Список працівників управління міжнародного співробітництва та інвестицій Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації

Обласна державна адміністрація продовжує розвивати багатовекторне міжнародне та міжрегіональне співробітництво.

1. Державна програма розвитку транскордонного співробітництва

 Державна програма розвитку транскордонного співробітництва

На сьогодні транскордонне співробітництво здійснюється як на міждержавному рівні, так і на рівні територіальних громад, їх представницьких органів, місцевих органів виконавчої влади. Таке співробітництво сприяє соціальній та економічній конвергенції прикордонних регіонів та створенню нових можливостей для їх розвитку, в тому числі розвитку економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин, обміну досвідом.

      Україна має кордон із сімома державами, 19 із 27 адміністративно-територіальних одиниць є прикордонними. На території таких прикордонних областей, як Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Луганська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернівецька, Чернігівська, Донецька, створено дев’ять єврорегіонів - Буг, Верхній Прут, Дністер, Дніпро, Карпатський, Нижній Дунай, Слобожанщина, Донбас та Ярославна, п’ять єврорегіонів створено з державами - членами ЄС (Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина). У рамках єврорегіонів транскордонне співробітництво здійснюється з 1993 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 408 було затверджено

                            Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027роки. 

Програма окреслює цілі та пріоритети, містить конкретні шляхи і способи розв’язання проблем, план заходів, джерела фінансування, визначає відповідальних виконавців цих заходів.

Її реалізація має продовжити формувати позитивний міжнародний імідж України, вирішити проблеми диспропорції у соціально-економічному розвитку регіонів України, підвищити рівень зайнятості населення регіонів України, сприяти приросту експорту та імпорту товарів та послуг, покращити екологію, сприяти залученню фінансування для реалізації транскордонних проектів та створенню нових органів транскордонного співробітництва.

У документі визначено пріоритетні напрями розвитку транскордонного співробітництва на період до 2027 року, серед яких:

  • реалізація в Україні Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайської транснаціональної програми;
  • реалізація проектів (програм), що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, а також програм прикордонного співробітництва у рамках Європейського територіального співробітництва на 2021-2027 рр. в рамках фінансового інструменту «Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво» (NDICI);
  • розвиток прикордонної інфраструктури гірських територій Карпат;
  • розвиток інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва (асоціацій органів місцевого самоврядування, громадських організацій, європейських об’єднань територіального співробітництва та інших форм транскордонного співробітництва).

     

 2. Єврорегіон Дністер

 Єврорегіон «Дністер»


Ініціатива по створенню єврорегіону «Дністер» належить Вінниччині, яка у 2004 році надала пропозиції по створенню єврорегіону Республіці Молдова. Дану ініціативу було підтримано та в зв’язку з політичною ситуацією в цій країні, створення єврорегіону було призупинено.

Роботи по створенню єврорегіону відновилися у 2008 році. Протягом наступного періоду було проведено низку консультаційних нарад та семінарів за участю європейських експертів на спеціалістів з питань створення, організації та функціонування єврорегіону. Зокрема, активну участь у обговореннях та консультаціях приймали представники Угорщини (Шандор Келеш – перший віце-президент Міжнародного центру демократичних трансформацій та ін.), які ініціативно висловили готовність надати необхідну консультаційну підтримку єврорегіону та лобіювати зазначений проект у Європейській Комісії.


Починаючи з 2004 року було проведено відповідну роботу по підготовці необхідних установчих документів. На початку 2009 року, в ході установчого семінару з питань створення єврорегіону «Дністер» було створено робочу групу з представників регіонів-учасників для опрацювання та узгодження установчих документів.


2 лютого 2012 р. в м. Київ в рамках офіційного візиту в Україну делегації Республіки Молдова на чолі з Прем’єр-міністром В. Філатом, відбулось підписання статутних документів Єврорегіону «Дністер», а саме, установчого договору.

Відповідні документи зі сторони Вінницької області були підписані головою обласної державної адміністрації М.Джигою та голою обласної Ради С.Татусяком. З молдавської сторони договір підписали голови шести районних рад, а саме, районів Сорока, Дондушень, Окніца, Резіна, Флорешти і Шолданешти.

