороні проїзної частини.

#ВеликеБудівництво
#ВеликеБудівництво_Вінниччина
#МогилівПодільський_район

Президент Володимир Зеленський подякував за Висновки Європейської ради від 24 червня і відзначив важливість визнання лідерами ЄС європейських прагнень асоційованих партнерів. Водночас не менш важливо перетворити їх на реальні кроки та дії. Про це він сказав під час участі у Батумській міжнародній конференції.

«Бо якщо Брюссель та ЄС не демонструють залізну підтримку європейських прагнень трьох наших країн, тоді дехто демонструє залізні м’язи своєї зброї біля трьох наших державних кордонів. І це, на мою думку, загроза не лише для наших трьох країн, а й для всього континенту», – зауважив Глава держави. Президент додав, що для майбутнього Європи важлива кожна країна.

На його думку, доказом того, що Україні, Грузії та Молдові є місце в європейському майбутньому, може стати надання їм європейської перспективи як державам, що поділяють спільні цінності, відповідно до статті 49 Договору про ЄС.

«Ми хочемо, аби територія Європейського Союзу стала більшою. І за цей вибір території трьох наших держав, на жаль, стали меншими. Ми знаємо точно, що це тимчасово. Але наскільки тимчасово, багато в чому залежить і від вас, шановні європейці, від вашої підтримки. Прикладом цього є прагнення Європейської ради надати асоційованим партнерам європейську перспективу», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський зауважив, що в грудні має відбутись черговий саміт країн «Східного партнерства».

«Це дуже важливо. Але відсутність з боку Євросоюзу стратегічного бачення цілей «Східного партнерства» робить цей формат не таким предметним, напівживим. Нам не потрібен саміт заради саміту. У нас гинуть люди, у нас війна. Нам потрібне політичне наповнення та геополітичне бачення майбутнього цієї ініціативи. Інакше, чесно кажучи, незрозуміла доцільність цього взагалі. Наступний саміт має показати чітке бачення відносин з найближчими партнерами з боку ЄС», – наголосив Президент України.

Глава держави додав, що Україна буде підтримувати цю ініціативу рівно настільки, наскільки вона сприятиме реалізації європейських прагнень.

«Вірю, що ми разом з вами дійдемо до мети. І разом відзначимо поповнення європейської родини трьома сестрами – Україною, Грузією та Молдовою», – резюмував Володимир Зеленський.

Президент Європейської ради Шарль Мішель зазначив, що «Східне партнерство» є чудовим прикладом співпраці задля подолання викликів, зокрема в боротьбі з пандемією, підтримки економічного відновлення. Також він зауважив, що Євросоюз запропонував великий пакет інвестицій для партнерів, зокрема, інвестиції планується спрямувати на оновлення дорожньої інфраструктури. Також мова йде про цифрову трансформацію у країнах – партнерах ЄС.

ряд під час чергового засідання підтримав постанову про початок процесу створення в регіонах Центрів Індустрії 4.0. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, такі центри будуть створюватися на базі індустріальних і наукових парків та університетів.

«Центри Індустрії 4.0 мають стати важливим інструментом інноваційного розвитку на регіональному рівні та посісти особливе місце в просвітницькому, науковому та освітньому процесах. Саме для цього ми хочемо залучати українські університети, а також налагодити співробітництво з європейською мережею цифрових інноваційних хабів та міжнародними фондами», — відзначив очільник Уряду.

Як зауважив Прем’єр-міністр, основне завдання Центрів Індустрії 4.0 — це координація процесу впровадження та розроблення перспективних технологій, підготовка відповідних спеціалістів, формування зв’язків між бізнесом, який розробляє сучасні технології, та виробничими підприємствами.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Тимчасовим повіреним у справах США в Україні Джорджем Кентом.

Сторони обговорили актуальні питання двосторонньої співпраці України та США, а також хід реформ в Україні. Дмитро Разумков і Джордж Кент, зокрема, обмінялися думками стосовно реформи СБУ та судочинства.

Голова Верховної Ради висловив вдячність партнерам України за підтримку реформ в різних сферах.

