Про те, як встановлення зрошувальних систем впливає на урожайність культур, чи виникають складнощі в обслуговуванні агрегатів та підборі персоналу розглянемо на прикладі ТОВ «АМГ Миронівське» .
ТОВ «АМГ Миронівське» обробляє 3200 га землі у Вінницькій області. З 2015 року господарство змінило структуру сівозміни: зменшило кількість пшениці й збільшило кількість землі під соєю та кукурудзою. Тож, для розв'язання проблеми нестачі вологи та отримання високого врожаю, підприємство протягом 2014-2017 років збільшило площі поливу від 350 га до 1200 га, встановивши ще 16 дощувальних машин. Наразі в господарстві встановлено 24 дощувальні машини «Фрегат», серед яких присутні як кругові, так і фронтальні. До 2012 року включно у нас стояло лише 8 машин, на поливі було 350 га. У 2012 році, коли господарство зіткнулися з першою досить суттєвою посухою в Україні та з дуже високими добовими температурами, отримали погані результати врожайності. В кінці 2013 року було прийнято рішення збільшувати систему зрошення, і з початку 2014 року по кінець 2017 року площі під зрошенням зросли до 1200 га.


Господарство зупинило свій вибір на дощувальних машинах компанії «Фрегат», адже, за словами керівниці, дана техніка була присутня на підприємстві і топ менеджмент вирішив її модернізувати, та придбати нові агрегати та надати всім одиницям якісне обслуговування. «На інші варіанти й не дивимося, оскільки «Фрегат» задовольняє всі наші запити й потреби.
На теперішній час у господарстві зрошуються такі культури як соя, насіннєва та зернова кукурудза. Пшениця та ріпак рідше потрапляють під полив. Розподілення культур для зрошення залежить від обраної сівозміни. Минулого сезону підприємство отримало такі результати врожайності: пшениця - 5,2 т/га, кукурудза - 8,5 т/га, ріпак - 2,7 т/га. Завдяки зрошенню показники врожайності значно збільшуються. Максимальний рекорд врожайності кукурудзи становив 12,9 т/га, ріпаку - 4,4 т/га та сої - 4,6 т/га.

«Якщо говорити про 2019 рік, то на зрошенні врожайність сої - 2,6 т/га, а без зрошення - 2,2 т/га, соняшнику - 3,4 т/га, ріпаку - 2,9 т/га. У 2018 році врожайність кукурудзи без зрошення - 10,4 ц/га, на зрошенні становила 11,6 т/га, сої без зрошення - 2,7 т/га і 3,2 т/га на зрошенні, результати по ріпаку - 2,7 т/га та 3,6 т/га відповідно», - навела цифри керівниця. «Якщо подивитися різницю, в посушливому 2015 р., кукурудза зернова без поливу дала врожайність 3,1 т/га, при цьому на поливі врожайність становила 8,6 т/га, тобто різниця майже в 3 рази. Врожайність по сої без поливу становила 1,1 т/га, а на зрошенні - 2,8 т/га.

Порівняння кукурудзи з поливом та без у «АМГ Миронівське»

Довідково:
Щодо ситуації в області, то в поточному році площі посіву кукурудзи на зерно, які підлягають до списання через посуху по господарствах області становлять майже 7,7 тис. га. Найбільші вони в господарствах Бершадського - 2,8 тис. га та Оратівського району - 1,7 тис. га.
На початку роботи зі зрошувальними системами, господарство зіштовхнулось з проблемою перепаду температур при поливі, що зумовлювало обпалювання культур, проте згодом дефект було усунено, адже зрошення відбувається при досить високих температурах і вода встигає прогрітися в басейні. Компанія «Фрегат», залежно від характеристик окремого поля, розробила господарству систему зрошення та запропонувала ті машини, які будуть максимально продуктивні саме на цій ділянці.


