Налаштування доступності 
Пошук
У його роботі взяли участь хірурги, анестезіологи, урологи з лікувальних закладів Вінниччини.
На початку навчального семінару мова йшла про безперервну медичну освіту на сучасному етапі. О. К. Толстанов, доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, проректор з науково-педагогічної роботи НМАПО ім. П. Шупика, розповів колегам про особливості запровадження нового підходу щодо безперервного професійного розвитку лікаря, відповідно до стандарту Всесвітньої федерації медичної освіти.
Пропозиції містять кілька основних пунктів: щорічне накопичення навчальних балів (кредитів), а не в кінці атестаційного періоду; Е-моніторинг системи накопичення балів (портфоліо лікаря); враховуватимуться короткотривалі майстер-класи, організовані акредитованими установами, закладами, організаціями, міжнародні тренінги, самоосвіта.
Професор О. Толстанов перелічив освітні переваги від запровадження безперервної освіти – немає обов’язкових заходів; навчання у зручний час, в т. ч. у вихідні та дистанційно; мінімальний відрив від роботи. При цьому, практичне симуляційне навчання та закордонні заходи оцінюються значно вище. Схвалюватиметься вільний вибір навчання, залежно від потреб конкретної лікарської практики та незалежно від фаху.
Серед основних вимог МОЗ України О. Толстанов нагадав, що облік балів за проходження БПР рекомендований у 2019 р. та обов’язковий з 1 січня 2020 р. 50 балів (або українських кредитів) ЩОРІЧНО. А щорічна перевірка особистого освітнього портфоліо з балами розпочинається у 2021 році.
За даними дослідження щодо БПР та професійного ліцензування лікарів, проведеного у серпні 2019 р, було проаналізовано, які саме освітні заходи лікарі захотіли б відвідати в рамках БПР. 77 % опитаних віддали перевагу медичним конференціям, конгресам, форумам. 52 % фахівців бажали пройти медичне стажування; 48 % – дистанційні он-лайн курси; 45 % – тематичні школи та симуляційні тренінги.
Проф. О. Толстанов повідомив колегам, що «кредити», отримані в рамках заходів безперервної медичної освіти, акредитовані European ACCME (Європейською акредитаційною радою з безперервної медичної освіти), зараховуються в США, Європі, Канаді, та будуть зараховуватися в Україні.
Аналізуючи капітаційне фінансування БПР у 2020 році, професор повідомив, що розмір капітаційних виплат з цільовим призначенням безперервного професійного розвитку становитиме близько 2000 грн. Проект порядку використання коштів передбачає, що генпідрядником залишається МОЗ України, а розпорядниками нижчого рівня – департаменти охорони здоров’я. Виплати здійснюватимуться у грошовій безготівковій формі на рахунок лікаря, якого внесено до заявки. Враховуючи, що нині в країні працюють близько 135 тисяч лікарів, половині з них буде надана можливість пройти БПР через спеціалізовані курси інституту підвищення кваліфікації, інша половина отримає кошти капітаційного фінансування для індивідуального графіку безперервного професійного навчання.
Аналізуючи найближчу перспективу, професор наголосив що безперервна медична освіта для лікаря нині – це обов’язок, а механізм періодичного ліцензування (раз на 5 років) або сертифікування медичних працівників – запорука підвищення оплати праці.
Серед власне професійних медичних тем науково-практичного семінару були: профілактика післяопераційних інфекційних ранових ускладнень; чи доцільно виконувати внутрішньом’язові ін’єкції традиційними голками у пацієнтів з ожирінням; помилки при транспортуванні важкоопікових хворих до спеціалізованого стаціонару; місце парацетамолу в структурі периопераційного знеболення; сучасні аспекти використання НПЗП периопераційному знеболюванні; вибір антибактеріальної терапії при сепсисі, септичному шоці; ERASпротокол як компонент периопераційної медицини; перспективи використання унілатеральної спінальної анестезії при хірургічних втручаннях та ін.
Основними доповідачами були лікарі-науковці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика та Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова.