Крім того, під час спілкування сторони обговорили перспективи подальшої співпраці на парламентському рівні - між Верховною Радою України та Конгресом Сполучених Штатів Америки.

Цього року у рамках програми Президента України «Велике будівництво»  Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області розпочала капітально ремонтувати міст через р. Мурафа в с. Вила-Ярузькі Могилів-Подільського району.

Про це повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

Посадовець наголосив, що понад 90 % штучних споруд на автодорогах загального користування місцевого значення у Вінницькій області Вінниччині були побудовані у 80-х роках. Тому оновлення мостів, що перебувають в критичному стані, знаходиться в пріоритеті. Зокрема, й оновлення мосту, що на км 12+650 автомобільної дороги О-02-24-03 Чернівці-Букатинка.

«Міст особливий і важливий тим, що з’єднує дві частини села, а також є складовою частиною автомобільної дороги Чернівці-Букатинка. Довжина споруди складає 90 метрів», – повідомив Сергій Борзов.

За словами посадовця, безпечність – це те, що змінить ремонт у першу чергу. Адже відремонтований міст дасть змогу жителям безпечно переїжджати до іншої частини села, районного центру, залізничної станції м. Могилів-Подільський та до центру надання адміністративних послуг об'єднаної територіальної громади.

Що передбачено капітальним ремонтом?

Мостовики замінять аварійний алюмінієвий центральний прогон з улаштуванням нових прогонових будов та проміжної опори, відремонтують та підсилять існуючі опори та залізобетонні прогонові споруди, улаштують перехідні плити, дорожній одяг проїзної частини.  Для безпеки руху встановлять дорожні знаки, нанесуть розмітку та влаштують огородження. Хороший рівень освітленості і підвищення безпеки громадян в темний період доби забезпечать шляхом влаштування  світлодіодних світильників на опорах.   

На сьогодні бригада завершила підготовчі та земляні роботи. Проводяться роботи з армування та бетонування опор мосту.  

Нагадаємо, що торік у рамках #ВеликеБудівництво на Вінниччині відремонтували 10 мостів:

1) на км 13+647 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-07-02 Чернятин – Калинівка – Шепіївка

2) на км 4+137 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-07-02 Чернятин – Калинівка – Шепіївка 

3) на км 9+092 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-09-04 Петрунівка - Суха Долина 

4) на км 13+229 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-11-24 Багринівці-Літин-Уладівка

5) на км 4+153 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-11-06 Бруслинів-Стрижавка

6) на км 2+230 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-11-02 Літин-Бірків

7) на км 2+247 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-14-52 /Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка/ - Немирів в межах Вінницької області

8 ) на км 36+040 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-21-05 Торків-Брацлав-Ситківці-Леухи-ст. Монастирище в межах Вінницької області

9) на км 65+564 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород

10) на км 15+372 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-27-03 Качківка – Дзигівка – Михайлівка.

#ВеликеБудівництво_Вінниччина

#Могилів_Подільський_район

Голова Парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України  «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»

Станом на 15 липня в Україні  було укладено 774 земельні угоди, на які раніше розповсюджувався мораторій. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

«Вже 15 днів українці можуть вільно розпоряджатися своєю власністю. Це означає, що Конституційне право громадян не буде більше порушуватись», — підкреслив очільник Уряду.

Як відзначив Прем’єр-міністр, Україна отримала потужний драйвер розвитку економіки. І мета Уряду — щоб цей інструмент розвитку став максимально дієвим та відповідав інтересам українців.

«Позавчора на засіданні Уряду ми ухвалили важливий проект, який дозволить українським аграріям отримувати кредити на портфельній основі для купівлі землі сільськогосподарського призначення. Урядом також було запроваджено інші заходи підтримки малих господарств: виплата 5000 грн на гектар новоствореним господарствам, 5000 грн на одну корову щороку, можливість замовити консультаційні послуги до 36000 грн, які держава компенсує; відшкодування 90% єдиного соціального внеску для малих сімейних ферм», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що відповідні стимули розвитку сприятимуть створенню нових робочих місць у селі та збільшуватимуть надходження до місцевих бюджетів.