На одному із полів підприємства, що має нерівний рельєф з ухилом, для максимального охоплення кожної ділянки було встановлено кругову дощувальну машину, яка свого часу отримала звання найдовшої серед зрошувачів в Україні. В арсеналі господарства присутни самохідни дощувальни машини ДМУ та фронтального та іподромного типу ДМФ. Старі дощувальні машини, які були встановлені до 2014 року, мали достатньо низький кліренс і зрошувати такі високі культури, як кукурудза, на рельєфних полях не вдавалось. Тож, спільно з фахівцями компанії «Фрегат» була розроблена система збільшення кліренсу. Всі зрошувальні машини на підприємстві працюють на дизельних генераторах, а витрати палива невеликі. У середньому по підприємству за сезон витрачається приблизно літр палива на 100 куб. води при зрошенні.
Компанія «Фрегат», як вітчизняний виробник, підпадає під програму державної компенсації частини вартості обладнання. Керівник відділу продажів техніки компанії «Фрегат» зазначив, що 99% клієнтів наразі користується держпрограмою, оскільки вона зробила техніку для поливу більш доступною.
Щороку перед початком сезону господарство проводить перевірку всіх дощувальних машин та замовляє оновлення всіх необхідних вузлів. Крім того, компанія «Фрегат» за необхідності проводить навчання операторів зрошувачів, а також різного роду семінари підвищення кваліфікації. Наразі на дощувальних машинах ДМФ «Фрегат» запроваджено опцію дистанційного моніторингу та керування, практичні випробування в господарствах підтверджують ії надійність та якість. На підприємстві безперервно працюють над удосконаленням машин, що вже зараз дозволяє знизити навантаження на грунт та покращити інші технічні характеристики. Також значним досягненням є той факт, що техніку придбали фермери з Польщі. Таким чином підтверджується здатність ДМФ «Фрегат» конкурувати на рівних з провідними світовими брендами в галузі виробництва дощувальних машин. При виборі зрошувача виробник рекомендує звертати увагу на такі аспекти, як рельєф полів господарства, розмір ділянок, віддаленість полів один від одного, близькість до водних ресурсів, а також обов'язкове сервісне обслуговування придбаної техніки. Врахування усіх цих нюансів допоможе досягти високих врожаїв навіть в умовах посухи.
Довідково:
«Укргідрометцентр» Тетяна Адаменко розповіла: клімат України змінюється швидше ніж глобальний: щорічне підвищення температури повітря планети становить 1,1 град. С, тоді як в Україні 1,5 град. С, а за останнє десятиліття майже 2 град. С. У 2019 році середньорічна норма температури по Україні підвищилась до 10,3 град. С, тоді як 30 років тому такі температури були характерні тільки для південних областей.
Також на сьогодні є інші інноваційні та перспективні технології обробітку грунту та внесення добрив, які істотно підвищують врожайність сільськогосподарських культур в умовах недостатньої кількості вологи.
Діатомітом називається пухка й ущільнена землиста порода, ніжна на дотик, тонкопориста, надзвичайно легка. У сухому стані діатоміт має світло-сірий, злегка жовтуватий або майже білий колір. Складається діатоміт головним чином з дрібних кремнієвих скелетних частин радіолярій і губок, також дуже дрібних округлих зерен кремнезему. Однією з найважливіших функцій активного кремнію є стимуляція розвитку кореневої системи. При цьому збільшується кількість вторинних і третинних корінців. Виявлено здатність активних форм кремнію в рослинах контролювати багато біохімічних реакцій. Встановлено, що кремній формує захисну (імунну) систему рослин. Недолік в грунті засвоюваного кремнію уповільнює ріст і розвиток «кремнієвих» рослин (особливо злаків - пшениця, овес, ячмінь, просо, кукурудза), робить їх чутливими до грибкових та бактеріальних захворювань і відповідно знижує їх врожайність. У зв’язку з постійним щорічним виносом урожаєм культурних рослин на бідь-яких грунтах можлтвтй дефіцит доступного кремнію. При врожайності зернових культур в межах 2 - 6 т/га. баланс кремнію в агроекосистемах завжди негативний і становить в дефіциті 6-20 кг/га.
Крім того, внесення в грунт активних форм кремнію сприяє підвищенню водоутримної здатності грунту, посухостійкості рослин і ефективності використання ними грунтової вологи. Один атом кремнію може утримувати до 119 молекул води. Внесенням рідких або твердих речовин, що містять доступний для рослини кремній, можна знизити витрати поливної води на 30-40 % без негативних наслідків для якості та кількості врожаю. Наприклад, при використанні діатоміту надбавка врожайності озимої пшениці в залежності від дози внесення може досягати 0,6 - 1,3 т/га. (15 – 33 %). При цьому поліпшувалася якість продукції: вміст клейковини зерні озимої і ярої пшениці підвищувався на 2 % і більше. Діатоміт є ефективним добривом і в цьому відношенні перевершує мінеральні добрива в дозі N40P40K40.
Застосування висококремнистих порід в якості добрива добре вписується у відповідні технології вирощування сільськогосподарських культур і вони можуть використовуватись різними способами і в різний час: від передпосівної обробки посівного (посадкового) матеріалу і внесення у невеликих дозах в рядки до внесення чималих доз (3 - 5 т/га.) з урахування їх тривалої післядії (до 4-5 років). Через високу ефективність висококремнистих порід в технології вирощування сільськогосподарських культур в якості багатофункціонального добрива відкриваються великі можливості для створення нових видів сумішей, що володіють найбільш раціональним режимом взаємодії з рослинами.
У зв’язку з вищевикладеним слід визнати, що висококремнисті породи є унікальним засобом як для збереження родючості грунту, так і для підвищення врожайності і одержання екологічно безпечної якісної продукції, які дозволять підняти землеробство на якісно новий рівень.

 

 Джерело: онлайн-асистент фермера - Kurkul.сом