У її роботі взяли участь патологоанатоми, сімейні лікарі, терапевти, гастроентерологи, інфекціоністи, акушери-гінекологи, неонатологи, педіатри, онкологи, хірурги, урологи, судово-медичні експерти, головні лікарі, заступники головних лікарів з медичної частини, юристи, завідувачі лабораторій, завідувачі кафедр, науковці, практикуючі лікарі інших спеціальностей.

Об’єднавши досвід патологів та клініцистів різних спеціальностей з метою  покращення якості медичної допомоги, учасники зібрання акцентували важливість зв’язку «клініцист - морфолог» у постановці діагнозу серйозних хвороб та виборі тактики подальшого медикаментозного лікування.

Конференція працює у сучасному форматі «Interactive»: провідні фахівці з України та Європи з патологічної анатомії, онкології, інфекційних хвороб, онкогінекології, педіатрії, неонатології, гастроентерології, хірургії діляться науковим та клінічним досвідом у форматі лекцій, доповідей, майстер-класів, воркшопів та дискусій.

В центрі уваги – питання сучасного уявлення щодо процесів патогенезу, діагностики,  прогнозування та вибору методу лікування захворювання на основі поєднання різних дисциплін (кібернетики, математики, фізики, інформатики), показані можливості нових предметних взаємодій.

Учасники конференції отримали можливість ознайомитися з портфоліо лікаря як веб-технологією, що орієнтована на відображення професійних успіхів фахівця під час безперервної медичної освіти. Це дасть можливість кожному лікарю накопичувати досвід практичного навчання, оцінити результати освітніх програм і продемонструвати набуті знання за різними фаховими напрямами медицини.

«Ця конференція невипадкова, – констатувала у своєму виступі завідувач кафедри патологічної та топографічної анатомії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика,  експерт групи МОЗ України за профілем «Патологічна анатомія, судово-медична експертиза, дитяча патологічна анатомія», д. мед. н., професор О. О. Дядик, – бо зібрала у стінах Вінницького медичного вузу три напрямки.

По-перше, університет дає студенту базу знань, яка дозволяє стати хорошим лікарем. Далі ці студенти йдуть в практичну охорону здоровְ’я. А потім, коли працюють, вони підвищують у цих же стінах свою кваліфікацію. Тому сьогоднішня конференція демонструє, що лікарю все своє життя необхідно навчатися, навчатися і навчатися. Також учасники зібрання  мають змогу пересвідчитися, що тільки об’єднуючи зусилля фахівців різних клінічних дисциплін, можливо встановити єдино правильний діагноз».

Під час роботи конференції гості отримали інформацію щодо унікального досвіду ребальзамації тіла Миколи Івановича Пирогова (проректор з науково-педагогічної роботи ВНМУ ім. М. Пирогова, д. мед. н., професор Ю.Й. Гумінський; вчений секретар Національного музею-садиби  М.І. Пирогова В.О. Гайдуков; головний зберігач Національного музею-садиби М. Пирогова З.С. Мартинова).

У своїх доповідях вони ознайомили присутніх з історіографією ребальзамування тіла видатного хірурга.

 Вчений секретар Національного музею-садиби М. І. Пирогова В.О. Гайдуков  розповів про труднощі та особливості останньої, десятої ребальзамації.

Пізніше учасники конференції відвідали відому історичну та культурну пам’ятку України –Національний музей-садибу М.І. Пирогова та ознайомилися з науковою спадщиноювсесвітньо відомого ученого, лікаря, педагога і громадського діяча.

1 січня 2019 року виповнилося 30 років Вінницькому обласному патологоанатомічному бюро. Окрема доповідь колишнього начальника Вінницького обласного патологоанатомічного бюро, обласного спеціаліста, відповідального за проведення організаційно-методичної роботи М.М. Музики стосувалася  питань становлення та розвитку бюро. Бажаючі отримали запрошення ознайомитись з роботою закладу під час конференції. Також під час роботи конференції було високо оцінено особистий внесок М. Музики, який протягом 22 років очолював бюро, і теперішнього очільника Вінницького обласного патологоанатомічного бюро Л. П. Холод.

У рамках конференції було проведено нараду експерта групи МОЗ України за профілем «Патологічна анатомія, судово-медична експертиза, дитяча патологічна анатомія» значальниками патологоанатомічних бюро, головними позаштатними міськими та обласними спеціалістами, завідувачами патологоанатомічних відділень та лабораторій.

 Основна тема першого дня форуму – актуальні питання та значення сучасної патоморфологічної діагностики в клінічній практиці лікаря. Обговорення тематичних питань відбувалося у рамках трьох паралельних секцій.

Під час роботи секції «Сучасні клініко-морфологічні аспекти в діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту» лікарі говорили про сучасні методи досліджень у патоморфології та гастроентерології, інфекційних хворобах, гематології. Особлива увага – питанням формування персоніфікованого підходу до лікування пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту на основі доказової медицини, практичного досвіду гастроентерології та патоморфології.

Секція «Морфологічна діагностика в практиці лікаря акушера – гінеколога, неонатолога та онкогінеколога»  об’єднала клінічний та морфологічний підходи у діагностиці патології жіночих статевих органів, інноваційні технології в патоморфологічній діагностиці та лікуванні онкологічної патології, які базуються на сучасних світових рекомендаціях.

Під час роботи секції до уваги учасників будуть представлені сучасні напрацювання у питаннях морфології гіпоксичних та ішемічних уражень головного мозку в перинатальному періоді. Провідні науковці розповіли про проблеми плацентарної дисфункції та методи її корекції. 

Особливе місце було відведено темі добро-та злоякісних новоутворень в гінекології.

Головною темою секції «Інноваційні методи діагностики та морфологічної верифікації онкохірургічної патології» були представлені фундаментальні аспекти сучасної онкохірургії, виклики та надбання у діагностиці хірургічної патології.

 При цьому особливу увагу було акцентовано на глобальній для усіх країн світу проблемі колоректального раку, вирішення якої потребує мультидисциплінарної інтеграції. 

Доповідачі розповідали про передові технології та стандарти ведення хворих з уроонкологічною патологією, унікальні практичні випадки та шляхи вирішення непростих клінічних завдань.

Окремим блоком на секції було представлено онкологічну патологію нервової системи, оскільки ця група захворювань вимагає особливого зв’язку «морфолог-клініцист».  

Усі учасники науково-практичної конференції отримали нові навички та цікаву інформацію, обговорили клінічні випадки із колегами з України та Європи під час майстер-класів.