Верховна Рада України на позачерговому засіданні розгляне ряд законодавчих ініціатив, які блокують впровадження судової реформи. Про це сказав Голова Парламенту Дмитро Разумков. «На порядку денному - проекти постанов, які блокують підписання законів у сфері судової реформи», - відзначив він.

За словами Дмитра Разумкова, через зареєстровані проекти постанов наразі відсутня можливість підписання законів: «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (№ 5068), «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» (№ 5069). Також без підпису Голови Верховної Ради залишається  прийнятий із пропозиціями Президента Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (№ 3711-д).

Голова Парламенту впевнений, що постанови, мета яких скасувати ухвалені минулого тижня закони, не матимуть підтримки у сесійній залі. «Для того, щоб не гальмувати зміни в українському судочинстві, Парламент сьогодні на засіданні розгляне зазначені проекти постанов. Впевнений, вони не будуть підтримані залою. Це дозволить мені якомога швидше підписати закони та направити їх на підпис Президенту», - наголосив він.

Україна профінансує будівництво мосту через Дністер, який повинен стати частиною нової магістралі між Києвом та Кишиневом.

Міст буде споруджено на околицях прикордонного міста Ямпіль з української сторони та неподалік молдавського села Косеуць.

Група компаній «Автострада» нещодавно виграла тендер на масштабне будівництво. Вартість робіт - 3 мільярди 386 мільйонів гривень.

Ямпільський міст через Дністер стане продовженням автошляху Р-08 "Немирів-Ямпіль", 116 км якого Автострада наразі відновлює, а також частиною транспортного коридору між двома країнами.

«Новий міст – один із найбільш масштабних проєктів «Великого будівництва» у Вінницький області на 2021 рік. Яким буде міст? Довжина –  1309 метрів, а максимальна висота опор сягне 40 метрів, це на 10 метрів вище стандартної 9-поверхівки. Проєктна пропускна спроможність мосту становитиме 5000 автівок на добу. Для його будівництва знадобиться 9 000 тон високоякісних металевих конструкцій та більше 16 000 м³ монолітного залізобетону»,  – повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

Нагадаємо, днями Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з президенткою Молдови Маєю Санду в Грузії обговорив будівництво прикордонного переходу через Дністер.

Перші особи двох держав досягли домовленості про прискорення будівництва мосту. За інформацію пресслужби Офісу Президента, особлива увага приділялася також проблематиці розвитку транспортно-транзитного потенціалу України та Республіки Молдова.

Сторони погодилися щодо необхідності прискорення реалізації флагманського проєкту в цій сфері – будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер у районі населених пунктів Ямпіль та Косеуць.

Зеленський і Санду обговорили першочергові кроки з активізації торговельно-економічної співпраці, визначивши ключовими напрямами економічної взаємодії двох держав співробітництво у сфері енергетики та реалізацію спільних інфраструктурних проєктів, зазначили в пресслужбі.

Зеленський також підтвердив своє запрошення молдовській колезі взяти участь в установчому саміті Кримської платформи, а також в урочистих заходах з нагоди відзначення 30-річчя незалежності України.

Зауважимо, що під'їздом до нового мосту з української сторони стане автошлях Т-02-02 "Могилів-Подільський-Ямпіль-Бершадь-Умань". Власне, і цю дорогу вже відновила Автострада.  З іншої сторони кордону він примкне до молдавської траси М2 "Кишинів-Сорока".

#містЯмпільКосеуць

#велике_будівництво2

#ВеликеБудівництво_Вінниччина

Президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони України, під час якого було обговорено шість питань, одне з яких розглядалося в таємному режимі.

Верховна Рада України може зібратися на позачергове засідання на наступному тижні, щоби розглянути проекти постанов, які блокують підписання Головою Парламенту низки законів. Про це повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

«Чекаємо у понеділок на лист із проханням провести позачергове засідання Верховної Ради, на якому будуть розглянуті постанови, що надійшли до Парламенту, заблокувавши мені підписання законів. І я не зможу направити їх на підпис Президенту», - сказав він. 

