Вінницька школа гастроентерології, різдвяно-новорічні рекомендації від лікаря та культура харчування

Основна тема школи – стратегія лікаря при веденні хворого на хронічний панкреатит.

• Серед найпоширеніших хвороб органів травлення, які реєструються у нашому регіоні, – розповідає к.м.н., обласний гастроентеролог, завідувачка обласним клінічним спеціалізованим гастроентерологічним центром КНП «ВОКЛ ім. М. Пирогова ВОР» Наталія Кізлова, – це захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки, підшлункової залози і захворювання печінки. По структурі первинної інвалідності та смертності ці захворювання є, на жаль, лідерами на Вінниччині. На першому місці – цирози, на другому – захворювання підшлункової залози. На третьому – виразкові хвороби. Тобто, вихід на інвалідність, втрата працездатності людей молодого віку при цих захворюваннях найвища. 

Сьогоднішня школа гастроентерології, ендоскопії та дієтології має на меті навчити лікарів, що робити з такими пацієнтами, визначати маршрут такого хворого, покращувати наступність у роботі між усіма рівнями.

Саме захворювання підшлункової залози стоять на другому місці у структурі інвалідності та смертності. Якщо говорити про європейські країни, то діагноз «хронічний панкреатит» там не встановлюється так часто, як в Україні. Як свідчить статистичні дослідження,  наш регіон – в п’ятірці лідерів по Україні  діагностування хронічних панкреатитів. Тому участь у конференції беруть й суміжні спеціалісти: лікарі ультразвукової діагностики, комп’ютерної томографії, лікарі-ендоскопісти, щоб разом обговорити проблему постановки діагнозу та правильних підходів до лікування даної патології.

В умовах реформування маршрут пацієнта починається з первинного рівня, там проводиться скринінг  захворювання.  Сімейні лікарі повинні займатися заходами первинної профілактики, тобто запобіганню захворювань – це напрямок, за яким працює світова медична спільнота. Люди у першу чергу мають бути обізнані про те, що призводить до тих чи інших захворювань, які фактори ризику, хто є в групі ризику, місце спадковості та як спосіб життя впливають на розвиток даної патології.  

Захворювання підшлункової залози впливають на якість життя і перебіг наприклад для пацієнтів, які мають супутні кардіологічну патологію, патологію печінки, цукровий діабет, метаболічний синдром, є досить поширеним та болісним. Це досить складне захворювання, ознаки якого потрібно правильно диференціювати серед багатьох інших і головне – обрати правильну тактику лікування. 

Серед запрошених на конференцію чимало сімейних лікарів. Проблема в тому, що останнім часом спостерігається тенденція щодо зменшення направлень пацієнтів до спеціаліста-гастроентеролога. Це неправильно, хворий все рівно буде звертатися по допомогу до фахівця.  Потрібно враховувати, стверджує гастроентеролог, на кожному рівні – свої можливості надання меддопомоги хворому: первинному, вторинному, третинному. Тому необхідно використовувати усі можливості, задля того, щоб надати якісну  медичну допомогу пацієнту. Між лікарями має бути тісний взаємозв’язок, розуміння проблеми, звідси й правильна організація маршрутизації пацієнта, і скеровування за необхідності пацієнтів на вторинний та третинний рівень.

На сьогоднішній зустрічі ми намагаємося донести до сімейних лікарів, які є методи діагностики тих чи інших захворювань у нашому регіоні. Наші можливості, тут і зараз.

Наталія Миколаївна також нагадала про роботу обласного спеціалізованого клінічного гастроентерологічного центру, який успішно працює на базі КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. Пирогова Вінницької обласної ради». Центр розрахований на 30 ліжок, і працює в режимі цілодобового стаціонару,  приймаючи хворих, яким діагноз ще чітко не встановлений, або які потребують термінової допомоги, важкохворі.

