Що ж стосується таких водних об`єктів, як ставки, то дбати про їх очистку мають ті, хто ними користується. Це, зокрема, передбачено типовим договором оренди. А проект на відповідні роботи виготовляють сільські ради. Сам документ оформляється та затверджується протягом шести місяців, тому з боку замовників варто прискорити подання необхідних матеріалів. Кошти на виготовлення документації в громадах є, переконаний перший заступник голови ОДА Андрій Гижко, оскільки на рахунках сільських рад невикористаними лежать 760 млн грн. В області запроваджено один із найпрозоріших та найвигідніший  механізм оренди водних об`єктів – на 20 років під 3% річних. Тож тепер справа за кожним підприємцем та керівником громади своєчасно провести очистку водойми від замулення.

А ситуація не дозволяє зволікати. Так, прикладом, в річці Південний Буг в межах Стрижавської селищної ради глибина мулових наносів в середньому складає півтора метри. А в Сабарівському водосховищі, яке є основним джерелом водопостачання м. Вінниці, об`єм мулових наносів орієнтовно становить 300 мільйонів кубічних метрів.

Причому нині забрудненість місцевих водойм носить не хімічний, а біологічний характер і залежить від розторопності та доброї волі як орендарів, так і керівників місцевих громад. Поки ж лише 5 районів підготували необхідну документацію для очистки водойм, хоча проблеми з якістю та кількістю води є у всіх без винятку.