Основний акцент у роботі лікаря – це своєчасне виявлення хворих та повноцінне лікування

Відкриваючи конференцію, головний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню департаменту охорони здоров’я ОДА Світлана Швидюк зазначила, що формат зустрічі лікарів на сьогоднішньому форумі носить міжрегіональний характер.

Тематика науково-методичних доповідей, якими поділилися лікарі-науковці Київської  медичної академії післядипломної освіти медпрацівників ім. П. Шупика та Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. Коломійченка НАМН України цікаві не тільки присутнім у залі лікарям педіатрам та лікарям терапевтам. Поглибити свої знання та отримати нові настанови до Вінниці завітали й лікарі вузьких спеціальностей (імунологи, інфекціоністи, пульмонологи, фтизіатри).

Серед тем наукових доповідей: актуальні питання фтизіатрії у практиці сімейних лікарів України, антибактеріальна терапія загострень хронічних захворювань респіраторної системи

(д. мед. н, проф., завідувач кафедри фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини  ХМАПО М. М. Кочуєва); сучасні напрямки в діагностиці та лікуванні алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів (д. мед. н., професор, засл. лікар України. заступник керівника Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. Коломійченка НАМН України І. В. Гогунська); сучасні підходи до лікування бронхіальної астми; в пошуках ідеального антигістамінного препарату; ефективні стратегії лікування алергічного риніту, кашлю, риносинуситів; революційний підхід для зменшення алергічного навантаження при алергічному риніті та ін.

Аналізуючи актуальні питання фтизіатрії у практиці лікарів України, д. мед. н., професор кафедри фтизіатрії та пульмонології НМАПО ім. П. Шупика С.В. Зайков проаналізував ситуацію по туберкульозу, яку ВООЗ у 1993 році оголосила глобальною проблемою людства, що і до сьогодні залишається актуальною в усьому світі.

• У 2018 році на ТБ у світі захворіло 10 мільйонів осіб, з них 1,6 млн – померли. Серед хворих дітей було 1 млн., а 230 тис. осіб з них померли. – нагадав колегам невтішні цифри професор. – Тривожними є дані, що внаслідок безсимптомного перебігу захворювання близько 3 млн хворих не потрапляють на облік (в Україні ця цифра складає не менше 30%).  

Один не вилікуваний хворий на туберкульоз може інфікувати 10-15 чоловік за рік! Якщо лікування  для хворого є успішним, бактеріовиділення може зникати протягом 2-4 тижнів.  ВІЛ збільшує ризик захворюваності на туберкульоз у 20-30 разів.

Звертаючи увагу присутніх лікарів на той факт, що Україна нині серед країн Європи з високим рівнем показника щодо захворюваності на туберкульоз (більше 30 випадків на 100 тис. населення), поряд з Болгарією, Румунією, Туреччиною, професор С. Зайков детально зупинився на причинах зростання цього захворювання, джерелах зараження та шляхах передачі інфекції. Але головну увагу приділив методам раннього та своєчасного виявлення хворих та повноцінного лікування хвороби.

Головне завдання боротьби з туберкульозом нині – це попередження нових випадків інфікування та захворювання, підкреслив проф. С. Зайков. При цьому, виявлення хворих з підозрою на туберкульоз на сьогоднішній день проводиться у лікувальних закладах первинної медичної допомоги і будь яких інших закладах персоналом цих установ, а діагноз підтверджується у спеціалізованому протитуберкульозному закладі.

Учасники зібрання проаналізували основні питання скринінгової анкети для виявлення людей, що потребують обстеження на туберкульоз, провели аналіз скарг та симптомокомплексів, які вимагають обов’язкового обстеження на туберкульоз та розглянули критерії, за якими туберкульоз перестане бути проблемою медицини. Це  тоді, коли захворюваність не повинна перевищувати 10 випадків на 100 тис. населення (загальна захворюваність 20 – на 100 тис. населення, а смертність 2 випадки – на 100 тис. осіб). Коли спостерігатиметься не більше 1 бактеріовиділювача на 1 млн. населення. А показник інфікованості дітей віком до14 років не повинен перевищувати 1-2 %. А щорічний приріст «віражу» туберкулінової проби – не більше 0,1 %.

До речі, наша область повністю забезпечена туберкуліном, та й іншими вакцинами. Про це кожний бажаючий має змогу ознайомитися на сайті департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА, або за посиланням http://www.vin.gov.ua/departament-okhorony-zdorovia.