За словами Дмитра Разумкова, потребують розгляду проекти Постанов щодо скасування рішень Верховної Ради про ухвалення законів в частині судової реформи (реєстр. №3711-д, 5068, 5069) та трансформації державного концерну «Укроборонпром» (реєстр. №3822). «Позачергове засідання буде присвячено питанням, пов’язаним із відхиленням або підтриманням цих документів», – зазначив Голова Парламенту.

Підбиваючи підсумки, Дмитро Разумков відзначив, що впродовж п’ятої сесії Верховна Рада IX скликання розглянула майже 700 законопроектів, з яких 170 ухвалила в цілому та 110 – за основу. 

«Ми непогано попрацювали, незважаючи на COVID-19», – сказав він, зазначивши, що були ухвалені, зокрема, рішення щодо боротьби з COVID-19, проведення реформ судочинства та децентралізації, захисту територіальної цілісності України і підтримки бізнесу.

Голова Парламенту також нагадав, що офіційно п’ята сесія Верховної Ради IX скликання звершується 23 липня.

Сьогодні, 16 липня, стартував перший день ІV Міжнародного фестивалю-конкурсу народного хорового співу «Над Собом пісня дзвінко лине» ім. Віталія Іжевського.

У межах програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» завершується ремонт ділянки дороги М-03 Київ – Харків – Довжанський, яка веде до Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Проїзд по цій трасі буде повністю відкритий наприкінці серпня, повідомив заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко.

«В Україні це дорога з одним із найінтенсивніших трафіків – 85 тисяч автомобілів за добу. Комплексно вона не оновлювалася вже 17 років. Експлуатаційного утримання автобану до головного аеропорту країни вже було недостатньо», – зазначив Кирило Тимошенко після огляду виконання ремонтних робіт на Бориспільській трасі на Київщині.

За його словами, у червні в межах програми «Велике будівництво» стартував ремонт 17-кілометрової ділянки дороги М-03, яка востаннє ремонтувалася у 2004 році.

«Дорожники максимально мобілізовані, працюють у режимі 24/7 і буквально за три тижні виконали грандіозну частину роботи. Рух оновленим правим проїздом буде відкритий найближчими вихідними. Далі ремонтні бригади оперативно візьмуться за ліву сторону магістралі. Повністю дорога буде відкрита наприкінці серпня», – повідомив заступник керівника Офісу Президента.

За його словами, крім оновленого асфальту, на трасі передбачено встановлення систем вагового контролю Weight-in-Motion з обох напрямків та інтелектуальної автоматизованої системи управління дорожнім рухом, ремонт підземних пішохідних переходів, перевлаштування системи освітлення.

«Після проведення ремонту дорожнє покриття слугуватиме щонайменше десять років. Два місяці інтенсивного ремонту на автобані вартують того, аби на десятиліття наперед забути тут про будь-які подальші ремонти», – наголосив Кирило Тимошенко.

Уряд виділив майже 400 млн грн для погашення заборгованості по виплаті зарплати українським шахтарям. Відповідне рішення було підтримано під час засідання Кабінету Міністрів 14 липня.

Як зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в Україні офіційно стартує програма зі справедливої трансформації вугільних регіонів. Пілотні проекти буде здійснено за підтримки міжнародних партнерів у Червонограді та Мирнограді. Проте, за його словами, старт цього процесу не означає, що Уряд заплющить очі на соціальні проблеми галузі.

«Справедлива трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт, а про створення нових виробництв, нових можливостей для розвитку бізнесу, формування нової інфраструктури та програм соціальної підтримки. Крім того, це покращення екології та частина проекту з декарбонізації нашої економіки», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що загалом від початку року Уряд спрямував на погашення заборгованості по зарплатах шахтарів понад 2 млрд грн.

Шановні українці!

Проголошення державного суверенітету нашої держави стало результатом тривалої боротьби та ключовим кроком до здобуття Незалежності України, про яку мріяли покоління і до якої ішли впродовж століть.