Напередодні новорічно-різдвяних свят, які традиційно пов’язані з застіллям, звичайно поцікавилася у лікаря, якими будуть рекомендації від фахівця-гастроентеролога.

 – За статистикою, у 95 % випадків гастроентерологічні захворювання пов’язані з неправильними харчовими звичками,  – зазначає Наталія Кізлова. – Тому необхідно поглиблювати роботу щодо навчання наших людей культурі харчування. Адже досить класично виглядає ситуація, коли, звертаючись до лікаря-гастроентеролога, пацієнт отримує рекомендації та схему лікування,  обов’язково уточнюючи, «а коли я зможу знову їсти все».

 Як правило, лікар не обмежує у прийомі їжі.  Мова йде про правильну термічну обробку продуктів харчування, про правильне вживання, фізичну активність та інші моменти, які сприяють здоровому способу життя, наголошує гастроентеролог. Це має бути спільна робота лікарів усіх ланок. Навіть на третинному, високоспеціалізованому рівні надання медичної допомоги ми не тільки займаємося власне лікуванням. Серед обов’язкових методів лікувальної роботи – бесіди з пацієнтами щодо профілактики захворювання, можливих ризиків, і як саме цьому запобігти.

Не дивлячись на новорічно-різдвяні святкові застілля, пам’ятаймо, що потрібно харчуватися правильно.  НЕ переїдати, особливо людям, у яких в анамнезі  захворювання шлунково-кишкового тракту, а особливо із захворюваннями підшлункової залози, тому що саме після таких свят чимало молодих людей потрапляють на лікарняне ліжко саме із загостренням хвороб підшлункової залози через надмірне вживання смаженої, жирної їжі та алкоголю.

 Можна жити довго, отримувати від життя задоволення, смакуючи правильно термічно приготованими стравами, і залишатися при цьому здоровими. Нас оточує досить велика кількість людей, які дотримуються розумних рецептів у кулінарії, не переїдають, ведуть активний спосіб життя і приходять до цього свідомо.

Насамкінець питання стосувалося вживання різних модних заморських продуктів, різноманіттям яких рясніють супермаркети. І люди наші також не мають належної культури споживання, що часто-густо також приводить на лікарняне ліжко із загостренням хвороб або запалень органів  шлунково-кишкового тракту.

Лікар відповіла так:

• Я погоджуюся з думкою вчених, що з користю для власного здоров’я потрібно вживати ті продукти,  які виросли на нашій землі. Причому вживати їх посезонно. В наш час змінився якісний склад, хімічний склад продуктів, які є на нашому ринку. І коли людина їх споживає, вона не доотримує тих мікроелементів, які необхідні організму для повноцінного та збалансованого його функціонування. І навіть, коли вона переїдає, все рівно вона не доотримує необхідного через наявність генно-модифікованих продуктів, які не дають насичення організму. Продукти вживаються, людина їсть, і хоче їсти знову, не насичуючись. Тому слід вживати натуральні продукти, не напівфабрикати. Менше вживати солодощів, простих вуглеводів.

Якщо говорити про фрукти, особливо заморські, рекомендовано вживати їх сезонно. І не зловживати екзотикою.  Наша ферментна система не зовсім налаштована на перетравлювання такої клітковини. До речі, надмірне вживання фруктів у вечірній час підвищує процеси бродіння у шлунку, розвиваючи синдром надмірного бактеріального росту, який також призводить до розладів у системі шлунково-кишкового тракту.  Цей синдром дуже часто плутають із панкреатитом.  Навіть у такому випадку для лікаря, перш ніж призначити медикаментозне лікування, необхідно відкоригувати харчові звички  людини з тим, щоб вона розуміла: чому у неї це відбувається. Крім того, з віком змінюється ферментативна система кожної людини,  тому ми завжди говоримо своїм пацієнтам про те, що вони мають вживати ті продукти, які сприймає їхня травна система. І обов’язково прислухатися до власного організму.   Саме він скаже, коли досить, а коли йому ще щось потрібно.