Таким чином, до складу Єврорегіону увійшли наступні адміністративно-територіальні одиниці:


- Вінницька область (Україна)

- Окницький район (Республіки Молдова)


- Дондушенський район (Республіки Молдова)


- Сорокський район (Республіки Молдова)


- Флорештський район (Республіки Молдова)


- Шолданештський район (Республіки Молдова)


- Резінський район (Республіки Молдова)


27 лютого 2012 р. в рамках святкування 80-річчя утворення Вінницької області відбулось перше засідання Ради Єврорегіону «Дністер». На засіданні було затверджено склад керівного органу Єврорегіону, а саме Ради Єврорегіону у складі 15 осіб, Голову та Заступника голови Єврорегіону, а також інші організаційні питання.

Згідно затверджених статутних документів, основними завданнями Єврорегіону «Дністер» є:

- Організація, координація та поглиблення зв’язків в сфері економіки, науки, освіти, культури, туризму, спорту;
- Реалізація спільних проектів з охорони навколишнього середовища, екологічного оздоровлення басейну ріки Дністер;
- Участь в розбудові міжнародних транспортних коридорів;
- Реалізація регіональних програм (проектів) з питань скорочення рівня безробіття серед населення прикордонних районів;
- Забезпечення сталого та ефективного енергозбереження, використовування альтернативних видів енергії, енергозберігаючих технологій;
- Співпраця в облаштуванні пунктів пропуску через україно-молдавський державний кордон міждержавного та місцевого значення;
- Організація контактів з міжнародними організаціями, фондами, інститутами, агенціями та іншими організаціями.

Більш детальну інформацію про стан співробітництва в рамках Єврорегіону «Дністер» можна знайти на офіційній сторінці Єврорегіону: 
http://dniester.eu/

 

3. Нормативно-правова база

Керівні принципи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для багатонаціональних підприємств – це рекомендації, надані державою, щодо відповідального ведення бізнесу міжнародними підприємствами. Вони представляють добровільні стандарти та принципи, які охоплюють низку тем, включаючи: права людини, зайнятість, навколишнє середовище, розкриття інформації, протидію корупції та оподаткування.

 

Дані Керівні принципи включені в одну з чотирьох частин Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства, підписаної у 1976 році. На даний час до Декларації вже приєдналось 47 Прихильників, з яких 35 країн ОЕСР та 12 країн, що не є членами ОЕСР.

 

15 березня 2017 року підписано Угоду (у формі обміну листами) між урядом України й ОЕСР щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій і процедурних Рішень Ради ОЕСР. У 2018 році створено Міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення функціонування Національного контактного пункту. На сьогодні, Міністерство економіки України здійснює функції Національного контактного пункту, головною метою діяльності якого є популяризація Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств і розгляд скарг щодо порушення підприємствами Керівних принципів на території України.

 

Більш детально ознайомитись з Керівними принципами ОЕСР для багатонаціональних підприємств можна на офіційному вебсайті Національного контактного пункту за посиланням https://ncp.gov.ua/about-oecd-guidelines.

 

Для сприяння ефективному дотриманню Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розробила секторальні керівництва, що допомагають підприємствам визначати та ліквідувати ризики несприятливих наслідків, пов’язаних з  секторами, до яких належать компанії.

 

До теперішнього часу ОЕСР розробила наступні галузеві керівні принципи:

  • Відповідальне ведення бізнесу для інституційних інвесторів
  • Настанова ОЕСР стосовно процедур належної перевірки у практиці відповідального ведення бізнесу
  • Керівні принципи ОЕСР щодо комплексної перевірки конструктивної взаємодії із зацікавленими сторонами у видобувному секторі
  • Керівні принципи ОЕСР-ФАО для відповідальних ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції
  • Методичні рекомендації ОЕСР із забезпечення заходів належної обачності для відповідального управління ланцюгами постачання в галузі швейної та взуттєвої промисловості

 

Відповідальне ведення бізнесу для інституційних інвесторів

В рамках впровадження плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 853-р, пропонуємо ознайомитись з документом щодо відповідального ведення бізнесу для інституційних інвесторів.

Цей документ допомагає виконувати рекомендації з комплексної перевірки, наведені в Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств, з метою запобігання або усунення несприятливих наслідків, пов'язаних з питанням прав людини та трудовими правами, захистом навколишнього середовища та корупцією в їх інвестиційних портфелях. В цьому документі визначаються основні дії керуючих активів та власників активів на кожному етапі процесу комплексної перевірки, включаючи обговорення актуальних питань, таких як: важливі проблеми, існуюча практика або керівні принципи, які є характерними для інвестиційного сектору та які можуть впливати на підходи до комплексної перевірки.

