• Фауна України нараховує 28 видів кажанів. Усі види кажанів, що мешкають в Україні, занесені до національної Червоної Книги; а також знаходяться під охороною трьох міжнародних договорів, підписаних Україною (Угода EUROBATS, Бернська та Боннська конвенції).
  • Усі види кажанів нашої фауни є майже виключно комахоїдними. Серед об'єктів живлення кажанів європейської фауни – понад 500 видів 13 рядів класу комах (лускокрилих, жуків, двокрилих, напівтвердокрилих, прямокрилих, перетинчастокрилих та ін.), а також ряд видів павуків, косариків та багатоніжок.
  • За добу кажан з’їдає таку кількість комах, яка дорівнює 1/2 – 1/3 ваги тварини.
  • Виявлено, що понад 290 видів у раціоні живлення кажанів є такими, що здатні пошкоджувати лісові насадження та сільськогосподарські культури. Більше половини від цього числа (понад 150 видів) є небезпечними для лісових насаджень, здатними до масових розмножень, і вважаються шкідниками у лісовому господарстві. Третину визначеного списку (55 видів) становлять найнебезпечніші для лісових насаджень види.
  • Протягом теплого періоду року представники однієї невеликої колонії кажанів (20 особин різних розмірних груп) здатні спожити від 40 тис. до 180 тис. комах-фітофагів (загальною вагою 3–14 кг), які здатні до пошкоджень деревостанів та спалахів масового розмноження.
  • Кажани здатні охоплювати кормопошуковою активністю значні лісові площі та різні яруси лісу. При цьому, різні види проявляють різні стратегії полювання і вибірковість щодо певних розмірних і екологічних груп комах, а також здатні здійснювати далекі переміщення у райони скупчень основних об’єктів живлення.
  • Серед лісових видів кажанів є такі, що здатні збирати імаго комах та гусінь на поверхні листків або стовбурах та гілках дерев (наприклад вухані), полювати на комах у живому надгрунтовому покриві (деякі нічниці), ловити комах у кронах дерев та між чагарників (деякі нічниці, нетопирі), а також активно полювати над кронами дерев (вечірниці).
  • Кажани живляться комахами з сутінково-нічним типом активності і добре розвиненим захисним забарвленням, яких переважно денні комахоїдні птахи споживають лише в незначній кількості.
  • Кажани здатні відлякувати листо- та хвоєгризучих комах ультразвуковими сигналами під час пошуків корму.
  • Хоча більшість видів кажанів помірних широт мають високу амплітуду пристосувань до змін умов навколишнього середовища, проте ряд біологічних особливостей цих тварин є причиною їх підвищеної вразливості. Це низька плодючість кажанів, вимогливість та консерватизм щодо типів сховищ, умов розмноження і зимівлі, колоніальність, беззахисність.
  • Серед 28 видів фауни кажанів України 17 видів є дендрофілами, тобто такими, що протягом, зазвичай, теплого сезону року оселяються у деревах (дуплах, тріщинах, під корою тощо). Серед них є такі, що селяться виключно у деревах. Їх виживання залежить від наявності придатних сховищ.
  • Результати досліджень свідчать, що для збереження дендрофільних видів кажанів важлива наявність достатньої кількості старовікових дуплястих або сухостійних дерев, оскільки лісові види кажанів змінюють сховища протягом усього теплого сезону.
  • Без перебільшення можна говорити про вигідне співробітництво: дерева надають кажанам притулок, а ті, взамін, дбають про їхній добробут.
  • Принципи ведення лісового господарства з урахуванням потреб збереження рукокрилих узагальнені в офіційному керівництві міжнародної Угоди EUROBATS (стороною якої є Україна) «Кажани та лісове господарство».
  •  

    Руда вечірниця (Nyctalus noctula) – один з найпоширеніших дендрофільних видів. За одне полювання представник цього виду може споживати до 30-ти травневих хрущів.

    Вухань бурий (Plecotus auritus) – може виловлювати гусінь та дорослих комах на листі, гілках та стовбурах дерев.