Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності з 1 січня 2016 року. Створення ЗВТ між Україною та ЄС відбувається поступово, протягом 10 років.

Створення зони вільної торгівлі полягає у:

  • скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;
  • запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;
  • приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фітосанітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;
  • встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;
  • запровадженні Україною правил ЄС у сфері державних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок державних закупівель ЄС;
  • спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;

посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності.

У 2016-2020 роках очевидною є позитивна динаміка розвитку торгівлі з Європейським Союзом, який сьогодні є головним торговельним партнером України з часткою у понад 41% від загального обсягу торгівлі товарами. Поступово зростає торгівля товарами з високою доданою вартістю. 

Безмитні тарифні квоти та їхнє використання

 Для частини сільськогосподарської та харчової продукції ЄС і Україна застосовують безмитні тарифні квоти. Встановлення безмитних тарифних квот не означає заборону на експорт понад квоти. Зокрема, українські компанії можуть без обмежень постачати товари і понад тарифну квоту, проте ці обсяги підпадають під загальний режим імпорту в ЄС. Тобто експорт в межах квоти обкладається митом 0%, експорт понад квоту – ввізним митом, визначеним Митним тарифом ЄС.

Перелік та розмір тарифних квот, а також ставки увізних мит ЄС поза межами квот дивіться  за посиланням на веб-сайті Мінекономрозвитку. Причому, відповідно до умов ЗВТ між Україною та ЄС, розмір окремих безмитних квот буде поступово збільшувати протягом 5 років (у середньому на 10% в рік).

Тарифні квоти (основні та додаткові) адмініструються за двома принципами:

  • «перший прийшов – перший отримав» (для меду, обробленого зерна та борошна, оброблених томатів, виноградного соку, вівса, ін.);
  • через систему імпортних ліцензій (для пшениці, кукурудзи, ячменю, ін.).

Українські експортери активно використовують можливості безмитного експорту в рамках тарифних квот.

У 2019 році українські експортери використовували можливості 32 з 40 тарифних квот, 11 з яких використані у повному обсязі та 2 використані більш ніж на 95 %. Повністю використано 11 тарифних квот на кукурудзу, пшеницю, ячмінь, мед, цукор, виноградний та яблучний соки, оброблені томати, оброблений крохмаль, вершкове масло, м’ясо птиці та крохмаль. Використовуються тарифні квоти на продукти переробки солоду та крохмалю (99,9 %), оброблену продукцію із зернових (99,5 %), яйця та альбуміни (84,5 %), солод та пшеничну клейковину (90,3 %), ячмінь, ячмінне борошно та гранули (80,4 %), часник (78,6 %), висівки, відходи та залишки (72,3 %), яйця та альбуміни, додаткова (63,0 %).

У 2020 році українські експортери використовували можливості 31 з 40 тарифних квот. Станом на кінець серпня вже було повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор. Використовуються тарифні квоти на оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), додаткова квота на яйця та альбуміни (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), додаткова квота на м’ясо птиці (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші.

Зведена інформація про рівень використання безмитних тарифних квот Україною - див. сайт Мінекономрозвитку.

У свою чергу Україна встановила безмитні тарифні квоти для 3 видів сільськогосподарських товарів з ЄС (м’ясо свинини, м’ясо птиці та цукор), а також передбачила додаткові обсяги для двох з них (див. сайт ДФС України). Інформація щодо поточного стану використання безмитних квот ЄС Україною (наявний залишок) – доступна на сайті Європейської Комісії. 

Українські компанії постачають зазначену продукцію і понад тарифну квоту.

Додаткові торговельні преференції ЄС для України

З 1 жовтня 2017 р. ЄС запровадив додаткові безмитні тарифні квоти на сільськогосподарську та харчову продукцію, яка користується найбільшим попитом в ЄС, терміном на 3 роки в рамках тимчасових додаткових торговельних преференцій ЄС для України – див. Регламент (ЄС) 2017/1566.

Зокрема, були збільшені такі безмитні квоти: мед (+ 2 500 т в рік); ячмінна крупа, оброблене зерно та борошно (+ 7 800 т); оброблені томати (+ 3 000 т); виноградний сік (+ 500 т); овес (+ 4 000 т); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (+ 625 000 т); пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули (+ 65 000 т); ячмінь, ячмінне борошно та гранули (+ 325 000 т). Більшість додаткових безмитних квот почали діяти з 1 жовтня 2017 р. ЄС, крім квот на пшеницю, кукурудзу та ячмінь, які використовуються з 1 січня 2018 року. 

Також в рамках тимчасових торговельних преференцій ЄС скасував увізні мита на імпорт з України на такі промислові товари, як: добрива, взуття, пігменти і препарати на основі діоксиду титану, мідні та алюмінієві вироби, електронна апаратура для відтворення зображення (див. Регламент (ЄС) 2017/1566).

Проте, український бізнес зіштовхується із проблемами і перешкодами, які ускладнюють їх вихід на ринки ЄС порівняно із європейськими партнерами, а саме: близько 75% всіх проблемних питань становлять подвійна сертифікація і високий рівень конкуренції в ЄС.

Наразі обидві сторони Угоди вважають, що настав час перегляду та оновлення умов зони вільної торгівлі з ЄС щодо нових можливостей для посилення торгівлі, пов’язаних зі взаємним доступом до ринків поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС. Як в Україні, так і в ЄС розпочато підготовчу роботу щодо подальшого перегляду Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

З 1 січня 2021 року планується переглянути умови торгівлі з ЄС в напрямі їх подальшої лібералізації. На даний момент вже є попередні домовленості щодо підписання Угоди АССА, так званого промислового безвізу, по деяких видах продукції з доданою вартістю - це низковольтне обладнання, електромагнітне обладнання, машини та механізми. Це означає, що вироблена в Україні продукція, яка підпадатиме під ці категорії, отримавши сертифікат українського органу ринкового нагляду, матиме безперешкодний доступ на ринок ЄС.

В Україні відбувається формування Дорожньої карти з понад 60 євроінтеграційних законів, головним завданням яких в економічній сфері є укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завданні є дві основні мети: по-перше, привести нашу інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС, що також допоможе Україні відкрити і інші світові ринки.

Кінцевими результатами запровадження ЗВТ між Україною та ЄС стануть тісна економічна інтеграція, створення практично таких же умов для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу, покращення інвестиційного клімату та прозорі правила ведення бізнесу в Україні, збільшення вибору, підвищення безпечності та якості товарів, зниження цін для українських споживачів, можливість доступ українських підприємств, крім ринку ЄС, до ринків третіх країн у зв’язку з переходом на прийняті в усьому світі стандарти.