 

Відповідальне ведення бізнесу для інституційних інвесторів.pdf

 

Процедури належної перевірки у практиці відповідального ведення бізнесу

Дана Настанова спирається на Керівні принципи ОЕСР для міжнаціональних підприємств, розроблених урядами для забезпечення відповідального здійснення підприємницької діяльності. Керівні принципи ОЕСР спонукають підприємців, спираючись на оцінку ризиків, застосувати процедури належної перевірки для уникнення і подолання несприятливих наслідків, пов’язаних з їх діяльністю, ланцюгами постачання, іншими видами підприємницької взаємодії.

Ця Настанова має допомогти бізнес-структурам (підприємствам) зрозуміти і впровадити процедури належної перевірки в практику відповідального ведення бізнесу, як передбачено у Керівних принципах ОЕСР для міжнаціональних компаній. Також, ця Настанова сприятиме спільному розумінню владою і зацікавленими сторонами сутності процедур належної перевірки у практиці відповідального ведення бізнесу.

Керівні принципи ОЕСР надають підприємствам певну гнучкість у виборі параметрів, конкретних заходів і процедур належної перевірки, для її пристосування до специфічних умов, в яких підприємство функціонує. Настанова має використовуватись підприємствами в якості загальної платформи для розробки і наповнення змістом власних адаптованих систем і процедур, а також, якщо потрібно, пошуку з власної ініціативи додаткових ресурсів для подальшого поглибленого вивчення цих питань.

 

Настанова ОЕСР.pdf

 

Комплексна перевірка конструктивної взаємодії із зацікавленими сторонами у видобувному секторі

Підприємства, які займаються розвідкою та видобутком нафти, газу та корисних копалин, мають потенціал для отримання доходів, підтримки життєдіяльності, сприяння розвитку місцевості та отримання значних доходів у районах, в яких вони працюють. Проте видобувні підприємства можуть залишати значний соціальний та екологічний слід, і тому вони часто ризикують спричинити або сприяти негативним впливам, таким як порушення прав людини, економічний занепад та погіршення навколишнього середовища.

Саме тому ОЕСР розробила Керівні принципи, завдяки яким можливо ознайомитись із процесами та кроками, які слід вжити для забезпечення ефективної взаємодії із зацікавленими сторонами, рекомендаціями щодо корпоративного планування, а також практичними порадами щодо комплексної перевірки для уникнення та подолання несприятливих наслідків.

Керівні принципи ОЕСР.pdf

 

Відповідальні ланцюги постачання сільськогосподарської продукції

Керівні принципи ОЕСР-ФАО для відповідальних ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції розроблені для сприяння підприємствам дотримуватись діючих стандартів відповідальної ділової практики за ланцюгами постачання сільськогосподарської продукції.

Керівні принципи відносяться до всіх підприємств, що працюють у ланцюгах постачання сільськогосподарської продукції, включаючи вітчизняні та іноземні, приватні та державні, малі, середні та великі підприємства. Вони охоплюють сільськогосподарські сектори згори вниз, починаючи з первинного постачання і до виробництва, післязбиральної обробки, обробки, транспортування, збуту, розподілу та роздрібної торгівлі. У документі розглянуто декілька сфер ризику, що виникає в ланцюгах постачання сільськогосподарської продукції: права людини, трудові права, охорона здоров'я та безпека, продовольча безпека та харчування, права власності та доступ до природних ресурсів, добробут тварин, захист навколишнього середовища та стале використання природних ресурсів, управління, технології та інновації.

Керівні принципи ОЕСР-ФАО.pdf

 

Забезпечення заходів належної обачності для відповідального управління ланцюгами постачання в галузі швейної та взуттєвої промисловості

Даний документ надає поради підприємствам щодо впровадження та здійснення заходів належної обачності у власній діяльності та ланцюгах постачання. Ці Методичні рекомендації є актуальними для всіх підприємств, що працюють у ланцюзі постачання одягу та взуття, а саме: виробниками сировини та волокна, виробниками та переробниками матеріалів, виробниками компонентів, виробниками взуття та одягу, марками (брендами), роздрібними торговцями та їх посередниками.

Методичні рекомендації ОЕСР.pdf