Сьогодні, 28 січня, голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський разом із директоркою Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Людмилою Грабович  в облдержадміністрації зустрівся із активом Крижопільського району.

Ключова тема розмови –  утворення опорних медичних закладів на Вінниччині, зокрема, ситуація щодо визначення статусу Крижопільської окружної лікарні інтенсивного лікування.

На зустрічі були присутні члени робочої групи, делегованої від громадськості району, до складу якої увійшли депутати районної ради, сільські голови та медики.

Варто зазначити, що 15 січня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». Це дозволить покращити доступність медичної допомоги, сконцентрувати інвестиційні ресурси та розбудувати мережу надання медичних послуг в Україні.

Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної Методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та обласних державних адміністрацій.

Як відомо, Крижопільська ОЛІЛ (окружна лікарня інтенсивного лікування) не потрапила до відповідного переліку. Тож чимало запитань присутніх стосувалися саме організації роботи лікарні в нових умовах.

В ході розмови Владислав Скальський запевнив, що про закриття Крижопільської ОЛІЛ в жодному разі не йдеться.

«Крижопільська ОЛІЛ в 2019 році отримала фінансування в розмірі 27 млн 685 тис.грн. Згідно нової концепції, коли гроші сплачуються НСЗУ за конкретні надані медичні послуги, можна прогнозувати фінансування, за заключними з НСЗУ договорами,в розмірі 32 млн 65 тисяч грн. Відтак, в наступному році на вторинному рівні лікарня може розраховувати на збільшення обсягу фінансування на понад 20%. Всім лікарням вторинного рівня варто сконцентруватися на плановій діяльності, адже це і є гарантією фінансового благополуччя та належної зарплати для медичних працівників. В цьому полягає філософія реформи і в цьому ми вже мали змогу переконатися на первинному рівні», – наголосив керівник регіону.

Взявши слово, голова Крижопільської райдержадміністрації Валентин Панчук повідомив, що у зв’язку зі загальною стурбованістю мешканців району, 27 січня відбулась позачергова сесія районної ради, головним питанням якої було обговорення статусу Крижопільської лікарні у реформуванні медичної галузі Вінниччини. Відтак, громадськість підтримала утворення робочої групи щодо вирішення питання про включення комунального некомерційного підприємства «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» до переліку опорних закладів охорони здоров’я Вінницької області. За його словами, робоча група покликана перевірити об’єктивність розрахунку критеріїв визначення опорних закладів та напрацює план дій щодо перегляду можливості надання статусу опорної лікарні.

Водночас, за словами директорки Департаменту охорони здоров’я Людмили Грабович, у відділенні екстреної та невідкладної медичної допомоги медзакладу немає жодного лікаря із невідкладних станів. Відділення не відповідає сучасним вимогам надання екстреної та невідкладної допомоги як за оснащенням, так і за кадровим забезпеченням. У відділенні інтенсивної терапії неможливо забезпечити надання медичної допомоги 24/7, адже в лікарні працює лише три, замість передбачених п’яти, лікарів анестезіологів-реаніматологів. Відтак, надавати медичну допомогу у цілодобовому режимі в стаціонарних умовах, згідно вимог НСЗУ, в Крижопільській ОЛІЛ можуть лише відділення акушерства/гінекології та хірургії.

«Через відсутність кадрів та відповідного обладнання Крижопільська ОЛІЛ не може надавати допомоги пацієнтам з важкою серцево-судинною та судинно-мозковою патологією (інсульти, інфаркти), складною неонатальною патологією, політравмами. Через брак відповідних спеціалістів, неможливо забезпечити надання медичної допомоги 24/7. Лікарня не може надавати допомогу як опорна, тобто багатопрофільна інтенсивного лікування І рівня, з таких основних напрямків як педіатрія, терапія, травматологія, неврологія, інфекційні захворювання,. Основна вимога НСЗУ – шість та більше лікарів відповідної спеціальності, водночас, коли у відділеннях лікарні працює один-два спеціалісти», – констатувала керівник профільного департаменту облдержадміністрації.

Підсумовуючи почуте, голова облдержадміністрації зауважив, що саме якісне надання невідкладної допомоги –головний пріоритет реформи екстреної медицини. Відтак, необхідним завданням цього року є покращення умов надання послуг, оновлення обладнання, підвищення кваліфікації медиків. 

«Лікарі невідкладної допомоги мають бути забезпечені всім необхідним для порятунку людських життів. Без необхідного обладнання чи за відсутності необхідних спеціалістів, маємо констатувати, що лікарня не готова виконувати функції з невідкладної медичної допомоги. Хто нестиме відповідальність за те, що не вдалося врятувати людське життя?», –  наголосив керівник регіону.

Нагадаємо, що на вторинному рівні медичну допомогу у Крижопільському районі надає Крижопільська ОЛІЛ, у складі якої функціонують поліклініка потужністю 260 відвідувань в зміну та стаціонарні відділення загальною потужністю 142 ліжка.За даними Національної служби здоров’я України, лікарня претендує на наступні пакети послуг: терапія/педіатрія, хірургія, пологи, амбулаторна допомога, пріоритетний пакет по амбулаторній допомозі (діагностичні обстеження), психіатрія.

Крижопільська ОЛІЛ обслуговує населення Крижопільського району – 32 616 осіб та Піщанського району – 20 412 осіб, відтак, загальна чисельність – 53 028 осіб. Водночас, згідно нормативів, багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування І рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тисяч осіб. Окрім того, згідно вимог НСЗУ, опорний заклад повинен мати відділення екстреної та невідкладної медичної допомоги для забезпечення первинного огляду пацієнта з визначенням його маршрутизації. Готовність Крижопільської ОЛІЛ до підписання угод з НСЗУ складає – 93,75%, не всі лікарі зареєстровані в електронній системі охорони здоров'я E-health.