Значення слова “суверенітет” сьогодні ми відчуваємо особливо гостро, адже понад сім років змушені захищати його від зазіхань ворога. Ми платимо надвисоку ціну, втрачаючи громадян у війні на сході України, щоб відстояти наш суверенітет і територіальну цілісність.

У 1990 році Верховна Рада ухвалила сміливе рішення - проголосувала за Декларацію про державний суверенітет України. І тепер, 31 рік потому, Парламент також здатен об’єднувати зусилля для ухвалення важливих рішень в інтересах держави та на користь її громадян.

Німеччина залишається одним із ключових партнерів України, який незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність нашої держави та залишається прибічником мирного врегулювання на Донбасі. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної з канцлером Німеччини Ангелою Меркель зустрічі з представниками ЗМІ в Берліні.

«Можемо констатувати, що відносини між нашими країнами протягом багатьох років є дружніми, міцними, а головне – незмінними», – сказав Глава держави після завершення двосторонньої зустрічі з канцлером Німеччини.

Володимир Зеленський подякував Ангелі Меркель за запрошення до діалогу. Він зазначив, що під час сьогоднішніх перемовин Німеччина вкотре продемонструвала незмінність позиції щодо підтримки державного суверенітету, територіальної цілісності України та мирного врегулювання на Донбасі.

Незмінною є також позиція Німеччини щодо невизнання спроби незаконної анексії Криму з боку Росії, а також підтримка європейських та євроатлантичних прагнень України, констатував Глава Української держави.

За словами Президента, процес мирного врегулювання на Донбасі став ключовою темою сьогоднішніх переговорів.

«Хочу подякувати за незмінну підтримку Нормандського формату з боку пані Меркель і з боку Французької Республіки – Президента Макрона. Я вважаю прекрасним проект, який готувала німецька сторона спільно з французькою стороною під назвою «Ключові кластери з виконання Мінських домовленостей». Ми, Україна, підтримали цей проект, і він зараз знаходиться у російської сторони, і тільки Росія сьогодні не акцептувала ці кроки закінчення війни на Донбасі», – наголосив Володимир Зеленський.

Зважаючи на це, Президент України закликав до посилення тиску на Росію задля виконання нею своїх зобов’язань у питанні встановлення миру.

«Мені здається, що ми всі, всі країни повинні звертатись до російської сторони, тиснути з тим, щоб була зустріч у Нормандському форматі, і все ж таки ми закінчили війну на сході України й повернули наші незаконно окуповані території», – заявив він.

Володимир Зеленський також висловився за залучення Президента США Джо Байдена до Нормандського переговорного формату.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель зі свого боку констатувала низький прогрес у реалізації Мінських домовленостей.

«Україна вздовж лінії розмежування відкрила багато КПВВ. На жаль, не такою ж мірою це було зроблено з боку сепаратистів у Луганській і Донецькій областях», – зауважила вона.

Ангела Меркель констатувала посилення тиску на Україну шляхом стягування Росією військ та озброєння до українських кордонів. Вона також згадала про загибель українських солдатів в останні дні.

Канцлер запевнила: будь-який новий Федеральний уряд Німеччини виступатиме за досягнення прогресу в реалізації Мінських домовленостей.

Крім того, сторони відзначили важливість розвитку стратегічного партнерства, двосторонньої взаємодії та економічної співпраці.

Глава Української держави висловив подяку канцлеру Німеччини за оцінку поступу України у впровадженні реформ, які вона здійснює незважаючи на складну ситуацію в країні та війну на Донбасі. Він додав, що ці теми ще обговорюватимуться сьогодні більш детально.

Проведення судової реформи в Україні сприятиме європейській інтеграції нашої держави. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марошем Шефчовичем.

«Чисті, прозорі і зрозумілі суди допоможуть боротися з корупцією, тому що легко можна буде відстоювати свої права і громадянам України, і бізнесу. Так само це допоможе нашому руху у бік Європейського Союзу», - зазначив він.

Дмитро Разумков підкреслив, що геополітичний курс України закріплений у Конституції. «Але, щоб досягти мети, треба відповідати багатьом чинникам. Один із них - верховенство права і розуміння того, що закон повинен бути один для всіх», - сказав Голова Парламенту.